CC BY
14
УДК 336.226.11
Л.А. ЗАД0Р0ЖНЯ, здобувач, Наи/ональний университет ДПС Украни
Тенденцп оподаткування доход1в населения в умовах глобал1зацп
У статтi розглянуто останн тендениИ персонального прибуткового оподаткування та визначено, що в кранах - членах 0ЕСР вони певною мiрою скоординован'!. Проаналiзовано динамку граничних нормативних ставок персонального прибуткового податку та встановлено ¡х дивергени/ю. А також висвплено динамiку середнього розмiру багатства в деяких кранах як базису оподаткування.
Ключов1 слова: персональний прибутковий податок, оподаткування, дохщ, багатство, гранична нормативна ставка податку.
Л.А. ЗАД0Р0ЖНЯЯ, соискатель, Наииональный университет ГНС Украины
Тенденции налогообложения доходов населения в условиях глобализации
В статье рассмотрены последние тендениии индивидуального подоходного налогообложения, в частности указывается на то, что в странах - членах 0ЭСР они в некоторой степени скоординированы. Осуществлен анализ динамики предельных нормативных ставок индивидуального подоходного налога и установлена их дивергениия. А также отражена динамика среднего размера богатства в некоторых странах как базиса налогообложения.
Ключевые слова: индивидуальный подоходный налог, налогообложение, доход, богатство, предельная нормативная ставка налога.
L. ZADOROZHNIA,
Researcher of National University of State Tax Service of Ukraine
Trends in taxation of income of the population in the conditions of globalization
The article deals with the recent trends in personal in come tax and it is determined that the OECD countries are to some extent coordinated. The dynamics of statutory rates of personal income tax is analyzedand set its divergence. And also it is covered the dynamics of the average wealth in some countries as the basis for taxation.
Keywords: personal income tax, taxation, income,wealth, Постановка проблеми. Реформування податюв у но-BiTHii/i icTopii Укра'ни вщбуваеться з високою перюдичнютю. Починаючи з 1991 року, часу набуття незалежносп, мають мюце як кардинальн пoдаткoвi реформи, так i поспйы 3Mi-ни окремих податюв. Щодо персонального прибуткового податку (нин в Укра'У це ПДФО), то можна вести мову щонай-менше про деюлька суттевих змЫ, останн з яких вщбулися у 2014 роц Незважаючи на це, навряд чи е пщстави ствер-джувати, що бтыхлсть змЫ були вдалими, а ц^ реформування досягнул. На сьогодн залишаються серйозною за-грозою таю coцiальнo-екoнoмiчнi проблеми, як великий обсяг тЫьового сектору в^чизняноУ економки, значне роз-шарування населення за доходами i майном, низький piвень податковоУ культури у сусптьствк
Анал1з дослщжень та публжащй з проблеми. Тенденцп оподаткування дoхoдiв населення дослщжувалися як Ыоземними, так i в^чизняними вченими. П. Лебланк, С. Ме-тьюз, К. Мелбай наголошували на тому, що в перюд 20072013 роюв гранича нормативы ставки персонального прибуткового податку (далi - Р1Т) зросли у 16 краУнах - членах ОЕСР (Великобритании Гpецií, 1спани, Франци та iн.), а знизи-лися у шести (Дани, Новм Зеланди, Пoльщi, Угopщинi, Чехи та ФЫлянди) [8]. Варто зазначити, що було висвгглено трен-ди в оподаткуванн трудових доходгв, а також змыи ступеня пpoгpеcивнocтi Р1Т протягом 2000-2012 роюв у державах - членах ОЕСР [13]. Серед вггчизняних науков^в зна-чний внесок у розробку проблем реформування Р1Т зробив К. Швабiй у частин аналiзу pезультатiв реформи 2004 року та визначення подальших перспектив реформування [3,
statutory tax rate. 4], i A. CoKonoBCbKa, AKa, 30KpeMa, BKa3yBana Ha flBi TeHfleHuii i^oflo CTaBOK PIT b YKpaiHi (cnoHaTKy flo 3pocTaHHA, a noTiM flo 3HixeHHA) [2], Ta ¡Hixii.
