CC BY
156
УДК 32(477)"18"(092) О. В. Ряшко
доцент кафедри кримшального процесу та кримшашстики Львiвського державного унiверситету внутрiшнiх справ,
канд. юрид. наук, доцент, В. I. Ряшко
доцент кафедри гётори держави i права НН1ПП Нац. ун-ту "Львiвська полггехшка", канд. icr. наук, доцент
Т.Г. ШЕВЧЕНКО - ПОЛУМ'ЯНИЙ БОРЕЦЬ ЗА ПРАВА I СВОБОДИ ЛЮДИНИ (ДО 200-Р1ЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
© Ряшко О. В., Ряшко В. I., 2014
Проанаизовано боротьбу великого укра'шського мислителя, поета, художника i громадського дiяча Т.Г. Шевченка, полум'яного захисника прав, свобод, чесп, гiдностi людини. Т.Г. Шевченко ввшшов в iсторiю як полум'яний i безстрашний борець з антинародною, антиправовою, антигуманною полггико-правовою системою росшського царизму. Т.Г. Шевченко - це укра'шський Прометей, що сво'1'м полум'яним словом нiс народу правду, формуючи нащональну свiдомiсть та готовнкть до боротьби за соцiальне та нащональне визволення.
Ключов1 слова: iмперiя, полггика, боротьба, право, свобода, закон, беззаконня, гщнкть, честь, полiцейська держава, нащональна свiдомiсть, кршацтво.
Е. В. Ряшко, В. И. Ряшко
Т.Г. ШЕВЧЕНКО - ПЛАМЕННЫЙ БОРЕЦ ЗА ПРАВА И СВОБОДЫ ЧЕЛОВЕКА (К 200-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ)
В статье рассматривается борьба великого украинского мыслителя, поэта, художника и общественного деятеля Т.Г. Шевченко, пламенного защитника прав, свобод, чести и достоинства человека. Т.Г. Шевченко вошел в историю как пламенный и бесстрашный борец с антигуманной политико-правовой системой российского царизма. Т.Г. Шевченко - это украинский Прометей, который своим пламенным словом нес народу правду, формируя национальное сознание и готовность украинцев к борьбе за социальное и национальное освобождение.
Ключевые слова: империя, политика, борьба, право, свобода, закон, беззаконие, достоинство, честь, национальное сознание, крепостничество.
E. Ryashko, W. Ryashko
TARAS HRYHOROVYCH SHEVCHENKO - PROMINENT FIGHTER FOR THE HUMAN RIGHTS AND FREEDOMS (TO THE 200TH ANNIVERSARY OF HIS BIRTH)
The article is devoted to the fight of the great Ukrainian poet, artist and public figure, patriot, defender of rights, freedoms, esteem and dignity. Taras Hryhorovych Shevchenko entered the history as prominent and fearless fighter against antinational, antilegal, inhumane political and legal system of Russian Tsarizm. Taras Shevchenko is Ukrainian Prometheus
who brought the truth to people by prominent words, forming a national consciousness and willingness of Ukrainians to fight for social and national liberation.
Key words: empire, politics, fight, right, freedom, law, lawlessness, dignity, honor, esteem, national conscious, serfdom.
Постановка проблеми. У березш 2014 року украшський народ i все прогресивне людство Планети вшановувало пам'ять великого украшця полум'яного борця за права, свободи, честь i гвдшсть людини Т.Г. Шевченка. Вш увiйшов в iсторiю нацiональноi i свiтовоi культури не тшьки як гетальний поет i художник, але й як сощальний мислитель, фшософ, iсторик, громадський д1яч. У цьому аспект надзвичайно актуальною е проблема полiтико-правовоi' творчостi. Т. Шевченка. Поет глибоко переживав страждання, поневолення i безправ'я свого народу. У свош творчосп украiнський Кобзар значну увагу зосереджуе на аналiзi причин юнування самодержавно-крiпосницькоi системи Росiйськоi iмперii та ii антинародноi, антиправовоi', антигуманноi полiтики, спрямованоi на пригноблення простого народу.
Т. Шевченко як гсторик i фшософ проблему зла бачить у системi права i законодавства шпери, яке захищало права i свободи пашвних клаав. Т. Шевченко не ставить собi завдання розробити "Цшсну систему правових погляд]в або тим бшьше розробку правових шститупв". В1н у свош творчостi формулюе где!', якi були стратегiчною програмою визволення народу iз-пiд гнiту [1, с. 21].
