CC BY
19
УДК 005.92:336:352:005.8
Л.А. Горошкова, В.П. Волков, Г.В. Коваленко, Р.О. Карбiвничий
ТЕХНОЛОГ1Я ЯК1СНОГО I К1ЛЬК1СНОГО УПРАВЛ1ННЯ ТЕРИТОР1АЛЬНИМИ ГРОМАДАМИ
Запропоновано з метою створення ефективноТ системи управлiння територiальними громадами використати положення щодо природних монополм. Показано, що територiальнi громади, як i природнi монополп мають виключне право власностi на обмеженi ресурси - землю та Ыше рухоме i нерухоме майно, що знаходиться у комуналы-лй власностi i передане в управлЫня громадi. Проведена оцна досягнення умов ефективностi функцiонування складних систем - природних монополiй за показником Тх стiйкiсты. Запропонованi шляхи мiнiмiзацiТ постiйних витрат територiалыних громад шляхом Тх об'еднання та доведена економiчна доцiлынiсты таких заходiв. Проаналiзованi механiзми компенсування можливих збиткiв терт^алыних громад наданням дотацiй або використанням бтыш ефективних механiзмiв Тх функцюнування при одночасному врахуваннi як Ытереав держави, так й iнтересiв споживачiв. Рис. 2, дж. 29.
Ключовi слова: територiалына громада, нерухомiсты, управлЫня, складнi системи, ефективнiсты, природна монополiя.
GEL О22
Постановка проблеми. У сучасних умовах децентралiзацiТ со^алыно-економ1чних утворены особливоТ актуалыностi набувае проблема розбудови ефективноТ системи управлшня територiалыними громадами. В умовах децентралiзацiТ владних вщносин в державi актуалыними постаюты дослiдження складних суспiлыно-економiчних систем, як функцiонуюты на основi прийняття колективних рiшены i здiйснення колективних дш. Це вимагае вивчення передумов здшснення ефективного управлiння суспiлыними ресурсами на мюцевому рiвнi та формування методолопчно'Т бази удосконалення територiалыноТ органiзацiТ влади шляхом, насамперед, формування самодостатшх територiалыних громад.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Сучасними аспектами вирiшення проблем розвитку територiалыних громад та мюцевого самоврядування займаютыся такi вченi, як Павлюк А.П., Олiйник Д.1., Баталов О.А., Дацко О.1., Муркович Л.Л., Молодожен Ю.Б. та iн. [1-15].
Видшення невирiшених ранiше частин загально! проблеми. У 2014 р. започаткована реалiзацiя реформи децентралiзацiТ, здiйснювалисы неодноразовi спроби побудувати нову моделы територiалыноТ органiзацiТ влади й адмiнiстративно-територiалыного устрою. Однак бтышюты таких спроб залишаласы на етапi концептуалыних обфунтуваны або законопроект. Одночасно з цим, проблеми, пов'язан з недосконалiстю адмшютративно-територiалыного устрою та управлiнням територiями не зменшувалисы, а навпаки - збтышувалисы. За таких умов доцiлыно здшснити пошук оптималыних технологiй якiсного i кiлыкiсного управлiння територiалыними громадами.
Мета стагл. Перерахованими вище обставинами зумовлена необхщнюты пошуку нових механiзмiв ефективного управлшня територiалыними громадами в умовах децентралiзацiТ.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 29
Методи та методики дослщження. Для виконання завдань були використан методи порiвняльного та лопчного аналiзу, аналогiй, загальнонауковi методи аналiзу та синтезу.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Закон УкраТни «Про мiсцеве самоврядування в Укра'Тш» (в редакци вiд 02.08.2017 р.) мютить таке визначення: «Територiальна громада - жителе об'eднанi постiйним проживанням у межах села, селища, мюта, що е самостiйними адмiнiстративно-територiальними одиницями, або добровтьне об'еднання жителiв ктькох сiл, що мають единий адмшютративний центр» [22]. У статтi 16 Закону зазначено, що «матерiальною i фiнансовою основою мiсцевого самоврядування е рухоме i нерухоме майно, доходи мюцевих бюджетiв, iншi кошти, земля, природы ресурси, що е у комунальнш власност територiальних громад сiл, селищ, мют, районiв у мiстах, а також об'екти ТхньоТ спiльноТ власностi, що перебувають в управлiннi районних i обласних рад».
Стаття 143 Конституци УкраТни мiстить перелiк повноважень територiальноТ громади як первинного суб'екта мюцевого самоврядування, якi здiйснюються безпосередньо або через утворен ними органи мюцевого самоврядування. Це управлшня майном, що е в комунальнш власносп; затвердження програм соцiально-економiчного та культурного розвитку i контроль Тх виконання; затвердження бюджетiв вщповщних адмiнiстративно-територiальних одиниць i контроль Тх виконання; встановлення мюцевих податш i зборiв вiдповiдно до закону; забезпечення проведення мюцевих референдумiв та реалiзацГТ Тх результатiв; утворення, реорганiзацiя та лквщащя комунальних пiдприемств, органiзацiй i установ, а також здiйснення контролю за Тх дiяльнiстю; вирiшення шших питань мiсцевого значення, вiднесених законом до ТхньоТ компетенци [23].
Таким чином, територiальну громаду можливо вважати регюнальною природною монополiею, оскiльки вона мае виключне право власностi на обмежен ресурси - землю та шше рухоме i нерухоме майно, що знаходиться у комунальнш власност i передане в управлiння громадк
У КонституцГТ УкраТни територiальна громада визначена як первинний суб'ект мюцевого самоврядування. Вщповщно до статп 140 Конституци, мюцеве самоврядування е правом територiальноТ громади - жителiв села чи добровтьного об'еднання у стьську громаду жителiв кiлькох сiл, селища та мюта - самостшно виршувати питання мiсцевого значення в межах Конституци i законiв УкраТни.
