CC BY
42
2. Виявлено, що довговiчнiсть деревини в умовах гiдротермiчного оброб-лення визначаеться динамiкою швидкостi рiзницi локального та се-реднього вологовмiстiв.
Лiтература
1. Хухрянский П.Н. Прочность древесины. - М.: Гослесбумиздат, 1955. - 152 с.
2. Леонтьев Н.Л. Длительное сопротивление древесины. - М.: Гослесбумиздат, 1957. 3 Ашкенази Е.К. Анизотропия древесины и древесных материалов. - М.: Лесн.
пром-сть, 1978. - 224 с.
4. Поберейко Б.П. Анашз критерпв мщносп деревини та ашзотропних катлярно-по-ристих матер1ал1в// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2005, вип... .с.
5. Угольев Б.Н. Деформативность древесины и напряжений при сушке. - М.: Лесн. пром-сть, 1971. - 174 с.
6. Соколовський Я.1. Деформативнють деревини й деревностружкових плит з1 змш-ними потенщалами тепломасоперенесення: Автореф.... д-ра техн. наук. - Льв1в, 2001. - 34 с.
7. Победря Б.Е. Термодинамический критерий прочности композитов// Механика композитных материалов. - 1993, т.29, № 3. - С. 302-310.
8. Краснов М.Л., Киселев А.И., Макаренко Г.И. Сборник задач по обыкновенным дифференциальным уравнениям. - М.: Высш. школа, 1978. - 287 с.
УДК 764.047:621 1нж. В.1. Полоз - НЛТУ Укршни
ТЕХН1ЧНА ЕКСПЛУАТАЦ1Я РУБАЛЬНИХ МАШИН
Виконано аналiз конструкцш та юнуючо'1 практики техшчного обслуговування i ремонту рубальних верста™. Визначено проблеми техшчно'1 експлуатацп цих вер-статiв. Встановлено мету i задачi наукових дослiджень.
Ключов1 слова: технiчне обслуговування, ремонт, рубальш машини, дослщ-ження, мета, завдання.
Eng. V.I. Poloz - NUFWT of Ukraine Engineering maintenance of chipping machines
It is analysed constructions and existing practice of maintenance service and repair of chopping machines. Problems of engineering maintenance of these rigs are defined. Are selected the purpose and problems of scientific researches.
Keywords: engineering maintenances, repair, chipping machines, researches, the purpose, problems.
Процес розвитку i вдосконалення рубальних машин можна роздшити на три етапи [1]. Перший етап починаеться з 1870 р. коли англ1ець Л1 сконструював дискову рубальну машину, яка проюнувала без ютотних змш майже 50 роюв. Тшьки у 1930 р. почали з'являтися нов1 типи рубальних машин. Рубальна машина Л1 була з малою кшьюстю нож1в, а подача сировини здшснювалася за рахунок власно1 ваги колоди, яку кидали у патрон, нахиле-ний тд кутом бшьше 45° до горизонтал1 (рис. 1).
Другий етап почався з 1930 р., коли з'явилися перш1 багатоножев1 дис-ков1 рубальш машини. Вони характеры тим, що черговий шж входить у деревину до того як попереднш вийшов з контакту, тобто у р1занш одночасно бе-руть участь декшька нож1в. Кр1м цього, нож1 встановлеш так, що вщбу-ваеться затягування деревини силами р1зання.
а 5 в
Рис. 1. Схеми рЬання деревини у дисковихрубальних машинах: а - малоножових; б - багатоножових з плоским диском; в - багатоножових з гелтогдальним диском; 1 - ножовий диск; 2 - шж; 3 - деревина; 4 - треска; 5 - контршж
Третш етап розвитку конструкцш рубальних машин почався з 1951 р. Початком цього етапу вважають появу дискових багатоножевих рубальних машин з гелжощальним диском. На вщмшу вщ машин з плоским диском, щ машини мають диск, роздшений на сектори, як оброблеш по гвинтовш (гель кощнш) поверхш, яка е продовженням фаски рубального ножа. Така форма диска зменшуе удари на диск i збiльшуе термш служби диска, пiдшипникiв i ножетримач1в.
