CC BY
33
■---------1 :Х: :: : :: : ::::::•::::.•
-□ □-
Стаття мгстить критичний огляд публкацй, присвячених глибинному куль-тивуванню базид1омщет1в роду Coriolus. Проаналгзовано умови культивування (характеристики посевного материалу, фгзико-хшгчт параметри, склад поживного середо-вища), що визначають ефективтсть процесу накопичення бпомаси
Ключовг слова: глибинне культивування,
бшзидгальт гриби, Coriolus
□-□
Статья содержит критический обзор литературы, посвященной глубинному культивированию базидиомицетов рода Coriolus. Проанализированы условия культивирования (характеристики посевного материала, физико-химических параметров, состав питательной среды), которые определяют эффективность процесса накопления биомассы
Ключевые слова: глубинное культивирование, базидиальные грибы, Coriolus
□-□
The article contains a critical review of the literature devote to the deep cultivation of basidiomycetes of genus Coriolus. The conditions of cultivation (seed characteristics, physico-chemical parameters of the medium), which determine the efficiency of biomass accumulation are analyzed
Keywords: submerged cultivation,
basidiomycetes, Coriolus ---□ □-
1.Вступ
1нтерес бютехнолопв до грибiв викликаний не лише 1х здатшстю утворювати майже 70-80% бюлопчно ак-тивних речовин, що отримують у наш час, а i тим, що грибш виробництва можна зробити високотехнолопч-ними. Це включае повний контроль бютехнолопчного процесу, використання дешево'1 сировини, наприклад ля-но-целюлозних вiдходiв, високу швидюсть фермен-тацп, екологiчнiсть виробництва. Безвщходшсть су-часних грибних бiотехнологiй означае багатощльове використання мiцелiю та культурально'1 р1дини для отримання декiлькох (до 10) кшцевих продуктiв, наприклад, оргашчних кислот, лiпiдiв, бiлкiв, тгменпв та iнших структурних компонентiв клиинно! стiнки грибiв полкахаридно! природи [1-14]. Крiм того, тен-денцiею сучасно'1 медицини е збiльшення виробництва бюлопчних добавок, що являють собою природш бiологiчно активнi комплекси, серед яких значний сегмент займають БАДи та нутрицевтики на основi бюмаси та плодових тiл базидiальних грибiв [15-21].
Культивування мiцелiю глибинним методом мае певш переваги перед традицшним методом отримання
I---------
УДК 579.24:582.284.3
ТЕХНОЛОПЧН! ОСОБЛИВОСТ1 ГЛИБИННОГО КУЛЬТИВУВАННЯ БАЗИД1АЛЬНИХ ГРИБ1В РОДУ CORIOLUS
Л. О. Антоненко
Асистент*
Контактний тел.: (044) 406-83-12, 066-784-94-17 E-mail: lora.a@bigmir.net
I. Р. Кл е ч а к
Кандидат техычних наук, доцент *Кафедра промисловоТ бютехнологп, факультет бiотехнологií i бютехнки Нацiональний технiчний унiверситет УкраТни «КиТвський полiтехнiчний шститут» пр. Перемоги, 37, корпус 4, м. КиТв, 03056 Контактний тел.: (044) 454-98-51 E-mail: prombt@ukr.net
плодових тш: можливють стандартизувати отриманий продукт, регулювання виходу БАД за допомогою поживного середовища та умов культивування, а також використовувати досягнення генно! iнженерГi в бютех-нологiчних процесах [1, 11, 13-15, 17, 22, 23].
Максимальна швидюсть росту серед базидюмщепв властива дереворуйшвним грибам. Досл1дження показали [10, 11, 13, 14, 15, 17, 22], що багато видiв цих грибiв можуть штенсивно розвиватися в умовах глибинного культивування. Велику роль при цьому вдаграе склад поживного середовища. Глибинне культивування сприяе бшьш швидкому та продуктивному росту ба-зидюмщетш порiвняно з поверхневим культивуванням на рщких середовищах [38, 70, 81]. На сьогодш розро-бленi методи, що дозволяють вирощувати деякi види базидiальних грибiв в глибиннш культурi на р1дкому поживному середовишД [8, 13, 14, 24-29].
Одним з перспективних для культивування в гли-бинних умовах об'ектш бютехнологп е вищД базидЬ альт гриби роду Coriolus Quel. (Trametes Fr.), родини Polyporaceae, що характеризуются високими показ-никами швидкостi росту, бюлопчною активнiстю, в1д-сутнiстю токсичносп на рiвнi родини.
Базидiальнi гриби роду Coriolus належать до афЬ лофоральних грибГв, i е широко розповсюдженими грибами з досить тривалою iстоpiею використання у схщнш медицинi. В наpоднiй медицинi ЯпонГ! Coriolus versicolor в1домий п1д назвою Kawaratake, а в Кита!, як Yunzhi [30], i застосовуеться у виглядi водних екс-тpактiв як протизапальний засГб при захворюваннях печшки, веpхнiх дихальних шляхiв, травного тракту i сечового мiхуpа. C. hirsutus корисний при захворюван-нях легень, для заспокоення кашлю, для зняття жару, для прискорення регенерацГ! тканин м'язiв [31-33]. Досвщ схщно! народно! медицини, зокрема Японп та Китаю, став стимулом для сучасних наукових пошуюв у галузi розробки засобiв одержання фаpмакологiчних препарапв шляхом культивування деяких видiв лжар-ських гpибiв роду Coriolus [34-36]. Найкраще в клШч-них умовах вивчено препарат японсько! бютехнолопч-но! фipми "Sankyo" крестин, дiючою основою якого е iмуномодулюючi пpоте'iнвмiснi полГсахариди гриба C. versicolor. Цей та iншi препарати полiсахаpидно'i приро-ди з C.versicolor широко використовуються в онкологи при лжуванш раку шлунку, стравоходу, прямо! кишки, яечникiв, матки, простати в поеднанш з хiмiо- або ра-дiотеpапiею [15]. В РосГ! розроблено та запатентовано бюлопчно активну добавку Трамелан на основГ сухо! бiомаси базидiомiцету C. pubescens (Schum. ex Fr.) Quel. (Trametes pubescens (Schum.) Pilat). За результатами деяких дослщжень C.pubescens мае протипухлинну та Гмушзуючу дгю, що за ефектившстю переважають C.versicolor [17].
Отже, базидiальнi гриби роду Coriolus мають широкий спектр лiкаpських властивостей, серед яких: антивipусна, антибактеpiальна, гепатопротекторна, Гмуномодулююча та протипухлинна [1-6, 8, 15-21, 31, 33-38]. Зважаючи на це, дослщження 6ГологГчних властивостей та закономГрностей росту штамiв Coriolus sp. створюе науковi передумови для !х подальшого використання у вггчизнянш бiотехнологi!.
Тому, для створення конкретних бютехнологш на основГ перспективних видГв базидiомiцетiв роду Coriolus актуальним е узагальнення юнуючо! ГнформацГ! щодо фГзГологГ! культури, оптимальних фГзико-хГмГч-них параметрГв (температури, концентрацГ! водневих юшв середовища, аерацГ!) та джерел живлення, кГль-кГсних характеристик, якГ пов'язують швидкГсть бю-синтезу з рГзноматтними умовами глибинного куль-тивування.
Метою роботи е аналГз та узагальнення даних щодо трофГчних потреб, закономГрностей росту в глибиннш культурГ базидГомГцетГв роду Coriolus, оптимальних значень фГзико-хГмГчних параметрГв культивування та визначення перспективних напрямюв розробки технологи на основГ базидГальних грибГв роду Coriolus.
2. Вплив якостей поавного матерiалу на бшсинтез бiомаси базидiальними грибами
РГст базидГальних грибГв у глибиннГй культурГ мож-ливо прискорити рГзними шляхами: за рахунок ско-рочення лаг-фази, змшами кГлькостГ та вГку посГвного мГцелГю, його дисперснГстю, додаванням рГзноматтних стимуляторГв. [15, 17, 40-45]
В дослщженнях А.Н. Кап1ч 1 ствавтор1в [42] най-б1льш оптимальною для накопичення бюмаси базидЬ ом1цетами була глибинна форма помвного матер1алу: подр1бненого в к1лькост1 0,4-0,6 г/л в перерахунку на суху речовину, що сприяло збшьшенню бюмаси вдв1ч1 через 72 години культивування. Вважаеться, що ви-рощування в колбах на качалках в 2 рази збшьшуе швидюсть росту штам1в агар1кових гриб1в пор1вняно з поверхневою культурою, при цьому на накопичен-ня б1омаси впливае в незначнш м1р1. Продуктивн1сть штам1в одного виду може суттево в1др1зняться. При концентрацГ! вуглецю в поживному середовишД 1-2 % в умовах ферментеру врожай бюмаси не перевищуе 12 г/л [10].
