CC BY
106
УДК 339.9:330.341.11 DOI: 10.5281/zenodo.2678012
АРТАМОНОВА Г.В.
Технолопчне лщерство у свт: досвiд Китаю та Японп
У статт'1 розглянуто досв'щ Китаю i Японн у формуванн втчизняних /нновацйних систем, нно-вац'1йно1 нфраструктури. Наведено розробки ефективних механ'зм'в стимулювання 1нновацйно'1 активност корпоративного сектору. Виявлено особливост'1 державного регулювання iнновацiйноï д)яльност'1 кра'/н на сучасному етап глобального розвитку. Особливу увагу прид/лено розвитку н-ституцйних основ взаемодИ' державного сектора, науки i виробництва.
Предметом домдження е досв'щ впровадження ефективних iнновацйних систем у кранах -технолопчних л'щерах - Китаю та ЯпонИ
Метою статл е анал'з функцюнування iнновацйних систем та в'щпов'щно'1 нфраструктури, що використовуються в пров'1дних кранах Пвычно-схщноï Азн - Китаï та ЯпонИ
Висновки. Китай i Японя створили потужний науковоЧнтелектуальний потен^ал, здатний по-сл'1довно реал'зувати ланцюжок «освта - наука - технологи - промислове виробництво», що е необхщною умовою розвитку ефективноï на^ональноï системи iнновацiй. Важливими напрямами державного сприяння у сферi /нновацй визначено фнансову п'1дтримку компанй, що займаються НДДКР з наданням держзамовлення; залучення капталу; трансфер ноземних технологй; узго-дження державно'1' 1нвестицйно1 програми з нтересами на^ональноï промисловост'1.
Ключов-! слова: технологи, iнноваци, /нновацйний розвиток, конкурентоспроможнсть, стимулювання iнновацiйноï д'1яльност'1, iнновацiйна '¡нфраструктура, Китай, Япон'1я.
АРТАМОНОВА Г.В.
Технологическое лидерство в мире: опыт Китая и Японии
В статье рассмотрен опыт Китая и Японии в формировании инновационных систем и инновационной инфраструктуры. Приведены разработки эффективных механизмов стимулирования инновационной активности корпоративного сектора. Выявлены особенности государственного регулирования инновационной деятельности стран на современном этапе глобального развития. Особое внимание уделено развитию институциональных основ взаимодействия государственного сектора, науки и производства.
Предметом исследования является опыт внедрения эффективных инновационных систем в странах - технологических лидерах - Китае и Японии.
Цель статьи состоит в анализе функционирования инновационных систем и соответствующей инфраструктуры, используемые в ведущих странах Северо-Восточной Азии - Китае и Японии.
Выводы. Китай и Япония создали мощный научно-интеллектуальный потенциал, способный последовательно реализовать цепочку «образование - наука - технологии - промышленное производство», что является необходимым условием развития эффективной национальной системы инноваций. Среди важных направлений государственного содействия в сфере инноваций выделено государственную финансовую поддержку компаний, занимающихся НИОКР с предоставлением госзаказа; привлечение капитала; трансфер иностранных технологий; согласование государственной инвестиционной программы с интересами национальной промышленности.
Ключевые слова: технологии, инновации, инновационное развитие, конкурентоспособность, стимулирование инновационной деятельности, инновационная инфраструктура, Китай, Япония.
ARTAMONOVA G.V.
World Leadership in Technology: Experience of China and Japan
The article observes China and Japan experience in creation national innovation and its infrastructure. The author presents effective mechanisms for inspiring innovation among corporation. Presented main factors of the state regulation of innovation at present stage of global development. Particular
24 Формування ринкових вщносин в УкраУж №3 (214)/2019
© АРТАМОНОВА Г.В., 2019
attention is given to the development of the institutional background for the interaction of the public sector, academic and manufacturing.
Subject of research is the experience of successful innovation systems in China and Japan as a technology leaders.
Purpose of the article is to analyze the innovative systems and relevant infrastructure which are used in the leading countries of Northeast Asia - China and Japan.
Conclusions. China and Japan have created strong scientific and intellectual potential that can steadily implement the chain of «education - science - technology - industry», which is needed for development of effective national innovation system. Financial support of the companies engaged in R&D, government procurement program, capital attraction, foreign technology transfer; coordination of the state investment program with goals of the national industry are defined as a significant factors.
Key words: technology, innovation, innovation development, competitiveness, innovation motivation, innovation infrastructure, China, Japan.
