CC BY
51
Висновки
На полшшення стану ринкових активiв позитивно впливатимуть:
• ефект спещал1заци, тобто, зосередження ресуршв на конкретному вид1 дь яльносп;
• ефект переорiентацii, виготовлення (пропонування) асортименту продукци пот^бно! ринку;
• ефект впровадження "ноу-хау", лщензш, патенпв, франшиз, консалтингу, ш-жинiрингу;
• ефект кооперування виробництва всiх форм власносп,
• ефект "створення мови", органiзацiя повинна знайти свою власну мову для ви-раження ii iндивiдуальностi i специфiчностi при спiлкуваннi iз споживачами.
Пропонований шдхщ до дослщження ринкового потенщалу розгля-даеться у межах модел1 основних компонент д1яльност1 шдприемства, охоп-люе внутршш та вщображае зовшшт компоненти д1яльност1, формуе поеле-ментну структуру ринкового потенщалу, забезпечуе системний шдхщ до ана-л1зу та ощнки.
Перспективи подальших досл1джень
Ринков1 активи перетворюються у важливий чинник створення благ i забезпечують конкуренты переваги тшьки тод1, коли вони розглядаються не як окремий структурний компонент, а в контекст зсуву парадигми з класич-но! до парадигми системи управлшня знаннями. Представлена методика ана-л1зу ринкового потенщалу шдприемства може бути використана для анал1зу та мониторингу системи управлшня знаннями та штелектуального кашталу шдприемства.
Лггература
1. Брукинг Е. Интеллектуальный капитал/ Пер. с англ. Под ред. Л.Н. Ковалик. - СПб: Питер, 2001. - 288 с.
2. Краснокутська Н.С. Потенщал шдприемства: формування та ощнка: Навч. пос. - К.: Центр навчально! лгтератури, 2005. - 352 с.
3. Федонш О.С., Решна 1.М., Олексюк О.1. Потенщал шдприемства: формування та ощнка: Навч. Поабник. - К.: КНЕУ, 2004. - 316 с.
4. Эдвинссон Л., Мэллоун М. Интеллектуальный капитал. Определение истинной стоимости компании.// Новая постиндустриальная волна на западе. - Москва, 1999. - С. 433.
5. Василенко В.А., Шостка В.1. Ситуацшний менеджемент. Навч. поабник. - К: КНЕУ, 2003. - 332 с. _
УДК339.137.2 Асист. С.М. Лихолат; студ. О.1. Саврук -Львiвська КА
ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ КОНКУРЕНТНО! БОРОТЬБИ НА СПОЖИВЧОМУ РИНКУ (НА ПРИКЛАД1 РИНКУ СОК1В)
Розглянуто вплив смаково'1 пал^и, тари та щни як основоположних чинниюв конкурентно! боротьби на споживчому ринку (на прикладi ринку союв).
Ключов1 слова: компашя-тонер, конкуренщя, фронтальний наступ, флангова атака, тара, ПЕТ, "японський спосiбм, товар-новинка, "велика п'ятсрка".
Assist. S.M. Lycholat; stud. O.I. Savruk - Commercial Academy of L'viv
Progress trends of competitive activity at the user market (On the example of market of juices)
Influencing of taste palette container and price as the fundamental factors of competitive activity to the no user market is considered (on the example of market of juices).
Keywords: company-pioneers, competition, frontal offensive, flanking attack container, PAT, "Japanese method", commodity-new, "large five".
Одним i3 основних чинниюв завоювання лщерства на ринку союв яв-ляеться упаковка. Ii вплив на B^ip споживача е одним i3 визначальних чинниюв, як тара зокрема, так i у комплекс у виглядi шформацшного вiсника про вмiст продукту в ньому.
Дослщженням ринку сокiв в Укра!ш займаються як П.Х. Пономарьов, М.1. Рибiцька, маpкетолог-аналiтик коpпоpацii "Рщна марка" Денис Бедун, маркетинг-менеджер ВАТ "Дисна" Олена Сизарова.
