CC BY
13
УДК 616.831-005.4-02:616.12-008.331.1]-036.1-073.8.004 DOI: 10.22141/2224-0713.6.100.2018.146459
Петренко М.С.
Нацональна медична ai<ciAeMi9 пiслядипломно¡' ocBirn iM. П.Л. Шупика, м. Ки!в, Укра'/на
Зв'язок SWI-iHTeH^BHOCTi та легкоТ паркшсошчноТ симптоматики в пащенпв i3 хворобою дрiбних судин
Резюме. Актуальтсть. Легка паркшсошчна симптоматика (ЛПС) (mild parkinsonian signs) може бути проявом нейродегенеративного процесу, результатом дисциркуляторног енцефалопатп або проявлятися як на^док цих двох процеав, що перебкають паралельно та посилюють один одного. Мета до^дження: виявити, чи снуе взаемозв'язок мiж змною магнтног сприйнятливостi тдкркових структур головного мозку та наявшстю легкоi парктсошчног симптоматики в пацiентiв з хрошчною iшeмiею мозку. Ма-терiали та методи. Для до^дження були вiдiбранi 82 пащенти, у яких було дiагностовано дисцирку-ляторну енцефалопатт та виключено нейродегенеративш захворювання. Уам пащентам було виконано магнтно-резонансну томографт (МРТ) у по^довностях T1-WI, T2-WI, TIRM, DWI, SWI. Наявшсть MPS дiагностувалася за допомогою третьог секцп шкали UPDRS. Результати. За допомогою U-критерт Манна — Утш було виявлено, що пащенти з ЛПС мали вiрогiдно вищi рiвнi магнтног сприйнятливостi тдюркових структур i, як на^док, биьшу кыькють гтоттенсивних вокселiв на МРТ-зображеннях у SWI-послiдовносmi. Програмне забезпечення 3D Slicer використовувалося для сегментаци тдтркових структур зарiвнями iнmенсивносmi сигналу. У пацiенmiв i-з ЛПС було виявлено биьшу кльксть гтоттенсивних вокселiву блiдих кулях, шкаралут та чорних субстанщях обох твкуль. Псля врегулювання за вком та балом шкали Fazekas було виявлено, що ЛПС найбиьше асоцшована 1з збльшенням кiлькосmi вокселiв вираженог гiпоiнmенсивносmi (SI < 75) у правш блiдш кулi (OR 1,29, CI 1,08—1,55). Висновки. Шдвищення рiвнiв гiпоiнmенсивносmi тдтркових структур, що виявляються на SWI МРТ-зтмках, можуть бути асоцшоваш з ЛПС у пацiенmiв 1з хворобою дрiбних судин головного мозку. Ключовi слова: паркшсошчш симптоми; пiдкiрковi структури; МРТ
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
Гшертошчна хвороба та церебральний атеросклероз е одними з найчастших причин розвитку хвороби дрiбних судин (ХДС) головного мозку, що, зi свого боку, часто призводить до когштивного зниження, порушень ходи та рiвноваги, а також е фактором ризику для розвитку шсульту та шфаркту [1, 2].
Серед нейровiзуалiзацiйних рис, характерних для ХДС, що зумовлена гшертошею та церебральним атеросклерозом, найбшьш дослщжуваними е лакунарш шфаркти (Л1) та гшерштенсившсть бшо! речовини. Наявшсть перерахованих бiомаркерiв ХДС доведено корелюе з iмовiрнiстю появи у хворого легко! паркшсо-
шчно! симптоматики (ЛПС) (mild parkinsonian signs — MPS) [3, 4].
У науковш лiтературi останнього часу використову-еться поняття ЛПС, що вважаеться бшьшютю aBTOpiB найбшьш доцшьним, осктьки характеризуе природу явища i водночас не вказуе на певну анатомiчну структуру або патофiзiологiчний процес, що лежить в основ^ осктьки вони е вiрогiдно невтомими [5].
Приблизно в 15—40 % популяцп людей похилого вку розвиваеться ЛПС, що може бути асоцшовано 3i скороченням тривалост та якост життя [5].
ЛПС, що виявляеться у хворих i3 ХДС, найчасть ше проявляеться симетричною брадикiнезiею, що ви-
© «Ммнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцм: Петренко Микола Сергшович, Нацюнальна медична академiя шслядипломноТ освiти iменi П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. КиТв, 04112, УкраТна; e-mail: nikolajspetrenko@gmail.com; конт. тел.: +38 (063) 044-53-97.
For correspondence: Mykola Petrenko, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: nikolajspetrenko@gmail.com; contact phone: +38 (063) 044-53-97.