Шевченко веде активну боротьбу зi всiею полiтико-правовою системою росшського самодержавства. Його iдеi е надзвичайно актуальними сьогодш, коли в Украт змушенi захищатися вiд сепаратиста, внутрiшнього та зовнiшнього ворога, агреси Роси. Великий украгнський Пророк запалив нашi душi ненаситною жадобою бути вшьними i незалежними, яскравим прикладом цього е "революц1я гiдностi". Сотш тисяч украiнцiв, якi вийшли на барикади свободи на майдаш, боролись з iменем великого Кобзаря.
Ан^з останшх досл1джень i публiкацiй. Життя i творчiсть Т. Шевченка - це величезний подвиг. Його можна порiвняти з Прометеем, який, жертвуючи сво'м життям, подарував людям вогонь. Так i наш генiальний поет i мислитель, нацiональний генiй украшщв нiс вогонь свiтла, яке зiгрiвало людськi душi, вселяло вiру i надiю на краще майбутне всього народу, який повинен встати з колш i повстати проти сво'х гнобителiв.
Творчiсть великого Кобзаря, його громадська дiяльнiсть була в центрi уваги багатьох його спiввiтчизникiв та однодумщв, серед яких: G. Гребшка, М. Гулак, М. Костомаров, П. Кулш, на iдеях Т. Шевченка виховувались видатнi украiнськi письменники i громадсько-полiтичнi дiячi серед яких М. Драгоманов, Г. Квгтка-Основ'яненко, М. Коцюбинський, I. Нечуй-Левицький, Л. Украшка, I. Франко та шш1 Добре ввдомо, яку високу оцiнку творчостi i боротьбi Т. Шевченка з царизмом дали таю видатш росiйськi письменники i громадськi дiячi, як О. Герцен, М. Добролюбов, А. Луначарський, Л. Толстой та багато шших.
Деяю аспекти проблеми захисту прав i свобод людини в творчост Шевченка привернули увагу провщних шевченкознавцв: О. Бшецького, О. Гончара, I. Дзюби, С. Кирилюка, М. Рильського, С. Смаль-Стоцького, С. Шабл]вського та шш1
Серед сучасних вiтчизняних дослвдниюв полiтико-правовоi творчостi i дiяльностi Шевченка значним внеском е науковi розввдки - В. Дубiнiна, Б. Кухти, В.П отульницького, Г. Сергiенка, О. Юристовського та iнших дослiдникiв.
На жаль, до цього часу ця важлива тема теоретичноi i громад^^ дiяльностi Т. Шевченка ще не достатньо висвгтлена в лiтературi.
Мета статп. Аналiз соцiально-правових щей Т. Шевченка, спрямованих на захист прав i свободи людини та !х роль у формуваннi нацiональноi свщомосп, нацiонально-патрiотичного виховання украшщв, активiзацiя боротьби з царським самодержавством за сощальне i нацiональне визволення.
Виклад основного матерiалу. Серед видатних постатей свгтового рiвня Т.Г. Шевченко е одним iз видатних мислителiв. Вiй увшшов в iсторiю як нацiональний генш, що сво'м життям i творчктю боровся за права свободи, сощальну i нацiональну незалежнiсть украiнцiв. Про роль
Т. Шевченка як нащонального поета, мислителя i громадського дiяча та його мкце в нацiональнiй i свгтовш культурi писали багато вiдомих дiячiв науки, культури, лiтератури i мистецтва.
"Талант Шевченка настшьки визнаний читачами, - говорив М. Костомаров, - ... що на нашу думку, Шевченко належить до першорядних поетiв слов'янського свгту. Його мiсце поряд iз Мiцкевичем i Пушкшим".
"Маючи тепер такого поета, як Шевченко, малоруська лгтература абсолютно не потребуе шчие1 ласки", - писав М.Г. Чернишевський.
М. Добролюбов особливо шдкреслював, що Шевченко "вийшов iз народу, жив з народом i не тшьки думками, але й обставинами життя був з ним мiцно i кровно пов'язаний" [2, с. 6]. Можна наводити безлiч прикладiв, в яких як в минулому, так i сьогодт життя i дмльшсть цього Велетня духу викликае велику повагу i захоплення, безмiрну вдячшсть сучасних i майбутнiх поколiнь.
Як ютинний патрiот свое!' Батькiвщини, вш берее активну участь у полгтичному життi. Т. Шевченко був активним членом Кирило-Мифодивського товариства (1846-1847). Основним завданням цього полiтико-правового товариства були: 1) побудова слов'янсько!' спшки християнських республ1к; 2) знищення кр1пацтва та абсолютистсько' царсько! влади в Росшськш iмперii.