Постановка проблеми. У сучасному свт в умовах глобал1зацм перед краТнами постае за-вдання забезпечення конкурентоспроможнос-т1 нацюнально! економки. Найбтьш усп0ними в ц1й ситуацп стають краТни з розвиненою науко-вою, технолопчною та ф1нансовою Ыфраструк-турою, здатн1 виробляти наукоемну продукцю
У кожн1й держав! Ыновац1йна д1яльн1сть форму-еться пщ впливом безл1ч1 об'ективно заданих для дано! краТни фактор1в, включаючи ТТ розм1ри, гео-граф1чне положення, наявн1сть природних ресур-с1в, особливост1 1сторичного розвитку держави I форм пщприемницько! д1яльност1. КраТни, як1 зд1й-снюють свою пол1тику у напрям1 розвитку економг ки знань та 1нновац1й, демонструють свою ефек-тивн1сть I висок1 темпи економ1чного розвитку.
УкраТна сьогодн також належить до краТн, як1 де-кларують важлив1сть 1нновац1й для вир1шення на-гальних соц1ально-економ1чних проблем краТни. Так, МУстерством осв1ти та науки У краТни роз-роблено проект Стратеги Ыновац1йного розвитку до 2030 року [1]. Водночас стан Ынова^йноТ' дг яльност1 в Укран не можна вважати задовтьним. Незважаючи на наявнють значного наукового по-тенц1алу та досв1д створення технолог1чно складноТ продукцм, краТна з року в рк втрачае своТ позицм на ринках високотехнолопчних товар1в I послуг, що у сучасному св1т1 розвиваються найбтьш динам1чно. 1дея економ1ки, заснованоТ на знаннях, руш1йною силою якоТ е Ыновацм, в украТнському сусптьств1 була значною м1рою дискредитована через нее-фективн1 та непосл1довн1 дм влади й анонсування заход1в, як1 так I не було вттено в життя.
Це зумовлюе необхщнють 1стотних перетворень в 1нституц1йному середовищ1 ведення б1знесу в УкраТн1, формування сприятливого Ыновац1йного
KniMaTy, aKTHBÎ3aôiï дос^джень i розробок, здiй-снення прориву y côepi використання сучасних Ыформа^йних i комyнiкaцiйних тeхнологiй.
Анал'з останшх досл'!джень i публта^й. Дослщження теоретичних та практичних аспеклв iнновaцiйного розвитку економки займае провiд-не мюце в роботах як зaрyбiжних, так i в^чизня-них учених. Провщними вiтчизняними дослiдни-ками у вир0ены питань розбудови iнновaцiйноï eкономiки е: В.М. Геець, А.1. Даниленко, Е.М. Лiбa-нова, А.А. Гриценко, О.В. Макарова, М.О. Кизим, 1.Ю. Егоров [2], 1.В. Одотюк, Л. Федулова,. У роботах даних науков^в також aнaлiзyвaлися окре-мi аспекти Ыновац^ного розвитку кра'1'н ЕС 1х по-рiвняння з УкраТ'ною, можпивос^ використання зaрyбiжного досвiдy для досягнення стратепчно!' мети розвитку укра'1'нського сусптьства.
Вiддaючи належне напрацюванням вiтчизняних та заруб^них дослiдникiв, здiйснeним у сфeрi роз-робки теоретико-практичних засад Ыновац^ного розвитку, слiд зазначити, що до сих тр не впрова-джено конкретних шляхiв та мeхaнiзмiв Ынова^й-но1' дiяльностi в Укрaïнi, не створена нацюнальна iн-новaцiйнa система, у тому чи^ на основi адаптацЛ' свiтового досвiдy провiдних кра'н свiтy у цiй сфeрi, що й обумовило актуальнють дано''' теми.
Метою статт е розгляд та aнaлiз фyнкцiонy-вання iнновaцiйних систем та вщповщно''' iнф-раструктури, що використовуються в провщних кра'нах Пвычно-схщно!' АзГ'' - Кита''' та Японм' для обгрунтування можливостей iмплeмeнтa-цм' ефективних моделей на основi технолопчного лiдeрствa у реформування нaцiонaльноï еконо-мiки на шляху ü Ыновац^ного розвитку.
Виклад основного матеpiалу. В останн де-сятилiття Китаю вдалося створити потужну еко-
16000 14000 12000 10000 8000 6000 4000 2000 0
иа
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
I ВВП, млрд. дол. США
1 Експорт, млрд. дол. ОНА
-Темп росту ВВП, %
Рисунок 1. ВВП Китаю у 2007-2018 рр.
