CC BY
30
6. Mishenin Ye. V., Koblianska I.I. (2012). Lohistychne upravlinnia promyslovym vyrobnytstvom u konteksti rozvytku «zelenoi» ekonomiky v Ukraini [Logistic management of industrial production in the context of the development of the "green" economy in Ukraine]. Ekonomist — Economist, 1, pp. 8—12 [in Ukrainian].
7. Monin Ya.G. (2014). Ispol'zovaniye reversivnoy lo—gistiki v otraslyakh utilizatsii vtorichnykh materialov v regionakh [The use of reverse logistics in recycling industries in the regions]. Risk: resursy, informatsiya,, snabzheniye, konkurentsiya — Risk: resources, information, supply, competition, 1, pp. 94—97 [in Russian].
8. Pavlikha N.V. (2004). Zastosuvannia lohistych-noho pidkhodu z metoiu upravlinnia potokamy vidkhodiv v rehioni [Application of a logistic approach for managing waste streams in the region]. Nauchnye trudy DonNTU — Scientific works of DonNTU, Issue 75, pp. 139—145 [in Ukrainian].
9. Boichenko S., Leida K., Ivanchenko O. (2016). Ekolohistyka, utylizatsiia ta retsyklinh transportnykh zasobiv: tendentsii ta perspektyvy rozvytku [Ecology, utilization and recycling of vehicles: trends and prospects of development]. Naukoiemni tekhnolohii — Knowledge-based technologies, 2 (30), pp. 221—227 [in Ukrainian].
10. Sahaidak-Nikitiuk R.V. (2010). Lohistyka upravlinnia vidkhodamy farmatsevtychnoi haluzi [Logistics
of waste management in the pharmaceutical industry: monograph]. Kharkiv [in Ukrainian].
11. Starostka-Patyk M., Grabara J.K. (2010). Reverse logistics processes in industrial waste management as an element of sustainable development. Annales Universitatis Apulensis Series Oeconomica, 12(2), pp. 698—707.
12. McLeod Fraser, Hickford Adrian, Maynard Sarah, Cherrett Tom, Allen Julian. Developing innovative and more sustainable approaches to reverse logistics for the collection, recycling and disposal of waste products from urban centres: Literature review and identification of opportunities. Retrieved from www.greenlogistics.org.
13. Reverse logistics. Retrieved from http: //www.greenlogistics.org/themesandoutputs/wm10/ index. htm.
14. Smyrnov I.H. Lohistyka utylizatsii vidkhodiv: polskyi dosvid [Logistics of waste utilization: Polish experience]. (n.d.). Retrieved from_http://www.rusnauka. com/ 23_SND_2008/Economics/26680.doc.htm [in Ukrainian].
15. Kocheshkova I.M., Trushkina N.V. (2017). Stan povodzhennia z promyslovymy vidkhodamy v staropro-myslovykh rehionakh [State of industrial waste management in the old industrial regions]. Sotsial'no-ekonomicheskoye razvitiye regionov — Socio-economic development of regions. Plovdiv, Bulgaria.
Г. В. Криворучко,
Харкгвський нацюнальний утверситет буд1вництва та архтектури
ТЕХНОЛОГ1Я БЛОКЧЕЙН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ÏÏ ЗАСТОСУВАННЯ В ПРОЦЕС1 БЮДЖЕТУВАННЯ, ОР1€НТОВАНОГО НА РЕЗУЛЬТАТ
Постановка проблеми. В умовах турбулентного се-редовища виникае необхщтсть збертння та пщви-щення ефективноси управлшня бюджетним процесом бущвельного пщприемства. Одним з шструменив, який дозволяе управляти ефектившстю та результа-тившстю за допомогою своечасного коригування бюджета, е система бюджетування, що орiентована на результат (БОР), яка мае бути побудована з викорис-танням сучасних ГГ-технологш. Використання 1Т-технологш у сферi фшанав обумовлено великим об-сягом оперативно! та аналгтчно! iнформацii, яка формуеться в процесi дiяльностi будiвельного шдпри-емства. Пропонована IГ-технологiй повинна не тшьки вiдображати оперативнi результати дiяльностi, нести аналiтичну iнформацiю стосовно дiяльностi, доступу до ресурсi та визначення ступеня ризикованосп, але й контролювати та забезпечувати безпеку системи вщ втрати даних або шахрайства. Таким вимогам вщповь дае технологiя В1оскЛат. Визначення сутностi технологи В1оск^ат та можливiсть використання технологи B1ockchain в системi управлiння бюджетуванням, орiентованим на результат, в процес розрахункiв з по-стачальниками ресуретв i е предметом розгляду в да-ному дослiдженнi.
