CC BY
31
УДК 657.421.3
ТЕХНОЛОГИЯ ОЦ1НКИ I ОБЛ1КУ IНТЕЛЕКТУАЛЬНОï СКЛАДОВОï Д1ЯЛЬНОСТ1 ЯК ПЕРЕДУМОВА ДЛЯ КОМПЛЕКСНОГО АНАЛ1ЗУ 1ННОВАЦ1ЙНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ВИРОБНИЧОГО ШДПРИСМСТВА
Л.О. Волощук, к.е.н., доцент Л.В. Скороходова
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украша
Волощук Л.О., Скороходова Л.В. Технолог1я оцшки i обл1ку 1нтелектуально'1 складово'1 дгяль-ностг як передумова для комплексного аналiзу iнновацiйного потенщалу виробничого
тдприемства.
У статп розглянуто суть технологи оцшки i облшу штелектуальних aKraBiB, наведено концеп-цш формування технологiï та ïï основнi склaдовi; надано пропозицiï щодо автоматизаци загально!' технологiï, форми представления даних в нш
Ключовi слова: штелектуальш активи, комплексна технологiя, методи оцшки штелектуальних aктивiв
Волощук Л.А., Скороходова Л.В. Технология оценки и учёта интеллектуальной составляющей деятельности как предпосылка для комплексного анализа инновационного потенциала производственного предприятия.
В статье рассмотрена суть технологии оценки и учета интеллектуальных активов, приведена концепция формирования технологии и ее основные составляющие; представлены предложения относительно автоматизации общей технологии, формы представления данных в ней.
Ключевые слова: интеллектуальные активы, комплексная технология, методы оценки интеллектуальных активов
Voloschuk L.O., Skorokhodova L.V. Technology of estimation and account of intellectual constituent of activity as pre-condition for the complex analysis of innovative potential of production enterprise.
Essence of technology of estimation and account of intellectual assets is considered in the article, conception of forming of technology and its basic constituents is resulted; presented suggestion in relation to automation of general technology, form of presentation of information in it. Keywords: intellectual assets, complex technology, methods of estimation of intellectual assets.
Keywords: intellectual assets, complex technology, methods of estimation of intellectual assets
Проблематика питання оцшки i облшу штелектуальних активiв, а також !х воображения у вичизнянш звиносп ви-вчаеться багатьма провщними науков-цями. Але дослщження тддаються деяш аспекти цього питання. Комплексно це питання доа е не виршеним i е доволi актуальним для сьогодення.
Для того, щоб звести результати проведених дослщжень у едину технолопю оцшки i облшу штелектуально! складово! необхiдно, на сам перед, визначитись з уйма параметрами технологи, яка буде задовольняти вимогам тдприемств вах видiв дiяльностi та форм власносп - задля створення так звано! комплексно! (унiверсально!) технологи.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш
Серед укра!нських дослiдникiв окремi аспекти функцюнування iнтелектуального капiталу висви'-леш в працях О. Бервено, I. Журавльово!, О. Кен-дюхова, О. Лапша, Н. Марково!, О. Стрижак, С. Легенчук, Р. Романiв, А. Чухно. Бшьшють ви'-чизняних фахiвцiв присвятили сво! науковi працi окремим елементам штелектуального капiталу. Так, i результати використання об'ектiв штелек-туально! власностi в господарськ1й дiяльностi дослщжують В. Базилевич, О. Бiгдан, О. Бутшк-Сiверський, М. Вачевський, I. Дахно, А. Красовсь-ка, О. Морозов, П. Цибульов та ш Теоретичш та практичнi рекомендацi! стосовно облшу й аналiзу нематерiальних активiв розробили Т. Польова, С. Шульга, Л. Мельничук, I. Житная, М. Манухь на, Л. Городянська, О. Охрамович. Видiлення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми
Спроби сучасних науковщв вирiшити проблему комплексно! оцшки та облшу iнтелектуальних активiв не виконаш у повному обсязi, про що сввдчить наведення у публшащях чисельних пiдходiв до оцiнки, як варпсних, iнтегральних, так методiв математичного моделювання, але досi не винайдено загально! методики, прийнятно! для вах тдприемств рiзних форм влaсностi, що i становить завдання для подальших розробок та вивчення.
Метою статп е вивчення суп загально! технологи ощнки i облжу штелектуально! складово! д1яльност1 сучасних пiдприемств, визначення кон-цепцп И формування.