Кирило-мефодiiвцi закликали всiх слов'ян об'еднуватися, але так, щоб кожен народ утворив свою суверенну республшу, незалежну вiд iнших, збудовану на демократичних засадах. Кирило-мефодивщ виступали за повну суспшьну полiтико-правову рiвнiсть мiж усiма громадянами, яка передбачала реалiзацiю прав i свобод кожно!' людини [3, с. 11].
Слвд вiдзначити, що в статутi товариства проввдною iдеею була iдея справедливого законодавства i поваги до прав людини.
Серед мефодивщв Т. Шевченко виступав з революцiйними радикальними вдеями, спрямованими на повалення несправедливого сощально-полгтичного устрою царсько!' Роси.
Полiтико-правовий свгтогляд Т. Шевченка вiдображав насамперед юнування крiпацтва, як несправедливого соцiального устрою, в якому селяни-кршаки практично перебували в положеннi "безсловесних рабiв" [4, с. 97]. Сам поет i мислитель пережив цей жахливий стан i мрмв про те, щоб звшьнити з неволi свiй народ. "Ввддаючи належне прагненням Шевченка лшвщувати соцiальну несправедливiсть, - зазначае О. Юристовський, - все ж треба визнати, що одшею з проввдних iдей була нацiональна, тобто усунення колонiальноi залежностi шляхом народно!' революци i будiвництво незалежно!' укра'нсько!' держави" [3, с. 98].
Т.Г. Шевченко гостро критикував чинне росiйське законодавство, оргашзащю суду i судочинства, протестував проти тогочасно!' юридично!' практики, яку царизм використовував для захисту штерешв панiвних класiв, що юридично закршлювала самодержавно-крiпосницький лад, як полiтико-юридичну базу рабства в Росй.
Слiд наголосити, що сам Тарас Шевченко був без будь-якого суду звинувачений i тдданий десятилiтньому покаранню. Нi важк умови солдатчини, нi несприятливi кшматичш умови не зломили волю поета. Людина кришталево чисто!' душ^ вш залишився сином народу, речником свободи. "Мов той дуб-велетень, вiн вишс лихолiття неволi. Боець, революцiонер вистояв i змужнiв" [5, с. 28]. Розглядаючи систему росшського законодавства, оргашзащю суду i судочинства, Т. Шевченко чгтко показуе, що воно служить штересам панiвних класiв, що царське законодавство - це зашморг на ши!' простого народу. Кобзар виступае за те, щоб кнували справедливi закони, якi б захищали права, свободу, честь i гiднiсть людини.
Поет мрiяв про справедливий сощально-правовий устрiй
...коли
Ми дiждемося Вашингтона З новим i праведним законом? А дiждемось таки колись!
Для Шевченка американець Вашингтон, вдеал державного д1яча, який визволив Швшчну Америку з залежносл вiд Англii', завiв у визволенiй землi республiканський лад iз новим праведним законом, вш став першим президентом Сполучених Штата Америки. "Такого Вашингтона хоче Шевченко дiждатися й на Украiнi" [6, с. 30].
Т. Г. Шевченко з надзвичайно глибоким душевним болем i стражданням переживав за сощальне i правове положення замучених неволею кршосних селян, якi як писав поет "стогнали в
ярмГ'. Щкаву характеристику соцiально-правового стану кршаюв у Росiйськiй iмперii наводить ввдомий росiйський iсторик В. Соловйов: "Ми мимоволi були враженi розумовою i моральною нiкчемнiстю представникiв панiвних верств. В моральному ввдношент вони значно нище тих, над якими iм приходиться панувати, а в розумовому нiскiльки не вище iх. Не було такого злочину, не було такого звiрства i насильства, якого б не зазнавали селяни ввд сво'х помщиюв" [7, с. 80].
Можна наводити безлiч прикладiв беззаконня, яке юнувало в микола1вськш Роси, корупцм процвггае у всiх ешелонах влади. Так, шеф "жандармiв Дубельт перебував пайщиком в крупному Горному притонi ... де програвалися сотт тисяч державних грошей. На виручеш таким чином доходи Дубельт скуповував маетки i записував 'х на iм'я дружини" [8, с. 73].
Т. Шевченко показав, що в царськш Росii беззаконня i злочиншсть охоплюе всi верстви крiпосницького ладу i утворюе немов суспшьну трамвду, увiнчану першим в росiйськiй державi злочинцем-царем.
