CC BY
49
УДК 331.102:005.336.4
Андрш Дмитрович Свсеев
Донецький нацiональний унiверситет
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ОЦ1НКИ ВАРТОСТ1 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАП1ТАЛУ
Сучасний свгговий розвиток змютовно характеризують тенденцп становлення пост-шдус^ального суспшьства, яю виявляються у процесах глобал1зацИ економ1чного буття. В умовах соц1ально-економ1чних трансфор-мацш мега-, макро- та м1крор1вня ключовими та безпосередтми елементами продуктивних сил стають шформащя, знання, креативтсть, що у сво!й цшсносп та синерги формують штелектуальний каттал, надаючи йому ознаки домшуючого фактора виробництва.
Стан вггчизняно! економши характери-зуеться, з одного боку, глобально-штеграцш-ними процесами вступу до свггово! еконо-м1чно! спшьноти, а з шшого - низьким р1в-нем розвитку науково-техтчно! бази, мора-льним зносом матер1альних актив1в i дефщи-том фшансових ресурс1в для !х модертзацп, що сприяють тдвищенню рол1 шформацш-но-штелектуальних фактор1в функцюнуван-ня укра!нських тдприемств.
Необхщтсть вартюно! ощнки штелек-туального катталу в сучаснш систем1 госпо-дарювання визначаеться такими факторами: провщною роллю знань в економ1чних i сус-пшьних вщносинах; змшами вимог до систем управлшня, що полягають в ор1ентацИ на людський фактор; значними прискоренням науково-техтчного прогресу, що е одним ¡з головних чинниюв устшного розвитку виробництва; посиленням значення й щнносп штелектуального катталу пор1вняно з мате-р1альними ресурсами.
Анал1з результата наукових досль джень показав, що на сьогодш юнуе безл1ч метод1в ощнки ринково! вартосп штелекту-ального катталу на р1вн1 тдприемства. Не-обхщтсть додаткових дослщжень пов'язана з1 складнютю й обмеженою можливютю ви-користання традицшних метод1в для ощнки нематер1альних сутностей; специф1чним характером окремих елеменпв штелектуально-го катталу; вщсуттстю единого, утвер-сального методу ощнки.
© А.Д. Евсеев, 2012
Висвггленню змюту цих процешв i роз-робщ проблем, пов'язаних 1з сутнютю та ви-м1рюванням штелектуального катталу, при-свячеш дослщження багатьох заруб1жних та вггчизняних науковщв. 1нтелектуальний каттал (вщ лат. intellectuаlis сарйа^ - розумо-вий головний або головт пiзнання) - це один iз рiзновидiв капiталу, який мае вщповщт ознаки капiталу й одночасно вщтворюе хара-ктерну лише йому специфшу й особливостi. 1з позицп сукупностi цiнностей штелектуа-льний каттал розглядаеться як актив, що володiе здатнiстю приносити дохiд (предста-вниками даного тдходу е В. Садовський, С. Стеценко, Б. Леонтьев, С. Ктмов, В. 1но-земцев, К. Тейлор, Л. Мельник, Л. Чухно та ш.). 1з позицп процесу суттсть штелектуа-льного капiталу полягае у його здатносп до вщтворення, у можливостi залучення штеле-ктуального катталу у процес кругооб^у, у якому здшснюеться його виробниче спожи-вання (у рамках даного тдходу дослщжують цю категорiю такi науковщ, як О. Буттк-Сiверський, Л. Едвшсо, С. Алберт, К. Бредл^ Д. Белл). Сутнiсть iнтелектуального катталу як результату полягае у його здатносп до приросту та забезпечення конкурентних пе-реваг тдприемства (представниками даного тдходу е Е. Брукшг, Т. Стюарт, Д. Клейн, Л. Прусак, Ю. Гава, Х. Макдональд та iн.).
Дослiдження процесiв формування ш-телектуального капiталу, його вщтворення, вимiрювання та вiддачi вiд використання е найбшьш актуальними, але складтсть та ба-гатоаспектнiсть цих процешв потребуе бiльш комплексного дослiдження. Саме цим зумов-ленi вибiр теми дослщження й обгрунтування його мети.
Мета статп полягае в аналiзi рiзнома-ттних пiдходiв до вимiрювання штелектуа-льного катталу, визначент !х переваг та не-долiкiв.
1нтелектуальний капiтал, розвиваючись на основi попереднiх форм катталу, вбирае в
Економiка промисловостi Есопоту of Industry
себе !х основт властивостi й одночасно мае власний змют, який визначаеться специфь кою його функцiй:
наявтсть i прогресуючий розвиток ш-телектуально! власностi;
становлення креативного типу мислен-ня працiвникiв, пiдприемцiв, наукових дiячiв, керiвного складу, який формуе та реалiзуе основнi моделi вщтворення кожно! конкретно! економiчно! системи та !х сукупностi;
переважне формування в данш системi капiталу штелектуального центру, який пос-тупово охоплюе всю сукупнiсть факторiв виробництва, розподшу, обмiну та спожи-вання.
Сучасними формами матерiалiзащ! ш-телектуального катталу сьогоднi е матерiа-льнi фактори виробництва, пращ - патенти, лщензи, ноу-хау, модели програми тощо, попит на як все бшьше зростае в усiх сферах життедiяльностi суспiльства та його суб'ек-нв.
За сучасних умов наджорстко! конкурентно! боротьби штелектуальний капiтал дае змогу створювати цiнностi та забезпечуе конкурентоспроможтсть як окремого тдп-риемства, так i економiки в цшому.