Виклад основного матерiалу дослвдження
В умовах стрiмкого розвитку впливу штелек-туальних активiв пiдприемства на його шнова-
цiйнi процеси постае потреба у повсякденнш дiяльностi ураховувати всi аспекти дiяльностi.
Серед дешлькох дослiджених джерел виявлено так1 визначення цього поняття, наведенi у таблиц нижче (табл. 1).
Таблиця 1. Визначення поняття «технолопя»
№ з/п Визначення поняття Джерело /автор
1. - наукова дисциплша, що вивчае способи переробки матерiалiв, виготовлення виробiв i процеси, що супроводжують цi види робiт Эфремова С.О. Загальний толковии словник [1]
2. - сукупнiсть прийомiв, що застосовують у якш-небудь справi, майстерсга, мистецтвi
3. - науковий опис способiв виробництва
4. - сукупнiсть методiв обробки, виготовлення, змiни стану, форми сировини, матерiалу чи полу фабрикату, що здшснюються у процесi виробництва продукцп
6. - засiб перетворення сировини - чи то люди, шформащя або фiзичнi матерiали - у необхiднi продукти та послуги Чарльз Перроу
7. - поеднання квалiфiкацiйних навичок, обладнання, iнфраструктури, шструменлв i вiдповiдних технiчних знань, необхiдних для здiйснення бажаних перетворень у матерiалах, iнформацil та людях Люис Дейвис
8. - комплекс оргатзацшних заходiв, операцiй i прийомiв, направлених на виготовлення, обслуговування, ремонт та/або експлуатацiю виробу з номшальною якiстю та оптимальними витратами М.Х.Мескон Основи менеджменту [2]
9. - у широкому сенсi - сукупшсть метод1в, процесiв i матерiалiв, що використовуються у будь-якш галузi дiяльностi, а також, науковий опис способiв технiчного виробництва; у вузькому - комплекс оргатзацшних заходiв, операцш i прийомiв, спрямованих на виготовлення, обслуговування, ремонт та/або експлуатащю виробу з номшальною яюстю та оптимальними витратами, що зумовлеш поточним рiвнем розвитку науки, технiки i суспiльства в ц1лому
З вище наведених визначень видно, що трак-тування поняття «технологiя» е досить рiзним i вживаеться як для визначення сукупносп деяких заходiв, методiв i операцiй, так i суто техшчно -як к1нцевий продукт розумово! або виробничо! дiяльностi.
Загалом, можна навести таке комплексне поняття - технолопя - результат штелектуально! дiяльностi, сукупнiсть систематизованих наукових знань, техшчних, органiзацiйних та iнших ршень про перелiк, строк, порядок та послщовшсть вико-нання операцiй, процесу виробництва та/або реаль заци i зберiгання продукцп, надання послуг [3].
З-помiж багатьох визначень термiну «технолопя» та дослщження сутi цього поняття видно, що цей термш вживаеться як для позначення суто виробничого характеру послiдовностi дiй та опе-рацiй, а також для позначення ланцюга процесiв щодо однорщних процесiв та iн. Будь-яка технолопя передбачае:
— предмет пращ (предмет технолопчного впливу, технолопчний об'ект);
— засоби пращ (технолопчш засоби);
— ноая технологiчних функцiй (пращвника, ко-лективу тощо);
— рiвень технологiчного розвитку суспiльства. Звичайно, що технолопя ощнки i облiку штелектуально! складово! шновацшного розвитку виробничого тдприемства буде мiстити в собi
комплекс заходiв щодо визначення об'екту ощнки, методiв його оцiнки, облшовий iнструментарiй з визначенням облiкових репсов, форм звiтностi, де й буде вщображатись результат оцiнки штелек-туальних активiв та дек1лькох варiацiй управлшсь-ких рiшень [3].
Комплексна технолопя ощнки та облжу ште-лектуальних активiв - це система методичних заходiв, що включае в себе процедури як первин-ного облшу, збору даних, так i вимiру вартостi iнтелектуальних активiв та !х вiдображення без-посередньо у фшансовш та управлiнськiй звггнос-тi тдприемств.
Структура iнтелектуального капiталу пiдпри-емства представлена трьома його основними скла-довими, яш повиннi бути представленi (розрахо-ванi) окремо за видами дiяльностi пiдприемства [4]. Нижче наведено складовi 1К з позначенням ресурсiв та потенщалу для кожно! з складових iнтелектуального капiталу.