У вступi до незакiнченоi поеми "Юродивий", написаноi в 1854 р., поет змальовуе картину найжорстокших злочишв i свавшля, що вчиняються "в дш фельдфебеля царя", гнiвно засуджуе "сатратв" та "лаке1в", що слухняно виконують його волю. Звертаючись до Миколи I, Шевченко говорить: "Безбожний царю, творче зла, правди гнобителю жорстокий! Чого нако1в на земл^"
На багатьох прикладах Кобзар у сво'й творчш дiяльностi показував повну вщсутшсть правосуддя i заступницьке ставлення царського суду до злочинщв-вихвдщв 'х прившейованих класiв. Наведемо лише один приклад, що яскраво характеризуе сутшсть полггико-правово'' системи царизму. У своему "Щоденнику" вiд 7 сiчня 1858 р. Шевченко занотовуе Коханка "растленного сатрапа Перовского, однажды, собираясь к обедне, рассердилась за что-то на горничную, да хватила ее утюгом в голову. Горничную похоронили и тем дело покончил всемогущий сатрап". Там же записано, що побiчний син того же Перовського - улюбленця Миколи I - власноруч зарiзав свого денщика, за що був лише розжулований у солдати. Ц записи Шевченко супроводив зауваженням: "О Николай, Николай! Какие у тебя лихие сподружники были. По Сеньке Шапка" [9, с. 60].
У поемi "Кавказ" поет гостро засуджуе кнуючу правову систему iмперii з й законами, як служать штересам помщиюв-кршосниюв, котрi " по закону " беруть плату навiть за сонце, мовляв "ми по закону":
По закону апостола Ви любите брата! Суеслови, лицемгри, Господом проклятг! Ви любите на братов1 Шкуру, а не душу! Та йлупите по закону...
Особливо великого Кобзаря обурювало "Уложение о наказаниях уголовных и исправительных", яке затвердив Микола I в 1845 р. i вв]в у дда з 1 травня 1846 р. Цей закон, зазначав Т. Шевченко, вщкрито захищав штереси i прившя пашвних класв, його норми спрямоват на безправнiсть i принижене становище простого народу. Закон передусм був спрямований на жорстоюше покарання кр1посних селян i надавав помщикам право "ссылать по собственному усмотрению" сво'х селян на каторгу, судити 'х, застосовувати до них тшесну кару. Цей кодекс законв був одним iз засоб]в, спрямований урядом Миколи 1 для змщнення феодально-кршосницького устрою.
Варто вщзначити, що "Уложение" передбачало притягнення до кримшвльно' вiдповiдальностi i засудженню до 6 роюв тюрми за розповсюдження твор]в, що мiстили не дозволенi судження щодо постанов i дш уряду [7, с. 117].
В умовах розгулу самодержавно-кр^сни^^ реакцii написати твори з критикою царських закотв могла людина, що була дуже мужньою, сповщувала моральт i християнськi чесноти, мала почуття високо' громадянськоi ввдповвдальносп за долю пригнiченого народу. Як зазначав поет, це були "закони катами писан". Царiв великий поет називав "гонителями правди", "джерлом зла", "катами", "людогдами". Т. Шевченко мрмв, що настане час, коли буде побудоване нове суспшьство, правди i свободи на землi i Украша в нiй буде незалежною, демократичною державою.
I на оновлент землi Врага не буде, супостата, А буде син i буде мати, I будуть люди на землi.
У знаменитш поемi "Сон"! Т. Шевченко з 'дким сарказмом замальовуе деспотично-кршосницький лад у Росй та показуе деспотизм царiв, як джерело вше!' системи гноблення простого народу, панування тотального беззаконня й несправедливости Деспотизм царсько!' влади, зазначае Шевченко, породжуе сваволю, брутальшсть, безкаршсть. Тарас Григорович добре знав юторто Укра'ни, i вш обвинувачуе росiйських самодержавцiв Петра I та Катерину II як ката Укра'ни, що цей цар "проклятий, неситий гаспиид лукавий тут болота засипав благородними тетками козатв, поставив столицю на гх трупах катованих" i в темнш темнищ Полуботка, вольного гетьмана, голодом замучив у кайданах, що цей змш, людо'д, лютий кат проклятий загнав козаюв голих i голодних у снiг на чужину i на !'х трупах "заклав цю столицю" [6, с. 182].