ражена переважно в нижшх кiнцiвках, порушеннями ходи; тремор спокою спостерiгаeться рiдко, реакщя на терапiю препаратом леводопи також нижча, шж у пащ-ентав i3 хворобою Паркiнсона [5]. Також ЛПС частше асоцiйована з псевдобульбарними та мозочковими порушеннями, когштивним зниженням [6].
Мехашзм розвитку ЛПС гетерогенний, остаточно не з'ясований i в даний час вважаеться результатом од-ночасного впливу втэвих порушень дофамшерпчно1 системи та судинно! патологи. Вплив останньо! потен-цiйно може бути зменшеним [3].
Найбiльш статистично значущим ризик виникнен-ня ЛПС виявляеться у хворих вшэм понад 73 роки [3]. У цьому контекст поширеною е гiпотеза про те, що дiлянки, яю знаходяться в станi субклЩчно1 гшопер-фузи, е бiльш вразливими для нейродегенеративного процесу [7, 8].
Суттеву дiагностичну цшшсть при дослiдженнi патологи, що супроводжуеться руховими порушеннями, мае магштно-резонансна томографiя (МРТ), у режимi зображень, зважених за магнiтною сприй-нятливiстю (SWI). В основi методу лежить виявлення залiзовмiсних молекул у тканиш головного мозку, що е доведеним маркером нейродегенерацп [9, 10]. При цьому визначаеться стушнь гшоштенсивносп ви-брано! дiлянки, значення вимiрюeться у SWI intensity units (одиницях SWI-iнтенсивностi), де 0 вiдповiдаe штенсивносп вен Габена, 200 — штенсившсп цере-бросшнально1 рiдини [11].
Дослщження останнiх роив вказують на потенцшно велик! можливостi даного методу як шструменту дифе-ренщально1 дiагностики захворювань, що супроводжу-ються зниженням штелекту та руховими порушеннями. Дослiдження зв'язку мiж SWI-iнтенсивнiстю шдырко-вих ядер та ЛПС у пащенпв iз ХДС не наведенi у впчиз-няних та зарубiжних наукових дослщженнях.
Мета дослщження: виявлення зв'язку мiж SWI-iнтенсивнiстю пiдкiркових ядер та ЛПС у груш пащен-тав iз ХДС.
Матерiали та методи
Для дослщження були вiдiбранi хвор^ яю перебува-ли на лшуванш в КЛ «Феофашя» (м. Ки1в). Були вщ-бранi 82 пащенти. Усi пацieнти пройшли загальнокль шчне обстеження з оцiнкою неврологiчного статусу та анамнезом захворювання. Уш пащенти були правшами.
Критери включення: 1) вк: 65—90 рокiв; 2) наявнють лейкоареозу будь-якого ступеня вираженостi та/або на-явнiсть одного лакунарного шфаркту або бiльше при нейровiзуалiзацil; 3) наявшсть гострих (транзиторнi iшемiчнi атаки в анамнез^ або пiдгострих (когштивне зниження, ЛПС) ознак хвороби дрiбних судин. Пер-винними критерiями були нейровiзуалiзацiйнi риси хвороби дрiбних судин, оскшьки клiнiчнi прояви ХДС е дуже гетерогенними та слабковираженими на момент початку захворювання [12].
Критери виключення: 1) клМчна деменцiя; 2) кль шчний паркiнсонiзм; 3) внутрiшньочерепний крово-вилив в анамнезi; 4) об'емне новоутворення головного
мозку; 5) дiагностоване психiатричне захворювання, що впливае на когнiтивну сферу; 6) використання препарапв, що iнгiбують ацетилхолiнестеразу, використання препарапв леводопи, використання нейро-лептичних препаратiв; 8) ураження бшо! речовини головного мозку, що не пов'язано з ХДС або дiагнос-товане нейродегенеративне захворювання; 9) вира-жене зниження зору та слуху; 10) протипоказання до проведення МРТ-дослщження; 11) порушення ходи та рiвноваги, що не пов'язаш з ХДС (психогенш порушення ходи та рiвноваги, гос^ захворювання опо-рно-рухового апарату).
Пацiенти були розподiленi на двi групи залежно вiд наявност ЛПС. ЛПС визначалася за допомогою мо-торно! секцй' шкали UPDRSm. Методика оцiнки була аналогiчною до тих, що використовувалися в подiбних дослщженнях останнього часу з високим рейтингом ци-тування [3, 13, 14].