Аналiз останшх дослщжень та публiкацiй з обрано! тематики дозволив встановити, що юнують роботи, в яких розглядаеться технолопя B1ockchain. Наприклад у роботi [8] дослщжено можливостi вирiшення де-яких проблем управлiння державними фiнансами за
допомогою впровадження iнновацiйноï технологи Blockchain; охарактеризовано cyTHicTb та особливостi технологи Blockchain; розглянуто питання удоскона-лення системи державних закутвель, управлiння державними швестищями, ведення державних реeстрiв за рахунок переваг, якi надае технологiя Blockchain. Автор роботи [10], який е засновником 1нституту блок-чейн-дослiдження (Institute for Blockchain Studies), бшьш детальнiше розглянув можливосп використання та провадження технологи Blockchain. В робота [13, с. 88] обГрунтовано необхщтсть формування принци-пово ново! системи управлшня економ1кою краши i зокрема земельними ресурсами на пщстав1 технологи Blockchain, яка гарантуватиме значне зниження варто-стi операцiй кутвл1-продажу i прозорiсть ринкового цiноутворення. Використання оновлено! системи уп-равлiння дасть можливють знизити ризики банкрут-ства i нелегальних манiпуляцiй у процес передачi прав власностi на земельш ресурси.
Мета статп полягае в дослщженш можливостей i сучасно! практики впровадження новгтньо! технологи Blockchain для удосконалення системи управлiння бу-дiвельним пiдприeмством на основ! бюджетування, що орieнтоване на результат (БОР).
Виклад основного MaTepi&íy. Для успшно! реал1-зац11 будь-якого бущвельного швестицшного проекту потр1бно пост1йно контролювати та управляти зм1-нами в самому проеки, конф1гурац1ею складових ш-вестиц1йного проекту, документооб1гом, контрактами
та постачанням, ресурсами, бюджетами проекту та ш. Процес управлшня бущвельним швестицшним проектом передбачае його виконання в рамках обумовлених договiрних вiдносин, в обумовлеш строки та з вико-ристанням визначених джерел фiнансування, для реа-лiзацu якого може бути використана технолопя Blockchain. Що ж таке технологiя Blockchain. Так, на думку М. Свон, [10, с. 15] «Blockchain — це багатона-цюнальна i багаторiвнева iнформацiйна технологiя, призначена для надiйного облiку рiзних активiв. По сутi, Blockchain — це нова оргашзацшна парадигма для координаци будь-якого виду людсько'1 дiяльностi».
Автор стати [8, с. 363-364] стверджуе, що Blockchain — це технолопя, що передбачае форму -вання розподшено! децентралiзовано! мереж збере-ження даних (транзакцш), елементами яко1 е записи-блоки визначеного розмiру, кожен з яких мiстить по-силання до попереднього та об'еднуеться в ланцюг блоюв вiдповiдно до iдентифiкатора, який розрахову-еться за спецiапьним математичним алгоритмом. Крiм того, потужнi криптографiчнi алгоритми забезпечують 11 захист. Така властивiсть, як розподiл полягае в можливоси збереження копiй даних на значнш кль-костi комп'ютерiв, яю розмiщенi по всьому свiту, що, у свою чергу, ускладнюе процес несанкцюнованого доступу та змiни даних.
У робота [5, с. 607] Blockchain розглядаеться як технолопя, яка передбачае створення довгих списюв з послщовних даних. Кожен компонент системи пам'я-тае попереднiй, а внесення несанкцюнованих змiн вщразу блокуеться. Для створення шифрування вико-ристовують не один централiзований сервер, а обчис-лювальнi потужностi всiх учасниюв процесу. Будь-який користувач системи, побудовано! на Blockchain, може також бути 11 власником.
Автори роботи [9, с. 19] вважають, що Blockchain потрiбно сприймати, як облiк та обмш правами влас-ностi на цифровi активи в одноранговiй мереж1, яка мiстить структурованi данi у виглядi розподшеного реестру. Головною вщмшшстю Blockchain вiд класич-них реес^в е одночасне збереження даних, яю роз-подiленi серед певно! кшькоси вузлiв мережi без прив'язки до конкретно! локаци.
