CC BY
5
УДК 658.153:658.87
ЗАГРОЗИ ТА ВИКЛИКИ ВНУТР1ШНЬ0МУ РИНКУ УКРДТНИ, ЩО ГЕНЕРУЮТЬСЯ у СФЕР1
ЗОВН1ШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ В1ДНОСИН
© 2016
власюк т. о.
УДК 658.153:658.87
Власюк Т. О. Загрози та виклики внутршньому ринку УкраТни, що генеруються у сферi зовнiшньоторговельних в^носин
У статт'1розглянуто тенденцпта проблемы внутршнього ринку Украши на основ! анал'ву його мсткост/ та структуры. Визначено зовтшньое-коном'нт чинники, як впливають на показники динам/ки внутршнього ринку базовых галузей промисловостi Украши, а також загрози, що генеруються у сферi зовншньоторговельних вiдносин. Запропоновано заходи державноi полiтики щодо тдтримки розвитку i розбудови внутршнього ринку промисловоi продукцИ в УкраЫ.
Ключов'! слова: внутр'шнш ринок, промислоасть, зовншньоторговельш вдносини. Табл.: 4. Ббл.: 22.
Власюк Тарас Олександрович - кандидат економiчних наук, начальник тдд'шу навчально-наукового та методичного забезпечення, 1нститут ви-щих кервних кадр'ю Национально!академИдержавного управл'шня при Президентовi Украши (вул. Пугачова, 12/2, Ки!в, 04050, Украша) E-mail: vlasiukt@gmail.com
УДК 658.153:658.87
Власюк Т. А. Угрозы и вызовы внутреннему рынку Украины, которые генерируются в сфере внешнеторговых отношений
В статье рассмотрены тенденции и проблемы внутреннего рынка Украины на основе анализа его ёмкости и структуры. Определены внешнеэкономические факторы, влияющие на показатели динамики внутреннего рынка базовых отраслей промышленности Украины, а также угрозы, которые генерируются в сфере внешнеторговых отношений. Предложены меры государственной политики относительно поддержки и развития внутреннего рынка промышленной продукции в Украине. Ключевые слова: внутренний рынок, промышленность, внешнеторговые отношения. Табл.: 4. Библ.: 22.
Власюк Тарас Александрович - кандидат экономических наук, начальник отдела учебно-научного и методического обеспечения, Институт высших руководящих кадров Национальной академии государственного управления при Президенте Украины (ул. Пугачева, 12/2, Киев, 04050, Украина) E-mail: vlasiukt@gmail.com
UDC 658.153:658.87 Vlasiuk T. O. Threats and Challenges of the Internal Market of Ukraine, Generated in the Sphere of International Trade Relations
The article considers the trends and challenges of internal market of Ukraine on the basis of an analysis of its capacity and structure. The external factors impacting the dynamics indicators of the internal market of basic industries of Ukraine, as well as threats that are generated in the sphere of international trade relations, has been determined. Some measures in terms of the State policies as to supporting and developing the internal market of industrial products in Ukraine have been proposed. Keywords: internal market, industry, foreign trade relations. Tabl.: 4. Bibl.: 22.
Vlasiuk Taras O. - PhD (Economics), Head of the Department of Educational and Scientific and Methodological Support, Institute senior management personnel of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine (12/2 Pugachova Str., Kyiv, 04050, Ukraine) E-mail: vlasiukt@gmail.com
Питаннями розбудови промисловост Украши за-ймалися таю вгтчизняш вчеш, як А. I. Амоша, В. I. Большаков, А. А. Мшаев, Ю. С. Залознова, Л. А. Збаразская, Ю. В. Макогон, О. В. Собкевич, А. I. Сухо-руков, Я. А. Жалко та ш. [2, 4, 5].
Проблематика захисту внутршнього ринку до-слцжуеться i у працях закордонних вчених, зогрема: Дженса Метже та Ша Вайса [21], Рональда А. Касса [22] та шших.
Водночас проблематику розвитку базових галузей в^чизняно! промисловост з урахуванням загроз, що генеруються у сферi зовншньоторговельних вцносин, висвгглено в науковш лiтературi не повною мiрою.
Метою стати е аналiз сучасного стану базових галузей промисловост Украши та розробка рекомендацш для оргашв державно! влади, спрямованих на шдтримку розвитку i розбудову внутршнього ринку промислово! продукци.
Питання розвитку внутршнього ринку в УкраМ ак-туалiзуеться у зв'язку зi скороченням обсяпв зовншньо! торгiвлi Укра!ни, яке спостериаеться з 2013 р.1 (табл. 1).
1 За винятком 2009 р. у 2005-2012 рр. вщмнчалось нарощування обсяпв зовшшньо! торпвлк
У ачш - вересш 2014 р. експорт TOBapiB скоротився на 7,7 %, або на 3,5 млрд дол. США, iMnopT - на 25,4 %, або на 14,1 млрд дол. США пор!вняно з в!дпов!дним перю-дом 2013 р. У 2014 р. вищi темпи сповкьнення !мпор-ту тoваpiв пopiвнянo з експортом змшили триваючу з 2005 р. тенденцш до формування негативного сальдо в зовншнш тopгiвлi товарами, позитивне значення яко-го за ачень - вересень 2014 р. становило 803,3 млн дол. США, що поруч з переважанням експорту послуг над !х iмпopтoм склало загальне позитивне сальдо в зовншнш тopгiвлi Укра!ни в poзмipi 5,2 млрд дол. США.
У 2015 р. руйнування виробничих потужностей, пошкодження транспортно! шфраструктури та суттева мiгpацiя населення унеможливили виробництво в зош проведення АТО продукци, opiентoванo! на експорт. Це, поруч iз суттевим ускладненням вцносин з РФ, яке при-звело до встановлення на ринку Рос!! та !! паpтнеpiв по Митному союзу обмежень для продукци, вироблено! в УкраМ, а також з низькою товарною та географ!чною диверсифжовашстю укра!нського експорту, обумовило зменшення у ачш - вересш 2014 р. обсяпв експорту то-вар!в пор!вняно з аналопчним перюдом 2013 р. за бкь-ш!стю товарних груп.
Динамка показнимв зовшшньоТ торгiвлi УкраТни, млрд дол. США
Ик Обсяг зовшшньоТ торгiвлi Експорт 1мпорт Сальдо
Усього (товари /' послуги)
2005 79,43 40,36 39,07 1,29
2006 94,63 45,87 48,76 -2,89
2007 123,94 58,34 65,6 -7,26
2008 170,71 78,71 92 -13,29
2009 99,89 49,29 50,6 -1,31
2010 129,35 63,16 66,19 -3,03
2011 171,02 82,18 88,84 -6,66
2012 173,7 82,34 91,36 --9,03
2013 162,72 78,15 84,57 -6,42
2014 (очень - вересень) 96,1 50,66 45,43 5,23
Товари
2005 70,37 34,23 36,14 -1,91
2006 83,41 38,37 45,04 -6,67
2007 109,92 49,3 60,62 -11,32
2008 152,5 66,97 85,53 -18,56
2009 85,12 39,69 45,43 -5,74
2010 112,14 51,4 60,74 -9,34
2011 151 68,39 82,61 -14,22
2012 153,49 68,81 84,66 -15,85
2013 140,28 63,31 76,96 -13,65
2014 (очень - вересень) 83,15 41,98 41,17 0,8
Джерело: розраховано за шформа^ею Державно! служби статистики УкраТни «Геофафiчна структура експортучмпорту товарiв», «Гео-графiчна структура експортучмпорту послуг» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua
Загальне зниження експорту товарiв з Украши бу-ло сформоване на 78 % продукщею чотирьох товарних груп - недорогощнних металiв; засобiв наземного транспорту, лГтальних апаратiв, плавучих засобiв; хГмГчно! та пов'язаних з нею галузей промисловостi; полiмерних ма-терiалiв i пластмас, обсяги експорту яких знизились на 0,6 млрд дол. США (на 5,4 %), 1,2 млрд дол. США (49,8 %), 0,9 млрд дол. США (27,9 %) та 0,1 млрд дол. США (20,3 %) вГдповГдно.
НайбГльшим за цей перюд стало скорочення експорту до РФ - на 3,1 млрд дол. США (на 27,3 %), Казахстану - на 871 млн дол. США (51,1 %), БГлорусГ - на 204 млн дол. США (13,8 %) та Азербайджану - на 209 млн дол. США (31,5 %). Продовження громадянсько'1 вшни в СирГ1, яка дестабшзувала ситуацш в цьому регюш, на-самперед Лiванi, призвело до продовження тенденци суттевого скорочення експорту до цих двох кра'1н - на 62,4 % i 38 % вГдповГдно за пiдсумками сiчня - вересня 2014 р., або в цГлому на 320 млн дол. США.
Попршення економiчного стану Укра'1ни у 2014 р. обумовило рiзке скорочення витрат як суб'ектами гос-подарсько'1 дiяльностi, так i домогосподарствами. Це, поруч зi стрiмкою девальвацiею нацюнально! валюти,
призвело до зниження iмпорту в Укра'1ну абсолютно за вйма секторами. НайбГльше скоротився iмпорт мше-ральних продуктiв - на 23,4 % (зокрема, природного газу - на 45 %, що, серед шшого, зумовлено перебоями з його постачанням з РФ) i засобiв наземного транспорту, лггальних апаратiв, плавучих засобiв (через стрiмке па-дшня попиту на легковi автомобiлi). Скорочення Гмпор-ту за цими позицiями на 6,1 млрд дол. США сформувало 43,5 % загального зниження iмпорту товарiв.