ЛПС дiагностувалися за наявност в пацiента одного з таких критерй'в: 1) два або бтьше пункти шкали UPDRSm з ощнкою в один бал; 2) один пункт з ощн-кою 2 або бiльше бали. Пащенти, яы мали клiнiчний паркiнсонiзм, виключалися; паркiнсонiзм визначався за наявностi в пащента двох або бiльше пункпв з ощн-кою 2 або бтьше бали щонайменше у двох рiзних ка-тегорiях (брадикiнезiя, тремор, рипдшсть, порушення ходи/рiвноваги).
МРТ-знiмки були отримаш за допомогою сканера 1.5T Avanto (Siemens Medical Solutions, Ерланген, Шмеччина). Бал за шкалою Fazekas визначався за T2-зваженими зображеннями. Для одержання SWI зшмыв використовувались такi парметри: TE/TR = 40/50 мс з кутом нахилу 25°, розмiр вокселя — 0,5 х 0,5 х 2 мм, поле зору — 20,1 х 23,0 см.
За допомогою програми 3D Slicer 4.7.0-2017-06-06 iз використанням плапшв segment editor та segment statistics проводилися вибiр дiлянки штересу (OI) та оцiнка рiвня штенсивносп вибраних структур: права/ лiва шкаралупа (PU), права/лiва блiда куля (GP), пра-ва/лiва чорна субстанцiя (SN), праве^ве червоне ядро (NR). Шд ча аналiзу визначалася кiлькiсть вокселiв у зазначених структурах, що мали низький рiвень штен-сивностi сигналу (SI). Градуювання гшоштенсивних дiлянок прводилося за Gupta et al.: виражена гшош-тенсивнiсть (SI: 0—75); помiрна гiпоiнтенсивнiсть (SI: 75—150); легка гшоштенсившсть (SI: 150—200) [11].
При аналiзi знiмкiв оминався край дослтжувано! структури, для оцiнки вибиралися зрiзи з найбтьш ана-томiчно чiткими контурами та з найбтьшим ступенем гшоштенсивносп [15—17] (рис. 1).
Статистична обробка даних. Для перевiрки нор-мальност розподiлу даних використовувався W-тест Шашро — Утка. Для встановлення мiжгрупових вщ-мiнностей пацiентiв iз ЛПС та без ЛПС використовувався U-тест Манна — У!тш для даних, що мали ненормальний розподт, та двовибiрковий t-тест для нормально розподшених даних. Ненормально роз-подшеш данi були поданi у виглядi медiани та мiж-квартильного штервалу (Mdn; Iqr), нормально розпо-
Рисунок 1. HaniBaBTOMa^HHa сегментащя (маркуються та пдраховуються лише BOKceni з нтенсивнстю (SI < 200) червоного ядра та чорноi субстанцп блатерально (зл 'ва), шкаралупи та бл'щоi куni (справа). Видineнi воксет вираженоi ппо'нтенсивност'! (червоний кол'р, Si < 75), пом 'рно! ппо'нтенсивност'! (помаранчевий кол'р, 75 < SI < 150), легкоi ппо'нтенсивност'!
(жовтий котр, 150 < SI < 200)
дшеш — у виглядi середнього значения та стандартного квадратичного вщхилення (Mean ± SD). Моделi лопстично1 регреси скориговаш за вжом (модель А) та за вжом i балом за шкалою Fazekas (модель Б) ви-користовувались для визначення зв'язку мiж ЛПС та кiлькiстю вокселiв задано1 гiпоiитеисивиостi в дослi-джуваних структурах.
Статистична обробка даних виконувалась iз вико-ристанням програмного забезпечення SPSS 23.0 (IBM, Armonk, Нью-Йорк).
Дане дослiджеиия було схвалено етичною комiсieю Нацiоиальиоl медично1 академи шслядипломно! освiти iмеиi П.Л. Шупика. Письмова iиформоваиа згода була отримана вiд усiх пацieитiв, яи брали участь у досль дженш.
Результати
За результатами аиалiзу групи з ЛПС та без не1 не вiдрiзиялися за гендерним складом. Пащенти з ЛПС були вiрогiдно старшими та мали бiльш виражений сту-пiиь атрофп 6шо! речовини за шкалою Fazekas.
Групи в основному в1^знялися за кiлькiстю гшо-iитеисивиих вокселiв вираженох та помiрио! гшош-теисивиостi в GP, PU та SN. Рiзниця у кшькосп вок-селiв легко1 гiпоiитеисивиостi спостерпалася лише в правiй PU (p = 0,013) та лiвiй PU (p = 0,029). Най-бшьш статистично вiрогiдиою була рiзииця в кшь-костi вокселiв виражеио! та помiрио! гшоштенсив-иостi GP бшатерально (p < 0,001). Високу статистич-ну вiрогiдиiсть мали вiдмiииостi в кшькост вокселiв виражеиоl гiпоiитеисивиостi право1 PU (p = 0,002). Для SN групи найбшьше статистично в1^знялися
за кiлькiстю вокселiв виражено! гшоштенсивнос-т справа (p = 0,001) та за кшькютю вокселiв по-MipHoi' гiпоiнтенсивностi бiлатерально (p = 0,001) (табл. 1).