TaKox icHye 6araTo flocniflxeHb piBHA Ta fli/iHaMiKi/i 6araTCTBa HaceneHHA. OuiHKa 6araTCTBa floMorocnoflapcTB (i^o e flyxe CKnaflHMM i nacTo cynepeHni/iBi/iM ni/rraHHAM 3 MeToflonoriHHoro nornAfly), AKa 6yna npoBefleHa cneuianicTaMi HayKoBo-flocnifl-Horo ¡HCTi/iTyTy CreditSuisse, Bi/ipi3HAETbCA cepefl ¡hiximx flocniflxeHb 3HaHHora reorpa^iera noKp/TTA (Bi3HaHeHo noKa3H/Ki 6araTCTBa b 161 flepxaBi) [5]. npofloBxeHHA Bi/BHeHHA flaHoi TeMaTi/iKi/i cnocTepiraeTbCA y po6oTi fl. XapflyH, fle aKueHToBaHo yBary Ha 1% Hai/i6araTi±ioro HaceneHHA CBiTy, i^o cyKynHo Bono-flie 52% 6araTCTBa (3a flaHi/iMi/i 2014 poKy). BiflnoBiflHo, oflHiera 3 npono3i/mii/i aBTopa e nepeHeceHHA noflaTKoBoro HaBaHTaxeH-ha 3 npaui Ta cnox/BaHHA Ha 6araTCTBo 3oKpeMa [7].
B YKpaiHi 3anirnaraTbCA aKTyanbHi/iMi/i fl/CKycii i^oflo BnpoBa-flxeHHA 6inb0 nporpec/BHoi ci/iCTeMi/i onoflaTKyBaHHA floxofliB HaceneHHA (npi uboMy He 3BepTaeTbCA yBara Ha noTeHuiiiHi 3Mi-hi aflMiiicTpyBaHHA Ta aKTi/iBi3ai4ii' onopTyHicT/HHoi noBefliHKi nnaTH/KiB noflaTKiB, i^o nepepocTae b yxineHHA Bifl onoflaTKyBaHHA). Ane BiflcyTHi flocniflxeHHA, i^o np/CBAHeHi rno6ani3ai4itf-Hi/iM acneKTaM niflBi/ii^eHHA rpaHi/iHHoi' HopMaTiBHoi CTaBKi PIT.
3 ornAfly Ha ue MeTora CTaTTi e BiBHeHHA MixHapoflHoro flo-CBifly pe^opMyBaHHA PIT 3 ypaxyBaHHAM HacniflKiB CBiToBoi HaHcoBo-eKoHoMiHHoi Kpi/i3i/i 2008-2009 poKiB, fli/iHaMiKi/i i 3MiHi floxofliB HaceneHHA, a TaKox TeHfleHuii 6araTCTBa.
BiKnafl ocHoBHoro MaTepiany. P. MacrpeiB 3a3HaHaB, i^o no-flaTKoBy pe^opMy He MoxHa po3rnAfla™ BiKnraHHo ak BHyTpirn-Hra cnpaBy, ocKinbKi npouec rno6ani3auii eKoHoMiKi BHic 3MiHi
© Л.А. ЗАД0Р0ЖНЯ, 2015
Формування ринкових вщносин в YKpaiHi № 3 (166)/2015 37
до умов та цГлей, за яких реалГзуеться податкова полГтика [1, с. 61]. Якщо у 80-х роках XX ст. було обгрунтовано справедли-в1сть використання плоскоУ шкали оподаткування персональ-них доходГв [10], то на сьогоднГ актуальним е i'i застосуван-ня для цГлей пГдвищення податковоУ конкурентоспроможностГ краУни. Плоска шкала оподаткування дГе в ЛитвГ, з 2008 року вона введена в БолгарГУ (ставка 10%), а з 2014 року - у ЛатвГУ (ставка 24%, що застосовуеться до трудових доходГв). Також вона використовуеться в РумунГУ (ставка 16%), БГло-русГ (ставка 12%), ЕстонГУ (20%). За ставкою 10% оподатко-вуеться дохГд до 120 мУмальних заробГтних плат у ПарагваУ [12]. Також плоска шкала оподаткування персональних дохо-дГв застосовуеться у РосГУ (13%) та в Грузи (20%). Причому в Грузи у 2008 роцГ вГдбулося об'еднання Р1Т ¡з соцГальним по-датком, що спростило процес адмУстрування.
АналГз граничних нормативних ставок Р1Т, що затвердже-нГ центральними урядами у краУнах - членах ОЕСР, значною мГрою вГдображае позицГю держав щодо податковоУ конкуренции соцГального спрямування персонального оподаткування. Вони е певним орГентиром для ¡нших краУн при при-йняттГ власних рГшень у сферГ податковоУ полГтики, особливо в контекстГ конкуренту податкових та соцГальних стандартГв в умовах глобалГзацп.
За вибГркою держав - членГв ОЕСР, середня гранична нормативна ставка Р1Т знизилася з 40,3 до 35,8% за перГод 2000-2013 рокГв. Максимальне значення було у 2000 ро-цГ Г становило 40,3%, а мУмальне зафГксоване у посткризо-вому 2010 роцГ - 34,8%. Лише у трьох державах не вГдбу-валося змГн у граничних нормативних ставках Р1Т - АвстрГУ, КанадГ та ШвецГУ. Варто зазначити, що у бГльшостГ держав спостерГгалося зниження ставок, наприклад: в УгорщинГ -на 24%, Чехи - 17, СловаччинГ - 17, МексицГ - 10, 1спа-нГУ - 9,1, ФранцГУ - 8,25, ПольщГ - 8%. Водночас зростан-ня спостерГгалося у чотирьох державах: ПортугалГУ (на 8%), ВеликобританГУ (на 5%), ЯпонГУ (на 3%), Швейцари (на 1,7%). Отже, можна зробити висновок про те, що продовжуеться тенденцГя до зниження граничних нормативних ставок Р1Т, яка розпочалася ще у 80-х роках XX ст.
