CC BY
32
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 2(197): 24-31 УДК 338.246.027:631.11(477) JEL classification: F36, G18, H53 DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/197-2Z4
Т. Калашшкова, д-р екон. наук, доц. ORCID ID 0000-0002-4474-7160 Хармвський нацюнальний аграрний унiверситет iM. В. В. Докучаева, Хармв,
А. Калашнiков, канд. екон. наук ORCID ID 0000-0002-1164-2119 УкраТнський ордена "Знак Пошани" НД1 лiсового господарства та агролiсомелiорацiT iM. Г. М. Висоцького НАН УкраТни, Харкiв
ТЕНДЕНЦП ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СПШЬНО! АГРАРНО1 ПОЛ1ТИКИ СС У КОНТЕКСТ1 КОНЦЕПЦП СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Узагальнено досв'д трансформаци та здшснено критичний анал'з результатie реформування Спiльноl аграрноi полипики еС. Об^рунтовано концептуальн nidxodu до подальшого реформування СптьноТ аграрноi полтики €С у ^^ne^/ni концепцП сталого розвитку. Визначено можливост/' врахування досвiду реформування Спльно!" аграрноi пол тики еС у в тчизнян й аграрн й пол тиц .
Ключовi слова: спльна аграрна полтика; европейський Союз; реформування; прямi платeжi; сталий розвиток.
Вступ. Трансформацмш зрушення в економл^ краТ-ни, що обумовлен цтим рядом внутршшх i зовшшшх чинникв; активiзацiя глобалiзацiйних процесiв та офь цiйне визнання европейськоТ орieнтацií розвитку еконо-мки УкраТни; посилення ролi вiтчизняного аграрного сектора на свппвому агропродовольчому ринку обумо-влюють потребу в пщвищены дiевостi державного ре-гулювання галуз^ об^рунтуванш стратегiчних напрямiв державноТ пщтримки аграрного виробництва й стьсько-го розвитку. Зокрема, поглиблення ствробп"ництва з Свропейським Союзом у сферi агропромислового комплексу значно актуалiзуе питання наукового переосмис-лення пiдходiв до перспектив розвитку пщтримки аграрного сектора УкраТни та ТТ адаптацп до СптьноТ аграрноТ полiтики Сс (САП СС). Враховуючи новi перспективи розвитку европейського вектора зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi аграрного бiзнесу вiтчизняним аграрним това-ровиробникам потрiбно конкурувати з Ыоземними виро-бниками, що отримують суттеву державну пiдтримку, а державi - виконувати мiжнароднi зобов'язання, дотриму-ватись со^альних та екологiчних стандартiв.
Необхщнють напрацювання стратегiчних цiлей розвитку аграрноТ галузi й визначення прюритетних напря-мiв, iнструментiв та оптимальних обсяпв державноТ пiдтримки аграрного сектора краТни пiсля 2020 р. обу-мовлюе потребу фунтовного вивчення мiжнародного досвiду, перш за все, дослщження тенденцiй розвитку, результатiв i перспектив реформування СптьноТ аграрноТ полiтики краТн СС, ТТ вiдповiдностi базовим принципам концепцп сталого розвитку.
Мета статт полягае в узагальненн досвiду транс-формацiТ та критичному аналiзi результатiв реформування СптьноТ аграрноТ полiтики СС, обфунтуванш концептуальних пiдходiв до ТТ подальшого реформування в контекст концепцп сталого розвитку, визначен-нi можливостей урахування досвщу реформування САП СС у в^чизняшй аграрнiй полiтицi.
Завдання: узагальнити досвщ реалiзацiТ САП СС; здмснити оцiнку ключових характеристик реформи САП СС 2013 р., охарактеризувати концептуальн пiдходи до реформування САП Сс пiсля 2020 р.
Об'ектом дослщження виступае процес реформування СптьноТ аграрноТ полiтики СС у контекст концепцп сталого розвитку.
Предметом дослщження е теоретичш, методолоп-чн та прикладнi аспекти реформування САП СС.
Огляд л^ератури. Концептуальнi засади форму-вання та розвитку СптьноТ аграрноТ полiтики краТн СС на рiзних етапах ТТ трансформацiТ дослщжували вiдомi зарубiжнi вченi Д. Блендфорд, Ж.-К. Бюро [1],
Т. Джослшг [2]. У працях Ф. Бартолш^ Д. В'яджi [3], А. Метьюза [4,5], Я. Мiтчела [6], Л. Сальва^, М. Скопполи [7], Д. СвЫнена [8] знайшли вiдображення оцЫка впливу iнституцiйних засад та шструмен^в поль тики на основнi складовi сталого розвитку аграрного сектора краТн СС. Питання подальшоТ модернiзацiТ та оцЫки перспектив розвитку САП СС висвптпеш в роботах А. Баквела, Д. Балдока, А. Метьюза [9].
Дослщженню проблем державного регулювання та пщтримки аграрноТ сфери на засадах сталого розвитку присвячено роботи таких втизняних науков^в: О. БородЫоТ, Т. ЗЫчук, Л. Молдаван, В. ОнепноТ, Б. Пасхавера, О. ПоповоТ, О. ШубравськоТ. Провiднi вiтчизнянi науковц економiсти-аграрники неодноразово висловлювалися щодо необхщносл врахування УкраТ-ною орiентирiв розвитку европейськоТ економки, досль дження сучасних тенденцш реалiзацiТ САП СС задля врахування европейського досвщу при виборi стратеп-чних орiентирiв розвитку власного аграрного сектору. Нараз^ Б. Пасхавер, О. Шубравська та Л. Молдаван дослщили основи сталого розвитку агросфери в кон-текстi посилення свтових iнтеграцiйних тенденцiй [10]. Т. ЗЫчук обфунтувала необхiднiсть розгляду реформи аграрноТ пол^ики не як суто галузевоТ проблеми, а як соцiально-економiчного завдання, яке вщповщае потребам сусптьства щодо вдосконалення охорони на-вколишнього природного середовища, захисту прав споживача, захисту тварин i закрiплення со^альноТ справедливостi [11]. О. Бородiна зазначила, що орiен-тацiя на европейськ цiнностi у створеннi новоТ системи управлЫня аграрним i сiльським розвитком дозволить втизняшй аграрнiй полiтицi переорiентуватися на стратегiчнi суспiльнi цiлi iз чiтко визначеними прюрите-тами, дiевими механiзмами реалiзацiТ та надiйними джерелами фшансування [12, 13]. О. Попова обфунту-вала доцiльнiсть урахувати узгоджен прiоритети САП СС на 2014-2020 рр. при формуванн нацiональноТ аграрноТ полiтики, унормуваннi схем i механiзмiв державноТ пiдтримки сiльськогосподарських виробниш [14]. В. Онегiна та Н. Шибаева зосередили увагу на до-слщженш iнституцiйноТ основи аграрноТ полiтики СС i зробили акцент на висновку, що САП СС забезпечуе гнучкють, стабтьнють, передбачуванiсть i прозорють державноТ пiдтримки фермерiв [15]. Водночас, питання комплексно'!' оцЫки результатiв реформування САП СС у 2013 р., стратепчш перспективи розвитку та розробка сценарпв подальшого реформування СптьноТ аграрноТ полiтики СС е предметом науковоТ дискусп й потребу-ють подальшого вивчення.