У моделi (A) лопстично! регресй' пiсля врегулю-вання за вiком шанси виявлення ЛПС були асощ-йованi i3 збiльшенням кiлькостi вокселiв виражено! та помiрноi гiпоiнтенсивностi в обох GP та зроста-ли в моделi Б (пiсля врегулювання за вжом та балом шкали Fazekas). Найбшьше ЛПС була пов'язана зi збшьшенням кiлькостi вокселiв виражено! гшоштен-сивност право! GP (OR 1,29, CI 1,08-1,55). Модель мала високу статистичну значимшть (p = 0,004) та пояснювала майже 60 % варiабельностi в дiагности-цi ЛПС (R-квадрат Нейджелкерка = 0,570). Зв'язок гшоштенсивност PU iз ЛПС пiсля врегулювання за вжом та балом Fzekas зникав. У моделi Б збшьшення кiлькостi вокселiв помiрноi гiпоiнтенсивностi (але невиражено!) у SN бiлатерально було статистично значимо пов'язане iз ЛПС. Найбшьш статистично значимий, хоча i суттево менший, нiж для GP, зв'язок простежувався зi збiльшенням кшькост вокселiв по-мiрноi гiпоiнтенсивностi лiвоi SN (OR 1,15, CI 1,04— 1,27) (p = 0,004) (табл. 2).
Обговорення
Збшьшення концентраци зашзовмюних молекул у головному мозку характерне як для процесу нормального старшня, так i для низки нейродегенеративних та судинних захворювань головного мозку.
За даними останнiх дослiджень, особливост вщ-кладання залiза можуть бути використаш пiд час дифе-
ренщально! дiагностики хвороб, що супроводжуються руховими порушеннями та когнiтивним зниженням [10, 15, 17]. Проте iзольоване використання таких рис мае низьку дiагностичну щншсть через виражену гете-рогеннiсть характеру депонування затза як у здорових людей, так i у пащенпв iз патологiею.
Залiзо е важливим нейрометаболiтом, i закономiр-но, що найбтьша його юльюсть визначаеться в метабо-лiчно високоактивних пiдкiркових структурах головного мозку. З вшом метаболiчна активнiсть може знижува-тись, що призводить до накопичення надлишку затза. Водночас не вiдомо, чи накопичення затза е одним iз пускових механiзмiв патологiчного процесу або ж е його наслщком [18, 19].
На вщмшу вiд судинного паркiнсонiзму легка пар-кiнсонiчна симптоматика е набагато менш вираженою за сво!ми клiнiчними проявами та зазвичай не призводить до порушення самообслуговування [20].
Згiдно з критерiями диагностики судинного парюн-сонiзму в його розвитку головну роль вщграе судинний фактор. Гострому розвитку клИчно! картини судинного паркiнсонiзму повинно передувати гостре iшемiчне ураження чорно! субстанци або блщо! кулi. При посту-повому розвитку клiнiчно'í картини судинного парюн-сонiзму на МРТ-зшмках виявляеться масивна атрофiя бто! речовини. У такому разi захворювання проявля-еться бтатерально та супроводжуеться ранньою появою шаркаючо! ходи i раншм когнiтивним зниженням [21].