У географiчному вимiрi скорочення iмпорту зафж-соване вГд усГх основних торговельних партнерiв, за ви-ключенням Б1лорусГ1, iмпорт з яко'1 за сiчень - вересень 2014 р. зрк на 7,4 %.
Oцiнка стану внутрiшнього ринку здшснюеть-ся за результатами аналiзу частки продукци окремих галузей вичизняно! промисловостi у структурi внутрiшнього споживання. Мктккть внутршнього ринку у 2013 р. у варткному вимГрГ ста-новила 1506,5 млрд грн г зменшилася порГвняно з 2012 р. на 4,4 % (табл. 2). У поточному рощ рГзке скорочення як споживчого, так Г швестицшного попиту обумовило подальше зменшення мГсткостГ внутршнього ринку, яка у
Динамка обсяпв реалiзацiТ та внутршнього споживання промисловоТ продукцГТ
Показник 2012 р. 2013 р. 2014 р. (ачень - вересень)
Обсяги реалвацп вгтчизняно! промислово! продукцГТ, млрд грн 1400,7 1354,1 857,7
у т. ч. експорт, млрд грн * 468,7 426,5 401,2
Внутршне споживання
Загальний обсяг**, млрд грн / % до аналопчного перюду попереднього року 1575,9 /106,9 1506,5 / 0,96 898,6 / 100,3
вгтчизняна продукцт, млрд грн 932,0 927,6 456,5
% вгтчизняно! продукцп у загальному обсязГ внутрГшнього споживання 59,1 61,6 50,8
¡мпортована продукцт***, млрд грн 643,9 578,9 442,0
% ¡мпорту в загальному обсязГ внутрГшнього споживання 40,9 38,4 49,2
Примггки:
* - розраховано шляхом переведення даних Державно! служби статистики по експорту з доларiв у гривы за середнiм обмiнним курсом за перюд;
** - розраховано шляхом вщшмання вiд обсягу реалiзацiТ продукцГТ вартост експорту та додавання вартост iмпорту. Вартiсть експорту та iмпорту переведена з доларiв у гривн за середнiм обмiнним курсом за перюд;
*** - розраховано шляхом переведення даних Державно! служби статистики по iмпорту з доларiв у гривы за середшм обмiнним курсом за перюд.
Джерело: розраховано за [1].
ачш - вересш 2014 р. становила близько 900 млрд грн. Попри його зростання на 0,3 % у гривневому еквГвален-т в порГвняннГ з аналопчним перГодом 2013 р., пере-рахунок мГсткостГ ринку в доларах США свГдчить про звуження ринку на третину (з 112 млрд дол. США до 74 млрд дол. США).
Тобто цьогорГчне збереження мГсткостГ внутрш-нього ринку майже на рГвш 2013 р. було досягнуте через подорожчання продукцГ1, викликане шфлящею, Г рГзку девальвацш гривнГ до долара США. Так, за сГчень - ве-ресень 2014 р. споживчГ цГни зросли на 16,2 % (у рГчному вимГрГ прискорилися до 17,5 %), щни виробникГв - на 27,4 %, (у рГчному вимГрГ - до 26,9 %). За сГчень - вере-сень 2014 р. офщшний обмГнний курс гривнГ до долара США знизився на 63,0 %.
У 2012-2014 рр. задоволення потреб внутршнього ринку вГдбувалося завдяки посиленню позицГй Гмпорто-вано'1 продукцГ1 (у внутрГшньому споживаннГ продукцГ1 промисловостГ частка Гмпорту зросла 40,9 % у 2012 р. до 49,2 % у ачш - вересш 2014 р.) на тлГ переспрямування внутршнього виробництва на зовншш ринки (частка експорту в обсягах реалшаци продукцГ1 зросла за цей перюд з 33,5 % до 46,6 %) - див. табл. 2.
ПровГдне мГсце в структурГ товарно'1 пропозицГ1 на внутрГшньому ринку продукцГ1 промисловостГ Укра'1ни займае переробна промисловГсть (58,7 % у середньому за 2012-2014 рр.), 'й частка демон-струе тенденцш до збкьшення (табл. 3). Серед галузей переробно'1 промисловостГ частки харчово'1 та нафтохГ-мГчно'1 промисловостГ в загальному обсязГ внутршньо-го ринку збкьшилися за аналГзований перГод з 13,1 до 15,9 % Г з 11,6 до 15,8 % вГдповГдно; частки машинобуду-
вання Г металургшно! галузГ зменшилася з 13,7 до 11,6 %, Г з 7,3 до 6,8 % вГдповГдно.
Частка добувно'1 промисловостГ та розроблення кар'ерГв у загальному обсязГ внутрГшнього ринку про-тягом останнГх трьох рокГв зростала Г у середньому за аналГзований перюд становила 22,3 %, частка постачан-ня електроенергГ', газу, пари та кондицшованого повГ-тря скоротилася Г за пГдсумками сГчня - вересня 2014 р. становила 16,1 % (див. табл. 3).
Таблиця 3
Динамка структури внутршнього ринку УкраТни, %
Показник 2012 р. 2013 р. 2014 р. (ачень-вересень)
Добувна промисловГсть Г розроблення кар'ерГв 19,7 18,5 22,4
Переробна 57,5 57,7 61
-харчова 13,1 14,5 15,9
- нафтохшчна 11,6 12,4 15,8
- машинобудГвна 13,7 12,5 11,6
- металургшна 7,3 7,1 6,8
- ¡нш1 галузГ 11,8 11,2 10,9
Постачання електро-енергп, газу, пари та кондицшованого повпря 21,5 22,4 16,1
ЗабГр, очищення та постачання води 1,3 1,4 0,5
Джерело: розраховано за [1].
EKOHOMIKA МЕХАН13МИ РЕГУЛЮВАННЯ ЕК0Н0М1КИ
=¡ ш о ш Э s "S ^ -2 ^ * ! ° s, гЧ -С а> ГЧ ^ О тз О о\ гч за -1 s тз п> ш 5 vO i =1 О ~о -1 ГО S =i О ~о -1 о го QJ X QJ О vO =1 0 го 1 s го S QJ U> - i X ro —Г л s w X :д X QJ Z1 =1 LO Ф ÛJ ъ § 1Ï § ! o O гЧ f. а> гч ^ о ТЗ о о\ гч Эй -1 s тз п> ш vO i =i O ~o -i ro S =1 О ~o -i o ro QJ X QJ %B¡T4H3HHHi споживання го —1* л s u> X ^3 X QJ ZI =1 LO Ф ÛJ ъ § 1 ï § 1 о О гЧ f. ÍI> гч ^ о тз о о\ гч Эй -1 s тз п> ш vO i =1 о ~o -i ro s =1 о ~o —1 о ro QJ X QJ %B¡T4H3HHHi споживання ro —Г л s w X ^3 X QJ ZI =1 LO О ш S œ Ф ь "S ^ ^ ! ° я от X -i "Ö Е' X m n гН -С ф Ts n =1 О о о\ n -1 s ~о Ф QJ
3 ? О * ь тз -1 тз X -1 - * s ь тз -i ТЗ X W* ш -П. S ь тз -1 ТЗ X W QJ —i Ш ь (Г X о S О о\ г» :д =1 ~о О Из Ts * * - * S ь О. =1 ~o о 1=1 7Ñ w QJ -1 QJ ~o O 1=1 -?3 S ь ~o la —i -О О П ° % Tí - * s ь тз -i ТЗ X -1 - * S ь тз -1 ТЗ X W* ш .с, S ь тз -1 ТЗ X u> QJ -1 QJ Ь Ö" X O S o 0\ n =1 ~o o 1=1 J= * * ___ * S ь и. =i ~о о 1=1 7Ñ w QJ —i О) ~o О 1=1 Ts -?3 s ь ~o la —i -О Я" О П ° % Т. - * s ь тз -1 ТЗ X -1 - * s ь тз -1 тз X W* ш ^^ s ь тз -1 тз X w QJ -1 QJ ь 0" X о s о o\ r» ^3 =1 ~o о 1=1 ^3* * * ___ * S ь u. =1 ~o о 1=1 7Ñ w QJ -1 QJ ~o о 1=1 -?3 s ь ~o la -1 -Q 3 ? О * ь ~о 1=1 —1 тз X ^ О * s го QJ X X ^3 -1 - * S ь ~о 1а -1 "О X U)' QJ S ь ~о 1а -1 ~о X 3 о к
~о Ь "O ~o ь "О ~o ь чО ш
ГО la (T X ro la (Т X ro la (T о^ ш
И X -i X И X -1 X И X -1 X 1а X
О "а o О ~o о О ~o о О s
ш хз X S ш "O X S ш "O X s QJ к
X X X I
ш Е' O ш E' о ш E' о QJ
ь X o\ ь X о\ ь X o\ Ь
о (Г n о Ö" n о !T n О
о o о ^3 —1
.с* -1 w -1 W -1 w XI
X о ro X —i X o го X —i X о ro X —1 X
о -1 о г» =1 о о -1 о n =1 o о -1 о S' n =1 о О —i О
^ * "Ö ^ s a S с X * "Ö ^ * "Ö =1
а> тз о' и CD l 1 s го QJ X X :Û E' X Ц- o -1 п> тз о' CD l s ro QJ X X Е' X Ц- о -1 п> тз о' CD 1 ¡' a ï' Q s ro QJ X X ^3 E' X (T о -1 ф "Ö о' 1а S 1 g
тз Е i m -c о 05 a o о тз E i m о t Sí о о тз S' I m f s о 1 Qí с'
гч гч o¡>* гч X
"С ï g' а
О о О a о
Э5 ^ Э5 1' 13
hü с hü С "C с
о Ой 0Û o ! 00 0Û a 0 1
Ln a J5 a а 3 ю
Ю i ä СТ\ hü hü Ln J^ 5* со NJ ---4 Ю LO ---J i ä о СТ\ LO Ln ON O со То I ä 00 LO 13 о f LO ON o\ LO ro СО Ln О го го LO ю о ю ■с
О СТ\ Ln Vi ОО Xa) о Ъч S* O LO О со о J^ То Ln vo Ln vo О Хо СО S"
чэ ю 00 JO •
XaJ s* Vi
hü
00 о Ln hü CT\ со NJ Ln Ln LO ro 00 00 00 Ln Ln O со LO 00 "LO о ю LO 4^ О ON ro ON о "О со О ГО о СО lu 2013 р.
