CC BY
31
001:10.5281/1впоёо.3245071 ШАБРАНСЬКА Н.1.
1нновацшна складова у зростаннi продvктивностi працi
Предметом домдження е методичн'1 аспекти впливу ¡нновац1йно! складовоI на р1вень продуктивност'1 прац\.
Метою до^дження е анал'з стану продуктивноет прац на макрор1вн1 та дослдження впливу ¡нновац1йно! складовоI на и розвиток.
Методи досл'!дження. У робот використано загальнонауков'1 та спец\альн'1 методи: пор'1вняль-ний анал'з тенденцй; анал'з та синтез; аналтичний; системний.
Результат роботи. У статт'1 проанал'зовано сучасн тенденцИ' продуктивност'1 прац та вплив ¡нновац1йно! д1яльност'1 на зростання продуктивност'1 прац\.
Галузь застосування результате. Економ'1ка та управл1ння нацюнальним господарством, у частин'1 державних систем та механ1зм1в управл1ння економ1кою на галузевому, м'жгалузевому та репональному р'внях у сфер1 стратепчного планування сощально-економ'чного розвитку на р'вн рег'юну.
Висновки. Проанал'зовано сучасний стан продуктивност'1 прац та виявлено, що одним з голо-вних джерел зростання продуктивност'1 прац е ¡нновацИ' та науково-техн\чний прогрес. Результа-ти досл'щження показали, що вплив науково-технчного прогресу та ¡нновац'й на продуктивн'1сть прац реал'зуеться через ¡нвестиц'йну д'тльн'сть, яка в свою чергу залежить вд р'1вня науково-технчноI та проектно-конструкторськоI п'1дтримки даного виробництва. Виб'1р новоI технологи або новоI продукцИ' мають бути оптимальними за обсягами потр'бних ф'шансових можливостей пд-приемства та якстю ¡нвестиц1йного менеджменту.
Kлючовi слова: продуктивнсть прац\, нновацйна складова, науково-техн\чний прогрес, вар-тсть прац на одиницю продукцИ, валовий внутр'1шн'1й продукт.
ШАБРАНСКАЯ Н.И.
Инновационная составляющая в росте производительности труда
Предметом исследования являются методические аспекты влияния инновационной составляющей на уровень производительности труда.
Целью исследования является анализ состояния производительности труда на макроуровне и исследования влияния инновационной составляющей на ее развитие.
Методы исследования. В работе использованы общенаучные и специальные методы: сравнительный анализ тенденций; анализ и синтез; аналитический; системный.
Результаты работы. В статье проанализированы современные тенденции производительности труда и влияние инновационной деятельности на рост производительности труда.
Область применения результатов. Экономика и управление национальным хозяйством, в части государственных систем и механизмов управления экономикой на отраслевом, межотраслевом и региональном уровнях в сфере стратегического планирования социально-экономического развития на уровне региона.
Выводы. Проанализировавши современное состояние производительности труда, установлено, что одним из главных источников роста производительности труда являются инновации и научно-технический прогресс. Результаты исследования показали, что влияние научно-технического прогресса и инноваций на производительность труда реализуется через инвестиционную деятельность, которая в свою очередь зависит от уровня научно-технической и проектно-кон-структорской поддержки данного производства. Выбор новой технологии или новой продукции должны быть оптимальными по объемам необходимых финансовых возможностей предприятия и качеством инвестиционного менеджмента.
© ШАБРАНСЬКА Н.1., 2019
Формування ринкових вщносин в УкраУж №4 (215)/2019 39
Ключевые слова: производительность труда, инновационная составляющая, научно-технический прогресс, стоимость труда на единицу продукции, валовой внутренний продукт.
SHABRANSKA N.I.
Economic opportunity capacity of labor
The subject of the study is the methodical basis for the factor analysis of labor productivity, depending on the structural macro parameters.
The purpose of the study is to analyze the trends of labor productivity at the macroeconomic level and to determine the most important factors of influence on the part of state regulation.
Methods of research. General scientific and special methods are used in the article: comparative analysis of trends; analysis and synthesis; analytical; systematic.
Results of work. The article analyzes modern tendencies and the dependence of labor productivity on structural and maroeconomic factors.
The field of application of results. Economics and management of the national economy, in the part of state systems and mechanisms of economic management at the sectoral, interindustrial and regional levels in the field of strategic planning of socio-economic development at the regional level.