Органам мюцевого самоврядування можуть надаватися законом окремi повноваження органiв виконавчоТ влади. Держава фшансуе здiйснення цих повноважень у повному обсязi за рахунок кош^в Державного бюджету УкраТни або шляхом вщнесення до мiсцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податш, передае органам мюцевого самоврядування вщповщж об'екти державноТ власностк
Наведет вище сутнюш характеристики територiальних громад дають пiдстави вiднести Тх до природних монополш.
У широкому розумшш сутнiсть термiну монополiя («моно» - один «полео» -продаю) означае обов'язкове юнування певноТ економiчноТ виключностi становища фiрми, об'еднання пщприемств або цiлоТ галузi. Видiляють 4 фактори, кожний з яких або Тхне сполучення призводить до того, що утворюеться монополiя [16]: 1) монополiя може стати результатом нововведень i новацiй, захищених патентом; 2) економiя вiд масштабу; 3) виключна власнють на найважливiшi засоби i предмети виробництва; 4) державна полггика.
На сьогоднi у теорiТ природноТ монополГТ використовують декiлька визначень.
30
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
У одному з них (до початку 70-х рош ХХ ст.) при визначенш сутност природноТ монополГТ основною вважалась наявнють економи вiд масштабiв виробництва. За класичним визначенням, що дають Л.С.Брю i Р.К.Макконелл, природною монополiею вважаеться галузь, в якш «економiя, зумовлена зростанням масштабiв виробництва, проявляеться особливо рiзко, i, в той же час, конкурен^я нездшснена, ускладнена або просто неможлива» [17].
Разом з тим, юнуе шше визначення. «Природна монополiя - пщприемство або галузь, середнi витрати якоТ суттево знижуються по мiрi збтьшення випуску продукци. Внаслiдок цього, ттьки одне пiдприемство (монополiст) може виробляти весь обсяг випуску галузi ефектившше, нiж багато пiдприемств» (П.Е.Самуельсон, В.Д.Нордхаус) [18-19].
Таким чином, природы монополГТ юнують за умови, що економiя вщ масштаба дозволяе одному пщприемству задовольнити увесь ринковий попит до початку зниження вiддачi вiд масштабу. У випадку природноТ монополи причиною юнування вхiдних бар'ерiв е особливост технологи, а не наявнiсть, наприклад, права власност або урядових лщензш. Розосередження виробництва на декiлька пщприемств у даному випадку е недоцтьним, оскiльки воно призведе до зростання витрат на Тх утримання.
Наведет вище класичн визначення природноТ монополи стосуються однопродуктовоТ монополи: 1) монополiя може стати результатом нововведень i новацiй, захищених патентом; 2) економiя вiд масштабу.
В умовах глобалiзацiТ i подальшого поширення iнтеграцiйних процеав у свiтовiй економiцi у кшц ХХ ст., значно ускладнилась оргашзацшна структура суб'ектiв господарювання, у тому чи^ й природних монополiй. Тому виникла необхщнють формування механiзмiв управлшня бiльш складними багатопродуктовими природними монополiями.
Заслуговуе на особливу увагу пщхщ до виокромлення таких причин виникнення природних монополш, як економiчна виключнють становища фiрми, об'еднання пiдприемств або цтоТ' галузi [20,21].
За такого пщходу природними вважають монополiТ, в раз^ якщо Тх формування, функцюнування та розвиток на ринку вщповщних товарiв вiдбуваеться об'ективно, внаслiдок незалежних вщ волi i свiдомостi людей специфiчних якостей, притаманних цим товарам, роботам та послугам.
Природы монополи виникають в раз^ коли власники та суб'екти господарювання мають рщкюш та втьно невщтворювальш елементи виробництва (родовища корисних копалин, земельш дтянки та iн.). Цiноутворення на продукти землi (родовища корисних копалин) встановлюеться на основi витрат, ям здiйснювались на найгiрших дiлянках. Монополiя проявляеться у тому, що уа земельнi дiлянки чи родовища, окрiм найгiрших, забезпечують отримання надлишкового додаткового продукту, який перетворюеться у ренту [21].
Природними монополiями можуть бути галузi iнфраструктури, що мають важливе та стратегiчне значення для всього сусптьства, наприклад залiзничний транспорт, вшськово-промисловий комплекс, ЖКГ, тощо.
Зазначенi вище положення щодо природних монополш дають пщстави вважати територiальнi громади з певним наближенням, регюнальними природними монополiями.
Таким чином, iснуе необхiднiсть провести аналiз умов ефективностi функцiонування складноТ системи - територiальноТ громади з позици ставлення до неТ як до баагатопродуктовоТ природноТ монополiТ.
Важливим питанням щодо ефективностi функцiонування складних систем е Тх стшкють. Теоретичш основи стiйкостi природних монополiй сформоваш у роботах Дж. Панзара, А. Втлах та У. Баумоля [24, 25].
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 31
Однопродуктова природна монополiя вважаеться стiйкою, якщо юнуе цiна, що забезпечуе беззбитковють та непривабливiсть ринку для конкурент. Це, у свою чергу можливо за умови мшiмiзацп середнiх витрат.
Багатопродуктова монополiя вважаеться стiйкою, якщо юнуе певний вектор цш, що забезпечуе беззбитковють та непривабливють ринку монополюта для конкурентiв з аналопчною технологiею. Такi цiни вважають стшкими. Але, мiнiмальнi витрати та нульовий прибуток, що е необхiдною умовою стiйкостi цiн, не е достатньою умовою стiйкостi природноТ монополи. Багатопродуктова природна монополiя не може зашкодити проникненню конкурентiв на ринок. Загрозою е монопольно високi цiни, впровадження нових технологш, зростання попиту, тому юнуе необхщнють контролювання входження на ринок нових суб'ек^в та створення бар'ерiв для них.