Оск1льки iнтелектуальний каттал мае струк-турований вигляд, то й методи ощнки його складових будуть вiдрiзнятись за своею природою та характером.
Теоретично, процес трансформацп неосяжних iнтелектуальних ресурсiв у актив, що може тд-даватись облжу схематично можна представити так, як наведено на рисунку нижче (рис. 1).
Рис. 1. Процес трансформаци результатiв розумово! i творчо! дiяльностi у нематерiальнi активи
шдприемства
Звичайно, що для видiления тако! важливо! складово! технологi! оцiнки i облiку штелек-туальних aктивiв, як об'екту оцшки i облiку, необхщно дослiдити процес трaнсформaцi! резуль-тапв розумово! дiяльностi (потенцiaлу) у безпосе-реднiй актив, тобто об'ект оцшки та облшу.
Зрозумiло, що для цшей облiку та оцiнки штелектуально! складово! у дiяльностi пiдпри-емств впровадження такого поняття повинно вжи-ватись у сена сукупносп деяких методiв, прийо-мiв та оперaцiй, що б задовольняли потребам користувaчiв кшцево! iнформaцi!. Тобто, в даному випадку, технологiя повинна мiстити:
— перелш вхiдно! iнформaцi!, що необхiднa для оцшки i облiку iнтелектуaльних aктивiв (зазда-легiдь встановленими формами подання тако! iнформaцi!);
— групи показнишв, за якими буде проводитись оцшка iнтелектуaльних aктивiв (для вибору необхщно! оцiнки: грошово! або як1сно!);
— дешлька вaрiaнтiв висновк1в, при деяких стан-дартних вaрiaнтaх розрахованих результапв (дек1лька iнтервaлiв ймовiрних рiшень з визначенням граничних показник1в для кожного з iнтервaлiв);
— бухгалтерський шструментарш для облiку результaтiв оцiнки виявлених iнтелектуaльних aктивiв (з позначенням кореспондуючих ра-хунк1в, вiдповiдних статей витрат та доходiв та ш.);
— форма для внесення отриманих даних як до загальноприйнято! фiнaнсово! та статистично! звiтностi, так i форма, де знайде свое вщобра-ження окремо iнформaцiя про штелектуальш активи пiдприемствa у шльшсному, як1сному та грошовому вимiрникaх.
Наведеш склaдовi при !х сукупному впровад-женнi могли б задовольнити потребу створення комплексно! технологiй оцiнки i облiку штелек-туально! складово! дiяльностi пiдприемствa, але на первинному етат, при вiдсутностi напрацювань для створення тако! технологи доцшьною е роз-робка iндивiдуaльно! технологiй для окремого шдприемства, або для групи однорщних тдпри-емств, однакових за обсягами дiяльностi, формою влaсностi, та найголовшше - за спорiднено! гру-
пою штелектуальних активiв на цих шдприем-ствах.
Серед методик, за допомогою яких можна оць нити iнтелектуальнi активи можна видшити так !х групи:
— методи прямого вишрювання штелектуального капiталу, як1 грунтуються на щентифшаци в грошових або натуральних вишрювачах окре-мих компонентiв iнтелектуального кашталу (метод цитування патентiв, «Дослщник вартос-ти> тощо);
— методи ринково! каштал!заци, в основ! яких лежить обчислення р!знищ м!ж ринковою каштал!защею компани i власним катталом !! акцюнер!в (отримана величина розглядаеться як варпсть !! штелектуального кашталу або нематер!альних актив!в (до ше! групи нале-жить, наприклад, метод каштал!заци));
— методичш шдходи, як1 дозволяють простежити залежшсть впливу окремих фактор!в на к1нцевий результат використання штелектуаль-них ресурав (факторш шдходи) (прикладом можуть бути: модель Б. Лева «Value Chain Blueprint», методика консалтингово! ф!рми Ernst & Young «Measures that Matter»);
— методи визначення ефекту вщ використання компоненпв, що формують штелектуальний каштал (наприклад: методика Хаусела-Кашвського для оцшки вартосп оргашзацш-ного кашталу компани, метод вишру спожив-чого кашталу та in);
— матричш методи, засноваш на побудов! матриц! фшансових або нефшансових показник1в (зокрема: «Skandia Navigator», метод варпсно-го ланцюжка);
— штегральш методи, як1 базуються на комплексному поеднанш дек1лькох вишрювач!в, груп показник1в в едину систему (збалансована система показнишв Balanced Scorecard (BSC), метод IVM та in).