Встановлено, що значний вплив на тривалють лаг-фази культур мае споаб попереднього вирощування помвного матер1алу. Використання у якост 1нокулюму м1цел1ю, що знаходиться в експоненщальнш фаз1 росту, дозволяе майже вдв1ч1 зменшити тривал1сть лаг-фази, що скорочуе строки ферментацп та являеться довол1 суттевим з точки зору економ1чност1 досл1джуваних процес1в отримання грибного мщелш [46]
Вивченню особливостей глибинного культивуван-ня базид1альних гриб1в присвячен1 роботи багатьох автор1в [11, 14, 15, 17, 23, 24, 25, 28, 29]. Встановлено, що на тривалють ростових фаз суттево впливае склад поживного середовища, метод культивування помвного матер1алу, його кшьюсть та вж. [10, 40, 41]. У робот1 А. С. Бухало [10] визначено, що застосування гомогетзованого шокулюму, отриманого в глибинних умовах, та застосування мщелш, який знаходиться в експоненцшнш стад!! розвитку, значно скорочуе лаг-фазу та прискорюе рют бюмаси базид1альних гриб1в. В умовах пер1одичного глибинного культивування про-дуктивн1сть перспективних штам1в протягом 72 годин повинна бути не нижче 3-5 г/л добу бюмаси при еко-ном1чному коефшДенп 50 % та вмют1 сирого проте!ну в б1омас1 30-50%.
Контроль та регулящя таких фактор1в, як гомогеншсть розпод1лення поживних речовин у культуральнш р1дин1, аерац1я, температура, рН середовища можуть бути здшснеш при глибинному культивуванш в фepмeнтepi [15, 17, 40-43, 47-51]. Оптим1зац1я окремих фактор1в культивування та компонент1в поживних середовищ може значно покра-щити показники росту та бюх1м1чного складу мщелш.
3.Вплив температури культивування на ростовi показники базидiальних грибiв роду Сопо1ш
Розробка технолог!! культивування базидюмщепв роду Сотю1ш для напрацювання грибно! б1омаси вимагае п1дбору умов культивування та збер1гання штам1в базид1альних гриб1в роду Сотю1ш. Одним з етатв такого п1дбору е встановлення верхньо! та нижньо! гранично! температури для збереження життездатност1 та визначення оптимально! температури для росту мщелш базидюмщепв.
Базид1альш гриби роду Сотю1ш належать до еколопчно! групи дереворуйнуючих (трутових) гриб1в. Важливим еколог1чним фактором, який суттево впливае на рют та життездаттсть гриб1в, е температура [10, 11, 24, 52]. Для розвитку та росту трутових, як
i шших грибiв, в залежностi в1д виду гриба необх1дна pi3Ha температура, KpiM того вона неоднакова навиь для розвитку рiзних його частин, а саме, для росту грибнищ, для утворення плодових тш, для проростан-ня спор.
За даними А. С. Бондарцева [53] граничш темпера-тури, в межах яких можуть розвиватись трутовi гриби, складають 3° та 44 °С, а у робоп Х.Г. Ганбарова [25] для росту вищих базидiальних грибiв критичними е темпе-ратури 4 °С та 37 °С.
Стосовно видiв, що стали об'ектами наших дослЬ джень - C. zonatus, C.versicolor, C.hirsutus, C.pubescens, C.villosus iнформацiя у фаховш лiтературi е розрiзненою та неоднозначною. У роботi А. С. Бондарцева [53] вста-новлено, що мШмальна та максимальна температури, яю затримують рiст вегетативного мщелш С.versicolor, збереженнi життездатностi, становлять 9° та 38°C в1дпов1дно. За даними Х. Г. Ганбарова [25] при шкубу-ванш базидiальних грибiв видiв C. zonatus, C.versicolor, C.hirsutus, Cpubescens при 4 °С рiст був вщсутнш, а при 37 °С види C.hirsutus, Cpubescens та С-cervinus росли навиь краще, нiж при 22 °С. У роботах О. С. Горшино! [15, 17, 46] дослщжено, що мiцелiй Cpubescens витримуе температури вщ 2 до 40 °С.
Для виду C.villosus даш про граничнi температури, якi затримують рют вегетативного мiцелiю, у фаховш лiтературi вiдсутнi.
П1д час аналiзу штамiв базидiальних грибiв пер-спективних для розробки технологи, одним з важли-вих питань е пiдбiр оптимально! температури куль-тивування, яка б забезпечувала швидкий розвиток та накопичення фiзiологiчно-активного помвного мате-рiалу. В деяких випадках це може бути дiапазон температур [54], в межах якого температура забезпечуе максимальну швидюсть росту вегетативного мщелш.
Найбшьш сприятливi температури для розвитку трутових грибiв лежать в дiапазонi в1д +18 до +36°С [53]. П. Стаметс у сво!х роботах зазначае, наприклад, для розвитку мщелш С.versicolor дещо вужчий температур-них дiапазон вщ +24 до +29°С [30]. А.С. Бондарцевим встановлено, що оптимальна температура для росту мщелш цього виду складае +30°C. За шшими даними [25] базидiальнi гриби видiв С.versicolor i C.zonatus показали оптимальний рют при +28°С, а види C.hirsutus, Cpubescens та С.cervinus при - +37 °C. Слщ в1дзначити, що такий незвичайний температурний максимум у де-реворуйнуючих базидiальних грибiв був в1домий лише для Schizophyllum commune [25].
В роботах О.С. Горшино! для накопичення бюмаси Cpubescens рекомендовано дiапазон температур 28-30°С. За шшими повщомленнями для видiв Cpubescens, С.versicolor, C.zonatus оптимальна температура стано-вить 28-32°С [7, 26-28 15,17, 39, 46]. Для виду C.villosus оптимальна температура для росту встановлена у ро-бои 1.В. Черноусово! [50] i складае 26-27°С.
Аналiз лiтературних даних щодо оптимальних i граничних температур для росту i життездатностi мiцелiю базидiомiцетiв роду Coriolus свщчить про те, що у фаховш лiтературi присутнi розрiзненi данi, що пов'язано з рiзним географiчним походженням штамiв досл1джуваних авторами.
4.Вплив значень концентраци водневих ïohïb поживного середовища на ростовi характеристики роду Coriolus
Перспективи практичного використання бюсин-тетично! активностi вищих базидiальних грибiв не викликае [1-9, 15-21, 33-34]. Разом з тим створення конкретних бютехнолопчних процеав зустрiчае труд-нощi через уривчастi данi щодо вивчення фiзiологiï культур-продуцентiв.
Концентрацiя водневих ютв (рН) е одним з важ-ливих фiзико-хiмiчних факторiв середовища, який по-стiйно впливае на фiзiологiчну активнiсть культури, а саме на властивосп клiтинноï стiнки, швидюсть росту вегетативного мiцелiю, характер метаболiзму, мемб-раннi реакцп, транспорт поживних речовин, а також здатшсть засвоювати джерела живлення [15, 17, 25, 48, 50, 51, 55, 56]. Лопчно, що найбшьше накопичення бюмаси спостеря-аеться за сприятливих значень рН. Таким чином, визначення оптимальних значень рН для кожного продуценту е одшею з ланок вивчення фiзiологiï грибiв, а з практично! точки зору вщкривае можливостi керувати процесом росту мщелш в глибиннш культур!
Вважаеться, що при глибинному культивуванш продуценпв рН середовища здшснюе набагато бшь-ший вплив тж при поверхневому. 1снують рiзнi методи шдтримання постiйного значення рН, зокрема шляхом титрування вручну або автоматично або шляхом дода-вання в поживне середовище буферних систем. Проте показано, що рют грибiв в забуферених системах може бути значно слабший, нiж в не забуференш [48, 51].
Як показали дослщження Н. А. Бiсько [11] пщ час глибинного культивування Pleurotus ostreatus на складних середовищах рН середовища мало змшю-еться, оскшьки такi середовища, наприклад, як пивне сусло, характеризуються достатньо високою буфер-ною емшстю. Проте при дослщженш поживних потреб культур на синтетичних середовищах або при переходi на комплекст середовища, що мiстять шдивщуальт вуглеводи та мiнеральнi джерела азоту чим обумовле-на !х низька буферна емшсть, рН середовища в процеа росту може змiнюватись i ставати фактором, що шпбуе рют культури [48].