Найбiльш лаконiчно сформував свш пiдхiд до ви-значення технологи Blockchain автор роботи [6, с. 72], який пропонуе сприймати технолопю Blockchain, як багатофункцiональну i багаторiвневу iнформацiйну технологiю, призначену для розподшеного зберiгання записiв про вс здiйсненi транзакци. Це хронологiчна база даних, в якш час, коли було зроблено запис не-розривно пов'язаний iз самими даними, що робить 11 некомутативною. Всi транзакци здiйснюються з крип-тографiчним протоколом. 1нформащя, що потрапила в ланцюжок блоюв, не може бути змшена постфактум.
На основi вищенаведеного, можна стверджувати, що сутнiсть технологи Blockchain можливо описати таким чином — це цифровi записи об'еднаш в блоки, як на основi алгоритму пов'язуються «ланцюгом» м1ж собою зпдно здiйснених операцiй. Процес шифрування процесу запиетв в блоки, вщомий як хешування, вико-нуеться рiзноманiтними комп'ютерами, як працюють в однш мережi. Якщо всi комп'ютери мережi в резуль-татi розрахунюв отримують однаковий результат, то блоку присвоюеться ушкальний цифровий пiдпис, який тдробити неможливо. Цей блок може змшитися
лише в результатi додавання нових запиав (здшс-нення нових операцш). При цьому, реестр шформаци в блоках оновлюеться на ветх комп'ютерах в мережi одночасно. Тобто, такий пiдхiд дозволяе значно змен-шити ризик зламу системи, осюльки в цьому випадку злодiй буде мати доступ та ключькоди до вае! комп'ютерно! мереж одночасно. Подiбноl думки до-тримуються автори стати [2, с. 115].
Саме це сприйняття суп технологи Blockchain бу-демо додержуватись у даному дослщжеш при описi уп-равлiння бюджетуванням, орiентованого на результат, з використанням технологи Blockchain. Як кожну з ю-нуючих технологiй Blockchain можливо подшити таким чином (створено на основi матерiалу роботи [2, с. 115]): 1) вщкритий Blockchain (англ. Public blockchain)— Blockchain без обмежень, тобто не юнуе обмежень на формування, читання та проведення трансакцш при створенш, включеннi та використанш технологи Blockchain (створення едино! мережi мiж пiдприемством та уама контрагентами пiдприемства); 2) закритий Blockchain (англ. Private blockchain) — технолопя Blockchain використовуеться вузьким колом користувачiв (наприклад, в серединi тдприем-ства); 3) загальнодоступний Blockchain (англ. Per-missionless blockchain) — технолопя Blockchain використовуеться кожним бажаючим, тобто не iснуе обмежень на особисисть обробниюв даних та проведення транзакцш; 4) ексклюзивний Blockchain (англ. Per-missioned blockchain) — технолопя Blockchain використовуеться при створенш системи, в якш обробка транзакцш здшснюеться серед чггко визначених суб'екпв, тобто коло користувачiв обмежено.
Крiм того, потрiбно вiдзначити, що використання технологи Blockchain можливе при виконанш ряду ви-мог, що допомагають запобiгти виникненню ризиюв (створено на основi матерiалу статтi [3, с. 26]): 1) до-стсдаршсть та актуальнiсть введення даних. Досто-вiрнiсть, актуальнiсть, точнiсть, оперативнiсть введення даних дозволяе управлшському персоналу швидше реагувати на економiчну ситуащю, тому створення ефективного оргашзацшно-правового мехашз-му достовiрного, оперативного внесення даних до ре-естрiв е першочерговим завданням при використаннi технологи Blockchain; 2) управлшня доступом до системи Blockchain та щентиф^щя користувачiв. Для за-безпечення контролю за внесенням даних та !х змь нами при використаннi технологи Blockchain потрiбно створити механiзм управлшня правами доступу (шди-вiдуальна щентифжащя користувачiв) як до системи в цшому, так i до окремих запиетв. Система шдивщуаль-но! щентифжаци користувачiв може бути створена на основi бiометрики особистих параметрiв; 3) синхрош-зацiя баз даних. Створення умов, при яких виконання певно! операци в будь-який момент часу на будь-якому з вузлiв продукуе однаковий результат; 4) контроль за адмшстраторами систем та достовiрнiсть ш-терфейсiв. Забезпечення ведення достсдарно! шфор-мацi!, запобiгання незаконнш модифiкацi! записiв в базi даних спонукае до постшного контролю за адмЬ нiстративним персоналом та введенням шформаци. Тому при використаннi технологи Blockchain функщю виконання зовнiшнього контролю за цМсшстю та до-стсдаршстю введених даних до системи покладеш на рiзних користувачiв мереж1. В такому раз^ при спробi адмшстратора змiнити розташованi на серверi данш,
неможливо буде сфальсифiкувати поширення шформаци на Bcix вузлах мереж в процесi змши контрольно! суми ланцюга операцш, завдяки чому формуеться цiпiснiсть реестру. При цьому, для того, щоб виклю-чити можливiсть пiдробити вщповщь сервера на хибнi запити та спотворення шформаци, ця вщповщь мае бути захищеною цифровим пщписом сервера.