При теоретичному аналiзi впливу штелектуального катталу на функщонування економiчних систем необхiдно, в першу черту, виходити з того, що у гносеолопчному планi ця дiяльнiсть являе собою еднiсть ма-терiально-речових i вартiсних складових процесу отримання й використання нових знань. I, вщповщно, мае два аспекти забезпе-чення власного ефективного функщонуван-ня: досягнення його технолопчно! та еконо-мiчно! ефективностi [1]. Пiд технолопчно ефективним процесом розумiеться процес, ефективний з точки зору витрат основних ресуршв: такий, при якому неможливо провести дану кшьюсть продукци при менших витратах одного з факторiв виробництва без зростання витрат хоча б одного з шших.
Головна функщя iнтелектуального катталу - значно прискорювати прирiст при-бутку за рахунок формування та реалiзацi! необхiдних пiдприемству систем знань i вщ-носин, якi, в свою чергу, забезпечують висо-коефективну господарську дiяльнiсть тдп-риемства. Зокрема, штелектуальний каттал
пiдприемства визначае яюсть його системи управлiння. Саме штелектуальний каттал задае темп тахарактер оновлення технологш виробництва i його продукци, яю потiм ста-ють головними конкурентними перевагами на ринку [2].
Тому виникае проблема кшьюсно! ощ-нки iнтелектуального катталу на тдприемс-твi. На даний час штелектуальний каттал тдприемства ощнюеться як нематерiальнi активи вiдповiдно до роздшу «Облш немате-рiальних активiв», положень бухгалтерського облiку i правових документа з питань охо-рони прав штелектуально! власностi. Оцiнка об'екпв iнтелектуально! власностi проходить привнесеннi !! до статутного капiталу i вклю-ченнi до нематерiальних активiв, для вщо-браження на балансi тдприемства [3].
Такий тдхщ визначае варнсну оцiнку об'ектiв iнтелектуально! власностi як ощнку витрат на !х створення з урахуванням морального старiння i змшою iндексу цiн вiд моменту створення об'екпв iнтелектуально! власностi до моменту ощнки !х вартостi. Од-нак, вважаеться, що наявний тдхщ до ощнки штелектуального катталу як нематерiальних активiв i дiлово! репутацп пiдприемства з використанням бухгалтерських звтв не вь дображае реалiй сучасно! економiки.
Дослiдження моделей вимiрювання нематерiальних об'ектiв стосуеться тiльки об'ектiв штелектуального катталу. Для ви-мiрювання об'екпв iнтелектуального катта-лу використовують як грошовi (фiнансовi, вартiснi), так i негрошовi методи. Проте для варнсно! оцiнки цих об'ектiв i !х впливу на створення вартостi тдприемства в цшях на-дання звпносн власникам, негрошовi вимiр-ники не можуть бути застосоват. Це пояс-нюеться, по-перше, низькою мiрою порiв-нянностi результатiв вимiрювання один з одним i з шшими об'ектами; по-друге, у сумт-внш достовiрностi результатiв вимiрювання. Негрошовi вимiрники бiльше пiдходять для якiсного анатзу i розгляду перспектив роз-витку штелектуального потенщалу пщпри-емства. А рiзниця мiж поняттями штелектуа-льного потенщалу й штелектуального кат-талу полягае в тому, що перший е лише при-хованими можливостями, другий - фактич-
Економта промисловостi Экономика промышленности
ними, об'ективно юнуючими процесами або результатами [4].
Грошовi показники також мають ряд недолтв. Вони вiдбивають минулi подi! i за-лежать вщ iснування ринкiв; систематично знецiнюють майбутш результати, коли перед-бачуванi майбутш економiчнi вигоди пщда-ють дисконтуванню i приведенню до теперь шньо! вартостi; вони також нерiдко тддають-ся спекулятивним дiям з боку менеджерiв.
Методи вимiрювання iнтелектуального катталу розробляються з метою поглиблен-ня розумшня сутi всiх видiв нематерiальних активiв, а також для створення лопчно! тео-рi!, що пояснюе, як таю активи слщ виявляти i вимiрювати, щоб точно ощнювати вартiсть органiзацiй. Передбачаеться, що уточнення ринкових оцшок !х вартостi призведе до оп-тимiзацi! потокiв катталу, що, в свою чергу, означатиме тдвищення ефективносп ринко-во! економши.
Концепцiя iнтелектуального капiталу тiсно пов'язана з концепщею управлiння бiз-несом за допомогою вимiрювання та класи-фiкацi!. Це вкрай важливо з позицш забезпе-чення ефективного менеджменту, тому що результативне управлiння припускае можли-вiсть кiлькiсно! оцiнки об'екпв i процесiв. Розробники програм вимiрювання штелекту-ального капiталу стверджують, що вимiрю-вання елементiв, якi в минулому не зазнавали кшьюсно! оцшки, дозволить менеджерам отримати бiльш чггке уявлення про здатнiсть органiзацi! досягти сво!х цiлей. Бiльш того, звгги про iнтелектуальний капiтал е засобом донесення точно! шформацп про поточний стан бiзнесу до ринкiв ушх типiв. Крiм того, цi звгги служать своерiдними iндикаторами цiлей управлшсько! дiяльностi. У минулому спроби створення кшьюсних показникiв еко-номiчно! дiяльностi озбро!ли дiловий свiт такими корисними шструментами, як складнi системи облшу та система бухгалтерського облiку за методом подвшного запису. Тому зростання популярносп програм змiни ште-лектуального катталу безсумшвне, незва-жаючи на суперечливють питання про те, чи приводять вони до створення працездатних систем, що забезпечують отримання корис-но! шформацп та збшьшують шанси завою-вання конкурентних переваг.