о Ln 00 Vi LO Xa) Ln 00 00 "LO o\ То Ъ. о о ю о О Ю СО vo LO Ъ. То
Ю СТ\ ю
о о\ а (Б KJ
Lo Lo СТ\ 00 Ю ю О LO O Ln O о СТ\ СТ\ 00 o\ LO со ю LO о\ Ln 00 LO LO 00 Ln ro Ln ro LO ro о LO vO Ji "U ID о £ Я) !014 р.
О Ln СТ\ un ю СТ\ vo Ъ\ Ю о ю СТ\ ON о со LO Vi LO (Б X 0" X 0-
о о\
и ■с
(Б 01 s
и
X
■<
H
■с
Ё X
а
о
■с
о
13
■<
ж
■с
о s
s
о а о а о.
a о-
=
о «
S
¡0 рэ В В
л
s s
О ГО
s g
TD > О
i a чз о
í* S
OJ j-
ä? F?
о ^
TD to ® g
s °°
В TD
О • to i
В
о
В
рэ
>
g S
в
TD
О g
S
о >
о to
о. >
> 3-
В
о
о стч
>
В
о
to >'
g TD to S о о Ё
S е В
О
S4 з £
■с to to о -J s» -У
11 ■ü- И • В
Я
g TD -В •
OJ
1 *
S s 4D
Р « В
о стч
В TD
О
1
7Ñ
■В. ъ
В: <ъ
Со S
X
» К s -В.
со > &> m
_ В
о ¿2
tú TD g °
Я >
to rp о >
I— о OJ «
TD ° TD
> В
РГ
В
„ о
СТЧ ¡5 £
о О TD
Ч Л п>
&> (TJ
в в о в to Sq
g S TD
О ® g
s S «■SE
ш о ^
=ß g4 s
* I *
hrt ^ V.
Ш
o\ a
a Ji
sj. ^ j,
2 » Ä
В to -
— ч В
I g о
® -С со
Д £2. -<!
Зактчення табл. 4
1 2 3 4
вггчизняна продукцт, млрд грн 191,9 204,1 118,5
% вггчизняно! продукци у загальному обсяз1 внутршнього споживання 93,2 93,6 82,7
¡мпортована продукцт***, млрд грн 27,2 29,2 24,8
% ¡мпорту в загальному обсяз1 внутршнього споживання 6,8 6,4 17,3
Примггки:
* - розраховано шляхом переведення даних Державно! служби статистики по експорту з доларiв у гривы за середшм обмшним курсом за перiод;
** - розраховано шляхом вщшмання вщ обсягу реалiзацi! продукцп вартостi експорту та додавання вартост iмпорту. Варткть експорту та iмпорту переведена з доларiв у гривнi за середшм обмiнним курсом за перiод;
*** - розраховано шляхом переведення даних Державно! служби статистики по iмпорту з доларiв у гривы за середшм обмшним курсом за перюд.
Джерело: розраховано за [1].
Украша поступово втрачае позици на свиовому ринку сталi - попри збереження за пiдсумками 10 мкя-щв 2014 р. 10 мiсця у свт за виробництвом сталi, що до-сягалося порiвняно високими обсягами виробництва у першш половинi 2014 р., уже у серпш 2014 р. за мкячни-ми обсягами виробництва Украша опустилася з 10 на 11 мкце, у вересш та жовтнi 2014 р. - на 12 мкце [3]. У 20122013 рр. експортувалося 68 %, а у ачш-вересш 2014 р. -81 % металургшно1 продукци, вироблено1 в УкраМ. Але триваюче протягом останнк трьох роив падшня свгто-вих цiн на сталь (у 2014 р. порiвняно з 2011 р. цши знизи-лися на понад 20 % - з 749,6 дол. США за тонну до 580,4 дол. США за тонну) обумовило зменшення и експорту на зовнiшнi ринки (з 16,6 млрд дол. США у ачш - вересш 2011 р. до 12,2 млрд дол. США у ачш - вересш 2014 р.).
Ниш спостериаеться подальше попршення зов-нiшньоекономiчноl кон'юнктури, спричинене загостренням конкуренци на ринках бвропи та АзГ1 на тлi надлишку у свiтi виробничих потужностей та домшуванням на ринку дешевого китайського прокату. У другш половинi 2014 р. вцбуваеться певне пожвав-лення економiчноl активностi на свiтовому ринку стал1 Так, виробництво сталi Китаем, який залишаеться про-вiдним виробником ст^ у свiтi, у ачш - жовтнi 2014 р. зросло на 4,7 % порiвняно з вцповцним перiодом ми-нулого року. ^м того, у вереснi спостериалося наро-щування експорту сталi Бразилiею, яка збкьшила екс-порт довгомiрноl стально'1 продукци на 44 % порiвняно з попереднiм мiсяцем. Уряди деккькох iноземних кра'1н анонсували плани щодо суттевого нарощування виробництва сталi протягом наступних рокiв. Так, 1ран плануе наростити виробництво сталi до 2025 р. вчетверо - до 55 млн тонн, причому 10 млн тонн з них експортувати-муться. Уряд 1ндГ1 заявив про намiри щодо збкьшення державно'! шдтримки сталеливарного виробництва, за-вдяки чому плануеться наростити виробничi потужно-стi до 2025 р. з ниншнк 81,2 млн тонн до 300 млн тонн.
Посилення впливу екзогенних чинникiв на укра1н-ську металургш вже спричиняе втрату Украшою важли-вих ринкiв збуту стально'1 загопвки на Близькому Сходi, який традицшно е одним з найбкьших iмпортерiв укра-'1нських напiвфабрикатiв - iз серпня 2014 р. у регюш спо-
стерiгаеться експансiя китайських виробникiв. Збереження негативних тенденцш у виробництвi сприятиме подальшiй втрат укра'1нською металургiею традицiйних конкурентних переваг, заснованих на вцносно низьких цшах на металопродукцiю, «м'якому» екологiчному за-конодавствi, наявностi рудних ресурсiв та спещалшаци на виробництвi напiвфабрикатiв.
На внутрiшньому ринку металургшно1 продукци частка вггчизняних виробникiв у 2012-2013 рр. скла-дала ледь бкьше 60 %, а за шдсумками ачня - вересня 2014 р. скоротилася до 52 %. Укра'1нський ринок металопродукци е залежним в1д iмпорту феросплавiв та науко-емно'1 продукци з високою доданою вартктю, тако'1 як сталевий плаский прокат з покриттям Импорт в Украшу у ачш - вереснi 2014 р. становив 486,2 млн дол. США, або 19,1 % iмпорту металопродукци), а також продукци з корозшностшко! неiржавiючоl та леговано! сталi ^м-порт в Украшу у ачш - вереснi 2014 р. становив 199,5 млн дол. США, або 7,8 % шпортно1 металопродукци), що свцчить про вiдсутнiсть конкурентних переваг вгтчиз-няно'1 металурги в сегмент високояюсно1 металопродукци. Основш обмеження для укра1нсько1 продукци на металургшних ринках розвинених кра1н полягають у вiдсутностi попиту на украшську готову металургiйну продукцiю. Розвиненi кра1ни надають перевагу закупiвлi напiвфабрикатiв для 1х подальшо! переробки у високоя-кiснi готовi вироби.
Загалом, якщо коефiцiент покриття експортом iм-порту по чорних металах становить 10,4, то аналопчний коефiцiент по виробах з чорних металiв - 2,1 (за шдсумками йчня - вересня 2014 р.). Попри те, що за обо-ма товарними групами Украша е «нетто»-експортером, динамка наростання iмпорту виробiв з чорних металiв може змiнити цю тенденцш.
Пкписання Украшою Угоди про Асощацш з 6С iстотно обмежуе використання державно! допо-моги для модершзаци галузi та пiдтримки в^чиз-няних виробникiв через жорсткi вимоги щодо захисту конкуренци та недискримшацшно! торгшль У крашах 6С допомога металургшнш галузi надаеться лише на екологнш програми, здiйснення пiдприемствами до-конкурентно! науково-дослкно1 дiяльностi, навчання
персоналу, а також закриття потужностей, для чого ви-користовуються неадреснi горизонтальш програми суб-сидування. Максимальне використання тако! практики з метою шдтримки металургшно! галузi Укра'Гни iз залу-ченням Гноземних донорських органiзацiй мае сприяти технологiчному розвитку вичизняно! металургГ! [4].