Conclusions. Having analyzed the state of labor productivity, it is possible to determine the main ways to increase labor productivity: increasing the technical level of production on the basis of attracting investment; development of high-tech production; creation of a transparent system of stimulation of all forms of employment; social and labor relations should become one of the key national priorities of the country's development.
Keywords: labor productivity, wages, labor cost per unit of output, gross domestic product.
Постановка проблеми. Проблеми щодо зростання продуктивное^ прац й еьогодн зали-шаються актуальними. ЗмЫюютьея технолопч-н уклади, умови гоеподарювання, однак питання продуктивное^ прац та пошуку шляхiв ïï збть-шення не етае менш гоетрим, а навпаки, вимагае пое^йно'!' уваги, аналiзу та контролю. Як доводить Р. Солоу, рiет продуктивное^ прац забезпечу-етьея на 87 % за рахунок викориетання доеяг-нень науково-техычного прогрееу i лише на 13 % — за рахунок нових Ывеети^й [13, е. 92]. Го-ловним етимулом та фактором пщвищення рiвня продуктивное^ пращ безумовно, виетупае Ыно-ва^йна екладова в розвитку пщприеметва. Так як Ыновацм е «драйвером» економiчного зрое-тання та пщвищення продуктивное^ прац у роз-винутих кра'нах, поетае необхщыеть визначення впливу Ынова^йноТ екладово!' на продуктивыеть прац для укра'неьких пщприеметв [13].
Aналiз останшх досл'!джень. Доелщження продуктивное^ прац та вплив на ïï рiвень Ыно-ва^й та науково-техычного прогрееу займалиея багато вщомих науков^в. Значний внееок у до-елiдження категорм' «продуктивнiеть праф» зро-били наетупнi вченi-економiети: Ю.В. Буц [1], С. Л. Брю [8], В.А. Гавриленко [2], О.А. Гр0нова [2], О.А. Гр0нова [3], С.В. Мочерний [11], Р.Н. Маеа-
лaб [6], К. P. Мaкконнeлл [В]., О.М. Oрлeнко [13], Д.С. СЫк [7], B.M. Лyкaшeвич [14], А. П.Е. Ш^н-дeр [15, с.203] Ta ík Нeзвaжaючи нa числeннi дослiджeння, цi питaння зaлишaються щe нe по-внiстю вивчeними.
Метою статт е проaнaлiзyвaти стaн продуктив-ностi прaцi нa мaкрорiвнi Ta дослiдити вплив Ыно-Ba^ï Ta нayково-тexнiчний прогрeс нa ïï розвиток.
Виклад основного матepiалу. Як вщомо, pi-вeнь пpодyктивностi пpaцi xapaктepизy8 piвeнь розвитку ^a'^. Продуктивнють пpaцi - цe eôe^ тивнють зaтpaт конкpeтноï пpaцi, якa визнaчa-еться кiлькiстю продукцм', виpоблeноï зa одиницю робочого чaсy, aбо ктькютю чaсy, витpaчeного нa одиницю продукцм. Bонa покaзy8 спiввiдношeння обсягу виpоблeниx мaтepiaльниx aбо нeмaтepi-aльниx блaг тa кiлькостi зaтpaчeноï нa ниx пpaцi. Зpостaння пpодyктивностi пpaцi ознaчae збть-шeння кiлькостi продукцм', виpоблeноï зa одиницю чaсy, aбо eкономiю робочого чaсy, витpaчe-ного нa одиницю продукцм' [14, с. 147]. Одним з головниx джepeл зpостaння пpодyктивностi пpaцi е нayково-тexнiчний пpогpeс, зокpeмa, зa оцЫ-гами вiтчизняниx i зapyбiжниx yчeниx, прирют пpодyктивностi пpaцi нa двi тpeтини зaбeзпeчy-еться зa paxyнок нayково-тexнiчного пpогpe-су. Пiд нayково-тexнiчним пpогpeсом мa8ться
в о
"О
s
<
CD
ю
тз ю
M
сл
ОргашзацШно-економ'мн! сфера
звичаин!