Кластерний аналГз граничних нормативних ставок Р1Т у державах - членах ОЕСР, проведений за допомогою про-грами IBMSPSSStatistics 20, засвщчив наявнГсть двох кластера (за даними 2013 року): до першого ввГйшло 18 держав, а до другого - 16 (рис. 1). Перший кластер становлять групи з дуже високими граничними нормативними ставками: вщ 38% (ПГвденна Корея) до 52% (НГдерланди). До другого кластера ввГйшли держави з порГвняно нижчими став-
Рисунок 1. Дендрограма граничних нормативних ставок PIT держав - члешв ОЕСР з використанням методу м1жгрупових зв'язмв у 2013 роц
ками: вщ 15% (4exia) до 32% (Польща). Але при цьому варто враховувати наявнють мicцевиx (субцентральних) систем персонального оподаткування [11]. Наприклад, за прогре-сивною системою Р1Т дie на мюцевому рiвнi в Бельги, Кана-дi, 1спанГУ та Швейцари. При цьому бтьш поширеною серед держав - члеыв ОЕСР е використання плоскоУ шкали оподаткування Р1Т на мicцевому рГвнк Зокрема, вона застосову-еться в Дaнií, ФЫляндп, 1сланди, lтaлií, ЯпонГУ, Пiвденнiй КореУ, НорвегГУ, Швеци та США.
У контекст нашого дослщження особливого значення на-бувають тенденцГУ розвитку персонального оподаткування. З метою Ух бтьш детального аналГзу було роздтено дан щодо граничних нормативних ставок Р1Т у 2000-2013 роках, що затверджен на урядовому рГвн в державах - членах ОЕСР, на двГ групи (за критерм використано розмГр ВВП на душу населення). Таким чином, до першо'У групи потрапи-ли 17 кра'Ун, в яких ВВП на душу населення становить понад $40 тис., за даними 2013 року, а в другу - и в яких ВВП на душу населення становить менше $40 тис. Результати гру-пування подан у табл. 1. Розрахован дисперси за цими трупами свщчать про наявнють у них протилежних тенденцм за дослщжуваний перюд: розкид нормативних ставок Р1Т у кра-'Унах 1-У групи зменшився, а в кра'Унах 2-У групи збтьшив-ся (рис. 2). Показник моди у 1-й груп становить 50%, а у 2-й груп - 40%. При цьому в 2012 та 2013 роках дисперси цих груп набули единих значень: 128 у 2012 роц та 125 - у 2013 роц Це може вказувати на певну координа^ю персонального оподаткування у державах - членах ОЕСР.
Дисперая нормативних ставок Р1Т у краУнах - членах ОЕСР свщчить про зменшення розпорошеност змЫних у перюд 2000-2002 роюв (рис. 2). Саме у 2002 роц було мЬ ымальне значення дисперси - 78,3, максимальне було до-сягнуте в 2012 роц (124,7). Швидке зростання показника дисперси нормативних ставок у посткризовий перюд 2010-
2012 роюв демонструе те, що в рГзних державах застосову-валися рГзн податковГ мехаызми, спрямован на збтьшення або зменшення нормативних ставок, зменшення або збть-шення шкал оподаткування.
Разом Гз тим потрГбно зазначити, що нормативы ставки впливають на ршення платника податку щодо дотримання ним податкового законодавства. ДослГдження К. Волш доводить, що здебтьшого чим вища ставка, тим нижчий рГвень дотримання податкового законодавства [14].
Одним з основних показниюв податкового потен^алу Р1Т може виступати багатство. Незважаючи на трактування ба-гатства у багатьох випадках виключно як майна, аналГти-ки CreditSuisse пропонують його визначати як сукупнють фЬ нансового, нефЫансового багатства та боргових зобов'язань [5]. Варто пщкреслити, що багатство е категорГею, що може охоплювати доходи. При персональному оподаткуванн у багатьох краУнах беруться до уваги як доходи, так i становище платника податюв (платоспроможнють), що випливае з наяв-ного у нього багатства. Але його оцЫка е достатньо складною.