Джерело: Побудовано за даними МВФ [4]
номку, яку вщр1зняють висок1 темпи зростання ВВП, а також вражаюч1 обсяги товарного екс-порту (рис.1). Багато експерт1в [3] сходяться на думц1, що китайське «економ1чне диво» було до-сягнуто завдяки наявност1 дешевоТ робочоТ сили, а також залученню значних Ывестиц1й.
1нституц1йн1 засади Ыновац^ноТ економки стали формуватися в КитаТ вщносно недавно. До 2000-х рр. пщприемства Китаю не прагнули до випуску ункальноТ, новоТ для ринку продукцм, ви-користовували лише 1м1тац1ю готових технолопч-них розробок зах1дних краТн. Курс на Ыновац1й-ний розвиток Китаю стартував з публкацп 2006 року «Основних положень державноТ середньо-I довгостроковоТ програми розвитку науки I тех-н1ки на 2006-2020рр.» [5]. В рамках програми
були визначен пр1оритети 1нновац1йного розвитку краТни як частини нацюнальноТ стратегм, а також поставлено завдання входження до складу Ыновац1йних держав до 2020 р. Для досягнення цтей програми планувалося збтьшення витрат на досл1дження I розробки до 2,5% вщ ВВП, а також скорочення залежност1 в1д закордонних технолог^. На даний час цей показник, зважаючи на зростаючу динамку, вже наближаеться до за-планованого - у 2017 роц1 в1н становив 2,13% ВВП (рис.2).
Найважлив1ш1 р1шення з формування китай-ськоТ ЫновафйноТ системи були прийнят1 на XVII з'Тзд1 Комун1стичноТ парт1Т Китаю в 2007 р. шляхом визначення Ыституц1йних умов побудови Ы-новац1йноТ системи:
% 2,50 2,00 1,50 1,00 0,50 0,00
2011
2,13
2012
2013
2014
2015
2016
2017
I Валов1 витрати на НДДКР, що фшансуються державою, % ВВП 1 Валсш витрати на НДДКР, що фшансуються бвнесом, % ВВП -Валет витрати на НДДКР (СИШ),% ВВП
Рисунок 2. Витрати на НДДКР Китаю у 2011-2017 рр.
Джерело: Побудовано за даними статистики ОЕСР [6]
• пщвищення конкурентоспроможност пщпри-емницького сектора як основного генератора но-вовведень;
• Ытеграфя в глобальну iнновацiйнy сферу як найважлив0а умова розвитку нацюнальних га-лузей високих тeхнологiй;
• прюритет державно! полiтики в розвитку освг ти, науки i технолопй, у створeннi сприятливих Ы-ституц^них умов для iнновацiйного зростання [7].
На даний час Китай нарощуе ктькють Ынова-цiйних розробок. Ктькють патентних заявок Китаю неухильно зростае - в 2007 роц !х було подано 153 тис., а в 2016 вже становило бтьш ыж 1 млн. 200 тис. од. В результат частка високо-тeхнологiчних товарiв у загальному китайському експорт у середньому за роки становила 25%. (для порiвняння - частка високотехнолопчного сектору в експорт УкраТни у 2017р. -16,8% [8]).
Залежнють Китаю вщ зарyбiжних тeхнологiй пе-ревищуе 50%, але до 2020 року уряд мае намiр скоротити цей показник до 30%. Важливий крок у цьому напрямi був зроблений у 2002 рощ з при-йняттям низки законодавчих заходiв, що спри-яли iмпортy та експорту технолопй. 1нновац^ы технологи були подiлeнi на «заборонеы» (не мож-на iмпортyвати), «рeгyльованi» (нeобхiдна лщен-зiя Technology Import License) i «втьно-торгуеми» (freely-tradable) [9]. Аналогiчнi заходи були при-йнятi вiдносно експорту тeхнологiй з Китаю.
На даний час стратепя розвитку Ыновафй-ноТ дiяльностi пщприемств Китаю орieнтована на досягнення задано! питомо! ваги внутр0ньо-го ринку, що належить китайським виробникам. У той же час спостер^аеться диферен^а^я цьо-го показника в товарному розрiзi. Наприклад, Китай прагне створити власну галузь економг ки з випуску програмного забезпечення, яка не буде залежати вщ Ыоземних технолопй, лщен-зування окремих програмних продук^в. Китай передбачае застосування апробованих страте-гiй витiснeння конкyрeнтiв з внутр0нього ринку програмного забезпечення операфйних систем. Перш за все за рахунок низького рiвня цЫ у поeднаннi з умовно-безкоштовним розповсю-дженням [10].
