CC BY
8
УДК 332.13
ТЕНДЕНЦИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ М'ЯСОПЕРЕРОБНО! ГАЛУЗ1 УКРА1НИ В УМОВАХ
ПОГЛИБЛЕННЯ 1НТЕГРАЦИТОРГ1ВЛ1 З СС
© 2016
ВЛАСОВА К. М.
УДК 332.13
Власова К. М. Тенденцп та перспективи розвитку м'ясопереробноУ галузi Укра'ни в умовах поглиблення iнтеграцii'
торгiвлi з €С
Метою cmammi е досл/дження основних тенденц/й розвитку ринку Европейського Союзу в розр:зi поступовоi нтеграцП укра'!'нських виробник/в м'яса в економ/чний прост/р та оцнка перспектив нацюнальних виробник/в через призму ixготовностi експортувати продукцПна цей зовтшнш ринок. Проанал/зовано сучасний стан розвитку споживчого ринку та особливостi державного регулювання виробник/в м'ясноi продукцП £С. До-сл'джено стан експортноiд/яльностi м'ясопереробних тдприемств до ЕСз урахуванням тарифних квот та ix використання у 2014-2015 рр., а також поточний стан впровадження систем управл'шня як/стю та безпекою виробництва вдповдно до нацюнальних та мжнародних стандарт/в. Проанал/зовано стан реестрацП мсця походження укранськоi м'ясноi продукцП як одного зi способ/в просування укра/нських товар/в на ринку ЕС. Висвтлено основнi перешкоди для виходуукранськихм'ясопереробних тдприемств з урахуванням бар'ер'в, якi були актуальними для Польщу Румуни та БолгарП у процеа ¡мплементацПугоди про зону в'шьноiторг/вл/. Запропоновано шляхи подолання цих перешкод у процеа поглиблення iнтеграцП в економ/чний прост/р ЕС.
Ключов'! слова: тенденцП розвитку, бар'ери входу на ринок, м'ясопереробна галузь, угода про асоц/ацю з ЕС, системи управл'шня як/стю та безпекою продукцП. Рис.: 2. Табл.: 3. Ббл.: 14.
Власова Катерина Миколавна - астрантка, кафедра економ'ши тдприемства, Кшвський нацюнальний ун/верситет ¡м. Т. Шевченка (вул. Воло-димирська, 60, Кию, 01601, Украна) E-mail: nadtochii@ukr.net
УДК 332.13
Власова Е. Н. Тенденции и перспективы развития мясоперерабатывающей отрасли Украины в условиях углубления интеграции торговли с ЕС
Целью статьи является исследование основных тенденций развития рынка Европейского Союза в разрезе постепенной интеграции украинских производителей мяса в экономическое пространство и оценка перспектив национальных производителей через призму их готовности экспортировать продукцию на этот внешний рынок. Проанализировано современное состояние развития потребительского рынка и особенности государственного регулирования производителей мясной продукции ЕС. Исследовано состояние экспортной деятельности мясоперерабатывающих предприятий в ЕС с учётом тарифных квот и их использования в 2014-2015 гг., а также текущее состояние внедрения систем управления качеством и безопасностью производства в соответствии с национальными и международными стандартами. Проанализировано состояние регистрации места происхождения украинской мясной продукции как одного из способов продвижения украинских товаров на рынок ЕС. Освещены основные препятствия для выхода украинских мясоперерабатывающих предприятий с учётом барьеров, которые были актуальными для Польши, Румынии и Болгарии в процессе имплементации соглашения о зоне свободной торговли. Предложены пути преодоления препятствий для украинских мясоперерабатывающих предприятий в процессе углубления интеграции в экономическое пространство ЕС. Ключевые слова: тенденции развития, барьеры входа на рынок, мясоперерабатывающая отрасль, соглашение об ассоциации с ЕС, системы управления качеством и безопасностью продукции. Рис.: 2. Табл.: 3. Библ.: 14.
Власова Екатерина Николаевна - аспирантка, кафедра экономики предприятия, Киевский национальный университет им. Т. Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01601, Украина) E-mail: nadtochii@ukr.net
UDC 332.13
Vlasova K. M. Trends and Prospects in the Development of the Meat Processing Industry of Ukraine in the Conditions of Deepening the Trade Integration with the EU
The article is aimed at studying the main trends of development of the market of the European Union in the context of the gradual integration of Ukrainian meat producers in this economic space, estimation of prospects for the domestic producers through the prism of their readiness to export products to this foreign market. The current status of development of the consumer market and features of the State regulation as to producers of meat products in the EU have been analyzed. The status of export activities of the meat processing enterprises in the EU has been researched, taking into account the tariff quotas and their usage in 2014-2015, as well as the current status of implementation of quality management systems as well as production safety in accordance with the national and international standards. Status of registration of the place of origin for the Ukrainian meat products has been analyzed as one of the means for promoting Ukrainian goods to the EU market. The major obstacles against the market entering by Ukrainian meat processing enterprises have been highlighted, taking account of the barriers that were relevant to Poland, Romania and Bulgaria in the process of implementation of the freedom trade zone agreement. Some ways to overcome known obstacles for Ukrainian meat-processing enterprises in the process of deepening the integration in the economic space of the EU have been proposed. Keywords: development trends, market entry barriers, meat processing industry, European Union Association Agreement, system for quality control and safety of products. Fig.: 2. Tabl.: 3. Bibl.: 14.
Vlasova Kateryna M. - Postgraduate Student, Department of Economics of Enterprises, Kyiv National University named after T. Shevchenko (60 Volody-myrska Str, Kyiv, 01601, Ukraine) E-mail: nadtochii@ukr.net
Уперюд активно! штеграци украшсько! економжи до свггового господарства нацюнальш виробни-ки зштовхуються з рядом перешкод, починаю-чи з низько! обiзнаностi про новий ринок, внутршни недолшв тдприемств, високих вимог на зовншни ринках та в1дсутносп шдтримки на державному рiвнi.