© Калашшкова Т., Калашшков А., 2018
Методологiя дослiдження. Джерела даних та базу дослiдження становили Директиви СС iз питань Спiльноí аграрноТ полiтики, офiцiйнi статистичнi данi краж СС (Еигс^а^, експертно-аналiтичнi матерiали СврокомлаТ, науковi публiкацií вiтчизняних i зарубiжних авторiв у сферi державного регулювання та державноТ пiдтримки аграрного сектора на засадах сталого розвитку. У робот використано тага загальнонауга^ та специфiчнi методи дослiдження: eдностi юторичного й логiчного - при аналь зi еволюцiйних пiдходiв до трансформаци Спiльноí аграрноТ полiтики СС та ягасних зрушень, що вщбуваються з активiзацieю глобалiзацiйних процесiв у контекст сталого розвитку; структурно-функцюнального аналiзу - при розкриттi концептуальних засад, напрямiв та Ыструмен-тв реформування САП СС; вивчення та узагальнення досвщу - для оцЫки можливих сценарiíв реформування САП Сс у напрямку запровадження принципiв сталого розвитку; статистичний - при визначенн динамки бю-джетних видаткiв САП; графiчний - для наочного i схематичного представлення результатiв дослщження.
Основнi результати. Спiльна аграрна полiтика СС, вихiдними цiлями якоТ визначено пщвищення продукти-вностi сiльського господарства для забезпечення справедливого рiвня життя фермерiв, стабiлiзацiю ринку й гарантування продовольчоТ безпеки, динамiчно розви-ваеться та трансформуеться протягом декшькох деся-тилiть. Найбiльш кардинальнi змЫи САП СС, пов'язанi зi становленням парадигми сталого розвитку та форму-ванням особливоТ "европейськоТ моделi сшьськогоспо-дарськоТ дiяльностi" [2], ознаменувалися переходом вщ функцiонально-виробничого до соцiокультурного пщхо-ду та супроводжувалися збiльшенням чисельност кра-íн-членiв СС. На пiдставi дослiдження еволюцií концептуальних пiдходiв до реформування САП СС констату-емо принциповi змiни базових напрямiв пiдтримки, а саме: пiдтримка продукци (1992), пiдтримка виробника (2003), пщтримка методiв виробництва (2013) та стра-тегiчних цiлей реформування (табл. 1).
Таблиця 1. Еволющя концептуальних niAXOAiB до реформування САП СС
1992 Базовий напрям: шдтримка продукци 2003 Базовий напрям: шдтримка виробника 2013 Базовий напрям: шдтримка метод1в виробництва
Стратепчы цiлi: вибiр оптимально! стратеги господарювання та рiзно-манiття с.-г. продукци; заснування та укртлення еколого-орiенто-ваного господарювання; забезпечення безпечним i якiсним продо-вольством; гаран™ стабiльностi доходiв фермерiв. Характернi риси: розпочато перехщ вiд пiдтримки продую1в (через цiни) до пiдтримки виробниив (через пщ-тримку доходiв, прямi виплати). Стратегiчнi цiлi: пiдвищення конкуренто-спроможностi аграрного сектора; покра-щення природних умов та ландшафту; покращення умов життя та стимулюван-ня альтернативно! дiяльностi на стьсь-ких територiях. Характернi риси: консолiдовано перехщ до пiдтримки доходiв шляхом запровадження едино! схеми платежiв, яка не пов'язана iз виробництвом певного продукту; прямi виплати пов'язан iз дотри-манням вимог безпеки продуктв харчу-вання, охорони довктля та стандартiв здоров'я й добробуту тварин. Стратепчы ц1л1: сприяння життездатному, ор1ентованому на ринок виробництву без-печноТ Тж1 в СС; забезпечення сталого управлЫня природними ресурсами, на-дання еколог1чних сусп1льних благ; сприяння збалансованому територ1альному розвитку 1 процв1танню с1льських терито-р1й в СС. Характерн1 риси: реформа пов'язана ¡з зага-льними цтями розумного, сталого 1 всеохо-плюючого зростання у Стратеги "Свропа 2020", п1дкр1плюе п1дтримку виробник1в, 1нтегруючи стале с1льське господарство 1з "зеленими" прямими виплатами.
Джерело: складено авторами на 0CH0Bi [1, 16].
На основ! проведеного нами розрахунку основних 1ндикатор1в САП GC протягом 2003-2013 рр. можемо стверджувати, що фшансування САП залишаеться до-м1нуючим у структур! бюджету СС, хоча TT частка у ви-датках бюджету СС скоротилася i3 46,2 % у середньому за 2003-2005 рр. до 36,5 % - у 2013 р. (рис. 1). Аналiз
динамки структури видатгав САП гидтверджуе прюрите-тне видтення коштiв на пiдтримку виробникiв (79 % у 2003-2005 рр., 73,2 % - у 2013 р.) i3 поступовим наро-щуванням частки фЫансування програм сiльського розвитку (i3 21 % у 2003-2005 рр. до 26,8 % у 2013 р.)
2003- 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 05
| I Частка пщтримки фермерiв в САП, % ^ва вюь) | I Частка скпьського розвитку в САП, % ^ва вюь) —▲—Частка САП в бюджет СС, % (права вюь)
Рис. 1. Розподш видатмв бюджету САП СС та його частка в бюджет! СС у 2003-2020 рр.
Джерело: розраховано авторами на основ! [17].
Вiдповiдно до результатiв дослщжень, основним iHCTpyMeHTOM САП СС i3 1995 р. е прямi платежу що визначаються на основi площi та призначенi для пщт-римки доходiв фермерiв. 1хня частка у CTpyKTypi бюджету САП у 2013-2015 рр. зросла до 71,8 %, у струк-тyрi видатгав бюджету СС - вiдповiдно скоротилася до 28,1 % [18]. У середньому по СС за перюд 20102014 рр. прямi платежi формували 28 % факторного доходу та 47 % чистого доходу ферм i були найбтьш стабтьною його компонентою.
Слiд констатувати, що аграрн виробники та науков-ц у кражах СС дають рiзнi оцiнки використанню цього iнстрyментy САП, пщкреслюючи як його переваги, так i недолги. За результатами опитування, 76 % респонде-нтiв, що представлен виробниками стьськогосподар-ськоТ продукци, висловлюються за необхiднiсть прямих виплат для пщтримки доходiв; 74 % уважають, що данi виплати корисн для навколишнього середовища [19]. Водночас, на думку науков^в, застосування прямих платежiв мае цiлий ряд недолшв.