Одночасно уряд застосовуе полiтикy податко-вих пiльг або звтьнення вiд оподаткування тих пщприемств, як набудуть якi-нeбyдь технологи з даного списку або отримають права на викорис-тання Ытелектуально! власност [11].
Загалом в Кита! в якост мeтодiв стимулюван-ня Ынова^йно! дiяльностi застосовуеться широкий спектр заходiв, зокрема нeпрямi (податковi кредити, птьгове оподаткування фiзичних осiб). Однак найбтьш дieвими залишаються методи прямого державного адмУстрування, якi реалг зуються в рамках рiзних державних програм.
Наразi Китай ставить перед собою завдан-ня формування Ыновац^но! системи з активною участю в ый приватного сектора. У зв'язку з цим в Кита! ще з 90-х роюв минулого столбя реалг зуються такi програми, як «Torch» (Факел), «Про-грама 863» та Ышк В рамках даних програм по-датковi пiльги отримували компани'-резиденти наyково-тeхнiчних паркiв або iндyстрiальних зон i, як правило, з експортною спрямованютю ви-робництва. Однак, таю заходи не сприяли пщви-щенню Ыновафйно! активностi пiдприeмств, орг ентованих на внyтрiшнiй ринок.
Врахувавши недолки полiтики стимулювання минулих рокiв, уряд Китаю з 2000-х рр. розширив спектр пщприемств, що мають право на податко-вi пiльги. Для отримання податкових птьг бiльшe не було потрiбно бути резидентом технопарку або виробляти продукцш на експорт. Акцент в полiти-цi був зроблений на пщтримку новостворених пщприемств. Система податкового стимулювання була доповнена Ыструментами, стимулюючими участь приватних iнвeсторiв у венчурному фЫан-суванн iнновацiйних пiдприeмств [12].
C прийняттям довгостроково! програми розвитку науки i тeхнiки до 2020 р. розмiри податкових пiльг для китайських Ыновафйних пiдприeмств значно збiльшилися. Як i дeякi iншi кра!ни (США, Пвденна Корея), Китай став бтьшу увагу придг ляти не зменшенню розмiрiв податкiв на прибу-ток, а вщрахуванням з бази оподаткування та по-датковим кредитам.
Особливо важливо при цьому те, що в Кита! формуеться мeханiзм сприяння венчурним пщ-приемствам, iншими словами, екосистема, кожен елемент яко! пов'язаний з у^м свiтом. Станом на листопад 2017 року, в Кита! виникло 120 старта-пiв - «единоропв». Так називають пiдприeмства, яю, навiть не виходячи на ринок капралу, нарощу-ють свою вартють до 1 млрд. доларiв i вище [13].
Отже, зважаючи на вже досягнул Китаем успг хи, можна припускати, що в найближчi роки вщбу-деться один з найбтьш грандюзних eкспeримeнтiв сучасно! юторм - пeрeхiд КНР вiд Ывестиц^ноНн-
новац^но''' стадм до бyдiвництвa eкономiки знань. I тодi рeaлiзy8ться популярне в Кита''' гасло: «Уже рокiв 20 полiтики всix кра'н свiтy говорять про пе-рexiд до сyспiльствa, заснованого на знаннях, а китaйцi це сусптьство будують» [14].
Дaлi для порiвняння розвитку iнновaцiйниx систем, розглянемо сучасний досвiд Японм у сфeрi тexнологiчного лiдeрствa.
Японiя досить давно i мiцно зaкрiпилaся в груп кра'н - «лiдeрiв Ыновацй». У минулому Японiя зро-била значний внесок в eкономiчний розвиток Азг атського рeгiонy в якост передово''' промислово''' держави. Потiм вона першою в рeгiонi зiткнyлaся з со^альними завданнями, i перш за все зi стaрiнням населення, псля чого стали багато говорити про те, яку роль Япоыя може зiгрaти як модель i зразок для Ыших в рiшeннi цих непростих питань [13].
Для не''' характеры високий рiвeнь розвитку прикладних дослiджeнь i швидке впроваджен-ня результа^в НДДКР у виробництво власни-ми силами приватних компaнiй. Незважаючи на вщносно нeвисокi темпи eкономiчного зростання в остaннi роки (рис. 3) японський Уряд активно просувае концепцш четверто''' промислово''' ре-волюцм, що стала однi8ю з ключових в стратегм довгострокового eкономiчного розвитку кра'ни. Голова yпрaвлiння з науки i тexнiки Японм М. Ха-мaгyтi декларував, що прiоритeтом науково-тех-нологiчного розвитку Японм е рeaлiзaцiя концеп-цм «надрозумного» (Super-smart) сусптьства, що Грунтуеться на технологи 1нтернету речей, великих даних i штучного iнтeлeктy [15].