Для виршення питання Ытеграци мкроданих та даних з нацюнальних рахунюв, зокрема й для оцЫки показника багатства, у 2011 роц була створена експертна група серед спефалютв ОЕСР i бвростату. Нею було проаналГзовано джерела Ыформаци та визначено, що спецГалГзован джере-ла ¡нформацГУ для оцЫки багатства, що мютять мкродаы, е лише у ВеликобританГУ та ФранцГУ. При цьому в АвстралГУ, Канада 1зра1щ ЯпонГУ, Нщерландах використовуються мкродаы доходГв або витрат. Також експертами здмснено мкро- та макропорГвняння складових багатства домогосподарств [9]. Важливою е оцЫка багатства домогосподарств 161 держа-ви, яка була проведена спе^алютами Науково-дослщного ¡нституту CreditSuisse. На першому етап було встановлено середнм рГвень багатства для рГзних держав. При цьому ви-користовувалися баланси домогосподарств (47 держав) та
Таблиця 1. Результати групування краж - члешв ОЕСР*
1 група краш 2 група краш
АвстралГя, АвстрГя, Бельпя, Даыя, 1сландГя, 1рландГя, Канада, Люксембург, Нщерланди, НГмеччина, Нова ЗеландГя, Норвепя, США, ФЫляндГя, Франтя, ШвейцарГя, Шве^я Великобритаыя, ГрецГя, Естоыя, 1зраУль, 1спаыя, 1талГя, ПГвденна Корея, Мексика, Польща, ПортугалГя, ЧилГ, ЧехГя, Словаччина, Словеыя, Туреччина, Угорщина, Япоыя
* Складено автором.
200 150 100 50 00
—♦— —•- —♦—
—А— —*—
—В—
djftlfc ш ШМ зШЙ АН ¿i-i'1 jN&fc Шй1.1 —♦— Дииашка дисперсш граничних нормативних ставок персонального прибуткового податку в 1 -й qjyni краш —■— Дииашка днсперсш граничних нормативних ставокnqjcoHajibHoroприбуткового податку в 2-й qjyni краш —Дина пика днсперсш граничних нормативних ставок персонального прибуткового податку в 34 крашах-членах ОЕСР
Рисунок 2. Дивергенщя граничних нормативних ставок персонального прибуткового податку в крашах - членах ОЕСР
Розраховано автором за даними [11].
Таблиця 2. Динамша показнимв багатства домогосподарств у деяких державах4
Кра'ша 2000 2007 2013 2014
Частка дорослого населения, % Загальна сума багатства, $ млрд. Частка багатства, % Базисний темп зростання, % Размф багатства на 1 особу, $ Медтнне значения размфу багатства на 1 особу, $ Частка дорослого населения, % Загальна сума багатства, $ млрд. Частка багатства, % Базисний темп зростання, % Размф багатства на 1 особу, $ Медтнне значения размфу багатства на 1 особу, $ Частка дорослого населения, % Загальна сума багатства, $ млрд. Частка багатства, % Базисний темп зростання, % Размф багатства на 1 особу, $ Медтнне значения размфу багатства на 1 особу, $ Частка дорослого населения, % Загальна сума багатства, $ млрд. Частка багатства, % Базисний темп зростання, % ев во н и н ев ¡5 V* « ^ о. ю 1 5 3 о а г->5 а I I а и а и О Медтнне значения размфу багатства на 1 особу, $
Ус! кра!ни 100 117052 100 100,0 31680 1740 100 220043 100 188,0 52316 4215 100 243134 100 207,7 52549 3827 100 263242 100 224,9 56016 3641
Болгарга 0,2 25 0,021 100,0 3963 2999 0,1 113 0,051 452,0 18454 8341 0,1 107 0,044 428,0 17777 8069 0,1 114 0,043 456,0 19093 8608
Хорвата 0,1 29 0,025 100,0 3710 3992 0,1 111 0,05 382,8 31940 14731 0,1 91 0,037 313,8 25896 11910 0,1 95 0,036 327,6 27193 12495
Чехга 0,2 92 0,079 100,0 11775 4065 0,2 288 0,131 313,0 35396 13520 0,2 382 0,157 415,2 45392 14311 0,2 391 0,149 425,0 46291 13724
Естонт 0,0 7 0,006 100,0 7337 3067 0,0 43 0,02 614,3 40927 17759 0,0 39 0,016 557,1 36646 15310 0,0 43 0,016 614,3 40856 17583
"рузга 0,1 14 0,012 100,0 4251 1790 0,1 48 0,022 342,9 14885 6254 0,1 69 0,028 492,9 21640 9048 0,1 59 0,022 421,4 21857 9676
Угорщина 0,2 73 0,062 100,0 9292 4614 0,2 267 0,121 365,8 33872 16865 0,2 230 0,095 315,1 29042 14477 0,2 245 0,093 335,6 30895 15324
Патвт 0,0 9 0,008 100,0 5261 2273 0,0 33 0,015 366,7 18658 8079 0,0 46 0,019 511,1 25419 10980 0,0 37 0,014 411,1 20930 9033
Питва 0,1 16 0,014 100,0 6303 2800 0,1 55 0,025 343,8 21227 9451 0,1 54 0,022 337,5 21281 9451 0,1 57 0,022 356,3 22689 10068