У роботах Е. Ф. Соломко [41, 48], В. Ршачека [55], О. С. Горшина [15, 17] показано, що вишД базидiальнi гриби здатнi ефективно регулювати кислотнiсть середовища в певних межах в процес власно! життедiяль-ностi, як за рахунок споживання певних катюшв та анiонiв, так i за рахунок видшення в поживне серед-овищi метаболiтiв, що викликають зсув рН [48]. Багато з них пщкислюють середовище, синтезуючи в значних кiлькостях органiчнi кислоти [56], особливо целюло-зоруйнуючi гриби помино i незворотньо п1дкислюють середовище [55]. Дослщники встановили, що це, в основному, мурашина, оцтова, щавелева та лимонна кислоти. У випадку ля-тнруйнуючих грибiв щавеле-ва кислота вщразу розкладаеться специфiчним ферментом - декарбоксилазою щавелево! кислоти. Тому лiгнiнруйнуючi гриби, серед яких i базидюмщети роду Coriolus, менше п1дкислюють середовище, шж целюло-зоруйнуючi гриби [55]. Остант краще ростуть в серед-овищi, кислотнiсть якого в1дпов1дае кислотност живо! деревини; спочатку, щоправда, вони дещо пщкислюють
субстрат, але noTiM величина рН встановлюеться на вихщному значеннi.
Для ряду видiв лiгнiнруйнуючих грибiв, наприклад C.pubescens, характерно утворення алiфатичних дикар-бонових кислот, таких як малонова та фумарова [57].
Автори, що займались вивченням росту афшофо-рових грибiв за рiзних значень вихщного рН, показали, що гриби можуть рости у великому дiапазoнi рН, знижуючи чи пщвищуючи його. Тенденщю до змiни рН середовища при рост грибiв бiлoï гнилi на забуфе-рених середовищах спoстерiгав I.A. Решетнжов [56]. Показано, що у зон рН 2,0-2,7 змiна рН середовища не вщбуваеться, в обласп рН 3,6-5,5 спoстерiгаеться закислення середовища грибами, а при рН 6,0-8,2 вщ-мiченo п1длужування середовища на 0,1-0,4 одинищ.
Оптимальне значення кислотност для росту роду базидiальних грибiв в певнiй мiрi змiнюеться залежно вщ властивостей штаму i може коливатись вщ 3,0 до 8,0 [25, 55].
Дослщжуючи рiст штамiв C.versicolor, В. Ршачек визначив, що оптимальна кислoтнiсть на живильному розчит Вольперта для них становить 4,7 i коливаеться в межах вщ 4,2 до 5,5, а зона регуляцп кислотност для цього виду знаходиться в межах рН 2,8-7,9. Вщомо [15, 17, 39, 46], що види C.pubescens, C.versicolor та C.zonatus здатш до активного росту в широкому дiапазoнi рН (вщ 3,5 до 7,5), проте зменшення значення рН до 3,0-3,2 стае основним фактором, що шпбуе рют культури. Ви-сою концентрацп ioнiв водню в культуральнш рiдинi на початкових стадiях шдготовки чисто! культури (рН 3,0-4,0) природньо створюють несприйнятливi умови для розвитку сторонньо! мiкрoфлoри, що е бшьш тех-нoлoгiчним рiшенням [55]
О. С. Горшина [15-17, 39] пропонуе для Сoriolus sp. дещо вужчий сприятливий для росту дiапазoн рН (4,0-6,0) i зазначае, що оптимальт значення рН ма-ють видoвi та штамoвi вiдмiннoстi. Отриманi дослщ-ником результати показують, що кoнцентрацiя бю-маси грибiв роду Coriolus у зош pH 4,0-6,0 становить 4,5-5,0 г/дм3 [17]. Даш фаховоТ лиератури щодо оптимальних значень кислотносп для росту цих культур досить рiзнi. При вивченнi !х фiзioлoгiï на р1дких жи-вильних середовищах встановлено, що найбшьша кшь-кiсть синтезованоТ бioмаси накопичуеться при широкому дiапазoнi значень рН: для C.versicolor 4,0-5,5 [25], C. hirsutus 5,0-5,5 [25], C.zonatus 4,0-4,5 [25], 5,0 [11] C.pubescens 5,0-6,3 [25], 4,0-6,0 [46] , C.villosus 5,5 [50].
Одшею з передумов отримання високого рiвня концентрацп яюсноТ грибноТ бюмаси е оптимальне значення концентрацп водневих юшв поживного середовища. Часто в межах виду для окремих штамiв значення оптимального рН варше i потребуе шдивщуального пщбору для окремо взятого перспективного штаму.
5. Вплив джерел вуглецевого живлення на ршт бази^альних грибiв роду Coriolus
Вивчення трофГчних потреб полегшуе розумшня фГзГологГ! росту дереворуйнуючих грибГв.
Джерела вуглецевого та азотного живлення вдаграють важливу роль в процесах росту та розвитку in vitro культур базидюмщепв. Сполуки, як мГстять вуглець, виконують двГ основнГ функцГ! в метаболГзмГ
цих гетеротрофних oрганiзмiв: постачають вуглець для синтезу речовин живо! клiтини та приймають участь в процесах окислення, в яких вони виступають единим джерелом енергп.
Джерелами вуглецю для грибiв можуть бути рiз-нoманiтнi oрганiчнi сполуки: вуглеводи (цукри та Тх похщш, oлiгo- та пoлiсахариди), спирти, оргашчш кис-лоти, амiнoкислoти, бiлки, вуглеводт, пoхiднi фенoлiв та iн. [25, 58].
Стутнь дoступнoстi для грибiв тiеï чи iншoï сполуки визначаеться ïï хiмiчнoю будовою. За даними О. С. ГоршиноТ [15, 17] накопиченню бioмаси мiцелiю базидюмщетами роду ^riolus сприяють легкодоступт джерела вуглецю - моноцукри та дицукри.
Серед мoнoцукрiв глюкоза вважаеться ушверсаль-ним джерелом вуглецю, тому що вона легко фосфори-люеться, хоча вона i не завжди забезпечуе максималь-ний розвиток грибних культур [11, 59]. За результатами дослщжень Х.Г. Ганбарова [10] найкращий рют у ба-зидioмiцетiв роду ^riolus спостерп-ався на глюкoзi, сахарoзi, мальтозу лактoзi, манiтi залежно в1д виду та штаму. Наприклад, для C.zonatus у робоп Х. Г. Ганбарова найкращий рют спостерп-ався саме на глюкоз (5,2 г/дм3 бюмаси) [25] , а за даними Н. А. Бюько - на мальтозу лактoзi та крoхмалi (4,1 г/дм3 бюмаси) [11], за даними В. I. ЕлюашвШ [60] - на мальтoзi (10,5 г/ дм3 бюмаси) та мант (12,5 г/дм3 бюмаси). Отже, здаттсть засвоювати моно- та дицукри в значнш мiрi може змЬ нюватись залежно вщ природи штаму одного i того ж виду гриба.
Дослщники з Нацioнальнoгo шституту хiмiï в м. Любляна (Словешя) на чoлi з М. Тюма [61] вивчали кЬ нетику росту штаму Coriolus (Trametes) versicolor MZKI G-99 протягом 72 годин культивування на середовишД з единим джерелом вуглецю: глюкозою, фруктозою або сахарозою. Основу середовища складали: 10 г/дм3 джерело вуглецю, 0,2 г/дм3 пептон, 0,3 г/дм3 дрiжджo-вий екстракт, 0,8 г/дм3 KH2PO4, 0,2 г/дм3 Na2HPO4, 0,5 г/дм3 MgSO4 • 7H2O. Було встановлено, що глюкоза швидше метабoлiзуеться штамом базидiальнoгo гриба, тж фруктоза. Також досл1дниками встановлена мате-матична модель, що описуе гiдрoлiз сахарози за допо-могою швертази.
У роботах О. С. ГоршиноТ [15, 17, 39] встановлено, що базидюмщети виду C.pubescens добре засвоюють глюкозу, сахарозу, машг, сoрбiт, крохмаль, рафшозу, глiцерин, галактозу, мальтозу, лактозу, арабшозу, ета-нол.
