CC BY
15
О.В. Камшський
ЗВ'ЯЗОК СТАНУ ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ З ГОРМОНАЛЬНИМ I МЕТАБОЛ1ЧНИМ СТАТУСОМ У ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛ1ДОК АВАРП НА ЧАЕС
ДУ "Нацгональний науковий центр радгацшног медицини НАМНУ", Кшв
ВСТУП
Високу розповсюдженють патологп щитопо-д1бноТ залози (ЩЗ) серед населення УкраТни пов'язано з комбЫованою дюю несприятливих природних, антропогенних та ¡ндивщуальних чинниюв на тл¡ в¡дсутност¡ ефективноТ' системи запоб¡жних медичних заход¡в. На цей час саме генетична схильнють, що виконуе роль тригера, та обумовлен нею ¡мунн¡ порушення вважають-ся головними чинниками, що передують бага-тьом захворюванням, у т.ч. ЩЗ [1-3].
Технологии властивост¡ реактор^ атомних електростанц¡й обумовлюють авар¡йн¡ викиди радюнуклщщ, як¡ переважно складаються з низки ¡зототв йоду та телуру (аварп на Чорнобильсь-к¡й атомнм електростанцп (ЧАЕС) та Фукус¡м¡), що е тропними до ЩЗ, молочноТ залози, шлун-ка, тимуса, надниркових залоз, печнки, матки, яeчник¡в, головного мозку тощо. ЩЗ здатна на-копичувати значну кшькють цих ¡зототв, що призводить до розвитку радюЫдуковано'Т тирео-ТдноТ патолог¡í. Насл¡дки аварп на ЧАЕС обтя-жено ¡снуючим на територ¡í УкраТни природним йодним дефщитом, який сприяе п¡двищен¡й вразливост кл¡тин ЩЗ до д¡í негативних чинни-к¡в ¡, отже, тдсилюе вплив на залозу надм^но-го ¡оызуючого випром¡нювання (1В) - як зов-н¡шнього (Y-промен¡), так ¡ внутр¡шнього (в¡д накопичених ¡зотоп¡в), ¡ зб¡льшуe ризик розвитку тиреоТдноТ г¡перплаз¡í.
Метою даного досл¡дження було встановлен-ня зв,язк¡в м¡ж структурно-функцюнальним станом ЩЗ ¡ гормональним ¡ метабол¡чним статусом у рюних категор¡й постраждалих в¡д аварп (ПВА) на ЧАЕС.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Основну групу обстежених становили учас-ники л¡кв¡дац¡í насл¡дк¡в аварп (УЛНА) на ЧАЕС. 1х розподшили на дв¡ п¡дгрупи залежно вщ характеру отриманого опром¡нення. До групи А (358 о^б) увмшли УЛНА перших м¡сяц¡в (йод-
ного перюду) 1986 року, як¡ зазнали комбнова-ноí д¡í зовн¡шнього у-випромнювання (у межах 0,1-7,1 Гр, середня ефективна доза - 186 мГр) ¡ внутр¡шнього опром¡нення (20-500 мГр) вщ накопичених ¡зотоп¡в йоду (123-126|, 131-135|), телуру (12э-131Те ¡ 1з2Те), эо5г, 1з7Сз, 22еВа, 238и, 239Ри, троп-
них до тканин ЩЗ, головного мозку та ¡нших орган¡в. Групу Б (55 осЮ) склали УЛНА 19861987 рр. позайодного перюду, яю зазнали лише зовышнього Y-опром¡нення (у межах 0,05-0,5 Зв, середня ефективна доза 127 мГр). У частини обстежених оаб ¡з групи А верифкацш доз зов-н¡шнього опром¡нення проведено за даними розрахунку хромосомних мутац¡й.
До групи пор^няння В включили 193 особи, головним чином ¡з числа мешканцщ м. Прип'ять, евакуйован¡ з 30-километрово'|' зони в¡дчуження у перюд 26.04-05.05.1986 р., як¡ зазнали зовышнього у-опромнення (у межах 0,05-0,75 Зв, середня ефективна доза 20 мЗв) ¡ внутр¡шнього накопичення низки ¡зототв, що призвело до опромЫення ЩЗ у середый доз¡ 490 мГр (середня ефективна доза 10 мГр). Групу пор^нян-ня Г сформовано з 589 мешкан^в Укра'ши, переважно з м. Киева та Кив^ко'!' области яю оф¡ц¡йно не зазнали впливу 1В п¡д час авар¡í на ЧАЕС.