Базовою проблемою облiку штелекту-ального капiталу е незмога врахувати Bei ви-трати, понесенi при здобутку такого катталу. Тому сьогодш науковцями пропонуються pi3Hi методи вимiрювання iнтелектуального капiталу, при застосуванш яких можна було б ощнити реальний стан пiдприемств. Появу рiзних показникiв оцiнки iнтелектуального капiталу спричинив стан великих транснащ-ональних компанш («Kraft», «Standard Oil» та m), при продажу яких ринковi щни порiв-няно з балансовими в^^знялись у десятки мiльярдiв доларiв.
Одним iз найбiльш поширених показ-ниюв оцiнки iнтелектуального капiталу е ко-ефiцiент Тобiна q [5], що в числовому зна-ченнi характеризуе стан компанп на ринку й розраховуеться як вщношення ринково! вар-тостi компанiï до вартостi замщення ïï реа-льних активiв (якщо коефiцiент q<1 не мае сенсу швестувати в цей обект).
Таким чином, даний показник вщо-бражае вш складовi вартостi компанiï, не по-казанi в балансових звггах. Поряд iз такими рiзноманiтними чинниками, як прогнозоват майбутнi доходи, побоювання брокерiв, думки експертiв i дефекти ринку, у ньому побiч-но врахованi нематерiальнi активи, яю охоп-люються термiном «iнтелектуальний кат-тал».
Якщо q-iндекс Тобiна бiльше одинищ, це означае, що ринкова вартють компанiï пе-ревершуе балансову вартють, i, отже, у бiр-жовш цiнi вiдображенi деякi незареестрованi (але вимiрянi) активи компанiï. Якщо q-ш-декс Тобiна менше одиницi, це означае, що бiржова вартiсть менше сумарно1' балансово1' вартостi ïï активiв, з чого випливае, що ком-панiя, можливо, недооцiнюеться бiржею.
Практично q-шдекс Тобiна може бути використаний для ощнки значущостi iнтеле-ктуального катталу в рiзних галузях. Фахiв-цi групи Carnegie Group розрахували вщношення ринковоï вартостi до балансовоï вар-тостi в кшькох галузях i виявили, що чим складтше використовуванi технологiï, тим вище середньогалузеве значення цього пока-зника. 1накше кажучи, високотехнологiчнi галузi в^^зняються високими значеннями q-iндексу Тобiна. Так, наприклад, у 1980 р. цей показник у компанш Microsoft i Emerson
EKonoMirn npoMumoeocmi Economy of Industry
Electric ^иблизно доpiвнював 8 i 2 вщповщ-но [6].
Разом iз тим 6уло б pозyмно cпpиймати g-iндeкc Тобiна лишe як наближeнy оцiнкy ваpтоcтi iнтeлeктyального капiталy, о^льки вiн можe вiдобpажати вплив i багатьох шших паpамeтpiв. На його значeння можуть впли-вати, напpиклад, заcнованi на макpоeкономi-чнiй динамщ пpогнози потeнцiйних i^ecTO-piв щодо pинковоï кон'юнктypи або чутки ^о майбyтнi пpидбаннi компанiï. №зважа-ючи на вce зазначeнe, iнфоpмацiя, що мю-
титьcя в цьому показнику, ^инайми, ^иб-лизно вiдобpажаe вщноету ваpтicть irn^e^ туального капiталy компанп. Вeличина цього показника можe cвiдчити пpо нeобхiднicть ypахyвання нeвiдчyтних активiв пiдпpиeмcт-ва й оцiнки ваpтоcтi вкладeного в них irn^e-ктуального катталу.
Доcлiджeння наукових пpаць вггчизня-них i заpyбiжних yчeних дае змогу узагаль-нити cyкyпнicть пiдходiв до оцiнки irn^e^ туального катталу. Отpиманi peзyльтати на-вeдeно в таблищ.
Тaблuця
Memodmm nidxodu do oцiнкu iнmeлeкmуaльнoгo кanimaлу
№ Мeтод (мeтодика) Сyтнicть мeтодy (мeтодики) Пepeваги та ждолши
1 2 3 4
1 Skandia Navigator [7] Заcтоcyвання матpицi для ощн-ки iнтeлeктyального капiталy, яка побудована на оcновi вико-pиcтання 73 показниюв i мае вигляд комп'ютepноï ^о^ами. Дозволяе пpоcтeжити як люд№-кий каттал у взаeмодiï зi ото-живчим капiталом, внyтpiшнiми пpоцecами i здатностями ком-панiï до шновацш, cтвоpюe фь нанcовy цiннicть компанп Пepeвагами вважають: можливicть гащ^вати за змiнами показникiв, cтвоpeння умов для навчання, pозви-тку та пiдвищeння квалiфiкацiï œp-cоналy, набуття фiнанcових, тeхно-логiчних, iнфоpмацiйних, шновацш-них та конкypeнтних пepeваг шд^и-eмcтвом; нeдолiком - вiдcyтнicть чь тких зв'язкiв мiж вищeзазначeними cфepами пiдпpиeмcтва
