CC BY
4
BicHiiK Нацiонального унiверситету "Львiвcька полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 1 (33), 2022
УДК 342.9
Олексш Терлюк
Нацюнальний унiверситет "Львiвськa полтехшка", астрант кафедри aдмiнiстрaтивнoгo та iнфoрмaцiйнoгo права
Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! oсвiти oleeksiy2807@gmail.com
ТЕХНОЛОГ1Я BLOCKCHAIN У КОНТЕКСТ1 МОЖЛИВОСТЕЙ ЦИФРОВ1ЗАЩ1 ЕФЕКТИВНОГО ПУБЛ1ЧНОГО АДМ1Н1СТРУВАННЯ
http: //doi.org/10.23939/law2022.33.121 © Терлюк О., 2022
Актуальшсть дослщжуваноТ проблеми зумовлюеться потребою зробити публiчне управлiння й публiчне адмiнicтрування в держав! бiльш прозорим, насамперед, через виведення такот системи урядування, до якот в громадян була б довiра. Наголошуеться, що в cуcпiльcтвi в1днедавна усе активнiше замислюються над електронним уряду-ванням, ширше - над шляхами створення шновацшних iнcтрументiв, якi б допомогли краще виконувати державш зобов'язання перед ним. Пщкреслюеться, що у цьому cенci, Blockchain е найбiльш багатообiцяючою та по-справжньому шновацшною технологiею. Наголошуеться, що вказана технолопя задала абсолютно новi правила гри на рiвнi публiчного управлшня й публiчного адмiнicтрування. Biдтак, мета статт полягае в тому, щоб оцiнити можливicть застосування шновацп у публiчному адмiнicтруваннi в контекcтi погляду на технолопю Blockchain з позицш пiдходу до ТТ використання в публiчному управлiннi та як фундаментально-шституцшноТ шновацп в публiчному адмiнicтруваннi. Наукова розвщка пiдготовлена на стику шформацшного права та науки державного управлшня, ТТ методологiчна основа, передовciм, - дiалектичний метод пiзнання, який дозволяе розглядати суспшьно-пол^ичш та правовi явища та процеси у розвитку та взаемозв'язку.
Стверджуеться, що через Blockchain держава може здшснювати своТ зобов'язання у виглядi надання адмiнicтративних послуг громадянам без жодних посередни^в. Наголошуеться, що розподшена база даних, чим i е Blockchain, також дае можливкть "децентралiзувати" довiру вiд центрального уряду на ноди (учасниюв мереж^, якими в цьому контекcтi е громадяни. Обгрунтовуеться теза, що Blockchain через низку своТх характеристик, зокрема рису незмшносл та децентралiзацil, е доброю можливктю заохотити cуcпiльcтво брати участь у пщтримщ та верифжацп транзакцiй в мережi блокчейну, тим самим створюючи децентралiзацiю щеТ мереж^ через яку будь-яке публiчне адмшктрування буде трансформуватися в прозорий та ефективний менеджмент з вщкритими даними. Як висновок, наголошуеться, що це i е саме та модель
влади - т. зв. хорошого менеджменту, до якого прагне будь-яка демократична краТна, зокрема й Укратна.
Ключовi слова: Blockchain, блокчейн-технолопя, цшфровпаЫя, публiчне адм^ нiстрування, правове забезпечення.
Постановка проблеми. З-помiж наслщюв CTpiMKoro поширення iнформацiйних техно-логш i вiртуалiзащl багатьох сфер життeдiяльностi сучасного суспiльства, чи не найбшьш прикрий пов'язаний з проблемами довiри до шформацп, можливостями пошкодження даних, 1х фальсифшацп, несанкцiонованого використання чи втрати з державних реес^в. Звюно, навiть потенцiйна можливiсть виникнення таких проблем безпосередньо позначаеться на ефективност публiчного управлiння як процесу колективного прийняття та реалiзацil стратегiчних ршень на основi узгодження i координування мети i дiй усiх ключових учасникiв та, зокрема, публiчного адмшстрування як регламентовано! законами та шшими правовими актами дiяльностi, спрямовано! на прийняття адмшстративних рiшень; надання адмшстративних послуг тощо. Одним iз найбшьш надшних iнструментiв збереження та захисту електронно! шформацп сучасностi обгрунтовано вважаеться блокчейн-технолопя (Blockchain). Сьогоднi вона визна-еться ефективним iнструментом децентралiзацil довiри вiд нинiшнiх централiзованих шсти-туив, а тому закономiрно, що в планах - ll ширше використання у багатьох сферах як пуб-лiчного управлiння, так i публiчного адмiнiстрування.
Аналiз дослiдження проблеми. Серед дослщниюв технологи Blockchain в публiчному адмiнiструваннi можна виокремити таких зарубiжних, переважно американських i британських, вчених: М. Атзорi (M. Atzori), Н. Боуле (N. Bauerle), В. Кофш (B. Coffin), М. Гаско (M. Gasco) та iн. Сфера 1хшх iнтересiв охоплюе проблеми децентралiзацil управлшня, питання фiнансiв i страху-вання в контекстi технологи, з'ясування рiзницi мiж публiчним i приватним блокчейном i т. iн. З-помiж украшських вчених-правознавцiв iнтерес до проблеми проявляють одесити G. О. Харитонов та О. I. Харитонова, харюв'янин О. Е. Омсон, львiв'яни Т. Бачинський, Р. Радейко, I. Крикавська та ш.
Мета. На прикладi технологи Blockchain дослщити можливостi застосування нових шнова-цiйно-технологiчних рiшень для покращення урядування в державi. Зокрема, ощнити можливiсть застосування шноваци у публiчному адмiнiструваннi в контекстi погляду на технологда Blockchain з позицiй тдходу до ll використання в публiчному управлiннi та як фундаментально-шституцшно1 шноваци в публiчному адмiнiструваннi.
Виклад основного матерiалу. Загалом в суспiльствi сприйняття державного управлiння й публiчного адмшютрування як одного з його проявiв, широко пов'язане зi сферою доцифрово1 ери та шформацшно1 революци: менш ефективна, менш демократична, частково прозора, переважно бюрократична, недостатня якiсть послуг та повшьна реагування [16]. У 1990-х рр. захщний свiт пережив своерщну революцiю у реформуваннi системи державного управлшня. Керуючись шфор-мацшно-комушкацшними технологiями, кра1ни пережили новий перехщ до культури управлiння, що бшьше грунтуеться на шформацп та знаннях. Цей рух у напрямку ново1 цифровiзацil описуе нову сферу, що характеризуеться мережевою дiяльнiстю, глобалiзацiею, новими сощальними можливостями, економiчними можливостями та пол^ичною свободою в мiстах, регюнах, кра1нах, а також в шституцшних органах, таких як уряди чи державш адмшютрацп [6]. Реалiзацiю запиту на покращення урядових рiшень, шдвищення довiри громадян та можливостей 1хньо1 участi, посилення пiдзвiтностi та прозоросп уряду, а також залучення рiзних зацiкавлених сторiн можна знайти в ршенш електронного уряду [21].
Щодо електронного уряду, на сьогодш не юнуе единого визначення кшцево! точки елек-тронного врядування. До прикладу, Оргaнiзaцiя Об'еднаних Нацш визначае електронне урядування як "використання 1нтернету та Всесв^ньо! мереж для надання державних даних та послуг громадянам" [7], Свiтoвий банк визначае його як поеднання нового державного управлшня та "здшснення пол^ично! влади для упрaвлiння справами нащ!" [17]. Фосе погоджуеться i описуе його як використання електронних комушкацшних тexнoлoгiй для надання та управлшня дер-жавними послугами [5]. Саксена сприймае електронне урядування як другу револющю в державному управлшш [18]. Звiдси випливае, що в OTCT^i публiчнoгo aдмiнiструвaння для посилення його eфeктивнoстi важливо змiнити спошб надання державних послуг всeрeдинi та ззовш, вико-ристовуючи проекти, як описують рiзнi форми прaвлiння, наприклад, електронну дeмoкрaтiю, електронне голосування, електронне правосуддя, електронну oсвiту та електронну охорону здоров'я [21].
Нинi св^ стае свiдкoм впровадження багатьох нових технологш у кiлькox секторах, наприклад, державному, енергетичному, промисловому, а також у сфeрi послуг, а технолопя блокчейн вважаеться одшею з найновших технологш, що вплине на суспшьство та бiзнeс у майбутньому [22].
Техшчно Blockchain - це розподшена база даних, ланцюжок блоюв, що пoстiйнo зростае, в яких збер^аються дaнi (транзакцп). Цi блоки криптoгрaфiчнo зaxищeнi та мають тимчaсoвi мiтки, внaслiдoк чого кожен блок пов'язаний iз пoпeрeднiм [11]. Блокчейн розподшено мiж нодами (учасниками блокчейну), i щоразу, коли новий блок тдтверджуеться, вiн негайно додаеться до вшх нoдiв [2]. За своею суттю мета блокчейна - виршити проблему дoвiри пiд час транзакцш мiж сторонами. Коли трaдицiйнo юнувала третя сторона, дoвiрeнa oргaнiзaцiя, чи то уряд чи банк, блокчейн усувае необхщшсть у посереднику за допомогою одноранговое' мeрeжi. Дeкiлькa транзакцш об'еднуються в новий блок, який додаеться в блокчейн. Коли новий учасник входить до мeрeжi блокчейн, вш приймае найдовший ланцюжок, який вважаеться найбшьш дoстoвiрним [12]. Отже, немае едино! точки вщмови, тобто жодна нода не може переписати блокчейн або шдтвердити шахрайськ транзакцп, а якщо одна нода буде знищена, мережа все одно функцюнуватиме. Незважаючи на те, що б^кош i блокчейн протягом багатьох роюв перебували пiд пильною увагою громадськосп, багато фaктoрiв сприяли 1'хн1й нещодавнш пoпулярнoстi. Тexнoлoгiя блокчейн oбiцяе нову форму управлшня та кидае виклик традицшним iерaрxiчним моделям упрaвлiння за допомогою бeздoвiрчol дeцeнтрaлiзaцil.
Така технолопчна oсoбливiсть Blockchain робить ll шновацшним iнструмeнтoм, який виявляеться корисним принаймш у кiлькox сцeнaрiяx застосування у сфeрi публiчнoгo адмь нiструвaння.
Блокчейн як фундаментальночнституцШна iнновацiя в публiчному адмтструвант
У 2008 рощ св^ пережив фшансову кризу, тд час яко! мiльйoни людей втратили сво! заощадження, oскiльки трильйони дoлaрiв були використаш для порятунку нaйбiльшиx банюв США через !хню системну корупщю та вiдсутнiсть упрaвлiння ризиками [3]. Приблизно у той же час псевдошмний програмют Сaтoшi Накамото випустив мaнiфeст (перший документ) про криптовалюту тд назвою "Бiткoйн". У документ було представлено кoнцeпцiю цифрово! гоивки в тexнiчниx деталях, яка общяе проведення цифрових трaнзaкцiй з низькою оплатою без дoвiрeниx пoсeрeдникiв [15]. Хоча цифрoвi грoшi та криптoгрaфiчнo захищений ланцюжок "блoкiв" не були новими щеями, у цьому документ було запропоновано рiшeння впровадження протоколу консенсусу Proof-of-Work. Кoнцeпцiя Накамото полягала не у пoвaлeннi уряду та початку фшансово! революцп, а у наданш послуг тим, хто ниш не обслуговуеться, зокрема, кранам третього св^у, де багато шститупв працюють пoвiльнo, а уряди корумповаш [20]. Ця нова тexнoлoгiя надала громадянам нaдiйну систему, яка перебувае поза нишшньою сферою дiяльнoстi урядiв.
Вщтак, на концептуальному piBHi завдяки cboïm технологiчним особливостям Blockchain дозволяе двом сторонам здiйснювати законш правочини один з одним без участ третьоï сторони. Зазвичай для законноï угоди потрiбен посередник, який управляе правочином, стежачи за тим, щоб обидвi сторони виконували свою частину правочину. Уряд традицiйно передае цю роль посе-редника на аутсорсинг, наприклад, банкам чи юридичним фiрмам, якi будуть вiдповiдати у разi неправомiрних дiй.
Використання управлшня блокчейном порушуе важливе питання про управлшня мережею: хто несе вщповщальшсть у повшстю децентралiзованiй мережi без центрального органу влади? Анонiмнiсть та децентралiзацiя роблять блокчейн та штернет досить схожими. Варто зауважити, що Blockchain часто порiвнюють з штернетом у контекстi технологiчних iнновацiй, але вони мають ключову iстотну вщмшшсть [8]. 1нтернет - це фундаментально-технолопчна iнновацiя, у той час як блокчейн-технолопя, можна стверджувати, е фундаментально-шституцшною шноващею [4]. З цього погляду, Blockchain е основною технолопею нових форм управлшня [4]. 1ншими словами, блокчейн конкуруе на ринках з оргашзащями як шституцшна альтернатива для координаци еко-номiчних дiй людей. У рамках реформ виникае питання, чи приносить Blockchain найбшьшу користь, будучи реалiзованим просто як технолопчне рiшення або прийнятим глибше як окрема форма управлшня.
Децентрал1зац1я doeipu та незмттстъ через технолог1ю Blockchain
Концептуально юнуе мало обмежень для використання Blockchain, оскшьки вш може принести користь у будь-якш сфер^ яка спираеться на бухгалтерський облiк або бази даних, якi можуть бути змiненi або до яких мають доступ багато учасниюв. Основна концепцiя блокчейн-технологи, можливо, проста, але особливостi мережi Blockchain визначають ïï використання в державному сектора Двi основнi характеристики технологи блокчейн - це розподш нодiв та незмiннiсть блокчейну.
Криптовалюта стала першим широко поширеним прикладом використання технологи блокчейн, тому багато хто не розумiе, що у свош основi Blockchain (i б^койн) - це де-централiзацiя довiри. Зауважимо, в традицiйному суспiльствi довiра централiзована в урядi через закони та правозастосування. Наявшсть централiзованоï оргашзацп означае, що данi, знання чи ресурси належать однш людинi. Централiзована система або органiзацiя створюе ризик того, що якщо функцiонування центрального органу не буде оптимальним, це негативно позначиться на функцюнуванш вие1" системи - це також вщомо як "едина точка вщмови" [1]. Цю проблему виршують програми на основi Blockchain. Вони й розподшяють те, що е "центральним".
Завдяки тому, що блокчейн-технолопя дiе як розподшена база даних мiж ушма учасниками мережi, змiнити минулi блоки в нш практично неможливо, i чим довше зростае ланцюжок, тим ресурсомюним i менш реальним стае злом системи та змша вшх минулих блокiв - як тшьки щось "надруковано" в блокчейнi, воно залишаеться там назавжди.
Кожен блок блокчейна мае хеш, який складаеться з вмюту блоку, i на цей хеш посилаеться наступний блок. Це забезпечуе ще один рiвень безпеки та прозоростi, дозволяе учасникам мереж Blockchain пiдтверджувати та перевiряти транзакцiï. У разi публiчних блокчейшв попереднi транзакцiï можуть бути перевiренi без проблем через браузерний блокчейн-провщник, оскiльки кожна транзакцiя мае хеш транзакци, який дiе як щентифшатор. Хоча деякi характеристики блокчейну (наприклад, публiчний або приватний доступ) можуть вiдрiзнятися, незмiннiсть - це основний принцип, який робить блокчейн ушкальним.
Хоча блокчейн концептуально незмшний, основш протоколи консенсусу, такi як Proof-of-Work i Proof-of-Stake, мають теоретичний ризик, званий "ризиком 51 %" - 51 % учасникiв мережi Blockchain об'еднуються проти решти 49 %, обчислювальною потужшстю або тдрахунком голосiв
маючи можливють вибирати, яю блоки е дшсними, i таким чином генерувати нелептимш транзакцiï. Проте за сучасними обчислювальними вимогами Blockchain забезпечуе високий рiвень безпеки, якому загрожують лише квантовi комп'ютери.
nidxid до використання Blockchain в публiчному управлтт та публiчному адмтттрувант
Вщмшшсть мiж публiчними та приватними блокчейнами мае виршальне значення для розумшня наслiдкiв 1'х використання у державному сектора У дискусiях про Blockchain часто не розрiзняють вiдмiнностей мiж типами доступу. I хоча обидва типи все одно е блокчейном, тип доступу визначае випадок використання. Також варто додати, що обидва типи подшяють основш характеристики Blockchain.
Приватш блокчейни важливi насамперед через зниження транзакцiйних витрат, тодi як пуб-лiчнi блокчейни мають додатковий аспект децентралiзованого управлiння. Приватнi блокчейни бшьше нагадують розширенi таблицi даних, тодi як публiчнi блокчейни дозволяють здшснювати децентралiзоване управлiння.
Але приватний блокчейн вимагае запрошення для участ у мережi блокчейн, i це запрошення мае бути тдтверджено адмшютратором [9]. Iснуючi користувачi приватних блокчейшв контролюють, хто може приеднатися до приватного, та, ^м того, контролюють, хто бере участь у процес консенсусу Blockchain.
Публiчний Blockchain - це блокчейн, в якому суб'екти можуть входити та брати участь у блокчейш без необхщност отримувати дозвш юнуючих користувачiв. Будь-яка людина, яка мае шдключення до 1нтернету, може брати участь у блокчейш Bitcoin або Ethereum, здiйснювати транзакцп, а також брати участь у процес консенсусу.
Варто нагадати, що першим застосуванням iнтернету була проста вщправка електронно1' пошти, але вш вирiс у щось, що справило револющю у спiлкуваннi та багато шшого. Так само блокчейн ниш найчастше використовуеться для криптовалют, але вш мае характеристики, що дозволяють використовувати технолопю в безлiч шших способiв.
Майбутне публiчного управлiння, зокрема публiчного адмiнiстрування, швидше за все, включатиме блокчейн як центральну технолопю в тш чи iншiй форм^ але чи буде блокчейн використовуватися тшьки як приватний блокчейн як зашб пiдвищення органiзацiйного потенцiалу або ж вш буде використовуватися як громадський блокчейн як iнструмент для шщювання спiль-ного виробництва, ще належить вивчити.
Нiдерланди е провщною крашою в пiлотних проектах Blockchain. Там банки, страховi компанiï та iншi приватнi компанiï працюють разом iз голландським регулюючим органом над спшьною розробкою структури Blockchain та визначенням варiантiв використання. За останш роки уряд Нiдерландiв запустив понад 30 пiлотних програм у державних органiзацiях, починаючи вiд проектiв фшансування на базi Ethereum у Мшютерсга фiнансiв та закiнчуючи управлiнням лiцензiями на паркування для iнвалiдiв у мунщипалтет Схiдам [19].
Blockchain пом^но пiдвищив кооперативну ефективнiсть - здатшсть вирiшувати проблеми спiльно за допомогою добровшьних механiзмiв [14]. Технологiï загалом запровадили новi форми спiльного виробництва та перевели його з шдходу, що орiентований на людину, на автоматизащю [10]. Уряд може надати iнформацiйну або технологiчну платформу, одним iз таких прикладiв е уряд вщкритих даних [13].
Приватнi блокчейни з невеликою кшьюстю нодiв мають мало причин використання токешв, але публiчнi блокчейни можуть використовувати токени для стимулювання обслуговування та взаемоди з блокчейном, система токенiв може використовуватися державним сектором для im-щативного спiвробiтництва мiж учасниками мережь Громадяни можуть отримувати токени за участь, i токени можуть бути використаш не тшьки для переведення в го^вку фiатноï валюти, але i для оплати державних послуг.
Висновки. Пщсумуемо викладений вище MaTepiar кiлькома пунктами.
1. На сьогодш суспшьство активно шукае вщповщ на запитання, як зробити управлшня ny6ri4He упpaвлiння й публiчнe адмшютрування в Дepжaвi бiльш прозорим, насамперед, через виведення тако! системи урядування, до яко! в громадян була б довipa. Вiднeдaвнa в суспшьсга aктивнiшe замислюються над електронним урядуванням, або шляхами до створення шновацшних iнстpyмeнтiв, якi б допомогли краще виконувати дepжaвнi зобов'язання.
2. У цьому сенш, Blockchain - багатообщяюча та по-справжньому iнновaцiйнa тeхнологiя, яка може задати абсолютно новi правила гри на piвнi пyблiчного управлшня й пyблiчного адм> нiстpyвaння. В контексп останнього - держава може здшснювати сво! зобов'язання у виглядi надання aдмiнiстpaтивних послуг громадянам без жодних посередниюв. Кpiм того, розподшена база даних, чим i е Blockchain, дае можливють "дeцeнтpaлiзyвaти" довipy вiд центрального уряду на ноди (учасниюв мepeжi), якими в цьому контексп е громадяни. В цш мepeжi пpозоpiсть та вiдкpитiсть даних урядування створюють та пiдтpимyють сaмi ж громадяни.
3. Blockchain через низку сво!х характеристик, зокрема рису незмшност та децентратзаци, е доброю можливютю заохотити сyспiльство брати участь у шдтримщ та верифшацп транзакцш в мepeжi блокчейну, тим самим створюючи дeцeнтpaлiзaцiю ще! мереж, через яку будь-яке пyблiчнe aдмiнiстpyвaння буде трансформуватися в прозорий та ефективний менеджмент з вщкритими даними. Це е саме та модель влади - т. зв. хорошого менеджменту, до якого прагне будь-яка демократична кра!на, зокрема, й Укра!на.
REFERENCES
1. Atzori, M. (2015). Blockchain Technology and Decentralized Governance. Is the State Still Necessary? University College of London. Available at. http.//nzz-files-prod.s3-website-euwest1.amazonaws.com/files/ 9/3/1/blockchain+Is+the+State+Still+Necessary_1.18689931.pdf, 16.03.2018.
2. Bauerle, N. What is Blockchain Technology? Coindesk. Available at. https://www.coindesk.com/ information/what-is-blockchain-technology/, 16.05.2018.
3. Coffin, B. (2009). The 2008 Financial Crisis. A Wake-up Call for Enterprise Risk Management. Risk and Insurance Management Society. Available at. https://www.ucop.edu/enterpriseriskmanagement/_files/ 2008fincrisis_wakeupcall.pdf, 26.02.2018.
4. Davidson, S., Filippi, P. D. and Potts, J. (2016). Disrupting governance: The new institutional economics of distributed ledger technology. Available. https.//ssrn.com/abstract=2811995, 15.03.2018.
5. Fose (2002). Adobe recognizes e-Government innovation. Internal Revenue Service employees honored for excellence in electronic tax form programs, B. W. G. Group, Washington.
6. Gasco, M. (2003). New Technologies and Institutional Change in Public Administration. Social Science Computer Review, 21(1), 6-14.
7. Hafeez, S. & Sher, S. W. (Eds.). (2006). UN Global E-government Readiness Report 2005. From Egovernment to E-inclusion (Vol. 2). United Nations Publications.
8. Iansiti, M. and Lakhani, K. R. (2017). The Truth About Blockchain. Harvard Business Review. Technology. Available at. https.//hbr.org/2017/01/the-truth-aboutblockchain, 16.05.2018.
9. Jayachandran, P. (2017). The difference between public and private blockchain. Blockchain Unleashed. IBM Blockchain Blog. Available at. https.//www.ibm.com/blogs/blockchain/2017/05/the-difference-between-publicand-private-blockchain/, 16.05.2018.
10. Lember, V. (2017). The Increasing Role of Digital Technologies in Co-production. Working Papers in Technology Governance and Economic Dynamics. No. 75 Available at. http.//technologygovernance.eu/files/main/2017090403424444.pdf, 06.03.2018.
11. Martindale, J. (2018). What is a blockchain? Here's everything you need to know. Digital Trends. Computing. Available at. https.//www.digitaltrends.com/computing/what-isa-blockchain/, 16.05.2018.
12. Mazonka, O. (2016). What is Blockchain: a Gentle Introduction. Defence Science and Technology Group (DST).
13. McBride, K., Aavik, G., Kalvet, T. and Krimmer, R. (2016). Co-creating an Open Government Data Driven Public Service: The Case of Chicago's Food Inspection Forecasting Model. Working Papers in Technology Governance and Economic Dynamics. No. 76: http://technologygovernance.eu/files/main//2017092108151515.pdf, 17.03.2018.
14. Nair, M. and Sutter, D. (2018). The Blockchain and Increasing Cooperative Efficacy. Independent Review. Spring 2018, Vol. 22 Issue 4, 529-550. 22 p.
15. Nakamoto, S. (2008). Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System. Available: https://bitcoin.org/bitcoin.pdf, 26.02.2018.
16. Potnis, D. D. (2010). Measuring e-Governance as an innovation in the public sector. Government Information Quarterly, 27(1), 41-48.
17. Rhodes, R. A. (2000). Governance and public administration. Debating governance, 54, 90.
18. Saxena, K. B. C. (2005). Towards excellence in e-governance. International Journal of Public Sector Management.
19. Schenker, J. L. (2017). The Netherlands Is Becoming A Blockchain Nation. Medium. The Innovator. Available at: https://innovator.news/the-netherlands-a-blockchain-nationa423eebc759e.
20. Tapscott, D. and Tapscott, A. (2016). Blockchain Revolution: How the Technology Behind Bitcoin Is Changing Money, Business, and the World. Penguin UK. 0241237874, 9780241237878.
21. Torres, L., Pina, V. & Royo, S. (2005). E-government and the transformation of public administrations in EU countries. Online Information Review.
22. Webb, A. 2016. 8 Tech Trends to Watch in 2016. Harvard Business Review: p. 4-7. Available at: https://hbr.org/2015/12/8-tech-trends-to-watch-in-2016 [Accessed November 15, 2019].
Дата надходження: 03.02.2022р.
Oleksiy Terlyuk
Lviv Polytechnic National University, Postgraduate of the Department of Administrative and Information Law, Institute of Law, Psychology and Innovative Education
oleeksiy2807@gmail.com
BLOCKCHAIN TECHNOLOGY IN THE CONTEXT OF OPPORTUNITIES OF DIGITALIZATION OF EFFECTIVE PUBLIC ADMINISTRATION
The urgency of the researched problem is conditioned by the need to make public administration and public administration in the State more transparent, first of all, through the introduction of such a system of government in which citizens would have confidence. It is noted that society has recently been thinking more and more about e-government, more broadly about ways to create innovative tools that would help better meet government obligations to him. It is emphasized that in this sense, Blockchain is the most promising and truly innovative technology. It is noted that this technology has set completely new rules of the game at the level of public administration and public administration. Therefore, the aim of the article is to evaluate the possibility of applying innovation in public administration in the context of Blockchain technology from the standpoint of the approach to its use in public administration and as a fundamental institutional innovation in public administration. Scientific intelligence is prepared at the junction of information law and science of public administration, its methodological basis, above all, the dialectical method of cognition, which allows to consider socio-political and legal phenomena and processes in development and relationships.
It is alleged that through Blockchain the state can carry out its obligations in the form of providing administrative services to citizens without any intermediaries. It is emphasized that the distributed database, which is Blockchain, also makes it possible to "decentralize" trust from the central
government to nodes (network members), which in this context are citizens. It is argued that Blockchain, through a number of characteristics, including immutability and decentralization, is a good opportunity to encourage society to participate in the support and verification of transactions in the blockchain network, thus creating a decentralization of this network that transforms any public administration into a transparent one. and effective open data management. In conclusion, it is emphasized that this is exactly the model of so-called power. good management, which is sought by any democratic country, including Ukraine.
Key words: Blockchain, blockchain technology, digitalization, public administration, legal support.