У ход¡ досл¡дження застосовували ретроспек-тивний аналю даних ¡з залученням результата загальновизнаних кл¡н¡чних, антропометричних, ¡нструментальних, лабораторно-бюхЫчних, гор-мональних ¡ статистичних метода досл¡дження.
Статистичний анал¡з отриманих даних проводили з обчисленням середых величин, стан-дартних в¡дхилень середтх величин (М±а) ¡ дов¡рчих ¡нтервал^. В¡дм¡нност¡ вважали в^о-г¡дними за р<0,05. Кореляц¡ю м¡ж к¡льк¡сними змЫними розраховували за допомогою парамет-ричного (лшмного) коеф¡ц¡eнта П¡рсона - г, для малочисельних виб^ок використовували непа-раметричний коеф¡ц¡eнт ранговоí кореляц¡í Стр-мена - г. Для пор^няння двох зм¡нних, що вва-
Кл¡н¡чна ендокринолог¡я та ендокринна х^урпя 3(40) 20 1 2
33
жаються взаемно незалежними, застосовували критерм х2 (розподтення Шрсона), що обчис-лювався за допомогою комп'ютерноТ програми STATISTICA 6.0 для Windows ХР2/7 (StatSoft, 2001). У статистичнм обробц використовували програми Microsoft Ехсе1 2007 для Windows ХР2/7, SPSS v.17-19 для Windows ХР2/7 (США).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Пошук доступних лтературних джерел вия-вив обмежену кшькють публкацм з питань не-пухлинних захворювань ЩЗ, пов'язаних з опро-мненням внаслщок аварп на ЧАЕС, до того ж бшьшють ¡з цих публкацм присвячено уражен-ню ЩЗ у дтей [4-7].
Результати першого з досл¡джень доросло)' популяцп продемонстрували наявн¡сть в^опд-ного зв'язку (р<0,0001) м¡ж д¡eю IB ¡ незлояюс-ними тирео'щними патолог¡ями, а також залеж-н¡сть Тх тяжкост в¡д в¡ку на момент опромнення (р=0,02) з п¡двищеним ризиком для о^б, мо-лодших за 20 роюв [8].
B ¡ншому дослщжены, яке охоплювало 4091 особу з тих, хто пережив атомне бомбардуван-ня у Х^осЫ та Нагасаю, через 55-58 рок¡в пю-ля опромЫення захворювання ЩЗ було знай-дено у 44,8% випадк¡в (р<0,001; 32,2% чолови к¡в ¡ 51,0% жнок) [9]. Поширен¡сть ус¡х твердих вузл^, злояк¡сних пухлин, доброяк¡сних вузл^ ¡ к¡ст становила 14,6%, 2,2%, 4,9% ¡ 7,7% вщпо-вщно. Встановлено в¡рог¡дну залежн¡сть "доза-ефект" (р<0,001) для д¡апазону опром¡нення ЩЗ 0,449-0,087 Зв. Але автори не виявили статис-тично значущоТ залежност "доза-ефект" для авто¡мунних захворювань ЩЗ - наявност ти-реоТдних антитш, г¡потиреозу та хвороби Грей-вса, д^гностованих у 28,2% (р=0,2), 3,2% (р=0,92) ¡ 1,2% (р=0,1) випадюв в¡дпов¡дно [10].
Oтриман¡ нами дан обстеження мешканц¡в Ук-раТни, як зазнали впливу IB, в¡др¡зняються вщ на-ведених вище й дозволяють збагатити картину уражень ЩЗ пщ д¡eю ¡он¡зуючого випром¡нювання.