2 Мони^ нeматe-piальних активiв [8] Заcтоcyвання cиcтeми cтpатe-гiчних iндикатоpiв, що вщоб-pажають пpоцec вiдтвоpeння й викоpиcтання iнтeлeктyального капiталy. Мони^ нeматepiаль-них активiв видiляe тpи на^я-ми оцiнювання iнтeлeктyально-го катталу: нашi клieнти, наша компатя, нашi люди Мeтодика дае змогу отpимати iнфоp-мацiю, нe пpо минyлi доcягнeння компанiï, а пpо тe, як компанiя pоз-виваeтьcя. ïï нeдолiком можна вважа-ти вiдcyтнicть yнiвepcальних паpамe-тpiв оцiнки iнтeлeктyального катта-лу, тому кepiвництвy жобхщно cа-моcтiйно визначати набip показниюв, якi найбiльш вдало хаpактepизyють дiяльнicть пiдпpиeмcтва
3 Доcлiдник ваp-TOcri [8] Мeтод фiнанcового облшу, що пiдpаховye й pозподiляe ваp-тicть iнтeлeктyального капiталy за його отладовими Оцiнка вpаховye витpатнy ваpтicть iнтeлeктyального капiталy та нe вpа-ховуе динамiкy цiнноcтi
4 Мeтод IVM (вceоcяжноï ощнки) [8] Викоpиcтовye iepаpхiю зважe-них iндикатоpiв, якi комбшу-ютьcя мiж cобою для вiдноcноï оцiнки iнтeлeктyального катта- лу Можливо викоpиcтовyвати тiльки на piвнi дepжави, ощнки ж пpийнятнi в цiлях облшу
5 Мeтод ваpтicно-го ланцюжка [8] Побудова матpицi жфшажових показникiв, згpyпованих за eта-пами шновацшно!' дiяльноcтi Нeфiнанcовi показники в оcновi ощнки cyпepeчать пpинципам облiкy
Екoнoмiкa npoMumoeocmi Экoнoмuкa npoMbi-mMemocmu
1 2 3 4
6 1ндекс штелек-туального кат-талу [8] Консолщащя окремих шдекив iнтелектуального катталу у единий iнтегральний iндекс, що оцiнюeться в зiставленнi 3i змь ною ринкового капiталу фiрми Методика, нацшена на побудову все-осяжно! картини створення вартостi в компанп. Спроба об'еднати декiлька рiзних iндикаторiв в один iндекс, i пов'язати змши в iнтелектуальному капiталi зi змiнами на ринку. Пiдхiд поеднуе стратепю, нефiнансовi характеристики, фшанси й додану вар-тiсть. Вщмшт риси IК-iндексу: фо-кусування на мотторингу динамiки 1К, загальний огляд компанп, вщмш-ний вiд аналiзу фiзичних активiв
7 Коефщент То-бша [6] Будуеться на розрахунку вщ-носного показника вартосп ш-телектуального капiталу, що ви-значаеться на основi стввщ-ношення ринково! вартостi компанп та очiкуваноï вщновлюва-льно1 вартосп активiв Переваги коефiцiента Тобша над ш-тегральними показниками: ринкова варнсть об'екта менш схильна до змш пiд впливом неринкових факто-рiв, нiж ринкова цiна акцш тдприем-ства; методика обчислення коефщь ента Тобiна може застосовуватись до вшх форм органiзацi! пiдприемств
8 Метод "Interbrand" [9] Метод оцiнки бренду як однiеï 3i складових iнтелектуального катталу тдприемства Використовуеться для оцшки не всього штелектуального капiталу, а лише його частини - бренду
9 Брокер техноло-гiй (БТ) [9] Визначення вартостi штелекту-ального катталу фiрми на ос-новi застосування 20 аудитор-ських питань i дiагностики ре-зультатiв обробки вщповщей С надзвичайно дорогим, тому не мо-же бути рекомендований як основний метод
10 Модель Б. Лева "Value Chain Blueprint" [10] Побудована на оцiнцi здiбностi пiдприемства до iнновацiй. Для ощнки виокремлюють дев'ять груп показникiв, таю як: накопи-ченi, придбанi здiбностi, дiлова мережа, iнтелектуальна влас-шсть, технологiчна можливiсть реалiзацiï iнновацiй, перспекти-ви зростання компанiï тощо Значна перевага - можливо викорис-товувати в облшу, але е складносн в розрахунку показниюв перспективного перюду
11 Моштор штеле-ктуального кат-талу К. Е. Свейбi (Intangible Assets Monitor) [7] Методика Intangible Assets Monitor роздшяе невiдчутнi ак-тиви на зовшшню структуру, внутрiшню структуру й компе-тенцiю людей. Кожен iз трьох нефiнансових показникiв оцi-нюеться з точки зору зростання ефективносн, стабiльностi й iнновацiй Головними перевагами моштору е: збiр внутрiшньо! та зовнiшньо! ш-формацi! щодо змiн основних показниюв штелектуального катталу; формування процесу передачi i пе-ретворення знань на матерiальний носiй, iнструмент створення цшнос-тей. Однак головна роль придшя-еться компетенцi! спiвробiтникiв, внутршня та зовнiшня структура опиняеться на другому плат, а сфера
EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi Economy of Industry
3aKiuHeuHR ma6nu^
1 2 3 4
^iHaHciB B3arani He BpaxoByeTbca. Cnig 3a3HanuTH, ^o BH3HaneHHa piBHa iHBecTyBaHHa y po3bhtok KpeaTHBHocri nepcoHany Ta HflflKP Hagae 3Mory BH3HanuTH cnpoMo^HicTb nignpueMCT-Ba ^ogo npumBugmeHHa iHHoBa^HHo-ro po3BHTKy
12 MeTog phhkoboi KaniTani3a^I [11] MeTog rpymyeTbca Ha o^h^ nepeBH^eHHa phhkoboi BapTocri KoMnaHii' Hag ii 6yxranTepcbKoro BapTicTro, ^o ^opMyeTbca 3a pa-xyHoK BHKopucTaHHa iHTeneKTy-anbHHx aKTHBiB HeMo^nuBo BHKopucTOByBaTH b o6ni-Ky. He Bigo6pa^ae guHaMiKy, ToMy ^o puHKoBa BapTicTb o6'eKTiB gocnig^eH-Ha Mo®e 3Mmrobathcb HaBiTb nig nac npoцegyp o^hkh
13 Knowledge Quick Scan [18] MeToguKa giaraocraKH CTaHy KoMnaHii' b rany3i po6oTH 3 im-e-neKTyanbHHM KaniTanoM, ^o BKnronae b ce6e aHKeTyBaHHa h aHani3 npoцeciв ynpaBniHHa 3HaHHaMH Cy6' eKTHBHa oцiнкa, aKa rpyHTyeTbca Ha BucHoBKax eKcnepTiB. Ba^Ko HaHTH gocTaTHro KinbKicTb o6'eKTiB gocni-g^eHHa
14 36anaHcoBaHa CHCTeMa noKa3-HHKiB (Balanced Scorecard (BSC)) [12] MeToguKa oцiнкн aK MaTepianb-hhx, TaK i HeMaTepianbHHx aKTHBiB, aKa rpyHTyeTbca Ha noTupbox CKnagoBHx - ^maHcu, MapKe-THHr, BHyTpimHi 6iзнec-npoцecн, HaBnaHHa Ta 3pocTaHHa Ii' nepeBaraMH e: nerKe cnpuHHaTTa ga-Hoi' cucTeMH Ta mBugKe 3acTocyBaHHa Ha npaктнцi; cTaHoBneHHa npunuHHo-HacnigKoBHx 3B'a3KiB Mm noKa3HHKa-mh pi3HHx c^ep; HagaHHa Mo^nuBocri e^eKTHBHoro BHKopucTaHHa cTpaTerii' po3BHTKy iHTeneKTyanbHoro KaniTany nignpueMcTBa; aKicHo BnnuBaTH Ha 3anuTH Ta no6a^aHHa KnieHTiB. OgHaK noKa3HHKH, ^o ^opMyroTb gaHy chc-TeMy, He e cTanuMH, ToMy 3anpoBa-g^eHHa Balanced Scorecard noTpe6ye nocTiHHoro HaBnaHHa nepcoHany ^ogo ii' BHKopucTaHHa Ta npucrocyBaHHa go 3MiH 3oBHimHboro cepegoBH^a
Cepeg BH^e3a3HaneHux nigxogiB go bh-MiproBaHHa iHTeneKTyanbHoro KaniTany npuBe-pTae yBary nigxig, npegcTaBneHHH KapnoM-EpiKOM CBeH6i, 3khh Buginae 25 MeTogiB BHMi-proBaHHa IK, 3rpynoBaHHx b 4 KaTeropii' [7].
1. MeTogu npaMoro BHMiproBaHHa iffre-neKTyanbHoro KaniTany (Direct Intellectual Capital methods (DIC)). flo ^ei' KaTeropii' Ha-ne^aTb yci MeTogu, 3acHoBaHi Ha igemu^iKa^i Ta oцiнцi y rpomax oKpeMux aKTHBiB a6o oKpe-mhx KoMnoHeHTiB iHTeneKTyanbHoro KaniTany. nicna Toro, aK oцiнeнi oKpeMi KoMnoHeHTH iHTeneKTyanbHoro KaniTany a6o HaBiTb oKpeMi aKTHBH, BHBoguTbca iHTerpanbHa oцiнкa iHTe-
neKTyanbHoro KaniTany KoMnaHii. npu ^oMy 3oBciM He o6ob'33kobo oцiнкн oKpeMux KoMnoHeHTiB CKnagaroTbca. Mo^yTb 3acTocoByBaTucb i 6inbm CKnagHi ^opMynu.
2. MeTogu BH3HaneHHa phhkoboi' Kani-Tani3a^i' (Market Capitalization Methods (MCM)). O6nucnroeTbca piзннцa Mm phhko-bow Kanrrani3a^ero KoMnaHii' i BnacHHM Kani-TanoM ii aкцioнepiв. OTpuMaHa BenunuHa po3-rnagaeTbca aK BapTicTb ii iHTeneKTyanbHoro KaniTany a6o HeMaTepianbHux aKTHBiB.
3. MeTogu po3paxyHKy Biggani aKTHBiB (Return on Assets methods (ROA)). Ea3yroTbca Ha o6nucneHHi piзннцi Mm BigHomeHHaM go-
EKOHOMiKa npoMucnoeocmi Экономuкa npoMbirnnemocmu
ходу суб'екта господарювання за певний пе-рiод (за винятком податкiв) до вартосп його матерiальних активiв (ROA) i аналопчним показником галузi в щлому. Добуток отри-мано! рiзницi й вартостi матерiальних активiв ощнюваного суб'екта господарсько! дiяльно-стi е середшм доходом вiд iнтелектуального катталу. Потiм шляхом прямо! капiталiзацii або дисконтування одержуваного грошового потоку визначають вартють його штелекту-ального катталу [13].
4. Методи бально! ощнки (Scorecard Methods (SC)). Iдентифiкуються рiзнi компо-ненти нематерiальних активiв або штелекту-ального капiталу, генеруються i доповща-ються iндикатори та шдекси у виглядi пщра-хунку очок або як графи. Застосування SC методiв не передбачае отримання грошово! ощнки штелектуального капiталу. Цi методи подiбнi до методiв дiагностичноi шформа-цiйноi системи.