За висновками А. Метьюза, прямi платежi на основi площi та не пов'язаш iз виробництвом, по^зному фор-мують доходи у пщприемствах рiзного виробничого напряму. Найбiльшy частку доходу за рахунок прямот пщтримки формують ферми iз вирощування ВРХ, овець (понад 70 %), змшан ферми (61 %); найменшу (7-9 %) - ферми, що спецiалiзyються на садiвництвi та виног-радарствк Кiнцевими бенефiцiарами Lieï пiдтримки лише на 50 % е безпосередньо виробники, решта надхо-дить власникам землi або постачальникам. Унаслщок нерiвномiрного розподiлy коштiв бiльшiсть прямих пла-тежiв надходить великим пщприемствам, 95 % |'х отри-мують ферми iз доходами вище середнього [4]. За результатами дослщження Ф. Бартолн та Д. В'ядж^ не-зв'язанi платежi сповiльнюють темпи структурних змiн порiвняно iз ситуа^ею, коли вiдсyтня полiтика пщтрим-ки, а наявнють прямих вiдокремлених платежiв уповь льнюе вiдновлення поколiнь та перерозподт землi мiж бiльш ефективними фермами [3].
На пiдставi цього можемо стверджувати, що у дов-гостроковм перспективi прямi платежi здебтьшого впливають не на пiдвищення Ыдивщуальних доходiв фермерiв, як це передбачено директивами САП, а на структуру стьського господарства та можуть перешко-джати рестрyктyризацiï галyзi. А. Баквел, А. Метьюз, Д. Балдок роблять висновок, що прямi платежi е нець льовими, неефективними, не мають зв'язку iз результатами дiяльностi та висловлюють думку, що цл якi на сьогоднi вирiшyються за допомогою прямих платежiв, можна виршувати бiльш ефективно через платежi, спрямован на конкретнi результати, за яга сусптьство готове заплатити [9].
Вважаемо, що певнi спроби подолання ряду цих не-долшв було зроблено при проведеннi реформи САП у 2013 р., необхщнють яко' була обумовлена цiлим рядом проблем i пов'язана iз загальними цтями забезпечення сталого, розумного i всеохоплюючого зростання вщповщно до Стратеги "Свропа 2020".
На основi аналiзy ключових характеристик дано' реформи (табл. 2) було видтено ряд ïï принципових вiдмiнностей:
• з метою забезпечення рiвноправних умов на ев-ропейському рiвнi та досягнення сптьних цiлей для дер-жав-членiв передбачено бiльш гнyчкi можливост форму-вання власних бюджетiв та програм стьського розвитку, упровадження прямих платежiв з урахуванням рiзнома-ытност сiльського господарства, агрономiчного потенць
алу виробництва, шматичних, екологiчних та со^ально-економiчних умов та потреб в СС iз чiтко визначеними нормативними й бюджетними обмеженнями;
• для зменшення нерiвномiрностi при розподiлi платежiв мiж краТнами-членами СС передбачено меха-нiзми зовнiшньоí та внутрiшньоí конвергенци, обмежен-ня й перерозподiлу платежiв. Зовнiшня конвергенцiя передбачае, що до 2020 р. ус краТни-члени СС мають досягти мiнiмального рiвня прямих платежiв на 1 га, що становить 75 % середнього по СС. Держави-члени, яга мають прямi виплати на 1 га менше 90 % вщ середнього по СС, повинн покрити третину розриву за рахунок нацюнального бюджету. Внутршня конверген^я дае можливiсть державьчлену зменшувати розбiжностi у рiвнi прямоТ пiдтримки в межах краТни, репону. Уводиться скорочення базових виплат мУмум на 5 %;
• видатки САП СС на 2014-2020 рр. на 76,6 % складаються iз прямих платежiв, 23,4 % становлять видатки на стьський розвиток. Новий дизайн прямих платежiв включае: основний платiж, зелений платiж (оплата еколопзаци), перерозподiльчий платiж, пов'язаш платежi, платежi невеликим фермам та молодим фермерам. Основний платж визначаеться за нацюна-льною або репональною ставкою на 1 га, визначеною краТною-членом. Важливою змiною полiтики е еколопч-на спрямованiсть прямих платежiв. Уведено норму, що 30 % бюджету прямих виплат краТни-члена СС мають направлятися на еколопзацю. Водночас, 30 % фЫан-сування стьського розвитку передбачено спрямовувати на заходи, пов'язаш iз землеустроем та змшами климату. КраТнам-членам надано можливють змiнювати роз-подiл коштiв мiж напрямами: прямими платежами та видатками на стьський розвиток;
• з метою цтеспрямованоТ пщтримки малих виро-бнигав, потенцiйно вразливих секторiв та територй вiковоí структури фермерiв, держави-члени отримали можливють додатково спрямовувати прямi платежi через iншi необов'язга^ схеми. Зокрема, до 30 % нацюнального обмеження краТни-члена може становити до-бровтьний перерозподiльчий платж на гектари, що вперше обробляються;
• посилено спроможнють фермерiв пiдвищувати додану вартють через програми сталого споживання, пщтримку створення груп виробникiв, мiжгалузевих ор-ганiзацiй; створено передумови для подолання розриву мiж наукою та практикою через систему програм нав-чання та Ыновацм, дорадчоТ пiдтримки фермерiв, щоб допомогти Тм адаптуватися до нових технолопй та ви-клигав, пiдвищити економiчну ефективнiсть;
• дрiбним фермерам надано можливiсть викорис-товувати спрощену схему пщтримки, що суттево поле-гшить Тх доступ до прямих платежiв та зменшить адмь нiстративний тягар.
Таблиця 2. Ключовi характеристики реформи САП СС 2013
Напрями сталого розвитку
Економ1чний Еколопчний Соцiальний (територiальний)
Проблеми (виклики) Продовольча безпека; м1нли-в1сть ц1н; економ1чна криза Змiна клiмату; якiсть води та повiтря; виснаження Грунту; втрата бiорiзноманiття Життездатнiсть сiльських райо-нiв; рiзноманiтнiсть сiльського господарства СС
Стратепчш i^mi САП Сприяння життездатному, ор1е-нтованому на ринок виробницт-ву безпечних продукт1в харчу-вання в СС Забезпечення сталого управлiння природними ресурсами, надання еколопчних суспiльних благ Сприяння збалансованому тери-торiальному розвитку i процвь танню сiльських територм в СС
I|rni реформи Пщвищення конкурентоспромо-жност1 Пщвищення стiйкостi Пiдвищення ефективностi
Напрями реформування Сприяння сталому споживанню; пол1пшення становища ферме-р1в у ланцюгу постачання продо-вольства; надання допомоги фермерам ¡з нестаб1льними доходами Пiдвищення стiйкостi фермерiв до загроз, пов'язаних зi змiнами шмату, сприяння зеленому зростанню через Ыновацп та зниження еколопчно!' шкоди стьського господарства Пщвищення привабливосл й диверсифiкацiï сiльськоï еконо-мiки, пiдтримка створення груп виробниив
1нструменти Покращення 1нструмент1в, пов'язаних 1з ринком; шструменти управл1ння ризиками; новий дизайн прямих платеж1в; опрощена схема виплат для др1бних фермер1в; дослщження, шнова-цп, консалтингов1 послуги. "Зелений плалж" у складi прямих платежiв пов'язаний iз еко-логiчними прiоритетами розвитку стьсько!' мiсцевостi та змiною шмату; пщтримка органiчного землеробства; колективне шве-стування iнтегрованих проектiв Спiльна стратегiчна база для фондiв СС; видiлення нацюна-льного фЫансування на основi об'ективних критерп'в, ствфшан-сування; спiльна система монь торингу й оцiнки; премiя за шно-вацiйне мiсцеве спiвробiтництво
Джерело: складено авторами на ochobî [19].