Отже, подальший розвиток украГнсько! металургГ! ускладнюеться суттевими зовшшшми ризиками, пов'язаними з падГнням цш на металопродукцш на свГговому ринку, зростанням глобально! конкуренцГ! через нарощування виробництва та експортного потен-цiалу кра!нами Сходу (насамперед КНР), а також поси-ленням у майбутньому еколопчних вимог до вичизняних пiдприемств шсля пГдписання Угоди про Асоцiацiю з 6С.
Нин перспективи розвитку металургшно! галузi Укра!ни значною мГрою повязан з розширенням внутрГшнього ринку за рахунок переорГентацГ! металур-гшних пГдприемств на задоволення внутршнГх потреб, а також зниженням залежностГ вгд змГн кон'юнктури на свГтових ринках. Перспективи завершення Антитеро-ристично! операцГ! на сходГ Укра!ни поставлять перед кра!ною завдання проведення вГдновлюваних робГт, якГ потребуватимуть значного обсягу металургшно! про-дукцГ!, що сприятиме збгльшенню Г! виробництва з орь ентащею на внутрГшнГй ринок 2.
На сьогодш бГльше 70 % металургшного фонду Укра-!ни потребуе модернГзацГ! - лише виробництво устатку-вання для оновлення технологiчно! бази вимагае близь-ко 200 млн т укра!нського прокату. У середньостроковiй перспективi розширення внутрГшнього споживання ме-талопродукцГ! можливе за рахунок замiни зношених на-фтогазопроводiв та тру6опроводГв у ЖКХ. За умови здш-снення в майбутньому виважено! полГтики модершзаци та реструктуризацГ! укра!нсько! економiки активними споживачами укра!нсько! металопродукцГ! можуть стати авГабудшн пГдприемства, заводи скьськогосподарського машинобудування та суднобудування [5].
Ринок хiмiчноl та нафтохiмiчноl продукщ! роз-виваеться в умовах значного зовшшнього конкурентного тиску, зумовленого насамперед нарощуванням об-сягГв реалiзацi! хГмГчно! продукцГ! азiйськими кра!нами (здебкьшого КНР). Так, у 2012 р. КНР поска перше мю-це у свт за обсягами реалiзацi! хГмГчно! продукци з по-казником 952,5 млрд евро (на другому мкщ були США з удвГчГ меншими обсягами - 456,8 млрд евро) [6].
У йчш - вересш 2014 р. вГдбулося зростання укра-!нського ринку хГмГчно! та нафтохiмiчно! продукци по-рГвняно з вГдповГдним перюдом 2013 р. на 7,9 %. При цьому ринок характеризуеться значною залежшстю вГд Гмпорту - частка Гмпортно! продукцГ! в загальному об-сязГ внутрГшнього споживання продукцГ! хГмГчно! та на-фтохГмГчно! промисловостГ зросла з 56,0 % у 2012 р. до
2 Так, у листопадi 2014 р. Кабшет МЫс^в Укра!ни видiлив 300 млн грн на проекти вщновлення тих райошв Донецько! та Лугансько! областей, яга контролюються укра!нською владою. Також на вщновлення iнфраструктури Донбасу 6БРР у 2015 р. пла-нуе видтити 0,7 млрд евро, бвропейський швестицшний банк -0,2 млрд евро, уряд Ымеччини - 0,5 млрд евро.
63,4 % за шдсумками йчня - вересня 2014 р. В ГмпортГ товарГв хГмГчно! промисловостГ найбкьшими е частки продукцГ! оргашчно! хГмГ! - полГмерГв, пластмас, каучуку, гуми, оргашчних хГмГчних сполук (разом - 41,6 %), а також фармацевтично! продукцГ! (23,3 %).
Специфжою галузГ е значна г! залежнГсть вГд Гмпорту природного газу, який для хГмГчного виробництва е не лише енергетичним ресурсом, але й сировиною для виробництва найважливших видГв продукцГ!. Споживання енергГ! в хГмГчнГй та нафтохГмГчнГй промисловостГ ста-новить 16,1 % енергГ!, спожито! промисловГстю УкраГни. У хГмГчнГй промисловостГ УкраГни для виробництва тон-ни амГаку, який е основним продуктом експорту хГмГчно! промисловостГ УкраГни, споживання електрично! енергГ! в 3 рази бГльше, нГж у США та у 2 рази бГльше, шж у Ро-сГ! [7]. При цьому 70-90 % витрат при його виробнищга становлять витрати на природний газ [8]. Впм, модерн-зац1я устаткування Г часткова замша агрегайв дозволять наблизити питоме споживання газу при виробництвГ амГаку до кращих свГтових показниюв, знизивши його майже на 25 %. Сумарний обсяг необхГдних шдприем-ствам хГмГчно! промисловостГ ГнвестицГй на виконання подГбно! модернГзацГ! оцГнюеться у 32 млрд грн.
КатастрофГчним для галузГ та економжи УкраГни загалом стало повне зупинення виробництва мшеральних добрив, кислот, соди, пластмас на шдприемствах, розташованих на ДонбасГ, спричине-не розгортанням бойових дГй [9]. Так, закрилися ПАТ «Концерн Стирол», ПрАТ «Северодонецьке об'еднання Азот», якими вироблялася стратегГчна продукц1я укра-Гнського експорту - амГак та мшеральш добрива. Вна-слГдок цього виробництво амГаку в УкраМ у йчш - жов-тнГ 2014 р. порГвняно з аналогГчним перГодом 2013 р. скоротилось на 35,7 %.
Висока частка продукпв органГчно! хГмГ! у струк-турГ товарного Гмпорту в УкраГну пояснюеться недо-статшм розвитком власного виробництва вуглеводнГв та пластмас, обмежешстю запасГв нафти та природного газу, Гсторичною нерозвиненГстю виробничо! бази через розташування за радянських часГв бГльшостГ пГдприемств полГмерно! промисловостГ СРСР на територГ! Ро-сГ1. Зважаючи на те, що частка сировини у собГвартостГ гумових Г пластмасових виробГв становить 45-90 % [10], перспективи Гмпортозамщення в шдгалузГ значним чином залежать вГд розвитку паливно-енергетичного комплексу, активГзацГ! розроблення вГтчизняних родо-вищ нафти та газу Г спрямування сировини на потреби внутрГшнього ринку.
Загрозливою тенденщею е нарощування вГд'емного сальдо продукщею фармацевтично! галузГ, яке за шдсумками йчня - вересня 2014 р. склало 1,647 млрд дол. США. Частка товарГв фармацевтично! промисловостГ у струк-турГ Гмпорту продукцГ! хГмГчного комплексу в йчш -вересш 2014 р. становила 23,3 %.
У структурГ Гмпорту фармацевтично! продукцГ! у 2013 р. вагому частку становили високотехнолопчш препарати - кров, сироватки Гмунш та фракцГ! кровГ (13,1 %), препарати на основГ антибГотикГв (8,4 %), гормо-нальнГ препарати (3,7 %). В УкраМ виробництво високо-
технолопчно! фармацевтично! продукцГ! не розвинуте, з 10 препарайв, якГ успГшно проходять клшчш випро-бування, лише 1 отримуе схвалення компетентних ор-ганГв до використання, а з кожних 10 схвалених лише 1 закрГплюеться на фармацевтичному ринку [11]. Потреби в оригшальних лжарських засобах забезпечуються переважно за рахунок Гмпорту. У загальнш юлькост за-реестрованих у «Державному реестрГ лГкарських засобГв УкраГни» звичайних лГкарських засобГв вГтчизнянГ ста-новлять лише 29,5 % [12].
Свого часу УкраГна була основним виробником сироваток Г вакцин у межах СРСР, шсля розпаду якого ця галузь виробництва в УкраГнГ, по суй, зникла. В УкраГнГ переважно використовуються Гмпортш сироватки та вакцини, тодГ як вГтчизняне виробництво сироваток та фракцш кровГ е незначним. ВГдновлення власного виробництва вакцин е питанням забезпечення бГологГчно! безпеки населення краГни. КрГм того, згГдно з нормативами ВОЗ, краГна, яка мае бГльше 30 млн населення, повинна налагодити власне виробництво вакцин.
Розвитку власно! фармацевтично! галузГ УкраГни перешкоджають численш проблеми, серед яких, зо-крема: недостатнГй рГвень науково-технГчного забезпе-чення фармацевтичного виробництва; неефективнГсть контролю у сферГ запобГгання ввезенню та поширенню на територГ! УкраГни фальсифжованих лГкарських засобГв; недостатнГсть фшансування державних програм розвитку фармацевтичного ринку; незначна частка фар-мацевтичних шдприемств в УкраГнГ, сертифГкованих на вГдповГдшсть европейським стандартам належного виробництва (6МР)3; недостатне фГнансування модер-нГзацГйних заходГв у фармацевтичнГй галузГ; вГдсутнГсть ефективного сшвробГшицтва мГж державою, бГзнесом та наукою у сферГ створення повних технолопчних ци-клГв виробництва фармацевтично! продукцГ!.
Зважаючи на високу мГжнародну конкуренцш на свГтовому фармацевтичному ринку та брак фшансових ресурсГв, розвиток в УкраГнГ високотехнолопчних та на-укоемних виробництв вимагае вибору вузького сегмента ринку для розвитку нових виробництв - намагання охопити велию дГлянки ринку призводять до розпоро-шення фГнансових, Гнтелектуальних та шших видГв ресурсГв та значно знижують ефектившсть зусиль. КрГм того, слГд сконцентруватися на розробцГ продукйв, призначених для лГкування рГдкГсних хвороб. Це дозво-ляе виробникам нового продукту зайняти свою шшу на фармацевтичному ринку за мшмального рГвня конку-ренцГ! та згодом перейти до виробництва лГкарських засобГв для лГкування бГльш поширених хвороб на основГ цього ГнновацГйного продукту4.