М'ясопереробна галузь е особливо чутливою в перюд глобальних змш, осккьки специфжа продукци та И виробництва охоплюе широке коло проблемних питань. З огляду на сказане дослцження та аналiз основних перспектив розвитку ще! частини агропромислового сектора е надзвичайно актуальним як для велико! юлькосп
укра!нських виробниюв, так i для гармоншного розвит-ку нащонально! економiки.
Окремi аспекти розвитку харчово'1 та переробно'1 промисловостi завжди розглядалися вiтчизняними нау-ковцями, укра!нськими та мiжнародними органiзацiями. Так, Органiзацiя Економiчного Спiвробiтництва та Розвитку [1; 3; 4], Мшстерство аграрно'1 полiтики та про-довольства Укра'1ни, Укра'1нський клуб аграрного бiзнесу [9] здiйснюють аналiз та подготовку аналiтичних оглядiв аграрних та агропромислових ринкiв свiту та кра!ни. Вiтчизнянi науковцi детально розглядають проблеми сертифжащ! та контролю якостi продукци [8], основнi перешкоди, з якими зiштовхувалися кра'1ни-партнери у процесi штегращ! в бвропейський Союз[10].
Однак потребуе подальшого висвiтлення комп-лексний аналiз саме м'ясопереробно! галузi, адже основна увага, як правило, придкена ткьки окремим аспектам дшльносй всього харчового комплексу. Виробники м'яса хоча i зайнятi в чотирьох рiзних домiнуючих сегментах виробництва м'яса (м'ясо курей, м'ясо свини-ни, м'ясо велико! рогато! худоби та баранина), проте бар'ери, з якими вони зштовхуються при входi на новi ринки, мають спГльш риси.
Метою дано! статтi е дослцження основних тен-денцiй розвитку ринку бвропейського Союзу в розрiзi поступово! iнтеграцi! укра!нських виробникiв м'яса в економiчний простiр та ощнка перспектив нащональ-них виробникiв через призму !х готовностi експортува-ти продукцш на зовнiшнiй ринок.
Для ощнки потенцiалу укра!нських виробникiв м'яса на европейському ринку проведемо аналiз сучасного стану ринку м'яса в бвропейському . при цьому особливо! уваги заслуговують тенден-щ! споживання всередиш единого економiчного простору, шдтримка внутршнГх виробникiв та набiр бар'ерiв входу на ринок для шоземних пiдприемств.
Усередненi показники споживання продукци з м'яса та витрати на продукти харчування дозволяють проаналiзувати та з'ясувати основш тенденщ! на спожив-чому ринку, сформувати уявлення стосовно кушвельно! спроможност населення та !х вподобань (рис. 1).
На територГ! бвропейського Союзу упродовж 2007-2014 рр. спостерпаетья незначне скоро-чення споживання м'ясно! продукцГ! всГх видiв, окрiм м'яса птищ. Перевага споживачiв вiддаеться м'ясу свинини, де кожного року споживаеться близько 31 кг продукцГ! на 1 мешканця. Скорочення у споживанш цьо-го виду м'яса пояснюють змшою смаюв споживачГв та поступовою переорГентащею на менш оброблеш види м'ясно! продукцГ! (бГльшкть ковбасних виробГв виго-товляеться з м'яса свинини) та м'ясо птищ. Варто зазна-чити, що найвищий показник споживанням'яса свинини у свт зафжсовано у Кита! (32 кг на 1 особу у 2014 р.). Споживання м'яса велико! рогато! худоби та баранини залишаеться на досить низькому р1вш в 6С - 10,5 кг та 1,9 кг вГдповГдно. СвГговими лГдерами у споживанш м'яса корГв е Аргентина (41,6 кг на 1 мешканця), а баранини - Австралгя (9,0 кг). Упродовж дослГджуваного перюду споживання м'яса птищ зросло майже на 2 кг на 1 особу, i у 2014 р. цей показник становив 21,6 кг. Тради-цшно, найбГльший рiвень споживання курятини спосте-рiгаеться серед кра!н Близького Сходу - в Ьзраш (63 кг) та Саудшськш Аравi! (43,5 кг).
Можемо помГтити, що споживчий ринок 6С е ста-бГльним упродовж останнГх роив, шсля рГзкого скорочення витрат на харчовi продукти у 2009 р. (3,7 %, або 30,25 млрд евро) мешканщ цих кра!н щороку збГльшують витрати на харчування (у середньому на 2,2 % щороку).
Однак кнують i деякi проблеми - так, виробники м'яса свинини на територи бвропейського Союзу зь штовхнулися з необхГдшстю пошуку ринюв збуту продукцГ!, оскГльки упродовж 2014-2015 рр. самозабезпече-шсть цiею продукщею зросла зГ 110 % до 112 %, а експорт до Росшсько! ФедерацГ!, як одного з основних спожи-вачiв м'яса свинини з 6С), знаходиться шд забороною. А тому представники агропромислового сектора про-понують вносити змши до чинного законодавства про умови та строки зберпання продукцГ! з метою подолан-ня тимчасово! кризи перевиробництва.
У 2013 р. в ббвропейському СоюзГ була прийнята реформа СпГльно! продовольчо! полижи (Common Agricultural Policy), яка передбачала ряд важливих змш на на-
40
35
3
^ 30
ГС
х к X 25
£ X
к ф с 20
X 01
т U
ГС ш ГС X 15
S
£ о 10
с
и 5
0
■ А -
■-- ■
— А —
|—1 А —
А — ш. W
-
w w
X— X
-- 860 -- 840 -■ 820
880
о а ш
ш
S
г
14 800 ^
780 £
н
760 со 740
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
720 PiK
Витрати населения на харчов1 продукти М'ясо велико! рогато! худоби
М'ясо свинини М'ясо птиф Баранина
Рис. 1. Споживання основних видiв м'ясно! продукци на територи Свропейського Союзу у 2007-2014 рр. (кг на душу населення) та витрати населення на продукти харчування (млрд евро) Джерело: складено автором на 0CH0Bi [1; 2].