Таблиця 1. Нескоригован1 взаемозв'язкилегкоi napKiHC0Hi4H0i симптоматики з демограф1чними рисами та показниками SWI-iHreH^BHOcri в дослджуваних групах
Показник Bei пацieнти Наявна ЛПС Вщсутня ЛПС Р
Вк, роюв* 74,9 (8,4) 78,5 (8,09) 71,9 (7,80) 0,02
ЖЫоча стать 39 19 20 0,82
Бал за шкалою Fazekas* 1,6 (0,8) 1,3(0,7) 1,9 (0,8) 0,009
Права ОР ^1) < 75* 3 (10,5) 9 (25,00) 0 (2,00) < 0,001
Лiва ОР ^1) < 75* 3,5 (14) 14 (22,00) 0 (3,00) < 0,001
Права ОР 75 < ^1) < 150* 17 (34,5) 31 (50,00) 8 (19,50) < 0,001
Лiва ОР 75 < ^1) < 150* 19 (41,75) 35 (40,00) 7(17,50) < 0,001
Права ОР 150 < ^1) < 200 52 (43,25) 55 (47,00) 49 (46,50) 0,17
Лiва ОР 150 < ^1) < 200 46 (32,75) 51 (37,00) 43 (28,00) 0,14
Права Ри (SI) < 75* 0 (4,75) 1 (11,00) 0 (0) 0,002
Лiва Ри (SI) < 75 0(2,5) 0 (11,00) 0 (0,50) 0,085
Права Ри 75 < (SI) < 150* 12,5 (49,25) 52 (77,00) 7 (21,50) 0,004
Лiва Ри 75 < (SI) < 150* 14,5 (38,00) 24 (71,00) 7(27,50) 0,011
Права Ри 150 < ^1) < 200* 54 (43,25) 64 (67,00) 49 (34,00) 0,013
Лiва Ри 150 < (SI) < 200* 45,5 (47,00) 53 (54,00) 32 (47,00) 0,029
Права SN ^1) < 75* 0 (0,75) 0 (6,00) 0 (0) 0,001
Лiва SN ^1) < 75* 0 (0) 0 (5,00) 0 (0) 0,003
Права SN 75 < ^1) < 150* 2 (11,75) 8 (16,00) 1 (4,00) 0,001
Лiва SN 75 < (SI) < 150* 2 (13,75) 10 (15,00) 0 (3,50) 0,001
Права SN150 < ^1) < 200 16 (14,75) 17 (14,00) 15 (16,50) 0,099
Лiва SN 150 < ^1) < 200 14 (12,75) 14 (12,00) 12 (14,00) 1
Права NR (SI) < 75 0 (0) 0 (0) 0 (0) 1
Лiва NR (SI) < 75 0 (0) 0 (0) 0 (0) 1
Права NR 75 < (SI) < 150 0 (0,75) 0 (2,00) 0 (0,50) 0,259
Лiва NR 75 < ^1) < 150 0 (2,00) 0 (2,00) 0 (2,00) 0,702
Права NR 150 < (SI) < 200 6 (13,75) 9 (17,00) 3 (7,50) 0,53
Лiва NR 150 < ^1) < 200 5 (11,00) 5 (12,00) 5 (12,00) 0,68
Примтки: GP — блда куля; PU — шкаралупа; SN — чорна субстанця; NR — червоне ядро. Нормально розподiленi дан'1 надаш у виглядi середнього значення та стандартного квадратичного в'1дхилення (Mean ± SD). Ненормально розподiленi дан'1 наданi у вигляд'1 мед'1ани та м'жквартильного iнтервалу (Mdn; Iqr). Значення p подан для м'жгрупових в'щм'тностей па^енлв iз ЛПС та без неi.
Таблиця2. Зв'язокмiжлегкою паркiнcонiчною симптоматикою та гiпоiнтeнcивнicтю
пщюркових ядер у пац1ент1в ¡з ХДС
Показник Модель А Модель Б
OR (95% CI) R p OR (95% CI) R p
Права ОР ^1) < 75 1,26 (1,06-1,48)* 0,528 0,006 1,29 (1,08-1,55)* 0,570 0,004
Лiва ОР ^1) < 75 1,19 (1,06-1,34)* 0,511 0,003 1,21 (1,06-1,37)* 0,549 0,003
Права ОР 75 < ^1) < 150 1,04 (1,01-1,08)* 0,385 0,009 1,04 (1,01-1,08)* 0,423 0,011
Лiва ОР 75 < ^1) < 150 1,05 (1,01-1,09)* 0,427 0,003 1,05 (1,02-1,1)* 0,486 0,003
Права Ри ^1) < 75 1,04 (0,98-1,11) 0,245 0,153 1,04 (0,98-1,11) 0,313 0,128
Права Ри 75 < ^1) < 150 1,03 (1,00-1,05)* 0,340 0,013 1,03 (1,00-1,05) 0,405 0,013
Лiва Ри 75 < ^1) < 150 1,01 (0,99-1,03) 0,222 0,162 1,01 (0,99-1,03) 0,228 0,165
Права Ри 150 < ^1) < 200 1,01 (1,00-1,03)* 0,270 0,045 1,01 (0,99-1,03) 0,320 0,069
Лiва Ри 150 < ^1) < 200 1,01 (0,99-1,03) 0,249 0,077 1,01 (0,99-1,03) 0,302 0,105
Права SN ^1) < 75 1,62 (1,03-2,56)* 0,394 0,036 1,56 (0,95-2,45) 0,419 0,052
Лiва SN ^1) < 75 1,24 (0,95-1,61) 0,284 0,109 1,25 (0,95-1,64) 0,346 0,101
Права SN 75 < ^1) < 150 1,15 (1,04-1,28)* 0,372 0,005 1,14 (1,03-1,27)* 0,390 0,011
Лiва SN 75 < ^1) < 150 1,14 (1,03-1,25)* 0,372 0,006 1,15 (1,04-1,27)* 0,449 0,004
Примтка: результати надан у вигnядi вдношення шансв (OR) та 95% дов'рчого штервалу (CI). Точнсть модел надана у вигnядi R (R-квадрат Нейджелкерка). Модель А: результати cкоригованi за вком; модель Б: результати скоригован за вком та балом Fazekas.