Досл1дження Р. А. МасловоТ [62-63] i Х. Г. Ганбарова [25] показали, що найбшьш сприятливими джерелами вуглецю для базидюмюцепв роду Coriolus, слщ визнати гексози та дисахариди: на середовищах з цими сполуками накопичуеться найбшьша кшьюсть бюмаси за бшьш коротю строки. Так, наприклад, на 9-ту добу культивування концентращя бioмаси базидioмiцетiв роду Coriolus на середовищД з глюкозою досягала 4 г/ дм3, тoдi як на середовища з ксилозою концентращя бюмаси ледве складала 2 г/дм3 на 15-ту добу культивування. Розрахунки екот^чного коефЩДенту показали, що найкращД джерела вуглецю для культивування базидюмщепв цього роду - глюкоза, рафшоза, мальтоза та сахароза [62].
Пентози в складi середовищ, загалом, гiрше засвою-ються базидiальними грибами нiж гексози [62].
Полiмернi форми цукрiв (олiгосахариди та власне полюахариди) попередньо гiдролiзуються грибами. За лктературними даними, з олiгосахаридiв мальтоза ви-користовуеться майже усiма грибами [63]. Крохмаль, целюлоза, декстрини, як правило, також слугують хо-е рошим джерелом вуглецю для грибiв [62, 63]. Це можна пояснити тим, що в природi звичайними джерелами вуглецю для них е полiмернi форми простих цукрiв.
Ляган використовуеться багатьма дереворуйную-чими та п1дстилочними грибами в природ! Проте, в культурi для засвоення грибами вш повинен знаходи-тись у доступнiй формi, i гриби, як правило, повинш бути адаптоват до нього [64-77].
У монографя А. С. Бухало [10] е свщчення про на-явтсть росту грибiв C.zonatus на середовищД з м'яким парафiном.
У бшьшосп випадкiв за наявностi у середовищД декiлькох цукрiв кiнцева бiомаса мщелш бшьша, нiж сумарна бiомаса мщелш при використант кожного джерела вуглецю окремо [62, 63]. Додавання невелико! кшькосп глюкози (так звана «стартова глюкоза») зна-чно п1двищуе здатшсть грибiв адаптуватися до iнших джерел вуглецю. Часткова замша джерела вуглецевого живлення у глюкозо-пептонному середовищД пдро-лiзатом деревини або гiдролiзним лятном у бiльшостi випадкiв виявляе стимулюючу дш на рiст грибiв бшо! гнилi [25].
Найменш сприятливим джерелом вуглецю для де-реворуйнiвних грибiв виявились солi органiчних кислот. Використання солей оргатчних кислот дае досить незначний приркст бiомаси, а в деяких випадках навкть пригнiчуе рют грибКв, цей факт деякi вчеш пояснюють тим, що при фКзюлопчних значеннях рН клiтина вияв-ляеться непроникною для оргатчних [62, 63].
Серед спирав для багатьох базидюмщепв придат-ними джерелами вуглецю е глщерин та манiт [10, 78].
Таким чином, зважаючи на результати проведених дослщжень, вибКр джерел вуглецю вдаграе важливу роль у накопиченнi бюмаси мщелш базидюмщетами роду Сoriolus. АналКз лiтератури показав, що здатнiсть засвоювати джерела вуглецю в значнш мКрК може змЬ нюватись в залежност в1д природи штамiв одного i того ж виду гриба, а тому юнуе потреба в пщборК сполук вуглецевого живлення для кожного перспективного штаму.
бКв в азотi у значнш мКрК залежить в1д задоволення !хшх потреб джерелом вуглецю [62, 63].
Загальновизнано, що гриби можуть використову-вати як оргашчш, так i неоргашчш сполуки азоту: бшки, пептон, пептиди, амiнокислоти, солК амонш, нiтрати та ттрити [15, 17, 25, 39, 41, 61, 63].
Вивчаючи азотне живлення вищих грибКв, бшь-шють вчених довели, що краще вони засвоюють оргашчш азотвмюш речовини, представлен в основному бшками та продуктами !х пдролКзу, зокрема, пептони та амшокислоти [11, 17, 39, 46, 59, 63, 79, 80]. Пептони -продукти неповного ферментативного пдролКзу бшюв; до !х складу входять високо- та низькомолекулярш пептиди i навКть вшьш амшокислоти. КрКм того, до складу пептидКв входять ростовК речовини, внаслщок чого вони представляють значний штерес як оргатчт джерела азотного живлення для вищих базидКальних грибКв. З оргашчних сполук базидюмщети добре засвоюють амшокислоти, оскшьки вони здатт до дезамшу-вання. Серед амшокислот найкраще засвоюеться аспа-рагш [59]. Деяю дослщники вщзначають L-глутамшову кислоту та глщин як сприятливК джерела азоту для грибКв С. versicolor [59].
Вщношення грибКв роду ^riolus до рКзних джерел амоншного азоту змшюеться на рКвш штаму, проте у бшьшосп випадюв кращий рют спостеряаеться при використанш у якост неоргашчного джерела азоту саме (NH4)2SO4 i NH4NO3, що забезпечують концен-трацш бюмаси 4-5 г/л на 5-ту добу культивування [81].
Серед оргатчних джерел азоту кращий рют грибКв спостеряаеться на пептош, в той час як сечовина засвоюеться погано. При культивуванш у ферментерК об'емом 50 дм3 на середовищД з пептоном концентращя бюмаси гриба С. versicolor досягае 20 г/дм3 [82]. Показано, що внесення у середовище кукурудзяного та дрКжджового екстракту у якосп додаткових джерел азотного живлення не лише сприяе активному нако-пиченню бюмаси, але й забезпечуе бшьший вихщ бшка в мщеля [83].
Таким чином, проведений аналКз лктератури дозво-ляе констатувати, що найкращими джерелами азоту для культивування базидюмщепв роду ^riolus е оргашчш сполуки, загалом пептон, який разом з амшокис-лотами мютить ще й шш1 складов^ здатт стимулювати рют грибКв даного роду.
6. Вплив джерел азотного живлення на ршт базидiальних грибiв роду Coriolus
Азотовмют сполуки складають основу бшюв -важливо'1 складовою протоплазми, вони вщярають значну роль в обмШ речовин у грибiв. На вщмшу в1д деяких бактерiй гриби не можуть зв'язувати атмосфер-ний азот. Вони можуть приймати його тшьки в формi неорганiчних солей або ж оргашчних азотних сполук [58].
Для забезпечення росту мщелш та високого вмюту у ньому протешу важливо правильно пдабрати джере-ло азоту в живильному середовишД. Найбшьш актив-ний синтез бшку вщбуваеться в експоненцiальнiй фазi росту за наявност в середовищi достатньо'1 кшькосп адекватних джерел азотного живлення. Потреба гри-
7. Поживнi середовища, що використовуються для культивування роду Coriolus
Дереворуйшвт гриби роду Coriolus не вимогливК до складу поживних середовищ i характеризуються ви-сокою швидюстю росту, зокрема в глибиннш культура що робить !х перспективними як штами-продуценти в промисловш бютехнологя, а також дозволяе ви-користовувати як поживш середовища вщходи про-мисловосп та сшьського господарства, таю, наприклад, як мелясу (нехарчовий вщход переробки буряку), молочну сироватку (вщход молочно! промисловосп), екстракт з виноградних вичавок (вторинний матерЬ альний ресурс виноробно! галузК), коньячнш бардк пивне сусло (промКжний продукт) при додаванн бю-стимуляторКв [11, 14, 15, 17, 25, 29, 39, 42, 47, 50, 52, 84].
Молочна сироватка е пoбiчним продуктом при ви-рoбництвi молочнокислих прoдуктiв, мае низьку вар-тiсть та високу поживну цштсть. Вона мiстить бш-ки, вiтамiни, цукри, мiнеральнi речовини, ферменти. Всього, як вважають, близько 200 бюлопчно активних речовин [42], а тому може бути повноцшним поживним середовищем для культивування базидiальних грибiв. Слщ в1дзначити, що здаттсть утилiзувати молочну сироватку рiзниться як у видiв, так i серед штамiв базидiальних грибiв. В дослщжент А. Н. Капiча з ств-рoбiтниками [42] було показано, що при культивуванш штамiв С. versicolor на освиленш мoлoчнiй сирoватцi (нерозведенш) вих1д бioмаси складав 6,2-7,5 г/л при вмюп сирого протешу 40,8-37,8 %, на сирoватцi роз-веденш водою 1:1 вих1д бioмаси складав 4,8-6,0 г/дм3 при вмюп сирого протешу 32,3-33,5 %, що свщчить про здаттсть цих грибiв утилiзувати такий субстрат i утворювати достатню кшьюсть бiлку. 1ншими дослщ-никами [15, 39, 85] на молочнш сироватщ (твoрoжнiй), рoзведенiй водою в два рази, для видiв C.versicolor, C.vaporarius, C.pubescens отримано вищД значення ви-ходу бioмаси 8,0; 7,9; 7,4 г/дм3.