цюнальному та субнацюнальному рГвнях для всГх кра!н -членГв об'еднання. Зокрема, близько 30 % прямих шо-земних швестицш (12,6 млрд евро) будуть спрямоваш на покращення та впровадження оргашчного виробни-цтва, понад 55 % швестицш будуть надаватися вироб-никам агропродовольчо! продукцГ! у формГ «decoupled investments». Такий вид допомоги передбачае, що шд-приемства не зобов'язаш направляти весь обсяг фшан-сування безпосередньо у виробництво, вони залишають за собою право вибору i вГльного пристосовування до кон'юнктури ринку та вГдповГдних дш. Проте значна частка прямих швестицш зпдно з реформою буде на-правлятися в конкретш галузГ виробництва, яю кра!ни-члени обирають самостшно на основГ внутршньо! стратегГ! розвитку. Основними рисами реформи е чГтке цкьове призначення (надаеться галузям або регюнам, де кнують вГдчутш перешкоди для розвитку виробництва), лГмГтовашсть (допомога надаеться в межах ккьюсних квот) та орГентацш на створення стимулГв на досягнення певного рГвня виробництва у галузГ або у регюш.
Варто зазначити, що така полита стимулюе вироб-ництво багатьох аграрних продуктш, проте 90 % прямих швестицш на пГдтримку галузей агропро-мислового комплексу будуть направлен у 6 секторГв еко-номГки. Зокрема, виробництво м'яса велико! рогато! худо-би буде забезпечено 41 % швестицш у 23 кра!нах-членах, виробництво баранини та м'яса юз - 12 % у 22 кра!нах.
Для оцшки перешкод, яю можуть мати найбГль-ший вплив для Укра!ни, розглянемо досвГд кра!н, яю вГд-носно нещодавно приедналися до европростору. У про-цей штеграцГ! в единий економГчний просйр найбГльш суттевими зауваженнями для БолгарГ!, ПольщГ та Руму-нГ! були таю: заборона вирощувати генно-модифжоваш продукти; закриття тваринницьких ферм, яю не вГдпо-вГдають саштарним нормам 6С; мшмГзацш та усунен-ня перешкод у торпвлГ агропродовольчою продукщею; обов'язкова сертифжацш виробничих процейв i продукцГ! щодо якост та безпечносй, що вГдповГдае вну-тршшм вимогам 6С.
У результат ГмплементацГ! угоди про асощащю з 6С у даних кра!нах вГдбулося вдосконалення тваринницьких ферм та м'ясопереробних шдприемств. Зокрема, сталися таю змши:
4 зростання концентрацГ! виробництва в галузГ внаслГдок припинення дшльност малих та час-тини середнГх шдприемств;
4 посилення кооперативного руху через створення збутових та обслуговуючих кооперативГв;
4 налагодження стшких взаемовГдносин мГж фермерськими господарствами та переробни-ми шдприемствами;
4 вГдбувся вихГд на внутршнш ринок цих кра!н свГгових пганпв-виробниюв у м'ясо-молочнш галузГ що також дозволило залучити значний обсяг шоземних швестицш та збГльшити кГль-юсть робочих мкць;
4 вГдбулося повне замщення сировини для м'ясопереробних шдприемств БолгарГ! шоземною продукщею;
4 Румунш стала нетто-iмпортером м'яса за вйма видами;
4 стимулювання зростання оргашчного вирони-цтва, зокрема у ПольщГ Хоча гармонiзацiя законодавства та правил веден-ня бiзнесу мiж окремими кра!нами та 6С мала на мет пiдвищення конкурентноспроможностi та еколопчносй пiдприемств, стандартiв якостi та безпечност продукцГ! м'ясопереробно! галузГ проте фактично всГ цГ змши призвели до потужного притоку шоземного капГталу та рГзкого скорочення внутршнього виробництва. Однак наслГдки тако! перебудови можна буде ощнити лише в довгостроковому перюдГ [10].
Експерти мГжнародних органГзацГй прогнозують, що в наступному десятилгт у свГтГ найбГльш дина-мГчно буде розвиватися галузь виробництва м'яса птищ - обсяг зросте на 24 % до 2024 р., що пов'язано з коротким циклом виробництва, постшно зростаючим попитом Г зниженням цш на корми. Вони також вГдзна-чають важливу роль цш на корми, нестабГльшсть яких упродовж декГлькох рокГв негативно впливала на свГго-вий розвиток виробництва м'яса, поряд Гз спалахами хвороб тварин в окремих регГонах (наприклад, в Укра!нГ).
ДослГдники стверджують, що зростання виробництва у м'ясопереробних галузях буде залежати вГд вста-новлено! тенденцГ! на зниження цш на корми. При цьо-му кра!ни, що розвиваються, у яких частка витрат на вГд-годГвлю худоби е незначною, не зможе використати цю перевагу Г забезпечити додаткове зростання поголГв'я. Плануеться, що змша тренду на вартГсть кормГв дозволить збГльшити виробництво м'яса птищ на 58 %, а м'яса свинини на 77 % до 2024 р. [4].
Варто зазначити, що велию украшсью виробни-ки м'яса птищ також скористалися даною тенденщею, адже виробнича собГвартГсть 1 ц продукцГ! агрохолдин-гш скоротилася з 1110 грн у 2013 р. до 1100 грн у 2014 р. (частка корму в загальнш структурГ собГвартостГ ста-новить близько 65 %). Проте виробнича собГвартГсть 1 ц свинини для великих шдприемств, навпаки, зросла -зГ 1410 грн у 2013 р. до 1540 грн у 2014 р. саме внаслГдок зростання витрат на корм (з 860 грн до 910 грн упродовж аналопчного перюду) [9, с. 52-66].
Розглянемо основш показники виробництва шдприемств м'ясопереробного комплексу упродовж остан-нГх роив (табл. 1).