Компанii-кандидати на лiдеpство прагнуть перевершити одного з лще-piв ("Сандора") i здобути його мюце. Серед них можуть бути i невеликi шд-приемницьк компанii, i такi гiганти, як Unilever, Pepsi i Vodafone. Маркетин-гова стратепя лiдеpа остаточно визначаеться при появi перших ознак агре-сивних дiй його основного конкурента - на ранньому чи шзньому еташ роз-витку ринку.
На ранньому етат розвитку ринку двома найбшьш ефективними стра-тегiями претендента на лщерство е пошук нових сегмент1в ринку та пропози-щя новiтнiх модифiкацiй товару.
Рiст ринку вщбуваеться головним чином за рахунок нових споживчих сегменлв. Зазвичай, на раннш стадii розвитку ринку початювцям вдаеться осво1ти поpiвняно невелику його частину. Тому конкуренти концентрують зусилля на нових сегментах ринку i потенцшних покупцях, якi ще не стали споживачами товару-новинки, а не на завоюванш уваги кшенпв фipми-пiоне-ра. Якщо вона оpiентуеться на вузькоспецiалiзований iнновацiйний сегмент, при цьому з'являеться можливiсть захопити новi сегменти ринку. Зазвичай, це потребуе розширення асортименту товаpiв, бiльш низьких щн i створення нових каналiв збуту.
Компашя, що конкуруе на ринку швидкого росту з фipмою-пiонеpом, повинна вщповюти не тiльки на запитання, хто стае покупцем нового товару сьогодш, але i на те, хто може бути ним завтра.
Одшею з основних стратегш кандидата на лщерство е надання його товарам нових якостей, яю забезпечать перевагу над продукщею пiонеpiв чи лiдеpiв ринку. Рiст ринку завжди супроводжуеться розширенням пеpелiку якостей, яю хотiли б бачити у новому товаpi його покупцi. Ринок ство-рюеться фipмами-новатоpами, якi пропонують новi вигiднi можливостi задо-волення прихованих потреб, що можуть вщноситись до вихщних чи первин-них потреб. Якщо товар не мае принципово нових якостей, вш переходить у розряд однорщних.
Якщо компашя намагаеться перехопити лщерство на ринку у стади зршост^ то ii основною цшлю буде зацiкавлення клiентiв лщера, а не збiль-шення груп споживачiв, що не е користувачами даного товару [1].
За деюлька роюв на укра1нському ринку, здавалося б (очевиднi факти сьогоднi зазнають ютотно! трансформаций сформувалась когорта лiдерiв, безперечна першicть серед яких належить компанii "Сандора". I, навiть, якщо керуватися даними, представленими виробниками-конкурентами, верховенство "Сандори" очевидне: найбiльша частка ринку, що становить 22 %, належить ii торговiй марщ "Садочок". Наступною iде Sandora Gold, частка яко1 нараховуе 14 %о. Трете мicце роздiлили мiж собою ТМ "Соки Бюла" (компа-шя "Ерлан") i так званий "Бший Пакет" (компанiя "Вiтмарк Украша"), отри-мавши по 12 % кожна. Сшдом за ними йдуть торговi марки "Дар"(6 %) та Sandora Classic (5 %), 3 % належать продукци "Джаффа Голд" i 1 % - "Вiннi". Сумарна частка шших виробникiв становить 18 %.
Для вивчення впливу тари, як одного з елеменпв конкурентно: боротьби на ринку союв, обрано середньощновий сегмент ринку союв Украши (табл. 1).
Табл. 1. Сумарна частка наибплыиих виробнишв в Укрш'т на ринку сошв, (%)
Виробники грудень-листопад 2003 грудень-листопад 2004 грудень-листопад 2005
"Сандора"/Микола1в 82,4 77,4 68,7
"BiTMapKM/MBicMa" Одеський КЗ дитячого харчування
"Вiннiфрут"/Калинiвка
"Нiжинський МЗ", Чернтвська обл.