Таким чином, для забезпечення стшкосп природноТ монополи використовуються:
- пряме державне регулювання з метою контролювання входження суб'ек^в на ринок та створення бар'ерiв для них;
- дерегулювання ринку з метою формування природних бар'ерiв для вступу на ринок за рахунок пщвищення и внутршньоТ стiйкостi. Таким природнiм бар'ером можуть бути стшк цiни.
Продемонструемо графiчно процес встановлення цши на продукцiю природноТ монополи (директивно! цiни) (рис. 1).
Рис. 1. Директивы цши на продукцш природноТ монополи АР - середня виручка; - гранична виручка; АС - середн витрати; МС
- граничн витрати
Максимум монопольно! цши забезпечуеться сшввщношенням цши Рм та обсягу випуску продукци Ом. У разi встановлення державою директивно! цши на рiвнi середшх витрат (АС): Р1 = АС, монополiя залишиться без прибутку. За умови випуску Ои виручка монополюта буде дорiвнювати загальним витратам. Як правило, в умовах природноТ монополи обсяг виробництва, що не забезпечуе 32 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
Р
МR
Цм 01 Цо Ц
отримання прибутку, менший шж необхщний сусптьству обсяг. Ним е О0, бо Р0 = МС (МС - граничн витрати). При обсязi випуску О0 монополiст отримае збитки, що на рис. 1 вщповщають заштрихованш площинi (цiна нижча за середн витрати).
Важливим аспектом оцiнки ефективностi дiяльностi природних монополiй е визначення його взаемозв'язку iз Парето-ефективнiстю економiчноТ системи загалом. Парето-оптимальним е такий стан економiчноТ системи, що за умови будь-яких змш у нш при пщвищенш добробуту (значення функцiТ шдивщуальноТ корисностi) хоча б одного з учасниш, не допускаеться зниження рiвня добробуту iнших [26].
Соцiально оптимальним результатом дiяльностi природноТ' монополи е результат, що забезпечуе максимум функци сусшльного добробуту.
Економiчно оптимальним для будь-якоТ системи е стан максимально ефективноТ дiяльностi. В системi природна монополiя - споживач таким е стан, за якого з одного боку природна монополiя отримуе прибуток, з шшого -максимiзуеться сукупний споживчий надлишок споживача.
Таким чином, функ^я сукупного добробуту е сукупним виграшем уах учасникiв ринку, тобто сумою споживчого надлишку та прибутку монополюта.
Виходячи з постановки задачу побудуемо функцш сукупного добробуту для однопродуктовоТ монополiТ. Будемо вважати, що Ю(Р) - функцiя попиту на продукт природноТ монополи; Р(Ю) обернена функ^я попиту; ТС(Ю) - функ^я
■■■ дТС(О) сукупних витрат природноТ монополи; МС(Ю) = -- граничнi витрати
др
монополи, де О - обсяг споживання природноТ монополiТ.
Сукупний споживчий надлишок при обсязi споживання О е рiзницею мiж максимальною цшою, яку споживачi були готовi заплатити за товар (послугу) i дшсною цiною товару Р(О), що проштегрована по всiм одиницям придбаного товару:
^ (О) = | Р(О) - Р(0)ёр = | Р(0)ёр - Р(0)р. (1)
0 0
Мета монополи - максимiзацiя прибутку: я (О) = Р(О)О - ТС (О).
У загальному випадку монополи мають можливють регулювати процес отримання максимального прибутку сшввщношенням величини монопольноТ цши (Рм) та монопольного випуску (Ом). Нехай витрати монополГТ описуються функ^ею: ТС = к + Ю. Тодi я (О) = РО - ТС(О) = РО - к - 10. Пюля його розв'язання вщносно Р, отримаемо рiвняння iзопрофiти: Р = I + (я + к) / О.
Для визначення комбшаци величин монопольного прибутку та випуску продукци у загальному випадку використовують карти iзопрофiт - кривих рiвних прибутмв (я) (рис. 2). На карту iзопрофiт (амейство гiпербол) накладаеться графк галузевого попиту. Точка дотику галузевого попиту (О) i найбтьш вiддаленоТ вiд початку координат iзопрофiти дае шукану комбiнацiю монопольноТ цши i прибутку.
Слiд зауважити, що на практицi монопольнi цiни не е максимальними, осктьки верхня межа цши монополюта обмежена платоспроможнютю споживачiв, що визначаеться рiвнем Тх доходiв. Тобто монополiст встановлюе такi максимальш цiни, за яких споживач прийме р^ення на користь придбання товар, а не вщмови вiд нього. Цши природних монополш взагалi контролюються державою.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 33
Р
р
Рм
▲
^--- П2
V 1 ^^ 1 ^^^^^^ ^^^ 1 ^^ ^^^ 1 ^^^ •____
1 1 1 1 1 ' ^ Ло
о Ом О
Рис. 2. Технолопя максимiзацN прибутку за допомогою iзопрофiт Вирiшити задачу максимiзацN суспiльного добробуту можливо за умови:
тах ^| Р(0№ - Р(О)О^ + (Р(О)О - ТС(О))| .
(2)
Отримаемо функцiю суспiльного добробуту як рiзницю мiж загальною кориснiстю продукци монополи (сума усiх цiн попиту) та загальними витратами на виробництво:
О
ж = | Р(О)ёО - ТС(О).
(3)
Для розв'язання умови (2) необхщно вирiшити рiвняння (3), шляхом його диференцiювання по змшнш О. Отримаемо, що оптимальна цша лежить на перетинi функци попиту та граничних витрат: Р(О) = МС(О).