Позитивним трендом е зростання обсяпв виробництва за трьома вказаними видами м'яса у 2013-2014 рр. СлГд зазначити, що така тенденцш зберГглася тГльки в реалГзацГ! м'яса велико! рогато! худоби у 2015 р. - обсяг виробництва становив 68,7 тис. т, виробництво м'яса свинини скоротилося до 259,8 тис. т, а м'яса птищ - до 881,7 тис. т [5].
СлГд шдкреслити, що наведеш показники ефектив-ностГ е усередненими значеннями, оскГльки даш великих агрохолдинпв, незалежних шдприемств Г населення значно вГдрГзняються. Зокрема, основна частка поголГв'я свиней в УкраМ сконцентрована саме в населення (трохи бГльше 250 тис. од., або 65 % вГд загально! !х юлькосй), а фермерсью господарства та агрохолдинги утримують
Таблиця 1
Показники виробництва за основними видами продукцм м'ясопереробноУ галузi у 2013-2014 рр.
Вид продукцм Обсяг виробництва, тис. т Техшчна ефектившсть (конверая корму) Виробнича собiвартiсть, тис. грн/ц Цша реалiзацм, тис. грн/ц Рентабельшсть виробництва, %
Рк 2013 2014 2013 2014 2013 2014 2013 2014 2013 2014
М'ясо птиц 1029 1050 3,21 3,18 1,11 1,10 1,06 1,08 -10,0 -15,4
М'ясо свинини 252 275 5,06 4,57 1,41 1,54 1,55 1,85 0,2 5,6
М'ясо велико! рогато! худоби 47 ,6 - 12,0 12,2 2,39 2,49 1,07 1,38 -46,1 -38,8
Джерело: складено автором на основi [9].
близько 130-140 тис. од. (або 31 % та 24 % вцповцно). Однак ефектившсть виробництва е вищою серед агро-холдингiв: на виробництво 1 ц м'яса свинини витрача-еться 3,38 ц кормiв, на фермерських господарствах цей показник становить 5,9 ц, хоча в обох групах конверт зменшилася упродовж 2013-2014 рр., i це свцчить про зростання якост сировини. Частка вартостi кормiв у виробничiй собiвартостi 1 ц свинини становить 64,8 % (або 1050 грн) для фермерських господарств i 60,7 % (або близько 850 грн) для великих шдприемств, що вказуе на можливкть зростання показниюв прибутковост саме за рахунок удосконалення системи годування поголiв'я. Низький рiвень рентабельностi м'яса свинини у 2013 р. пов'язаний ш збитковiстю продажiв серед фермерських господарств, проте вже у 2014 р. рентабельшсть стано-вила 0,6 %. Агрохолдинги Украши реалiзовували про-дукцiю бкьш ефективно - у 2014 р. рентабельшсть ста-новила 11,5 % (за рахунок вищо! цiни та нижчо! повно! собiвартостi).
Очевидно, що зростання собiвартостi за окреми-ми групами продукци можна пояснити високими темпами шфляци загалом у краМ та зростанням iндексiв цш на складовi собiвартостi виробництва м'яса (рис. 2).
Найбiльшi темпи зростання цш зафiксовано у групi комбiкормiв, а тому питання самозабезпеченостi кормами залишаеться актуальним. Саме тому упродовж останни рокiв агрохолдинги мають змогу поступово зменшувати собiвартiсть свое! продукци за рахунок роз-витку комбжормового виробництва, а приватнi госпо-дарства змушеш пiдвищувати кiнцеву цiну реалiзацi! м'ясно! продукци. Iншi вагомi складовi собiвартостi та-
кож зросли у щш значними темпами (а саме - витрати на енергоресурси).
Серед виробниюв м'яса птищ найбкьшу частку голiв утримують агрохолдинги - близько 110 млн голiв, населення та фермерськi господарства - близько 50-60 млн голiв. Через короткий цикл виробництва цього виду м'яса витрати е нижчими, а за рахунок незначно-го зменшення витрат на корми - агрохолдинги Укра!ни змогли скоротити виробничу собiвартiсть у 2014 р. (хоча лише на 20 грн/ц). При цьому ефектившсть використан-ня кормiв для цих шдприемств залишилася незмшною упродовж 2013-2014 рр., а фермерських господарств зросла на 4,3%.
Виробництво м'яса велико'! рогато'! худоби е най-бкьш складним, а рiвень збитковостi - найбкь-шим (серед порiвнюваних видiв м'яса). Конверсш корму зросла упродовж дослцжуваного перiоду, ви-робнича собiвартiсть також, але швидшими темпами. Позитивним е лише те, що цша реалiзацi! збкьшилася упродовж двох роив на 310 грн/ц, але це може негативно вплинути на обсяги реалiзацi! продукци велико'! рогато'! худоби.
Серед виробниюв м'яса птищ лидером у галузi е ПАТ «Мирошвський хлiбопродукт», обсяг валово! продукци у 2014 р. становив близько 6,5 млрд грн. Найбкь-ший обсяг виробництва у сегмент м'яса свинини займае ПрАТ «АПК-1нвест» (вартiсть валово! продукци 0,8 млрд грн). Один iз найбкьших агрохолдингiв Укра!ни Ukrlandfarming е лидером у виробництвi м'яса велико! рогато! худоби (обсяг валово! продукци тваринництва становив близько 3,9 млрд грн у 2014 р.).
200 150 100 50 0
189,8
ш
я
в
и
144,!
Комбторм МЫеральы добрива Нафтопродукти 0 1ндекси цш, %
Електроенерпя
Рис. 2. 1ндекси ц1н на окремi складовi собiвартостi виробництва м'яса в УкраУн у сiчнi-груднi 2015 р.
(% до попереднього року)
О О =П
Е?
СО
о
о <
<
о
ш
о о =п
Е?
Таким чином, хоча деякi показники свГдчать про недостатню ефективнiсть виробництва м'ясно! про-дукцГ! в Укра!нi, прослГдковуються позитивнi тенденцГ! щодо !х покращення. У той час, як велию вертикально iнтегрованi агрохолдинги мають бГльшу гнучкГсть, особлива увага та шдтримка у процесi поглиблення штегра-цГ! з бвропейським Союзом мае надаватися саме фер-мерським господарствам та !х кооперацГ! з населенням.