Рис. 2. ДискрубальноХ машини: а -розмщення нож1в на диску; 1 - диск; 2 -накладка; 3 - шпилька; 4 - тдкладка; б - вузол р1зання; 1 - тдкладка; 2 - накладка;
3 - шж; 4 - отв1р для виходу трески; 5 - патрон; 6 - дна патрона; 7 - контршж
Основним робочим органом дискових рубальних машин е сталевий диск (рис. 2) iз закршленими на ньому ножами, яю змщеш вщ рiзального напрямку на 10...150 за ходом обертання. Диск розташований у кожус i зак-ршлений на сталевому валу, що обертаеться у двох або трьох шдшипниках
[3]. За способом подачi сировини до ножового диска po3pi3H^Tb рубальнi машини з похилим i горизонтальним живильними патронами. Похилий патрон мае кут нахилу до горизонту а1 = 45...520, i розворот вiд поздовжньо1 осi вала на кут а2= 10.30°. Для рубання довгомiрноï сировини (бшьше 3 м) ви-користовують машини з горизонтальним патрубком, встановленим тд кутом а2= 38.45° до ножового диска. Подача сировини здшснюеться за допомо-гою подавальних вальщв або спецiальних конвеерiв.
Принцип роботи дискових рубальних машин полягае в тому, що де-ревну сировину подають шд ножi диска, що обертаеться. Кожний шж вщрь зае методом торцевого рiзання (вiдрубуе) шар деревини, товщина якого регу-люеться виступом ножiв за площину диска. Вщрубаний шар розпадаеться на окремi елементи (трiску), яка через шдножову щiлину виходить на зворотний бж диска, а потiм видаляеться з машини. У машинах з верхшм викидом на ножовому диску е спещальш лопат^ якi викидають трюку через завиткопо-дiбний патрубок у трубопровщ i циклон за принципом вщцентрового вентилятора. У машинах з нижшм викидом лопатей немае i трюка через прорiз у рамi падае вниз на с^чковий конвеер або у приймач пневмотранспортноï системи. На пiдприемствах Украïни експлуатуеться ряд дискових рубальних машин марок МРНП-10, МРГ-20Н, МРНП-30, МРГ-40, МРГП-40Н, МРН-50, МРН-100, МРН-150.
В умовах зростаючого дефщиту деревини у провщних люопромисло-вих краïнах Заходу зусилля багатьох фiрм спрямованi на пошуки шляхiв пок-ращення використання деревини, скорочення втрат деревноï маси шд час ль созаготiвлi, лiсопилення, деревооброблення. Для цього за кордоном ведуть роботи зi створення i вдосконалення рубально1' технiки для подрiбнення вщ-ходiв деревини, пнiв, гiлок дерев i т.ш. Здебiльшого створюванi рубальш машини мають спещальне призначення. Специфжа ïx враховуе вид сировини. Для перероблення стовбурноï деревини, короткомiрниx i довгомiрниx балан-сiв використовують дисковi рубальнi машини з подачею через похилий патрубок. Таю машини випускають фiрми Блек Клауссон (США), Альстрьом (Фiнляндiя) i КМВ (Швецiя). Для перероблення тонкомiрниx дерев у Фшлян-д^' фiрмою Валмет спiльно з фiрмою Перусюхтюмя випускаються пересувнi рубальнi установки на базi автомобiлiв та колiсниx тракторiв. Для перероблення на технолопчну трюку вiдxодiв лiсопильного i деревообробного вироб-ництв фiрмою Кльокнер (ФРН) випускаються декшька типiв рубальних машин з ножовим диском моделей KSH i з ножовим барабаном моделей КТН.
Пошуки шляxiв зниження потужност рiзання рубальних машин дали змогу розробити i обгрунтувати, так званий, рiзцевий спошб рiзання. Цей споЫб грунтуеться на послiдовному (секцiйному) зрiзуваннi шару деревини рiзцями невеликоï ширини, що ютотно знижуе сумарнi зусилля i потужшсть рiзання. Використовуючи цей принцип, була розроблена рубальна машина МРР8-50ГН (рис. 3) iз горизонтальною подачею сировини для переробки довгомiрниx лiсоматерiалiв дiаметром до 80 см.
Використовують рубальш машини [4], що мають на вертикальному диску рiзцi рiзноï довжини. Завантаження деревини в машину - гравггацшне.
Рiзцi рiзно! довжини забезпечують подрiбнення деревини рiзно! товщини за порiвняно невелико! потужност привода машини.