Розглянемо бшьш детально можливiсть застосу-вання технологи Blockchain в процес управлiння бюджетуванням будiвельного пiдприемства. Вважа-емо, що для кращого розумшня фшансово-економ!ч-но! ситуаци на пщприемста процес бюджетування по-трiбно пов'язати з бухгалтерським облiком. Бшьш де-тальнiше це описано в робот [4].
Вщомо, що в свош планово/контрольно/облiковiй дiяльностi будь-яке пiцприемство використовуе шфор-мацiйнi технологи. Наприклад для управлшня фшан-сами пiцряцного будавельного пiцприемства Украши створена система автоматизации усiх процесiв «1 С: Пдрядник буцiвництва 4.0» (розроблена на базi «1 С: Пiцприемство 8»), яка дозволяе здайснювати наступнi операци: планувати та контролювати всi види бюджета; формувати фшансову структуру пщприемства; управляти та контролювати плануванням бюджета за встановленими бюджетними лiмiтами; формувати фь нансовi результати цiяльностi пщприемства; опера-тивний облiк i контроль виконання плашв руху гро-шових коштiв; факторний аналiз цiяльностi бущвельного пщприемства та шше.
Використання сучасних технологiй у бухгалтер-ському обл!ку вже отримало розгляд. Наприклад у статга [7] цослiджено сучасний стан та тенденци роз-витку бухгалтерського облiку, науково обГрунтована концепщя органiзацiï бухгалтерського облiку в ком-п'ютерному серецовищi, яка заснована на моделю-ваннi бухгалтерського облiку при проектуванш про-грамного забезпечення для автоматизованих систем бухгалтерського облiку, що е характерним для п'ятого технолопчного укладу. Крiм того, враховано особли-востi шостого технологiчного укладу, що пщтверджуе необхiцнiсть подальших розробок у сферi бухгалтерського облiку в контекста використання хмарних тех-нологш для проведення господарських операцiй, Blockchain та штучного штелекту. З урахуванням ви-щенаведеного можливо визначити переваги викорис-тання Blockchain в процес бухгалтерського облiку (створено з урахуванням матерiалу [7]), а саме: 1) здш-снення з великою швидюстю операци в режимi онлайн та отримання оперативно необхщно! шформаци;
2) керування рахунками за допомогою смартфошв;
3) автоматизацiя процесу введення документа дозволяе звести процес внесення шформаци про господар-ськ операци лише з первiсноï документации.
Як ж можливостi виникають у процес розвитку бухгалтерського облiку при використанш технологи Blockchain. До таких можливостей потрiбно вiцнести: 1) використання технологи Blockchain дозволяе зро-бити простiшою систему закупiвель, оск1льки забезпе-чуе безпечну систему транзакцiй та збшьшуе опера-цiйну ефективнiсть, за рахунок автоматизации усiх операцш; 2) робить цоступнiшими операци з шоземними пiцприемствами, оск1льки обслуговування операцш стае простше; 3) вiцсутня потреба в перевiрцi усiх бухгалтерських документа; 4) записи за операщями
вщображаються в спецiальнiй (криптографiчноï) формi, яка захищае систему вiц фальсифiкацiï та зни-щення даних; 5) вщбуваеться автоматичне дублювання зашифровано'1 операцiй та шшь Схематично процес роботи технологи Blockchain вщображаеться на рис. 1.