"Вимм-Билль-Данн"
За даними маркетингово! компанп AC Nielsen сумарна частка "велико! п'я^рки" неухильно знижуеться, що свiдчить про конкретну тенденщю. Ви-робники шукають способи защкавлення споживчо! аудитори. На сьогодш за кордоном активно використовуеться так званий "японський спосiб": - на ри-нок без попереднiх дослщжень допускають потiк рiзномаштноi продукци, шсля чого виробники простежують, яка саме пропозищя виявиться найбiльш життездатною. Хоча, як вважають спецiалiсти, подiбна стратепя дiева у тих кра!нах, де ринок знаходиться на вершит розвитку, i потребуе швидко! реак-ци з боку виробника. "Японський споЫб" для Укра!ни, ринок яко! не щлком сформований, - е неприйнятним. Тому виробники користуються перевiреним способом вводу шновацш - на основi попередньо проведених дослiджень (над, у пошуку нiш, створених незадовшьним споживчим попитом).
Послужити прикладом може асортимент "Сандори", де тривалий час була вщсутньою екстра-премiальна категорiя. У вщповщь на потреби спожи-вачiв, доходи яких дають змогу придбати продукт найвищо! якостi, компанiя виготовила дороп соки в тетра-призмi шд торговою маркою "Фрукти свiту". Але ця продукщя не стала масовою, хоча певне коло споживачiв все ж таки охоплено. Вщповщно, з'явився прирiст частки ринку компанп "Сандора".
Безперечно, лщерство у конкурентно-iнновацiйнiй боротьбi на втиз-няному ринку союв - вщкриття та освоення не тшьки вшьно! щново! нiшi, але й принципово нового сегменту. Саме цю тактику демонструе компанiя "Ерлан", яка у 2004 рощ вивела на ринок нову лшш натуральних союв у ПЕТ шд торговою маркою "Бюла". Виробники одностайно назвали цей крок подiею з
велико! букви у розвитку ринку союв Укра!ни. Особливо, якщо врахувати той факт, що минулого сезону до юнуючих форматiв 0,5 л; 1 л та 1,5 л компашя випустила ще одну успiшну новинку - сж у ПЕТ мютюстю 0,25 л, - яка за ре-кордний термiн здобула споживача. Результат очевидний - 12 % ринку.
На усшх "Бюли" вплинуло одразу ж декшька чинникiв. I зручшсть малогабаритно! упаковки, яку можна використовувати будь-коли, далеко не ос-таннш iз них. К^м цього, на думку експертiв, майже 50 % такого усшху зале-жить вiд добре узгоджено! дистрибуци. Зокрема, рекламна кампанiя i техшч-на база - "Ерлан" вже не перший рш займаеться виготовленням безалкоголь-них газованих напо!в у ПЕТ.
Змши, якi проходять на ринку шд час конкурентно! боротьби, також вщобразились на смаковiй палг^ (рис. 1). Загалом на сьогодш кардинальних змiн не вiдбулось. Хоча на фот стабшьного iнтересу до фаворш!в 2003 року вiднесено соки зi смаком манго та полуниця, япдний i овочевий. Бiльшiсть виробниюв виготовляе соки, якi мiстять у собi як овочевi, так i фруктовi сма-ки. Найбiльшу популяршсть здобули фруктово-морквянi мiкси. Компанiею "Вшшфрут" розроблено цiлу серiю таких напо!в, виготовлених на основi морквяного соку, шд торговою маркою "Каротинка" [2].