Оскiльки оцiнка в 1-й i 4-й групах ме-тодiв виконуеться вiд окремого до загально-го, а в 2-й i 3-й - вщ загального до частки, то групи методiв 2 i 3 бiльше прийнятш для оцiнкиiнтелектуального капiталу суб'екта господарювання в щлому (наприклад, при операщях купiвлi-продажу). Вiдповiдно групи методiв 1 i 4 бiльше тдходять для аналiзу ефективностi структури штелектуального катталу й окремих його елеменпв [14].
Подальший аналiз видiлених методiв показуе, що для вартiсноi ощнки штелектуального катталу регюну загалом прийнят-ними е групи методiв 1, 2 i 3. 1х порiвняль-ний аналiз свiдчить, що перевагу необхщно надати методу 3, осюльки: застосування методу 1 (DIC) практично унеможливлюеться, тому що виконати вартюну оцiнку окремих елеменпв капiталу регiону занадто складно внаслщок вiдсутностi вiдповiдноi статистики; застосування другого методу (MCM) ускладнюеться нерозвинешстю в Украiнi фондового ринку, на якому щнш папери зна-чно! частинипiдприемств та установ не наяв-нi.
На основi узагальнення вщомих методик оцiнки iнтелектуального катталу можна виокремити чотири перераховаш категори. При цьому слiд зазначити вщносну близь-
юсть DIC i SC методiв, а також MCM i мето-дiв ROA. У перших двох випадках рух йде вщ iдентифiкацiï окремих компонента ште-лектуального катталу, у другому - вщ штег-рального ефекту.
Методи типу ROA i MCM, що пропо-нують грошовi оцiнки, кориснi при злиттi компанш, у ситуацiях купiвлi-продажу бiзне-су. Вони можуть використовуватися для по-рiвняння компанiй у межах одше1" галузi. Вони також бшьш пiдходять для iлюстрацiï фь нансовоï вартостi нематерiальних активiв. Нарештi, вони грунтуються на сталих правилах облшу, 1'х легко повiдомляти професш-ним бухгалтерам. Недолiки цих методiв по-лягають у тому, що вони марш для некомер-цшних органiзацiй, внутрiшнiх вiддiлiв i ор-ганiзацiй громадського сектору. Це особливо пщходить для MCM методiв, яю можуть за-стосовуватися тiльки до публiчних компанiй.
Переваги дiагностичноï iнформацiйноï системи i SC методiв у тому, що вони можуть бути застосоваш на будь-якому рiвнi оргашзацп. Вони працюють ближче до поди, тому одержуване повщомлення може бути бшьш точним, шж суто фiнансовi вимiрю-вання. Вони дуже корисш для некомерцiйних органiзацiй, внутршшх вiддiлiв i органiзацiй громадського сектору, для еколопчних i со-щальних цiлей. Як недолiк слiд зазначити, що шдикатори e контекстними й мають бути налаштованi для кожно1' органiзацiï та кожно1' мети, яка робить порiвняння дуже важкими. Крiм того, цi методи новi та нелегко прий-маються суспiльством i менеджерами, яю звикли розглядати все iз суто фiнансовоï точки зору. А комплексш пiдходи породжують великi масиви даних, якi важко аналiзувати й пов'язувати [15].
Використання методу КР1 для визна-чення чинниюв вартостi пiдходить якнайк-раще. Адже бiльшiсть дослiдникiв штелекту-ального катталу, зайнятих пошуком його вимiрювання, вдаються до цього методу в побудовi сво1'х моделей. Крiм того, з юнця 90-х рокiв активiзувалася робота Свропейсь-ко1' комiсiï з дослщження штелектуально-го капiталу i конкурентних переваг. Було запущено таю дослщницью проекти, як METRIUM (Measuring Intangibles to Under-
EmnoMÍrn npoMumoeocmi Economy of Industry
stand and Improve Innovation Management), що стартував 1998 р., iMAGIC (Measuring and Accounting Intellectual Capital). Мета цих проекпв - розробка методологи та системи вимiрювання для штелектуального капiталу. До проекту METRIUM було залучено 9 ут-верситетiв i дослщницьких iнститутiв Í3 6 европейських кра!н: Данiя, Фiнляндiя, Фран-щя, Норвегiя, Iспанiя i Швецiя.
MAGIC - масштабтший проект, ство-рений для бшьш глибокого дослiдження проектного та виробничого аспекнв дiяльностi в соцiально-економiчних системах. У нього залучено близько 40 европейських компанш свггового рiвня з таких кра!н, як: Данiя, Фш-ляндiя, Шмеччина, Австрiя, Iспанiя, Порту-галiя. Дослщження цих проектiв також зво-дяться до пошуку оптимального набору клю-чових показниюв ефективностi iз прив'язкою до стратепчних сфер управлiння: технологи, виробництво, економша i соцiальна сфера [16].
Але зрозумш висновки або результати роботи цих проекпв залишаються невщоми-ми. Хоча пропозицiй, як i що вимiрювати, -бiльше, тж достатньо, щоб зробити власнi висновки: ясно! i ушверсально! методики з вимiрювання iнтелектуального капiталу до-тепер ткому знайти так i не вдалося.