З вище наведених методик слщ ввести до складу технологш оцшки штелектуальних актив!в тшьки так1 (табл. 2).
Ta6nuua 2. CyTHicrb MeTogiB, ^o Mo®nHBo 3acTOcyBaTH npu оцiнцi IK b1thh3hhhhx nignpueMcTB
Ha3Ba Merogy CyTHicTb MeTogy
Merog iHTeneKTyantHoro Koe^iuieHTy gogaHoi BapTocTi (VAIC) BBaxaertca, ^o iHreneKTyantHHH KaniTan gaHoro cy6'eKTa rocnogaproBaHHa gopo^HHH 3a iHreneKTyantHHH KaniTan iHmoro, aK^o VAIC gaHoro cy6'eKTa 6intmHH 3a VAIC iHmoro
MeTog cniBBigHomeHHa phhkoboi Ta 6anaHcoBoi BaprocTi(MBV) BBaxaertca, ^o BapTicTb iHreneKTyantHoro KaniTany 3anemTi> Big nepeBH^eHHa phhkoboi BapTocTi Hag 6anaHcoBoro
MeTog goxogy Ha KaniTan 3HaHb (KCE) BBaxaertca, ^o BapTicTb iHreneKTyantHoro KaniTany cTBoproeTtca Horo 3gaTHicTK> reHepyBaTH gogaTKoBy, nopiBHaHo 3 cepegHto rany3eBHM piBHeM, peнтa6entнicтt cy6'eKTa rocnogaproBaHHa, aKa 36epexeTbca, ^oHaftMeHme, ^e BnpogoB®: Tpbox poKiB
EanaHcoBHH MeTog BBaxaerbca, ^o BapTicTb IK oiimKieTbcfl nume 3a gaHHMH OopMH 1
Cepeg HucenbHux MeTogiB i MeTogHK, ^o npono-HyKTb cynacm нayкoвцi, 6araTo TaKHx, ^o opiemo-BaHi Ha BHKopHcraHHa noKa3HHKa peanbHoi phhkoboi BapTocTi. Ane BHKopucTaHHa TaKHx MeTogHK ycKnag-HMeTbca HeMo^nHBic™ BH3HaneHHa phhkoboi Bap-TocTi gna Bcix nignpueMcTB, oKpiM aкцioнepннx TOBapucTB 3a gaHHMH ^oHgoBoi 6ip®i.
ToMy, go^nbHo BHMipKBaTH BnnHB iHTeneKTyanbHHx aKTHBiB Ha nigcTaBi npH6yTKoBocri BnacHoro KaniTany, ^o Mo®Ha 3acTocoByBaTH gna Bcix nig-npueMcrB pi3HHx $opM BnacHocri.
Пpoцegypa po3paxyHKiB npoBogHTbca BignoBi-gHo go HacTynHHx eTaniB:
Eman 1. Bu3HanaeTbca npH6yTKoBicrb BnacHoro KaniTany HnBK.
Eman 2. Po3paxoByeTbca HagHopMaTHBHa npu-SyTKoBicTb BnacHoro KaniTany AHnBK.
Eman 3. Bu3HaneHHa HagHopMoBoro npu6yTKy An, aKHH 3a6e3nenyeTbca BHKopucTaHHaM imeneK-TyanbHHx aKTHBiB, 3giftcHroeTbca Ha ocHoBi goSyTKy BenHHHH BnacHoro KaniTany Ta Horo HagHopMaTHB-hoi npuSyTKoBocTi.
Eman 4. y pe3ynbTaTi, BenHHHHa iHTeneKTyanb-hhx aKTHBiB BcraHoBnroeTbca mnaxoM KaniTani3a^i
An.
TaKHM hhhom, y3aranbHeHa $opMyna HaSyBae HacTynHoro BHgy:
A n _ BK x (Hnex - Hnu )
3HaneHHa cTaBKH KaniTani3a^i goцinbнo npHHHa-th Ha piBHi 0,24, ^o BignoBigae cepegHboMy 3HaneH-hk goxogHocTi 6aHKiBcbKHx geno3HTiB (3a yMoBH anbTepHaTHBHoro po3Mi^eHHa KaniTany He y Bupo6-HHHin, a y ^rnaHcoBift c$epi).
