CC BY
20
BicHiiK Нацiонального унiверситету "Львiвcька полгтехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (31), 2021
УДК 342.9
Олексш Терлюк
Нацюнальний унiверситет "Львiвська полтехшка", Навчально-науковий шститут права, психологи та шновацшно! освiти, аспiрант кафедри адмiнiстративного та шформацшного права
oleeksiy2807@gmail.com
ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГИ BLOCKCHAIN У ПУБЛ1ЧНОМУ УПРАВЛ1НН1: ПЕРСПЕКТИВН1 СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ Й ПОТЕНЦ1ЙН1 ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
http: //doi.org/10.23939/law2021.31.203
© Терлюк О., 2021
Актуальшсть зазначеноТ у заголовку проблеми зумовлюеться ^piM^M поши-ренням в УкpаТнi (i не лише) iнфоpмацiйних технологiй. Вони призводять до вipтуалiзацiТ багатьох сфер життедiяльноcтi cуcпiльcтва, а вiдтак, - до зростання значимости збеpiгання, пеpедачi та захисту шформацп в електронному вигляд^ обробка якот вiдбуваетьcя у глобальних та локальних шформацшних системах з використанням шформацшних технологiй. Серед останшх, на думку багатьох вчених (i не лише в 1Т-cфеpi), пpовiдне мicце належить (i найближчим часом ця тенденцiя лише посилю-ватиметься) блокчейн-технологи (Blockchain). Вщтак, мета cтаттi полягае в тому, щоб привернути увагу до проблеми використання Blockchain у публiчному управлшш в УкpаТнi; окреслити найб1льш перспективш сфери застосування цiеТ технологи; вказати на потенцшш проблеми правового забезпечення Blockchain. МетодолоНчну основу, пiдготовленоТ на стику шформацшного права та науки державного управлшня, науковоТ розвщки складае дiалектичний метод пiзнання cуcпiльно-полiтичних та правових явищ та пpоцеciв - вш дае змогу розглядати Тх у розвитку та взаемозв'язку. Важливим був акciологiчний метод, за допомогою якого стало можливим виявлення праксеолопчних аcпектiв проблеми.
Стверджуеться, що Blockchain завдяки техшчним властивостям поcтiйно зростаючого ланцюга блоюв, пеpевipених та захищених за допомогою криптографы вiдкpитого ключа тощо, мае потужнi перспективи застосування у багатьох сферах життедiяльноcтi сусшльства. Пiдкpеcлюетьcя, що з-помiж найб1льш перспективних сфер застосування Blockchain е сфера фшанив, оргашзацп прац1, виборчий процес. Наголошуеться як на очевиднш, i нав1ть, запiзнiлiй щодо УкраТни, потpебi застосування Blockchain у виборчому процеа шляхом запровадження електронного голосування. Обгрунтовуеться теза про те, що фактично уа юpидичнi проблеми застосування Blockchain зводяться до двох основних: юрисдикцп у застосуванш Blockchain та захисту приватних даних за щею технолопею.
Ключовi слова: Blockchain, блокчейн-технологiя, публiчне упpавлiння, правове забезпечення.
Постановка проблеми. Сучасне украшське (i не тшьки) суспiльство справедливо вважаеться iнформацiйним. О^мке поширення iнформацiйних технологiй, зокрема у сферi телекомунiкацii, до
невтзнання змшюе ще недавш прiоритети суспiльного розвитку, призводить до вiртуалiзащl багатьох сфер його життeдiяльностi. Передовсiм, це стосуеться економiчних вщносин, особливостi розросту яких загалом спричинилися до появи доволi специфiчного явища - т. зв. вiртуальноl економши, зорiентованоl не на виробництво матерiальних благ, а продукування шформацп та знань як кшцевого продукту виробництва. Ця проблема торкнулася також i сфери публiчного управлiння, процес оргашзацп якого стикаеться з численними шститущональними проблемами, з-помiж яких найважливiшими у громадському i науковому середовищах визнаються проблема довiри до шформацп, можливосп пошкодження, фальсифшацп, несанкцiонованого використання чи втрати даних державних реестрiв тощо. В таких умовах держава вимушена змiнювати свою роль в публiчному управлiннi. З метою зайняття надежного мiсця в процесах "вiртуалiзащl" суспшьства в Укра1ш вже сьогоднi, скажмо, широко застосовуеться технологiя дщжитатзацл документооб^у, та, головне, розробляються плани використання у багатьох сферах публiчного управлшня блокчейн-технологп (В1осксЬат), яка визнаеться одним з найбшьш надiйних iнструментiв збереження i захисту шформацп.
Аналiз дослщження проблеми. 1нтерес до винесено! у заголовок проблеми виявляють, передовсiм, науковщ, фахiвцi галузi iнформацiйних та телекомушкацшних технологiй, державного управлiння, правники. Серед останшх варто назвати працi вщомих цивiлiстiв з Одеси С. О. та О. I. Харитонових [1] чи харювського професора-цившюта О. Е. ^мсона [2], якi зачiпають означену проблему в контекст визначення сутност 1Т-права. Опосередковано до проблеми зверталися й окремi львiвськi науковцi. До прикладу, Т. Бачинський i Р. Радейко дослщжували правове регулювання технологи блокчейн i криптовалюти в Укра1ш [3], а I. Крикавська -нормативно-правове регулювання впровадження цифрових технологш у сферi надання адмь шстративних послуг [4]. Заслуговують на увагу висновки О. Данильченка щодо змши в майбутньо-му само1 моделi державного управлiння через застосування блокчейн-технологп, яка може бути адаптована для здшснення будь-яких операцiй, пов'язаних iз реестрацiею, облiком або передачею рiзних активiв (фiнансових, матерiальних i нематерiальних); водночас нi тип, нi кшьюсть учасникiв, нi !х географiчне розташування при цьому не мають значення [5]. Однак найближче, з нашого погляду, до висвiтлення зазначено1 у заголовку науково1 проблеми пiдiйшли I. Клименко, Г. Лозова, Л. Аюмова [6]. Проте, предметом аналiзу 1хньо1 розвiдки став лише зарубiжний досвщ використання В1осксЬат у публiчному управлiннi. Переконанi, що попри зростаючий науковий штерес до зазначено1 проблеми, у цш проблематицi ще залишаеться чималий iнтелектуальний ресурс.