Таким чином, актуальним е визначення критерпв, яким вщповщатиме утверсальний методичний iнструментарiй оцiнки штелек-туального катталу пiдприемства. Тому треба зазначити, що тдходи до оцiнки штелектуального катталу тдприемства мають бути не лише суто формальними, але й адаптованими до реального застосування на практищ Не-обхiдна достовiрна варнсть iнтелектуального капiталу пiдприемства може бути отримана лише за умов комплексно! ощнки вшх трьох його складових: штелектуально! складово! людського капiталу, структурного та спожи-вчого капiталу. Не менш вагомою умовою е використання сукупносн показникiв: кшькь сних, яюсних та показникiв щентифшаци активiв, що неможливо виявити - компетентности та знань персоналу, корпоративно! культури, дшово! репутацп пiдприемства. При формуванш набору показникiв для ви-мiрювання й оцiнки iнтелектуального капгга-
лу потрiбно звернути увагу на потребу ви-ключення таких вимiрювачiв, розрахунок яких заснований на використанш щентичних промiжних значень, що перевантажуе методику необхщтстю проведення по суп дуб-люючих розрахункiв. Мають бути враховаш показники, здатнi виявити юнування синер-ri!, тобто взаемодiю мiж показниками, яка зумовлюе збiльшення позитивного результату, що вимiрюеться. Цшшсть штелектуаль-ного капiталу мае визначатися в контекст конкретно! стратеги розвитку фiрми, оскшь-ки при шшш стратеги цi ж самi штелектуа-льнi ресурси можуть не створювати додатко-во! вартостi.
1снують i опосередковаш проблеми, розв язання яких допомогло б у виршенш глобальних проблем ощнки штелектуального катталу - це фшансова звггшсть, яка на сьо-годнiшнiй день повною мiрою не вщображае всiх рiзновидiв iнтелектуального катталу. У чинних стандартах облшу (П(С)БО-8 та МСФЗ-38) [17] запропоновано враховувати до активiв пiдприемств лише нематерiальнi активи, до складу яких входять: 1) оргатза-цiйнi витрати, вщнесет до статутного фонду; 2) видатки на реестращю брендiв, торго-вих марок; 3) вартiсть програмного забезпе-чення; 4) авторськi права, рецепти, формули, проекти, макети, що були реалiзованi тощо. Проте варнсного вiдображення не знаходять такi важливi статтi, як дiлова активнiсть, ре-путацiя компанiй, розумовий потенцiал пра-цiвникiв, реальна вартiсть брендiв та торго-вих марок тощо, яю обумовлюють зростання як цiн на продукщю, так i ринково! вартосн пiдприемств. Це зменшуе шанси «багатих» на iнтелектуальнi активи пiдприемств вщпо-вiдати по зобовязаннях на суму цих активiв. Тому гостро постае проблема розбiжностей оцiнки реально! (ринково!, справедливо!) та балансово! (облiково!) вартосн майна пiдп-риемств, що спричиняе низку завдань, а са-ме:
остаточне видшення груп показникiв, за допомогою яких фшансовий стан тдпри-емств буде встановлений достовiрно, з ура-хуванням штелектуально! складово!;
формування единих пiдходiв до облшу та оцiнки штелектуальних активiв;
Економта npoMurnoeocmi Экономика промышленности
вщображення в звпносн корективiв щодо розширення облiку iнтелектуального капiталу окрiм уже наявних вимiрникiв не-матерiальних активiв, щоб зменшити варнс-ний розрив мiж реальною й балансовою оцшкою пiдприемств.
У цiлому побудова ушверсального методичного iнструментарiю на основi запро-понованих критерi!в сприятиме фундацп ш-ституту iнтелектуального капiталу в Укра!ш, становлення якого е запорукою формування конкурентоспроможно! економiки.
Деякi автори [13, 18] систематизують обективш причини й окремi аспекти мето-долопчних проблем, найбiльш важливi в контекст завдань цього дослiдження:
1. Поки не юнуе едино! науково об-грунтовано! методологi! для визначення цш-ностi1К.
2. Не зовшм зрозумiло, для досягнення яких цшей передбачаеться використовувати результати оцiнки 1К. Так, зокрема, А. Кози-рев включае в методолопю оцiнки 1К два роздiли «Оцшка iнтелектуального катталу при продажу бiзнесу» та «Оцшка штелектуа-льного капiталу для залучення iнвестицiй»
[15].
3. Завдання визначення цшносп 1К у бiльшостi випадюв пов'язуеться iз завданням визначення вартосп бiзнесу в цiлому або ри-нково! вартостi компанi!.
4. Визначення ринково! вартостi фiрми проводиться на основi вартiсно! моделi, що передбачае складання прогнозiв майбутнiх доходiв i витрат фiрми (у загальному випад-ку трудомiстких процедур, часто з непра-вильними результатами). Бiльш точно по балансу вдаеться визначити варнсть матерiа-льно-речових i фшансових активiв. Цiннiсть 1К (або НМА) розраховуеться як рiзниця мiж певною (прогнозною) ринковою варнстю i вартютю матерiально-речових i фiнансових активiв.
5. Можливий i iнший пiдхiд визначення ринково! вартосп, заснований на розмiрi капiталiзацi! фiрми, сформовано! котируван-нями акцiй фiрми на фондовому ринку. У цьому випадку можемо отримати апостерь орну оцшку вартосп 1К, пiсля того як ринко-ва вартiсть визначиться в операцп з продажу бiзнесу. Фондовi ж котирування деколи схи-
льнi до коливань, причини яких часто досить далею вщ ситуацii в самому 6i3Heci фiр-ми.Тут виникають проблеми, позначенi в ро-ботi А. Козирева: «У сучасних концепцiях 1К наводяться численнi приклади разючого не-збiгу мiж розрахунковими показниками рин-ковоi вартостi i реальною щною угод у сферi бiзнесу ... потрiбнi радикальнi змiни у принципах ощнки та облiку НМА» [15].
6. Необхщно вiдзначити незначний вш украiнського фондового ринку i пов'язану, зокрема, iз цим пасивнють на ньому росшсь-ких фiрм.