Рис. 3. Рубальна машина МРР8-5ГН: 1 - електродвигун; 2 - клинопасова передача;
3 - кожух; 4 - кошчний диск; 5 - р1зщ; 6 - треска; 7, 8 - електродвигуни привода подаючого конвеера; 9 - вх1дний патрубок
1з закордонних багаторiзцевих дискових рубальних машин вiдомi машини японського виробництва ИТС фiрми "Чугоку Клкай" i Г^ фiрми "Суль тома Корпорацiон". Ц машини мають нахилений пiд кутом 55° робочий диск, на якому рiзцi встановлеш по двох сшралях. Механiзм подачi конвеерний або дисковий. Машини фiрми "Фуджi Кiнг Чшпер" (Японiя) моделi КСК вiдрiз-няються тим, що рiзцi на диску встановлеш блоками по чотири рiзцi. Блоки розмщеш спiрально по зростаючш кривiй. Робочi поверхнi дискiв спорядже-нi знiмними зносними листами. Машини моделi КСК мають верхне викиду-вання трiски i похиле розмщення диска [4]. Дно основного завантажувально-го патрона в цих машинах виконано рифленим, виступи мають трикутну форму i розмiщенi у напрямку подачi колоди. Така конструкцiя дна дае змогу ут-римувати колоду вщ поперечного перемiщення пiд час рiзання.
Процес рiзання в багаторiзцевих дискових машинах неперервний i ма-лодинамiчний, бо деревина перерiзуеться не одночасно по всьому перетину, як у ножових машинах, а поступово - частинами мало! ширини. Така змша дае змогу у 5.10 разiв зменшити потужшсть привода мехашзму рiзання.
У рубальних машинах вЫ види вщмов можна роздiлити на два рiзно-види: поступовi i раптовi (аварiйнi). До поступових вщмов належить повiль-но зростаючi зношування i дефекти, що е наслщком тривало! дi! сил тертя та шших факторiв. Зношування i дефекти, що наростають швидко i наступають навггь пiсля нетривало! роботи е результатом неправильного техшчного догляду за машиною i форсованих режимiв експлуатацi!, вiдносяться до рапто-вих (аваршних) вiдмов. У рубальних машинах найбшьшому поступовому зношуванню пiддаються зношувальш листи i стiнки патрона, лицева повер-хня гелiко!дних накладок, поверхш пiдножевих щiлин ножового диска, робо-
чi поверxнi лопатей, що встановленi на диску, обичайки i боковi листи кожуха (корпуса) ножового диска, стшки патрубка i трубопровода для видалення трюки, елементи пружноï муфти, шдшипники, крiпильнi та iншi деталь
Аваршному зношуванню i руйнуванню тддаються майже всi деталi та вузли рубальноï машини. Такий вид зношування е наслщком порушення режи-мiв експлуатаци, перероблення забрудненоï сировини, роботи на затуплених ножах i контрножах, порушення зазорiв мiж ножами i контрножами, недостат-нiм затягуванням шпильок i накладок, внаслщок чого вщбуваеться просiдання рiзальниx ножiв, ударна дiя на деревину кромок гелiкоïдниx накладок та ш.
Надiйнiсть i безаваршна робота рубальноï машини зумовлюеться ïï правильною експлуатацiею i обслуговуванням. У комплекс робгт теxнiчного обслуговування рубальних машин входять: щозмшне обслуговування - перь одичнiсть 8 годин, трудомютюсть вiд 1.1,5 люд.год.; теxнiчний огляд - перь одичнiсть 700.750 год.; трудомютюсть - 35.40 люд.год.; каштальний ремонт - перiодичнiстю 17000 год.; трудомютюстю - 400.500 люд.год. Техшч-не обслуговування передбачае перевiрення зазорiв у пiдшипниковиx вузлах, кшькосп мастила, яка мае становити 50.70 % об'ему полостей; зазорiв мiж ножами i контрножами; стан рухомих меxанiзмiв та вузлiв; ступеня зношування поверхонь, що труться; стан диска рубальноï машини. Цi рекомендаци наводяться у настановах заводiв, що виготовляють рубальнi машини. Вони передбачають, що рубальш машини експлуатуються в одну-двi змши, прос-тоюють у вихщт днi. Структура ремонтного циклу ч^ко не визначена, поточ-m ремонти передбачаеться проводити за потребою. Очевидно, що така невиз-начешсть не може бути прийнятною для заводiв деревностружкових плит. Верстати для подрiбнення деревини на цих заводах встановлеш на початку теxнологiчного процесу i ïx вщмови призводять до зупинки усього техноло-гiчного обладнання. За низь^ надiйностi цих верста^в, стабiльнiсть роботи заводу забезпечуеться тшьки дублюванням системи. Перiодичнiсть виконання ремонтних заxодiв для всього теxнологiчного обладнання, що входить у цю систему мае бути синхронною i диктуеться найвщповщальшшою ланкою.
