CC BY
19
УДК 339:656.6/. 7 (100) "20 " Астр. О.1. Когут1 -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ СВ1ТОВОГО РИНКУ НАФТИ В ПЕР1ОД П1СЛЯ КРИЗИ 2008 РОКУ
Проан^зовано тенденци розвитку та умови торпвл^ динамiку св^ово! цiни на нафту. Описано процес адаптаци ринку нафти шд час свгтово! фшансово! кризи 2008 р. Дослiджено економiчну полiтику краlн-експортерiв нафти, яка зумовлена нансовою кризою. Висвiтлено основш проблеми та недолiки функцiонування нафто-вого ринку у пiслякризовий перюд.
Ключовг слова: ринок нафти, монополiзацiя, енергозбереження, альтернативна енергетика.
Вступ. З початку розвитку нафтового видобування 1 торпвл1 кра!ни-експортери фактично диктували р1вень цш, який постшно зростав. Питання розвитку ринку нафти щороку стае актуальшшим. Видобуток 1 споживання цих ресуршв, що активно почали використовуватися на початку ХХ ст., росте з кожним роком.
Основною тенденщею розвитку нафтового ринку е конфлжтна ситу-ащя, закладена в розподЫ нафтових ресурив на планет^ Основш спожива-ч1 - високорозвинеш кра!ни 1 кра!ни, яю набувають економ1чно! 1 полгтично! активносп, тод1 як св1тов1 запаси енергоресурив сконцентроваш головним чином на територ1ях вщносно невелико! групи кра!н, що розвиваються, та з кра!нами перехщно! економжи [1].
Мета роботи - проанал1зувати тенденцп розвитку свгтового ринку нафти та висв1тлити проблеми нафтового сектору м1жнародного ринку станом на 2011 р.
Анал1з основних досл1джень 1 публ1кац1й. Вагомий внесок у досль дження проблем розвитку св1тового ринку енергоресурив та динамжи цш на нафту та нафтопродукти зробили таю вчеш, як М. Гончар, О. Малино- вський [1], А. Яценко [2], Ю. Пахомов [3], Дж. Солона [4], К. Солоншко [5], Л. Чао-Вей [6]. Проте питання умов торпвл1 та функцюнування ринку нафти потре-буе подальшого дослщження, особливо в перюд тсля кризи 2008 р. та в умо-вах посилення монопол1зацп нафтового сектору.
Виклад основного матер1алу. Найбшьш1 нафтов1 родовища розташо-ваш в арабських кра!нах: в 1раку, 1раш, у кра!нах Швшчно! Африки, у Н1ге-рп, на шельфах Швденно-Схщно! Азп, у Мексищ, на Алясщ, у Швшчному мор1 (Великобриташя, частково Норвепя). У наш час контроль за паливно-енергетичними ресурсами, засобами !х транспортування та перероблення мае важливе значення у визначенш економ1чно! 1 геопол1тично! ситуацп т1е! чи шшо! кра!ни.
Визначальну роль у видобутку та експортуванш нафти, безперечно, вдаграе Близький 1 Середнш Схщ. Промисловий видобуток нафти почався у Бахрейн (1934 р.), Сауд1вськш Аравп (1938 р.), в шших кра!нах тсля Друго! св1тово! вшни: у Кувейт - 1946 р., у Катар1 - 1949 р., у Абу-Даб1 - 1962 р., в Омаш - 1967 р., у Дуба! -1969 р., у Шардж1 - 1978 р. Треба зауважити, що
1 Наук. кер1вник: доц. Т.Ю. Туниця, д-р екон. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
початок видобування нафти в регюш не був пов'язаний iз внутрiшнiми потребами кра!н Близького i Середнього Сходу, а зумовлювався зовнiшнiм попитом кра!н свiту. Через брак кошпв, технологiй у цих кра!нах видобування i розроблення нафти почалася за участю iноземних iнвестицiй й шоземно! ро-бочо! сили. Проте наявшсть таких стратегiчно важливих енергоноспв, як нафта, дала змогу вiдносно бщним кра1нам стати економiчно важливими для свиово! торгiвлi i промисловостi та зайняти провiдну роль у розподЫ мiжна-родних сфер впливу [2].