На пщстав1 проведеного анал1зу доходимо висновку, що ниш д1юча сптьна аграрна пол1тика СС е бтьш ць леспрямованою, 1нтегрованою та доповнювальною, оск1льки б1льш ч1тко спрямован1 складов! прямих пла-теж1в доповнен1 репональними й 1ндив1дуальними заходами стьського розвитку. Уважаемо, що до переваг даноТ пол1тики сл1д в1днести ïï спрямован1сть на: на-ближення аграрного сектора краТн СС до св1тового ринку та вимог СОТ (хоча залишаються високими бар'ери на 1мпорт стьськогосподарськоТ продукцп у краТни СС); поступове скорочення бюджету САП i в1дпов1дно зни-ження навантаження на бюджет СС; послаблення по-зицш патерналiзму й посилення ринкових засад у вщ-носинах мiж аграрними виробниками та СС.
Водночас, гнучкють, надана державам-членам для впровадження нових прямих платежiв, по-перше, знач-но ускладнюе механiзм аграрно!' полiтики; по-друге, у подальшому може призвести до суттевих вiдмiнностей у структурi фiнансування окремих краïн-членiв у межах СС. Попри установлен полiтикою еколопчш цiлi, на практицi доволi втьне трактування екологiчних норм унаслiдок наданого права розподтяти грошовi кошти мiж прямими виплатами та видатками на стьський роз-виток робить можливим звiльнення вiд зобов'язань iз еколопзацп майже половини сiльськогосподарських земель та майже 90 % фермерiв [20]. Тим не менш, Я. Мп"чел на основi порiвняльного аналiзу чотирьох основних моделей аграрноТ полiтики у розвинених краТ-нах, а саме: не пов'язаних платежiв (СС), секторального захисту (Япошя, Норвегiя, Швейцарiя), управлiння ризиками (США, Канада) та ринково-орiентованоï (Авс-тралiя, Нова Зеландiя) робить висновок, що модель САП СС, що пов'язана iз платежами, не пов'язаними iз виробництвом i включае деякi екологiчнi платежi та ви-моги, потенцiйно забезпечуе найбтьшу користь для навколишнього середовища [6].
Запроваджеш нововведення роблять реформу 2013 р. важливим етапом трансформацiï САП СС, од-нак не виршеш нею питання обумовлюють необхiднiсть подальшого розвитку сптьноТ аграрноТ полiтики.
До основних iмперативiв розвитку САП СС на 20212027 рр., що вщбивають загальноцивiлiзацiйнi або сус-птьш глобальнi цiнностi, на наш погляд, слщ вiднести:
- соцiально-економiчнi - зниження цЫ та збтьшен-ня невизначеност на ринку, мiжнароднi зобов'язання щодо вщповщносл цiлям сталого розвитку Свропи до 2030 р. вщповщно до прийнятоТ у вереснi 2015 р. Про-грами 2030 "Порядок денний для сталого розвитку";
- еколопчш - мiжнароднi зобов'язання щодо уник-нення небезпечних змЫ кгммату згiдно iз прийнятою у грудш 2015 р. Паризькою угодою;
- полiтичнi - вихiд Велико!' Британи з Свропейського Союзу (Brexit), перемщення торгових переговорiв iз багатостороннього на двостороншй;
- людського розвитку - сприяння робочим мюцям та зростанню.
1нструментом реагування на цi iмперативи мае стати подальше реформування САП. Уже на сьогодш перспективи реформування САП СС пюля 2020 р. е предметом жваво'1' дискусп експертiв, науковцiв, державних дiя-чiв. Це пов'язано iз тим, що з 1 ачня 2021 р. набуде чин-ностi наступний багаторiчний бюджет СС, який вщповщно визначатиме ктькюш параметри багаторiчного бюджету САП СС. Однак, вихщ Велико!' Британп зi складу СС за попередшми оцiнками скоротить бюджет СС на 10 млрд евро щороку i створить певш проблеми iз фЫан-суванням для аграрного сектора СС. Якщо це скорочення застосувати винятково до бюджету сАп, воно дорiв-нюватиме 20 %. Для компенсацп втрат бюджету САП, за попередшми розрахунками, крашам-членам СС потрiбно буде збтьшити сво'1' внески до бюджету: Нидерландам, Нiмеччинi та Швецп бiльш шж на 10 %, рештi краТн - на 5-8 %. Проте, небажання краш-члешв нарощувати ви-трати на утримання СС з огляду на наслщки економiчноï кризи, проблеми мiграцiï та безпеки у сукупносл iз нас-лiдками Brexit може призвести до скорочення майбутньо-го бюджету СС майже на третину. Вщповщно можна очь кувати i суттевого скорочення бюджету САП СС.
Уважаемо, що це вплине не лише на зниження кть-кюних параметрiв пщтримки, а й опосередковано впли-ватиме на структурш параметри майбутньоТ САП СС. Можемо з певною вiрогiднiстю очiкувати зниження роз-мiру прямих виплат на одиницю площк За результатами 2015 р. у середньому по крашах-членах СС прямi платежi становили 25б евро/га i варiювали вiд 115 евро/га у Латвп до 610 евро/га на Мальл. Можливе
скорочення виплат негативно позначиться на фЫансо-вому станi та конкурентоспроможност багатьох аграр-них виробнигав i одночасно пiдвищить вимоги щодо установлення бтьш чiткого зв'язку мiж використанням коштiв САП та очкуваними результатами.
Це ставить новi завдання щодо обфунтування стра-тегiчних засад новоТ аграрноТ полiтики, вирiшення яких
потребуе багато часу i зусиль. Тому вже у серпы 2017 р. на XV Конгрес СвропейськоТ асоцiацií аграрних економь стiв у м. Парма (lталiя), що був присвячений розвитку САП пюля 2020 р. i проходив пiд гаслом "на шляху до сталоТ агропродовольчоТ системи: баланс мiж ринком i сусптьством" було представлено декiлька можливих сценарiíв подальшого реформування САП СС (рис. 2).
2. Сценарй без полiтики (ринково-ожнтована)
- низьк субсидп;
- низькi бар'ери для iMnopTy
г------------------------------------
\ 1. Статус-кво (нин: дюча)
1 - прям! платеж! на основ! земельно!' площ! ¡з | дотриманням м!н!мальних еколопчних зобов'я-! зань в1д одержувач!в; \ - еколог!чн! платеж!; стьський розвиток
Рис. 2. Можливi сценарм реформування САП СС niсля 2020 р.
