CC BY
50
2. Облiковi полiтики, змiни в облiкових поттиках та помилки: мiжнародний стандарт фшансово!' 3BÎTHOCTÎ № 8. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://minfin.gov.ua.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського облiку № 6 "Виправлення помилок i змши у фiнансових звiтах": наказ Мшфшу вiд 28.05.1999 р., № 137 // Вщомосп Верховно!' Ради Укра-ши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon.rada.gov.ua.
4. Оргашзащя бухгалтерського облжу : навч. посiбн. / за ред. В.С. Леня. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2006. - 221 с.
Клим Н.М. Учетная политика как инструмент интеграции учетной информации предприятий
Учетная политика рассмотрена как важный инструмент интеграции учетной информации предприятия. Обобщены подходы к определению сущности учетной политики предприятий, рассмотрены уровни реализации учетной политики и ее составляющие.
Ключевые слова: учетная политика, финансовая отчетность, учетная информация.
Klym N.M. Accounting policy as means for integrating of accounting information of company
The accounting policy is considered as important means for integrating of accounting information of company. Approaches for determining the nature of accounting policy of company are generalized. The levels of accounting policies and its components are considered.
Keywords: accounting policy, financial reporting, accounting information.
УДК 339.166.2:665.7(100) Аспр. О.1. Когут1 -
Львгвський НУ гм. 1вана Франка
ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛ1З ЕКОНОМ1ЧНО1 МОДЕЛ1 СВ1ТОВОГО РИНКУ НАФТИ
Розглянуто та описано основш ринковi модели як наявш в економiчнiй наущ, а саме моделi монополп та ол^ополи, оскшьки вони е бшьш наближеними до св^ово-го ринку нафти. Узагальнено теоретичну базу для аналiзу св^ових рингав та визна-чення типу моделi ринку. Проаналiзовано основш мехашзми та принципи ол^ополи, описано основнi п'ять форм монополи та наведено 1х приклади в ютори розвитку та функцiонування свггового ринку нафти.
Ключовг слова : монополiя, олiгополiя, ринкова структура, конкуренщя, картель, таемна змова, цiновi вiйни.
Вступ. Монопол1я 1 конкуренщя, фактично, основш економ1чш яви-ща, як характеризують св1тову економ1чну систему. У загальному розумшш, монопол1я - це окрем1 велик тдприемства, об'еднання тдприемств, госпо-дарсью товариства, як виробляють значну кшьюсть продукцп певного виду 1 таким чином займають монопольне становище на ринку, впливають на про-цес утворення цши та отримують значш надприбутки. Початок видобування нафти дало змогу дои вщносно бщним крашам стати економ1чно важливими для свггово! торпвл1 1 промисловосп та зайняти провщну роль у розподЫ м1жнародних сфер впливу. Тому краши-експортери нафти намагаються втри-мати 1 посилювати свш монопольний вплив на ринку енергоресуршв.
1 Наук. кер1вник: доц. Т.Ю. Туниця, д-р екон. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Мета роботи - за допомогою юнуючих теоретичних моделей ринку, охарактеризувати, описати основш принципи до сектору ринку, який вiдповiдаe за торгiвлю нафтою за перюд з початку жвавого використання нафти до 2012 р.
Анал1з основних дослвджень та публ1кац1й. Моделi ринкiв досль джували такi науковщ, як З.М. Борисенко [1], Г.1. Нiкеров [2], С. Нiтiкiн [3], Н.В. Расков [4], Н.Ю. Бродський [5]. На характеристику свггового ринку нафти працювали: Брагинский О.Б. [6], Луцишин З.О. [7], Дж. Грiфiн [7], П. Хансен [8]. Проте питання щодо попиту ринку нафти залишаеться не повнютю дослiджене та описане.
Виклад основного матер1алу. З початку формування свггового наф-тового ринку монопольний контроль з боку основних експортерiв мав яскра-во виражений характер, який тдтверджувався виключно вибiрковим правом на володшня природним ресурсом.