2 5 2 0 1 5
1 0 о^ 5 0
□ 2003
□ 2005
Рис. 1. Структура продажу сошв залежно вiд смаку
На сьогодш в Укра!ш одним iз найбшьш активно задiяних шструмен-тiв для завоювання симпатш споживачiв у середньоцiновому сегментi стае тара. Тут можна навести приклад сери "Оранжевих союв", виведено! на ри-нок в яскравих оранжевих упаковках. Однак, як показав досвщ "Владам", одного зовнiшнього вигляду для усшху нового продукту виявилось недос-татньо. Виробники знизивши щни на соки у перiод виходу !х на ринок, деста-бшзували ситуацiю з попитом на даний товар за короткий термш. Споживачi почали активно купувати новинку. Згодом, щни на "Оранжевi соки" були шд-нятi до реального рiвня. Цiль була досягнута - споживач ознайомився з но-вим продуктом.
Усшшну гру кольорiв, гру на парадокс (якоюсь мiрою у цьому жанрi свого часу зарекомендувала себе ТМ "Мрiя", запустивши у рiзнокольоровi
оптимiстичнi ряди конкуренпв свiй строгий чорний пакет) продемонстрував i так званий "Бший Пакет" (компанiя "Вiтмарк Укра!на"). Вщсутшсть кольору, пiдтримана рекламною стратепею довела, що очевидна економiя на дизайш дае змогу зекономити не тшьки виробнику, але й покупцю (на форм^ а не на якост продукту). Як вислiд вiдбулось збшьшення попиту на "бiлi" соки.
Занурившись в iсторiю, можна згадати екзотичне "домшо" ТМ "Джаф-фа", яке стимулювало купiвлю одразу двох упаковок, на яких були зображеш половинки привабливих фруклв, що складалися в одне цше. Дизайн ерських хiд був результативний, але локальний у чаЫ. I сьогоднi виробники соку задумались над кардинальними змiнами тари. Ще рiк тому вагомою альтернативою пакету було скло. Серед споживачiв давно iснуе думка про те, що у скл Ык краще зберiгае сво! властивостi. Крок за кроком шша сокiв у склянш тарi на вiтчизняному ринку розширяеться. Тепер до вже знайомих союв "Вш-нi" у трилгтрових банках приеднались "Самий сiк" (ТМ "Рщна марка") i соки ТМ "Злато дар" (ЗАТ "Крафт"). Неможливо не вiдмiтити досить цiкаву шно-вацiю сокiв торгово! марки "Джаффа-Гранд", якi з'явилися у маленьких пор-цiйних пляшечках, на якi компашя-виробник покладае великi нади.
Хоча, як передбачають спостерiгачi ринку, в недалекому майбутньому основш баталп суперникiв розвинуться у сегмент сокiв ПЕТ. Усшшним тонером у цiй галузi виступила компанiя "Ерлан", яка у 2004 рощ вивела на ринок нову лшш натуральних сокiв у ПЕТ шд торговою маркою "Бюла". То-дi як у нишшньому сезонi до iснуючих форматiв 0,5 л, 1 i 1,5 л компашя додала i ще устштшу новинку - сiк у ПЕТ мютюстю 0,25 л, - яка у рекордний термш здобула не тшьки споживача, але i 12 % ринку. Можна також з великим вщсотком ймовiрностi стверджувати, що нав^ь абстрагуючись вщ такого, здавалось би, важливого чинника, як цiна, малолiтражнi соки "Бюли" за певних обставин складуть сувору конкуренщю пляшечкам "Джаффи".
Сьогодш на фош хоча й незначно!, але регулярно! капiтуляцi! скляно! тари особливо помгтною е позитивна динамжа росту продажу сокiв у ПЕТ. Зпдно з даними, представленими компашею AC Nielsen, на даний час структура продажу союв в Укра!ш за типом упаковки мае наступний вигляд (табл. 2):
Табл. 2. Продаж coKie за типом упаковки в Укрш'ш
Вид тари Частка ринку, (%)
Грудень-Листопад 2003 Грудень-Листо-пад 2004 Грудень-Листо-пад 2005
TOTAL PET (P) 82,4 77,4 68,7
TOTAL GLASS (N/R)
TOTAL FOIL SACHET (TB)
TOTAL CARTON (A)
Незважаючи на вщчутний розрив мiж часткою союв у пакетах i за-гальною часткою iнших видiв упаковки, сегмент картонно! тари продовжуе опановувати ринок [3].