На вщмшу вщ судинного паркшсошзму розвиток ЛПС може бути асоцшований iз набагато менше ви-раженими ознаками судинного ураження, такими як одиничш та множинш мшрошфаркти ырково! та тд-юрково! лок^защ!, до 30 % яких можуть не виявлятися при нейровiзуалiзацií [20].
Також поряд iз судинними чинниками у розвитку ЛПС може вщгравати роль генетично детермшований дофамiнергiчний компонент [8].
У даному дослщженш групи пацieнтiв iз ХДС було виявлено зв'язок мiж характером депонування затза в пiдкiркових ядрах та ЛПС. Оскшьки i вiк, i стутнь атрофи бто! речовини е доведеними факторами ризику для розвитку ЛПС, була проведена оцшка з врегулю-ванням за вiком та балом шкали Fazekas [22]. Найбть-ший зв'язок ЛПС простежувався з вираженою SWI-гiпоiнтенсивнiстью право! та лiво! GP, що, iмовiрно, пояснюеться участю дано! структури в контролi шдсвь домо! рухово! активностi. Зв'язок iз гiпоiнтенсивнiстью SN був значно меншим i виявлявся лише для вокселiв помiрноl гiпоiнтенсивностi, що можна пояснити тим, що дослщжуваш пацieнти не мали нейродегенератив-них захворювань, а для ХДС не характерне виражене ураження SN.
Висновки
Результати, що були отримаш в даному дослщженш, свщчать про можливий зв'язок ппоштенсивносп пщ-кiркових ядер iз легкою парюнсошчною симптоматикою. Збiльшення ктькосл вокселiв виражено! (SI < 75) та помiрноl (75 < SI < 150) гiпоiнтенсивностi, право! та лiво! GP може бути пов'язане з ЛПС у пащентав iз ХДС. Сила даного зв'язку збтьшуеться пiсля врегулювання
моделi за вшом та ступенем атрофи бiло! речовини, ви-значено!' за шкалою Fazekas.
Шсля врегулювання за вiком та ступенем атрофи 6шо! речовини не було виявлено зв'язку мiж ЛПС та гшоштенсившстю PU та NR.
Збтьшення кiлькостi вокселiв помiрно! (але не-виражено!) гiпоiнтенсивностi право! та лiво! SN може бути пов'язане з ЛПС у пащенпв iз ХДС.
Конфл1кт 1нтерес1в. Автор заявляе про вщсутшсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.
Список лператури
1. Pantoni L. Cerebral small vessel disease: from pathogenesis and clinical characteristics to therapeutic challenges // Lancet Neurol. - 2010. - Vol. 9, №7. - P. 689-701. - doi: 10.1016/S1474-4422(10)70104-6.
2. Свиридова Н.К. Когнтивт та емоцшно-особист^т по-рушення у хворих на гтертензивну енцефалопатю. Стан моз-кового кровооб.1гу при артерiальнш гтертензи (науковый огляд та особистi спостереження) /Н.К. Свиридова //Мiжнародний неврологiчний журнал. — 2016. — № 1. — С. 123-130.
3. Hatate J., Miwa K., Matsumoto M, Sasaki T., Yagita Y, Sakaguchi M, Kitagawa K., Mochizuki H. Association between cerebral small vessel diseases and mild parkinsonian signs in the elderly with vascular risk factors // Parkinsonism Relat. Disord. - 2016. - Vol. 26. - P. 29-34. - doi: 10.1016/j.parkrel-dis.2016.02.011.
4. De Laat K.F., van Norden A.G., Gons R.A., van Uden I.W., Zwiers M.P., Bloem B.R., van Dijk E.J, de Leeuw F.E. Cerebral white matter lesions and lacunar infarcts contribute to the presence of mild parkinsonian signs // Stroke. - 2012. - Vol. 43, № 10. - P. 25742579. - doi: W.1161/STR0KEAHA.112.657130.
5. Louis E.D, Bennett D.A. Mild Parkinsonian signs: An overview of an emerging concept//Mov. Disord. — 2007.— Vol. 22. — P. 16811688. — doi:10.1002/mds.21433.