I. В. Черноусовою [50] розроблено бютехнолопч-ний споаб переробки кон'ячноТ барди, в oснoвi якого лежить культивування базидiальнoгo гриба C.villosus на кон'ячнш бардi з додаванням 10 г/дм3 виноградноТ вичавки, 0,35 г/дм3, диамонш фосфату, хлориду калш 1,0 г/дм3. Умови культивування були наступними: температура 26-27 °С, тривалють - 5-6 дiб, вихщне рН середовища 5,0-5,2. Вих1д бюмаси складав 8,2 г/дм3.
Вiдoмi результати культивування C. hirsutus Б1Н-070 на середовищД з буряковою мелясою, кукур рудзяним екстрактом, мшеральними солями (PB -2,5 г/дм3л). 1нокулят отримували в глибинних умовах, вносили в кшькосп 10 % вщ об'ему середовища. Вщзна-чено, що культура краще росте в умовах самостшного регулювання рН. Початкове значення рН середовин ще складало 5,7. В рoлi тногасника використовували стерильне оливкове масло. В умовах культивування: температура - 26°С, рiвень аерацп - 1 дм3 повиря/1 дм3 середовища/хв., швидюсть перемiшування середовиа ща в ферментерi - 0,5 м/с за 22 години культивування кшьюсть накопиченоТ бюмаси складала 1,21 г/дм3. Максимальна питома швидюсть росту культури складала 0,32 ч/год екoнoмiчний коефЩДент споживання субстрату - 0,92 [86].
В дослщженнях О. С. ГоршиноТ [15, 39] вщзна-чено активний рют видiв C.pubescens, C.versicolor та C.vaporarius на буряковш меласi, вих1д бюмаси при цьо-му складав 5,7; 5,6; 5,0 г/дм3 за абсолютно сухою масою (АСМ) вщповщно.
Базидюмщети роду Coriolus також культивують на звичайному для базидюмщепв середовищк пивному неохмеленому су^ (4° за Балшгом) [15, 39]. У роботах А. Г. Дудченко iз ствавторами [87] встановлено, що при культивуванш на середовищД з пивним суслом в стацюнарних умовах культура С.pubescens накопичу-вала 20 г/дм3 бюмаси на 12 добу.
В глибиннш культурi на пивному су^ найбiльш активно ростуть види C.pubescens та C.vaporarius, на-копичуючи вщповщно 16,3 та 14,6 г/дм3 АСМ [15, 39].
Деяю дослщники [88] для культивування базидЬ альних грибiв роду Coriolus пропонують комплексш та синтетичнi середовища: середовище для Coriolus (Tram-
etes (сCoriolus) defined medium) запропоноване Роем та Aрчiбальдoм в 1993 рощ; середовище модифжоване ^ен i Юрком (Modified Tien and Kirk medium); дрiж-джове солодове середовище (Yeast malt extract medium) запропоноване Юм та ствробиниками в 2002 рощ; комплексне середовище для грибiв (Mushroom complete medium) запропоноване Юм та ствробиниками в 2002 рощ; глюкoзo-дрiжджoве-пептoнне середовище (Gluo cose yeast extract peptone), запропоноване Кхондкар та сшвробиниками у 2002.
Крiм того, ряд дослщниюв [80, 81, 90], для полег-шення стандартизацп умов культивування, за основу поживного середовища для грибiв роду Coriolus пропонують наступт компонента: глюкоза, (NH4)2SO4 або пептон, K2HPO4, KH2PO4, MgSO4, сухий дрiжджoвий екстракт.
Вих1д бioмаси базидiальнoгo гриба C.vaporarius на глюкозо-пептонному середовищД з додаванням екстра-кту солодових ростюв складав 8,2 г/дм3 (40 % бшку), при тому що на цьому ж середовищД, але без додавання екстракту вихщ складав лише - 5,3 г/дм3 (19,5 % бшку) [15].
В стацюнарних умовах на глюкозо-пептонному середовищД (10 г/дм3 глюкози) максимальний ви-хщ бюмаси для роду Coriolus коливаеться в межах 4,7-5,1 г/дм3 у рiзних штамiв за 4 доби та 5,5-6,1 г/дм3 через 84 доби в глибинних умовах [91].
У робоп А. Н. Катча [91] встановлено, що при культивуванш на глюкозо-пептонному середовищД в умовах глибинноТ культури вихщ бюмаси для С hirsutus складав 6,6-7,2 г/дм3 в залежносп вщ штаму, для С. pubescens - 6,2 г/дм3 i для C.versicolor - 9,3 г/дм3. За im шими даними [39] на глюкозо-пептонному середовищД описано нижчий вихщ бюмаси для дослщжених штамiв видiв C.pubescens (4,2-3,5 г/дм3 АСМ) та C.vaporarius -3,0 г/дм3 . На синтетичному середовищД з сахарозою та неоргашчним джерелом азоту активно накопичують бюмасу штами грибiв видiв C.pubescens, C.vaporarius та C.versicolor (7,2; 5,0 та 4,8 г/дм3 вщповщно) [15, 17].
8.Висновки
Таким чином, базидiальнi гриби роду Coriolus, за-вдяки широкому спектру лжувальних властивостей представляють штерес для створення нових бioтех-нологш промислового отримання грибних прoдуктiв харчового, медичного техшчного призначення, що ба-зуються на глибинному культивуваннi вегетативного мщелш.
Aналiз iнфoрмацiï oпублiкoванoï у фахових видан-нях щодо культивування базидюмщепв роду Coriolus показав, що не достатньо висвиленими е питання впливу таких фактoрiв, як режими культивування та особливосп компонентного складу середовищ на рос-тoвi та бюсинтетичш властивoстi цих грибiв в умовах глибинноТ культури. Не достатньо вивчеш пoживнi потреби Coriolus, а даш щодо прoдуктивнoстi на певних середовищах отримаш рiзними авторами вГд^зняють-ся, що потребуе додаткового вивчення. Вщомосп про поживну цiннiсть Coriolus дослщжеш фрагментарно. Вiдсутнi рoзрoбленi для промислового застосування методи надшноТ щентифжацп грибiв цього роду, контр-
олю мжробюлопчно! чистоти та фКзюлопчного стану культури в процес виробництва.
КрКм того, актуальним лишаеться встановлення закономКрностей глибинного культивування перспек-тивних представниюв роду Coriolus на середовищах
регульованого складу, оскшьки особливосп росту на поживних середовищах можуть рКзнитись як у видКв, так i серед штамКв, що може бути пов'язано з рКзним гео-графКчним походженням дослщжуваних штамКв.
Лiтература
1. Трутнева, I. А. Вищ1 базвддальш гриби - об'ект медичних дослщжень. 1муномодулююча активн1сть [текст] / I. А. Трутнева, Т. Л. Горова, Л. Г. Дудченко // Ф1тотератя. Часопис. - 2003. - №1-2. - С. 32-35.
2. Белова, Н. В. Базидиомицеты - источник биологически активных веществ [текст] / Н. В. Белова // Растительные ресурсы. - 1991. - № 2. - С. 8-17.
3. Белова, Н. В. Перспективы использования биологически активних соединений высших базидиомицетов в России [текст] / Н. В. Белова // Микология и фитопатология. - 2004. - Т. 38, № 2. - С. 1-5.
4. Белова, Н. В. Препараты из высших базидиальных грибов - объект патентно-правовой охраны [текст] / Н. В. Белова, И. Я. Ефремова // Микология и фитопатология. - 1992. - Т.26, №4. - С. 321-324.
5. Бадалян, С. М. Противоопухолевая и иммуномодулирующая активность некоторых веществ из базидиальных макромице-тов [текст] / С. М. Бадалян // Проблемы медицинской микологии. - 2000. - 2, № 1. - С. 22-30.
6. Бадалян, C. М. Основные группы и терапевтическая значимость биоактивных метаболитов, образуемых макромицетами [текст] / C. М. Бадалян // Проблемы медицинской микологии. - 2000. - 3, №1. - С. 16-23.