3 GMP - сукупшсть оргашзацмно-техшчних вимог i правил, якi е частиною системи забезпечення якостi й гарантують, що продук-цiя постшно виробляеться i контролюеться за стандартами яко-стi, вiдповiдно до и призначення, а також вiдповiдно до вимог реестрацшного досье.
4 Такий тдхщ е складовою стратеги розвитку шновацмно! про-дукцп 1нституту бю-медичних дослiджень мiжнародно! фармацевтично! компанп Novartis, яка е одним 3i свiтових лiдерiв у вироб-ництвi iнновацiйно! продукцГ!.
ВУкраМ iснують значш перспективи розширення внутрiшнього споживання продукцГ! галузей хгмгч-ного комплексу. Порiвняльна статистика свiдчить про те, що на сьогодш в УкраМ попит на основш види xi-мiчноГ продукцГ!, внутрiшнe виробництво яких е достат-ньо розвиненим, е значно меншим, нгж у краГнах бвропи. Так, за даними Свгтового банку, внесення добрив у 2010 р. у Польщг становило 178,9 кг/га посГвно! площг, у США -120,5 кг/га, у Шмеччиш - 211,6 кг/га, у БГлорусг - 270,5 кг/га, тодг як в УкраГнг - лише 32,7 кг/га [13] (за даними Держстату УкраГни - 58 кг/га). Прискорений розвиток в УкраГнг сГльського господарства сприятиме зростанню обсягГв споживання мГнеральних добрив.
Споживання в УкраМ лГкарських препаратгв на душу населення на ргк також е мгзерним поргвняно з роз-винутими краГнами, що зумовлено насамперед низькою кушвельною спроможшстю населення. Якщо у Великгй Британи у 2010 р., за даними мгжнародноГ компани IMS Health, воно становило 226 дол. США, у Шмеччиш - 412 дол. США, у ФранцГГ - 440 дол. США, у ЯпонГГ - 671 дол. США, у США - 731 дол. США [14], то в УкраГш у 2012 р. -близько 60 дол. США, у 2013 р. - 75-80 дол. США. Зро-стання ргвня життя населення у перспективг збГльшить попит на фармацевтичну продукцш, що надасть пош-товху розвитку виробництва у галузГ.
Отже, розвиток ринку хгмгчноГ та нафтохГмГч-ноГ продукци УкраГни стримуеться його значною за-лежшстю вгд Гмпорту енергоресурйв для виробництва основноГ хгмгчноГ та полГмерноГ продукци, а також ви-сококонкурентним середовищем на свГтовому ринку ви-сокотехнологГчноГ продукцГГ (насамперед фармацевтич-ному), що значно звужуе можливост виходу УкраГни на зовншш ринки фармацевтичноГ продукци. Натомксть, нульова ставка мита на Гмпорт фармацевтичноГ продукци в УкраГну вГдкривае доступ на украГнський ринок Гноземним виробникам високоякГсноГ фармацевтичноГ продукцГГ, посилюючи залежшсть украГнського ринку в умовах низькоГ конкурентоспроможност вГгчизняно'Г продукцГГ порГвняно з Гмпортною.
Внутршньому ринку продукци машинобудiвноl промисловостi в УкраГнГ притаманш дисбаланси: за наявностГ потужного потенщалу галузей машинобуду-вання, швестицшний Г споживчий попит за низкою то-варних позицш задовольняеться за рахунок Гмпортних надходжень (частка Гмпорту на внутршньому ринку УкраГни протягом останнГх трьох роив складала вгд 80 до 99 %), тодГ як вГтчизняна продукцГя спрямовуеться на експорт (частка експорту машинобудДвноГ продукци у загальних обсягах ГГ реалГзацГГ зросла з 73,9 % у 2012 р. до 99,3 % у сгчнг - вересш 2014 р.).
За роки незалежностГ УкраГни машинобуддвний комплекс зазнав значних структурних деформацш, втрат виробничого та кадрового потенщалу, зниження активност в шновацшно-швестицшнш дГяльностГ ВГдсутнГсть модершзаци ще'Г галузГ протягом останнГх роив призвела до суттевого вГдставання ГГ виробничих по-тужностей за технолопчними укладами, що призводить до нарощування Гмпорту.
Частка ГмпортноГ продукцГГ у витратах на кшцеве споживання домашшх господарств останш три роки
становила понад 90 %. Зважаючи на несприятливий iH-вестицiйний клiмат та умови ведення 6i3Hecy в УкраМ, ÎH03eMHÎ компани надають перевагу експорту в Украшу готово! машинобyдiвноï продукци завдяки розвитку дистриб'юторських мереж. Приклади перенесення шо-земними компанiями виробництва в Украшу е нечис-ленними. Так, в автомобкьному сегментi найбкьшим в Украïнi виробником автотранспортних засобiв ПАТ «Запорiзький автомобiлебyдiвний завод» завдяки залу-ченню корейських iнвестицiй налагоджено повний цикл виробництва автомобiлiв «Lanos», «Sens», «Chance», «Forza», «Vida», автобуав «А07» та «А10», а також ван-тажних автомобiлiв на базi шасi «ТАТА». ПрАТ «бвро-кар» завдяки залученню польських iнвестицiй вдалося налагодити виробництво в Украïнi всього модельного ряду марки «Skoda».
В^чизняш шдприемства у процесi виробництва та модершзаци також надають перевагу iмпортномy устаткуванню. Валове нагромадження основного каш-талу на 92,9 % здшснюеться за рахунок iмпортних поставок машинобуддвно! продукци. Тобто закрiплюеться «привязка» в^чизняних споживачiв до продукци шо-земних виробникiв, тодi як вггчизняш виробничi по-тyжностi залишаються незад1яними.
Протягом багатьох рокiв значна частина украш-ських машинобyдiвних пiдприемств збериала експортну орiентацiю, причому понад 80 % галу-зевого експорту становили товари важкого та залiзнич-ного машинобудування, виробництво яких зосереджене у Донецькш та Лyганськiй областях. У 2014 р. галузь зазнала значних втрат через розгортання бойових дш на Донбасi, де зосередженi ключовi вiтчизнянi шдпри-емства з виробництва швестищйно! машинобyдiвноï продукцш гiрничошахтного обладнання, машин та об-ладнання для металургшно! та хiмiчноï промисловостi, шдйомно-транспортного обладнання та механiзмiв, ло-комотивiв та залiзничних вагонiв. Зокрема, машинобу-дiвна промисловiсть Донбасу була представлена такими шдприемствами, як «Луганськтепловоз», АТ «Стахашв-ський вагонобyдiвний завод», ПО «Луганський верста-тобyдiвний завод», АТ «Северодонецький приладобу-дiвний завод», ЗАТ «Стахановмаш», ПрАТ «Новокрама-торський машинобуддвний завод», концерн «Азовмаш», СКМЗ, Ясиноватський машзавод.
Катастрофiчним наслiдком загострення сощально-економiчноï ситуаци в Украïнi у 2014 р. та розгортання бойових дш на Донбасi стало закриття росiйського ринку для украшсько! продукци машинобудування, адже найбкьшою крашою-шпортером укра'шських товарiв машинобyдiвноï промисловост була саме РФ - ïï частка в експортi укра'шських товарiв машинобудгвно! промисло-вост у 2012 р. становила 52 %, у 2013 р. - 51,7 %. У 2013 р. експорт украшсько'1 машинобуддвно! продукци до РФ скоротився на 20,5 %, у ачш - вересш 2014 р. - на 33,6 % пор1вняно з в1дпов1дним перiодом 2013 р. При цьому слабка диверсифжовашсть ринкш збуту украГнських товарiв машинобyдiвноï промисловост за сучасних об-ставин ускладнення вцносин Украши з РФ провокуе за-грози для економши Украши, пов'язанi з пол1тикою Роси
щодо запровадження обмежень на iMnopT окремих видгв машинобудшно1 продукци, а також активною реалзаць ею нею власних iмпopтoзамгщуючих проектш [15].
Значним викликом для виробниюв машинобу-дшно1 галузi е pеалiзацiя Украшою положень Угоди про Асощацш з 6С. Згiднo з графжом Додатка III до Угоди про асощацш мiж Украшою та 6С Украша зобов'язалася протягом 2-3 роив (для деяких сектopiв 5 роив) привести свое законодавство у 27 сферах у вцповцшсть i3 законодавством 6С, причому сектopальнi зобов'язання стосуються насамперед галузi машинобудування. Зважаючи на те, що протягом останнк роив понад половину укра!нського експорту тoваpiв машинобуддвно! промисловост було спрямовано на ринки РФ, багатьма вггчизняними пiдпpиемствами пpoдукцiя виробляеться зпдно зi спкьними з РФ нормативними документами, затвердженими за чаав СРСР. Тому, попри те, що станом на 24.09.2013 р. в УкраМ дшть 43 техшчш регламенти, розроблеш на oснoвi вiдпoвiдних директив 6С, ступiнь впровадження европейських стандарйв на украГнських пiдпpиемствах залишаеться недостатшм.