Джерело: складено авторами на 0CH0Bi [5, 21].
Зокрема, европейська Ком!с!я розглядае можлив!сть залишити нин д!ючу модель (1) або перейти до ринко-во-ор!ентовано! модел! (2). З огляду на те, що европей-ський Союз навряд чи готовий вщкрити своТ кордони для ¡мпорту продовольства i в!дмовитись вщ п!дтримки аграр!Тв, на наш погляд, такий радикальний сценарм як вщмова вщ сптьноТ аграрноТ пол!тики мае м!зерн шан-си. Бтьш реалютичними виглядають вар!анти реформування, представлен! А. Метьюзом [5]. Якщо один !з цих сценарив (3) не виключае можливост! повернення до модиф!кованоТ модел! пщтримки продукцп, то !нший !з представлених вар!ант!в (4), на нашу думку, е лопч-ним продовженням реформи 2013 р., ставить на мет! переосмислення пщход!в до пщтримки метод!в вироб-ництва продукцп, базуеться на бтьш широкому впро-вадженн! принцип!в сталого розвитку у сп!льн!й аграрн!й пол!тиц! еС, мае довол! велику ймов!рн!сть реал!зац!Т ! достатню ктькють прихильнигав . Так, Я. М!тчел ствер-джуе, що для виконання нацюнальноТ, европейськоТ та глобально!' еколопчних цтей, аграрна пол!тика не може юнувати окремо вщ кгмматичноТ й еколопчноТ пол!тики. Уряди мають зробити бтьше, щоб вир!вняти та штегру-вати Тх [6]. Я. Ходж дае вичерпне формулювання дано-го пщходу: нам не потр!бна аграрна пол!тика, нам пот-р!бна пол!тика щодо екосистемних послуг [22].
Основними заходами реал!зац!Т останнього сцена-р!ю розглядаються так!:
• !мов!рний перехщ вщ прямих платеж!в на основ! площ! до видатгав с!льського розвитку, !нновац!й та !н-струменпв управл!ння ризиками;
• розробка спрощених прямих платеж!в для подальшого використання економ!чних та еколопчних пере-ваг одночасно !з контролем за модерн!зац!ею техноло-г!й на основ! результат!в д!яльност!;
• зосередження пщтримки на др!бних фермерах, еколопчно чистих фермах та мюцевих продуктах харчу-вання, обов'язкове обмеження прямих платеж!в. З огляду на досить в!ропдне скорочення ф!нансування наступноТ САП та ч!тко виражену нер!вном!рнють питомих прямих
платежiв у краТнах-членах, у процесi впровадження даного сценарю найбiльш дискусiйним питанням може стати пи-тання розподiлу коштв пiдтримки мiж виплатами фермерам та пщтримкою сiльського розвитку. Вже сьогодн краТ-ни-члени мають можлив^ь здiйснювати ствфЫансуван-ня програм пщтримки iз нацiональних бюджетiв та бтьш гнучко розподтяти кошти пiдтримки мiж прямими платежами та видатками на стьський розвиток. У разi ж запро-вадження сптьноТ вщповщапьносл та нацiонального фь нансування прямих платежiв, це може призвести до дода-ткового навантаження на бюджет у краТнах iз нижчим рiв-нем прямих платежiв та скорочення коштв, що видтяють-ся на стьський розвиток. Задля уникнення таких негатив-них наслщгав буде доречним розглянути пропозицiю видь ляти краТнам-членам вiдповiднi кошти пiдтримки i надава-ти Тм право самостiйно установлювати пропорцп розподь лу мiж прямими платежами й видатками на стьський розвиток. Практично, йдеться про посилення гнучкост у вико-ристанн Ыструментв пiдтримки.
Отже, за будь-якого розвитку подй процес реформування САП е доволi складним i пов'язаний зi змiною рiвнiв та механiзмiв пiдтримки. Характерною рисою аграрного сектора е те, що для адаптацп фермерiв до таких змЫ потрiбен певний час з огляду на технолопчш особливостi процеав виробництва. У методологiчному планi з огляду на це вкрай важливим е припущення: чим кардинальнше змЫюються iнструменти пiдтримки, тим тривалiший потрiбен перехiдний перiод. Уважаемо, що це твердження е ушверсальним i стосуеться реформування аграрноТ полiтики не лише у краТнах СС. Зокрема, остання спроба реформування державноТ пщтримки вп"чизняного аграрного сектора, пов'язана з вщ-мовою вщ спе^ального режиму пДв i переходом на пряму бюджетну пщтримку та суттевим скороченням державного фiнансування галуз^ передбачала перехщ-ний перiод протягом року, що, на нашу думку, явно не вщповщае масштабу запроваджених змш.
Уважаемо, що одшею iз причин е пiдхiд до прюрите-тностi галузей вiтчизняного виробництва залежно вщ
мiри доданоТ' вартостi, яку генеруе певний сектор еко-номiки i вщповщно пропонуеться бтьше зусиль вклада-ти у розвиток галузей, що, скорше за все, можуть забез-печити найвищий продуктивний результат [23]. Не став-лячи пiд сумнiв важливють даного критерiю, тим не менш доходимо висновку, що використання його до аграрного сектора як основноТ' рушмноТ' сили аграрного розвитку, е доволi дискуайним. Зовсiм iнший пщхщ до визначення ролi аграрно!' сфери мае мюце в СС. Здмснений нами аналiз трансформацiйних змiн сптьноТ аграрно!' полiтики СС свiдчить про усвщомлений, послiдовний, цтеспря-мований i поступовий рух краïн-членiв СС у напрямку запровадження принцитв сталого розвитку. I УкраТ'ш з огляду на евроЫтеграцмш прагнення слiд робити реаль-нi кроки щодо формування свплглядноТ' ролi аграрного сектора й стьського розвитку та запровадження нових стратепчних пiдходiв до формування аграрной' полiтики.
Висновки. У результатi дослiдження еволюци кон-цептуальних пiдходiв до реформування САП СС визна-чено, що принциповi змiни базових напрямiв пщтримки, починаючи iз 1992 р.: пщтримка продукци - пiдтримка виробника - пщтримка методiв виробництва та стратепчних цтей реформування спiльноï аграрноТ полiтики обумовленi становленням парадигми сталого розвитку.