У загальному випадку саме цши, що дорiвнюють граничним витратам на конкурентному ринку забезпечують найбтьшу Парето-ефективнiсть виробництва i споживання продукци (так зване «перше найкраще ршення») [26].
Рiвняння суспiльного добробуту (3) було отримане для однопродуктовоТ природноТ монополГТ. В разi, якщо монополiя е багатопродуктовою, тобто виробляе п продуктiв, рiвняння (3) можливо записати у виглядк
п V
ж = £{ Р(0)й0 - ТС(О).
(4)
г=1 0
Максимум ^еТ функцiТ можливо знайти за умови рiвностi нулю ТТ часткових
дЖ п г,
похiдних-= 0 . Отримаемо, що цши будуть дорiвнювати граничним витратам
д О,
Р(О) = МС(О). Таким чином, «перше найкраще ршення» для багатопродуктовоТ
0
34
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
природноТ' монополи - встановити цiну на кожний продукт на рiвнi граничних витрат. Але природы монополи не будуть виробляти продукцш за цшами, встановленими на рiвнi граничних витрат унаслщок збиткiв. У рiзних краТнах ця проблема вирiшуеться по-рiзному. Так, у США природы монополи залишаються приватними компашями, що регулюються спе^альними органами. У Франци вони управляються безпосередньо державою, мають вщносно самостшний статус в межах суспiльного сектора економки. Можливим рiшенням проблеми е надання державних субсидш.
У випадку природноТ монополи, суттевими е постшш витрати, граничнi витрати - меншi за середнi, тому цiна, що дорiвнюе граничним витратам не покрие витрат. Таким чином, «перше найкраще ршення» принесе збитки природнш монополи. Для запоб^ання збиткiв, природнiй монополи необхщно збiльшити виручку хоча б до рiвня витрат. Таким чином, необхщно розв'язати задачу: ТС(Ю) <Р(О)О. Це i е так зване «друге найкраще ршення». За таких умов цша встановлюеться на рiвнi середнiх витрат природноТ монополи: Р(О) = АС(О).
Отже, сусшльно оптимальною е цiна, що дорiвнюе граничним витратам, але вона збиткова для природноТ монополи. В разi некерованоТ природноТ монополи, монополiст встановить цшу, що перебiльшуе граничнi витрати, осктьки мае на метi отримання економiчного прибутку. Це призведе до скорочення обсягу виробництва вщносно сусшльно-оптимального. У свою чергу загальним наслщком буде привласнення монополютом споживчого надлишку i вiдбудеться порушення Парето-ефективностi [26].
При побудовi ^еТ' моделi необхщно враховувати штереси трьох сторiн: виробника, споживача i держави. Виробник зацкавлений у отриманi максимального прибутку, споживач - у споживанн продукци природноТ монополи у ефективному обсязi за сусшльно оптимальною цшою. Держава зацкавлена, з одного боку, в тому, щоб населення мало змогу придбати товари та послуги за цiнами, що негативно не впливають на його добробут. З шшого боку, прибуток виробництва - джерело бюджетних надходжень вщ природних монополш. Але податки сплачуються у дохщ держави тiльки в разi наявностi прибутку, а не збитку у природноТ монополи.
Таким чином, цшою, що максимiзуе сусшльний добробут при обмеженш на беззбитковiсть природноТ монополи е цша, що дорiвнюе середшм витратам монополи. Вона дозволяе природнш монополи бути беззбитковою (але не е ефективною цшою, осктьки збтьшуе обсяг випуску продукци) при м^мальних со^альних втратах (вiд привласнення надлишку споживача).
Проведений аналiз показав, що в умовах природних монополш виникае необхщнють компенсувати Тх можливi збитки за умови фiксацiТ цш на рiвнi граничних витрат. Це, на нашу думку, можливо здшснити такими шляхами:
- наданням дотацш;
- використанням механiзмiв цiноутворення, що дозволяють мiнiмiзувати рiвень втрат монополюта без порушення iнтересiв споживачiв.
Проаналiзуемо механiзм надання дотацiй.
У разi надання природнiй монополГТ дотацГТ, розмiр якоТ залежить вiд обсягу продукци, що випускаеться: О = 3(О), прибуток складе:
я = P(Q)Q - TC (Q) + G(Q).
(5)
Якщо розмiр дотаци визначити за формулою:
О
о = | Р(р)ар - р(р)о,
(6)
0
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
35
тодi максимум приросту сусптьного добробуту i обсягу прибутку монополи -спiвпадуть:
я (О) = Р(0)0 - тс (О) + | Р(О№ - Р(О)О = | РСО)^ - ТС(О). (7)
За таких умов, дота^я дорiвнюe надлишкам споживача, Тх можливо визначити без урахування витрат монополюта.
Таким чином, якщо через дотацш передавати монополи надлишки споживачiв, монополiст доведе обсяг виробництва до оптимального iз сусптьних позицiй розмiру за будь-якоТ функци витрат.
Дотацiйний механiзм використовуеться у бшьшост краТн свiту, незалежно вщ рiвня Тх економiчного розвитку. Але ставлення до нього неоднозначне. Прибiчники дотацшного механiзму необхiднiсть здiйснення видатш з бюджету краТни обфунтовують тим, що природна монополiя мае значн постiйнi витрати, тому заради забезпечення сусптьного добробуту е необхщнють компенсувати рiзницю граничних та середнiх витрат.
1нша точка зору полягае в тому, що природна монополiя е бiзнес-структурою, тому повинна бути оргашзований таким чином, щоб iснувала можливють отримувати прибуток.