6. Louis E.D., Schupf N, Manly J., Marder K., Tang M.X., May-eux R. Association between mild parkinsonian signs and mild cognitive impairment in a community//Neurology. — 2005. — Vol. 64, № 7. — P. 1157-61. — doi: 10.1212/01.WNL.0000156157.97411.5E.
7. Van der Holst H.M., van Uden I.W.M., Tuladhar A.M. et al. Cerebral small vessel disease and incident parkinsonism: The RUN DMC study // Neurology. — 2015. — Vol. 85, № 18. — P. 15691577. — doi: 10.1212/WNL.0000000000002082.
8. Rosso, Andrea L. et al. Vascular and dopaminergic contributors to mild parkinsonian signs in older adults // Neurology. — 2018. — Vol. 90, № 3. — P. 223-229. — doi: 10.1212/ WNL.0000000000004842.
9. Acosta-Cabronero J., Betts M.J, Cardenas-Blanco A., Yang S., Nestor P.J. In vivo MRI mapping of brain iron deposition across the adult lifespan // J. Neurosci. — 2016. — Vol. 36, № 2. — P. 364374. — doi: 10.1523/JNEUR0SCI.1907-15.2016.
10. Liu C., Li C., Yang J., Gui L., Zhao L., Evans A. C. et al. Characterizing brain iron deposition in subcortical ischemic vascular dementia using susceptibility-weighted imaging: an in vivo MR study // Behav. Brain Res. — 2015. — Vol. 288. — P 33-38. — doi: 10.1016/j. bbr.2015.04.003.
11. Gupta D., Saini J., Kesavadas C. et al. Utility of susceptibility weighted MRI in differentiating Parkinson's disease and atypical parkinsonian syndromes // Neuroradiology. — 2010. — Vol. 52. — P. 1087-94.
12. Van Norden A.G., de Laat K.F., Gons R.A., van Dijk E.J. et al. Causes and consequences of cerebral small vessel disease. The RUN DMC study: a prospective cohort study. Study rationale and protocol // BMC Neurol. — 2011. — Vol. 11, № 1. — P. 29. — doi: 10.1186/1471-2377-11-29.
13. Mahlknecht P., Kiechl S., Stockner H., Willeit J., Gasperi A., Poewe W., Seppi K. Predictors for mild parkinsonian signs: A prospective population-based study // Parkinsonism and Related Disorders. — 2015. — Vol. 21, № 3. — P. 321-324.
14. De Laat K.F., van Norden A.G.W., van Oudheusden L.J.B., van Uden I.W.M., Norris D.G., Zwiers M.P., de Leeuw F.-E. Dif-
fusion tensor imaging and mild parkinsonian signs in cerebral small vessel disease // Neurobiology of Aging. — 2013. — Vol. 33, № 9. — P. 2106-2112.
15. Haller S, Badoud S, Nguyen D. et al. Differentiation between Parkinson disease and other forms of Parkinsonism using support vector machine analysisof susceptibility-weighted imaging (SWI): initial results // Eur. Radiol. — 2013. — Vol. 23, № 1. — P. 12-19. — doi: 10.1007/s00330-012-2579-y.
16. He N., Ling H., Ding B., Huang J., Zhang Y., Zhang Z. et al. Region-specific disturbed iron distribution in early idiopathic Parkinson 's disease measured by quantitative susceptibility mapping//Hum. Brain Mapp. — 2015. — Vol. 36, № 11. — P. 4407-4420. — doi: 10.1002/hbm.22928.
17. MeijerF.J, van RumundA., Fasen B.A., TitulaerI., Aerts M., Esselink R., Bloem B.R., Verbeek M.M., Goraj B. Susceptibility-Weighted Imaging Improves the Diagnostic Accuracy of 3TBrain MRI in the Work-Up of Parkinsonism // American Journal of Neuroradiology. — 2015. — Vol. 36, № 13. — P. 454-460. — doi: 10.3174/ajnr. A4140.
18. Rouault T.A. Iron metabolism in the CNS: implications for neurodegenerative diseases//Nat. Rev. Neurosci. — 2013. — Vol. 14. № 8. — P. 551-64. — doi: 10.1038/nrn3453.
19. Ward, Roberta J. et al. The role of iron in brain ageing and neu-rodegenerative disorders // The Lancet Neurology. — 2014. — Vol. 13, № 10. — P. 1045-1060. — doi:10.1016/S1474-4422(14)70117-6.
20. Buchman A., Leurgans E.S., Nag S., Bennett D., Schneider J. Cerebrovascular Disease Pathology and Parkinsonian Signs in Old Age // Stroke. — 2011. — Vol. 42, № 11. — P. 3183-9. — doi: 10.1161/STR0KEAHA.111.623462.