Таким чином, можна зробити висно-вок, що на сьогоднi розробки К.Е. Свейбi мають унiфiкований характер i можуть част-ково застосовуватись у практищ вимiрюван-ня нематерiальних активiв пiдприемств Укра-iни. Крiм того, майже всi вiтчизнянi теоретики штелектуального капiталу мiстять поло-ження цiеi концепцii. Подальшi дослщження мають бути спрямованi на пошук шляхiв детального поелементного аналiзу i вартiсноi оцiнки iнтелектуального катталу репошв Укра1'ни для розроблення рекомендацш щодо прискорення !'х розвитку i вирiвнювання ре-гiональних диспропорцiй.
Уш наявнi методи вимiрювання 1К належать до кшьюсних, даючи ощнку 1К у процентному спiввiдношеннi вщ ринково! вартостi компанii, грошовому е^валенту даноi частини внутрiшнiх резервiв компанп i лише методи пiдрахунку очюв (Scorecard Methods (SC)), якi позищонуються Ерiком Свейбi як подiбнi методам дiагностичноi iн-формацiйноi системи, близью до того, щоб бути визнаними як яюсш методи ощнювання 1К. Цi методи можна застосувати на рiзних етапах вимiрювання компонентiв IK i в рiз-них навггь не комерцiйних органiзацiях, але фахiвцi зазначають у них багато недолтв, у тому числi й суттевих, що робить !х непопу-лярними та поки не сприйнятливими m сус-пiльством, нi менеджерами з розвитку IK компанп.
У цшому побудова утверсального методичного шструментарда на основi запро-понованих критерив сприятиме фундацii iн-ституту штелектуального катталу в Украш, становлення якого е запорукою формування конкурентоспроможноi економши.
EKonoMirn npoMumoeocmi Economy of Industry
Лггература
1. Голубкин В.Н. Интеллектуальный капитал в эпоху глобализации мировой экономики [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.ou-Hnk.ru/pub/business_ob-raz_1_18.htm#prob.
2. Лось В.О. Концепщя впливу штеле-ктуального катталу на шновацшний розви-ток пiдприeмства / В.О. Лось // Держава та регюни. Серiя: Економiка та тдприемницт-во. - Запорiжжя, 2008. - № 2. - С. 125-130
3. Малюга Н.М. Бухгалтерський облiк в Укра!ш: теорiя й методологiя, перспективи розвитку: моногр. / Н.М. Малюга. - Житомир: ЖДТУ, 2005. - 548 с.
4. Ляшенко Н.С. Методичш пiдходи удосконалення аналiзу моделей вимiрювання iнтелектуального капiталу пiдприeмства / Н.С. Ляшенко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Chem_Biol/Nppdaa/econ/2012/151.pdf.
5. Tobin J. 'A general equilibrium approach to monetary theory? / J. Tobin // Journal of Money Credit and Banking. - 1969. -Vol. 1. - №.1. - P. 15-29.
6. Stewart T. Brainpower? / T. Stewart // Fortune. - 1991. - June 3. - Р. 42-60.
7 Sveiby K.E. The Intangible Assets Monitor / Karl-Erik Sveiby [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.sveiby. com/articles/CompanyMonitor.html.
8. 1лляшенко С.М. Актуальш проблеми управлшня штелектуальним капггалом тд-приемства / С.М. 1лляшенко // Мехашзм ре-гулювання економши. - 2008. - № 2. - С. 92102.
9. Львов М.А. Методы и проблемы оценки эффективности управления знаниями при реализации проекта / М.А. Львов // Экономика региона и управление. - 2007. -№ 18.
10. Ляпина С. Управление знаниями в организации как основное направление повышения конкурентоспособности / С. Ляпи-
на, Т. Григорьева // Вестник НАУФОР. -2003. - № 4.
11. Бендиков М.А. Идентификация и измерение интеллектуального капитала инновационно активного предприятия / М.А. Бендиков, Е.В. Джамай // Экономическая наука современной России. - 2001. -№ 4. - С. 92-104.
12. Kaplan R.S. The Balanced Scorecard - Measures then drive Performance / R.S. Kaplan, D.P. Norton // Harvard Business Review. -1992. - V. 70. - № 1. - P. 71-79.
13. Van den Berg H. Models of Intellectual Capital Valuation : A Comparative Evaluation / H. Van den Berg // Working papers Queen's University Kingston, 2003.
14. 1лляшенко С. М. Сутшсть, структура i методичш основи ощнки штелектуаль-ного катталу шдприемства / С. М. 1лляшен-ко // Економша Украши. - 2008. - № 11. -С. 16-26.
15. Козырев А.Н. Тезисы к докладу Интеллектуальный капитал: состояние проблемы (15 апреля 2004 г.) [Электронный ресурс] / А.Н. Козырев. - Режим доступа: http://kozyrev.labrate. ru/kozyrev_doklad_icapi-tal_2004.htm.
16 European Commission work on Intangible Assets [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ll-a.fr/intangibles/ec_work. html.
17. Мiжнародний стандарт бухгалтерского облшу 38 «Нематерiальнi активи» (IAS 38 «Intangible Assets») [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.min-fin.gov.ua/control/publish/article/main?art_id=9 2410&cat_id=92408.
18. Товстих Л.Е. До задачi аналiзу щнносп штелектуального катталу (потен-щалу) компани / Л.Е. Товстих // Креативна економка. - 2008. - № 3 (15). - C. 48-54 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.creativeconomy.ru/articles/3007/.
Надшшла до редакци 23.09.2012 р.
- Економ1ка промисловост1 ^ Экономика промышленности -
ISSN 1562-109X 345
2012, № 3-4 (59-60)