Пропонуемо далi бГльш детально розглянути окремГ аспекти регулювання експортно! дшль-ност з кра!нами бвропейського Союзу для тд-приемств м'ясопереробного комплексу Укра!ни, зокре-ма квоти на окремГ види м'ясно! продукцГ!.
У рамках укладено! угоди про спрощення торгшлГ з кра!нами бвропейського Союзу було обрано чотири види м'яса, яким надаються тарифш квоти, а саме: м'ясо птищ, м'ясо свинини, м'ясо велико! рогато! худоби та баранина.
Адмшстрування тарифних квот бвропейського Союзу здшснюеться вГдповГдно до статей 308а, 308Ь Г 308с Регламенту (6ЕС) № 2454/93, що встановлюють правила для регшзаци Митного кодексу Сшвтовариства (додаток 5), та стати 184 Регламенту (6С) № 1308/2013 (додаток 6).
ВГдповГдно до законодавства адмшстрування зд1й-снюеться за двома принципами:
+ «перший прийшов - перший обслуговуеться»; + через систему Гмпортних лщензш.
За першим принципом визначений вичерпний пе-релж продукцГ! (загалом близько 27 товарних груп), до якого серед м'ясних продуктiв належить баранина. Iншi три види м'яса можуть бути експортоваш за другим принципом.
ВГдповГдно до укладено! угоди найбкьший обсяг основно! квоти укладено на м'ясо свинини - 20 тис. т та ще додатково 20 тис. т на певш види м'яса свинини (табл. 2). Експорт м'яса птищ та нашвфабрикайв з нього дозволений у межах квоти в обсязi 16 тис. т та додатково 20 тис. т морожено! птищ, не розiрвано! на частини. Обсяг квоти на м'ясо яловичини визначений в обсязi 12 тис. т, а баранини - 1,5 тис. т iз поступовим збГльшенням до 2,5 тис. т упродовж наступних 5 роив. Украшсью вироб-ники м'яса мають право експортувати продукцш понад встановлений обсяг квот, проте до товарiв будуть засто-соваш звичайш ставки ввiзного мита, якi коливаються за сво!ми розмiрами в межах кожно! з товарних груп.
Варто зазначити, що з часу вступу в дш вГдповГд-ного договору експорт до кра!н бвропейського Союзу в межах тарифних квот вГдбувався лише за м'ясом птищ. У 2014 р. було використано лише 77,2 % основно! квоти (або 12,36 тис. т продукцГ!), а у 2015 р. -100% основно! (20 тис. т м'яса птищ) та 22,5 % додатково! квоти (або 4,5 тис. т). Експорт продукцГ! здшснюють лише два шдприемства - ПАТ «Мирошвський хлiбо-продукт» (продае подукцш на ринку бвропейського Союзу з 2013 р.) i ТОВ «Комплекс Агромарс» [9].
Таблиця 2
Стан експорту на европейський ринок в умовах iмплементацм угоди про асощащю мiж УкраУною та €С у 2014-2015 рр.
№ з/п Продукщя Обсяг квоти €С, т/рк у чиспй вазi Ставка ввiзного мита до €С понад квоту Обсяг викори-стання квоти у 2014 р. Обсяг викори-стання квоти у 2015 р.
1 Яловичина 12000 Доступ на ринок £С вщсутнш
м'ясо велико! рогато! худоби, св1же, охолоджене чи заморожене, з кктками В1д 12,8 + 141,4 евро за 100 кг
м'ясо велико! рогато! худоби, заморожене, без ккток до 12,8 + 304,1 евро за 100 кг
2 Свинина 20000 вщ 46,7 до 86,9 евро за 100 кг Доступ на ринок £С вщсутнш
туш1 та половини туш свиней свшських; лопатки та !х вщруби; переднш край та його вщруби -грудинка з прошарком сала та и вщруби; морожен туш1 та поло-вини туш морожен лопатки та !х вщруби свиней свшських +20000
3 М'ясо птиц та натвфабрикати з м'яса птиц 16000 вщ 18,7 евро за 100 кг до 276,5 евро за 100 кг 77,2% (12360) 100% (16000)
домашня птиця, не роз^вана на частини, морожена +20000 0% 22,5% (4504,5)
4 М'ясо баранини 1500 з поступовим збтьшенням протягом 5 роюв до 2 250 в|д 12,8 + 141,7 евро за 100 кгдо 12,8 + 311,8 евро за 100 кг Доступ на ринок £С вщсутнш
О
О
Q_ <
<
ш
Джерело: складено автором на 0CH0Bi [6; 11].
Експорт свинини на територш 6С не здГйснюеться через проблеми зГ спалахами хвороб серед поголГв'я тва-рин в УкраМ. Експорт яловичини та баранини також вГд-сутнш, у випадку першого - через необхГдшсть перевГрки виробниюв м'яса на певш захворювання (налагодження такого постшного мошторингу займае 2-3 роки).
Дотримання високих стандарпв якост е одшею з основних вимог контролюючих оргашв бвропейського Союзу та бврокомга! до ГмпортерГв м'ясно! та харчово! продукцГ!. Тому пропонуемо розглянути далГ стан серти-фжацГ! виробниюв на територГ! Укра!ни.