Тепер розглянемо, як само використовуеться в бюджетувант технолопя Blockchain. У зв'язку з тим, що Blockchain е базою даних, яка збериае записи про активи пщприемства та операци, яю пов'язат з цими активами, усi записи формуються в блоки та пов'язат криптографiчно. Зазвичай активи подшяють на: 1) конни (це активи, яю зазвичай пов'язують з грошо-вою складовою); 2) токени (це свiцоцтво, права на актив). Наприклад в системi Blockchain може бути запис про те, що бущвельному пщприемству належить адт-нiстративний будинок. Тобто токен е цифровим запи-сом, який пщтверджуе право власноста на будинок.
У зв'язку з тим, що Blockchain е цифровим реестром при використаннi ще1 технологи в бюджетуваннi можливо видшити так! можливостi: 1) дозволяе змен-шити витрати та мiнiмiзувати час, необхщний для проведення транзакцш (осюльки не потребуе гаранту-вання з боку третах омб (наприклад, нотарiусiв), вирь шення проблем та знищення помилок; 2) дозволяе за-хистити введен! данш, зробив гх бшьш доступшшими та прозорими при складанш, контрол! за виконанням бюджета; 3) у режим! реального часу отримувати ш-формащю про господарську даяльшсть пщприемства та виконання бюджета; 4) у результат! розподшення даних серед р!зних контрагента вщбуваеться захище-шсть системи вщ знищення уах даних в результат! системно! внутршньо1 несправносп власного серверу (комп'ютеру); 5) дозволяе вщстежувати поставки/платеж! ресурав за контрагентами; 6) дозволяе мшм1зу-вати витрати, пов'язаш з послугами нотар!уетв (вщ-сутня можливють в!зувати документи), аудитор1в (суть послуг аудитор!в змшиться вщ пщтвердження поди/ операци до пщтвердження гх класифжаци в бухгалтер-ському обл!ку (в цифровому запис!), проведення контролю за бухгалтерськими записами м1ж контрагентами та ш.), бухгалтер!в (праця бухгалтер!в буде пов'язана з формуванням облжово'1 политики, класи-фжаци та штерпретаци операцш); 7) створюе умови конкуренци для майнер!в ( версифжатор!в транзакцш), яка базуються на виконаш яюсно та швидко роботи, яка добре оплачуеться.
Вщомо, що першою системою управлшня проектами на основ! технологи Blockchain з вбудованою системою бюджетування вважаеться Dash (The Dash Budget System — DBS), де розподш фшансових ресур-ав е децентрал1зованим i здайснюеться за результатами голосування ïï оператор!в за проекти, як пщтри-мують розбудову шфраструктури мереж Dash [8, с. 366]. Dash — вщкрита децентрал1зована платжна система, яка сформована на баз! технологи Blockchain в форм! криптовалюти. Але в сучасних економ!чних умовах потр!бно розглядати можливють використання бюджетування, ор!ентованого на результат (БОР), сут-шсть якого розглянуто в роботах [11; 12] бшьш дета-льнше.
Схема Blockchain взаемозв'язку м1ж будавельним пщприемством та з його контрагентами (постачальни-ками ресурав) вщображена на рис. 2.
Рис. 1. Принцип роботи технолог^ ЫосксНат
В1осксИат
Постачальник ресурсу
Ж
Постачальник ресурсу
Постачальник ресурсу
Змагання М1>к майнерами хто швидше проведе верифшацпо блоку
Майнери
Майнери
Майнери
Майнери
Переможець серед майнер1в
В1осксЬат внутр1шшй
Документарна база буд1вельного пщприемства побудована на
основ! БОР
Рис. 2. Схема ЫосксНат езаемозе 'язку мiж будiвелbним тдприемством та з його контрагентами (постачальниками ресурав)
Шсля проведеного дослщження можна стверджу-вати, що В^к^ат виконуе функцп головно! бухгал-терсько! книги, нотар1усу, охорони та кл1рингового центру на основ1 узгодженост1 д1й. Под1бна думка при-тримуеться в робот1 [1, с. 13].
Висновки та перспективи дослщження. Впрова-дження технологи B1ockchain в управл1нський процес системи БОР, з одного боку, дозволяе контролювати та забезпечувати безпеку системи в^д втрати даних або шахрайства, щдвищуватиме ефекгивнiсгь внугрiш-
нього та зовншнього документооб^у, а з шшого — те-хнологiя Blockchain вимагае розвитку технологiй, до-слiджень та техшчно! пiдтримки шформацшно! сис-теми тдприемства, що спонукае збiльшення вимог до квалiфiкацil спiвробiтникiв; порушуе проблеми пов'я-занi з податковими, юридичними та нормативно-пра-вовими питаннями.