У поемi "Сон" Шевченко, застосовуючи сатиру змальовуе правлшня крiпосницькоi Росii на чолi з царем. Хто такий цар? Вш мае безмежну владу, будь-яке його слово-закон. У сво'й поемi "Сон" поет змальовуе сутшсть бюрократично-самодержавного правлшня, закотв i морально' атмосфери, яка була характерна для вше' iмперii. Так, поет заходить у царськ палати. I що вш бачить? Бачить там старшину пузату, що понадувались мов шдики i за дверi косо поглядають. Дверi одчинились, iз них, неначе з берлоги ведмвдь вилiз, ледве-ледве переносить ноги, одутий, аж посинiв, похмшля його мучило. Як крикне на самих пузатих - вш пузаи до одного в землю провалились; вш вилупив баньки з лоба - i всi затрусились, що остались. Мов скажений на менших гукав - i тi в землю. Вш до дрiбних-i и пропадають. Вiн до челядi сунеться - i челядь пропала, до москалiв - i москалi тшьке застогнали, пiшли в землю. Так управляе цар своею державою, весь державний чиновницько-бюрократичний апарат - це кубло злочинщв, як п'ють кров з бвдного народу. Поет проклинае "лютих катiв", "розпинателiв i мучителiв" Укра'ни, царiв московських.
Щоб повалити цей лад царизму i деспотизму, наголошуе Шевченко, укра'нщ повиннi об'еднатись i виступити проти ворога.
Добра не жди. Не жди сподiваноl волi -Вона заснула: цар Микола 1г приспав. А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить, Та добре вигострить сокиру -Та й заходиться вже будить...
Т. Шевченко вважав, що справедливим i морально оправданим е повстання всього укра'нського народу проти сво'х гнобителiв. Найяскравше вдея сощального протесту i помсти виражена в поемах "Гайдамаки", "Холодний Яр". 1сторичт факти шдтверджують, що польський уряд проводив щодо укра'нського селянства полгтику найжорстокшого терору. В'язнищ були переповнет непоюрними укра'нцями, !'х катували, з них знущалися, гвалтували iхнiх дружин, вбивали дгтей. Особливо широкого розмаху набуло повстання так звано' "гайдамаччини" у 1768 р., що ввшшло в юторто пiд назвою "колйвщини", i цi подii лягли в основу поеми Шевченка "Гайдамаки". Безпосередтм поштовхом до повстання стало ввдкрите знущання i репресii з боку конфедерата, що грабували i руйнували Укра'ну. У поемi зображена страшна розправа гайдамаюв, керованих Гонтою i Залiзняком, яких поет називае "заступниками народу", що боронять його вщ насильства i несправедливостi. "Жорстока розправа Гайдамаюв характеризуеться в поемi як справедливий народний правосуд" [1, с. 24].
У деяких творах Т. Шевченко проводить думку, що повстання пригнобленого народу за свою свободу i справедливють не е злочином. 1х боротьба за нащональне i сощальне визволення з погляду права е законною i справедливою.
Борться - поборете, Вам Бог помагае! За вас правда, за вас слава I воля святая!
У чому полягае велич Т. Шевченка як нащонального пророка? "Велич Шевченка полягае в тому, - тдкреслював К. Паустовський, - що вш зрушував у "свiдомостi крiпакiв задавлеш рабством пласти людсько!' гiдностi" [10, с. 42].
Добре вщомо яке значення надавав Каменяр дмльносп Т.Г. Шевченка у нащональному i сощальному визволеннi украшського народу. I. Франко говорив, що "Т. Шевченко перший в Роси нашс смшивий i прямий удар на гниль i неправду крiпацтва" [11, с. 69], i що його творчiсть мае "величезний вплив не тшьки на украшщв, але i на вшх духовних батькiв Слов'янщини" [11, с. 172].
Мабуть доцшьно навести думку А. Скоця про те, що "Знедоленому, вшами бездержавному великому народовi украшському потрiбен був великий Муж, щоб один сказав за вшх - за тих, кого любив, плакав i страждав, за тих, хто вперто боровся. Потрiбен був речник, Боян, пророк, патрют, подвижник, потрiбен був нацiональний генiй. Ним став Тарас Шевченко" [12, с. 52].
Дуже своечасно i влучно про роль i мiсце невмирущих щей Т. Шевченка для нашого сьогодення сказав В. Кушерець. "Нащонально-революцшт вда Шевченка глибоко проникли в свщомють сотен тисяч украшщв, яю вийшли на барикади свободи на Майдат. Там висти пiвметровi лпери священного для украшщв звернення великого Кобзаря: "Борться - поборете, Вам Бог помагаеГ Це великий украшський пророк запалив нашi душi ненаситною жадобою бути вшьними i незалежними, розiрвати й затоптати кайдани, яю одши на тшо народу запроданщ Украши" [5, с. 35].