Значна частина НДДКР Японм фЫансуеть-ся приватним сектором (рис. 4). Держава не е основною складовою у фЫансуваны дослiджeнь
Джерело: Побудовано за даними Свтового банку [16]
i розробок, проте активно бере участь у форму-вaннi науково-техычно''' полiтики кра'ни. Уывер-ситети Японм не врграють тако''' важливо''' ролi в Ыновафйый систeмi, як в США. Слабкою ланкою японсько''' Ыновац^но''' системи залишаеться низька частка фундаментальних дослщжень та нeдостaтнiй розвиток венчурного фЫансування.
До оргaнiв державного регулювання Ынова-ц^но'( дiяльностi в Японм належать: Рада з нау-ково-технолопчно'( полiтики (CSTP), Упрaвлiння з науки (розробка великих нацюнальних про-грам i плaнiв), Японська корпорaцiя розвитку до-слiджeнь (пiдтримкa нових наукоемних фiрм), а також Упрaвлiння нацюнально' оборони, Мг нiстeрство eкономiки, торгiвлi i промисловостi, Японська торгова комiсiя, МУстерство освiти, Асоцiaцiя промислових тexнологiй, МУстерство фiнaнсiв, Банк Японм, Агентство eкономiчного планування, Мiнiстeрство пошти i телекомунка-цiй. Уряд Японм силами трьох рад, що входять до складу КабЫету мiнiстрiв Японм, розробило блок докумен^в, якi регулюватимуть iнновaцiйнy дг яльнiсть кра'ни до 2025 р. [18].
З 2001 р, пюля скасування УправлЫня з науки i тexнiки, загальне кeрiвництво державним сектором дослiджeнь i розробок перейшло до роз-ширеного Мiнiстeрствa освiти, культури, спорту, науки i технолопй, за допомогою якого зд^сню-еться до 65% всix державних витрат на дослг дження i розробки [19] .
Прийняття Урядом Японм ряду законодавчих aктiв з оргаызафйних принципiв науково-тех-ычно' дiяльностi, а також формування п'ятирiчниx плaнiв дозволили рeaлiзyвaти ряд комплексних змiн в японсьюй систeмi НДДКР:
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
ВВП, млрд. дол. США I I Експорт, млрд дол. США Ф Темп росту ВВП, %
Рисунок 3. ВВП Японм у 2007-2018 рр.
%
4,00 3,50 3,00 2,50 2,00 1,50 1,00 0,50 0,00
3,24
2011
3,21 -Ф—
3,31
3,40
3,28
3,14 -Ф—
здо
2012
2013
2014
2015
2016
2017
■ Валов! витрати на НДДКР, що фшансуютъся державою, % ВВП □ Важш витрати на НДДКР, що фшансуютъся бвнесом, % ВВП —Валов! витрати на НДДКР (СМШ),% ВВП
Рисунок 4. Витрати на НДДКР Китаю у 2011-2017 рр.
Джерело: Побудовано за даними статистики ОЕСР [17]
• змщнити ствпрацю мж промисловютю, унг верситетами та державними науково-дослщни-ми органiзацiями;
• розширити заходи пщтримки молодих вчених за допомогою збтьшення числа стипендiй та об-сягiв академiчноí мобiльностi тощо;
• спростити процедуру передачi прав на Ы-телектуальну власнiсть, отриману в ходi дослг джень, що фЫансуються державою.
На даному етапi швидкими темпами стали роз-виватися високотехнолопчы галузi, такi як нано-бютехнологп, новi матерiали, генна iнженерiя, Ы-формацiйнi системи i телекомункацм. Зросло i державне фiнансування фундаментальних до-слiджень, внаслiдок посилення конкуренцм з боку Ыших азiатських держав, передуем Китаю.
Серед основних принципiв створення сприят-ливих умов для розвитку Ыновафйно!' дiяльностi в Японм можна видтити наступнi:
• державне фЫансування прiоритетних галузей промисловостi за допомогою субсид^ i кредитiв (ставка 2-4%), що видаються фЫансовими ор-гаыза^ями за сприяння Японського банку розвитку i Японського експортно-iмпортного банку;
• сприяння пiдпри8мствам у придбанн нов^-нiх iноземних технологiй, створення сприятливих умов для техычно!' кооперацп вiтчизняних фiрм з iноземними компаыями;
• створення системи прискорено!' амортизацм наукомiсткого обладнання, що сприяе зменшен-ню оподаткування японських фiрм i робить мож-ливим вкладення фЫансових коштiв в новi висо-котехнолопчы пiдпри8мства та проекти [20].