Кра!ни, якi володiють нафтовими ресурсами, активно штегрують i ут-ворюють спiльнi картелi для створення свггово! монополп, яка дае право виз-начення свiтовою цiни, яка школи е суперечною з рiвноважною щною ринку. Свiтовий ринок нафти до 1970-х роюв перебував тд впливом великих вертикально штегрованих компанiй Мiжнародного нафтового картелю (МНК). Майже 85-90 % свiтового виробництва i торгiвлi нафтопродуктами зосере-джувалися у руках вiсьмох найбiльших транснащональних нафтових компа-нiй. Частка нафтового ринку, яка припадала на незалежних продавщв, стано-вила лише 5 %, тобто щни на нафту диктувалися переважно кра!нами МНК [3]. Змши на свiтовому ринку нафти вщбулися у 1960 р., коли утворилася картельна мiжнародна органiзацiя - Оргашзащя краlн-експортерiв нафти (ОПЕК), яка впливае на процес визначення свггових щн на нафту. Компанп МНК значно втрачають сво! позицп щодо контролю обсягiв поставок нафти на свгтовому ринку, однак цi компанп все ще мають певний вплив на свггово-му нафтовому ринку [2].
Порiвняно зi 70-ми роками тенденщя розвитку свiтового ринку нафти змшилася протягом 90-х рокiв, коли щна на нафту визначалася за допомогою не лише монопольного принципу. Кра!ни-експортери, яю, фактично, дикту-вали цiни на нафту були змушеш частково здати позицп, оскiльки важливим фактором змши процесу встановлення щни на нафту був швидкий розвиток торгiвлi на бiржах. У 1986 р., напередодш початку "щново! вшни", на Нью-Йоркськiй товарнiй бiржi (КУМЕХ) здiйснилася торгiвля ф'ючерсами на сиру нафту. А вже у 1988 р. торпвлю такими контрактами здшснювалися на Лон-донськiй мiжнароднiй нафтовiй бiржi (ЫРЕ), а у 1990 р. - на Сшгапурськш нафтовш бiржi (81МЕХ).
I сьогодш у свiтi найбiльшими нафтовими бiржами залишаються КУ-МЕХ i ЫРБ, на яких торги здшснюються переважно за допомогою електрон-них систем. Стандартний лот на двох бiржах становить 1000 барелiв, тодi коли мшмальний крок змiни - 1 цент [4].
Тенденщя розвитку свггового ринку нафти змшилася на початку 2008 р., тд час свггово! фшансово! кризи. Багато держав, основою фшансо-вих надходжень яких були i залишаються видобуток i продаж нафти пiд час свиово! фшансово! кризи, опинилися у складних умовах. Основнi кра!ни-ек-спортери нафти тд дiею ринкових механiзмiв змушенi продавати нафту та нафтопродукти за заниженими цiнами. У зв'язку з цим кра!ни-члени ОПЕК, вже давно намагалися змшити свою полггаку стосовно видобутку та продажу нафти, щоб не зменшувати сво! прибутки i надалi мати монопольний контроль над цим сектором мiжнародноl торпвл^ Така полiтика спричинена, на-самперед, монополiзацiею i вiдсутнiстю добросовюно! конкуренцп на ринку
нафти. Ряд економiчних факторiв, якi виникли внаслщок свиово! фшансово! кризи - зниження виробництва, зменшення обсягiв свiтових торговельних потоюв, тотальне падiння цiн - не могли не вплинути на нафтових сектор. Проте така ситуащя не влаштовувала краш-монополюпв нафтового ринку, яю, практично, завжди диктували сво! щни та умови торгiвлi. Перший крок проти несприятливих умов фшансово! кризи уже зроблено - значне зниження обсяпв видобутку нафти. Наступними дiями може стати повне припинення поставки нафти на ринки для подальшого продажу за вищими щнами. Незва-жаючи на зростання запашв i родовищ, з метою утримання щн, як було зазна-чено вище, кра!ни-експортери зменшують обсяги поставок, що пiдтверджуе вiдсутнiсть правильного функщонування ринкових та механiзмiв цiноутво-рення на ринку нафти [7].
Отже, можна зазначити, що припинення та зменшення поставок нафти здшснюеться з метою: збшьшення сфери впливу у мiжнародних вщносинах; максималiзацiя доходiв вщ монопольних прибуткiв.
Обсяги видобутку нафти, мехашзми встановлення цiн на нафту, правила функщонування торгiвлi даними ресурсами, склад учасниюв i !хш пози-цп бiрж залишаються шформащею закритою i недоступною для багатьох учасниюв мiжнародних вiдносин. Також юнують проблеми у встановленнi балансу попиту i пропозицп i позабiржових щн. Об'еднання свiтових нафтових компанш, з одного боку, i картельш угоди мiж кра!нами Близького i Се-реднього Сходу - з шшого, продовжують здiйснювати контроль ринку нафти, що спричиняе неефективнють ринку, вщсуттсть прозоростi i наявнють лобiювання певних економiчних i полггачних iнтересiв обраного кола гравцiв свиового ринку, впливають i призводять до високо! волатильносп цiн та обсяпв нафти i нафтопродуктiв. Адже довготермшова стратегiя кра!н-експорте-рiв нафти полягае в утриманш впливово! позицп не лише у свiтовiй економь цi, але й в полчищ i мiжнародних вiдносинах. Саме це спонукае до штеграцп i утворення картельних угод для зменшення конкуренцп.