Молдова 0,1 2 0,002 100,0 660 283 0,1 9 0,004 450,0 3504 1481 0,1 10 0,004 500,0 3854 1629 0,1 10 0,004 500,0 3734 1601
Польща 0,7 246 0,21 100,0 8871 2306 0,7 737 0,335 299,6 24992 8624 0,7 773 0,318 314,2 25586 8564 0,6 840 0,319 341,5 27731 9136
=|умун1я 0,4 63 0,054 100,0 3840 1515 0,4 377 0,171 598,4 22642 7831 0,4 235 0,097 373,0 14048 4898 0,4 257 0,098 407,9 15442 5439
эос1я 2,9 315 0,269 100,0 2918 551 2,6 2599 1,181 825,1 23564 4799 0,4 2293 0,943 727,9 20733 2839 0,4 2156 0,819 684,4 19586 2360
Словаччина 0,1 37 0,032 100,0 9547 7241 0,1 101 0,046 273,0 24307 18436 0,1 113 0,046 305,4 26274 19927 0,1 123 0,047 332,4 28630 21802
Словенга 0,0 51 0,044 100,0 9547 7241 0,0 122 0,055 239,2 75914 53223 0,0 105 0,043 205,9 63472 41645 0,0 119 0,045 233,3 71995 50329
Укра1на 1,0 34 0,029 100,0 931 174 0,9 220 0,1 647,1 6035 1092 0,8 124 0,051 364,7 3431 370 0,8 85 0,032 250,0 2374 224
Дан/ в табл. * Складено
2/ дал/ за текстом з 2000 по 2012 рж наводиться станом на кмець року, а в 207 3~20 74 роках - станом на середину року, автором за даними [5].
7^ О Л
о
зв1ти про обстеження домогосподарств. Даы, отриман за розрахунками з цих держав (населення яких становить 66% вщ загальносвггового та в яких сконцентровано 96% за-гального багатства), були доповнен з використанням еко-нометрично'У технки, та згенерован оцЫки р1вня багатства 161 держави. На другому етап сформовано структуру багатства окремих держав [5].
Розм1р свггового багатства у 2000 роц визначали на р1вн1 $117 052 млрд., у 2014 роц вш зрю до $263 242 млрд. [5]. Природно, що зростання прогнозуеться i далк В цьому про-цес ряд кра'Ун, посiдаючи бiльш конкурентнi позици, нарощу-ють багатство, але е й ряд держав, що його втрачають. Саме до останнiх належить УкраУна.
Динамiку окремих показникiв багатства в УкраУна а та-кож у деяких державах пострадянського простору наведено в табл. 2. Найбтьше показник багатства за дослщжуваний перiод зрiс у Роси на 684%, а також Естонп (614%) та Мол-довi (500%). Найменше зростання спостерiгалося у Словени - 233%, УкраУнi - 250 та Хорвати - 328%. Öi показники е дуже низькими, особливо ураховуючи те, що загальносвгго-ве багатство зросло на 225%.
Варто зазначити, що частка украУнського багатства в загаль-носвiтовому максимального значення сягнула у 2007 роц 1% (з 0,029% у 2000 роцО, але знизилася у 2014 роц до 0,032%. При цьому зростаюча тенден^я з дослiджуваних держав була тльки у Словаччинi та Чехи, а неспадна - у Молдовi та Грузи.
Одним iз показниюв дивергенцп населення за доходами i майном е спiввiдношення медiанного розмiру багатства i його середнього значення. В Укра'н у 2014 роц медiан-не значення багатства майже в 11 разiв менше середнього розмiру, що свiдчить про великий розрив у багатствi домогосподарств. Достатньо велик розриви мiж цими показни-ками у Роси (у 8 разiв) та Чехи (у 3 рази). Вс Ы|±и держави пострадянського простору мають меной значення, а отже i нижчий рiвень стратифкацп.
За дослiджуваний перюд пiковi значення загальноУ суми багатства в УкраУы, середнього та медiанного розмiрiв багатства на 1 особу мали мюце у 2007 роцк Середнiй роз-мiр багатства на 1 особу у свт за перюд 2000-2012 ро-
юв також набув максимального значення - $52316 (2007), але 2013-2014 роки ознаменувалися ще вищими значен-нями (рис. 3). В УкраУн пюля падЫня показникiв багатства у 2008-2009 роках вщбулося Ух вiдновлення. При цьому за-гальносвiтовий тренд вщновлення середнього розмiру багатства на 1 особу був поступовим та стабтьним. В Укра-i'нi розвиток ситуац^ був дещо iншим. У 2009-2011 роках спостеркався перiод вщновлення та нарощування розмiру багатства. З 2011 по 2013 рк ситуа^я була умовно ста-бiльною. Але вже почалося зниження медiанного значення розмiру багатства на 1 особу з $452 до $370. У 2014 роф вщбулося стрiмке його падЫня, що пов'язано з рядом полЬ тичних i вiйськових дестаб^зуючих факторiв, проблемами в банкiвськiй системi та девальвацieю гривнi.