В економiчний науцi розрiзняють три види монополп, а саме:
• природна монопол1я. Ця монопол1я виникае внаслщок об'ективних причин;
• адмшстративна монопол1я. Це влада держави над комунальними тд-приемствами, яю необх1дт населенню [ яю не мають замшниюв;
• економ1чна монопол1я - найпоширешший вид монополп. Така монопол1я виникае внаслщок економ1чного розвитку, [ пов'язана !з завоюванням тд-приемством монопольного становища на ринку.
Щодо типу монополiзацп ринку нафти - це змшана форма природно! та економiчноl. Оскiльки не кожна кра!на володiе покладами нафти, що дае змогу кра!нам-експортерам контролювати об'еми видобутку та обсяги мiжна-родно! торгiвлi цим ресурсом. Економiчний аспект полягае в штеграцп наф-тових компанiй, злиття та об'еднання з метою втримання контролю над наф-товим сектором торгiвлi [2, с. 84-85].
Монополп юнують не лише у сфери виробництва, а й в обмш, розпо-дЫ та споживаннi. Це спричинило до утворення бшьш стшких монопольних об'еднань, якi створюються на довгострокових термш. 1снуе п'ять основних форм монополп:
1. Картель - це об'еднання основних тдприемств галуз1 з метою втримання контролю над ринком за допомогою змши обсяпв виробництва та поставок продукту на ринок.
2. Синдикат - це об'еднання декшькох тдприемств одше! галуз1, умовою якого е те, що учасники збершають власшсть на засоби виробництва, але не мають повних прав на готовий продукт, тобто втрачають комерцшну самостшшсть. У синдиката реал1защя готово! продукцп здшснюеться через загальну спещально створену лшю збуту.
3. Трест - це об'еднання багатьох тдприемств одше! чи декшькох галузей промисловоста, що супроводжуеться процесом злиття виробництва, уп-равлшня, збуту, фшанмв. Розподш доход1в та частки кожного учасника тресту здшснюеться через розрахунок вщсотково! ставки вкладено! суми на початку д1яльност1.
4. Багатогалузевий концерн - це об'еднання десятюв [ сотень тдприемств р1зних галузей промисловоста, транспорту, торпвл1, учасники якого втрачають право на формування обсяпв виробництва та збуту продукцп, а ф1рма, яка займае основне положення, здшснюе контроль за шшими учасниками концерну.
5. Конгломерат - це об'еднання, яке утворилося шляхом поглинання важли-вих рiзногалузевих пiдприемств, якi не мали повно! виробничо! та техшч-но! едносл. Окрiм основно! мети, яка полягае у привласненнi прибуткiв рентабельних компанш, конгломеративнi поглинання прагнуть також уник-нути коливань кон'юнктури ринку тд час фiнансових криз [3, с. 91-100]. З початку Х1Х ст. видобуток 1 торпвлю нафтою контролювали, фактич-но, вшм великих нафтових компанш: американсью - "Ексон", "Мобш", "Галф", "Тексако", "Сокал", англшська - "Бритиш петрол1ум"; англо-гол-ландська - "Роял - Датч - Шелл" 1 французька - "Компаш франсез дю пет-роль", яю уклали м1ж собою картельну угоду про принципи функцюнування светового нафтового ринку. Фактично, ця угода передбачала незмшнють роз-подшу промисловосп та торпвл1 нафтою м1ж 11 учасниками. Компанп М1жна-родного нафтового картелю (МНК), який було створено у 1928 р., одержували нафту за концесшними угодами, а експортували 11 за довгостроковими контрактами сво!м вщдшенням, або ж самостшним переробним компашям. Цши на нафту встановлювалися МНК односторонньо, що давало змогу на довгот-ривале утримання низьких цш на сиру нафту та високу на нафтопродукти [12].