За результатами структурно-функцюнального аналь зу визначено, що реформована у 2013 р. САП СС е бтьш цтеспрямованою, Ытегрованою та доповнюва-льною; спрямованою на наближення аграрного сектора краТн СС до свппвого ринку, поступове скорочення бюджету САП i вщповщно зниження навантаження на бюджет СС, послаблення позицм патерналiзму й посилення ринкових засад у вщносинах мiж аграрними ви-робниками та СС. Запровадження у процес даноТ реформи Ыструменлв, що передбачають еколопчно спрямованi прямi платежi, спiвфiнансування, мехаызми зовнiшньоï та внутрiшньоï конвергенцiï сприяе виршен-ню екологiчних проблем, однак не достатньо виршуе соцiально-економiчнi проблеми аграрной' галузк
Дискус1я. У контекст напрацювання новоТ стратеги розвитку СптьноТ аграрноТ полп"ики СС на 2021-2027 рр. найактуальншим залишаеться питання щодо продовжен-ня краТ'нами СС обраного ними курсу на поглиблення засад сталого розвитку на пщфунт економiчноï, со^альноТ' та екологiчноï складових. Лише на основi вирiшення даного питання можна переходити до розв'язання дискуайних питань, пов'язаних iз конфлiктами мiж окремими краТ'нами-членами СС щодо ктькюних параметрiв фЫансового за-безпечення САП СС у результат Brexit; засадах розподiлу ресурав САП СС мiж краТ'нами-членами; вибору Ыструме-нтiв та напрямiв пщтримки САП СС.
Список використаних джерел:
1. Blandford, D, Josling, T. and Bureau, J.-C., September 2011. Farm Policy in the US and the EU: The Status of Reform and the Choices Ahead. Discussion Paper. International Food & Agricultural Trade Policy Council. Available at: www.agritrade.org.
2. Josling, Timothy, 2010. Trade Policy for Food Security: Farm Policies of Developed Countries. International Centre for Trade and Sustainable Development, Geneva, Switzerland. Available at: https://www.ictsd.org/sites/ default/files/research/2010/05/farm-policies-of-developed-countries.pdf.
3. Bartolini, F. and Viaggi, D., 2013. The Common Agricultural Policy and the Determinants of Changes in EU Farm Size. Land Use Policy, Volume 31, pp. 126-135.
4. Matthews, A., 2016. The Future of Direct Payments. Paper Prepared for Workshop on 'Reflections on the Agricultural Challenges Post 2020 in the EU: Preparing the next CAP Reform'. Brussels: European Parliament, Directorate General for Internal Policies.
5. Matthews, A., September 4, 2017. The budgetary context for the CAP after 2020. Available at: http://capreform.eu/the-budgetary-context-for-the-cap-after-2020/
6. Mitchell, Ian, November 2017. The Implications of Brexit for UK, EU and Global Agricultural Reform in the Next Decade. Chatham House, 20 р.
7. Matthews, A., Salvatici, L. and Scoppola, M., January 2017. Trade Impacts of Agricultural Support in the EU, International Agricultural Trade Research Consortium (IARTC), Commissioned Paper No 19.
8. Swinnen, J., 2015. The Political Economy of the 2014-2020 Common Agricultural Policy: An Imperfect Storm, Centre for European Policy Studies, Brussels.
9. Buckwell, A., Matthews, A., Baldock, D. and Mathijs, E., 2017. CAP: Thinking Out of the Box. Further modernisation of the CAP - why, what and how? The RISE Foundation. Available at: http://www.risefoundation.eu/ images/files/2017/2017_RISE_CAP_Full_Report.pdf (accessed 31 Aug. 2017).
10. Виклики i шляхи агропродовольчого розвитку / Б. Й. Пасхавер, О. В. Шубравська, Л. В. Молдаван та iH.; за ред. Б. Й. Пасхавера; НАН УкраТни; 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2009.
11. ЗНчук Т. О. бвропейська штегра^я: проблеми адаптацп аграрного сектора економки: моногр./ Т. О. Зшчук. - Житомир: ДВНЗ "Державний агроеколопчний ушверситет", 2008.
12. Полiтика стьського розвитку на базi громад в УкраТш: наук. доп. / за ред. О. М. БородшоТ, I. В. Прокопи, О. Л. ПоповоТ. - К., 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ief.org.ua/docs/sr/291.pdf.
13. Бород/'на О. М. Прозорють сптьноТ аграрноТ полiтики у бС: емшричш докази ZN № 1089, // Зеркало недели. Украина. - 2016 р. -15-22 квгг. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://dt.ua/ ariculture/prozorist-spilnoyi-agrarnoyi-politiki-u-yes-empirichni-dokazi-_.html.
14. Попова О. Л. Новi прюритети СптьноТ аграрноТ полiтики бС на 2014-2020 роки: стратепчш орieнтири для розвитку агросфери УкраТни / О. Л. Попова // Економка АПК. - 2013. - №12. - С. 89-96.
15. Онегна В. М. 1нституцмна основа аграрноТ полггики: украТнськ реалп й досвщ США та бС // В. М. Онепна, Н. В. Шибаева // Економка АПК. - 2016. - № 1. - С. 18-23.
16. КалашнКова Т. В. Удосконалення державноТ пщтримки аграрних пщприемств в умовах глобалiзацiТ: моногр. / Т. В. Капашнкова. -Днтропетровськ: ВПЦ Середняк Т.К., 2014.
17. Financing the Common Agricultural Policy, 2017. Available at: https://ec.europa.eu/agriculture/cap-funding_en.
18. European Commission (2017), 'Consultation on modernising and simplifying the common agricultural policy (CAP)'. Available at: https://ec.europa.eu/agriculture/consultations/cap-modernising/2017_en (accessed 22 Sep. 2017).
19. The CAP towards 2020 Legal proposals. DG Agriculture and Rural Development European Commission. Available at: https://ec.europa.eu/ agriculture/sites/agriculture/files/cap-post-2013/legal-proposals/slide-show_en.pdf.
20. Overview of CAP Reform 2014-2020. Agricultural Policy Perspectives Brief. №5, December 2013. Available at: https://ec.europa.eu/ agriculture/sites/agriculture/files/policy-perspectives/policy-briefs/05_en.pdf.
21. European Commission (2017), June 28, 2017. Reflection paper on the future of EU finances. Available at: https://ec.europa.eu/commission/ sites/beta-political/files/reflection-paper-eu-finances_en.pdf (accessed 31 Aug. 2017).
22. Brexit: agriculture. Published by the Authority of the House of Lords. HOUSE OF LORDS. European Union Committee. 20 th Report of Session 2016-17. Ordered to be printed 27 April 2017 and published 3 May 2017. HL Paper 169, 90 p. Available at: https://publications.parliament.uk/ pa/ld201617/ldselect/ldeucom/169/169.pdf.
23. Новкова I. бвропейська орiентацiя економки УкраТни: юторичш особливост та сучасн тенденцп у контекст реалiзацiТ стратепчних ршень / I. Новкова // Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 8(185): 22-29 DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2016/185-8/3.
Received: 27/01/2018 1st Revision: 31/01/2018 Accepted: 07/03/2018
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
Т. Калашникова, д-р экон. наук, доц.
Харьковский национальный аграрный университет имени В. В. Докучаева, Харьков, Украина, А. Калашников, канд. экон. наук
Украинский ордена "Знак Почета" научно-исследовательский институт лесного хозяйства и агролесомелиорации имени Г. Н. Высоцкого, Харьков, Украина
ТЕНДЕНЦИИ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ЕДИНОЙ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОЙ ПОЛИТИКИ ЕС В КОНТЕКСТЕ КОНЦЕПЦИИ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ
Обобщен опыт трансформации и осуществлен критический анализ результатов реформирования Единой сельскохозяйственной политики ЕС. Обоснованы концептуальные подходы к дальнейшему реформированию Единой сельскохозяйственной политики ЕС в контексте концепции устойчивого развития. Определены возможности учета опыта реформирования Единой сельскохозяйственной политики ЕС в отечественной аграрной политике.