Окрiм дотацiйного мехашзму, можливим для природних монополiй може бути компромюний варiант встановлення цши, що орiентована на рiвнiсть попиту (середньоТ виручки) та середнiх витрат: Р1 = АС (01) = AR (01) (рис. 1). За таких умов економiчний прибуток монополюта буде нульовим, необхщнють дотацш вщсутня, але Р1 > МС (0^), тобто обсягу продукци буде недостатньо для досягнення беззбитковостк
Одночасно досягти беззбитковостi багатопродуктовоТ природноТ монополи за вщсутносп дотацiй можливо за умови використання так званих цш Ф. Рамсея [27]. Вш запропонував дефщит коштiв природних монополiй лквщувати шляхом змiни принципiв цiноутворення - вщмовитись вiд принципу цiноутворення за граничними витратами, але за умови мiнiмiзацiТ втрати в ефективност внаслщок цiеТ вiдмови. Такий пiдхiд можливий за умови, що природна монополiя виробляе декiлька видiв продукцiТ або послуг (багатопродуктова монополiя).
У багатопродуктовш природнiй монополiТ максимiзацiя суспiльного добробуту буде досягнута за умови:
Л
тах ] I Ё | Р1 (ОШ - Ё Р1 (О)О +1 Ё Р1 (О)О - ТС(О) 1-1 0 1-1 ) V1-1
М
(8)
С(Q) < Ё Р1 (О)О1. (9)
1-1
У точцi оптимум обмежень:
п
С(Q) = Ё Р1 (О)О1. (10)
О
о
о
О
/
1-1
36
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
РГшенням умов (8) тa (10) e:
P, - MC, _ Я ^ д P, Q, _ к P, (1+ Я) J д Qk P, e, '
де P¡ - цiнa ^-товaрy;
MC - грaничнi витрaти виробництвa товaрy;
e, - елaстичнiсть попиту нa ^-товaр по цшГ;
k - констaнтa (пiдбирaeться тaк, щоб виконyвaлaсь yмовa беззбитковостi);
Я - множник Лaгрaнжa обмежень (10).
Рiвняння (11) нaзивaють прaвилом обернених елaстичностей.
Cyтнiсть зaпропоновaного Ф. Рaмсеeм мехaнiзмy цiноyтворення полягae в тaкомy. Для зaбезпечення беззбитковостi природно!' монополи' зaгaлом, щоб витрaти економГчноТ ефективностi 6ули мiнiмaльними, необхiдно пщвищити цiни по вiдношенню до грaничних витрaт обернено пропорцiйно елaстичностi попиту.
Цши Рaмсея мaксимiзyють фyнкцiю сукупного добробуту зa умови беззбитковостi природноТ монополи'. У випaдкy, якщо попит нa окремi товaри (продукти) природноТ монополи' не зaлежaть вГд цши нa ГншГ, прaвило Рaмсея пропонye встaновити вГдноснГ вiдхилення цГни нa кожний продукт вГд грaничних витрaт нa його виробництво тим вищГ, чим нижче елaстичнiсть попиту нa нього.
Цей метод використовyeться нечaсто зa тaких причин. По-перше, о^дно отримaти необхГдну iнформaцiю про попит рГзних груп споживaчiв тa функци' витрaт монополiстa. По-друге, як бaчимо, цiнa вищa для тих споживaчiв, якГ мaють меншу елaстичнiсть попиту. Ta^ елaстичнiсть хaрaктернa для споживaчiв, що не мaють вибору у споживaннi, товaр (послyгa) для них e житгаво необхГдною. У бшьшосп випaдкiв - це нaйменш зaбезпеченi верстви нaселення. Як бaчимо, виникae зaгрозa щодо соцiaльноï спрaведливостi - для бщних цГни будуть вищГ у вiдсоткaх до обсягу Тх доходГв, нГж для бaгaтих. Анaлогiчнa ситyaцiя спостерiгaeться i в рaзi встaновлення тaк звaних «втьних» (некотрольвaних) цГн нa товaри першоï необхщностк Taким чином, нa нaшy думку територiaльнa громaдa не повиннa використовyвaти зaзнaчений мехaнiзм цГноутворення внaслiдок його негативних соцiaльних нaслiдкiв для меш^нцГв територiaльноï громaди.
В рaзi, якщо вщомГ обсяги виробництвa, зa яких ц^ дорiвнюe грaничним витрaтaм, цГноутворення зa Рaмсеeм можливо сформyлювaти тaким чином [3]: необхГдно скорочyвaти обсяг випуску вах товaрiв в однaковiй пропорци' доти, доки сyкyпнa вируч^ не зрiвняeться Гз сукупними витрaтaми. Ha нaшy думку, отримaнa величинa e тим мiнiмaльним обсягом випуску товaрiв, що зaбезпечye беззбитковГсть фyнкцiонyвaння природноï монополи'. Ha прaктицi ж, нa нaшy думку, доцГльно корегyвaти продуктовий портфель природноï монополiï зa умови eдиного обмеження - сyкyпнa вирyчкa повиннa бути як мшГмум однaковою Гз сукупними витрaтaми, крaще - якщо перевищyвaти ïх.
Як було зaзнaчено вище, в сyчaсних yмовaх бГльшГсть природних монополГй e бaгaтопродyктовими. Для них було доведено, що спaднa функцГя середнГх витрaт e достaтньою, aле не необхГдною умовою iснyвaння природноТ монополiï. Тому сyчaсне визнaчення природноТ монополи' повинне бaзyвaтись не нa концепци' економп вГд мaсштaбa виробництвa, a нa концепци' сyбaдитивностi витрaт. Ïï aвтором ввaжaeться У. Бayмоль [24, 28, 29]. Cyбaдитивнiсть витрaт ознaчae, що виробництво будь-якоТ комбiнaцiï обсягГв випуску рГзних товaрiв бГльш вигГдно здiйснювaти однieю, a не декiлькомa фiрмaми:
"Упрaвлiння проектaми тa розвиток виробництвa", 2017, №2(62) 37
С (Q1 + Q2 +.....+ Qm) < C(Q1) + C(Q2) +.....+ C(Qm) (12)
де С - функ^я витрат;
Q1t Q2, .....Qm - обсяги випуску рiзних TOBapiB.