Отже, картель - основна форма контролю над нафтовим ринком, яка юнувала з 1930-1980 роюв ХХ ст. Тенденцп на ринку нафти дещо змшилися наприкшщ ХХ ст., розширення св1тово! економжи та початок функцюнуван-ня фондових ринюв для утримання монопольного контролю нафтов1 гравщ були змушеш до утворення бшьш складних форм монопольних об'еднань, 1 саме концершв, траспв та злиття. Це дае змогу зробити висновок, що свгго-вий ринок нафти, у вужчш характеристик, це групова монопол1я або все ж, таки ол1гопол1я, оскшьки на ринку пануе певна кшьюсть ол1гополют1в. Зазви-чай у таких ситуащях застосовують практику лщерства у цшах. Для того, щоб уникнути конкуренцп наймогутшш1 компанп встановлюють цши на сво! продукти, а решта ол1гополют1в за спшьною мовчазною згодою встановлюють таку саму щну з можливою похибкою в межах 5-7 %. На ринку станом на 2011 р. юную приблизно 50 нафтових компанш, проте передова десятка, яка контролюе 80 % нафтового ринку 1, фактично, диктуе цши та умови тор-пвл1 для шших учасниюв (табл.) [13].
Табл. Перелш нафтових компанш-л1дер1в (за даними свтових агенцй)
Назва компанiï Частка в свгговш торгiвлi нафтою (у %)
Saudi Aramca (ОАЕ) 14,02
Газпром (Роия) 10,05
National Iranian Oil Company (1ран) 9,55
Iraq National Oil Company (1рак) 9,55
Exxon Mobil (Голандiя) 7,90
ТНК-ВР (Росiя-Великобританiя) 6,71
Petro China (Китай) 6,50
Shell (США) 5,80
Chevron (США) 5,20
Kuwait Petroleum Corporation (Кувейт) 4,20
Джерело: розрахунки автора на ochobî матер1ал1в UNCTAD Word Investment Report \
1 [Електронний ресурс] http://unctad.org/en/Pages/ DIAE/World Investment Report/WIR201 1_WebFlyer.aspx 256 Збiрник науково-техшчних праць
Наявнють на ринку десятьох крупних компанш свщчить, що на цьому ринку присутня, як вже зазначалося, не чиста монополiя, а олтополютична монополiлiя або олiгополiя.
Олiгополiя iснуe тод^ коли на ринку дie кiлька масштабних продавцiв. Це е своeрiдним поеднанням монополп i конкуренцп. Невелика кшьюсть про-давцiв пояснюеться тим, що новим учасникам складно увшти в цю галузь виробництва, найчастше через обмеженiсть ресурсами, якi вже е розподшени-ми мiж олтополютами. Також перешкодами на шляху до входження у галузь е пошук нових ринюв збуту, коли попит на цей товар уже задоволений.
Щодо ринку нафти, то тут олтополюти дшть узгоджено, переважно без щново! конкуренцп для втримання вщносно високих нафтових цiн. Тер-мш "олiгополiя" ввiв у економiчну теорж> англiйський соцiалiст-утопiст Томас Мор (1478-1532 рр.). Згiдно з шшими джерелами цей термiн ввiв у науковий об^ англiйський економют С. Чемберлен. На олiгополiстичному ринку фiрми-конкуренти застосовують контроль над щнами, рекламами i обсягами виробництва. Взаемозв'язок мiж олiгопольними фiрмами проявляеться у рiз-них формах поведiнки вщ цiнових вiйн до змов.
Модель олтополютичного ринку часто пов'язують з теорiею iгор та рiвновагою Неша. Цю теорiю розробив Дж. Нейманн та О. Моргенштерн в 1944 р., в подальшому розробку моделi продовжив Дж. Неш. Теорiя ^ор мае велике значення в економiчному аналiзi. У моделi олтеполп фiрма впрова-джуе оптимальну полiтику, орiентуючись на дл сво1х конкурентiв, i припус-каючи, що конкуренти галузi будуть реагувати аналогiчним чином. Цю кон-цепцiю сформулював Нобелiвський лауреат Дж. Неш у 1951 р. i назвав '^в-новага Неша". Умовами рiвноваги е ситуацiя, коли один гравець ринку приймае ршення пiдвищити чи знизити цiну, рекламувати свою продукцiю чи нi, збшьшувати чи зменшувати обсяги виробництва, то другому гравцевi залишаеться тiльки повторити дану стратепю i дiяти аналопчно. У сво1х перших наукових працях "Точка рiвноваги у ^ах за участю n-гравцiв" i "Проб-леми заключення угод" (1950 р.), науковець зумiв з науковою точнютю зоб-разити правила дiй учасниюв ринку, за яких вони отримують виграш вщпо-вiдно до обрано! стратеги. Кожен учасник за допомогою виграшно! стратеги, пристосовуючись до поведшки iнших гравцiв, якi також намагаються покра-щити сво! економiчнi умови, максимально зменшити свш ризик [5, с. 70-75].