У ПВА на ЧАЕС ппертрофны, г¡перпластичн¡ й автомуны захворювання розвивалися части ше, н¡ж у груп¡ контролю. Найбшьша Тх частота спостер¡галась у грут А, в як¡й превалювали дифузна нетоксична (40,4%; р=0) ¡ вузлова (23,1%; р<0,001) форми зоба (у грут контролю 4,8% ¡ 17,6%, вщповщно). В обстежених групи Б виявлено бтьше випадк¡в хрон¡чного авто-¡мунного тиреоТдиту (X2(Yates)=8,53, p=0,003 до контролю; рис. 1).
□ Дифузний нетоксичний зоб
□ Хрошчний аупымунний тиреощит
□ Вузловий зоб
Рис. 1. Частота патологи ЩЗ у постраждалих
внаслдок аварп на ЧАЕС (1МТ>30 кг/м2).
Встановлено, що у ПВА на ЧАЕС частота ти-реоТдноТ патологи, поряд з¡ збтьшенням об'ему ЩЗ, зниженням ехогенност¡ залози та ïï ультразвуковою неоднорщнютю з наявним ф¡брозом, зростае пропорцмно ¡ндексу маси т¡ла. Таку залежнють в¡дзначено для г¡пертроф¡чних, ппер-пластичних та авто^унних процес¡в у ЩЗ ¡ для субкл¡н¡чних порушень функци залози (рис. 2).
У / / / / / / / 16,4!)
f—
li.'u 11, и 12,3
L— L—J J —
А Б Bei УЛНА В Bei ПВА Контроль
(Групи)
Рис. 2. Пор1вняння об'ему ЩЗ у хворих на ХАТ ¡з р1зних груп досл'дження, як не мають вузлового зоба.
Збшьшення об'ему ЩЗ в оаб ¡з вищим IMT знайдено як у групах ПВА, так ¡ в грут контролю, хоча воно було в^огщно бшьшим в УЛНА (р=0,0004). З цих даних можна зробити висно-вок, що пряма залежнють об'ему ЩЗ вщ IMT е загальною законом^ыстю, а 1В справляе додат-ковий стимулюючий вплив на тканину ЩЗ, сприяючи посиленню тиреоТдноТ ппертрофп (рис. 3).
Вивчення гормонального та метаболнного статусу УЛНА (групи А та Б) виявило кореляцю мж станом ЩЗ обстежених о^б ¡ р¡внями ТТГ, С-пептиду та кортизолу. Встановлено також, що бшьшють характеристик ЩЗ, отриманих шляхом УЗД-дослщження, корелюють з ¡нсулЫо- та
34
КлЫнна ендокринолопя та ендокринна х¡рург¡я 3(40) 201 2
лептинорезистентн¡стю, а ступ¡нь вузлового зоба -з р^нями церебральних гормоыв: мелатон¡ну ¡ а-меланоцитстимулюючого гормону (а-МСГ).
25-29,9 30 i бiлыпе
1МТ, кг/м2
Рис. 3. Об'ем ЩЗ залежно вщ ¡ндексу маси т'та та категорИ' постраждалих осб (евакуйован'1 - евакуйован'1 з 30-км зони в'щчуження).
Розвиток дифузного нетоксичного зоба (ДНЗ) залежав вщ вмюту таких гормоыв, як се-ротонш (г2=0,8), лептин (г2=0,95), кортизол (г2=0,95), а також вщ наявност¡ ¡нсулшорезис-тентност (Ои1СК1.нсул.н, г2=0,79; табл. 1). В ус¡х ПВА на ЧАЕС виявлено статистично значуще зб¡льшення об'ему ЩЗ, надто в УЛНА йодного перюду 1986 року (тобто в о^б, яю отримали комбноване опром¡нення ЩЗ у найвищих до-
зах) ¡з хрошчним авто¡мунним тиреоíдитом (ХАТ).