Список використаних джерел
1. Блокчейн: цепная реакция. Технологические компании в ожидании достижения критической массы. URL: https://www.ey.com/.../EY.../EY-block chain -tom-rus.pdf/
2. Дацко М.В., Артим-Дрогомирецька З.Б. Тех-нолопя блокчейн та перспективи ll застосування / Мо-делювання економжи: проблеми, тенденци, doceid : Тези доповщей VIII Мгжнародно! науково-методично'1 конференций Форуму молодих економюпв-юбернетиюв (28-29 вересня 2017 року, м. Львiв); вiдпов. ред. В.М. Вовк. Видавничий центр ЛНУ iм. I.Франка, 2017. С. 114-116.
3. Карпенко А., Осьмак А. Цифровая технология «Блокчейн» в государственном управлении: сущность, преимущества и риски применения. Теоретичт та прикладш питания державотворення / Одес. регюн. шт держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президенте^ Укра!ни. Одеса : ОРЩУ НАДУ, 2017. Вип. 21. С. 2228.
4. Криворучко Г.В., Миланич Т.А. Про необхщ-шсть створення едино! системи документооб^ на тд-приемстта / Materialy VII Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Perspektywiczne opracowania sa nauka i technikami - 2011» (07-15.11.2011). Ekonomiczne nauki. Przemysl: Nauka i studia, 2011. Vol. 13. C. 3-11.
5. Неiзвестна О.В., Бойко О.О. Перспективи ви-користання технологи «Блокчейн» в банювськш сферi / Модершзащя фiнансово-кредитно! системи Укра!ни: виклики глобалiзацi!: матерiали Всеукра!нсько! нау-ково-практично! штернет-конференци (20 березня 2018 року). Кривий Рiг: ДонНУЕТ iм. М.Туган-Бара-новського, 2018. С. 606-609.
6. Олексюк О. BLOCKCHAIN BITCOIN. Транс-формащя нащональног мoделi фтансово-кредитних eid-носин: виклики глoбалiзацii та регшнальш аспекти: збь рник матерiалiв II Всеукра!нсько! наук.-практ. конф. (м. Ужгород, 23 листопада 2017 р.). Ужгород: Видав-ництво УжНУ «Говерла», 2017. С.72-75 .
7. Осмятченко В.О., Олшник В.С. Стан та перспективи розвитку бухгалтерского облiку в контексп змiни технологiчних укладiв. Екoиoмiчиий вкник. Серiя: фтанси, облж, оподаткування. 2018. Вип. 2. С.131-138.
8. Пантелеева Н.М. Шформацшна технолопя Блокчейн у системi управлiння державними фшан-сами. Науковий вкник Ужгородського утверситету. Серя Економжа. 2018. Вип. 1 (51). С. 363-369.
9. Публiчне управлшня : термшол. слов. / уклад.: В. С. Куйбща, М. М. Бшинська, О. М. Петрое та ш.; за заг. ред. В. С. Куйбщи, М. М. Бшинсько!, О. М. Петрое. Ки!в : НАДУ, 2018. 224 с.
10. Свон М. Блокчейн: схема новой экономики. Москва: Издательство «Олимп-Бизнес», 2017. 240 с.
11. Сержов А. В., Криворучко Г. В. Шформацшно-аналггичне забезпечення бюджетування, орiентованого на результат. НТУ «ХШ». Серiя "Економiчнi науки". 2017. № .45 (1266). С. 83-88.
12. CepiKOB А.В., Криворучко Г.В. Управлшня ефекгившстю господарсько! дiяльностi на ochobî бюджетування, opieHTOBaHoro на результат. Економiчний всник Донбасу. 2017. № 2 (48). С. 150-156.
13. Сохнич А. Я., Сохнич С. А. Методолопчш на-прями формування вартосп земельних ресуретв. Вкник eK0H0Mi4H0Ï науки Украти. 2017. № 1(32). С. 88-92.
References
1. Blokcheyn: tsepnaya reaktsiya. Tekhnologicheskiye kompanii v ozhidanii dostizheniya kriticheskoy massy [Blockchain: chain reaction. Technology Companies Pending Critical Mass]. (n.d.). Retrieved from https://www.ey.com/.../EY.../EY-block chain -tom-rus.pdf/ [in Russian].