- удосконалення струюури апарату управлЫня;
- удосконалення системи управлшня виробництвом;
- впровадження автоматизованих систем управлшня;
- покращання кадровоТ пщготовки виробництва;
- удосконалення оргаызаци виробничих та допомжних п ¡дроздов;
- удосконалення подту та кооперацм прац1;
- розширення сфери сум1щення профеай ¡ функц1й, впровадження передовых методю та прийом1в npaqi;
- удосконалення орган1заци та обслуговування робочих мюць;
- впровадження прогресивних норм ¡ норматив1в npaqi;
- покращання умов npaiji та вщпочинку;
- удосконалення системи матер1ального стимулювання;
1ННОВЭЦ1ИН1
звичайнп ¡нновацмнп
звичаиш
1ННОВЭЦ1ИН1
- розробка та налагодження збуту нового чи суттеве полтшення основних характеристик ¡снуючого продукту для ринку;
- розвиток ствроб1тництва з науково-дослщними установами, а також 3¡ споживачами та постачальниками;
- здмснення ¡нвестицм у ¡нновацмну д1яльнють;
- проведення науково-дослщних та дослщно-конструкгорських po6ÍT;
- упровадження кайдзен-менеджменту на пщприемств1;
- нестандартна дистанцмна зайнят1сть;
- електронний рекрутинг;
- швидке поширення досягнень науки та полегшення доступу до ¡нформацм;
- використання аутсорсингу на пщприемств1;
- упровадження системи «точно-в-строк» Oust in time) та контролю якосп (total quality management);
- використання переваг нетворгангу (networking) та бенчмарюнгу (benchmarking);
- створення центра прибутюв / збитюв та витрат;
- впровадження систем забезпечення якостч, базованих на нормах ISO
- полтшення умов прац|, побутового та медичного обслуговування прац1вник!в;
- пщвищення загального
piBHH 0CBÍ4eH0CTi,
квал1ф1кацм;
- пщготовка та перепщготовка кадр!в;
- розвиток професшноТ мобтьносп;
- трудова активность;
- пщвищення дисципл!ни та творчоУ ¡нМативи прац1вниюв;
- покращання морально-психолопчного кп1мату в трудовому колектив1;
- покращання емоцмного стану прац1вниюв;
- надання прац1 творчого зм1сту;
- забезпечення прояву ¡нщативи;
- вщповщальность за результати свое!' прац!
- збтьшення попиту на hobí види продукту (ToeapiB або послуг);
- упровадження ефекгивноТ корпоративно'!' культури на пщприемстта
- модерн1зац1я обладнання;
- використання hoboï бтьш продуктивно'! техн1ки;
- пщвищення р!вня автоматизацм та механ!зацГ|' виробництва;
- використання нових бтьш ефекгивних вид1в сировини, MaTepiajiÍB, енерги
- впровадження апьтернативних вид1в енергм;
- освоения
прогресивних ресурсо-збер1гаючих технолопй;
- упровадження ¡нформацмних технолопй у виробнич1 процеси
Л Л
О
ш >
п.
л о _!_ л ш m О
Л
>
=1 О
>
Рисунок 1. Чинники зростання продуктивное^ npaiji (традицшш та ¡нновацшш)
Джерело: складено автором на ochobí [4]
на yBa3i здобуття нових знань, що дають змогу по-новому комбЫувати нaявнi ресурси з метою збтьшення кiнцевого випуску продукцп'. Саме за рахунок науково-техычного прогресу продук-тивнiсть прaцi зростае так швидко, що дае мож-ливiсть виробляти все бтьше i бiльше споживчих благ меншою кiлькiстю прaцi [3, с.383]. Доцть-но наголосити, що продуктивнють прaцi змЫю-еться пщ впливом безлiчi чинникiв, що сприяють ïi пiдвищенню або зниженню. Пщ чинниками ро-зyмiють рyшiйнi сили або причини, що впливають на рiвень та динамку продуктивность На рисунку 1 наведен чинники, як впливають на зростання продуктивност пращ Тх за змiстом можна подг лити на три сфери: оргaнiзaцiйно-економiчнi, що визначають якiсть поеднання робочоТ сили iз за-собами виробництва; соцiaльно-економiчнi, що визначають якiсть використовуваноТ' робочоТ' сили; мaтерiaльно-теxнiчнi, що визначають якють зaсобiв виробництва. Кожна сфера подiля8ться на двi групи: звичайну та Ыновафйнк 3 рисунку 1 видно, що Ыновафйна група присутня у всix сферах та взaeмодie з ними, що вказуе на значний вплив на рiвень продyктивностi прaцi iнновaцiй та науково-техычного прогресу.