"^вновага Неша" - це результат, у якому стратепя кожного з гравцiв е найкращою з-помiж iнших. Проте це теорiя, в основному, зосереджена на юнуванш дуополп, тобто двох основних гравщв. Щодо ринку нафти, то великих i впливових фiрм тут е значно бшьше, що унеможливлюе застосування ще! теори. Також юнують ще такi основнi моделi олтополютичного ринку: модель Курно, цiновi вшни, лiдерство у цiнах, таемна змова та картел^ щно-ва надбавка, яю детально проаналiзуемо.
Першу модель дуополп запропоновано французький економiст Огюс-тен Курно ще в 1938 р. Його модель Грунтувалася на таких передумовах:
• на ринку присутш тшьки дт ф1рми;
• кожна ф1рма, приймаючи свое ршення, вважае ц1ну [ обсяг виробництва конкурента постшними.
Фактично, модель Курно - це модель просто! дуополп, коли на ринку юнують двi фiрми, ди одно! з яких стимулюють ди шшо! [6, с. 91-94].
Проте на ринку нафти юнуе бшьш нiж два основних експортери.
У реальнш дшсност залежно вiд конкретно складних обставин пове-дiнка конкурентiв в якосп вщповщно! реакцп на д1! одного з олшополюпв може бути вельми рiзноманiтною. Однак найбiльш достовiрною реакщею можна вважати те, що зниження цши кимось iз конкурентiв викличе прагнен-ня у решти вирiвняти сво! цiни, тобто знизити !х з метою не допустити роз-ширення ринку продажiв конкурента-iнiцiатора. Водночас шдвищення цiн одним з товаровиробниюв, як правило, залишають без уваги. Таке таоруван-ня пiдвищення цш з боку конкурентiв пов'язано з надiею збiльшити сво! час-тки в загальному обсязi продажiв за рахунок того з олтополюпв, який ризик-нув пiдняти цiну на свш продукт.
Цiнова вiйна - цикл послщовних знижень цiни на ол^ополгстичному ринку фiрмами-конкурентами. Вона е одним iз багатьох можливих наслщюв олiгополiстичного суперництва. Вiйни цiн гарш для споживачiв, але поганi для прибутюв продавцiв. Це поступове зменшення цш з метою отримати бшьшу частку ринку, яке вiдбуваеться до того моменту, коли цша буде дорiв-нювати граничним витратам i зниження втратить буд-який змiст [11, с. 847].
Проте нафтовi цши, зазвичай, збер^ають постiйну тенденцiю до зрос-тання. Таемна змова - це усна домовлешсть мiж олшополютами з метою здiйснення контролю над цшою та ринком загалом. Яскравим прикладом таемно! змови е джентльменська угода, яка також е усною домовленютю здшсненою у на вимушенш обстановщ та за рамками робочого часу. Олшо-полiсти при таемнш змовi лише створюють видимiсть наявносп конкуренцп, тодi яка цiни та обсяги узгоджують мiж собою.
Картель, як зазначалося вище, - це угода декшькох пiдприемств, що встановлюе для вшх учасникiв обсяг виробництва, цши на товар, умови найму робочо! сили, обм^ патентами, розмежування ринюв збуту i частку кожного учасника в загальному обсязi виробництва i збуту. Картель вiдно-сять як до моделей монополп, так i до олшополп. На думку автора, картель бшьше вiдноситься до олшополп, оскiльки контролюе лише частину ринку i мусить враховувати стратепю торгiвлi на картельованих пiдприемствах.
ОПЕК, як основний нафтовий картель, не завжди дiяв ефективно, мiц-но контролюючи ринок нафти лише на початку свого юнування, згодом змь ни позицш та вихiд на ринок нових гравщв, змушений частково поступитися сво!м мiсцем на ринку.