Пд час свиово! фiнансовоl кризи 2008 р. вчеш розвинули декшька на-укових пiдходiв щодо подальшого розвитку ринку нафти. Перший констату-вав про поступове зниження щн i змiну нафтою передового мюця на ринку енергоресурсiв. 1нший шдхщ пояснював тимчасове зниження цiн i зменшення обсягiв торгiвлi нафтою з подальшим значним зростанням цiн i посиленням впливу краlн-експортерiв нафти [4]. Саме другий тдхщ пояснюе волатиль-нiсть цiн на нафту у тслякризовий перiод. Наприкiнцi 2010 р. свиова цiна на нафту зросла приблизно на 14 дол. i становила приблизно 90 дол. за барель.
Неспроможнють вщновлення економiк кра!н пiсля свiтовоl фiнансовоl кризи без використання нафтово! сировини, прагнення кра!н свпу збiльшити обсяги промислового виробництва призвели до зростання щни i тдвищення свiтового попиту на нафту. Така свиова економiчна ситуацiя змусила кра!ни свiту розглянути два питання, пов'язаних з енергозбереженням та розвитком альтернативно! енергетики. Енергозбереження створюе можливють не лише довготермшового використання природних ресуршв, а й дае змогу провадити кра!нам збалансовану еколого-економiчну полггаку.
Альтернативна енергетика дае змогу використовувати новi джерела па-лива, яю спроможнi виробляти бiльша частина кра!н свiту для задоволення сво-
Нацюнальний лкотехшчний yнiверситет УкраУни
го внутршнього попиту. Розвиток aльтеpнaтивноï енергетики матиме значний вплив не лише на динамГку свiтових цiн на нафту, а й на зниження економГчно-го, полiтичного i дипломатичного впливу кpaïн-експоpтеpiв нaфтопpодyктiв.
Проте альтернативна енергетика та ефективне енергозбереження потре-бують довготеpмiнового перюду розроблення i впровадження. Це вимагае за-лучення значних iнвестицiï. В сучасних умовах багато кpaïн свГту ще не в силах вщмовитися або значно зменшити обсяги кyпiвлi i використання нафти та нафтопродуклв, тому свiтовий ринок нафти не втрачае своïх позицiй. Ринок нафти е дуже чутливим не лише до економiчних шоюв, а й до полггичних та юторичних змiн у кpaïнaх-експоpтеpaх, як почали вгдбуватися впродовж 20102011 рр. Полгтичш рухи та протести у Tymd i в Gгиптi спричинили змши ш-вестицiйного клiмaтy нафтового сектору, Грунтуючись на тому, що внаслщок пpотестiв i мiтингiв постраждають Суецький канал i нафтопроводи регюну. Значно загострив цю ситyaцiю шок, який ринок зазнав через вшни в Лiвiï.
Вiйськовi дiï в Лiвaнi стали основною причиною для побоювань швес-тоpiв з урахуванням важливосп лiвiйськоï нафти для свгтового ринку. Лiвiя виробляе високояюсну нафту, що мае першорядне значення для краш Gвpо-пейського Союзу. Зменшення поставок лГвшську нафту дало право, фактич-но, в односторонньому порядку диктувати Cayдiвськiй Apaвiï умови торпвлГ нафтою, яю мали компенсувати лГвшсь^ нафти на ринках Пiвденноï Gвpо-пи. ОкрГм цього, iнвестицiйнi нaстpоï попршили вибори в Нiгеpiï, та побо-ювання полГтичних заворушень у Cayдiвськiй Apaвiï та ситyaцiя в Бахрейш, яю могли призвести до загострення напруженосп мГж 1раном та Cayдiвською Apaвieю. КрГм Лiвaнy, Gramy та Тунюу протести i хвилювання почали зрос-тати в Gменi та Cиpiï.
Така полГтична ситуащя стимулювала зростання новоï пpемiï за ризик, що водночас, впливало на свггаву щну на нафту. На початку сГчня 2011 р. щ-на на нафту марки Brent досягла свого внутрГшньо денного максимуму у межах 127 дол. за барель. Осюльки, незважаючи на очГкування того, що краши ОПЕК збшьшать виробництво для вщшкодування втрати поставок з Лiвiï, видобуток краш-експортерГв виявився на 1,3 млн барелГв на день (Мб/д) ниж-чим вгд рГвня, що був до лГвшсь^ кризи. Поставки з ЛГвп у квиш 2011 р. становили в середньому 220 тис. барелГв на день (Кб/д) - порГвняно зГ зви-чайним рГвнем 1,5-1,6 Мб/д. За даними лГвшсь^ влади, виробництво нафти в ЛГвп станом на травень скоротилося до середнього рГвня 70-80 Кб/д. Проте держави-експортери нафти повщомляли, що станом на 2011 р. поставки нафти на ринку вщповщають попиту на цей продукт. Дещо щна впала наприкшщ 2011 р., причиною цього частково стало зниження попиту через спад промис-ловосп наприкшщ року.