Як показуе статистика, в УкраТ'н показник про-дуктивност прaцi у 2017 р. зростае майже на 26 % (склав 184632 грн. (ВВП у млн. грн. у розра-хунку на одного зайнятого)), але не за рахунок зростання ВВП а за рахунок зменшення ктькють зайнятих о^б.
При доcлiджeннi продyктивноcтi прaцi на пщ-приемства за розмiром (рис. 2) було показано, що продуктивнють прaцi на великих пiдприeмствax майже 2 рази вища, нiж у малих, де один з голо-вних фaкторiв е впровадження на пщприемствах iнновaцiй, нayково-тexнiчного прогресу, вдоско-налення технологи виробництва. [16, с.35-41]
3 дослiджeння витiкae, що вир0альною пере-думовою зростання продyктивностi прац е збть-шення витрат на нayковi дослiджeння та високi технологи, що дозволяе розвивати виробництво високотехнолопчно! продукцп, яка приносить ле-вову частку доxодiв вiд експорту, та нарощувати обсяги виробництва конкурентоспроможних то-вaрiв i послуг. Тобто, необхщно сконцентрува-ти увагу та зусилля на проблeмi пошуку шляxiв пщвищення рiвня продyктивностi прaцi за рахунок створення умов для рeaлiзaцi! Ынова^йного потeнцiaлy зростання укра!нських пщприемств. Основним, а головне, невичерпним, джерелом зростання продyктивностi прaцi на укра!нських пiдприeмствax повинна виступати !х Ынова-цiйнa aктивнiсть. 3гiдно визначенням Комто-ва С.Д [3], «iнновaцiйнa активнють являе собою спроможнiсть пiдприeмств, оргаыза^й i галу-зей промисловостi виробляти, використовува-ти i рeaлiзyвaти нововведення для забезпечення конкурентоспроможност та утримання зaсобiв частки ринкiв. lнновaцiйнa активнють - це здат-нiсть до пос^йного розширення, вдосконалення виробництва, оновлення виробленого продукту».
187397
2013 р.
2014 р.
2015 р.
2016 р.
2017 р.
Ш Велик! пщприемст ва Я Середн! пщприемст ва ■ Mani пщприемст ва
Рисунок 2. Динамка продуктивное! пращ на пiдприcмства за po3MipoM (великi, середнi малi) за 2013-2017 р., млн. грн.
Джерело: [2]
Анaлiз рiвня ЫновафйноТ активност в^чиз-няних пiдпри8мств за перюд 2010-2017 рр. демонструе доволi низький ТТ рiвень. Динaмiкa питомоТ ваги промислових пiдпри8мств, що за-ймались Ынова^ями, представлена на рис. 3.
Питома вага Ыновац^но активних промислових пщприемств у 2017 р. порiвняно з 2016 р. скоротилась майже на 14,3 % i склала лише 16,2% вщ загальноТ кiлькостi промислових пщ-приемств УкраТ'ни. Така ситyaцiя вкрай в^зня-еться вiд свiтовиx покaзникiв. Сьогоднi в краТнах бвропейського Союзу (6С) питома вага пщпри-емств, якi займаються Ыновац^ною дiяльнiстю, становить близько 53%. Найбтьша кiлькiсть Ы-новaцiйниx пщприемств серед краТн 6С знахо-диться у Нiмеччинi (79,3% вiд загальноТ ктькост пiдприeмств), найменша - в Болгарй (27,1% вiд загальноТ ктькост пiдприeмств) [8, с. 11-25].