7. Брагинцева, Л. М. Грибы - источник биологически активных веществ [текст] / Л. М. Брагинцев // Третий Всероссийский конгресс по медицинской микологии ["Успехи медицинской микологии"] (Москва, 24-25 марта 2005 г.). - М.: Национальная академия микологии, 2005. - Т. V. - С.252-256.
8. Феофилова, Е. П. Современные направления в изучении биологически активных веществ базидиальных грибов (обзор) [текст] / Е. П. Феофилова // Прикладная биохимия и микробиология. - 1998. - Т. 34, № 6. - С. 597-608.
9. Феофилова, Е. П. Достижения и проблемы новой отрасли биотехнологии: получение медицинских препаратов на основе биологически активных веществ мицелиальных грибов [текст] / Е. П. Феофилова, В. М. Терешина, А. С. Меморская // Первый Всероссийский конгресс по медицинской микологии ["Успехи медицинской микологии"] (Москва, 20-21 февраля 2003 г.). - М.: Национальная академия микологии, 2003. - Т.1. - С. 254-256.
10. Бухало, А. С. Высшие съедобные базидиомицеты в чистой культуре [текст] / А. С. Бухало. - К.: Наукова думка, 1988. - 144 с.
11. Высшие съедобные базидиомицеты в поверхносной и глубинной культуре [текст] / [Н. А. Бисько, А. С. Бухало, С. П. Вассер и др.] - К.: Наукова думка, 1983. - 312 с.
12. Гвоздкова, Т. С. Липиды базидиальных грибов [текст] / Т. С. Гвоздкова, В. В. Щерба, Т. В. Черноок, Т. В. Филимонова, З.
A. Рожкова, О. В. Осадчая, Д. А. Смирнов, В. Г. Бабицкая // Микробные биотехнологии: фундаментальные и прикладные аспекты. - 2007. - Т.1. - С. 88-102.
13. Дудка, И. Р. Культивирование съедобных грибов [текст] / И. Р. Дудка, Н. А. Бисько, В. Т. Билай. - К.: Урожай, 1992. - 160 с.
14. Ежов, В. М. Бютехнолопчш основи виробництва бшка i пектину з вщход1в переробки плод1в та винограду [текст] / В. М. Ежов, Г. Г. Валуйко, О. С. Луканш, I. Р. Клечак. - К.: Урожай, 1993. - 120 с.
15. Горшина, Е. С. Глубинное культивирование грибов рода Trametes Fr. с целью получения биологически активной биомассы [текст] : дисс. ... канд. биол. наук.: 03.00.23, 03.00.24 / Горшина Елена Сергеевна. - М., 2003. - 250 с.
16. Горшина, Е. С. Грибы рода Trametes Fr. как объекты биотехнологии [текст] / Е. С. Горшина // Второй съезд микологов России ["Современная микология в России"] (Москва, 16-18 апреля 2008 г.). - М.: Национальная академия микологии, 2008. - C. 328-329.
17. Горшина, Е. С. Технология получения биологически активной субстанции лекарственного гриба кориола опушеного [текст] / Е. С. Горшина, М. М. Скворцова, В. В. Бирюков // Биотехнология. - 2003. - № 2. - С. 45-53.
18. Бухало, А. С. Лекарственные препараты и пищевые добавки из макромицетов [текст] / А. С. Бухало, Э. Ф.Соломко, С. П. Вассер, О. Б. Михайлова / Третий Всероссийский конгресс по медицинской микологии ["Успехи медицинской микологии"] (Москва, 24-25 марта 2005 г.). - М.: Национальная академия микологии, 2005. - Т. V. - С. 254-256.
19. Соломко, Э. Ф. Перспективы использования лечебно-профилактических свойств культивируемых грибов в 21 веке [текст] / 6. Ф. Соломко, И. А. Дудка // Науково-практична конференщя ["Новi технологи при виршенш медико-еколопчних проблем"] (с.м.т. Пщане, 25-28 березня 2000 р.,). - К.: Знання Укра!ни. - С. 84-87.
20. Соломко, Э. Ф. Грибная пищевая добавка, повышающая противолучевую резистентность организма [текст] / Э. Ф. Соломко,
B. А. Зинченко // Второй Всероссийский конгресс по медицинской микологии ["Успехи медицинской микологии"] (Москва, 24-25 марта 2004 г.). - М.: Национальная академия микологии, 2004. - Т.Ш. - С. 251-252.
21. Hyde, K. D. Fungi - an unusual source for cosmetics (review) / K. D. Hyde, A. N. Bahkali, M. A. Moslem // Fungal diversity. -2010. - 43. - P. 1-9.
22. Культивирование съедобных и лекарственных грибов [текст] / [А. С. Бухало, Н. А. Бисько, Э. Ф. Соломко, В. Т. Билай, Н. Ю. Митропольская, Н. Л. Поединок, А. А. Гроздинская, О. Б. Михайлова]; под общей ред. А.С. Бухало. - К.: Чернобыльинп теринформ, 2004. - 128 с.
23. Краснопольская, Л. М. Высокоефективные способы погружного культивирования ксилотрофных лекарственных и лекарственно-съедобных видов базидиальных грибов [текст] / Л. М. Краснопольская, А. В. Автономова, М. И. Леонтьева, И. В. Белицкий, Е. Б. Исакова, В. М. Бухман // Пятый Всероссийский конгресс по медицинской микологии ["Успехи медик цинской микологии"] (Москва, 28-30 марта 2007 г.). - М.: Национальная академия микологии, 2007. -T. IX. - С. 241-243.
24. Ломберг, М. Л. Л1карськ1 макромщети у поверхневш та глибиннш культурГ [текст]: автореф. дис. на здоб. наук. ст. канд. бюл. наук. / Ломберг Маргарита Леонщ1вна. - К., 2005. - 20 с.
25. Ганбаров, Х. Г. Эколого-физиологические особенности дереворазрушающих высших базидиальных грибов [текст] / Х. Г. Ганбаров. - Баку: Элм, 1989. - 200 с. 19
26. Патент № 6372964 США, МПК А 01 Н 15/00. For higher basidiomycetes mushrooms grown as biomass in submerged culture / Solomon P. Wasser, Sergey V. Reshetnikov, Elvira F. Solomko, Asya S. Bushalo, Eviatar Nevo.; заявник та патентовласник Med Myco Ltd. - № 09/432,653; заявл. 2.11.1999; опубл. 16.04.2002.
27. Патент № 2322795 Российская Федерация, МПК А0Ш 1/04. Питательная среда для культивирования базидиальных грибов [текст] / М. Л. Сидоренко; заявитель и патентообладатель Биолого-почвенный шститут Дальневосточного отделения Российской академии наук. - № 2006135041/12, заявл. 03.10.2006; опубл. 27.04.2008 Бюл. №12.
28. Патент № 31887 Укра!ни, МПК С 12 N 1/14; С 12 N 1/38; С 12 N 9/02; А 01Н 15/00 СпосГб культивування вищого базид1ального гриба Pleurotus ostreatus (Fr.) Kumm. [текст] / М. I. Даниляк, В. К. Янчевський, I. О. Дудка, О. Б. Михайлова; заявитель и патентообладатель Укра!нський науково-дослщний шститут спирту i бютехнологп продовольчих продукт1в (ua); 1нститут ботатки ¡м. М. Г. Холодного НАН Укра!ни (ua). - № 98115997, заявл. 12.11.1998; опубл. 15.12.2000.
29. Патент № 126544 Российская Федераци, МПК С 12 N 1/14. Способ получения пищевой и кормовой биомассы на питательо ных средах, содержащих послеспиртовую бражку [текст] / О. В. Тихонова; заявитель и патентообладатель № 2006126544/13, заявл. 21.07.2006; опубл. 27.03.2008.
30. Stamets, P. Growing gourmet and medicinal mushroom / Stamets P. - Berkeley Toronto: Ten Speed Press, 2000. - 574 p.
31. Денисова, Н. П. Лечебные свойства грибов. Этномикологический очерк [текст] / Н. П. Денисова. - Санкт-Петербург. Изд-во СПБГМУ, 1998. - 59 с.
32. Denisova, N. P. Traditions of using medicinal mushrooms in different nations / N. P. Denisova // International Journal of Medicinal Mushrooms. - 2001. - 3, № 4. - P. 409-415.
33. Даниляк, М. I. Л1карськ1 гриби. Медичне застосування та проблеми бютехнологп [текст] / М. I. Даниляк, С. В. Решетников. - К.: Ш-т ботатки ¡м.М.Г.Холодного НАН Укра!ни, 1996. - 61 с.