Лщерство у цiнах - це така форма ринково! модел^ за яко! юнуе лщи-руючий олшополют, усi iншi дiють вiдповiдно до його цшово! полiтики. Змi-ни в щш вiдбуваються у тому випадку, коли значно змiнюеться крива витрат, коли змши незначнi, лщируючий олiгополiст переважно не реагуе.
Политика цiновоl надбавки - це розрахунок свиово! цiни на олiгопо-лютичному ринку за допомогою додавання визначено! вщсотково! надбавки до середнiх витрат. Така модель переважно юнуе, де диференщащя товару е значною та олтеполюти здшснюють нецiнову конкуренцiю [4, с. 5-6].
Щодо ринку нафти, то приклади яскраво виражено! модел1 лщирування цш та цшово! надбавки не було виявлено. Хоча варто зазначити, що певна тен-денщя св1тово! цши е визначена, яка в основному мае динам1ку до зростання. Це можна пояснити неформальним подшом ринку збуту м1ж основними ек-спортерами, який також не е чгтко визначеним. Також розр1зняють два типи ол1гополп: меж1 яко! е чгтко встановлеш та жорстю (юнують 2-4 тдприемства) 1 розпливчасп (юнують 6-10 тдприемств) зпдно з табл. та, з шшого боку, ана-л1зу кшькосп основних кра!н-експортер1в: кра!н ОПЕК (картель, який в певш перюди втрачае свою ефективнють), Великобриташя, Норвепя, Мексика, Ро-с1я, США, ринок нафти можна назвати розпливчастою монопол1ею.
Безперечно, що д1я на ринку монополп, зокрема, 1 ол1гополютично!, дае позивш 1 негативш економ1чш наслщки. Насамперед, монополп спричи-няють зниження продуктивности попршення якосп, рют цш, вилучення з економжи кошпв; вони поглиблюють проблему неплатеж1в, можливють чи-нення тиску на уряд та м1жнародну пол1тику загалом. Адже контроль над свь товими енергоресурсами дае не лише економ1чну силу, а й пол1тичну, фшан-сову 1 дипломатичну. Проте юнують 1 позитивш ефекти - фшансов1 вливання в економжи кра!нам, яю не змоз1 розвивати власну нафтову промисловють, шляхом викупу великими нафтовими компашями нафтопереробних завод1в шшим кра!н з метою продажу на !х територ1ях пального тд сво!м брендом; розвиток шновацшних технологш.
Висновки. Отже, контроль над ринком нафти дае змогу вщносно не-великш кшькосп ф1рм впливати не лише на свгтову економ1ку, а й формува-ти свггов1 сфери впливу, втручатися у св1тову пол1тику 1 м1жнародш вщноси-ни. Зараз на ринку нафти д1е "розпливчаста ол1гопол1я" зм1шаного економ1ч-ного 1 природного типу утворення, тенденцп розвитку та меж1 дп, яю важко спрогнозувати. Також в юторп розвитку нафти зафжсоваш приклади картелю, злиття, поглинання. Десятка нафтових пганлв контролюе 80 % нафтово-го ринку, яю належать до свгтово! нафтово! торпвлг З метою втримання сво-!х позицш вони 1 надал1 здшснюють поглинання, злиття 1 об'еднання нафтових завод1в 1 цим самим прагнуть створити значно жорстюш1 або й неможли-в1 умови входження у св1тову нафтову промисловють.
Л1тература
1. Борисенко З.М. Основи конкурентно! жштики : тдручник / З.М. Борисенкою. - К. : Вид-во "Таксон", 2004. - 704 с.
2. Никеров Г.И. Монополизация рынка по законодательству США, ЕБС и России / Г.И. Никеров // Экономика. Политика. Культура. - 1999. - № 6. - С. 83-90.
3. Никитин С. Государство и проблема монополии / С. Никитин, Е. Глазова, М. Степанова. - М. : Изд-во "Ватсон". - 1994. - № 7. - С. 91-103.