Поди, яю сьогоднi вiдбуваються в нашш державi, вимагають морально-полiтичноi едностi вшх украшщв-патрюпв з метою боротьби за незалежшсть i суверенiтет Украши, за право самостшно вирiшувати внутрiшнi i зовнiшнi проблеми, будувати демократичну, правову державу, в яюй будуть гарантоваш права i свободи людини, про що так патрютично писав великий Кобзар.
Висновки. Анашз творчостi великого Кобзаря яскраво свщчить, що його творчють i полпико-правова д1яльтсть насамперед була спрямована на сощальне i нацiональне визволення украшського народу. Т.Г. Шевченко був полум'яним борцем за права i свободи людини, захист ii честi та достоинства. Т. Шевченко у свош творчш i громадськ1й дiяльностi пост1йно нагадував украшцям про !х славне минуле, силою свого таланту i полум'яного слова закликав народ вставати з колш, об'еднатися i йти на ршучу боротьбу з царизмом. Вш був переконаний, що народ мае моральне i юридичне право на повстання, бо тшьки воно може зруйнувати всю антигуманну, злочинну, самодержавну полiтико-правову систему щрсько' Роси. Невмирущi вда Т. Г. Шевченка е особливо актуальними сьогоднi, коли Украша змушена обороняти свою територ1ю i суверенiтет у зв'язку з агресивною полiтикою сучасноi Роси.
Можна з впевнетстю констатувати, що творчiсть Шевченка як мислителя i поета, своею нащонально-патрютичною спрямованiстю, повернула з небуття iсторичну пам'ять украiнцiв. Важко знайти шший приклад людини, поезiя та особливють котро!' такою певною мiрою вт]лила нацiональний дух, як це для украшщв зробив Шевченко.
1. Брайтн Я. Критика законностг Царськса Роси в творах Т. Г. Шевченка / Я. Брайтн // Радянське право. - 1964. - № 6. - С. 20-25. 2. Венок России Кобзарю: Стихи российских поэтов о Т.Г. Шевченко // Сост. и примеч. В.Г. Крикуненко, Ю. А. Саенко; вступ. ст. Е.И. Исаева. - М.: Сов. Россия, 1989. - 320 с. 3. Юристовський О.1. Нарис 1стор1Х полтичног думки Украти: навч. поаб. / О. I. Юристовський. -Льв\в:Вид-во "ОлС-плюс", 2001. - 272 с. 4. Сокуренко В.Г. Общественно-политические взгляды Т.Г. Шевченко / В.Г. Сокуренко // Советское государство и право. - 1984. - № 9. - С. 115-116.
5. Кушерець В. Шевченко проти сучасног iмпергг / В. Кушерець. - К.: Знання Укрсони, 2014. - 67 с.
6. Смаль-Стоцький С. Т.Шевченко. Iнтерпретацiя / С. Смаль-Стоцький. - Черкаси: Брама, 2003. -376 с.
7. Гальцев В.А. Законодательство и нравы в России XVIII века / В А. Гонцев. - СПб., 1996. - 325 с.
8. Троцкий И.М Отделение при Николае I; Жизнь Шервуда Верного /И.М. Троцкий. - Л.: Лениздат, 1990 (Историческая библиотека. Хроника трех столетий: "Петербург - Петроград - Ленинград). - 318 с.
9. Шевченко Тарас. Щоденник. Листи / за заг. Ред. Лариси 1вшиног. - Вид. перше. - Бiблiотека газети "День" "Украгна Incognita". ПрАт "Украгнська прес-група", 2013. - 80 с. 10. Паустовський К.Г. Тарас Шевчеко: Бюгр. Повкть / К.Г. Паустовський;перекл. з рос. В.Г. Шддубняка; лтературний редактор С.К. Кузнецова. - Одеса: ВМФ, 2014. - 96 с. 11. Франко 1.Я. Шевченкознавщ студи / 1.Я. Франко. -Львiв: Свт, 2005. - 472 с. 12. Скоць А.1. "Щоб слово пламенем взялось": Поетичний свт Тараса Шевченка: монографiя/А.1. Скоць. -Львiв:ЛНУiменi 1вана Франка, 2013. -258 с.