Офщшна щна нафти марки Brent, яка на ринку користуеться найви-щим попитом, на електроннш товарнш бГржГ Intercontinental Exchange Futures Europe (ICE Futures Europe) за тдсумками торпв 17 сГчня 2012 р. тдви-щилася на 0,85 дол. i становила 111,29 дол. за барель. У 2012 р. середня щна на Brent, за ощнками експертГв банку Danske Bank, буде дорГвнюе 119 дол. за барель. (Попереднш прогноз - 112 дол. за барель). Ц прогнози та статистич-ш даш тдтверджують зростаючий економГчний вплив нафти та нафтопродуклв на свГтовому ринку [8].
Висновки. Треба зазначити, що нафта не втрачае cboïx передових по-зицiй на свгговому ринку енергетики. Це пояснюеться браком коштiв у бшь-шосп краïн свiту на розвиток i впровадження альтернативноï енергетики. Прагнення шдвищити продуктивнiсть промисловостi у пiслякризовий перюд стимулюе закупiвлю нафти на свгговому ринку. Проте вплив монополiзацiï сектору нафти залишаеться значним, непрозорiсть i заангажовашсть форму-вання цш не надае змоги ринку нафти функцюнувати за допомогою ринкових механiзмiв.
Питання розвитку, торпвл^ поставок, транспортування, збереження енергоресурав, фактично, тiею чи шшою мГрою, стосуеться ушх держав свь ту, тому ринок нафти залишаеться на сьогодш нагальним питанням, оскшьки нафта впливае на розвиток свiтовоï економiки та положення краïн на свгшвш полГТИЧНШ аренi.
Л1тература
1. Гончар М. Запобшання енергетичним кризам через створення секторних режим1в про-зорост i дов1р'я у Сврош / М. Гончар, О. Малиновський. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nomos.com.ua/content/view/321/86/.
2. Яценко А. М1жнародш ринки ресурав / за заг. ред. Ю.В. Макогона. - К. : Центр навч. л1т-ри. - 2005. - 194 с.
3. Пахомов Ю. Нацюнальш економ1ки в глобальному конкурентному середовищ1 / Ю.М. Пахомов, Д.Г. Лук'яненко, Б.В. Губський. - К. : Вид-во "Украша", 1997. - С. 139-159.
4. Speech by Javier Solana. The External Energy Policy of the European. Union" / IFRI / Brussels // 1 February 2008. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.consilium. europa.eu/ueDocs/cms_Data/docs/pressdata/E/discours/98532.pdf - Заголовок з екрану.
5. Солошнко К.С. М1жнародна економжа : навч. пос1бн. / К.С. Солошнко. - К. : Вид-во "Кондор", 2008. - 380 c.
6. Chao-Wei L. Singapore's Export Promotion Strategy and Economic Growth / L. Chao-Wei // Working paper. - 2001, March, № 116. - 18 p.
7. Огляд фшансових ринюв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.benzotank. km.ua/rinok-nafti/.
8. Fincompass - новини економжи та фшаныв Украши: Цши на нафту можуть переви-щити 150 долар1в за барель. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.fincom-pass.org.ua/analytics/2731.
Когут О.И. Тенденции развития мирового рынка нефти в период после кризиса 2008 года
Проанализированы тенденции развития и условия торговли, динамика мировых цен на нефть. Описан процесс адаптации рынка нефти во время мирового финансового кризиса 2008 г. Исследована экономическая политика стран-экспортеров нефти, обусловленная финансовым кризисом. Освещены основные проблемы и недостатки функционирования нефтяного рынка в посткризисный период.
Ключевые слова: рынок нефти, монополизация, энергосбережение, альтернативная энергетика.
Kogut O.I. Tendency of world oil market development during the period after crisis 2008
The process of development and conditions of trade is analyzed and world oil prices are discovered. The process of oil market adaptation is described during the global financial crisis of 2008. Economic policy of petroleum exporting countries, which caused the financial crisis, is researched. The main problems and defects in the functioning of the oil market are ascertained in after the crisis period.
Keywords: oil market, monopolization, monopoly control, energy conservation, alternative energy.