2. Datsko M.V., Artym-Drohomyretska Z.B. (2017). Tekhnolohiia blokchein ta perspektyvy yii zastosuvannia [Technological blockchain and perspectives]. Modeliuvannia ekonomiky: problemy, tendentsii, dosvid — Models on economics: problems, trends, development. Proceedings of the 8th International Scientific-Methodical Conference. The Forum of Young Economists-Economic Persons (28-29 April 2017). Lviv, Publishing Center of LNU them. I.Franka [in Ukrainian].
3. Karpenko A., Os'mak A. (2017). Tsifrovaya tekhnologiya «Blokcheyn» v gosudarstvennom upravlenii: sushchnost', preimushchestva i riski primeneniya [Digital Blockchain technology in public administration: essence, advantages and risks of application]. Teoretychni ta prykladni pytannia derzhavotvorennia — Theoretical and Applied Nutrition, Issue. 21, рр. 22-28. Odessa, Odessa Regionis Institutum for Public Administration [in Russian].
4. Kryvoruchko H.V., Mylanych T.A. (2011). Pro neobkhidnist stvorennia yedynoi systemy dokumentoobihu na pidpryiemstvi [On the need to create a unified document management system at the enterprise]. Materialy VII Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Perspektywiczne opracowania sa nauka i technikami -2011» (07-15.11.2011). Ekonomiczne nauki. Przemysl: Nauka i studia, Vol. 13, рр. 3-11.
5. Nieizviestna O.V., Boiko O.O. (2018). Perspektyvy vykorystannia tekhnolohii «Blokchein» v bankivskii sferi [Prospects of the use of Blokchain technology in the banking sector]. Modernizatsiia finansovo-kredytnoi systemy Ukrainy: vyklyky hlobalizatsii — Modernization of Ukraine's
financial and credit system: the challenges of globalization. Proceedings of the All-Ukrainian Scientific and Practical Internet-Conference (March 20, 2018), (рр. 606-609). Krivoy Rog: DonNUET them. M. Tugan-Baranovsky [in Ukrainian].
6. Oleksiuk O. (2017). Blockchain Bitcoin [Block-chain Bitcoin]. Transformatsiia natsionalnoi modeli finansovo-kredytnykh vidnosyn: vyklyky hlobalizatsii ta rehionalni aspekty — Transformation of the National Model of Financial-Credit Relations: Challenges of Globalization and Regional Aspects. Proceedings of the 2nd All-Ukrainian Conference (Uzhhorod, November 23, 2017), (рр. 72-75). Uzhhorod: Publishing House UzhNU "Goverla" [in Ukrainian].
7. Osmiatchenko V.O., Oliinyk V.S. (2018). Stan ta perspektyvy rozvytku bukhhalterskoho obliku v konteksti zminy tekhnolohichnykh ukladiv [Status and prospects of accounting development in the context of technological changes]. Ekonomichnyi visnyk. Seriia: finansy, oblik,
ЛАТИШЕВА О. В., П1ДГОРА е. О.
opodatkuvannia — Economic Herald. Series: Finance, Accounting, Taxation, Issue 2, рр. 131-138 [in Ukrainian].
8. Pantielieieva N.M. (2018). Informatsiina tekhnolohiia Blokchein u systemi upravlinnia derzhavnymy finansamy [Information technology Blokchain in the system of management of public finances]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia Ekonomika — Scientific herald of Uzhgorod University. Series Economics, Issue 1 (51), рр. 363-369 [in Ukrainian].
9. KuibidH V. S., Bilynskа M. M., Petroie O. M. (Eds.). (2018). Publichne upravlinnia [Public Administration]. Kyiv, NAPA [in Ukrainian].
10. Svon M. (2017). Blokcheyn: skhema novoy ekonomiki [Blockchain: A New Economy Scheme]. Moscow, Olimp-Business Publishing House [in Russian].
11. Sierikov A.V., Kryvoruchko H.V. (2017). Infor-matsiino-analitychne zabezpechennia biudzhetuvannia,
oriientovanoho na rezultat [Informacive-analiticheskuyu zezhepechennya budgetuvannya, orintanovanogo result]. NTU «KhPI». Seriia "Ekonomichni nauky" — NTU "KhPI". Seriya "Economic Sciences", 45 (1266), pp. 83-88 [in Ukrainian].