4. Расков Н.В. "Видимая рука" Адама Смита в зеркале российских деформаций / Н.В. Расков // Вестник Санкт-Петербургского университета. - Сер. 5. - М. : Изд-во "Экономика". -1996. - Вып. 4 (№ 26). - С. 3-13.
5. Бродский Н.Ю. Естественная монополия и ее экономические границы / Н.Ю. Бродский // Вестник Московского университета. - Сер. 6. - М. : Изд-во "Экономика". - 1999. - № 1. - С. 60-75.
6. Брагинский О.Б. Нефтегазовый комплекс мира / О.Б. Брагинский. - М. : Изд-во "Ватсон", 2006. - С. 91-93.
7. Луцишин З.О. Фiнансовi стратеги на свгговому енергетичному ринку / З.О. Луцишин, О.1. Дiкарeвю // Свгг фшанав. - 2009. - № 3. - С. 40-55.
8. Griffin J.M. OPEC Behavior: A Test of Alternative Hypotheses / J.M. Griffin // American Economics Review. - 1985. - Vol. 75(5). - Pp. 954-963.
9. Hansen P.V. The Market Power of OPEC 1973-2001 / P.V. Hansen, L. Lindholt // Research Department of Statistics Norway, Discussion Paper, 2004. - 385 p.
10. Закон Укра1ни "Про природш монополп" вщ 20.04.2000 р., № 1682-III, 3i змшами i доповнен. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1682-14
11. Економiчна енциклопедiя. - У 3-ох т. - Т. 2 / ред. кол.: вщп. ред. С.В. Мочерний та ш. - К. : Вид. центр "Академiя". - 2000. - 847 с.
12. Chao-Wei L. Singapore's Export Promotion Strategy and Economic Growth / L. Chao-Wei // Working paper. - 2001, March. - № 116. - 18 p.
Когут О.И. Анализ экономической модели мирового рынка нефти
Рассмотрены и описаны основные рыночные модели, которые встречаются в экономической науке, а именно модели монополии и олигополии, поскольку они являются более приближенными к мировому рынку нефти. Обобщена теоретическая база для анализа мировых рынков и определения типа модели рынка. Проанализированы основные механизмы и принципы олигополии, описаны основные пять форм монополии, и приведены примеры из истории развития и функционирования мирового рынка нефти.
Ключевые слова: монополия, олигополия, рыночная структура, конкуренция, картель, тайный сговор, ценовые войны.
Kogut O.I. Analysis of economic model of word oil market
The main market models: monopoly and oligopoly, as they are more close to word oil market, are described in the paper. In the article are made the theoretical framework for the analysis of global markets and determination of the type of market model. The basic mechanisms and principles of oligopoly, five forms of monopoly and follow their examples in the history of the development and functioning of the world oil market are described.
Keywords: monopoly, oligopoly, market structure, competition, cartel, collusion, price wars.
УДК 336.77 Доц. О.Я. Малтовська, канд. екон. наук;
астр. Н.Л. П'ятниця - Львiвська державна фтансова академш
ПРОБЛЕМА Ф1НАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТ1 АГРАРНИХ ШДПРИЕМСТВ УКРА1НИ У П1СЛЯКРИЗОВИЙ ПЕР1ОД
Розглянуто проблеми забезпечення кредитоспроможносп шдприемств агропро-мислового комплексу Укра!ш в тслякризовий перюд. Дослщжено динамжу кредиту-вання сшьськогосподарських шдприемств в Укра1ш. Проанатзовано низку недолгав державного регулювання фшансування шдприемств АПК. Запропоновано напрями покращення кредитоспроможносп шдприемств агропромислового комплексу на ос-новi сшвпращ держави, банювських установ та суб'ею1в дiяльностi АПК.
Ключовг слова: господарська дiяльнiсть, шдприемства агропромислового комплексу, кредитоспроможшсть, лiзинг, сощальне партнерство.
Постановка проблеми. В перюд, коли економжа Укра!ни зазнала по-тужного удару шд впливом свгтово! фшансово! кризи, найбшьш незахище-ним та вразливим видом економ1чно! д1яльност1 виявилось сшьське господар-ство. Незважаючи на те, що саме на тслякризовий перюд припало завершен-