УкраУна послабила своУ позицiy шляхом втрати багатства i зменшення кiлькостi дорослого населення. Вщповщно, частка дорослого населення зменшилася з 1% у 2000 роф до 0,8% у 2014 роцк
Динамiка загальноУ суми багатства в Украi'нi мае зроста-ючу тенден^ю з 2000 до 2007 року (що вщобразилося i на середньому та медiанному розмiрах багатства на 1 особу). Проте велика рецеая 2008-2009 роюв призвела до бть-шого падiння багатства, ыж у середньому у свiтi. Спостерка-лося падiння суми багатства в УкраУы з $220 млрд. у 2007 ро^ до $90 млрд. у 2009 роф, тобто на 59%. Це свiдчить про великий вплив зовышых шокiв та вщсутнють компен-саторiв i'хнiх проявiв. При цьому е краУни пострадянського простору, яю змогли примножити багатство, як-от Чехiя (з $288 до $315 млрд.) та Польща (з $737 до $768 млрд.). Разом iз тим е держави, в яких зменшився розмiр багатства, зокрема в Естонп на 18%, у Латви - на 15, у Литвi - на 9%.
Як видно з рис. 4, темп приросту середнього розмiру багатства в Укра'нл е вищим, ыж у свт, i вiн стрiмко зростав до 2007 року. Але велика рецеая 2008-2009 роюв стала де-термЫантою змiни ситуацii': базовий темп приросту в 2009 ро^ впав до 165% при пковому значеннi 548% у 2007 ро-цi. Позитивним е те, що значення цього показника в Укра'нл е вищим за загальносвтовий, що вказуе на великий потен-цiал його зростання.
Рисунок 3. Динамша окремих показнимв багатства в Укра'|'н1 i свт у 2000-2014 роках
Рисунок 4. Темпи приросту показника середнього розм1ру багатства домогосподарств в Укра'|'ш та свт, 20002014 роки
Багатство домогосподарств в Укра'Гн1 у 2013-2014 роках зменшилося на 31,5%. Це найбтьше падГння у свт. Ду-же близька ситуацГя в АргентинГ: падГння становило 31,1%. Негативы тенденцГУ в багатствГ домогосподарств мали мГс-це в 1ндонезп, ТуреччинГ, РосГУ, Норвеги та 1нди та ¡нших. При цьому е ряд держав, в яких спостерГгалося зростання багатства: ВеликобританГя (19,1%), ПГвденна Корея (18,3%), Гре-цГя (15,5%), 1спанГя (15,4%), РумунГя (9,4%), Польща (8,7%) тощо [5]. Зменшення багатства домогосподарств в УкраУ-нГ свщчить про зменшення результата Ух економГчноУ дГяль-ност ¡, як наслщок, меншу кГлькГсть ресурсГв, що перебува-ють у розпорядженнГ домогосподарств. Це може виступати стримуючим фактором для економГки.
З огляду на те, що мГж розмГром багатства в УкраУнГ та надходженнями вщ ПДФО ¡снуе сильний зв'язок, що пщ-тверджуе показник кореляцГУ, який становить 0,716 (дослГ-джуваний перюд - 2000-2013 роки), рГзке зменшення багатства може стати передумовою зменшень прогнозованих надходжень до бюджетв. КрГм того, негативний ефект зна-чною мГрою досягнуто за рахунок зростаючоУ ¡нфляцГУ.
Ряд науковцГв, серед них Г М. Фельдштейн, якГ, зокрема, дослщжували вплив персональних прибуткових податкГв, дГ-йшли висновку, що потрГбно змГнювати податковГ правила в умовах ^фля^У [6]. Урахування впливу ^фля^У при розра-хунку податкових зобов'язань е важливою практикою, яка застосовуеться в рядГ краУн (у Великобритании ПольщГ, США та Гнших), але не е достатньою в УкраУнГ. На сьогоднГ в УкраУ-нГ Гснують лише механГзми шдексацм заробггноУ плати у межах прожиткового мУмуму та грошових доходГв у разГ несво-ечасноУ виплати заробГтноУ плати. Саме тому, зважаючи на кризовГ явища в економГцГ, доцГльно запровадити перера-хунок податкових зобов'язань з ПДФО для зменшення негативного впливу ^фляци на доходи населення, особливо в контекст рГзкого зменшення багатства. Для цього пропо-нуемо запровадити неоподатковуваний мУмум доходГв фГ-зичних осГб з механГзмом його ГндексацГУ на основГ подання рГчноУ декларацГУ про майновий стан Г доходи фГзичноУ особи.
Висновки
АналГз граничних нормативних ставок Р1Т засвщчив на-явнГсть дивергенцГУ у краУнах - членах 0ЕСР. Зниження се-редньоУ граничноУ нормативно! ставки Р1Т на 4,5% у цих державах у 2000-2013 роках свщчить про змГну пщходГв ряду
найбтьш розвинених краУн до персонального оподаткуван-ня. Хоча наявнГ тенденцГУ як до зростання, так Г спадання граничних нормативних ставок з огляду на мГжнародний досвщ вважаемо, що бтьш доцГльно пщвищувати гранича нормативы ставки Р1Т лише в умовах зростання багатства.
РозмГр багатства украУнських домогосподарств, який е одним з показникГв потенцГалу бази Р1Т, оцГнений у $85 млрд., або 0,032% вГд загальносвГтового багатства за да-ними 2014 року (що е неадекватним частцГ дорослого на-селення УкраУни вГд загальносвГтового - 0,8%). При цьому позитивним е те, що базовий показник приросту багатства в УкраУнГ е вищим за аналопчний загальносвгговий показник. Це вказуе на значний потенцГал зростання. Хоча й Гснуе проблема значноУ диференцГацГУ домогосподарств в УкраУнГ, про що свГдчить рГзниця мГж середнГм та медГанним розмГ-ром багатства, проте вона може бути вирГшена за допомо-гою механГзмГв Р1Т.
Беручи до уваги потребу в реформуваннГ Р1Т в УкраУнГ, основними цГлями е пщвищення нацюнальних стандарта, у тому числГ соцГальних, зростання конкурентоспроможност та спрощення системи персонального оподаткування, яке не мае бути спрямоване на зростання граничних нормативних ставок. У контекст зниження рГвня багатства дорослого населення в УкраУнГ, що е вщображенням внутрГшнГх проблем, а не зовнГшньоУ кон'юнктури, пропонуемо запровадити неопо-датковуваний мГнГмум з механГзмом його ГндексацГУ.
Список використаних джерел
1. Б'юкенен Д.М. Суспты-й ф^анси \ сусптьний вибр Два про-тилежних бачення держави: Пер. з англ. / Д.М. Б'юкенен, Р.А. Ма-сгрейв. - К.: Вид. дм «КМ Академи», 2004. - 175 с.
2. Соколовська А.М. Податкова система держави: теорт \ практика становлення / А.М. Соколовська. - К.: Знання-Прес, 2004. - 454 с.
3. Швабм К.1. Оподаткування дохода населення: проблеми науки та практики: [Монографи]. - 1ртнь: Нацюнальний унверситет ДПС УкраУни, 2009. - 295 с.
4. Швабм К.1. Прюритети реформування податку на доходи ф1зич-них осй в сучасних умовах / К.1. Швабм // Зб1р. наук. праць 1ртн-ськоУ фЫансово-юридичноУ" академи (економ1ка, право). - 2013. -Вип. 2. - С. 50-54.
5. СгеЬй Зикэе Э!оЬа! Wealth ПаЕбЬсок 2014 [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: https://publications.credit-suisse.com/tasks/render/ А!е/?УНеЮ=5521Р296-0460-2Б88-0818890Б12817Е02
6. FeldsteinM. Inflation, Income Taxes, and the Rate of Interest: A Theoretical Analysis [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// www.nber.org/chapters/c11328.pdf
7. Hardoon D.Wealth: Having it all and wanting more [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://policy-practice.oxfam.org.uk/ publications/wealth-having-it-all-and-wanting-more-338125
8. LeBlanc, P. The Tax Policy Landscape Five Yearsafterthe Crisis / Le Blanc, P., S. Matthewsand K. Mellbye // OECD Taxation Working Papers. - 2013. - №17. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://dx.doi.org/10.1787/5k40l4dxk0hk-en
9. Fesseau M. (OECD), WolffF. (OECD), Mattonetti M.L. A crosscountry comparison of household income, consumption and wealth between micro sources and national accounts aggregates [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.oecd.org/std/ publicationsdocuments/workingpapers
10. Mirrlees J.A. An Explorationin the Theory of OptimumIn come Taxation / J.A. Mirrlees // The Review of Economic Studies. - 1971. - Vol. 38. - №2. - P. 175-208.
11. Revenue Statistics - Comparativetables [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: http://stats.oecd.org/index.aspx?DataSetCode=REV
12. Tax rates online [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.kpmg.com/Global/en/services/Tax/tax-tools-and-resources/Pages/tax-rates-online.aspx
13. Taxing Wages 2012-2013. Special Future: Changes in Structural LabourIn come Tax Progressivity over the 2000-2012 Periodin OECD MemberCountries // OECD. - 2014. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://dx.doi.org/10.1787/tax_wages-2014-en
14. Walsh K. Under standingtaxpayer behavioui—new opportunities for tax administration / K. Walsh // TheEconomicandSocialReview. -2013. - Vol. 43. - №3. - Р. 451-475.
УДК 336.144
А.Ю. БАСКАКОВ,
здoбyвaч кaфeдpи фiнaнciв, Киïвcький нaцioнaльний yнiвepcитeтiм. Tapaca Шeвчeнкa
Методи та шструменти бюджетного менеджменту в cиcтeмi бюджетного регулювання
Дocлiджeнo тeopeтичнi п^дкoßи дo визнaчeння cклaдoвиx бюджeтнoгo мeнeджмeнтy. Ha ocнoвi вивчeння зapyбiжнoгo дocвiдy визнaчeнo тpaдицiйнi тa cyчacнi мeтoди бюджeтyвaння, a тaкoж мoжливocтi ïx викopиcтaння y втчизня^й пpaк-ти^. Oxapaктepизoвaнo ocнoвнi iнcтpyмeнти бюджeтнoгo мeнeджмeнтy тa визнaчeнi ocoбливocтi ïx зacтocyвaння y мexa-нiзмi бюджeтнoгo peгyлювaння.
Ключов'1 слова: бюджeтний мeнeджмeнт, бюджeтyвaння, бюджeтнe плaнyвaння, викoнaння бюджeтy, oблiк викoнaння бюджeтy, кoнтpoль викoнaння бюджeтy.
А.Ю. БАСКАКОВ,
coиcкaтeль кaфeдpы финaнcoв, Киeвcкий нaциoнaльный yнивepcитeт им. Tapaca Шeвчeнкo
Методы и инструменты бюджетного менеджмента в вдстеме бюджетного регулирования
Иccлeдoвaны тeopeтичecкиe пoдxoды к oпpeдeлeнию cocтaвляющиx бюджeтнoгo мeнeджмeнтa. Ha ocнoвe изyчe-ния зapyбeжнoгo oпытa oпpeдeлeны тpaдициoнныe и coвpeмeнныe мeтoды бюджeтиpoвaния, a тaкжe вoзмoжнocти иx иcпoльзoвaния в oтeчecтвeннoй пpaктикe. Oxapaктepизoвaны ocнoвныe инcтpyмeнты бюджeтнoгo мeнeджмeнтa и oпpeдeлeны ocoбeннocти иx пpимeнeния в мexaнизмe бюджeтнoгo peгyлиpoвaния.
Ключевые слова: бюджeтный мeнeджмeнт, бюджeтиpoвaниe, бюджeтнoe плaниpoвaниe, выпoлнeниe бюджeтa, yчeт выпoлнeния бюджeтa, кoнтpoль выпoлнeния бюджeтa.
A.Y. BASKAKOV,
external doctorate student, Department of Finance, Taras Shevchenko National University of Kyiv
Methods and instruments of budget management in the system of the budgetary adjusting
The theoretical approaches to determining components of budget management were examined. The traditional and modern budgeting methods and the possibility of their use in domestic practice were defined based on international experience. The basic tools of budget management were characterized and the features of their application in the mechanism of the budgetary adjusting were determined.
Keywords: budget management, budgeting, budget planning, budget execution, accounting of budget execution, monitoring budget performance.
Постановка проблеми. Бюджет дepжaви e oдним з o^o-вниx Ыструмен^в peaлiзaцiï сoцiaльнo-eкoнoмiчнoï пoлiтики, ùo пpoявляeться через систему пepepoзпoдiльчиx вiднoсин. Cпiввiднoшeння пoтoчниx тa кaпiтaльниx видaткiв гoвopить пpo бтьш сoцiaльну спpямoвaнiсть дepжaвнoгo тa мiсцeвиx бю-джелв в Укpaïнi, в той чaс як бтьшють нaукoвцiв виступaють зa éora пepepoзпoдiл нa гаристь кaпiтaльниx видaткiв. У цьoму
гантекст гамплексне тa ефективне упpaвлiння всiмa пpoцeсa-ми, ùo стосуються бюджету тa упpaвлiння бюджетними ресур-мми, е oснoвним зaвдaнням бюджeтнoгo менеджменту, ùo е нaдзвичaйнo вaжливим у склaдниx сучaсниx умoвax poзвитку нaцioнaльнoï eкoнoмiки тa нaцioнaльнoï фiнaнсoвoï системи.
Aналiз дослщжень та публкац}й з проблеми. Äo^i-дженню тeopeтичниx i пpaктичниx aспeктiв бюджeтнoгo ме-
© А.Ю. БАСКАКОВ, 2015
Формування ринкових вiднocин в ÓKpa'mi № 3 (166)/2015 43