12. Sierikov A. V., Kryvoruchko H.V. (2017). Upravlinnia efektyvnistiu hospodarskoi diialnosti na osnovi biudzhetuvannia, oriientovanoho na rezultat [Managing the efficiency of economic activity based on budget result-based]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 2 (48), pp. 150-156 [in Ukrainian].
13. Sokhnych A. Ya., Sokhnych S. A. (2017). Metodolohichni napriamy formuvannia vartosti zemelnykh resursiv [Methodological Trends of Formulating Land Resources Value]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Bulletin of Economic Science of Ukraine, 1(32), pp. 8892 [in Ukrainian].
О. В. Латишева
канд. екон. наук,
в. О. Пщгора
канд. техн. наук,
Донбаська державна машuнобудiвна академiя, м. Краматорськ
ВИТРАТИ ПЩПРИеМСТВ: СУТЬ, СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО IX ОЦ1НКИ ТА УПРАВЛШНЯ
Постановка проблеми. Одтею основних проблем будь-яко'1 держави е забезпечення сталого розвитку нацюнально'1 економiки. Саме тому у сучасних дуже складних полiтичних та економiчних умовах в Укра'1ш дуже актуальними е питання забезпечення стабильного безкризового розвитку тдприемств, що пояснюеться необхiднiстю протистояти внутршшм та зовнiшнiм негативним глобальним процесам, що вiдбуваються у свт.
Здатнiсть пiдприемства ефективно здiйснювати господарську дiяльнiсть вiдзначуеться рiвнем його ви-трат та собiвартостi, яю в свою чергу й характеризують здатшсть пiдприемства забезпечити такий рiвень фь нансово'1 стабiльностi в целому, який достатнш для зменшення ризиюв банкрутства та запобиання збит-ковостi фшансово-господарсько'1 дiяльностi, а також надае можливють стабильно та динамiчно розвиватися.
Вибiр оптимально'1 схеми управлiння витратами створюе базу для економiчноl сталостi та конкуренто-спроможностi пiдприемства в умовах ринково'1 глоба-лiзацil економiки. Методи оцшки витрат та собiварто-си продукцп пiдприемства, зокрема 1х вибiр та визна-чення критерiю, у кожному окремому випадку зале-жать вщ специфiки пiдприемства, тому 1х оптимальне впровадження у дiяльнiсть тдприемств в Укра'1ш може сприяти виходу пщприемства на новий, бшьш сталий рiвень розвитку.
Достовiрна оцiнка витрат е визначальною для формування правильних висновюв та прийняття аде-кватних рiшень. Завдання оцiнки стану витрат та рiвня собiвартостi продукцп досить складна i вимагае знач-них зусиль для iнтерпретування, що обумовлюеться великою юльюстю чинниюв та особливостей функщ-онування, яю необхiдно врахувати. До того ж, таке
завдання вимагае вщ менеджер!в пщприемства доско-налого володання чисельними прийомами та методич-ним шструментар!ем, застосування кожного з елемен-тав якого доцшьне лише в специф!чних випадках. Кр!м того, питання обГрунтування системи оцшки витрат та р!вня соб!вартоси продукцп суб'екту господарювання стае особливо гострим за умов сучасних трансформа-цшних перетворень економжи [1].
У сучасних дуже складних умовах господарю-вання в Украш впровадження найбшьш адаптованих до сучасних вггчизняних умов господарювання та спе-цифжи пщприемств методов оцшки витрат пщприемства мае важливе методолопчне значення, що пояснюеться необхщшстю постшного, майже щоденного, мониторингу витрат i контролю соб!вартоси продукцп пщприемства, i пщтримки 1х на належному конкурен-тоздатному р!вш.
Аналiз останн1х дослщжень та публiкацiй. Огляд наукових джерел з питань трактування сутноси по-няття «витрати пщприемства» показав, що у росш-сьюй економ1чнш лггератур! використовуються тер-мши «издержки», «затраты», «расходы», що пщ час тлумачення та перекладу на украшську мову може ви-кликати певш непорозумшня (проблеми, труднощ^, також зараз немае едино'1 точки зору щодо розмежу-вання, правом!рносп та необхщноси вживання двох термшв «витрати» та «затрати», тому в економ!чнш ль тератур! та на практищ поряд !з термшами «витрати» та «затрати» використовуються i так!, як «збитки», «втрати», як деяк автори трактують як синошми, що е некоректним i неправом!рним, оскшьки останш твердження («збитки», «втрати») зазвичай вщносяться до фшансових результата дояльносп пщприемства.