Ключевые слова: Единая сельскохозяйственная полтика; Европейский Союз; реформирование; прямые платежи; устойчивое развитие.
T. Kalashnikova, Doctor of Sciences (Economics), Associate Professor
Kharkiv National Agricultural University named after V.V. Dokuchayev, Kharkiv, Ukraine,
A. Kalashnikov, PhD in Economics
Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration named after G. M. Vysotsky, Kharkiv, Ukraine
TRENDS AND PROSPECTS FOR DEVELOPMENT OF THE EU's COMMON AGRICULTURAL POLICY IN THE CONTEXT OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT
The transformational changes in the EU's common agricultural policy have been researched and the conscious, consistent, purposeful and gradual movement of the EU member states towards the implementation of the principles of sustainable development has been determined.
A comprehensive analysis of the key features of the 2013 EU's common agricultural policy reform has been carried out. It has been determined that the EU's CAP has become more object-oriented, integrated and complementary; aimed at bringing the EU's agricultural sector closer to the world market, gradual reduction of the CAP budget and the burden on the EU budget, strengthening of market principles in relations between the agricultural producers and the EU. It has been revealed that tools introduced by the reform include environmentally-addressed direct payments, co-financing, mechanisms of external and internal convergence, and contribute to the environmental management resolution of corresponding problems, but the socioeconomic problems of the industry are not sufficiently solved.
The main imperatives of the EU's common agricultural policy for the period of 2021-2027 have been determined: socioeconomic, environmental, political, human development. The analysis of possible scenarios of EU's CAP development after 2010 deserves attention.
It is substantiated that the key issues in the development of the new EU's CAP will be: continuation by the EU member states of the chosen course to deepen the foundations of sustainable development; quantitative parameters of the financial security of the EU's CAP as a result of Brexit; on what basis will the distribution of EU's CAP resources be made among member states. Particularly important issue will be the choice of tools and support directions of the CAP, since it will determine the EU's CAP EU model parameters for almost a decade.
Key words: common agricultural policy, European Union, reformation, direct payments, sustainable development.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. Blandford, D., Josling, T. and Bureau, J.-C., September 2011. Farm Policy in the US and the EU: The Status of Reform and the Choices Ahead. Discussion Paper. International Food & Agricultural Trade Policy Council. Available at: www.agritrade.org
2. Josling, Timothy, 2010. Trade Policy for Food Security: Farm Policies of Developed Countries. International Centre for Trade and Sustainable Development, Geneva, Switzerland. Available at: https://www.ictsd.org/sites/default/files/research/2010/05/farm-policies-of-developed-countries.pdf
3. Bartolini, F. and Viaggi, D., 2013. The Common Agricultural Policy and the Determinants of Changes in EU Farm Size. Land Use Policy, Volume 31, pp. 126-135.
4. Matthews, A., 2016. The Future of Direct Payments. Paper Prepared for Workshop on 'Reflections on the Agricultural Challenges Post 2020 in the EU: Preparing the next CAP Reform'. Brussels: European Parliament, Directorate General for Internal Policies.
5. Matthews, A., September 4, 2017. The budgetary context for the CAP after 2020. Available at: http://capreform.eu/the-budgetary-context-for-the-cap-after-2020/
6. Mitchell, Ian, November 2017. The Implications of Brexit for UK, EU and Global Agricultural Reform in the Next Decade. Chatham House, 20 p.
7. Matthews, A., Salvatici, L. and Scoppola, M., January 2017. Trade Impacts of Agricultural Support in the EU, International Agricultural Trade Research Consortium (IARTC), Commissioned Paper No 19.
8. Swinnen, J., 2015. The Political Economy of the 2014-2020 Common Agricultural Policy: An Imperfect Storm, Centre for European Policy Studies, Brussels.
9. Buckwell, A., Matthews, A., Baldock, D. and Mathijs, E., 2017. CAP: Thinking Out of the Box. Further modernisation of the CAP -why, what and how? The RISE Foundation. Available at: http://www.risefoundation.eu/images/files/2017/2017_RISE_CAP_Full_Report.pdf (accessed 31 Aug. 2017).
10. Paskhaver, B.Y., Shubravska, O.V. and Moldavan, L.V. Vyklyky i shlyakhy ahroprodovolchoho rozvytku [Challenges and ways of agro-food development], 2009. Under the editorship of Academician of uAaN Paskhaver, B.Y., NASU, Institute for Economics and Forecasting, Kyiv, 432 p. (in Ukr.).
11. Zinchuk, T.O., 2008. Yevropeyska intehratsiya: problemy adaptatsiyi ahrarnoho sektora ekonomiky: monohrafiya [European integration: problems of adaptation of the agrarian sector of the economy: monograph]. Zhytomyr, Zhytomyr National Agroecological University, 384 p. (in Ukr.).
12. Polityka silskoho rozvytku na bazi hromad v Ukrayini: naukova dopovid [Rural development policy based on communities in Ukraine: scientific report], 2015. Under the editorship of Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Doctor of Economics Borodina, O.M., Corresponding Member of the NAAS of Ukraine, Doctor of Economics Prokopa, I.V., Doctor of Economics Popova, O.L. NASU Institute for Economics and Forecasting. Kyiv, 70 p. Available at: http://ief.org.ua/docs/sr/291.pdf (in Ukr.).
13. Borodina, O., 2016. Prozorist spilnoyi ahrarnoyi polityky u YES: empirychni dokazy [Transparency of the common agricultural policy in the EU: empirical evidences]. Zerkalo nedely, Ukraine, №1089. Available at: https://dt.ua/ariculture/prozorist-spilnoyi-agrarnoyi-politiki-u-yes-empirichni-dokazi-_.html (in Ukr.).
14. Popova, O.L., 2013. Novi priorytety Spilnoyi ahrarnoyi polityky YES na 2014-2020 roky: stratehichni oriyentyry dlya rozvytku ahrosfery Ukrayiny [New priorities of the EU's Common Agricultural Policy for 2014-2020: strategic benchmarks for the development of the agrosphere in Ukraine].Ekonomika APK, №12, pp. 89-96. (in Ukr.).
15. Onehina, V.M. and Shybayeva, N.V., 2016. Instytutsiyna osnova ahrarnoyi polityky: ukrayinski realiyi y dosvid SSHA ta YES [Institutional framework of agrarian policy: Ukrainian realities and experience of the USA and the EU]. Ekonomika APK, №1, pp. 18-23. (in Ukr.).