Отже, низький ступiнь впровадження мiжнаpoд-них стандаpтiв виробництва на вгтчизняних пiдпpиемствах машинобудування та надмipна експортна opiентацiя виробництва поряд з високою за-лежнiстю експорту вiд росшських pинкiв збуту посилюе вpазливiсть галузi до негативних зoвнiшнiх чинникiв, пов'язаних iз закриттям pинкiв та неможливктю швид-ко! пеpеopiентацil на европейсью ринки - 6С кторич-но е одним з найбкьших експopтеpiв машинобуддвно! продукци у свiтi, у т. ч. у тopгiвлi з Украшою - негативне сальдо зовшшньо! тopгiвлi машинoбудiвнoю пpoдукцiею з крашами 6С у 2013 р. становило 6452,2 млн дол. США (обсяг iмпopту вчетверо перевищував обсяг експорту).
Фшансова шдтримка розбудови iнституцiйнoгo середовища для створення зони вкьно! тopгiвлi мiж Украшою та 6С, у т. ч. щодо адаптаци европейських стандарпв в украшському машинoбудуваннi, здшснюеться через проекти мiжнаpoднol тех^чно! допомоги. Зокрема, у 2008-2010 рр. 6С спкьно з Мiнiстеpствoм економши Украши pеалiзoвувалася програма «Технiчна допомога укра'шськш iнфpастpуктуpi якoстi», загальний бюджет яко'1 становив 3,1 млрд евро. З 2010 р. до кшця 2014 р. в УкраМ pеалiзoвувалася програма шдтримки галузево! пoлiтики «Сприяння взаемнiй тopгiвлi шляхом усунення тех^чних баp'еpiв у тopгiвлi мiж Украшою та 6С» з бюджетом 39 млн евро.
Подоланню негативних тенденцш у галузi та наро-щуванню виробництва сприятиме зростання внутрш-нього попиту на машинoбудiвну продукцш у зв'язку з pеалiзацiею в УкраМ протягом наступних poкiв великих шфраструктурних пpoектiв у будiвництвi та ЖКГ, що активiзуватиме попит на продукцш важкого машинобудування; прогнозованим зростанням скьськогоспо-дарського виробництва, що стимулюватиме оновлення скьськогосподарсько! техшки; здшсненням реформу-вання та модершзаци Збройних сил Украши, що активь зуватиме роботу вгтчизняних машинoбудiвних пiдпpи-емств оборонно-промислового комплексу.
Протягом 2012-2014 рр. вгдмгчались позитивнг по-казники розширення внутрiшнього ринку харчово! про-дукци (темпи зростання загального обсягу внутргшньо-го споживання становили 9,1 % у 2012 р., 5,9 % у 2013 р.,
5 % у сгчнг - вереснг 2014 р.), а також високий ступгнь (понад 80 %) насичення ринку продукцгею украМького виробництва. Це зумовлено гснуванням стабГльного по-питу на вiтчизняну харчову продукцгю на внутрiшньому ринку - частка вггчизняно! продукцГ! у структурi про-мiжного споживання харчово! продукцГ! економгкою протягом останнГх рокiв зберiгаeться на рiвнi близько 80 %, у кгнцевому споживаннi домашнГх господарств -на рiвнi 78,3 %.
Найвагомгшими позицiями iмпорту продукцГ! харчово! промисловостi до Укра!ни за 9 мгсяцгв 2014 р. були таю позицГ! УКТЗЕД: «рiзнi харчовi продукти» (18,3 %), «алкогольнi i безалкогольнг напо! та оцет» (14,3 %), «какао та продукти з нього» (12,0 %), «жири та олГ! тварин-ного або рослинного походження» (9,9 %), продукти пе-реробки овочiв (8,4 %).
Основним викликом для галузi е обумовлене Угодою про Асощацш з 6С запровадження в УкраМ европейсько! моделi системи гарантування безпе-ки i якостi продуктгв харчування, що базуеться на процедурах HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Points). Важливим кроком на цьому шляху стало прийняття Верховною Радою Укра!ни Закону Укра!ни вiд 22.07.2014 р. № 1602-VII «Про внесення змгн до деяких законодавчих ак-тiв Укра!ни щодо харчових продуктiв», яким передбачено уточнення термiнологГi, видiв правопорушень, створення единого контролюючого органу у сферг безпеки харчово! продукцГ!, вгдмгну дозвгльних документГв та процедур, що не застосовуються у 6С, запровадження европейських принципгв регулювання ГМО у харчовГй продукцГ!.
1мплементац1я цього закону допоможе вгтчизня-ним виробникам вийти на ринок 6С, проте вимагатиме вгд них додаткових коштгв на переобладнання виробництва вгдповгдно до европейських вимог (за розрахунками фахгвцГв, витрати окремого пгдприемства складуть вгд
6 до 8 тис. дол. США) [16]. Такг гмплементацшш витрати можуть бути занадто обтяжливими для багатьох вГтчиз-няних виробникгв та здатнг призвести до закриття дГяль-ностг значно! кГлькостг малих пгдприемств у цгй галузг.
Кргм того, вгдповгдно до Угоди про Асощацш, Укра!на зобов'язалася, вгдповгдно до узгодженого гра-фгка, поступово, протягом 10 роив, знижувати до нуля експортне мито на живу худобу, шкгряну сировину та насГння деяких видГв олГйних культур. Це призведе до обмеження вгтчизняних виробникгв харчово! продукцГ! в сировиш для Г! вироблення. Так, наприклад, поступо-ве зниження Укра!ною експортних мит на насГння со-няшника протягом наступних 10 роив з 9,1 до 0 % може спричинити зростання його експорту та призвести до дефщиту сировини для олшно-жирово! галузг та подо-рожчання кгнцево! продукцГ!.
Загрозливими е наслгдки пгдписання Угоди для вгт-чизняного виробництва алкогольних напо!в, адже ска-сування Укра!ною ввГзних мит на алкогольну продукцГю спричинить И здешевлення та значне зростання гмпорту
в Укра!ну. Так, базовг ставки для вин коливаються вгд 0,3 до 1,5 евро за лГтр Г будуть поступово скорочуватися до повного скасування через 3-5 рокГв пГсля вступу в силу Угоди, залежно вГд товарно! позицГ!; базова ставка на ети-ловий спирт з концентрацгею 80 % або бГльше зменшува-тиметься впродовж 5 рокгв пгсля вступу в силу Угоди з 10 % до нуля; для гнших мгцних спиртових напо!в (коньяк, брендг, вши) перехгдний пергод триватиме 3 роки, пгсля чого дгючу на сьогоднг базову ставку 3,5 евро за лгтр 100 % спирту буде остаточно скасовано; одразу пГсля вступу в силу Угоди буде скасовано ввГзне мито на пиво, базова ставка для якого становить 0,05 евро за лир.
Кргм того, украшсью виробники алкогольних на-по!в у середньостроковГй перспективГ повиннГ будуть понести додатковГ витрати через заборону на викори-стання географгчних зазначень 6С у назвг продукцГ! (ст. 208 Угоди) з перехгдним пергодом вгд 7 до 10 роив та компенсацГйним пакетом для вГтчизняних виробникГв.
Перспективи виходу укра!нсько! продукцГ! на зо-внГшнГ ринки також ускладнюються тим, що в УкраМ поки що не створено належно! плат-форми для розвитку штеграцшних процесгв та забез-печення ГнтересГв усГх гравцГв ринку харчово! продукцГ! та споживачГв. Один з найважливГших акцентГв у про-мисловгй полгтицг 6С зроблено на стимулюваннг ме-хангзмгв саморегуляцГ! в ланцюгу постачань харчово продукцГ! - спГльному виробленнГ кодексГв належно практики для шдприемств галузг, виробленнг спГльно! прозоро! цгново! полгтики для постачальникгв сировини, забезпеченш екологгчностг виробництва, що у цг-лому сприяе пГдвищенню ГнвестицГйно! привабливостГ пгдприемств галузг. Найслабшою ланкою у виробництвг харчово! продукцГ! в УкраМ е забезпеченгсть перероб-них пгдприемств сировиною. Так, гострою е проблема якостг та безпечностг сГльськогосподарсько! сировини, адже харчопереробнг пгдприемства майже на 50 % за-безпечуються м'ясосировиною, вирощеною в господар-ствах населення, на 80 % - виробленою в цих господар-ствах молокосировиною г близько 20 % - зерновими г зернобобовими культурами [17]. Використання тако! несертифгковано! сировини, яка часто не вгдповгдае державним стандартам якостг, не може гарантувати на-лежний ргвень безпечностг та якостг кгнцево! продукцГ!. ПГдвищений попит на сировину належно! якостГ спри-чиняе значне зростання цгн на не!, якг на сьогоднг значно перевищують европейськг [18], гстотно збГльшуючи операцГйнГ витрати пГдприемств та обмежуючи !хнГ Гн-вестицшш можливостг.
Високий ступГнь дезГнтеграцГ! на ринку харчо-во! продукцГ! спричинений також значно нижчим за свгтовий ргвнем кластеризацГ! пгдприемств галузг, що пов'язано зг значною територгальною розосередженгстю виробниюв харчово! продукцГ!, а також недостатнгм ви-користанням гнших мережевих моделей штегращ! пгд-приемств - франчайзингу (створення т. зв. «парасоль-кових» брендГв), субконтрактингу, що значно послаблюе !хнг позицГ! на вгтчизняному ринку та перешкоджае ви-ходу на зовнГшнГ.
Отже, попри достатньо висою показники насиче-ност внутрiшнього ринку вiтчизняною харчовою про-дукцieю, у майбутньому украшсью виробники стикнуть-ся зi значними ризиками, пов'язаними з необхцнктю впровадження мiжнародних стандартiв виробництва та можливктю експанси европейських виробникiв на укра!нський ринок внаслiдок зниження iмпортних мит пкля пiдписання Угоди про Асощацш з 6С.