34. Соломко, Э. Ф. Лекарственные свойства базидиальных макромицетов [текст] / Э. Ф. Соломко, А. С. Бухало, Н. Ю. Митрод польская // Проблеми експериментально! ботатки та екологл рослин. - 1997. - №1. - С.156-167.
35. Wasser, S. P. Medicinal properties of substances occurring in higher Basidiomycetes mushrooms: current perspectives (review) / S. P. Wasser, A. L. Weis // International Journal of Medicinal Mushrooms. - 1999. - 1, №1. - P. 31-62.
36. Wasser, S. P. Medicinal mushrooms: past, present and future / S. P. Wasser, K. M. Sytnik, A. S. Buchalo, E. F. Solomko // Укра-/ !нський боташчний журнал. - 2002. - Vol. 59, № 5. - Р. 499-524.
37. Vincent, E. C. A review of pharmacological activities of mushroom polysaccharides / E. C. Vincent, L. Fang // International Journal of Medicinal Mushrooms. - 1999. - Vol.1. - P.195-206.
38. Wasser, S. P. Medicinal mushrooms as a source of antitumor and immunomodulating polysaccharides / S. P. Wasser // Appl. Mi-s crobiol. Biotechnol. - 2002. - Vol.60. - P. 258-274.
39. Горшина, Е. С. Морфологические и физиолого-биохимические особенности грибов рода Coriolus, продуцентов биологически активных веществ [текст] / Горшина Е. С. // Первый съезд микологов России ["Современная микология в России"] (11-13 апреля 2002 г.). - М.: Национальная академия микологии, 2002. - С. 253-254.
40. Соломко, Е. Ф. Вдосконалення методики дослщження ф1зюлогл та кшетики росту Pleurotus ostreatus (Fr.) Kumm. у глибинт нш культурГ [текст] / Е. Ф. Соломко, В. Шашек // Укра!нський боташчний журнал. - 1984. - Т. 41, № 4. - С. 82-85.
41. Соломко, Э.Ф. Физиолого-биохимические свойства и биосинтетическая активность высшего базидиального гриба Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) Kumm. в глубинной культуре [текст] : автореф. дис. на соиск. уч. степ. доктора биол. наук / Соломко Эльвира Федоровна. - К.: 1992. - 49 с.
42. Капич, А.Н. Возможность накопления биомассы базидиомицетами на отходах промышленности в глубинной культуре [текст] / А. Н. Капич, В. Г. Бабицкая, И. В. Стахеев // Весцы АН БССР. - Сер. Биолог. - 1980. - № 1. - С. 88-92.
43. Соломко, Э. Ф. Влияние условий глубинного культивирования на рост и химический состав мицелия съедобного гриба Pleurotus osreatus (Fr.) Kumm. UMBF-1300 [текст] / Э. Ф. Соломко, В. Г. Сумневич, Р. К. Пчелинцева, Л. П. Пархоменко // Микол. и фитопатол. - 1981. - Вып. 15. - № 3. - С. 217 - 221.
44. Патент № 2249614 Российская Федерация, МПК A01G1/04 Спотоб получения посевного мицелия съедобных грибов [текст] / Никитина В. Е.; № 2003107793/13, заявл. 21.03.2003; опубл. 10.04.2005.
45.
46.
47.
48.
49.
50.
51,
52,
53,
54.
55.
56.
57.
58.
59.
60.
61,
62,
63,
64.
65.
66.
67.
68.
I
Патент РФ № 2192736 Российская Федерация, MПK A 01 G 1/04. Способ выращивания посевного мицелия съедобного сапротрофного гриба [текст] / Ииколаев П. M., Власов Д. Ю., Рябушева Ю. В. № 96124461/13, заявл. 27.12.1996; опубл. 10.02.1999.
Патент № 2323966 Российская Федерация, MПK С 12 N 1/14, A 61 K 36/06. Штамм гриба Trametes pubescens C-23 - про2 дуцент эргостерина и препарат, положительно влияющий на тканевый обмен, стимулирующий иммуногенез и способствующий восстановлению нарушенной оксидаз-смешанной функции печени [текст] / Е. С. Горшина, А. Г. Скворцов; заявитель и патентообладатель Общество с ограниченной ответственностью «^и^олек». - № 2005134036/13; заявл. 7.11.2005; опубл. 10.05.2008. Бюл. №13.
Соломко, Э. Ф. Продуктивность базидиального гриба Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) Kummer при глубинном культивироват нии на комплексных средах [текст] / Э. Ф. Соломко, Р. Ю. Аре, Е. M. Стеганцева // Биотехнология. - 1988. - T.4, № 5 - С. 629-633.
Соломко, Э. Ф. Влияние рИ среды на кинетику роста Pleurotus ostreatus в глубинной культуре [текст] / Э. Ф. Соломко, O. A. Федоров // Mикол. и фитопатол. - 1988. - Вып. 22. - № 6.-С. 537-542.
Королева, О. В. Оптимизация условий глубинного культивирования базидиомицета Coriolus hirsutus - продуцента внеклем точной лакказы [текст] / О. В. Королева, Е. В. Степанова, В. П. Гаврилова, H. С. Яковлева, Е. О. Ландесман, А. И. Ярополов // Прикладная биохимия и микробиология. - 2000. - T.36, №1. - С.30-36.
Черноусова, И. В. Разработка технологии биологической переработки коньячной барды на основе применения высших базидиальных грибов [текст]: автореф. ... канд. биол. наук.: 03.00.23. - Биотехнология / Черноусова Инна Владимировна. -Ялта, 1993. - 23 с.
Семичаевский, В. Д. Влияние рЫ на образование внеклеточных ферментов дереворазрушающим базидиомицетом Pleurotus ostreаtus (Jacq.: Fr.) Kumm.^^^ / В. Д. Семичаевский, Л. Г. Дудченко, Г. Г. Mельничyк // Mикробиол. журн. - 1985. - T. 47, №5. - С.72-76.
Круподьорова, T. А. Бюлопчш особливост1 Ga^derma applanatum (Pers.: Wallr.) Pat. та G. lucidum (Curtis: Fr.) P. Karst. в культур! [текст] : автореф. дис. ... канд. бюл. наук: 03.00.21 / T. А. Круподьорова. - К.: Ш-тут боташки 1м. MX. Холодного ^H Укра'ши, 2009. - 21 с.
Бондарцев, А. С. Хрутовые грибы Европейской части СССР и Кавказа [текст] / А. С. Бондарцев. - M. - Л.: Изд-во АЯ СССР, 1953. - 1106 с.
Рют окремих вид1в л1карських макромщет1в на поживних середовищах р1зного складу [текст] / Е. Ф. Соломко, M. Л. Ломс берг, H. Ю. Mитропольська, О. В. Чоловська // Укр. ботан. журн. - 2000. - T.57, №2.- С. 119-126. Рипачек, В. Биология дереворазрушающих грибов [текст] / Рипачек В. - M.: Лесная промышленность, 1967. - 276 с. Решетников, И. А. Воздействие дереворазрушающих грибов на лигноуглеводный комплекс березовой древесины при различных значениях рК среды [текст] / И. А. Решетников, В. В. Елкин // Mикробиология. - 1994. - T.63, № 6. - С. 1045-1048. Кикитина, О. В. Роль ионов двухвалентного марганца в функционировании лигнинолитических ферментов базидиального гриба Trametes pubescens [текст] / О. В. Пикитина, С. В. Шлеев, Е. С. Горшина, T. В. Русинова, А. И. Ярополов // Химия. - 2005. - T.46, № 4. - С. 267-272. 58
Билай, В. И. Основы общей микологии [текст] / Билай В. И. - К.: Высш. шк., 1989. - 396 с.
Бисько, H. А. Рост штаммов вешенки обыкновенной Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) Kumm. на средах с различными источник ками углерода и азота [текст] / Бисько H. А., Косман Е. Г. // Mикол. и фитопатол.. - 1988. - T. 22. - Вып. 6. - С. 516-519. Elisashvili, V. I. Carbon and nitrogen source effects on basidiomycetes exopolysaccharide production / V. I. Elisashvili, E. T. Kachlishvili, S. P. Wasser // Прикладная биохимия и микробиология. - 2009. - T. 45, № 5. - С.592-596. Marina Tisma Mathematical model for Trametes versicolor growth in submerged cultivation / Marina Tisma, Martina Sudar, Durda Vasic-Racki, Bruno Zelic // Bioprocess Biosyst. Eng. - 2010. - 33. - PP. 749-758.