Джерелом eKOHOMiï у природних монополiях е постiйнi витрати. В деяких сферах eKOHOMi4HOï дiяльностi вони CYrreBi i нaявнi незалежно вiд того, який обсяг випуску буде здшснений. Зазначена ситуа^я характерна, наприклад, для виробництва електроенерги': незалежно вiд обсягу випуску, для отримання електроенерги' необхщне будiвництво електpостaнцiï.
Функцiонувaння aдмiнiстpaтивно-теpитоpiaльних одиниць також пов'язане з високими постшними витратами, осктьки iснуе необхiднiстю створення вщповщно1 iнфpaстpуктуpи та пiдтpимки ïï у вiдповiдному стaнi. Однак, якщо шфраструктура вже створена, витрати на доставку одиниц ресурсу, що споживаеться (граничш витрати МС), - малк
Таким чином, у будь-якоï окремо! aдмiнiстpaтивно-теpитоpiaльноï одиницi, як i у природной' монополiï, спостеpiгaються високi постшш витрати та низькi -граничш. Середш витрати природних монополiй вищi за гpaничнi, тому цiноутвоpення за граничними витратами е збитковим. Оптимiзувaти ситуацш можливо шляхом об'еднання населених пунк^в у теpитоpiaльнi громади. За таких умов можливо буде оптимальним шляхом використовувати вже наявну шфраструктуру, оптимiзувaти апарат управлшня, створити умови для багатопродуктового виробництва, тобто суттево скоротити постшш витрати теpитоpiaльноï громади у поpiвняннi з аналопчними витратами окремих територш до 1'х об'еднання.
Таким чином, викладеш положення щодо природних монополш та мехaнiзмiв пошуку умов упpaвлiння 1'х стaбiльнiстю може бути використан у пpоцесi формування ефективноГ системи упpaвлiння теpитоpiaльною громадою.
Як i у природних монополш, юнуе необхщнють компенсувати можливi збитки теpитоpiaльних громад (за умови фшсацп цiн на piвнi граничних витрат) наданням дотацш або використанням бтьш ефективних мехaнiзмiв 1'х функцiонувaння при одночасному врахуванш як iнтеpесiв держави, так й штереав споживaчiв.
Можливо стверджувати, що певне фшансове пщфунтя для створення такого мехaнiзму вже юнуе. Так, у 2015 роц внесеш змiни до Бюджетного та Податкового кодешв внaслiдок яких вщбулися суттевi змiни у мiжбюджетних вщносинах та нaповненнi мiсцевих бюджетiв за рахунок перерозподту джерел податкових надходжень мiж piзними piвнями бюджетноï системи. Зокрема, з Державного бюджету Украши на мюця передано плату за надання адмшютративних послуг, вiдсоток зарахування еколопчного податку збiльшено з 35 до 80 %, запроваджено збip з pоздpiбного продажу пiдaкцизних товapiв за ставкою до 5 % вщ вapтостi pеaлiзовaного товару. На мюцевий piвень передано податок на нерухоме майно. Передбачаеться, що теpитоpiaльнi громади отримають увесь спектр повноважень та фшансових pесуpсiв, що мали ттьки мiстa обласного пiдпоpядкувaння. Це, наприклад, зарахування 60% податку на доходи фiзичних оаб на власш повноваження, пpямi мiжбюджетнi вiдносини з держбюджетом (пpямi вiдносини мають обласш, paйоннi, мiстa обласного значення), державш субвенцiï [1].
Одночасно з розширенням бази формування дохiдноï частини мюцевих бюджетiв, вiдбулось перенесення значного обсягу витрат, передуам соцiaльних, до видатмв мiсцевих бюджетiв. Це обумовлюе необхщнють пошуку шляхiв формування бiльш стшких доходiв мiсцевих бюджетiв.
38
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
На сьогодн держава здшснюе суттеву фшансову пiдтримку процесу децентралiзацiТ. Так, у Державному бюджет на 2016 роц iз загального фонду державного бюджету мюцевим бюджетам були наданi субвенци на формування iнфраструктури об'еднаних територiальних громад на суму 1 млрд. грн. Ц кошти були спрямован на пiдтримку об'еднаних територiальних громад, розвиток шфраструктури та адмiнiстративних центрiв в громадах. Обсяг фiнансування iз загального фонду Державного бюджету Державного фонду регюнального розвитку склав 3 млрд. грн. Додатково було передбачено 1,94 млрд. грн. субвенци мюцевим бюджетам на соцiально-економiчний розвиток окремих територш та 0,95 млрд. грн. кош^в для каштальних видатш за програмою «Пщтримка державних та репональних iнвестицiйних проектiв». Загалом, у Державному бюджет на 2016 рiк було закладено кошти для 159 об'еднаних.
Але, на нашу думку, фшансова пщтримка реформ адмшютративно-територiального устрою УкраТни не повинна перетворитись на перерозподт коштiв Державного бюджету на користь окремих збиткових територiальних громад та Тх об'еднань. Схожий мехашзм вже iснував у державi - здшснювався перерозподiл коштiв Державного бюджету на користь певних регюшв, але вин виявив свою хибнють. Тобто кшцевою метою реформ повинно стати створення фшансово спроможних i самодостатшх територiальних громад. А держава повинна сприяти цьому, а не постшно забезпечувати процес фукцюнування громад.