21. Zijlmans J.C., Daniel S.E., Hughes A.J., Revesz T., Lees A.J. Clinicopathological investigation of vascular parkinsonism, including-clinical criteria for diagnosis // Mov. Disord. —2004. — Vol. 19. — P. 630-640.
22. Louis E.D, Brickman A.M., DeCarli C., Small S.A., Marder K., Schupf N. et. al. Quantitative brain measurements in community dwelling elderly persons with mild parkinsonian signs // Arch. Neurol. — 2008. — Vol. 65, № 12. — P. 1649-1654. — doi: 10.1001/ archneurol.2008.504.
OTpuMaHO 12.04.2018 ■
Петренко М.С.
Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
Связь SWI-интенсивности и легкой паркинсонической симптоматики у пациентов
с болезнью мелких сосудов
Резюме. Актуальность. Легкая паркинсоническая симптоматика (ЛПС) (mild parkinsonian signs) может быть проявлением нейродегенеративных заболеваний, результатом дисциркуляторной энцефалопатии или проявляться как следствие этих двух параллельно протекающих и взаимо-усиливающих процессов. Цель исследования: выявить, существует ли взаимосвязь между изменением магнитной восприимчивости подкорковых структур головного мозга и наличием легкой паркинсонической симптоматики у пациентов с хронической ишемией мозга. Материалы и методы. Для исследования были отобраны 82 пациента, у которых была диагностирована дисциркуляторная энцефалопатия и исключены нейродегенеративные заболевания. Всем пациентам выполнена магнитно-резонансная томография (МРТ)
в последовательностях T1-WI, T2-WI, TIRM, DWI, SWI. Наличие MPS диагностировалось с помощью третьей секции шкалы UPDRS. Результаты. С помощью U-критерия Манна — Уитни было обнаружено, что пациенты с ЛПС имели достоверно более высокие уровни магнитной восприимчивости подкорковых структур и, как следствие, большее количество гипоинтенсивных вокселей на МРТ-изображениях в SWI-последовательности. Программное обеспечение 3D Slicer использовалось для сегментации подкорковых структур по уровням интенсивности сигнала. У пациентов с ЛПС было выявлено большее количество гипоинтенсивных вок-селей в бледных шарах, скорлупах и черных субстанциях обоих полушарий. После урегулирования по возрасту и баллу шкалы Fazekas было обнаружено, что ЛПС в наибольшей
степени ассоциирована с увеличением количества вокселей выраженной гипоинтенсивности < 75) в правом бледном шаре (OR 1,29, С1 1,08—1,55). Выводы. Повышение уровня гипоинтенсивности подкорковых структур, выявляемых на
SWI МРТ-снимках, может быть ассоциировано с ЛПС у пациентов с болезнью мелких сосудов головного мозга. Ключевые слова: паркинсонические симптомы; подкорковые структуры; МРТ
M.S. Petrenko
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
Association of susceptibility weighted imaging and mild parkinsonian signs in patients with small vessel
disease
Abstract. Background. Mild parkinsonian signs (MPS) can occur as a result of neurodegenerative diseases, cerebral small vessel disease (SVD) or manifest as a consequence of these two processes that occur simultaneously. Objective of this study was to identify whether there is a correlation between changes in magnetic susceptibility of subcortical brain structures and the presence of mild parkinsonian signs in patients with SVD. Materials and methods. Eighty two elderly participants with SVD and without known neurodegenerative diseases were included in this analysis and underwent magnetic resonance imaging: Tl-weighted imaging, T2-weighted imaging, turbo inversion recovery magnitude, diffusion-weighted imaging, susceptibility weighted imaging (SWI) sequences. Presence of MPS was detected with the help of the third section of the Unified Parkinson's Disease Rating Scale. Results. Using Mann-Whitney U test it was found that patients
with MPS had statistically higher subcortical structure susceptibility rates and thus they had higher counts of hypointense voxels on the SWI. 3D Slicer Software was used to perform subcortical structure segmentation according to the signal intensity rates. In patients with MPS, more hypointense voxels were found in globus pallidus, putamen and substantia nigra of both hemispheres. After adjusting for age and the Fazekas score, MPS were most associated with an increased number of severe hypointensity voxels (signal intensity < 75) in right globus pallidus: odds ratio 1.29, confidence interval 1.08—1.55. Conclusions. Increased hypointensity of subcortical structures detected using SWI may be associated with MPS in patients with cerebral small vessel disease.
Keywords: parkinsonian symptoms; subcortical structures; magnetic resonance imaging