Mаслова, Р.А. Рост афиллофоровых грибов на средах с различными источниками углеродного питания [текст] / Р. А. Mас-лова // Mикол. и фитопатол. - 1973. - T.7, №2. - С. 95-100.
Mаслова, Р. А. Рост и развитие некоторых афиллофоровых грибов на различных питательных средах [текст] : автореф. на соискание науч. степени канд. биол. наук: спец. 03.101 "Физиология растений" / Р. А. Mаслова. - Ленинград, 1972. - 25 с. Бабицкая, В. Г. Ферментативная деградация лигнина, содержащегося в растительных субстратах, мицелиальными грибами [текст] / В. Г. Бабицкая // Прикладная биохимия и микробиология. - 1994. - T. 30. - Вып. 6. -С. 827-835. Щерба, В. В. Деградация лигнина соломы ржи и костры льна мицелиальными грибами в условиях глубинной ферментации [текст] / В. В. Щерба // Прикладная биохимия и микробиология. - 1994. - T. 30. - Вып. 3. - С. 403-409. Решетников, И. А. Деструкция лигнина ксилотрофными макромицетами. Скопление селена и фракционирование его изотопов микроорганизмами [текст] / И. А. Решетников. - M.: Мовинтех-Пресс, 1997. - 197 с.
Damiano Vesentini The production of extracellular mucilaginous material (ECMM) in two wood-rotting basidiomycetes is affected by growth conditions / Damiano Vesentini, David J. Dickinson, Richard J. Murphy // Mycologya. - 2005. - T. 97, № 6.-P. 1163-1170.
Русинова, T. В. Разработка технологии биосинтеза фермента лакказы базидиальными грибами рода Trametes [текст]: дисс. на соискание ученой степени канд. техн. наук: 03.00.23 / Русинова Уатьяна Витальевна - Mосковский Государственный университет инженерной экологию - M., 2007. - 191 с.
69. Золотарев, Ф. Н. Деградация лигнина базидиомицетами [текст]/ Ф. Н. Золотарев, Г. И. Головина, О. А. Сивочуб // Микол. и фитопатол. - 1990. - Т.24, Вып.1. - С. 38-44.
70. Леонтьевский, А. А. Лигниназы базидиомицетов: дисс. ... д-ра биол. наук: / А. А. Леонтьевский. - Пущино. - 2002. - 266 с.
71. Yavmetdinov, I. S. Isolation and characterization of humin-like substances produced by wood-degrading white rot fungi / I. S. Yavmetdinov, E. V. Stepanova, V. P. Gavrilova, B. V. Lokshin, I. V. Perminova, and O. V. Koroleva // Applied Biochemistry and Microbiology. - 2003. - Vol. 39, No. 3. - PP. 257-264.
72. Vyas, B. R. M. Ligninolytic enzymes of selected white rot fungi cultivated on wheat straw / B. R. M. Vyas, J. Volc, V. Sasek // Folia Microbiol. - 1994. - 39. - P. 235-240.
73. Arora, D.S. Effect of various media and supplements on laccase production by some white rot fungi / D. S. Arora, P. K. Gill // Bioresour. Technol. - 2001. - 77. - P.89-91.
74. Gill, P. K. Effect of culture conditions on manganese peroxidase production and activity by some white rot fungi / P. K. Gill, D. S. Arora // J. Ind. Microbiol. Biotechnol. - 2003. - 30. - P.28-33.
75. Mikiashvilli, N. Carbon and nitrogen sources influence the ligninolytic enzyme activity of Trametes versicolor / N. Mikiashvilli, V. Elisashvili, S. Wasser, E. Nevo // Biotechnol. Lett. - 2005. - 27 (13). - P. 955-959.
76. Кадималиев, Д.А-О. Биотехнология нетоксичных композиционных материалов из отходов растительного сырья и микро-с биологической промышленности [текст]: дисс. ... доктора биол. наук: 03.00.23 / Давуд Али-Оглы Кадималиев. - Москва.
- 2003. - 339 c.
77. Ильина, Г. В. Роль специфики лигнинсодержащих субстратов при культивировании ксилотрофных грибов in vitro [текст] / Г. В. Ильина, Д. Ю.Ильин, Ю. С. Лыков // Микол. и фитопатол. - 2009. - Т. 43, Вып. 2. - С. 135-141.
78. Биосинтетическая деятельность высших грибов [текст] / [А. Н. Шиврина, О. П. Низковская, H. H. Фалина, Н. Л. Маттисон, О. М. Ефименко]. - Л.: Наука, 1969. - 243 с.
79. Дунаевский, Я. Е. Деградация белковых субстратов ксилотрофными базидиомицетами [текст] / Я. Е. Дунаевский, Дун Чжан, А. Р. Матвеева, Г. А. Белякова, М. А. Белозерский // Микробиология. - 2006. -Т. 75. - № 1. - С. 46-51.
80. Кожемякина, Н.В., Гурина С.В., Ананьева Е.П. Глубинное культивирование некоторых базидиомицетов [текст] /Второй Съезд микологов России ["Современная микология в России."] (Москва, 16-18 апреля 2008 года). - М.: Национальная академия микологии, 2008. - Т.2. - С. 330.
81. Ying-Ming Liao. Nutritional and environmental conditions for the growth of Coriolus versicolor, a wood decaying and medical fungus / Ying-Ming Liao. // Jour. Agric. Res. China. - 1990. - T.39. - V.3. - P.190-203.
82. Jian Cui. Polysaccharopeptides of Coriolus versicolor: physiological activity, uses, and production / Jian Cui, Yusuf Chisti // Bion technology advances. - 2003. - V.21. - P. 109-122.
83. Соломко, Э. Ф. Сравнительный химический состав и питательная ценность мицелия съедобных грибов, выращенных глубинным методом [текст] / Э. Ф. Соломко // Производство высших съедобных грибов в СССР. - К.: Наук. думка, 1978. - C. 98-104.
84. Дворнина, A. A. Биостимуляторы при глубинной ферментации базидиомицетов [текст] / А. А. Дворнина, И. И. Лиса, С. И. Копотиенко // Проблемы культивирования съедобных грибов в СССР: Тез. докл. III Всесоюзного совещания. - Пущино,
1991. - С. 31.
85. Морозова, Г. Р. Получение грибной биомассы пищевого достоинства на основе молочной сыворотки [текст] / Г. Р. Морозова, Д. Н. Спицина, М. А. Макарова, Т. А. Прокудина, A. A. Аксенова // Передовой производственный опыт в медицинской про-Н мышленности, рекомендуемый для внедрения: сб. статей. - М.: ВНИИСЭНТИ, 1990. - Вып. 8. - С. 15-19.
86. Алексеев, Л. А. Получение глубинной культуры съедобных базидиомицетов в эрлифтном ферментере [текст] / Л. А. Алеки сеев, И. О. Степанов // Бюл. СХИ. - 1987. - № 41. - C. 32-35.
87. Дудченко, Л. Г. Пектол1тичш ферменти Coriolus pubescens (Fr.) Quel. у культурГ [текст] / Л. Г. Дудченко, I. А. Трутнева // Укр. ботанГчн. журн. - 1985. - Т. 42, № 2. - С. 38-40.
88. Tavares, A. Selection and optimization of culture medium for exopolysaccharide production by Coriolus (Trametes) versicolor / Tavares A., Agapito M., Coelho M., Lopes da Silva J., Barros-Timmons A., Coutinho J., Xavier A. // World J. Microb. Biotechnol.
- 2005. - 21. - P. 1499-1507.
89. ^ломко Э. Ф. ^тетече^ая среда для культивирования Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) Kumm. [текст] / Соломко Э. Ф. - К.:
1992. - 22 с. - / Препринт / АН Украины. Институт ботаники.
90. Питательная среда для культивирования высших базидиомицетов [текст]: пат. 12405 Рос. Федерация: МПК А 01 G 1/04/ Новикова М. В., Нгуен Хай Иен; заявитель и патентообладатель Федеральное государственное унитарное предприятие "Всероссийский научно-исследовательский институт рыбного хозяйства и океанографии" (RU). - № 2009122672/05, зас явл.16.06.2009; опубл. 10.12.2010. - 5 с.
91. Капич А. Н. Биосинтетическая активность дереворазрушающих грибов при глубинном культивировании [текст] / А. Н. Капич // Микол. и фитопатол. - 1990. - Т.24, №5. - С. 377-384.