BnpoBag®eHHa TaKoi TexHonoriH gacTb 3Mory BHpimHTH aK o6niKoBi, TaK i aHaniTHHHi npo6neMH ctocobho iHTeneKTyanbHoi cKnagoBoi gianbHocTi nig-npueMCTB, a TaKo® nopiBHKBaTH TaKi nignpueMcTBa 3 Meroro BcTaHoBneHHa KoHKypeHTHHx nepeBar Ta noзнцiн Ha pHHKy.
OcHoBHa $yHKqia 6ygb-aKoi ycTaHoBH -npHHHarra ynpaBniHcbKHx pimeHb, ^o ^opMyroTbca Ha ocHoBi orpHMaHoi iH^opMaqii. iH^opMa^a Bigi-rpae Ba®nHBy ponb y cycninbHoMy po3BHTKy, a norpe6a ycix BHgiB nrogcbKoi gianbHocTi b iH^op-Ma^HHux pecypcax Heo6Me®eHa [5].
B ynpaBniHHi Ba®nHBy ponb Bigirpae o6niK. nigTBepg®eHHaM цbOмy e BH3HaneHHa, HagaHi ^nHM pagoM aBTopiB. TaK 3oKpeMa O.M. OcrpoBcbKHH 3a3Hanae, ^o 6yxranrepcbKHH o6niK 3a6e3nenye gocHTb o6'eMHy HacTHHy eKoHoMiHHoi iн$opмaцil nignpueMcTBa Ta e ogrnero 3 ronoBHHx ynpaBniHcbKHx $yHB^iH.
OcTaHHiM HacoM nonynapHocTi Ha6yBaKTb nporpaMHi npogyKTH y BHrnagi po3paxyHKoBHx nporpaM, HanpHKnag KpegHTHHH KanbKynaTop.
npu BH3HaneHHi KoMnneKcHoi TexHonorii oцiнкн Ta o6niKy iHTeneKTyanbHoi cKnagoBoi gianbHocTi nignpHeMcTBa Ta Bcix Heo6xigHHx ii cKnagoBHx, goцinbнo o6 egHaTH ix y TaK 3BaHHH «KanbKynaTop iHTeneKTyanbHHx aKTHBiB» 3agna 3pyHHocri po3pa-xyHKy Heo6xigHHx noKa3HHKiB Ta mBHgKoro gocTyny go Heo6xigHoi iн$opмaцil ynpaBnrnuaM Ta iHmHM KopucryBanaM iн$opмaцil [5, 6].
Пpннцнп po6oTH «KanbKynaTopa»: TaKun npo-rpaMHHH npogyKT 3a6e3neHHTb BenHKoro pi3HoMaHiT-HicTK iн$opмaцil, ocKinbKH b HboMy npu npaBHnb-HoMy Ta noBHoMy Bigo6pa®eHHi BxigHHx gaHHx Ta npaBHnbHoMy nporpaMyBaHHi TaKoro KanbKynaTopa Mo®Ha orpHMaTH Heo6xigHy iн$opмaцiro aK Hacr-kobo, TaK i cyKynHy iH^opMa^ro no cTaHy (HaaBHoc-Ti) Ta BapTocTi iHTeneKTyanbHHx aKTHBiB nignpu-eMcTBa.
,3,na nonaTKy, Heo6xigHo BBecTH iн$opмaцiro npo iHTeneKTyanbHi aKTHBH, ^o BKnronae b ce6e iH^op-Ma^ro ctocobho g®epena noxog®eHHa aKTHBy, Horo BapTocTi, BigHomeHHa go neBHoi rpynH iHTeneKTy-anbHHx aKTHBiB, BKa3aTH MeTog po3paxyHKy (b 3ane®Hocri Big xapaKTepy iH^opMaaii', ^o Heo6xig-ho orpHMaTH - aHaniTHHHy hh o6niKoBy).
^ani, Mo®Ha npocnigKyBaTH o6niKoBi пpoцecн, To6To BcTaHoBHTH ge B 6yxranTepcbKoMy o6niKy (B aKHx pericTpax Ta $opMax 3BiTHocTi) 6yge Bigo6-pa®eHo BapTicTb TaKoro aKTHBy Ta Ha aKi paxyHKH
R
Y +
n
бухгалтерського облiку буде вiднесено вiдповiднi суми (вартють активiв).
Багато калькулятори також можуть представи-ти iлюстровану шформацш у виглядi графiкiв i таблиць для наглядного представления даних, що буде зручним для керiвникiв установ, шдприемств [6].