Сьогодш серед шдприемств м'ясопереробно! га-лузГ найбГльш поширеними е чотири системи управлш-ня яюстю та безпечшстю продукцГ!, а саме:
4 ДСТУ ISO 9001:2009 («Система управлшня яюстю»), що належить до ймейства стандарпв ISO 9000 - це серш мГжнародних стандарпв, що визначають вимоги до систем управлшня яюстю в оргашзацшх i на шдприемствах. МГж-народш стандарти серГ! ISO 9000 мктять мМ-мальш вимоги, яким повинна вГдповГдати система забезпечення гарантш якостГ незалежно вГд виду продукцГ!, що випускаеться, або послуг, що надаються; 4 ДСТУ ISO 22000:2007 («Система управлшня безпечшстю харчових продукпв») об'еднуе в собГ вимоги ISO 9001:2009 i НАССР. Стандар-ти ISO 22000 визначають вимоги до системи управлшня харчовою безпекою й охоплюють ва процесиу ланцюжку виробництва, поставок i реалГзацГ! харчових продукйв; 4 ДСТУ ISO 14001: 2006 («Системи еколопчного управлшня») визначае процес контролю i по-лшшення еколопчних показниюв дшльност оргашзацГ! або шдприемства. Стандарти ISO 14000 надають практичний шструментарш для компанш i оргашзацш, як прагнуть визначити та контролювати вплив виробництва на навко-лишне середовище i постшно покращувати еко-лопчш показники шдприемства;
4 НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Point / АналГз Небезпек по Критичних Точках Контролю) - це система оргашзацГ! та забезпечення безпеки у виробництвГ та переробщ харчових продукпв упродовж всього операцшного ланцюга: вГд сировини i пакувальних матерГа-лГв до постачання продукцГ! юнцевому спожи-вачевГ На вГдмшу вГд шших систем контролю якостГ як Грунтуються на перюдичних тесту-ваннях сировини i готово! продукцГ!, HACCP регламентуе проведення постшного контролю на всГх етапах виробництва.
Станом на 01.01.2016 р. в УкраМ було зареестрова-но 239 факйв впровадження (на рГзних стадГях) систем управлшня яюстю та безпечшстю на м'ясопереробних шдприемствах, що становить 18,2 % вГд !х загально! юлькосй та 17,8 % до загально! юлькосй шдприемств харчово! та переробно! промисловост (табл. 3).
НайбГльш активно украшай виробники м'ясно! продукцГ! впроваджували системи на основГ на-цюнальних стандартГв щодо управлшня безпечшстю харчових продуктГв ДСТУ ISO 22000:2007 (85 од.) та на основГ европейських принцишв управлГння безпечшстю харчових продуктГв НАССР (52 од.). ПГдприемства, яю бажають шдвищити конкурентш переваги свое! продукцГ! на внутрГшньому та зовшшньому ринках, також розробляють та впроваджують саме щ два стандарти (39 шдприемств).
Тим бГльше,вГдповГдно до З аконуУкра!ни№ 1602 VII «Про внесення змш до деяких законодавчих акйв Укра!-ни щодо харчових продуктГв», з 20 вересня 2017 р. необхГдшсть дотримання принцишв HACCP стане обов'язковою для всГх укра!нських виробниюв тварин-ницько! продукцГ!, крГм первинного виробництва. Тобто переважна частка м'ясопереробних шдприемств може стати неконкурентноспроможною.
Досить низьким залишаеться рГвень сертифжа-цГ! та стандартизацГ!й за шшими системами. Зокрема, тГльки три украМьй виробники м'ясно! продукцГ!, яю мають дозвГл на експорт свое! продукцГ! (ПП «Галекс-
Таблиця 3
Поточний стан впровадження систем управлшня яюстю та безпечшстю на шдприемствах м'ясопереробно'! ^Y3i
(станом на 01.01.2016 р.)
Назва системи Кшьккть м'ясопереробних шдприемств, господарюючих одиниць Кшьккть м'ясопереробних шдприемств, % до загально! кшькосп шдприемств харчово! та переробно! промисловосп
впроваджено на стадп розробки та впровадження усього впроваджено на стадп розробки та впровадження усього
ДСТУ ISO 9001:2009 53 5 58 12,8 22,7 13,3
ДСТУ ISO 22000:2007 85 15 100 19,4 19,5 19,4
ДСТУ ISO 14001:2006 5 - 5 16,7 - 12,5
Система НАССР 52 24 76 18,6 26,4 20,5
Усього 195 44 239 16,8 22,0 17,8
Джерело: складено автором за внутршшми даними Департаменту продовольства МЫстерства аграрно! полiтики та продовольства Укра!ни.
Агро», ПрАТ «Етнопродукт» та ТОВ «Дунайський агра-р1й»), отримали органiчний стандарт сертифжаци, що е рiвнозначний постановi Ради СС 834/2007 (стосовно оргашчного виробництва i маркування органiчних про-дуктiв) та 889/2008 (детальнi правила щодо органiчного виробництва, маркування i контролю для впроваджен-ня постанови 834/2007). А також одне шдприемство i3 ЗахГдно! Укра!ни, яке займаеться виробництвом та переробкою м'яса свинини (ФГ «ФГльварок-КЗ»), але не мае дозволу на експорт власно'1 продукци [7].
УСтратегИ розвитку аграрного сектора економiки Укра'1ни на перюд до 2020 року серед основних завдань для досягнення конкурентноспроможно-стi продукци сГльського продовольства та господарства передбачено сприяння розвитку галузевих, мГжкоопе-ративних об'еднань товаровиробниюв та шдвищення ргвня !х вгдповгдальностГ за формування та дотримання галузевих балансГв, за яюсть i безпечшсть продукци, ви-роблено! ii членами, у т. ч. шляхом створення колектив-них брендгв продуктгв [13]. Пропонуемо звернути увагу саме на необхГдшсть створення укра!нського регюналь-ного продукту, вартгсного бренда, який значно полег-шить просування продукци м'ясопереробно! галузг на европейському ринку.
За даними Державно! служби штелектуально! влас-ностг Укра!ни, за тдсумками 2015 р. було зареестровано всього 22 свгдоцтва на квалгфгковане зазначення похо-дження товару [12], де основну частку займають алко-гольнг вироби (вино) та мшеральш води. При цьому не подано жодно! заяви на реестрацгю украшських м'ясних продуктгв, що е негативною тенденщею. Так, Всесвгт-ня Органгзацгя 1нтелектуально! Власностг надае данг стосовно реестрацГ! 19 зазначень походження товару на м'ясш вироби тГльки у 2014 р., усг заяви були подаш об'еднаннями шдприемств з 1талГ1 [2].