Мета статт - привернути увагу до проблеми використання В1осксЬат у публiчному управлшш в Украшц окреслити найбiльш перспективш сфери застосування В1осксЬат; вказати на потенцшш проблеми правового забезпечення В1осксЬат.
Виклад основного матерiалу. Передовсiм, у декшькох словах варто з'ясувати, що то таке В1осксЬат-технолопя, якiй передбачають неабиякий вплив на наше життя в найближчi роки i десятатття.
Простими словами И суть спробували пояснити Тапскотт Дон i Тапскотт Алекс, автори нещодавно перекладено1 украшською (чи не едина) книги "Револющя блокчейн. Як технологiя, що стоггь за бiткойнами, змiнюе грошi, бiзнес i Свгг". За ними: "Вйсот або iнша криптовалюта не збер^аеться в якомусь файлi. Iнформацiя про транзакцп знаходиться в глобальнiй, загально-доступнiй базi даних - В1осксЬат. У нiй вiдбуваеться пiдтвердження i прийняття операцiею ще1 велико1 Р2Р-мережь Увесь ланцюг розподiлений: вiн тдтримуеться комп'ютерами по всьому свiту. Центрального сервера, який можна було б зламати, не юнуе. В1осксЬат публiчний i дуже надiйний одночасно, оскшьки використовуе зашифрованi даш" [7, с. 32-36]. Вщтак, технiчно можна було б визначити блокчейн-технолопю як постшно зростаючий ланцюг блокiв,
перевiрених та захищених за допомогою криптографа вщкритого ключа; KpiM iнформацiï про транзакцiï, кожен блок мютить посилання на попереднш блок ланцюга, а також даш про час, коли блок було створено. Погоджуемося з iншим твердженням про те, що Blockchain можна просто описати як децентралiзований метод реестрацп будь-яких даних в зашифрованш i незмшнш реестерськiй книзi (ланцюжок записiв) [8].
Завдяки своïм перспективам технолопя блокчейн (у свiтовiй практищ щодо неï частiше застосовуеться визначення DLT - distributed ledger technology - технолопя розподшеного реестру -О. Т.) останшми роками привертае до себе шдвищену увагу, а створюваш на ïx основi ршення вже вирiшують низку практичних завдань у, здавалося б, непоеднуваних сферах. Так, в одному зi своïx випускiв журнал ForkLog здiйснив огляд найбшьш цiкавиx iнiцiатив щодо можливостей застосування блокчейн--ршень: вщ iнтенсифiкацiï видобутку алмазiв i до створення блокчейн-систем для громадського транспорту [9] або спроб поставити блокчейн-технолопю i штучний штелект в арсенал боротьби з пандемiею коронавiрусу COVID-19 [10].
Проте першою сферою в чи^ вагомих досягнень Blockchain стали фшанси. Йдеться, зокрема, про поширення криптовалют як ново1' децентралiзованоï й незалежно1' вiд держави фiнансовоï системи.
Основними технолопчними властивостями Blockchain, що створюе можливостi ïï ефектив-ного використання у сферi фiнансiв, вважають, передовсiм, криптографiчний захист iнформацiï, використання розподшеного реестру, можливють застосування смарт-контракпв. Завдяки цьому Blockchain усувае фшансових посередникiв здiйснення транзакцiй (таких як банк), оскшьки транзакцiя е само виконуваною, достатньо лише дiï шщатора або смарт-контракту; усувае посередникiв, необхщних для зберiгання запису про транзакщю (таких як нотарiуси, державнi реестри), оскiльки транзакцiя зберiгаеться у розподшеному реестрi цiлiсною та незмiнною; виршуе проблему "подвшного продажу", тобто транзакцп щодо одного й того ж активу одночасно для двох покупщв, що виключае шахрайство; надае вщкриту базу даних з повною iсторiею транзакцiй (володiння i передач активу) [11]. Крiм того, Blockchain може бути використано як платформу для бiржовоï торпвл^ що може зменшити потребу в бiржовиx брокерах та централiзованиx бiржаx. Через Blockchain можна управляти випуском нових акцiй та переведенням компанiй у статус публiчниx.
Теxнологiю Blockchain можливо успiшно використовувати i у сферi органiзацiï й планування працi. Основна перевага - при використанш Blockchain зникае потреба у повторнш верифiкацiï даних, ïx дублюваннi i резервуваннi. А застосування технологи на загальнодержавному рiвнi дозволить збертати, а вiдтак i використовувати даш громадян, скорочуючи штат державних органiв. Очевидно, що подiбний тдхщ зацiкавить i бiзнес-сферу. Властивостi технологи фактично у недалекому майбутньому роблять зайвими низку професш. Передовым, на нашу думку, це будуть професн, пов'язаш з пiдтвердженням, перевiркою i уведенням шформацп. Припускають, що банювська, правова i iншi системи зазнають значних змiн [12, р. 180-184]. Тут варто погодитися з росшським дослщником проблеми Т. Хусiяновим, що у випадку об'еднання теxнологiï Blockchain з шшими важливими досягненнями нового етапу розвитку свiтового теxнiчного прогресу т. зв. Четверто1' промислово1' революцп, як-то штучний iнтелект i машинне навчання, стане пiдставою до зникнення уих професiй-посередникiв - "ïx мсце займуть Smart-контракти" [13, с. 313]. Очевидно серйозт трансформацiï на ринку пращ торкнуться, зокрема, i сфери осв^и тощо.
Одним iз виявiв теxнологiï Blockchain - посилення тенденцп до децентралiзацiï в органiзацiï пращ. Завдяки Blockchain така децентралiзацiя вже, зокрема, тдтримана у сферi товарiв i послуг Uber- i Mesh-технолопями. G пiдстави вважати, що Blockchain спричиниться до змiн у загалом юридичнiй сферi, а зокрема в судовому розглядь Гадаемо, що з активним поширенням технологЬ', ïï впровадженням у повсякденне життя, може появитися новий вид доказiв для судовоï системи, що основуеться на даних B^ck^am-tiTO^
Та найбiльш очевидна сфера застосування Blockchain, зокрема в Украм - виборчий процес. Видавалося б, про можливосп застосування блокчейн-теxнологiï у виборчому процес^ що, власне,
означае запровадження електронного голосування в Укра1ш, якщо такий досвщ е успiшним навiть в Африщ [14], - й говорити погоив. Тим паче тепер, коли напрацьовуеться належна законодавча база. Так, напрацьована вщповщна постанова Верховно1 ради Украши [15], у сiчнi 2018 року схвалена Кабмiном Укра1ни Концепцiя розвитку цифровое' економiки i суспiльства Украши на 2018-2020 рр. Серед шшого у документ згадуеться i електронне голосування. Також норми щодо системи електронного голосування е i в новому Виборчому кодекса Втiм, перспектив прийняття цього кодексу, як нам видаеться, у найближчий рш поки небагато. На думку експерив, затягування прийняття документа вщбуваеться не лише через положения про повшстю пропорцшну виборчу систему з вщкритими списками на парламентських виборах, а й через зниження можливостей фальсифшацп виборiв, зокрема й за допомогою системи електронного формату голосування i тдрахунку [16]. Разом з тим, зауважимо, що й традицшна система голосування, яка вико-ристовуеться в багатьох державах, до числа яких належить Украша, не може повною мiрою гарантувати, що вибори були проведеш з дотриманням вимог, що робить !х лептимними: запобiгання порушенням шд час голосування та пiдрахунку голошв, забезпечення збереження результатiв голосування незмшними, спрощення процесу голосування для забезпечення високо1 явки виборцiв тощо. Поза тим, варто нагадати, що перша система електронних виборiв з можли-вiстю дистанцiйного голосування була застосована п'ятнадцять рокiв тому - 16 жовтня 2005 року на мунщипальних виборах в Естонп. Для того щоб проголосувати на виборах у Естонп через мережу 1нтернет, у виборця мав бути ГО-паспорт громадянина Естонп, комп'ютер з пiдключенням до мережi 1нтернет та прилад для зчитування шформацп з ГО-паспорта [17]. Окрiм Естонп, досвiд з проведення 1нтернет виборiв рiзних рiвнiв (вщ мiсцевих до парламентських) мають Великобри-танiя, Сполученi Штати Америки [18] i навiть Росiя [19].
Справедливост ради зауважимо, що в Укра1ш активно обговорюють цю проблему [Див: 20], i активно працюють над И реалiзацiею. Дослiдники наголошують на тому, що чимало труднощiв з реалiзацiею цього проекту виникае уже на еташ аналiзу укра1нського законодавства. Погоджуемося з А. Поляковою, що «у базових конституцшних вимогах до виборiв написано, що голосування мусить бути "прямим i таемним". "Пряме i таемне", своею чергою, повшстю суперечить "дистанцшному"». Як наслiдок, основна проблема дистанцшних виборiв полягае у неможливост щентифшацп громадянина [21].
Дискусп розгортаються i щодо можливо1 схеми проведення виборiв, принципiв ди системи електронного голосування на основi В1осксЬат. Щодо останнього, вважаемо, заслуговуе на увагу розробка групи одеських дослщниюв. Зокрема, вони просувають думку про те, що використання публiчно доступного списку виборщв та двох розподшених баз даних, реалiзованих на основi блокчейн-технологп, дозволить реалiзувати систему електронного голосування, яка вщповщатиме загальноприйнятим виборчим вимогам. О^м того, запропонована ними система, на вiдмiну вiд юнуючих аналогiв, дозволить не тiльки автоматизувати процес пiдрахунку голосiв, але й дасть змогу виборцям проголосувати дистанцшно, використовуючи власний смартфон або персональний комп'ютер без додаткового обладнання, власноруч перерахувати результати виборiв, а також перевiрити те, що 1'х голос був зарахований та не був змшений, при цьому, запропонований алгоритм шдпису голосу дозволить забезпечити таемницю голосування [22, с. 45].
Теоретично схема виборiв на В1осксЬат може виглядати так: у день повнолотя кожен громадянин отримуе одну спещальну монету для голосування, яку в день виборiв може переказати на рахунок обраного кандидата. Зробити це можна з будь-якого гаджета. Потрiбно лише зайти на спещальний сайт або в додаток, ввести свш ключ i з власного кабшету надiслати голос. У процесi умовно1 трансакц^ вiдправник анонiмiзуеться. Вiн може бачити, за кого вщдае голос, але самого виборця не бачить шхто. Виборець може перевiрити, що його голос зарахований i скшьки голосiв набирають кандидати. В контекст виборiв така технологiя мiнiмiзуе ризики втручання i пришвидшуе оголошення результат, адже голоси пiдраховуються автоматично.
Загалом фахiвцi одностайш в думщ, що Blockchain е дуже перспективною з погляду свого потенцшного застосування в рiзних сферах життедiяльностi суспiльства для досягнення пдних цiлей. Причому на рiзних етапах, починаючи з моменту створення права штелектуально1 власностi та закiнчуючи створенням реестру, лiцензуванням i примусовим виконанням тощо. Однак масштаби й швидюсть подальшого впровадження цiеï технологiï, значною мiрою залежить вiд рiвня виршеносп питань ïï правового забезпечення як однiеï з провiдних технологiй 1Т-права, галузi права, предметом яко1' виступають вiдносини у цифровому середовищi, а саме вщносини з приводу створення, збершання, передачi та захисту шформацп в електронному вигляд^ обробка яко1' вiдбуваеться у глобальних та локальних iнформацiйних системах з використанням шформацшних технологiй [Див., напр., 2]. Ну а вона загалом бажае бути кращою. Причиною слабкост "юридичного боку" Blockchain е, зокрема, той факт, що ця технолопя все ще дос вiдносно нова. А вщтак, не пiдлягае поки однозначному юридичному визначенню та стандартам, а така ситуащя залишае без вiдповiдi питання про ïï правовий статус.
З-помiж правових питань, якi сьогоднi викликають жвавi дискусiï у фаховому середовищi щодо Blockchain, одними з найбшьш спiрних значяться проблеми загалом законност використання означеноï технологiï та ïï надшност для регулювання правовiдносин. Суперечки викликають, зокрема, питання, чи повинен будь-який державний орган або суд приймати до уваги в своïх ршеннях записи, що збер^аються в ланцюжку блоюв. Полемiзують також щодо можливих правових визначень, до яких можна вщнести Blockchain, й можливого ïï використання як правового шструмента в судових спорах та шших угодах, пов'язаних iз законодавством. Загалом ус щ дискусiï зводяться до кшькох основних проблем, якi потребують виршення - юрисдикцiï у застосуванш Blockchain та захисту приватних даних за щею технологiею. Оглядово розглянемо 1'х нижче.
Проблеми юрисдикцИ' в застосуванш Blockchain.
Оскiльки ноди, себто будь-який комп'ютер, який тдключаеться до мереж Blockchain i використовуе р2р-прокол (децентралiзована комп'ютерна мережа), децентралiзованоï реестрацiйноï книги можуть охоплювати кiлька мюць по всьому свiту, часто бувае важко визначити, яю закони i нормативш акти юрисдикцiï застосовуються до певноï програми. 1снуе ризик того, що операцп, якi здiйснюються оргашзащею, можуть пiдпадати пiд будь-яку юрисдикщю, в якiй розташований нода блокчейн-мереж^ в результатi чого виникае величезна кiлькiсть законiв i нормативних актив, якi можуть застосовуватися до операцш в системi, заснованоï на Blockchain.
У публiчнiй системi Blockchain важливо розглянути питання про те, який закон може застосовуватися до угод, i розглянути питання про належне управлшня ризиками. Однак при наявност обмеженоï або приватноï системи легше створити ту чи iншу правову основу i структуру внутрiшнього управлшня, яю будуть диктувати регулююче законодавство, що застосовуеться до угод. У приватних системах було б також корисно розглянути можливють використання ridi чи iншоï форми узгодженого процесу врегулювання суперечок. Труднощi, пов'язанi iз застосуванням iснуючого режиму регулювання, ч^ко видно, коли мова йде про використання криптоактивiв. Скажiмо, сьогоднi ми зустршемо величезну кiлькiсть думок вщ регуляторiв щодо криптоактивiв. Дiапазон яких - вщ вiдвертого скептицизму i заборон в одних крашах до бшьш обережних попереджень з боку iнвесторiв в iнших, в той час як iншi краïни посприяли умовам для залучення криптоактивiв [23].
Проблеми захисту приватних даних з технологieю Blockchain.
Предметом штенсивних деба^в е питання конфщенцшност та блокчейн--технологи. Багато фаивщв-практиюв та науковщв стверджують, що Blockchain несумiсна iз законами про недоторка-ннiсть приватного життя, такими як Постанова €С про спiльний захист даних або GDPR [24].
Початкова мета Blockchain полягае в тому, щоб полегшити проведення операцш без необхщност створення центральноï сторони, яка б урегульовувала процес. Це означае, що у публiчнiй системi Blockchain жодна зi сторш не несе вщповщальносп за доступнiсть або безпеку
конкретно!' мереж^ i вс користувачi системи можуть мати доступ до даних в нш. Однак ус цi атрибути суперечать спрямованост законiв про недоторканнiсть приватного життя, якi вимагають вiд сторони, яка контролюе особистi данi людини, забезпечення безпеки i конфщенцшносп цих даних вщ iменi цiеï особи або "суб'екта даних".
Як контролер (сторона, яка визначае цш та засоби обробки конкретних персональних даних), так i обробник (сторона, вщповщальна за обробку персональних даних вщ iменi контролера, наприклад, постачальник аутсорсингових послуг) мають рiзнi зобов'язання в рамках GDPR. Тому важливо визначити, чи може сторона вважатися контролером або обробником при обробщ персональних даних. При використанш xмарноï обчислювальноï системи зазвичай ri, хто завантажуе персональш данi в хмарне середовище, е контролерами, а оператором xмарноï системи е процесор. Це е ключова вщмшшсть вщ системи Blockchain. Багато систем Blockchain управляються у^ма користувачами в тимчасовому мережевому середовищ^ що ускладнюе визначення того, чи е користувачi контролерами або процесорами. Необхщно розглянути, якою мiрою рiзнi учасники мереж Blockchain е контролерами, грунтуючись на ïx вiдповiднiй дiяльностi.
1снуе думка, що учасники, якi надають персональнi данi в Blockchain, швидше за все, будуть вважатися контролерами в рамках GDPR, оскшьки вони визначають детат обробки, в той час як учасники, яю обробляють тшьки персональш даш, швидше за будуть процесорами, оскшьки вони просто полегшують роботу мережi Blockchain. Однак це визначення не е простим, оскшьки не вс системи Blockchain працюють однаково, i можуть бути рiзнi типи учасниюв, що виконують рiзнi види дiяльностi. Подiбно до того, як провайдер хмарних послуг може не знати, яю даш клiент завантажуе у свш хмарний склад, адмшютратори Blockchain не обов'язково знатимуть, чи присутш персональш даш в цьому ланцюжку.
Разом з тим, варто пам'ятати, Blockchain може бути використаний в рiзниx щлях, i можуть бути рiзнi даш i конф^урацп. Це вкрай ускладнюе розробнику створення систем захисту конфщенцшност^ адаптованих до характеру даних, що обробляються в ланцюжку блоюв. У кращому випадку, правила управлшня можуть контролювати користувачiв Blockchain з метою дотримання закошв про конфщенцшшсть при завантаженш персональних даних в Blockchain.
Висновки. Пщсумуемо вище викладений матерiал, присвячений окресленню перспективних сфер використання Blockchain у публiчному управлiннi й потенцшних проблем правового забезпечення цього процесу, кшькома пунктами.
1. Блокчейн-технолопя, якiй передбачають неабиякий вплив на наше життя в найближчi роки i десятилотя, теxнiчно, е шновацшно-революцшною iдеею, яка мае на свош менi децентралiзувати данi, якi мають велике значення для суспiльства, а тому не повинш пiддаватися машпулящям з боку певних iнтересiв, i мають бути оргашзованими прозорим та безпечним способом iз благими намiрами для суспiльниx iнтересiв в цшому.
2. З-помiж найбiльш перспективних сфер застосування Blockchain визначаються сфера фшанив, оргашзацп працi, виборчий процес. Основними технолопчними властивостями технологи Blockchain, що створюе можливосп ïï ефективного використання у сферi фшанив, вважаються криптографiчний захист iнформацiï, використання розподiленого реестру, можливють застосування смарт-контрактiв. У сферi органiзацiï й планування працi основна перевага використання Blockchain у тому, що зникае потреба у повторнш верифшаци даних, ïx дублюванш i резервуванш. До того ж, одним iз виявiв теxнологiï Blockchain - посилення тенденцп до децентралiзацiï в оргашзацп пращ. Очевидною, i навт, зашзншою щодо Украïни, видаеться потреба застосування Blockchain у виборчому процеш - запровадженш електронного голосування.
3. Широкi потенцiйнi можливостi використання Blockchain у рiзниx сферах життедiяльностi суспiльства свiдчить про неï як про одну з перспективних i провщних технологш 1Т-права. Однак, зважаючи на те, що Blockchain дош залишаеться новою теxнологiею, то багато пов'язаних з нею юридичних питань перебувають у процеш регулювання або, залежно вщ краши, взагалi
залишаються невиршеними. Ус юридичш проблеми застосування Blockchain фактично зводяться до двох основних: юрисдикцп у застосуваннi Blockchain та захисту приватних даних за щею технолопею. Зрештою, коли розглядати правовий бш блокчейн-теxнологiï, то тут, на нашу думку, одним iз головних завдань, е розумшня того, хто несе юридичну вщповщальшсть за протизаконнi ди в мережi Blockchain. Якщо вщповщ на цi запитання знайдуться, тод^ з великою долею ймовiрностi, можна стверджувати, що Blockchain буде прийнята на законодавчому рiвнi для регулювання багатьох правовщносин. I це, безумовно, тде на користь суспiльству.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Хусяинов Т. М. (2017). Блокчейн-революция и ее влияние на сферу труда. Революция и эволюция: модели развития в науке, культуре, социуме: сборник научных трудов, Н. Новгород: Изд-во Нижегородского госуниверситета им. Н. И. Лобачевского, 312-313.
2. Харитонов G. О., Харитонова О. I. (2018). Сутшсть 1Т-права: пошук парадигми. Юридичний журнал "Право Украши" (укра'томовна верая), № 1, 18-29.
3. Тепскотт Д., Тепскотт А. (2019). Блокчейн-револющя. Як технолопя, що лежить в основ1 бгткойна та шших криптовалют, змшюе свгт, Л.: Лгтопис, 492.
4. С1мсон О. Е. (2017). 1Т-право V. Шформацшного права: на злам1 епох. 1Т-право : проблеми та перспективи розвитку в Украïнi: збiрник матерiалiв 2-о'1 Мiжнародноï науково-практично'1' конференцИ' (Львiв, 17 листопада 2017р.), Л. : НУ "Льв1вська полттехтка", 180-187.
5. Сщенко I. Г. (2020). Перспективи впровадження електронного голосування в Украшг <http://www.kbuapa.kharkov.Ua/ebook/conf/2012-2/doc/1/12.pdf> (2020, квгтень, 26).
6. Сизоненко В. (2018). Токешзащя актив1в - реали та можливостг Юридична газета online / Всеукрашське щотижневе професшне юридичне видання. <https://yur-gazeta.com/publications/practice/ informaciyne-pravo-telekomunikaciyi/tokenizaciya-aktiviv--realiyi-ta-mozhlivosti.html> (2020, квгтень, 27).
7. Сегида Г. (2020). Президент в один кик: чи реально впровадити онлайн-голосування в Украшг I чому цифровий розрив знижуе легiтимнiсть виборчих процесiв. <https://mind.ua/openmind/20195872-prezident-v-odin-klik-chi-realno-vprovaditi-onlajn-golosuvannya-v-ukrayini> (2020, квiтень, 26).
8. Постанова Верховно1 Ради Украши "Про схвалення Концепци запровадження системи електронного голосування в УкрашГ' (2013). http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DF87900A.html/ (2020, квгтень, 26).
9. Полякова А. (2018). Вибори-2019: як це працюе i чому нам це потр1бно. Економiчна правда. <https://www.epravda.com.ua/publications/2018/07/19/638824/> (2020, квгтень, 26).
10. Крикавська I. (2020). Нормативно-правове регулювання впровадження i використання цифрових технологш у сферi надання адмш1стративних послуг. Вiсник Нацюнального утверситету "Львiвська полiтехнiка,,. Серiя: "Юридичн науки", Вип. 7, № 2 (26), 162-165.
11. Клименко I., Лозова Г., Аымова Л. (2017). Застосування блокчейн-технологи у публ1чному управлшнг Науковий вiсник "Демократичне врядування". Електронне фахове видання, Вип. 20, 1-6. <http://lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/visnyk20/fail/Klymenko,Lozova,Akimova.pdf> (2017, квгтень, 26).
12. К1коть С. (2018). У Сьерра-Леоне ввдбулися першi в свт блокчейн-вибори президента. Громадське. <https://hromadske.ua/posts/u-sierra-leone-vidbulysia-pershi-v-sviti-blokchein-vybory-prezydenta> (2020, квгтень, 26).
13. Данильченко О. (2017). Блокчейн: юрист из машины. ЮРИСТ 1 ЗАКОН, № 21. http://uz.ligazakon.ua/ magazine_article/EA010438 (2020, квгтень, 27).
14. Волкович О. Ю. (2019). Перспективи запровадження електронного голосування як чинника реал1зацп демократичних засад держави. Теорiя та практика державного управлiння i мiсцевого самоврядування, № 1. / Херсонський нащональний техшчний ушверситет. <http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Ttpdu_2019_1_16> (2020, квгтень, 26).
15. Бучин М. (2015). Впровадження електронного голосування в Укршш: проблеми та перспективи. 1нформацiя, комунiкацiя, сустльство 2015 : матерiали 4о Мiжнародноï науково'1' конференци 1КС-2015, Украша, Льв1в, Славське / Нащональний ушверситет "Льв1вська пол1техшка", Кафедра сощальних комушкацш та шформацшно! д1яльностг Л.: Видавництво Льв1всько1 полгтехшки, 126-127.
16. Букраба О. М., Мазепа Ф. С., Карнишов К. Р., Яковенко О. О., Кушшренко Н. I. (2018). Система електронного голосування на 0CH0Bi технологи блокчейн. Системи обробки iнформаци,. Вип. 4(155), 41-46.
17. Блокчейн в добыче алмазов и другие инициативы с использованием технологии. ForkLog. <https://forklog.com/blokchejn-v-dobyche-almazov-i-drugie-initsiativy-s-ispolzovaniem-tehnologii/> (2020, квггень, 24).
18. Блокчейн в борьбе с пандемией COVID-19 и другие инициативы с использованием технологии ForkLog. <https://forklog.com/blokchejn-v-borbe-s-pandemiej-covid-19-i-drugie-initsiativy-s-ispolzovaniem-tehnologii/> (2020, квпень, 18).
19. Zyskind G., Oz N. (2015). Decentralizing privacy: Using blockchain to protect personal data // Security and Privacy Workshops (SPW). IEEE.
20. United States Government Accountability Office (2005), Federal Efforts to Improve Security and Reliability of Elec-tronic Voting Systems Are Under Way. https://www.gao.gov/assets/250/247851.pdf> (2020, квпень, 24).
21. The General Data Protection Regulation (EU) (2016), 678.
22. Mougayar, William. (2016). The Business Blockchain: Promise, Practice, and Application of the Next Internet Technology (1st Edition), 4.
23. Everett, Sarah P., Greene, Kristen K., Byrne, Michael D., Wallach, Dan S., Derr, K., Sandler, D. and Torous, T. (2008). Electronic Voting Machines versus Traditional Methods: Improved Preference, Similar Performance, Proceedings of Measuring, Business, and Voting, Florence, Italy.
24. Electronic Voting Offers Opportunities and Presents Challenges. <https://www.gao.gov/new.items/ d04766t.pdf> (2020, квггень, 26).
25. Bachynskyy, T. & Radeiko, R. (2019). Legal Regulations of Blockchain and Cryptocurrency in Ukraine, Hungarian Journal of Legal Studies Acta Juridica Hungarica, 60(1), 3-17. <https://akjournals.com/view/ journals/2052/60/1/article-p3.xml> (2020, грудень, 15).
26. "Token Regulation: Proposals for the Regulation of token Sales, Secondary token Market Platforms, and Investment Services Relating to Tokens". (2018). Parliament of Malta, Virtual Financial Assets Act.
REFERENCES
1. Husyay'nov T. M. (2017). Blokchejn-revolyucy^ya y" ee vly^yany^e na sferu truda. Revolyucy^ya y" evolyucy^ya: modely' razvy^ty^ya v nauke, kuVture, socy^ume: sborny'k nauchnyh trudov. N. Novgorod: Y'zd-vo Ny'zhegorodskogo gosuny'versy'teta y'm. N. Y\ Lobachevskogo, 312-313 [in Russian].
2. Hary'tonov Ye. O., Hary'tonova O. I. (2018). Sutnist' IT-prava: poshuk parady^gmy". Yury^dy^chny^j zhurnal"Pravo Ukrayiny " (ukrayinomovna versiya), # 1, 18-29 [in Ukrainian].
3. Tepskott D., Tepskott A. (2019). Blokchejn-revolyuciya. Yak tehnologiya, shho lezhy^t" v osnovi bitkojna ta inshy^h kry^ptovalyut, zminyuye svit. L'viv: Litopys, 492 [in Ukrainian].
4. Simson O. E. (2017). IT-pravo V. Informacijnogo prava: na zlami epoh. IT - pravo : problemy' ta perspekty^vy' rozvy^tku v Ukrayini: zbirny^k materialiv 2-oi Mizhnarodnoyi naukovo-prakty^chnoyi konferenciyi (L'viv, 17 ly'stopada 2017 r.), L'viv : NU "L'vivs'ka politehnika", 180-187 [in Ukrainian].
5. Sidenko I. G. (2020). Perspekty^vy" vprovadzhennya elektronnogo golosuvannya v Ukrayini. <http://www.kbuapa.kharkov.ua/ebook/conf/2012-2/doc/1/12.pdf> (2020, April, 26) [in Ukrainian].
6. Sy'zonenko V. (2018). Tokenizaciya akty^viv - realiyi ta mozhly^vosti. Yury^dy^chna gazeta online / Vseukrayins'ke schoty'zhneve profesijne yury'dy'chne vy'dannya. <https://yur-gazeta.com/publications/practice/ informaciyne-pravo-telekomunikaciyi/tokenizaciya-aktiviv--realiyi-ta-mozhlivosti.html> (2020, April, 27) [in Ukrainian].
7. Segy'da G. (2020). Prezy^dent v ody^n klik: chy" reaVno vprovady^ty" onlajn-golosuvannya v Ukrayini. I chomu cyfrovy^j rozry^v zny^zhuye legity^mnist vy^borchy^h procesiv. <https://mind.ua/ openmind/20195872-prezident-v-odin-klik-chi-realno-vprovaditi-onlajn-golosuvannya-v-ukrayini> (2020, April, 26) [in Ukrainian].
8. Postanova Verxovnoyi Rady" Ukrayiny" "Pro shvalennya Koncepciyi zaprovadzhennya sy^stemy" elektronnogo golosuvannya v Ukrayini" (2013). http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DF87900A.html/ (2020, April, 26) [in Ukrainian].
9. Polyakova A. (2018). Vy^bory^-2019: yak cepracyuye i chomu nam cepotribno. Ekonomichna pravda. <https://www.epravda.com.ua/publications/2018/07/19/638824/> (2020, April, 26) [in Ukrainian].
10. Kry'kavs'ka I. (2020). Normaty^vno-pravove regulyuvannya vprovadzhennya i vy^kory^stannya cyfrovy^h texnologij u sferi nadannya administraty^vny^h poslug. Visny'k Nacionalnogo universytetu "L'vivska politehnika". Seriya: "Yury'dy'chni nauky", Vy'p. 7, # 2 (26), 162-165 [in Ukrainian].
11. Kly'menko I., Lozova G., Akimova L. (2017). Zastosuvannya blokchejn-tehnologiyi u publichnomu upravlinni. Naukovy^j visny^k "Demokraty^chne vryaduvannyd". Elektronne fahove vydannya, Vy'p. 20, 1-6. <http://lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/visnyk20/fail/Klymenko,Lozova,Akimova.pdf> (2017, April, 26) [in Ukrainian].
12. Kikot' S. (2018). U S^yerra-Leone vidbuly^sya pershi v sviti blokchejn-vy^bory" prezy^denta. Gromadske. <https://hromadske.ua/posts/u-sierra-leone-vidbulysia-pershi-v-sviti-blokchein-vybory-prezydenta> (2020, April, 26) [in Ukrainian].
13. DanyTchenko O. (2017). Blokchejn: yuryst y"z mashy ny. YuRY'ST I ZAKON, # 21. http://uz.ligazakon.ua/magazine_article/EA010438 (2020, April, 27) [in Ukrainian].
14. Volkovy'ch O. Yu. (2019). Perspekty^vy" zaprovadzhennya elektronnogo golosuvannya yak chy^nny^ka realizaciyi demokraty^chny^h zasad derzhavy\ Teoriya ta praktyka derzhavnogo upravlinnya i miscevogo samovryaduvannya, # 1. / Hersons'ky'j nacional'ny'j tehnichny'j universy'tet. <http://nbuv. gov.ua/UJRN/Ttpdu_2019_1_16> (2020, April, 26) [in Ukrainian].
15. Buchy'n M. (2015). Vprovadzhennya elektronnogo golosuvannya v Ukrayini: problemy" ta perspekty'vy\ Informaciya, komunikaciya, suspil'stvo 2015 : materialy' 4-oyi Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi IKS-2015, Ukrayina, L'viv, Slavs'ke / Nacional'ny'j universy'tet "L'vivs'ka politehnika", Kafedra social'ny'h komunikacij ta informacijnoyi diyal'nosti. L'viv: Vy'davny'cztvo L'vivs'koyi politehniky', 126-127 [in Ukrainian].
16. Bukraba O. M., Mazepa F. S., Karny'shov K. R., Yakovenko O. O., Kushnirenko N. I. (2018). Systema elektronnogo golosuvannya na osnovi tehnologiyi blokchejn. Systemy' obrobky' informaciyi. Vy p. 4(155), 41-46 [in Ukrainian].
17. Blokchejn v dobyche almazov y" drugy^e y^ny^cy^aty^vy s y^spoVzovany^em tehnology^y\ ForkLog. <https://forklog.com/blokchejn-v-dobyche-almazov-i-drugie-initsiativy-s-ispolzovaniem-tehnologii/> (2020, April, 24) [in Russian].
18. Blokchejn v bor^be s pandemy^ej COVID-19 y" drugy^e y^ny^cy^aty^vy s y^spoVzovany^em tehnologyy" ForkLog. <https://forklog.com/blokchejn-v-boibe-s-pandemiej-covid-19-i-drugie-initsiativy-s-ispolzovaniem-tehnologii/> (2020, April, 18) [in Russian].
19. Zyskind G., Oz N. (2015). Decentralizing privacy: Using blockchain to protect personal data // Security and Privacy Workshops (SPW). IEEE.
20. United States Government Accountability Office (2005), Federal Efforts to Improve Security and Reliability of Elec-tronic Voting Systems Are Under Way. <https://www.gao.gov/assets/250/247851.pdf> (2020, April, 24).
21. The General Data Protection Regulation (EU) (2016). 678.
22. Mougayar, William. (2016). The Business Blockchain: Promise, Practice, and Application of the Next Internet Technology (1st Edition). 4.
23. Everett, Sarah P., Greene, Kristen K., Byrne, Michael D., Wallach, Dan S., Derr, K., Sandler, D. and Torous, T. (2008). Electronic Voting Machines versus Traditional Methods: Improved Preference, Similar Performance, Proceedings of Measuring, Business, and Voting, Florence, Italy.
24. Electronic Voting Offers Opportunities and Presents Challenges. <https://www.gao.gov/new.items/ d04766t.pdf> (2020, April, 26).
25. Bachynskyy, T. & Radeiko, R. (2019). Legal Regulations of Blockchain and Cryptocurrency in Ukraine, Hungarian Journal of Legal Studies Acta Juridica Hungarica, 60(1), 3-17. <https://akjournals. com/view/journals/2052/60/1/article-p3.xml > (2020, December, 15).
26. "Token Regulation: Proposals for the Regulation of token Sales, Secondary token Market Platforms, and Investment Services Relating to Tokens". (2018). Parliament of Malta, Virtual Financial Assets Act.
Дата надходження: 24.06.2021 р.
Oleksiy Terlyuk
Lviv Polytechnic National University, Institute of Law, Psychology and Innovative
Education,
Postgraduate of the Department of Administrative and Information Law oleeksiy2807@gmail.com
USE OF BLOCKCHAIN TECHNOLOGY IN PUBLIC GOVERNANCE: PROSPECTIVE AREAS OF APPLICATION AND POTENTIAL PROBLEMS OF LEGAL SECURITY
Abstract. The relevance of the problem mentioned in the title is due to the rapid spread in Ukraine (and not only) of information technologies. It leads to the virtualization of many areas of society, and therefore to the growing importance of storing, transmitting and protecting information electronically, which is processed in global and local information systems using information technologies. Among the latter, according to many scientists (and not only in the IT sphere), Blockchain technology belongs to the leading place (and in the near future this trend will only increase). Therefore, the purpose of the article is to draw attention to the problem of using Blockchain in public administration in Ukraine; Identify the most promising applications of this technology; indicate potential Blockchain security issues. The methodological basis, prepared at the intersection of information law and the science of public administration, scientific intelligence is the dialectical method of knowing socio-political and legal phenomena and processes - it allows us to consider them in development and interaction. An important method was the axiological method by which it became possible to identify the praxeological aspects of the problem.
It is claimed that Blockchain, due to its technical properties as a constantly growing chain of blocks, verified and protected using public key cryptography, etc., has powerful prospects for application in many areas of society. It is emphasized that among the most promising areas of application of Blockchain is the field of finance, labor organization, and the electoral process. It is noted as obvious, and even belated in Ukraine, the need to use Blockchain in the electoral process by introducing electronic voting. It is justified by the thesis that in fact all the legal problems of the use of Blockchain are reduced to two main ones: jurisdiction in the use of Blockchain and the protection of private data on this technology.
Key words: Blockchain, blockchain technology, public administration, legal support.