На розвиток вузлового зоба в УЛНА вплива-ли рюы а-МСГ (г2=0,7) ¡ мелaтон¡ну (г2=0,99), а суб-клЫны порушення функц¡í ЩЗ (г2=0,63) стмко ко-релювали з ¡нсул¡норезистентн¡стю (Ои!СК!с-пептид, г2=0,53) ¡ лептинорезистентн¡стю (¡ндекс лепти-ну, г2=0,59). Статистично значущий зв'язок вщ-значено м¡ж ХАТ ¡ р¡внями ¡нсул¡ну (г=0,73; р<0,01) та лептину (г=1; р<0,01), а також пов'яза-ними з ними лептино- (г=0,9; р<0,01) та ¡нсул¡-норезистентыстю (ИОМД.нсул.н, г=0,68; р<0,01). Розвиток ХАТ мав значну кореляцю до С-пеп-тиду (г2=0,61) ¡ НОМАс-пептИд (г=0,87).
Отже, aнaл¡з кл¡н¡чних даних дозволив впер-ше встановити у ПВА залежысть стану тиреоíд-ноí системи не лише вщ д¡í несприятливих чин-ник¡в aвaр¡í на ЧАЕС, а й вщ р¡вн¡в нетиреощних гормон¡в та ¡ндексу маси тша, як¡ справляють стимулюючий вплив на розвиток пперпластич-них, г¡пертроф¡чних й авто^унних процес¡в у ЩЗ, надто в УЛНА.
ВИСНОВКИ
1. Високу розповсюджен¡сть пaтолог¡í ЩЗ серед населення Украши пов'язано як ¡з комби нованою д¡eю низки несприятливих природних, антропогенних та ¡ндивщуальних чинниюв, так ¡
Таблиця 1
Кореляц1йна залежнють (г) м1ж об'емом щитопод1бно1 залози та гормональним статусом
в УЛНА на ЧАЕС
Лабораторний показник
Статистичний показник
Результат
Тиреотропний гормон
Серотон
а-МСГ
Мелатон
О-пептид
ЬЮ!^ „
г2
п
г
г2
п
г г2
п
-0,075
0,284
208
-0,165
0,336
36
0,136 0,303 59
0,215 0,207 36
0,140 0,296 58
0,130 0,334 57
см
1 8,5-24,9
г
2
КлЫнна ендокринолопя та ендокринна х^урпя 3(40) 201 2
35
Заюнчення табл. 1
Лабораторний показник
Статистичний показник
Результат
QUICK!,
Антитта до шсуглну Ысуглн
HOMA ,
QUICK! î
Лептин
1ндекс лептину
Кортизол
r2
n
r
r2 n
-0,023
0,864
57
-0,089 0,572
43
-0,105 0,392 68 -0,086 0,488
67
-0,076
0,541
67
0,014
0,931 42
-0,014
0,928
42
-0,057
0,678
55
3 HaflBHic™ acouiaTMBHèx 3B'fl3KiB ¡3 ropMOHaëb-HMM i MGTaôoëinHMM CTaTycoM.
2. Ochobhmmm HacëiflKaMè onpoMiHGHHfl Ù3 y ÏBA Ha HAEC onifl, BBaœaTè AH3, ByçëoBèé 3o6 Ta XAT, 3a hkmx cnocTGpiraeTbca cxèëbHicTb ao 6iëbrn 3HaHHoro 30iëb0GHHfl oô'eMiâ Ù3, Hiœ y rpyni KoHTpoëra.
3. 36iëb0GHHfl oö'eMy LU,3 nponopuiéHo 3poc-TaHH^ IMT Mae xapaKTGp 3araëbHoï 3aKoHoMipHocTi. B YËHA ög 30iëb0GHHfl e 6iëbw 3HaHyùèM (p=0,0004), Hiœ y rpyni KoHTpoëro (p=0,001), hg-3aëGXHo BiA HaflBHoï ôopMè tmpgoïahoï naToëoriï.
4. niflBèùGHi piBHi iHcyëiHy, ëGïTèHy Ta Kop-Tè3oëy, a TaKoœ noB'fl3aHi 3 hmmm iHcyëiHo- Ta ëGnTèHopG3ècTGHTHicTb nocèëromb BnëèB IB Ha cTaH Ù3.
ËITEPATyPA
1. Schonfeld S.J. Common genetic variants in sex hormone pathway genes and papillary thyroid cancer risk [Text] / S.J. Schonfeld, G. Neta, E.M. Sturgis [et al.] // Thyroid. - 2012. - №2. -P. 151-156.