Таким чином, звуження зовнiшнього попиту та надмiрне насичення внутршнього ринку iм-портованими товарами св^чить про вичерпа-нiсть шерцшного зростання економiки i пiдтверджуe необх^нкть розвитку внутрiшнього ринку, шдви-щення конкурентоспроможностi вiтчизняного виробництва. Державна полiтика щодо розвитку внутрш-нього ринку повинна бути системною, комплексною i забезпечувати збалансований розвиток промисловост з поступовим зниженням обсягiв сировинних видiв продукци та збкьшенням обсягу випуску яккно! та високо-технолопчно! продукци, розширенням асортименту, що приведе до зменшення залежностi внутршнього ринку вiд деструктивного впливу зовнiшньоекономiчних ви-кликiв i загроз. Основш прiоритети державно! полiтики щодо розбудови внутршнього ринку промислово! продукци Укра!ни мають полягати в такому [19].
1. Захист вичизняного ринку в^д нерiвноправ-но'1 конкуренщ! та неяюсного iмпорту, який загрожуе економiчнiй та екологiчнiй безпецi держави, а також обмеження iмпорту продукци, яка може виготовля-тись в УкраТ'ш, шляхом застосування спецiальних захо-дiв вiдповiдно до мiжнародних договорiв, угод i правил СОТ. Для цього необхцно:
+ Мтктерству економiчного розвитку i торгiвлi Украти проводити мониторинг iмпорту про-мислових товарiв в Укра!ну з метою виявлення випадюв неконкурентних дiй, якi можуть за-подiяти значну шкоду нацiональному товаро-виробнику, i у разi потреби, вводити запобiжнi бар'ери, проводити розслцування i вживати спецiальнi заходи, передбачеш Законами Укра!-ни «Про застосування спещальних заходiв щодо iмпорту в Украшу», «Про захист нацюнального товаровиробника вц демпiнгового iмпорту»; + Державтй фккальтй службi Украти запро-вадити спещальний митний контроль за вве-зенням екологiчно небезпечно! продукци на територш Укра!ни та дотриманням правил еколопчно! сертифiкацi! та стандартизаци iм-портованих товарiв; посилити вiдповiдальнiсть за порушення п. 2 ст. 17 Закону Укра!ни «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» [20] щодо iм-порту еколопчно небезпечно! продукци; + Державтй фккальтй службi Украти сприяти створенню системи захисту внутршнього ринку в1д контрабандного ввозу товарiв шляхом активiзацi! оперативно-профкактичних заходiв щодо виявлення незаконного обку продукци; + Мтктерству економiчного розвитку i торгiвлi Украши переглянути систему квот на iмпорто-
вану продукцш, насамперед ту, яка може бути виготовлена в УкраМ, що сприятиме шдвищен-ню конкурентоспроможностi вгтчизняно! продукци та И захисту в1д iноземних конкурентгв;
+ Мтстерству економiчного розвитку i тор-гiвлi Украти забезпечити жорсткий контроль якост iмпортних товарiв з метою недопущен-ня на внутрiшнiй ринок неяккно! продукци та збкьшення присутностi вгтчизняних виробни-кiв у роздрiбних торговельних мережах.
2. Стимулювання технологiчного iмпорту, пере-дусiм машин i обладнання, обмеження припливу морально застарьлих технолоий, актив1защя залучення iноземних швестицш у виглядi нових технологiй та шновацшного менеджменту. Для цього необхцно:
+ Мтктерству економiчного розвитку i mоргiв-лi Украти забезпечити вдосконалення державного регулювання мiжнародного трансферу технологш у напрямку попередження припливу морально застарких технологiй до шдприемств промисловостi, що знаходяться в державнш власностi, шляхом проведення державно! екс-пертизи технологiчних рiшень, що надходять з-за кордону, на основi перевiрки новизни, ефективностi, рiвня безпеки та шших характеристик iноземно! технологи;
+ КабтетуМiнiстрiв Украти, Мтктерству еко-номiчного розвитку i торгiвлi Украти розгляну-ти можливiсть заснування Фонду фшансування придбання технологiй, який здшснюватиме часткове вiдшкодування витрат промислових пiдприемств на придбання передових виробни-чих технологiй у рамках патентно-лщензшно! дiяльностi для вдосконалення власного виробництва;
+ Мтктерству економiчного розвитку i mоргiв-ли Мтктерству закордоттих справ, Торгово-промисловш палаmi Украти посилити пошфор-мованкть провiдних свгтових машинобудiвних корпорацiй про науково-технологiчнi й вироб-ничi можливостi Укра!ни шляхом створення галузевих каталогiв продукци, шдтримки участi укра!нських виробникiв у спецiалiзованих ви-ставках за кордоном, проведення власних спецг-алiзованих виставок у провцних кра!нах свiту;
+ Мтктерству економiчного розвитку i mоргiвлi, Державтому агеттству з швестицш та управ-лття тащотальтими проектами Украти шщю-вати розроблення пкотних проектгв з розши-рення масштабiв лабораторних розробок, створення шновацш i нових продукпв у високотех-нологiчних секторах укра!нсько! промисловостi iз залученням провцних укра!нських виробни-кiв, а також вгтчизняних та шоземних експертгв.
3. Стимулювання внутршнього виробництва i збуту продукци, що сприятиме наповненню внутрш-нього ринку якiсними товарами, в^родженню та розширенню традицiйних для Укра'ши виробництв, збiльшенню внеску промисловостi у формування ва-лово'1 додано'' вартост та змiцненню конкурентних
позиций промислового комплексу Укра'ши. Для цього необхцно:
+ Мтктерству економiчного розвитку i тор-гiвлi Украти впровадити постшно дшчу систему оцшки якостi та споживчих показникiв вичизняно! продукци та зарубiжних аналогiв, своечасно виявляти причини низьких конку-рентних позицiй вiтчизняних виробникiв та розробляти пропозици по !х усуненню;
+ Мтктерству економiчного розвитку i торгiв-лi Украти вдосконалити iнфраструктуру реаль заци продукци в^чизняно! промисловостi, на-лагоджувати взаемодiю виробникiв з представ-никами торговельно'1 мережi, сприяти розвитку оптово'1 торгiвлi (у т. ч. сезонною продукцiею), розробити i впроваджувати системи мониторингу та прогнозування кон'юнктури внутрш-нього ринку;
+ Кабтету Мiнiстрiв Украти, Мтктерству еко-номiчного розвитку i торгiвлi, Мтктерству тфраструктури Украти розробити Програ-му модершзаци iнфраструктури реального сектора економжи, в якiй, зокрема, необхцно пе-редбачити заходи щодо замши та оновлення зношеного металофонду з використанням вгт-чизняно'1 металопродукци;
+ Мтктерству економiчного розвитку i торгiвлi Украти сприяти залученню до спшробгтництва закладш науки та освiти, установ Нацюнально! академп наук Укра'1ни з метою розвитку мереже-во! сшвпращ та створення вертикально i горизонтально штегрованих структур мiж п1дпри-емствами промисловостi, науково-дослiдними органiзацiями та торговими мережами, що сприятиме бкьш ефективному використанню виробничих потужностей, створенню замкне-них ланцюгiв виробництва, появi на ринку шно-вацшно! продукци з полiпшеними якостями.
4. Розбудова фшансово-кредитних механ1зм1в п1дтримки розвитку внутршнього виробництва у промисловост1, що дозволить тдвищити ефектив-н1сть руху грошових кошт1в, зд1йснити перерозпод1л фшансових поток1в у напрямку стимулювання 1мпо-тозам1щуючих виробництв. Для цього необхцно:
+ Кабтету Мiнiстрiв Украти забезпечити на-дання державних гарантiй для отримання вгт-чизняними пiдприемствами кредипв, що спря-мовуватимуться на виконання замовлень для потреб внутрiшнього ринку в прюритетних сферах, за умови наявност у пiдприемств по-зитивних результатiв вiд операцшно! дшльно-сй, здiйснених соцiальних зобов'язань у повно-му обсязi, позитивно! кредитно! ктори, а також вiдсутностi прострочень по кредитах;
+ Мтктерству економiчного розвитку i торгiвлi Украти забезпечити проведення оцшки та аудиту нематерiальних активiв шдприемств промис-ловостi, що знаходяться в державнiй власностi, з метою 1х використання як застави при отри-маннi зазначеними шдприемствами кредитiв,
що спрямовуватимуться на виконання замов-лень для потреб внутршнього ринку; f Кабтету MiHicmpiB Украти, Мтктерству економiчного розвитку i тоpгiвлi Украти роз-глянути питання щодо здшснення державних закупiвель вiтчизняноI продукци для виршен-ня важливих соцiально-економiчних завдань (наприклад, шляхом розмiщення державного замовлення на продукцш автомобiлебудiвноI галузi для забезпечення транспортом iнвалiдiв, закладiв охорони здоров'я, пожежних частин, вшськових угрупувань тощо). ■
Л1ТЕРАТУРА
1. 1нформа^я Державно! служби Укра!ни «Обсяг реалн зовано! промислово! продукци за видами дiялыностi», «Товарна структура зовшшныо! торгiвлi Укра!ни» [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua
2. Собкевич О. В. Мехаызми розбудови внутршнього ринку промислово! продукцГГ Укра!ни на шновацшних засадах / О. В. Собкевич // 1нвестицп: практика та досвщ. - 2014. - № 24. -С. 50-53.