Висновки i перспективи подальших дослiджень в даному напрямку
Дослщивши проблематику створення комплексно! технологи оцшки i облшу штелектуально! складово! дiяльностi виробничих пiдприeмств можна дшти таких висновк1в:
— для видшення тако! важливо! складово! технологи оцшки i облшу штелектуальних активiв, як об'екту оцiнки i облшу, необхiдно дослiдити процес трансформаци результапв розумово! дiяльностi (потенцiалу) у безпосереднш актив, тобто об'ект оцшки та облшу;
— встановити перелш вхiдноï iнформацiï, що необхiдна для оцшки i облшу iнтелектуальних активiв (заздалегiдь встановленими формами подання тако'' iнформацiï);
— визначити групи показнишв, за якими буде проводитись оцшка iнтелектуальних активiв (для вибору необхщно'' оцiнки: грошово'' або яшсно');
— ввести до функци «за замовчанням» дек1лька вaрiaнтiв висновк1в, при деяких стандартних вaрiaнтaх розрахованих результaтiв (дешлька iнтервaлiв ймовiрних рiшень з визначенням граничних показник1в для кожного з штерва-лiв);
— бухгалтерський шструментарш для облiку результaтiв оцiнки виявлених iнтелектуaльних aктивiв (з позначенням кореспондуючих рахунк1в, вiдповiдних статей витрат та доходiв та iн.);
— форма для внесення отриманих даних як до загальноприйнято! фшансово! та статистично! звiтностi, так i форма, де знайде свое вщобра-ження окремо iнформaцiя про штелектуальш активи пiдприемствa у к1льк1сному, яшсному та грошовому вимiрникaх.
Для полегшення облiкових процедур та з метою забезпечення aвтомaтизовaностi облiку доцiльно комплексну технологiю оцiнки та облiку штелектуально! складово! дiяльностi пiдприемствa та вйх необхiдних !! складових, доцiльно комплекс облшових процедур обеднати у так званий «Калькулятор штелектуальних aктивiв» задля зручностi розрахунку необхiдних показнишв та швидкого доступу до необхщно! iнформaцi! упрaвлiнцям та iншим користувачам шформаци.
Список лiтератури:
1. Эфремова С.О. Загальний електронний словник/ Общий толковый словарь русского языка// Режим доступу: http://tolkslovar.ru/t2446.html
2. М.Х.Мескон Основи менеджменту. Електронна бiблiотека// Режим доступу: http://www.bibliotekar.ru/biznes-43/58.htm
3. Шваб О.В. Проблеми формування, використання та оцшки штелектуального кашталу шдприемства / О.В. Шваб // Економiчнi науки. Серiя «Економша та менеджмент». Збiрник наукових праць. Луцький державний техшчний унiверситет. Випуск 5 (18). - Ч. 2. - Редкол.: вiдп. ред. д.е.н., професор Герасимчук З.В. - Луцьк, 2008. - 371 с.
4. Жураковська 1.В. Результати iнтелектуальноi дiяльностi як ресурси, активи, власнiсть та каштал шдприемства: облшовий аспект / 1.В. Жураковська // Вiсник Нацюнального унiверситету «Львiвська полiтехнiка». Менеджмент та шдприемництво в Украiнi: етапи становлення i проблеми розвитку. - 2009. - № 647. - С. 331-336.
5. Волощук Л.О. Особливосп застосування методiв вартiсноi оцiнки штелектуального кашталу фшансовому аналiзi / Л.О. Волощук, Л.В. Скороходова, О.М. Церковна // Економша харчовоi промисловостi. - 2012. - № 1. - С. 25-27.
6. Манашн В. Проблема обл^ нематерiальних активiв в Украш / В. Манак1н, О. Рябенко // Схщ. - 2010. - № 2 (102). - С. 10-12.
Надано до редакци 28.11.2012
Волощук Лщя Олександавна / Lidia O. Voloschuk
l. a. voloschuk@gmail. com
Скороходова Людмила Вiкторiвна / Lyudmila V. Skorokhodova
lyudmila_skorokhodova@mail. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Технологiя оцшки i облк штелектуально! складовоi дiяльностi як передумова для комплексного аналiзу тновацшного потенщалу виробничого шдприемства [Електронний ресурс] / Л.О. Волощук, Л.В. Скороходова // Економiка: реалп часу. Науковий журнал. — 2012. — № 3-4 (4-5). — С. 89-93. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2012/n4-5. html