16. Kalashnikova, T.V., 2014. Udoskonalennya derzhavnoyi pidtrymky ahrarnykh pidpryyemstv v umovakh hlobalizatsiyi: monohrafiya [Improvement of state support of agrarian enterprises under conditions of globalization: monograph]. Dnipropetrovsk: Publishing and printing center Serednyak, T.K., 280 p. (in Ukr.).
17. Financing the Common Agricultural Policy, 2017. Available at: https://ec.europa.eu/agriculture/cap-funding_en
18. European Commission (2017), 'Consultation on modernising and simplifying the common agricultural policy (CAP)'. Available at: https://ec.europa.eu/agriculture/consultations/cap-modernising/2017_en (accessed 22 Sep. 2017)
19. The CAP towards 2020 Legal proposals. DG Agriculture and Rural Development European Commission. Available at: https://ec.europa.eu/agriculture/sites/agriculture/files/cap-post-2013/legal-proposals/slide-show_en.pdf
20. Overview of CAP Reform 2014-2020. Agricultural Policy Perspectives Brief. №5, December 2013. Available at: https://ec.europa.eu/agriculture/sites/agriculture/files/policy-perspectives/policy-briefs/05_en.pdf
21. European Commission (2017), June 28, 2017. Reflection paper on the future of EU finances. Available at: https://ec.europa.eu/commission/sites/beta-political/files/reflection-paper-eu-finances_en.pdf (accessed 31 Aug. 2017).
22. Brexit: agriculture. Published by the Authority of the House of Lords. HOUSE OF LORDS. European Union Committee. 20th Report of Session 2016-17. Ordered to be printed 27 April 2017 and published 3 May 2017. HL Paper 169, 90 p. Available at: https://publications.parliament.uk/pa/ld201617/ldselect/ldeucom/169/169.pdf
23. Novikova, I., 2016. European orientation of the economy of ukraine: historical features and current trends in the context of strategic decisions. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 8(185): pp. 22-29. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2016/185-8/3
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 2(197): 31-36 УДК 336.7
JEL classification: 010
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/196-2/5
I. Мазур, д-р екон. наук, проф. ORCID ID: 0000-0002-2441-8001 КиТвський нацiональний ужверситет iменi Тараса Шевченка, КиТв,
Р. Сазонов, голова ради ORCID ID 0000-0002-6099-9309 ТОВ "Град швестмент", КиТв
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧНЕ ЗНАЧЕННЯ М1ЖНАРОДНОГО Л1СТИНГУ АКЦ1Й
ДЛЯ 1НВЕСТОР1В ТА ЕМ1ТЕНТ1В
Досл/'джено подвйний лстинг акцю компаню; розкрито умови, за яких мiжнароднuй лстинг акцй компаню стае одним iз найдоречнших способiв фiнансування бiзнeсу; виявлено вплив мiжнародного лстингу акцй компанй на лш-вiднiсть акцй на внутршньому ринку, збльшення обсягу торгiв акцями компани; запропоновано укранським акцю-нерним компаням використовувати мiжнароднuй лстинг для збльшення своеi капiталiзацu.
Ключовi слова: акця; мiжнароднuй лстинг; фондова бiржа; лiквiднiсть; спред.
Постановка проблеми. В умовах глобалЬаци еко-ном1чного середовища актив1зуються штеграцмш про-цеси млжнародних рингав кап1тал1в, що передбачае мо-жливють розмщення ц1нних папер1в на закордонних ринках. Це дае певн1 переваги нац1ональним Ывесто-рам i ем1тентам. До таких переваг слщ в1днести: масш-табування залучення фшансових ресурсiв iнвесторiв; посилення дтово'Т репутацií та кредитного рейтингу ем^ента; успiшне розмiщення акцiй на мiжнародному
ринку сприяе пiдвищенню прибутгав тощо. Тобто голов-ним мотивом котирування акцм за кордоном е пщви-щення вартостi свого капралу та лiквiдностi акцiй, що в пщсумку дасть можливiсть залучити додатковий кат-тал. Усе зазначене сприяе зростанню ктькост нацюна-льних компашй, що котують своТ акцп на Ыоземних фо-ндових бiржах. Основы краТни, на фондових бiржах яких компани розмiщують своТ акцп за даними The Bank of New York, зображено на дiаграмi 1.
Австралiя 11
Розпод1л депозитарних розписок по кра'шах
Японiя Гонконг
11,3%.,....-.-.
Пiвденна Африка 7,5%
Мексика 4,9
Бразилiя
3,7%
Друп'
25,5%
Нщерланди
2,7% Нiмеччина lталiя 2,7% 2,0%
Джерело: Ытернет реоуро:htpp://www.bnymellon.com
Для емп"енлв та iнвесторiв розмiщення акцiй на мiжна-родних ринках капiталiв крiм переваг створюе ще й ризи-ки. Тому пщфунтям для прийняття рiшення про подвiйний лiстинг акцм компанп мае бути всебiчний аналiз його дiя-льностi та альтернативних шляхiв фiнансування.
Мiжнародний лiстинг акцм пiдвищуе престиж та iмiдж емп"ента. Головною мотивацiею бiльшостi компашй, що виходять на iноземнi ринки каппамв, е лише фiнансова - вони планують збтьшити свiй каттал на ринках високорозвинених краТн та пщвищити лiквiднiсть своТх акцiй. Мiжнародний лiстинг забезпечуе новi ринки бтьш активними цiнними паперами, якi не потребують детальноТ звiтностi та мають значну лквщнють. У де-яких випадках упровадження мiжнародного лiстингу пщвищуе вартiсть акцiй компанп. Як правило, це трап-ляеться частiше у США, коли ринкова вартють акцм вище за ту, що юнуе на ринку емiтента. Бiльше того, уже факт збтьшення кiлькостi швестг^в, що купуе акцiТ компанп, пщвищуе лквщнють акцiй, звужуе спред.
За останш роки небагато украТнських компашй вико-ристовували такий метод залучення Ывестицм, ще менше робили це вдало. Саме тому важливо вщслщку-вати основы помилки та труднощi мiжнародного лютин-гу акцiй, сформулювати рекомендацп щодо пiдготовки й контролю процесу мiжнародного лiстингу акцiй компани. Тому обрана нами тема е актуальною для украТнських компанш i фондового ринку УкраТни.
Проведений у статт аналiз доводить, що компани за-стосовують мiжнароднi лiстинги для того, щоб: пщвищити лквщнють своТх акцй працювати на iноземних ринках капггашв, сприяти пiдвищенню репутацп своеТ компанп серед iнвесторiв та збтьшувати кiлькiсть акцiонерiв.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Теоре-тичним аспектам мiжнародного лiстингу акцiй компанiй присвячено дослщження таких зарубiжних учених, як Я. Мiркiн,С. Саудараган [2], Дж. Бут, Д. Бредл^ Дж. Бред, П. Конвей, Д. Крейг, У. Мггто [6], Е. Мтлер, Дж. Рiттер, М. Ронi, Л. Фтд, Р. Фiш, А. Шерман, П. ШпЫдт, П. Шульц, Х. Демзетц [11] та шшк
© Мазур I., Сазонов Р., 2018