1снуючий критично низький рiвень ЫновафйноТ активност в краТн пояснюеться рядом фaкторiв, якi стримують розробку та впровадження Ыно-вaцiй на вiтчизняниx пщприемствах, а саме:
- недостатый обсяг кош^в на iнновaцiйнy дг яльнють та обмеженi джерела Тх поповнення;
- тривалий термЫ окyпностi нововведень та трyднощi в доведеннi Ыновафй до стадй комерцг aлiзaцiТ, в тому числ^ через iгнорyвaння практики трансферу технолопй та прaвовi недосконалост в процесi оргаызацй доступу пщприемств до результат державних наукових розробок з метою Тх подальшоТ комерцiaлiзaцiï; низький попит на
науково-технолопчну та iнновaцiйнy продyкцiю з боку пщприемницького сектору та держави;
- нерозвиненють взaeмовiдносин мiж пщпри-емствами та науковими оргaнiзaцiями й вищи-ми навчальними закладами з приводу виконан-ня остaннiми НДДКР з метою розробки Ынова^й для пiдприeмств;
- вщсутнють досвiдy фyнкцiонyвaння науково-техычних зaклaдiв в ринкових умовах;
- нестача квaлiфiковaниx кaдрiв;
- дешева робоча сила;
- нерозвиненють Ынова^йноТ iнфрaстрyктyри, що стримуе розвиток Ыновац^них малих та се-реднix пщприемств;
- недосконалють юнуючоТ нормативно-право-воТ бази, яка регулюе iнновaцiйнi питання як на макро-, так i на мiкрорiвнi, в тому чи^ питання патентування, птьгового оподатковування та надання преферен^й iнновaцiйно активним пщ-приемствам;
- недостaтнiй рiвень захисту прав влaсникiв Ы-телектуальноТ влaсностi.
Дефiцит коштiв е головним чинником спаду Ы-нова^йноТ активност вiтчизняниx пiдприeмств. КраТна стала на шлях ринкових реформ, а науко-во-техычна сфера виявилася неготовою до ро-боти в нових умовах. Науково-техычы розробки як наукових оргаыза^й, так i пiдприeмств далеко не завжди стають iнновaцiйним продуктом, готовим для ефективноТ реaлiзaцiТ на виробництвк Тому для пщприемств дуже важливим е доведення
2010 р. 2011р. 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р.
□ /нновац/ина д/'япьы'ст ь промислових пщприемст в (у % до загальноУюлькост i обет ежених пщприемст в)
Рисунок 3. Рiвень активное! шновацшних промислових шдприсмств за 2010-2017 рр.
Джерело: [2]
сво!х розробок до юнцево! стадм виробництва готово! продукцм, а також зацiкавленicть у впрова-дженнi нововведень, розроблених науково-до-слщними органiзацiями. Цього можпиво досягти за рахунок набпиження в^чизняно!, як фундаментально!, так i прикпадно! науки, до сучасних потреб бiзнесу, пщвищуючи таким чином рiвень плато-спроможного попиту на науково-техычну продук-цю й мотивуючи товаровиробникiв до реалiза-цГ! нововведень як засобу конкурентно! боротьби. Задля запобiгання створення вже юнуючих нова-цiй, тобто таких, що вже використовуються на Ыо-земних пiдпри8мствах з метою збтьшення про-дуктивностi працi, вiтчизнянi пщприемства можуть використовувати в сво!й практик трансфер тех-нопогiй. Це дасть змогу користуватися юнуючи-ми ефективними напрацюваннями сучасно! науки (як вп"чизняно!, так i свтово!) у виробниф^ та не витрачати вiпьнi кошти пiдпри8мств на розробку, або придбання вже юнуючих нововведень. Потрiб-но заохочувати мiжнародну кооперацiю; створю-вати сприятливе середовище для нацюнально-го бiзнесу, в якому Ывестицм, вкладеы в Ыновацм е головним засобом отримання великих та ста-бтьно зростаючих прибуткiв пiдпри8мств. Одним з заходiв держави зi стимулювання Ыновац^но! активностi вiтчизняних пiдприeмств може стати передача на безкоштовый чи пшьгов^ основi про-мисловим пiдпри8мствам результа^в доспiджень, якi проводяться державними центрами та Ыститу-тами для !х подальшо! комерцiапiзацií'; заохочен-ня активного придбання закордонних лщенз^, а також фЫансова пiдтримка патентування закор-доном об'ек^в промислово! впасностi, отриманих на територм Укра!ни. Нерозвиненiсть Ыновац^но! Ыфраструктури також гальмуе процес комер^а-пiзацií' iснуючих нововведень та продукування но-вих як на великих, так i на середнiх та малих пщ-приемствах. Biтчизняна iнфраструктура Ынова^й повинна вiдповiдати вимогам нацюнально! еко-номiки та кожного окремого пщприемства й мати здатнють максимально адаптуватися до постiйно змiнюваних умов оточуючого бiзнес-середови-ща. Вдосконалення Ынова^йно! Ыфраструктури можливо забезпечити за рахунок використання наступних iнструментiв: створення центрiв трансферу технолопй з участю державних наукових центрiв, вищих навчальних закладiв та галузевих iнститутiв, технiко-впроваджувапьних зон, системи фондiв початкового фЫансування iнновацiйних
проектiв, в тому чи^ розвитку послуг бiзнес-ян-гопiв та венчурних iнвесторiв; розробки системи стимулiв i мотивацiй для учасникiв Ыновац^ного процесу, орi8нтованих на створення високотехно-лопчно! продукцм; вдосконалення системи пщготовки кадрiв в обпастi Ыновац^ного менеджменту; реапiзацií' системи заходiв щодо формування Ы-нова^йно! культури. Проблема кадрового забезпечення з кожним роком стае все гостр0ою. Не-стача квалiфiкованих кадрiв в реальному секторi економiки стримуе iнновацiйну активнють в^чиз-няних пiдпри8мств. Одним з пояснень ^е! ситуа-цм е припинення роботи конструкторських бюро на промислових пщприемствах та багатьох науково-дослщних Ыститулв, ывелювання престижу про-фесм iнженерно-технiчного персоналу, науковцiв та дослщниюв й низький рiвень оплати прац ^е! категорм працюючих.
Розв'язати цю дилему можливо за умови усу-нення диспропорцiй в розвитку системи серед-ньо!, вищо! та пюлядипломно! освiти, а також за рахунок активiзацií' процесу галузево! пщготовки. Справа в тому, що в^чизняы пщприемства не ба-жають витрачати власы кошти на пщготовку не-обхiдних !х кадрiв та пщвищувати рiвень квапiфi-кацГ! вже працюючих. Лквщувати цю тенденцiю можливо за умови спонукання вп"чизняних пщ-приемств укладаючи договори з закладами вщо! освiти для пiдготовки необхiдних кадрiв, затребу-ваних спецiапьностей, збiпьшувати рiвень оплати працi новаторських, креативних, талановитих спе^алю^в, що припинить !х вiдтiк у iншi, неви-робничi сфери економiки або взагапi за кордон та створить додатковий попит на високоякюну та Ыновац^ну в^чизняну продукцiю. Наступною перепоною на шляху прискорення оновлення технг ки та технолопй на вп"чизняних пщприемствах, i як наспiдок неможпивостi пщвищити рiвень продук-тивностi працi, е дешева робоча сила. Укра!нським пщприемцям вигiднiше збiльшувати обсяг виробництва за рахунок додаткового найму пра^вни-юв, а нiж вкладення кош^в в оновлення процесiв та засобiв виробництва. Мiхeeв Д. В. стверджуе [8, с.35]: «Низька заробiтна плата «заморожуе» про-дуктивнiсть працi на досягнутому рiвнi, перешко-джаючи и зростанню. Тому що невисока заробiтна плата не стимулюе високопродуктивну працю, при цьому сам пщприемець незацкавлений в зрос-таннi продуктивностi пращ тому ычого не втрачае. У випадку, коли робп"ники продукують недостатый
обсяг виробництва, доцiльнiшe найняти додатко-вих робiтникiв, а не займатися модeрнiзацiю об-ладнання та впровадженням iнновацiйних техно-логiй». Таким чином, пщриваеться зацiкавлeнiсть в техычному пeрeоснащeннi виробництва, що ро-бить нeможливим збiльшeння рiвня продуктив-ност працi пeрсоналу. Нeобхiдно змусити товаро-виробникiв використовувати останнi досягнeння науки та тeхнiки задля забeзпeчeння вщповщного рiвня продуктивностi працi i як наслщок посилeння власних конкурeнтних пози^й.
Висновок
3 вищeвикладeного зрозумiло, що нeобхiдно розробити вiдповiдну iнновацiйну полiтику, го-ловним завданням яко! будe вибiр прiоритeтних напрямкiв розвитку eкономiки краТни, що дозволить пщвищити рiвeнь продуктивностi працi та конкурeнтоспроможностi продукцп тих галузeй, в яких УкраТна спроможна займати провiднi позицп та забeзпeчити пeрeхiд до нового тeхнологiчно-го укладу; розробка та вдосконалeння нормативно-правового забeзпeчeння Ынова^йно! дiяль-ностi пiдпри8мств, мeханiзмiв !! стимулювання, систeми iнституцiйних пeрeтворeнь, захисту Ы-тeлeктуальноí' власностi в Ыновафйый сфeрi та ввeдeння !! в господарський оборот; створeн-ня систeми комплeксно! пiдтримки iнновацiйних пiдпри8мств, пiдвищeння конкурeнтоспромож-ностi та eкспорту наукомютко! продукцп.
Peзультати дослiджeння показали, що Ынова-цiйна активнiсть рeалiзу8ться чeрeз iнвeстицiй-ну дiяльнiсть, яка в свою чeргу залeжить вiд рiвня науково-тeхнiчно! та проeктно-конструкторсько! пiдтримки даного виробництва. Bибiр ново! тeх-нологп або ново! продукцп мають бути оптималь-ними за обсягами потрiбних фiнансових мож-ливостeй пiдпри8мства та якютю iнвeстицiйного мeнeджмeнту.
Список використаних джерел
1. Буц Ю.В. Eфeктивнiсть працi на вугiльних шахтах: монографiя / Буц Ю.В., Гeрасимова 1.Ю. - Донeцьк: Нацiональний гiрничий унiвeрситeт, 2007. - 156 с.
2. Гршнова О.А. Eкономiка працi та со^ально-тру-довi вiдносини: пiдручник / О.А. Гршнова. - К.: 3на-ння, 2004. - 535 с.
3. Куликов Г.Т. Шляхи рeгулювання оплати прац в Укран // Праця i зарплата. № 29. - 6 сeрпня 2008 р. - С. 4-6.
4.Костенко Т. О. Основы напрями використання ¡н-новацмних чинникiв для пiдвищення продуктивное^ прац / Т. О. Костенко // Eкономiчний нобелiвський вiсник. - 2014. - № 1. - С. 254-261. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bmef_2014_1_35
5. Семиюна М. В. Продуктивнють прац методолопя вимiрювaнняl передумови зростання / М. В. Семию-на // Нaуковi прац Кiровогрaдського нaцiонaльного теxнiчного унiверситету. Eкономiчнi науки. - 2010. -Вип. 17. - С. 457-463.
6. Статистичний щорiчник УкраТни за 2017 рк / Державний комггет статистики. - К.: Державне пщ-приемство «lнформaцiйно-aнaлiтичне агентство», 2018. - 540 с.
7. йнк Д.С. УправлЫня продуктивнiстю: планування, вимiрювaння та, контроль i пщвищення / Д.С. йнк. -М.: Прогрес, 1989. - 532 с.
8. Сучасний стан та перспективи Ыновацмно-го розвитку промислових пщприемств. URL: http:// nikolaychuk.at.ua/news/2015-11-17-52.
9. Масалаб Р.Н. Використання показниюв продуктивной прaцi в управлЫы господарською дiяльнiс-тю пщприемства : авт. дисер. на здоб. наук. ступ. канд. екон. наук: спец. 08.06.01 «Економка, оргаыза^я i управлЫня пiдприeмствaми» / Р.Н. Масалаб. - До-нецьк, 2003. - 20 с.
10. Макконелл К. Р., Брю С. Л. Экономика: принципы, проблемы и политика / Перевод. с английського. -11-е изд. -К.: Хагар-Демос, 1993. - 785 с.
11. Мочерний С.В. Eкономiчнa енциклопедiя: У трьох томах. Т. 3 / С.В. Мочерний. - К.: Видавничий центр «Акaдемiя»| 2002. - 951 с.
12. Мiжнaроднa оргаыза^я прац [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ilo.org.ua/ Pages/default.aspx
13.Орленко О.М. Продуктивнють прац як критерм ефективност Ыновацмно! дiяльностi пщприемства / О.М. Орленко // Вюник Хмельницького нацюнально-го унiверситету. - 2011. - № 2. -Т. 2. - С. 91-95.
14. Лукашевич В.М. Економка прац та со^ально-трудовi вiдносини: Навчальний поабник. - Львiв: «Но-вий св^-2000», 2008. - 248 с.
15. Экономика труда: учебник / под ред. проф. П.Э. Шлендера и проф. Ю.П. Кокина. -М.: Юристъ, 2002.- С. 203-271.
16. Попрозман Н.В. Методолопчы засади форму-вання стратеги розвитку агропромислового виробництва на основi системного aнaлiзу / Н.В. Попрозман // Економка АПК. - 2015. - Випуск №4 (246). -С. 35-41.
References
1. Buts Yu., (2007), Labor Efficiency on Coal Mines: monograph, Donetsk, National Mining University,156 p.
2. Grishnova O., (2004), Labor Economics and Socio-Labor Relations: Textbook, Kiev, Knowledge, 535 p.
3. Kulikov G.T. (2008), Ways of regulating wages in Ukraine: Labor and salary. №. 29. - August 6, - P. 4-6.
4. Kulikov G., (2008), Ways to regulate wages in Ukraine, Work and salary, № 29, pp. 4-6.
5. Semikina M., (2010), Labor productivity: measurement methodology, preconditions for growth, Scientific works of the Kirovohrad National Technical University, Economic sciences, №17, pp. 457-463.
6. Statistical Yearbook of Ukraine for 201 7, State Statistics Committee, Kiev, State Enterprise «Information and Analytical Agency», (2018), 540 p.
7. Sink D., (1989), Performance Management: Planning, Measuring, and, Monitoring and Enhancing, Moscow, Progress, 532 p.
8. Makarovich V., (2014) Labor productivity as a quintessence of labor efficiency [Text], Scientific herald of Uzhgorod University, Series, Economics Uzhhorod, Publishing House UzhNU «Goverla», № 2 (43), P. 58-62.
9 Masalab R, (2003), Use of indicators of labor productivity in management of economic activity of the enterprise, the dissertation author's abstract for the degree of candidate of economic sciences, specialty 08.06.01 «Economics, organization and management of enterprises», Donetsk, 20 p.
10. McConnell, K., Bru L., (1993), Economy: Principles, Problems and Policies, Translation. from English. - Kiev, Hagar-Demos, 785 p.
11. Mocheryn SV, (2002), Economic Encyclopedia: In three volumes. T. 3 / S.V. Mocharyn - Kiev, Publishing Center «Academy», - 951 c.
12. International Labor Organization, [Electronic resource]. - Access mode: http://www.ilo.org.ua/Pages/default.aspx
13. Orlenko O.M. (2011) Labor productivity as a criterion for the effectiveness of enterprise innovation
/ O.M. Orlenko // Bulletin of the Khmelnitsky National University, №. 2. -T. 2. - P. 91-95.
14. Lukashevich V.M. (2008) Labor Economics and Socio-Labor Relations: A Manual. - Lviv: «New World-2000», 248 p.
15. Labor Economics: a textbook (2002)/ ed. prof. P.E. Schlender and prof. Yu.P. Kokina. -M .: Lawyer, p. 203-271.
16. Poprozman N.V. (2015), Methodological bases of establishment of the strategy of development of agro-industrial production based on system analysis, Economi of ALC, vol.4 (246), pp. 35-41.
Даш про автора
Шабранська Натал'т IropÍBHa,
к.е.н, с.н.с, провщний науковий сглвробггник вщдту модерызацп мехаыз|улв управлЫня економкою, Дер-жавний науково-дослщний Ыститут Ыформатизаци та моделювання економки, МУстерство економiчного розвитку i торгiвлi УкраТни.
e-mail: [email protected]
Данные об авторе
Шабранская Наталия Игоревна,
к.э.н., с.н.с, ведущий научный сотрудник отдела модернизации механизмов управления экономикой, Государственный научно-исследовательский институт информатизации и моделирования экономики, Министерство экономического развития и торговли Украины.
e-mail: [email protected]
Information about the author
Nataliia Shabranska,
Ph.D., Senior Researcher, Leading Researcher, Department of Modernization of Economic Management Mechanisms and State Research Institute of Informatization and Modeling of the Economy Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine.
e-mail: [email protected]
УДК 336.74 DOI: 10.5281/zenodo.3245081
КРАСНОЖОН СВ., П1ДДУБНИЙ В.А.
Краудфандшг: 1стор1я розвитку в Укра1ш та cbítí
Предмет до^дження - сукупнсть економ'чних вщносин, що виникають в процес фнансу-вання стартап1в.
Мета стаttí - проанал'зувати ¡стор1ю розвитку краудфанд1нга в Укран та свт в цлому, оц'1нити потенциал такого способу ¡нвестування i перспективу поступального руху краудфанд1нга в Укра!'н1,
46 Формування ринкових вщносин в УкраТж №4 (215)/2019 © КРАСНОЖОН С.В., П1ДДУБНИЙ В.А., 2019