Висновки. На основi аналiзу основних положень щодо ознак природних монополш та Тх порiвняння з сутнiсними характеристиками територiальних громад дають пiдстави вважати територiальнi громади з певним наближенням, регюнальними природними монополiями.
Показано, що територiальнi громади, як i природы монополи мають виключне законне однооабне право власностi на обмеженi ресурси - землю та шше рухоме i нерухоме майно, що знаходиться у комунальнш власностi i передане в управлшня громадi.
Проведена оцшка досягнення умов ефективностi функцiонування складних систем - природних монополш за показником Тх стшкють.
Доведено, що функцюнування адмiнiстративно-територiальних одиниць, як i природних монополiй пов'язане з високими постшними витратами, оскiльки iснуе необхщнютю створення вiдповiдноТ iнфраструктури та пщтримки ТТ у вiдповiдному станi.
Показано, що у будь-якоТ окремоТ адмiнiстративно-територiальноТ одиницi, як i у природноТ монополи, спостерiгаються високi постiйнi витрати та низьк -граничнi. Запропоновано оптимiзувати ситуацiю шляхом об'еднання населених пунк^в у територiальнi громади та доведена економiчна доцiльнiсть таких заходiв.
Проведений аналiз показав, що як i в умовах природних монополш, юнуе необхiднiсть компенсувати можливi збитки територiальних громад (за умови фшсацп цiн на рiвнi граничних витрат) наданням дотацш або використанням бтьш ефективних механiзмiв Тх функцiонування при одночасному врахуванш як iнтересiв держави, так й штереав споживачiв.
Перспективи подальших дослiджень у даному напрямку. Перспективи подальших дослiджень визначаються необхщнютю розробки моделi управлiння об'еднаних територiальних громад. Доцiльним буде розробити моделi управлiння матерiальними ресурсами, податками, фшансами, економiкою, виробництвом. Потребуе окремих дослщжень проблема забезпечення населення територiальних громад життево важливими товарами та послугами за умови прибутковосп функцiонування громад.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 39
Л1ТЕРАТУРА
1. Територiальна громада як базова ланка адмiнiстративно-територiального устрою УкраТни: проблеми та перспективи реформування. - К.: Н1СД, 2016. - 61 с.
2. Батанов, О.В. Територiальна громада - первинний суб'ект мунщипальноТ влади в УкраТш: поняття та ознаки / О.В. Батанов: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/visnyk/pdf/2008_2/visnik_st_13.pdf.
3. Муркович, Л. Територiальна громада як суб'ект мюцевого самоврядування в УкраТш: теоретичш аспекти / Л. Муркович : [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dbuapa.dp.ua/vidavnictvo/2010/2010_02%285%29/10mliuta.pdf.
4. Молодожен, Ю.Б. Поняття i сутнють територiальноТ громади в системi мiсцевого самоврядування УкраТни / Ю.Б. Молодожен // Ушверситетсьга науковi записки: Часопис Хмельницького ушверситету. - 2006. - № 2. - С. 128-136.
5. Волков, В.П. Лопстика нерухомост у житлово-комунальному господарствi : [монографiя] / В. П. Волкова, Л.А.Горошкова. - Запорiжжя: ЗНУ, 2013. - 645 с.
6. Волков, В.П. Моделювання умов беззбитковост функцiонування житлово-комунального господарства УкраТни / В.П.Волков, Л.А.Горошкова // Теоретичш i практичш аспекти економки та iнтелектуальноТ власностi: Збiрник наукових праць. - Марiуполь: ДВНЗ «ПДТУ», 2013. - Вип. 1. - Т. 1 - С.179 -183.
7. Волков, В.П. Прогнозування розвитку складних технiко-економiчних систем мезорiвня / В.П.Волков, Л.А.Горошкова // Економiчний вюник унiверситету: Збiрник наукових праць учених та астрашпв. - Переяслав-Хмельницький: Переяслав-Хмельницький державний педагопчний унiверситет iм. Г.Сковороди, 2013. - №20/2. - С.257-263.
8. Волков, В.П. Якють житлово-комунальних послуг як складова системи со^альноТ вiдповiдальностi пiдприемств галузi / В.П.Волков, Л.А.Горошкова, В.Шмаль // Науковий вюник Ужгородського ушверситету. Серiя «Економiка»: Збiрник наукових праць. - Ужгород: ДВНЗ «УжНУ», 2014. - Вип.3 (44). - С.86-90.
9. Горошкова, Л.А. Управлшня фшансовими потоками програм створення територiальних громад / Л.А. Горошкова, В.П. Волков, Г.В. Коваленко // Управлшня проектами та розвиток виробництва. - 2017. - №1 (61). - С.93-100.
10. Горошкова, Л.А. Створення та управлшня продовольчими ресурсами територiальноТ громади / Л.А. Горошкова, В.П. Волков, Р.О. Карбiвничий // Управлшня проектами та розвиток виробництва. - 2017. - №1 (61). - С.100-108.
11. Горошкова, Л.А. Проектне управлшня цшоутворення у житлово-комунальному господарствi / Л.А. Горошкова, В.П. Волков, 1.О. Карбiвничий // Управлшня проектами та розвиток виробництва. - 2017. - №1 (61). - С.108-117.
12. Горошкова, Л.А. Елементи беззбитковост у системi управлшня фшансами територiальних громад / Л.А. Горошкова, В.П. Волков, Г.В. Коваленко // Вюник Приазовського державного техшчного ушверситету. Серiя: Економiчнi науки. - 2017. -Вип. 33. - С.349-357.