У зв'язку з тим, що в Японм вщсутый великий об-сяг природних ресур^в, уряд кра'ни розглядае на-уково-технiчну полiтику в якост найважливiшого засобу стимулювання зростання економки i пщ-вищення мiжнародноí конкурентоспроможнос-тi кра'ни. Саме в Японм вперше в свiтi були роз-робленi i застосованi податковi знижки з метою залучення приватного сектора до науково-до-слщницько'!' дiяльностi. Темпи розвитку i структура наукового сектора кра'ни регулюються Законом «Про спе^альы податковi заходи» [21]. Перш за все, це положення про податковi знижки (подат-ковий кредит) при зростанн витрат на до^джен-ня в приватному сектора а також положення про заходи з оподаткування, спрямован на розвиток фонду технолопй малого i середнього бiзнесу.
Протягом багатьох роюв Японiя е свтовим лг дером за часткою витрат на НДДКР (рис.4). Особливо суттевих переваг Японм вдаеться досягти, головним чином, за рахунок скорочення термЫу iнженерно-конструкторських розробок, виробни-чого освоення i якюно!' переваги продукцм, що ви-пускаеться, що дозволяе '¿'м випереджати або, по менш^ мiрi, не вiдставати з виходом на новi ринки.
У 2003 р в Японм був прийнятий проект щодо стимулювання промислових Ывести^й в науку, в рамках якого визначена спе^альна податкова знижка (податковий кредит) у розмiрi 10-12% на науково-дослщы витрати фiрми. Однак об-сяг кредиту не може перевищувати 20% корпоративного податку в поточному роцк З 2006 р будь-яка компанiя могла отримати 5%-ий податковий кредит, що нараховуеться при збть-
шeннi числа дослщницьких пiдроздiлiв компани. При збтьшены в звiтномy роцi витрат на НДДКР конкретно''' фiрми понад аналопчний показник за два попeрeднix роки корпоративний податок мо-же бути скорочений на суму, е^валентну 5% досягнутого перевищення [21].
Отже, Япоыя, безумовно, не залишаеться осто-ронь вщ свiтового прогресу в технолопчый i еко-номiчнiй сферах i активно включаеться в сучасну технолопчну гонку, визначивши в якостi свое'' н0 робототexнiкy. Що стосуеться основних концеп-туальних пiдxодiв, якi лежать в основi нацюналь-но''' стратеги в частин просування Ыдустри 4.0, то вони традиции i пeрeвiрeнi часом i досвiдом (не ттьки японським). Це - стрaтeгiчнe довгостро-кове бачення, системний i комплексний пщхщ до вирiшeння поточних i мaйбyтнix проблем, активна взa8модiя бiзнeсy i держави iз застосуванням рiз-них форм приватно-державного партнерства.
Висновки
Анaлiз iнновaцiйного розвитку Китаю i Япони остaннix рокiв показав, що уряди цих кра'н шука-ють найбтьш eфeктивнi методи стимулювання i yпрaвлiння iнновaцiйною дiяльнiстю з метою пщ-вищення конкyрeнтоспроможностi сво'х товaрiв i послуг на свiтовиx ринках. В обох кра'нах реалг зуеться державно-приватне партнерство в Ыно-ва^йый сфeрi, використовуються прямi i нeпрямi методи пiдтримки НДДКР. Своечасно обравши розвиток науки i тexнiки прюритетним напрям-ком eкономiчниx реформ, Китай i Японiя створили потужний науковоНнтелектуальний потен-цiaл, здатний послщовно рeaлiзyвaти ланцюжок «освiтa - наука - технологи - промислове ви-робництво», що е нeобxiдною умовою розвитку ефективно''' нaцiонaльноí' системи Ынова^й.
Виходячи з проведеного aнaлiзy досвщу функ-цiонyвaння ефективних iнновaцiйниx систем Китаю i Японм, що зумовили свiтовe технолопч-не лщерство, можна визначити вaжливi напрями державного сприяння у цй сфeрi: 1) фЫансуван-ня приватних компaнiй, що займаються НДДКР, з подальшим або одночасним наданням державного замовлення; 2) фЫансування НДДКР з рiзниx фондiв; 3) пiльговe оподаткування або звтьнення вiд подaткiв науково-дослщно''' та виробничо''' дг яльностi у сфeрi перспективних НДДКР; 4) державы дотаци великим промисловим компaнiям для зaкyпiвлi лiцeнзiй на використання ноу-хау;
5) птьгове кредитування перспективних НДДКР;
6) нацiоналiзацiя окремих галузей промисловос-tí з подальшою передачею Тх в приватну власнiсть пiсля досягнення ними прибутковост i фЫансо-воТ стiйкостi (всi витрати на рахунок держави); 7) захист в^чизняного виробника вщ конкуренции 8) створення умов для отримання нових технолог^ з Ыших краТн; 9) iмпорт капiталу у в^чизня-ну промисловють; 10) залучення позабюджетних джерел фЫансування НДДКР; 11) узгодження державноТ Ывести^йноТ' програми з Ытересами нацюнальноТ' промисловостi.
Список використаних джерел
1. 1нновацмна УкраТна 2020: нацюнальна допо-вiдь / за заг. ред. В.М. Гейця та ík; НАН УкраТни. - К., 2015. -336 с.
2. Проект Стратеги Ыновацмного розвитку УкраТни на перюд до 2030 року. - [Електронний ресурс]. -Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/ media/gromadske-obgovorennya/2018/10/22/ innovatsiynogo-rozvitku-ukraini.pdf
3. Клочихин Е. Научная и инновационная политика Китая/ Е. Клочихин // Сотрудничество и противоборство в мировой политике. - 2013. - Т. 11. - № 2 (33). - С. 37-55.
4. World Economic Outlook Update, January 2019: A Weakening Global Expansion/ - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.imf.org/en/ publications/weo
5. Казюхин А.С. Развитие национальной инновационной системы Китая в XXI веке/ А.С. Казюхин // Экономика и управление: проблемы, решения. — 2014. - № 8. - С. 142-147.
6. Main Science and Technology Indicators. - [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: https://stats. oecd.org/#
7. Березин А. Н. Китай: национальная стратегия инновационного развития. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу://www.rae.ru/forum201 2/ pdf/2433.pdf
8. Експортна стратепя УкраТни на 2017-2021 роки. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www. kmu.gov.ua/ua/npas/pro-shvalennya-eksportnoyi-strategiyi-ukrayini-dorozhnoyi-karti-strategichnogo-rozvitku-torgivli-na-20172021-roki
9. Loke-Khoon Т., Simone , Zee W., Smith C. Intellectual Property: Recent Adjustments to China's Technology Import and Export Regulatory Regime. Baker&McKenzie - Hong-Kong, 2009. - С. 2.
10. Ковалев М. М. Китай в XXI веке - мировая инновационная держава / М. М. Ковалев, Ван Син. -Минск : Изд. центр БГУ, 2017. - 239 с.
11. Хейфец Б. Китай: инновационное развитие в условиях экономического кризиса/ Б. Хейфец, Д. Селихов // Проблемы Дальнего Востока. - 2010. - № 1. - C. 46-56.
12.Налоговое стимулирование инновационных процессов / Отв. ред. Н.И. Иванова. - М.: ИМЭМО РАН, 2009. - 160 с.
13. Ito Asei. Accelerating Pace of Innovation in China and Japan's Emerging Response. Apr 30, 2018. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www. nippon.com/en/currents/d00403/
14.Ван Син. Китай строит экономику знаний / С. Ван, М. Ковалев // Вестник ассоциации белорусских банков. - 2015. - № 6. - С. 3-11.
15. Japan Science and Technology Agency (JST). Message from the President. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.jst.go.jp/EN/about/message.html
16. Data by country. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://data.worldbank.org/country/ japan?view=chart
17. Main Science and Technology Indicators. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://stats.oecd.org/#
18. Киселев В.Н. Инновационная политика и национальные инновационные системы Канады, Великобритании, Италии, Германии и Японии/ В.Н. Киселев, Д.А. Рубвальтер, О.В. Руденский // Бюллетень Центра исследований и статистики науки. - М.,- 73 с.
19. INNO-Policy Trend Chart - Innovation Policy Progress Report Japan 2009. - European Commission, 2009. - 35p.
20. Краснов А.И. Государственное регулирование научно-технического развития Японии на современном этапе / А.И. Краснов // Российский внешнеэкономический вестник. - 2010. - № 7. - С. 11-19.