2. Bochukova E. A mutation in the thyroid hormone receptor alpha gene [Text] / E. Bochukova,
N. Schoenmakers, M. Agostini [et al.] // N Engl J Med. - 2012. - № 3. - P. 243-249. Panicker V. Genetics of thyroid function and disease [Text] / V. Panicker // Clin Biochem Rev. -2011. - №4. - P. 165-175. Li Volsi V. Pathology of thyroid disease [Text] / V. Li Volsi. // In Braveman LE, Utiger RD: The Thyroid. A Fundamental and Clinical Text, [8th ed.]. Philadelphia: Lippincott, 2000. - 496 p. Mettler F.A. Thyroid nodules in the population living around Chernobyl / F.A. Mettler, M.R. Williamson, H.D. Royal [et al.] [Text] // JAMA. - 1992. -Vol. 268. - P. 616-619.
Schneider A.B. Dose response relationships for radiation-induced thyroid cancer and thyroid nodules: evidence for the prolonged effects of radiation on the thyroid. [Text] / A.B. Schneider, E. Ron, J. Lubin [et al.] // J Clin Endocrinol Me-tab. - 1997. - Vol. 77. - P. 362-369. Pacini F. Thyroid consequences ob the Chernobyl nuclear accident [Text] // F. Pacini, T. Vo-rontsova, E. Molinaro [et al.] // Acta Paediatr. -1999. - Vol. 88. - P. 23-27. Wong F.L. Noncancer diseases incidence in atomic bomb survivors: 1958-1986 [Text] / F.L. Wong, M. Yamada, H. Sasaki [et al.] //Radiat. Res. -1993 - № 135. - P. 418-430.
2
2
2
3
4
5
6
7
8
36
КлЫнна ендокринолопя та ендокринна х^урпя 3(40) 201 2
9. Pacini F. Radiation and thyroid autoimmunity / F. Pacini, T. Vorontsova, E. Molinarol, E. [et al.] [Text] // International journal of Radiation Medicine. - 1999. № 3-4. -P. 20-24.
10. Imaizumi M. Radiation dose-response relationships for thyroid nodules and autoimmune thyroid diseases in Hiroshima and Nagasaki atomic bomb survivors 55-58 years after radiation exposure [Text] / M. Imaizumi, T. Usa, T. Tominaga [et al.] // JAMA. - 2006. - № 9. - P. 1011-1022.
РЕЗЮМЕ
Связь состояния щитовидной железы с гормональным и метаболическим статусом у пострадавших в результате аварии на ЧАЭС А.В. Каминский
Анализ клинических данных позволил впервые установить зависимость состояния тиреоидной системы не только от воздействия неблагоприятных факторов аварии на Чернобыльской АЕС, но и от уровней нетиреоидных гормонов и индекса массы тела, которые оказали дополнительное стимулирующее влияние на развитие гиперпластических, гипертрофических и аутоиммунных процессов, особенно у участников ликвидации последствий аварии. Эффекты облучения щитовидной железы усилива-
ются за счет влияния увеличенных концентраций инсулина, лептина и кортизола, наличия связанных с ними инсулино- и лептинорезистентности.
Ключевые слова: авария на Чернобыльской атомной электростанции, участники ликвидации аварии, ионизующее излучение, эндокринная система, щитовидная железа.
SUMMARY
Change of thyroid in Chernobyl accident survivors under impact of endogenous hormonal factors A. Kaminskyi
Clinical data analysis for the first time resulted in identification of thyroid system status depending not only on the unfavorable factors of the Chernobyl NPP accident but on non-thyroid hormone values and body mass. The endogenous drivers had an extra stimulating impact on hyperplastic, hypertrophic and autoimmune process onset especially in the accident clean-up workers. Thyroid radiation effects are amplified due to the increased concentrations of insulin, leptin, cortisol, both with and leptin resistance and insulin resistance attributed to that.
Key words: Chernobyl nuclear power plant accident, liquidators, ionizing radiation, endocrine system, thyroid gland.
Дата надходження до редакцп 03.09.2012 p. KëiHiHHa ендокринолопя та ендокринна х1рурпя 3(40) 20 1 2