Отже, використання нових видiв тари, розширення смаково! палiтри i збереження при цьому якостi продукщ! дае змогу компанiям-виробникам ус-шшно конкурувати мiж собою, захоплюючи новi сегменти ринку.
Лггература
1. Дойль П. Маркетинг-менеджмент и стратеги// Под ред. Ю.Н. Каптуревского/ Пер. с англ.- СПб.: Питер, 2003. - С. 392.
2. Черкесова Елена. О рыночных баталиях и сочных реалиях// Напитки+, № 7. 2005. - С. 31-34.
3. Черкесова Елена. О рыночных баталиях и сочных реалиях// Напитки+, № 8. 2005. - С. 32-36.
УДК 331.5(477) Асист С. С. Гринкевич, канд. екон. наук;
студ. М. Т. Мазурська - Львiвська КА
СТАН МОЛОД1ЖНО1 ЗАЙНЯТОСТ1 В УКРА1Н1
Висвгглено стан молод1жно!' зайнятосп в Укршш, проанал1зовано проблеми з якими з1штовхуеться молодь у пошуках роботи. Подано шляхи тдвищення ефектив-ност працевлаштування молодь
Assist. S.S. Hrynkevych; stud. М.Т. Mazyrska - Commercial Academy of Lviv State of employment of young people in Ukraine
The present work highlights the state of employment of young people in Ukraine, problems that young people are faced with while looking for a job are analyzed herein. The ways of efficiency enhancement of employment of young people are presented in the work.
В умовах ринкових вщносин перед сусшльством виникае проблема сощально!' незахищеносл людей. Насамперед, ця проблема зачшае штереси молодi у силу ii слабко!' трудово!' i професшно!' шдготовки. В останнш час си-туащя з молодiжною зайнятютю в УкраНш поcтiйно загострюеться. Власне через це, ми можемо задуматись наcкiльки притаманним атрибутом кризовох економiки е молодiжне безробiття. Проте, незаперечним е той факт, що i у крашах з розвиненою економiкою cпоcтерiгаютьcя приклади надмiрноi по-ширеноcтi молодiжного безроб^я. Так, cлiд вiдзначити, що проблема моло-дiжного безробiття е природним, хоч вкрай негативним явищем.
Молодь - це окрема частина трудового ринку, вона розвиваеться не так, як увесь ринок, але залежить вщ нього. З одного боку, молодий вж сприяе високш мобшьноси у пошуках роботи, а з шшого, молодi не вистачае трудового i життевого доcвiду. Досить поширеною е думка, що проблема мо-лодiжного безробiття cкорiше е закономiрним, анiж кризовим явищем, особливо в УкраНш, i остаточне подолання безробггтя серед молодi об'ективно -неможливе. А от в якш формi та якими методами буде здшснюватися ii вирi-шення i наcкiльки ефективним воно буде залежить, насамперед, вщ cпецiалi-зованих державних структур, адже будь-яку державу повинно турбувати ii майбутне - молодь.
Ринок молодiжноi пращ можна умовно роздшити на двi категорй, це молодь, яка шде не навчаеться i намагаеться знайти роботу вщразу пicля школи i молодь, яка влаштовуеться на роботу шсля вищого навчального закладу. У роз-рiзi цих двох категорiй можна видшити ще одну групу, це молодь, яка намагаеться сполучити i навчання, i роботу, але у загальнш маci таких дуже мало.
Розглянемо кожну з груп окремо з боку тих трудношдв, з якими вони зштовхуються тд час пошуку роботи. Перша група - здобувачi без оcвiти -