На теориторГ! Свропейського Союзу впроваджено чотири основш системи якостГ, пов'язаш з мГсцем походження продукту:
1) PDO (ProtectedDesignation of Origin) - захище-на назва мксця походження продукту, тобто вш виготов-ляеться, переробляеться та/або обробляеться в певнш мксцевост з використанням ушкально! технолог!! виробництва;
2) PGI (Protected Geographical Indication) - захи-щена географГчна вказГвка на походження продукту з певного регюну чи мкщевосп;
3) TSG (Traditional Speciality Guaranteed) - гаран-тований традицшний продукт, який надГлений конкрет-ними яюсними та смаковими характеристиками;
4) MP (Mountain Products) - продукцГя виготов-лена в прсьюй мкцевостГ
В УкраМ також Гснуе значний потенщал для за-хисту аутентичних рецептГв певних видгв ковбасних Г м'ясних виробГв, зокрема можна назвати ковбасу «Дро-гобицьку», ковбасу «ЛьвГвську», ковбасу «Прикарпат-ську», гурук «Гуцульський» та шшь
ДослГдники зазначають, що державна реестрацГя географГчного походження продукци мае ряд переваг для виробниюв, а саме:
а) е засобом ¡дентифшщи продукцГ! на новому ринку;
б) символгзуе яюсть та ргзномаштшсть сГльсько-господарсько! та харчово! продукцГ!;
в) е шдикатором, зпдно з яким обслуговуються виробники продукцГ! та и дистриб'ютори;
г) гарантуе справедливу винагороду для виробникш;
д) забезпечуе високий рГвень прававого захисту як на мГжнароднш ареш, так Г на рГвш окремих кра!н, об'еднань шдприемств та окремих виробниюв;
е) шдсилюе шструменти захисту культурно! та гастрономГчно! спадщини регюни/кра!ни [8].
ВИСНОВКИ
Таким чином, розглянувши основш тенденцГ! розвитку на европейському ринку та сшвставивши !х з трендами розвитку укра!нсько! галузГ м'ясопереробки, можна видГлити таю найбГльш суттевГ перешкоди для укра!н-ських виробниюв щодо виходу на европейський ринок: + вгдсутшсть нормативно-правово! бази на рГвш
профГльного мшстерства; + вгдсутшсть офщшно затвердженого регламенту з критер1ями перевГрки шдприемств м'ясопереробно! промисловост для виробниюв м'яса свинини, баранини та велико! рогато! ху-доби (таю процедури кнують тГльки для виробництва м'яса птищ); + вгдсутня можливкть добровГльного прохо-дження пробного ветеринарного аудиту на вгд-повгдшсть европейським вимогам; + валютш обмеження та курсова рГзниця; + висока варткть кредитних кошив (у Сврош при рентабельност виробництва у 7-8% вар-ткть кредиту не перевищуе 3 %); + нестабГльшсть цш на ринках сировини; + слабка шдтримка з боку держави; + низький рГвень сертифжацГ! та контролю якос-т виробництва як за основними мГжнародними та нацюнальними системами, так Г за окремими стандартами; + вгдсутшсть маркетингового просування та роз-повсюдження шформацГ! про яюсть та власти-вост укра!нсько! м'ясно! продукцГ! закордоном.
Незважаючи на те, що держава мае активно шд-тримувати цю складову агропереробного комплексу кра!ни, окремГ виробники та !х асощацГ! також повинш активгзувати свою д1яльшсть в умовах глобалГзацГ! та поглиблення штеграцГ! гз европейським ринком.
Серед основних шляхГв для зниження бар'ерГв входу можна запропонувати таю:
1) сертифжац1я продукцГ! та впровадження систем безпечноси та якостГ виробництва;
2) залучення фГнансових ресурсГв. У 2015 р. СБРР прийняв нову стратегш свое! д1яльностГ в УкраМ, де пГдптримка буде направлена на и аграрно-промисловГ компанГ!, якГ мають вертикально штегровану структуру г займаються вйм ланцюгом бГзнесу - вгд виробництва та переробки до продажу власно! продукцГ! [14];
3) вертикальна штеграц1я пГдприемств, що до-зволяе, перш за все, контролювати весь ланцюг якосй, а по-друге - значно знизити соб1варткть продукцГ!;
4) посилення комбжормового виробництва, мож-ливий перерозподк частини експорту сировини на вну-трiшнi потреби виробникiв м'ясно'1 продукци;
5) створення iнновацiйних ^acTepiB для шдпри-емств м'ясопереобного комплексу, яю дозволять отри-мати:
4 вкьний доступ до iнформацiï стосовно рiзних аспектiв дiяльностi;
4 доступ до юридичних консультацiй щодо рее-страци торгових марок;
4 участь пращвниюв та керiвного складу у семь нарах та конференцiях, яю вiдбуваються закор-доном;
6) розвиток енергоефективносп для скорочення витрат та зростання соцiально-економiчноï в^повь дальностi компанiй;
7) шдвищення поiнформованостi споживачiв щодо украшсько'1 продукци;
8) обмiн квот по тих видах продукци, де ва мето-дичнi питання ще не врегульоваш, на тi, якi використо-вуються упродовж короткого термiну (наприклад, м'ясо баранини та свинини на м'ясо птищ).