Висновки
За свою бшьше як столггню юторда рубальш верстати постшно вдос-коналювалися i на сьогодш являють собою складш, потужнi, але малонадiйнi машини.
Аналiз конструкцiй рубальних верстатiв дае змогу видшити два нап-рямки ïx розвитку. Перший - створення багаторiзцевиx рубальних машин, що забезпечують зменшення енергоемнос^ процесу рiзання i шдвищення про-дуктивностi. Другий - вдосконалення конструкцiй i теxнологiï виготовлення рубальних верста^в з метою пiдвищення ïx ремонтопридатнос^ та термiнiв служби швидкозношуваних деталей.
На сьогоднi для обладнання з подрiбнення деревини вiдсутнi науково-обгрунтованi та практично апробованi структури ремонтних циклiв, перi-одичнiсть виконання ремонтних заxодiв i тривалостей роботи обладнання до капитального ремонту. Для виршення цього завдання необxiдно провести дослщження з визначення експлуатацiйниx показниюв безвiдмовностi та ре-монтопридатностi обладнання для подрiбнення деревини.
Л1тература
1. Вальщиков Н.М. Рубительные машины. - Л.: Машиностроение, 1970. - 328 с.
2. Шварцман Г.М., Щедро Д.А. Производство древеснострежучных плит. 4-е изд. перераб. и доп. - М.: Лесн. пром-сть, 1987. - 320 с.
3. Рушнов Н.П., Лицман Э.П., Пряхин Е.А. Рубительные машины. - М.: Лесн. пром-сть, 1985. - 208 с.
4. Гомонай В.М. Многорезцовые рубительные машины. - М.: Лесн. пром-сть, 1990. - 144 с.
УДК 674.053:621.935 Докторант I.Т. Ребезнюк, канд. техн. наук -
НЛТУ Украши
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СХЕМИ ЗАГОСТРЕННЯ ЗУБ1В ВУЗЬКИХ КОЛОДОПИЛЯЛЬНИХ СТР1ЧКОВИХ ПИЛОК
Установлено особливост взаеморозташування важеля абразивного круга й пилки у важшьних загострювальних верстатах, яю забезпечують потрiбну точшсть загострення зубiв с^чкових пилок.
DoctorantI.T. Rebeznjuk-NUFWTof Ukraine
Research of the circuit of the cusp of cogs of narrow ribbon saws for
sawing logs
Features of interposition of the lever of an abrasive circle and saw in lever tool-grinding machine tools which provide the necessary accuracy of a point of a teeth of tape saws are established.
У верстатах для загострення зуб1в вузьких колодопиляльних стр1чко-вих пилок переважно застосовуеться важшьна схема конструкци. В основ! та-ко! схеми лежить коливний рух важеля у площиш, що перпендикулярна до головно! Ычно! площини пилки (боково! поверхш тша). На юнщ важеля зак-ршлюеться шл1фувальний круг. Коливання важеля дае дугопод1бний рух абразивного круга.
Анашз конструкцш загострювальних верстат1в, яю ниш застосовують-ся у виробнищш [1-3], показуе, що взаеморозташування ос коливання важеля й пилки е р1зним. При налагодженш верстат1в на правильне загострення зде-б1льшого перем1шують пилку у площиш, яка перпендикулярна до площини коливання круга. Це виконують змшою положення затискних пластин пилки.
Р1зне взаеморозташування важеля й пилки та зазначене вище налагод-ження загострювального верстата, до того ж при малих д1аметрах абразивного круга, призводитиме до збшьшення неточностей у геометр1! зубчастого вшця.
Ряд автор1в зазначають, що важшьш верстати вносять деяк1 змши у проф1ль загострювальних зуб1в [4, 5]. Однак у жоднш 1з цих праць не зазначе-но, яю за величиною ц1 змши i чи не можуть вони ютотно впливати на форму та розташування активних дiлянок поверхонь лез та рiзальних кромок зубiв.
Тому доцшьно дослiдити особливостi взаеморозташування важеля й пилки у важшьнш схемi загострювальних верстатiв задля зменшення неточностей у геометри загострених зубiв вузьких колодопиляльних стрiчкових пилок.