3. World Steel Association Data on Crude Steel Production in 2014 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.world-steel.org/media-centre/press-releases.html
4. Собкевич О. В. 1нновацшний розвиток промислово-сп як складова структурно! трансформацп економки Укра!ни / О. В. Собкевич, А. I. Сухоруков, А. В. Шевченко / За ред. Жалн ла Я. А. -К. : Н1СД, 2013. - 71 с. - С. 38.
5. Украинская металлургия: современные вызовы и перспективы развития : монография / А. И. Амоша, В. И. Большаков, А. А. Минаев, Ю. С. Залознова и др.; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2013. - 114 с.
6. The European Chemical Industry Council Facts and Figures 2013 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.cefic. org/Facts-and-Figures/
7. Нацюналына доповщы про стан та перспективи реалн зацп державно! полiтики енергоефективност у 2008 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://naer.gov.ua/wp-content/uploads/2010/02/nazdopovid.pdf
8. Fuel Switch in the Ammonia Industry // ClimateTechWiki [Electronic resource]. - Mode of access : http://climatetechwiki.org/
9. Аналiтична доповщы Нацюналыного шституту стра-тепчних дошджены до позачергового Послання Президента Укра!ни до Верховно! Ради Укра!ни «Про внутршне та зовшшне становище Укра!ни у сферi нацюнально! безпеки». - К. : Н1СД, 2014. - 148 с. - С. 67.
10. Вознюк О. М. Тенденцп розвитку галузi виробництва виробiв з гуми та пластмаси в УкраТш [Електронний ресурс]/ О. М. Вознюк // Ефективна економка. - 2010. - № 7. -Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/index. php?operation=1&iid=263
11. Устинов А. В. Программа импортозамещения с точки зрения фармакологической науки [Електронний ресурс] / А. В. Устинов // Укра!нський медичний часопис online. -2011. - № 6. - Режим доступу : http://www.umj.com.ua/ article/20825/programma-importozameshheniya-s-tochki-zreniya-farmakologicheskoj-nauki
12. Державний реестр лкарсыких засобiв Укра!ни : дан станом на 15.12.2014 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.drlz.kiev.ua
13. World Bank World Development Indicators. Fertilizer Consumption [Electronic resource]. - Mode of access : http://www. worldbank.org/
14. 1нформа^я м^жнародноТ компанГТ IMS Health [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.imshealth.com
15. Собкевич О. В. Щодо державноТ политики пщтрим-ки експорту товарiв машинобудiвноТ промисловостi УкраТни : аналiтична записка Н1СД [Електронний ресурс] / О. В. Собкевич, А. В. Шевченко. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/ articles/1506/
16. ВИКОНАТИ УГОДУ ПРО АСОЦ1АЦ1Ю [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.eurointegration.com.ua/ files/4/e/4e344a6-ec-harchi-pr2.pdf
17. Крисанов Д. Ф. Потен^ал харчових галузей АПК УкраТни: структуры трансформацп та результатившсть викорис-тання / Д. Ф. Крисанов, Л. О. Удова, О. М. Варченко // Вкник Сум-ського нацюнального аграрного ушверситету. - 2013. - № 1. -С. 121-135.
18. Мшкшенд: в краТн не вистачас молока [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.kyivpost.ua/business/ article/milkilend-v-krayini-ne-vistachaye-moloka-24750.html
19. Собкевич О. В. Прюритети полпши iмпортозамi-щення у стратеги модершзацп промисловостi УкраТни [Електронний ресурс] / О. В. Собкевич, А. I. Сухоруков, А. В. Шевченко / За ред. Жалта Я. А. - К. : Н1СД, 2012. - 71 с. - Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/public/File/2012_table/1011_dop.pdf
20. Закон УкраТни «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» вщ 16.04.1991 р. № 959-XII // Вщомосп ВерховноТ Ради УРСР вщ 16.07.1991. - № 29 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/959-12.
21. Protecting the Domestic Market: Industrial Policy and Strategic Firm Behaviour / JENS METGE and PIA WEISS // Singapore Econ. Rev. - 2011. -No. 56. - 159 p.
22. Domestic Regulation and International Trade: Where's the Race? / By Ronald A. Cass // International & National Security Law Practice Group Newsletter. - Winter 2000. - Volume 3, Issue 3.
REFERENCES
Amosha, A. I. et al. Ukrainskaya metallurgiya: sovremennyye vyzovy i perspektivy razvitiya [Ukrainian metallurgy: current challenges and development prospects]. Donetsk, 2013.
Analitychna dopovid Natsionalnoho instytutu stratehichnykh doslidzhen do pozacherhovoho Poslannia Prezydenta Ukrainy do Verkhovnoi Rady Ukrainy "Pro vnutrishnie ta zovnishnie stanovysh-che Ukrainy u sferi natsionalnoi bezpeky" [The analytical report of the National Institute for Strategic Studies extraordinary President of Ukraine to the Verkhovna Rada of Ukraine "On the internal and external situation of Ukraine in the sphere of national security"]. Kyiv: NISD, 2014.
"Derzhavnyi reiestr likarskykh zasobiv Ukrainy : dani stanom na 15.12. 2014 r." [State register of medicines Ukraine: Data as of 15/12/2014]. http://www.drlz.kiev.ua
"Domestic Regulation and International Trade: Where's the Race?". International & National Security Law Practice Group Newsletter, vol. 3, no. 3 (2000).
"Fuel Switch in the Ammonia Industry" ClimateTechWiki. http://climatetechwiki.org/
"Informatsiia Derzhavnoi sluzhby Ukrainy «Obsiah reali-zovanoi promyslovoi produktsii za vydamy diialnosti», «Tovarna struktura zovnishnyoi torhivli Ukrainy»" [Information of the State Service of Ukraine "Volume of industrial production by type of activities", "Commodity structure of foreign trade of Ukraine"]. http:// www.ukrstat.gov.ua
"Informatsiia mizhnarodnoi kompanii IMS Health" [Information company IMS Health International]. http://www.imshealth.com
Krysanov, D. F., Udova, L. O., and Varchenko, O. M. "Potentsial kharchovykh haluzei APK Ukrainy: strukturni transformatsii ta re-zultatyvnist vykorystannia" [Potential Food Ukraine AIC: structural
transformation and efficiency of use]. Visnyk Sumskoho natsional-nohoahrarnoho universytetu, no. 1 (2013): 121-135.
[Legal Act of Ukraine] (1991). http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/959-12
"Milkilend: v kraini ne vystachaie moloka" [Milkiland: There is not enough milk]. http://www.kyivpost.ua/business/article/ milkilend-v-krayini-ne-vistachaye-moloka-24750.html
Metge, J., and Weiss, P. "Protecting the Domestic Market: Industrial Policy and Strategic Firm Behaviour". Singapore Econ. Rev., no. 56 (2011).
"Natsionalna dopovid pro stan ta perspektyvy realizatsii derzhavnoi polityky enerhoefektyvnosti u 2008 r." [National Report on the prospects for the implementation of state energy efficiency policy in 2008]. http://naer.gov.ua/wp-content/uploads/2010/02/ nazdopovid.pdf
Sobkevych, O. V., and Shevchenko, A. V."Shchodo derzhavnoi polityky pidtrymky eksportu tovariv mashynobudivnoi promys-lovosti Ukrainy : analitychna zapyska NISD" [As for public policies that support exports of goods engineering industry Ukraine: Analytical Note NISS]. http://www.niss.gov.ua/articles/1506/
Sobkevych, O. V., Sukhorukov, A. I., and Shevchenko, A. V. "Priorytety polityky importozamishchennia u stratehii modern-izatsii promyslovosti Ukrainy" [Policy priorities in the strategy of import substitution industrial modernization Ukraine]. http:// www.niss.gov.ua/public/File/2012_table/1011_dop.pdf
Sobkevych, O. V. "Mekhanizmy rozbudovy vnutrishnyoho rynku promyslovoi produktsii Ukrainy na innovatsiinykh zasadakh" [Mechanisms for building the internal market in industrial production Ukraine on innovative principles]. Investytsii: praktyka ta dos-vid, no. 24 (2014): 50-53.
Sobkevych, O. V., Sukhorukov, A. I., and Shevchenko, A. V. Innovatsiinyi rozvytok promyslovosti yak skladova strukturnoi trans-formatsii ekonomiky Ukrainy [Innovative development industry as part of the structural transformation of the economy of Ukraine]. Kyiv: NISD, 2013.
"The European Chemical Industry Council Facts and Figures 2013". http://www.cefic.org/Facts-and-Figures/
Ustinov, A. V. "Programma importozameshcheniya s tochki zreniya farmakologicheskoy nauki" [Import substitution program in terms of pharmacological science]. http://www.umj.com.ua/ article/20825/programma-importozameshheniya-s-tochki-zreni-ya-farmakologicheskoj-nauki
Vozniuk, O. M. "Tendentsii rozvytku haluzi vyrobnytstva vy-robiv z humy ta plastmasy v Ukraini" [Trends in the manufacture of rubber and plastic in Ukraine]. http://www.economy.nayka.com. ua/index.php?operation=1&iid=263
"Vykonaty uhodu pro asotsiatsiiu" [Run the Association Agreement]. http://www.eurointegration.com.ua/files/4/ e/4e344a6-ec-harchi-pr2.pdf
"World Steel Association Data on Crude Steel Production in 2014". http://www.worldsteel.org/media-centre/press-releases. html "World Bank World Development Indicators. Fertilizer Consumption". http://www.worldbank.org/