13. Горошкова, Л. А. Оцшка стабтьност системи управлшня територiями в УкраТш / Л.А. Горошкова, В.П. Волков, Г.В. Коваленко // Вюник Приазовського державного техшчного ушверситету. Серiя: Економiчнi науки. - 2017. - Вип. 33. - С. 357-366.
14. Горошкова, Л. А. Особливост управлшня самофшансуванням територiальноТ громади / Л.А. Горошкова, В.П. Волков, Г.В. Коваленко // Вюник Приазовського державного техшчного ушверситету. Серiя: Економiчнi науки. - 2017. - Вип. 33. - С. 366 - 375.
15. Горошкова, Л. А. Дерево моделей управлшня грошовими потоками територiальноТ громади / Л.А. Горошкова, В.П. Волков, Г.В. Коваленко // Вюник Приазовського державного техшчного ушверситету. Серiя: Економiчнi науки. - 2017. - Вип. 33. - С.375 - 383.
16. Мiкроекономiка / За ред. В.Д. Базилевича. - К.:Знання, 2007. - 677 с.
17. Макконелл, К. Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика. В 2 т.: Пер. С англ. Т. 1. / К.Р.Макконелл, С.Л.Брю. - М: Республика, 1992. - 399 с.
18. Самуельсон, П. Экономика / П.Самуельсон. - М.: НПО «АЛГОН», 1992. - 420 с.
19. Самуэльсон, П.Э. Экономика / П.Э.Самуэльсон, В.Д.Нордхаус. - М.:Вильямс, 2001. -688 с.
20. Селищев, А.С. Микроэкономика / А.С. Селищев. - СПб.: Питер, 2002. - 447 с.
21. Економка: теоретичш основи / Буян 1.В., Березюк Р.М., Братко С.В., Заклета О.1., Ковальчук В.М., Сарай .1., Чирак М.В. Частина 1. - Тернопть: Астон, 1997. - 204 с.
22. Про мюцеве самоврядування в УкраТш: Закон УкраТни. [Електронний ресурс]. - Режим
40
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62)
доступу: http://www.Zakon2.rada.gov.ua/lows/show/280/97-BP.
23. Конститу^я Укра'ши: прийнята на 5 сесп Верховно! Ради Укра'ши 28 червня 1996 р. -К.: Право, 1996. - 63 с.
24. Боумоль, У. Экономическая теория и исследование операций / У. Боумоль. -М.:Прогресс, 1965. - 520 с.
25. Panzar, J. Free entry and the sustainability of nftural monopoly / J. Panzar, R. Willig // Bell Journal of Economics. - 1977. - Vol. 8. - P. 1-22.
26. Моделирование экономической динамики / Клебанов Т.С., Дубровина Н.А., Полякова О.Ю., Раевнева Е.В., Милов А.В., Сергиенко Е.А. - Х.: Издательский Дом «ИНЖЭК», 2004. - 244 с.
27. Микроэкономика : [учебник] / Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. - Т. 1, 2. -СПб.:Эконом.школа, 1998. - 503 с.
28. Boumol, W. Contestable markets and theory of industry structure / W.Boumol, J.Panzar, R.Willig. - New York: Harcourt Brace Jovanovich, 1982. - 510 p.
29. Boumol, W. On the proper tests for natural monopoly in a multiproduct industry / W.Boumol // American Economics Review. - 1977. - № 7. - P. 809-822.
,-, Стаття рекомендована до
Рецензент статл ,- " ... nn" on„ -Т
4 , и пубткацп 09.06.2017 р.
д.е.н., проф. Чиж В.1. j ч г-
УДК 005.92:336:352:005.8
Л.А. Горошкова, В.П. Волков, 1.О. Карбiвничий, I.A. Горбова
ОЛ1ГОПОЛ1СТИЧНИЙ СЦЕНАР1Й РОЗВИТКУ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
Доведена необхщнють модифiкацií монопольного ринку введенням елеменлв конкуренцií. Показано, що така ситуа^я можлива за умови забезпечення у ЖКГ взаемодп олiгополií споживачiв i3 монопсонieю виробникiв послуг. Для опису процесу створення ол^ополп у житлово-комунальному господарст^ запропоновано використати моделi теорп iгор. Доведено доцiльнiсть триетапно'1 моделi: Штакельберга, боротьби за лщерство та Курно. Доведено, що пюля створення дуополií Курно вiдбудеться подальше розширення ринку шляхом створення трюполп з переходом до олiгополií. Проведена оцшка з позицií ризику трьох етатв переходу вiд монополií виробниюв до олiгополií i конкуренцп. Доведено, що найб^ьший рiвень ризику пов'язаний з другим етапом, на якому вщбуваеться зб^ьшення обсягiв економiчноí влади приватного бiзнесу на ринку ЖК послуг при одночасному зменшенн державного впливу. Показано, що найменш ризиковим е третiй етап, за якого буде досягнуто стмку рiвновагу мiж дуополiстами, що, з одного боку, забезпечить достатнм рiвень прибутку для них, з Ышого - оптимальн умови щодо рiвня добробуту споживачiв. Визначенi особливостi вiтчизняного ринку житлово-комунальних послуг в контекст трьох описаних етап формування ол^ополп у галузк Рис. 5, табл. 2, дж. 17.
Ключовi слова: житлово-комунальне господарство, монополiя, олiгополiя, терiя iгор, ризики.
JEL О22
Постановка проблеми у загальному виглядк Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) е одыею з галузей нацюнально'Т економiки, що мае суттеве eKOHOMi4He i соцiальне значення. Дiяльнють ^еТ галузi пов'язана 3i створенням виокремлених складових нацюнального майна. ЖКГ УкраТни на сьогоднi знаходиться у кризовому стаж. На необхщносп реформування ЖКГ
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №2(62) 41