21. Климова Н.П.Финансовое стимулирование инноваций: опыт Японии./ Н.П. Климова //Научный альманах. - 2015. №8(10). - С. 215-218.
References
1. Innovative Ukraine 2020: national report / per coalition edit V.M. Geitsa and others; NAS of Ukraine. -K., 2015. -336 p.
2. Draft Strategy of Ukraine's Innovation Development for the period up to 2030 - [Electronic resource]. -Access mode: https://mon.gov.ua/storage/app/ media/gromadske-obgovorennya/2018/10/22/ innovatsiynogo-rozvitku-ukraini.pdf
3. Klochikhin E. Scientific and Innovative Politics of China / E. Klochikhin // Collaboration and Confrontation in World Politics. - 2013. - T. 11. - No. 2 (33). - P. 37-55.
4. World Economic Outlook Update, January 2019: A Weakening Global Expansion/ - [Electronic resource]. -Access mode: https://www.imf.org/en/publications/weo
5. Kazyukhin A.C. Development of China's National Innovation System in the 21st Century / AS Kazyukhin // Economy and management: problems, solutions. -2014. - No. 8. - P. 142-147.
6. Main Science and Technology Indicators. - [Electronic resource]. - Access mode: https://stats.oecd.org/#
7. Berezin A. N. China: National Strategy for Innovative Development. - [Electronic resource]. - Access mode://www.rae.ru/forum2012/pdf/2433.pdf
8. Ukraine's export strategy for 2017-2021. -[Electronic resource]. - Access mode: https://www. kmu.gov.ua/ua/npas/pro-shvalennya-eksportnoyi-strategiyi-ukrayini-dorozhnoyi-karti-strategichnogo-rozvitku-torgivli-na-20172021-roki
9. Loke-Khoon T., Simone , Zee W., Smith C. Intellectual Property: Recent Adjustments to China's Technology Import and Export Regulatory Regime. Baker&McKenzie - Hong-Kong, 2009. - C. 2.
10. Kovalev M.M. China in the XXI Century - the World's Innovative Power / MM Kovalev, Wang Xing. -Minsk: Izd. Center of BSU, 2017 - 239 pp.
11. Heifets B. China: Innovative Development in the Conditions of the Economic Crisis / B. Heifets, D. Selikhov // Problems of the Far East. - 2010. - No. 1. - C. 46-56.
12. Tax incentives for innovation processes / Otv. edit N.I. Ivanov - Moscow: IMEMO RAS, 2009. - 160 p.
13. Ito Asei. Accelerating Pace of Innovation in China and Japan's Emerging Response. Apr 30, 2018. -[Electronic resource]. - Access mode: https://www. nippon.com/en/currents/d00403/
14. Wang Xing China builds knowledge economy / S. Van, M. Kovalev // Bulletin of the Association of Belarusian Banks. - 2015. - No. 6. - P. 3-11.
15. Japan Science and Technology Agency (JST). Message from the President. - [Electronic resource]. - Access mode: http://www.jst.go.jp/EN/about/message.html
16. Data by country. - [Electronic resource]. -Access mode: https://data.worldbank.org/country/ japan?view=chart
17. Main Science and Technology Indicators. - [Electronic resource]. - Access mode: https://stats.oecd.org/#
18. Kiselev V.N. Innovation Policy and National Innovation Systems of Canada, Great Britain, Italy, Germany and Japan / V.N. Kiselev, D.A. Rubleveter,
O.V. Rudensky // Bulletin of the Center for Research and Statistics of Science. - M., - 73 p.
19. INNO-Policy Trend Chart - Innovation Policy Progress Report Japan 2009. - European Commission,
2009. - 35p.
20. Krasnov A.I. State regulation of scientific and technological development of Japan at the present stage / A.I. Krasnov // Russian Foreign Economic News. -
2010. - No. 7. - P. 11-19.
21. Klimova N.P. Financial incentives for innovation: Japan's experience. / N.P. Klimov // Scientific almanac. - 2015, # 8 (10). - P. 215-218.
Даш про автора
Артамонова Галина Володимир'тна,
к.е.н., доцент, доцент кафедри мiжнародноí еконо-мки Нацюнального уыверситету харчових технолопй e-mail: gartamonova@meta.ua
Данные об авторе
Артамонова Галина Владимировна,
к.э.н., доцент, доцент кафедры международной экономики Национального университета пищевых технологий e-mail: gartamonova@meta.ua
Data about the author Galina Artamonova,
Ph. D. in Economics, Associate Professor at the Department international economy NUFT e-mail: gartamonova@meta.ua