О^м запропонованих шляхiв для зниження бар'ерiв входу на европейський ринок, про-понуемо в подальшому звернути бкьш де-тальну увагу на можливостi та перспективи виходу на ринок краш Близького Сходу та Ази для шдприемств м'ясопереробного комплексу. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Agricultural output [Electronic resourse] // OECD Data. -Mode of access : https://data.oecd.org/agroutput/meat-consump-tion.htm
2. Appellations of origin. No. 43, January 2015 [Electronic resourse] // Publication of the International Bureau of the World Intellectual Property Organization (WIPO). - Mode of access : http:// www.wipo.int/lisbon/en/bulletin/
3. Final consumption expenditure of households [Electronic resourse] // Organisation for Economic Co-operation and Development. - Mode of access : https://stats.oecd.org/Index. aspx?DataSetCode=SNA_TABLE5
4. OECD-FAO Agricultural Outlook 2015 [Electronic resourse] // OECD/Food and Agriculture Organization of the United Nations. -OECD Publishing, Paris. - 2015. - Mode of access : http://dx.doi. org/10.1787/agr_outlook-2015-en
5. Виробництво основних вирв промисловоТ продукци по моцях 2015 року [Електронний ресурс] // Офщшний сайт Державно!' служби статистики Украши. - Режим доступу : http:// www.ukrstat.gov.ua
6. Додаток 2 до довщки Автономний преференцш-ний торговий режим £С для Украши [Електронний ресурс] // Торгово-промислова палата Украши. - Режим доступу : http:// www.ucci.org.ua/dnload/eur1_2.pdf
7. Клкнти ТОВ «Органа Стандарт» [Електронний ресурс] // Офщшний сайт ТОВ «Оргашк Стандарт». - Режим доступу : http://www.organicstandard.com.ua/ua/clients
8. Крисанов Д. Географiчнi зазначення походження аг-ропродовольчоТ продукци: европейський досвщ та вггчизняы перспективи // Економiст. - 2014. - № 10 (жовтень). - С. 18-24.
9. Крупнейшие агрохолдинги Украины / Украинский клуб аграрного бизнеса. - К., 2015. - 76 с.
10. Олефiр В. Розвиток агропродовольчих сектсрв Бол-гари, Польщi та Румунп в умовах поглиблення евроштеграцп / В. Олефiр // Економкт. - 2014. - № 12 (грудень). - 2014. - С. 65-68.
11. Панченко Ю. Невичерпш. Як укра'шсью експорте-ри використовують европейськ квоти [Електронний ресурс] / Ю. Панченко / ёвропейська правда. - Режим доступу : http:// www.eurointegration.com.ua/articles/2015/01/29/7030160/
12. Промислова влашсть у цифрах [Електронний ресурс] // Офщшний сайт Державно! служби штелектуально! власносп Украши. - К., 2016. - Режим доступу : http://sips.gov. ua/i_upload/file/promvlasnist2015.pdf
13. Стратепя розвитку аграрного сектора економки Украши на перюд до 2020 року [Електронний ресурс] // Офщшний сайт Мастерства аграрно! полпши та продовольства Украши. -Режим доступу : http://minagro.gov.ua/uk/ministry?nid=7644
14. Усов А. Нова стратепя ЕБРР / А. Усов // Агроперспек-тива. - 2014. - № 12 (174). - С. 6.
Науковий керiвник - Филюк Г. М., доктор економ1чних наук, професор, Заслужений економiст Укра!ни, завщувач кафедри економ™ пiдприемства КиТвського нацюнального унiверситету
1мен1 Тараса Шевченка
REFERENCES
"Agricultural output" OECD Data. https://data.oecd.org/ agroutput/meat-consumption.htm
"Appellations of Origin. Latest Issue No. 43 - January 2015" http://www.wipo.int/lisbon/en/bulletin/
"Dodatok 2 do dovidky Avtonomnyi preferentsiinyi to-rhovyi rezhym IES dlia Ukrainy" [Annex 2 to the reference of the Autonomous preferential trade regime with EU for Ukraine]. <site>Torhovo-promyslova palata Ukrainy. http://www.ucci.org. ua/dnload/eur1_2.pdf
"Final consumption expenditure of households" Organisation for Economic Co-operation and Development. https://stats. oecd.org/Index.aspx?DataSetCode=SNA_TABLE5
"Kliienty TOV "Orhanik Standart"" [Clients of LLC "Organic Standard"]. Ofitsiinyi sait TOV "Orhanik Standart". http://www.or-ganicstandard.com.ua/ua/clients
Krysanov, D. "Heohrafichni zaznachennia pokhodzhennia ahroprodovolchoi produktsii: yevropeiskyi dosvid ta vitchyzniani perspektyvy" [Geographical indication of origin agricultural and food products: the European experience and Russian prospects]. Ekonomist, no. 10 (2014): 18-24.
Krupneyshiye agrokholdingi Ukrainy [The largest agricultural holdings of Ukraine]. Kyiv, 2015.
"OECD-FAO Agricultural Outlook 2015". http://dx.doi. org/10.1787/agr_outlook-2015-en
Olefir, V. "Rozvytok ahroprodovolchykh sektoriv Bolharii, Polshchi ta Rumunii v umovakh pohlyblennia yevrointehratsii" [The development of agricultural sectors of Bulgaria, Poland and Romania in the context of deepening European integration]. Ekonomist, no. 12 (2014): 65-68.
Panchenko, Yu."Nevycherpni. Yak ukrainski eksportery vyko-rystovuiut yevropeiski kvoty" [Inexhaustible. As Ukrainian exporters used the European quota]. Yevropeiska pravda. http://www. eurointegration.com.ua/articles/2015/01/29/7030160/
"Promyslova vlasnist u tsyfrakh" [Industrial property in figures]. Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby intelektualnoi vlasnosti Ukrainy. http://sips.gov.ua/i_upload/file/promvlasnist2015.pdf
"Stratehiia rozvytku ahrarnoho sektoru ekonomiky Ukrainy na period do 2020 roku" [Strategy of development of agrarian sector of economy of Ukraine for the period till 2020]. Ofitsiinyi sait Ministerstva ahrarnoi polityky ta prodovolstva Ukrainy. http://mi-nagro.gov.ua/uk/ministry?nid=7644
Usov, A. "Nova stratehiia YeBRR" [The new EBRD strategy]. Ahroperspektyva, no. 12 (174) (2014): 6-.
"Vyrobnytstvo osnovnykh vydiv promyslovoi produktsii po misiatsiakh 2015 roku" [The production of basic industrial products by months of 2015]. Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby staty-styky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua
