УДК 616.441-006.5-089.15.
ТАРАЩЕНКО Ю.М.1, БОЛГОВ М.Ю.1,1ВАНОВА О.М.2, ГЕРАСИМЕНКО В.Б.2, БОЙКО З.Н.2 1ДУ «1нститут ендокринологИ та обмну речовин 'м. В.П. Комсаренка НАМН Украни» 2 На^ональний науковий центр радiацiйноI медицини НАМН Украни, м. Кив
В^ДАЛЕЫ РЕЗУЛЬТАТИ ЖРУРПЧНОГО Л^УВАННЯ ДОБРОЯКЮНОТ ВОГНИЩЕВОТ ПАТОЛОГИ ЩИТОПОДiБНОÍ ЗАЛОЗИ
Резюме. Проведено анал':з в':ддалених результатв органозбергаючих опера^й на щитоподiбнiй залозi
з приводу доброяюсно!вогнищево!патологи. Виявленi закономiрностi виникнення рецидивiв залежно вд обсягу операци, морфолопчного типу вузл^в, !х множинност'\. Також вивчений вплив ра^ацйного опро-мiнення, отриманого в 1986 р. внаслдок авари на ЧАЕС, на розвиток рецидивiв доброяюсно! вогнищево! патологи щитоподбно! залози.
Ключовi слова: рецидиви доброяюсно! вогнищево! патологи щитоподбно! залози, органозбергаючi операци, радiацiйне опромiнення.
о Fl ® Клиническая тиреоидология
/Clinical Thyroidology/
International journal of endocrinology
Виникнення шсляоперацшного (п/о) рецидивного зоба е одним iз незадовтьних результапв хiрургiчного л^вання вузлового та багатовузлового зоба. Але ця проблема залишаеться актуальною з огляду на високу кшьысть первинних хiрургiчних втручань на щитопо-дiбнiй залоз1 (ЩЗ) при стшкш тенденци до збiльшення захворюваност на вузловi форми зоба [1—3]. Статис-тичнi показники рецидивного зоба перебувають у широких дiапазонах (вiд 3 до 70 %), у тому чи^ внаслiдок рiзного трактування сутностi рецидиву [4, 5].
Хiрургiчне лiкування рецидивного зоба — бтьш складне завдання, нiж тератя первинного захворю-вання. За даними лггератури, найбiльша юльюсть таких шсляоперацшних ускладнень, як ушкодження поворотного гортанного нерва та шсляоперацшний гшопаратиреоз, вiдзначаються саме при виконаннi по-вторних операцiй на ЩЗ, що обумовлене рубцевими змiнами, атиповим розташуванням рецидивних вузлiв, анатомо-топографiчними змiнами в дтянщ операци [6-8].
Окрiм того, в Укра!ш проблема вогнищевих утво-рень (ВУ) ЩЗ набула особливо! значущост пiсля авари в 1986 р. на ЧАЕС. Звюно, що в першу чергу це сто-суеться рiзкого пiдвищення захворюваностi на радiа-цiйно-iндукованi високодиференцiйованi карциноми ЩЗ. Робп; присвячених вивченню впливу наслщыв авари на ЧАЕС на стан доброяюсно! вогнищево! патологи ЩЗ, значно менше, але вони вказують на збть-шення кiлькостi хворих на вузловий зоб та хрошчний автоiмунний тирео!дит серед мешканцiв забруднених територш [9-12]. Робiт, присвячених вивченню радiа-
цiйного впливу на рецидиви доброяюсних вогнищевих утворень ЩЗ, у доступнш лiтературi не знайдено.
Метою нашого дослiдження було вивчити вщда-ленi результати хiрургiчного лiкування доброяюсно! вогнищево! патологи ЩЗ у пащентав, оперованих у кпiнiцi ДУ «1нститут ендокринологи та обмiну речовин iM. В.П. Комюаренка», якi мають 10^чний перiод спо-стереження.
Матерiали i методи
Матерiалом дослiдження стали данi амбулаторних карт та юторш хвороби пащенпв, яю перенесли орга-нозберiгаючi операци (ОЗО) на ЩЗ i мали 10-рiчний перiод пiсляоперацiйного спостереження. Цей термш обрано як такий, що найбтьше вiдповiдае саме аналь зу вщдалених результатiв. Пiд перiодом спостереження розумти термiн вiд дати оперативного лшування до дати останнього шсляоперацшного ультразвукового дослщження (УЗД). Bd пацiенти були роздiленi на двi групи: з рецидивним та безрецидивним перебиом пiсляоперацiйного перiоду. Пд рецидивом розумiли будь-яке окремо описане в протоколi УЗД-утворення в залишковш тканинi ЩЗ розмiром 5 мм у дiаметрi та бiльше.
Адреса для листування з авторами: Таращенко Ю.М. E-mail: [email protected]
© Таращенко Ю.М., Болгов М.Ю., 1ваноБа О.М.,
Герасименко В.Б., Бойко З.Н., 2015 © «Мжнародний ендокринолопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Bei пащенти групи були onepoBaHi в xipypri4H0My вiддiлi KniHiKM ДУ «1нститут ендокринологй' та обмшу речовин iM. В.П. KoMieapeHKa» в пеpiод i3 1980 по 2004 piK. Надат пpoвoдився детальний aнaлiз хapaктepистик пepвиннoгo вузла (вyзлiв), i3 пpивoдy якого було ви-конано oпepaтивнe втpyчaння, а саме: максимального poзмipy вузла; ктькосп вyзлiв та ix poзтaшyвaння в ЩЗ (сoлiтapний вузол, багатовузлове двoбiчнe чи багато-вузлове oднoстopoнне ypaжeння); обсягу пpoвeдeнoгo oпepaтивнoгo втpyчaння та основного мopфoлoгiчнoгo типу вyзлiв — аденома, вузловий та багатовузловий зоб, xpoнiчний тиpeoiдит.
З метою оцшки впливу paдiaцiйнoгo oпpoмiнeння внаслток aвapii на ЧАЕС на poзвитoк peцидивiв вуз-лoyтвopeння пpoвoдився анатз oтpимaниx доз ощо-мiнeння ЩЗ пащентав гpyпи, ят були ^po^ern до 1986 p. i мешкали на тepитopii Kиiвськoi, Житом^-сько!', Чepнiгiвськoi областей та мiстa Киева, осктьки саме ця тepитopiя найбтьше постраждала внaслiдoк aвapii на ЧАЕС. Дoзoвi навантаження poзpaxoвyвaлись у Нацюнальному науковому цeнтpi paдiaцiйнoi меди-цини НАМН Укpaiни. Рoзpaxyнкoвi мoдeлi включали peзyльтaти пpямиx вимipювaнь aктивнoстi paдioйoдy у ЩЗ, що пpoвoдились на paдioaктивнo-зaбpyднeниx тepитopiяx у 1986 p. Доза oпpoмiнeння ЩЗ пaцiентa також визначалась з ypaxyвaнням особливостей paдia-цiйнo-гiгiенiчнoi ситуацй', що спoстepiгaлaся в населе-ному пyнктi, де вш пpoживaв у тpaвнi-чepвнi 1986 p., xapaктepy iндивiдyaльнoi пoвeдiнки, бioкiнeтичниx па-paмeтpiв opгaнiзмy людини залежно вщ ii вiкy та стaтi [11, 12]. Залежно вщ величини poзpaxoвaнoi дози всi особи, ят спoстepiгaлись, були poзпoдiлeнi на 8 ^уп за iнтepвaлaми доз. До пepшoi гpyпи входили пaцiенти з дозами < 5 м^, пpeдстaвники останньо!' гpyпи мали дози в iнтepвaлi 1—2 rp. Анaлiз peзyльтaтiв наведено нижче.
Результати дослiдження
Всього пaцiентiв, яы пepeнeсли ОЗО на ЩЗ i якi мали 10-piчний пepioд пiсляoпepaцiйнoгo спoстepe-ження, виявилось 522. У 294 iз них було виявлено т чи iншi дoдaткoвi yтвopeння в зaлишкoвiй ткaнинi ЩЗ, що становить 56,3 %, у 228 пащенпв зафшсовано без-peцидивний пepeбiг пiсляoпepaцiйнoгo пepioдy, що
становило 43,7 %. У табл. 1 наведена характеристика груп пащенпв залежно вщ розмiрiв первинних вогни-щевих утворень ЩЗ, з приводу яких проводилось опе-ративне втручання.
Основна кшьысть первинних вузлiв, що пiдлягали оперативному лкуванню, мала розмiри вiд 20 мм та бтьше, при цьому показник рецидивiв в групах прин-ципово не вiдрiзняеться i перебувае в межах вiд 53,2 до 60 %. Як видно з табл. 1, зi збтьшенням розмiрiв вузлiв зберiгаеться рiвновага в групах. Вiрогiдноl рiзницi мiж групами розмiрiв первинних вузлiв не виявлено.
Серед загально! кiлькостi пацiентiв незалежно вщ перебiгу пiсляоперацiйного перiоду найбiльше було хворих з солiтарними вузлами ЩЗ, що становило 62 % вщ ушх обстежених. Одностороннi множиннi вузли ви-явленi в 10,4 % пащенпв, двостороннi множиннi — у 27,6 %. Такий розподт виник унаслток того, що пере-важнш бiльшостi пацiентiв iз багатовузловим уражен-ням ЩЗ виконувалась тиреоlдектомiя i такi пацiенти в наше дослщження не входили.
На рис. 1 наведений розподт пащенпв залежно вт кiлькостi вузлiв та !х розташування з урахуванням пере-бiгу шсляоперацшного перiоду.
Як видно з рис. 1, бтьше шж половина пащенпв обох груп оперованi з приводу солггарного вузла ЩЗ. При порiвняннi мiж групами вiдзначаеться вiрогiдно часпше двобiчне ураження множинними вузлами у па-цiентiв iз рецидивним переб^ом порiвняно з пащента-ми без рецидивного зоба (р < 0,05).
а 200
н X
■й 150
Л 100
н и
'1 50 ¡2
167
157
97
30
47
24
Рецидиви
Без рецидивш
■ ConiTapHi
■ Двостороны множины вузли □ OflHOCTOpOHHi MHOJKMHHi вузли
Рисунок 1. Розподт первинних вузл/в залежно в'щ ix клькост та розташування
Таблиця 1. Розподл оперованих на ЩЗ iз приводу доброяксних ВУ за розмрами первичного вузла
та наявнстю рецидиву вузлоутворення
Po3Mip первинного ВУ ЩЗ (мм) Рецидив вузлоутворення в п/о перiодi Всього пащенлв
Абс. %
До 19 20 45,5 44
20-29 75 53,2 141
30-39 96 60 160
40-49 52 59,8 87
50 табтьше 51 56,7 90
Ктьюсть пащенлв 294 56,3 522
Таблиця 2. Розподл пац1ент1в за обсягом виконаного оперативного втручання на ЩЗ та залежно вд наявност рецидиву вузлоутворення
Обсяг операцП Рецидив вузлоутворення в п/о перюд1 Всього
Абс. %
Гемiтиреоíдектомiя 128 55,2 232
Гемнтирео'щектоммя та резекцiя iншоí частки 43 51,8 83
Резекщя частки 37 52,1 71
Резекцiя обох часток 86 63,2 136
Всього пащенпв 294 56,3 522
Таблиця 3. Розподл пац1ент1в з односторонн1ми множинними вузлами за обсягом виконаного
оперативного втручання
Обсяг операцП Рецидив вузлоутворення в п/о перюд1
Абс. %
Гемiтиреоíдектомiя, n = 29 16 55,2
Гемiтиреоíдектомiя та резекцiя iншоí частки, n = 15 7 46,6
Резекцiя частки, n = 10 7 70
Таблиця 4. Розподл пац1ент1в ¡з солтарними вузлами за обсягом виконаного оперативного втручання
Обсяг операцП Рецидив вузлоутворення в п/о перюд1
Абс. %
Гемiтиреоíдектомiя, n = 201 110 54,7
Гемiтиреоíдектомiя та резекщя шшо'( частки, n = 42 19 45,2
Резекщя частки, n = 59 29 49,2
Резекщя обох часток, n = 22 9 40,9
У табл. 2 наведений загальний розподт пащенпв залежно вт проведено! операци на ЩЗ та наявност рецидиву. Bti виконаш резекцшш втручання були роз-подтеш на чотири групи залежно вт повного чи не-повного видалення уражено! частки ЩЗ та проведення резекци контралатерально! частки.
Як видно з табл. 2, резекцшш втручання на обох частках ЩЗ частше виконувались пащентам iз реци-дивним перебiгом пiсляоперацiйного перiоду, хоча дана рiзниця не е вiрогiдною порiвняно з iншими операциями.
У табл. 3 та 4 наведений розподт виконаних опера-цш залежно вiд множинностi, сторони ураження вузлами та виникнення рецидивiв у пiсляоперацiйному перiодi.
Як видно з табл. 3, резекщя одше! частки ЩЗ при односторонньому багатовузловому ураженш найчасть ше призводила до розвитку рецидиву вузлоутворення в шсляоперацшному перiодi (70 %). Найменша ктьюсть рецидивiв виникла при виконаннi гемггирео!дектоми з резекцiею контралатерально! частки — 46,6 %.
При солггарному вузловому ураженш ЩЗ вiрогiд-но! рiзницi у виникненнi рецидиву залежно вт обсягу операци не вiдзначено. РадикальнМ за обсягом втручання — резекщя обох часток та гемiтирео!дектомiя з резекцiею контралатерально! частки ртше призводили
до розвитку рецидивiв (40,9 та 45,2 % втповтно) на вщмшу вiд бiльш ОЗО.
При аналiзi групи пацiентiв iз двобiчними множинними вузлами вiдзначено, що проводились два типи ОЗО, а саме гемiтирео!дектомiя з резекщею шшо! частки та резекцiя обох часток ЩЗ. В обох випадках втсо-ток рецидивiв був високим — 64,3 та 67,9 % втповтно. Цi данi свiдчать про те, що навпъ наближенi за обсягом до тирео!дектоми операци в переважнш бiльшостi ви-падкiв призводять до розвитку рецидивiв.
Визначення типу морфолог!! первинних вузлiв ЩЗ, з приводу яких проводилось оперативне л^вання, проводилось за патогiстологiчним висновком. Було видле-но чотири основш морфологiчнi типи: 1) фолiкулярнi аденоми; 2) вузловий зоб; 3) багатовузловий аденома-тозний та багатовузловий коло!дний зоб; 4) хрошчний тирео!дит. О^м того, за наявностi ознак хрошчного тирео!диту в позавузловiй тканинi додатково вказувався фон хрошчного тирео!диту. У табл. 5 наведений розподт пащенпв залежно вт морфолог!! первинного вузла.
Як видно з табл. 5, основними морфолопчними типами первинних вузлiв були аденома та багатовузловий зоб. Вiрогiдно частше рецидиви розвиваються в пацiентiв, яким виконанi органозбериаюш операци з приводу багатовузлового зоба, порiвняно з оперовани-ми з фолшулярними аденомами (р < 0,05).
Таблиця 5. РозподЛ оперованих на ЩЗ з приводу доброяксних ВУ за пстолопчними д 'агнозами
та наявнстю рецидиву вузлоутворення
Пстолопчний дiагноз Без вузлоутворення шсля опе-рацГГ Рецидив вузлоутворення в п/о перiодi Всього
Абс. % Абс. %
Аденома 107 46,9 117 39,8 224
Багатовузловий зоб 80 35,1 134 45,9 214
Вузловий зоб 35 15,4 41 13,6 76
Хроычний тирео'щит 6 2,6 2 0,7 8
Всього пащенлв 228 100 294 100 522
Таблиця 6. Розподл пац1ент1в ¡з рецидивними вузлами залежно вд ix розташування
щодо типу первинного ураження
Рецидиви на сторош ураження Рецидиви на протилежнш сторош Рецидиви на сторош ураження Рецидиви на обох сторонах Всього
Абс. % Абс. % Абс. %
Солтары первинн вузли 143 85,6 11 6,6 13 7,8 167
Односторонн множинн первинн вузли 22 73,3 6 20 2 6,7 30
Двосторонн множинн первиннi вузли 0 0 69 71,1 28 28,9 97
Всього пацieнтiв 165 56,1 86 29,3 43 14,6 294
Вплив змш у позавузловш тканиш ЩЗ у виглядi хрончного тиреощиту на перебю пюляоперацшного перюду вивчався за наявнiстю в патопстолопчному ви-сновку вказiвки на наявнють фону тиреощиту. Загалом так! змши в позавузловiй тканинi у пащенлв iз рецидив-ним перебiгом вщзначеш у 34 випадках, що становило 11,6 %, а в пащенлв !з безрецидивним перебiгом вияви-лися у 40 випадках, що становило 17,5 %. Дана р!зниця м!ж групами не е в!рогщною, але наближаеться до не!. Якщо ж враховувати змши в позавузловш тканиш за типом тиреощиту разом !з тиреощитом як типом морфологи первинного вузла, то в груш пащенлв без рецидивiв виявлено 46 таких випадтв (20,2 %), а в груш пащенлв !з рецидивами — 36 випадыв (12,4 %). Тобто частота ви-явлення морфолопчних змш за типом тиреощиту е в!ро-гщно нижчою (р < 0,05) у груш пащенлв !з рецидивним перебiгом пюляоперацшного перюду.
Також проведено анал!з наявносл патолопчних змш у залишковш тканин! ЩЗ за даними протокол!в пюляоперацшних УЗД. Даний анал!з початково про-водився автоматизовано, шляхом пошуку в текстових полях ключових фраз «Дополнительные образования в железе не определяются. Ткань железы изоэхоген-на. Эхоструктура однородна». Наявнють таких вираз!в свщчить про наявнють ультразвукового вар!анта нормально! тканини ЩЗ у пащента. Таких пащенлв було 21 (7,1 %) особа в груш з рецидивами та 36 (15,8 %) ошб у груш без рецидив!в. Ця р!зниця е також в!рогщною (р < 0,01) ! свщчить про бтьш частий вар!ант норми залишково! тканини ЩЗ у пащенлв без рецидив!в. За-значений результат е тдтвердженням неправильного
вибору обсягу операцй' в сторону збереження патоло-ri4HO змшено! тканини ЩЗ.
При виявленнi рецидивних вузлiв у залишковiй тканинi ЩЗ через певний промiжок пюляоперацш-ного перюду постае питання виникнення рецидиву на сторош первинного ураження чи на протилежнш i, вiдповiдно, умовний розподт на «справжнш» та «не-справжнш» рецидиви. Тому всi рецидивш вузли були розподiленi на три групи:
1) на сторонi ураження, тобто рецидивш вузли ви-никли в тiй же частцi, у якш був хоча б один первинний вузол i яка не була повнютю видалена;
2) на протилежнш сторош, тобто вузли виникли в тш частцi, що на момент первинно! операцй' була ви-знана хирургами iнтактною за даними УЗД та штраопе-рацшно! ревiзil;
3) на двох сторонах, тобто рецидивш вузли виникли як на сторош вузлового ураження, так i на сторош ш-тактно! частки.
У групи пацiентiв iз рецидивами «на протилежнш сторош» та «на двох сторонах» потрапили лише хворi з одностороншми первинними вузлами — солггарними або множинними. Всi випадки рецидивiв у пацiентiв iз двобiчними вузлами вважалися «на сторонi ураження» незалежно вiд локалiзащl домiнуючого вузла за його наявносл. У табл. 6 наведений розподт пащенлв залежно вщ типу вузлового ураження ЩЗ та локалiзацil рецидивних вузлiв. У табл. 6 наведенi лише пащенти з рецидивами.
Як видно з табл. 6, рецидиви на сторош первинного ураження виникли у 86 пащенлв i становили 29,2 %
Таблиця 7. Розподл пац1ент1в за морфолопчними типами вогнищевих утворень
Всього Тип морфологи рецидивних вузл1в Всього
Аденома Багатовузловий зоб Вузловий зоб
Аденома 0 0 0 0
Багатовузловий зоб 4 4 3 11
Вузловий зоб 0 2 0 2
Всього пащенпв 4 6 3 13
40
X 35
о, 30
а 25 х
Л 20
ь 15Н ¡е £ 10
¡2 5
I I г ■ Гт Л
23456789 Термш виникнення рецидиву, роки
■ До 20 мГр □ Понад 20 мГр
10
Рисунок 2. Залежнсть строюв виявлення рецидив'в (у повних роках) в д дозового навантаження
вт ушх пащентав iз рецидивами. Даний показник може свтчити про недiагностованi змiни в залишковш тка-нинi ЩЗ або про нерадикальнють оперативного лшу-вання, оскльки основну частину з них (80,2 %) стано-вили хвор^ у яких були первиннi двобiчнi множиннi вузли. Серед пацiентiв iз солiтарними первинними вузлами основна частина рецидивiв (85,6 % вiд ушх солiтарних вузлiв) виникла в протилежнш частцi ЩЗ.
Розмiри рецидивних вузлiв визначались за протоколами шсляоперацшних УЗД шляхом фiксацii максимального розмiру рецидивних вузлiв. У бтьшо1 ча-стини пацiентiв (73,1 %) розмiри рецидивних вузлiв були в межах вт 5 до 19 мм. У 17,3 % пащенпв розмiри рецидивних вузлiв були вт 20 до 29 мм. Клшчно зна-чущi рецидивнi вузли, тобто з розмiрами понад 30 мм, виявилися у 28 пацiентiв, що становило 8,5 % вiд ушх пацiентiв iз рецидивними вузлами. Також було проведено анал1з результат х^рурпчного лiкування пащен-тiв iз повторним вузлоутворенням у ЩЗ. Так, повторно прооперовано в клшщ ДУ «1нститут ендокринологii та обмiну речовин iм. В.П. Комюаренка» 16 пащенпв, що становило 5,4 % вт усiх пацiентiв iз рецидивами. Повторш операцii виконувались у рiзнi строки: вт одного до 15 роыв пiсля первинноi' операцii. У перюд вiд одного до чотирьох роыв повторно прооперовано 6 па-щенпв. У табл. 7 наведений розподт пацiентiв залеж-но вт морфологiчних типiв первинних та рецидивних вогнищевих утворень.
Як видно з табл. 7, найчастше повторно були опе-роваш пацiенти з багатовузловим зобом за типом морфологи первинних вузлiв. Нове захворювання тирео'т-
ного залишку виникло майже в половини пащентав (7 осiб).
Аналiз взаемозв'язку виникнення повторного вуз-лоутворення в ЩЗ вт отримано! дози опромiнення проводився за даними пащентав, для яких були розра-хованi дози (мГр) за мюцем проживання. Загальна ыльысть пацiентiв становила 739 чоловiк, iз них 465 чоловiк iз групи з безрецидивним перебiгом шсляопе-рацшного перiоду i 274 — з рецидивами, що становить 37 %. Слд втзначити, що в цю групу увшшли пащен-ти з рiзними, часто значно меншими, строками тсля-операцiйного спостереження, тому втсоток рецидивiв значно нижчий, нiж у попереднш групi (522 особи) (37 та 56,3 % втповтно).
Проведено вивчення строив виявлення рецидивiв (274 пащенти) залежно вiд величини отримано1 дози опромiнення шляхом проведення аналiзу термiну виникнення рецидивних вузлiв у роках. Всi пацiенти роз-подiленi на двi групи: до 20 мГр (дозовi групи 1, 2) та понад 20 мГр (дозовi групи 3—8). Результати наведеш на рис. 2.
Як видно з рис. 2, у пащентав, у яких дозове наван-таження було понад 20 мГр, втзначалося бтьш швидке виникнення рецидивних вузлiв порiвняно з патентами, якi отримали менше дозове навантаження. Дана рiзниця е вiрогiдною при порiвняннi перших трьох роыв тсля оперативного втручання та наступних трьох роыв (р < 0,01). Щ данi можуть свтчити про негатив-ний вплив опромшення на перебiг доброяысно1 вогни-щево1 патологи ЩЗ.
Враховуючи наявнiсть у цш групi пацiентiв iз рiзни-ми i часто значно меншими перюдами спостереження (нiж 10 роыв) для подальшого аналiзу були вщбраш тi пацiенти, як! мали 10^чний перiод спостереження. Загальна ктьысть таких пащенпв становила 200 чо-ловш, iз них у 118 пащентав спостерiгалося повторне виникнення ВУ, що становило 58 %. Даний показник майже збиаеться з показником ылькосл рецидивiв по-передньо1 групи (58 та 56,3 % втповтно), що шдтвер-джуе важливiсть тривалого (10 роыв та бтьше) перiоду спостереження.
У табл. 8 наведений загальний розподт пащентав по групах.
Слiд вiдзначити, що найбтьша кiлькiсть пацiентiв у групi з рецидивами отримала дозове навантаження втповтно до друга та третьо1 дозово1 групи, а в групi без рецидивiв — третьо1 та четверто1 дозово1 групи. На рис. 3 наведений розподт пащенпв залежно вт отри-
Таблиця 8. Розподл пац1ент1в по групах залежно вД отриманоi дози опромнення
Дозова група мГр Всього Без рецидиву З рецидивом
Абс. % Абс. %
1 < 5 1 - - 1 0,9
2 5-20 40 2 2,4 38 32,8
3 20-50 125 60 71,4 65 56
4 50-100 14 10 11,9 4 3,4
5 100-200 11 6 7,1 5 4,3
6 200-500 6 3 3,6 3 2,6
7 500-1000 2 2 2,4 - -
8 1000-2000 1 1 1,2 - -
Всього 200 84 100 116 100
а. о ш X J
S
'S л с 5
70 60 50 40 30 20 10 0
1-2 3 4 5
Дозова група
■ 3 рецидивами □ Без рецидивш
6-8
Рисунок 3. Розподл пац1ент1в залежно вД отриманоi дози опромнення
мано! дози опромшення та факту виникнення рецидиву в шсляоперацшному перiодi на пiдставi 10-рiчного спостереження.
Враховуючи малу кшьтсть пацiентiв, як! мають тривалий перiод спостереження й отримали дозу опро-мiнення ЩЗ внасл!док аварй' на ЧАЕС, для наведення результат дозов! групи були об'еднаш. При аналiзi в!дзначалося в!рог!дно частше (p < 0,05) виявлення рецидиву вузлоутворення серед пащентав !з навантажен-ням опромшення в межах дозово! групи 2 пор!вняно з загальною кшьыстю рецидив!в. Однак встановити чп"-ку залежшсть виникнення рецидиву в!д величини отримано! дози рад!ацй не можна, враховуючи невелик! розм!ри виб!рки.
Висновки
1. Високий в!дсоток повторного вузлоутворення в залишковш тканин! ЩЗ (56,3 %) через 10 роив шсля операци св!дчить про актуальшсть i нерозв'язаш пи-тання ще! проблеми.
2. При двоб!чному вогнищевому ураженш вико-нання резекцшних втручань на ЩЗ часто призводить до розвитку рецидив!в.
3. При односторонньому багатовузловому ураженш оптимальним обсягом операци е гемп,ирео!дектом!я та резекщя контралатерально! частки ЩЗ.
4. Операщею вибору при солiтарному вузлi ЩЗ може бути резекцiя частки ЩЗ без пгдвищення ризику розвитку рецидиву у вщдаленому пiсляоперацiйному перiодi.
5. Наявнiсть змгн у позавузловш тканинi ЩЗ при УЗД мае негативне прогностичне значення щодо роз-витку повторного вузлоутворення в ЩЗ.
6. За нашими даними, у пащентгв, якг отримали до-зове навантаження опромшення 20 мГр i бгльше вна-слiдок авари на ЧАЕС в 1986 р., розвиток повторного вузлоутворення в ЩЗ вгдбуваеться швидше поргвняно з гншими пащентами.
Список лiтератури
1. Павловський 1.М. Шсляоперацтний рецидивний зоб: шляхи попередження i лкування / 1.М. Павловський // Львiвський медичний часопис. — 2010. — Т. 16, №4. — С. 108-111.
2. Кравченко В.1. Динамка захворюваносmi на патоло-гт щитоnодiбноí залози в Украгт / В.1. Кравченко, С.В. Постол // Международный эндокринологический журнал. — 2011. — № 3 (35). — С. 26-31.
3. Довiдник основних показнишв дiяльностi ендокрино-логiчноí служби Украши за 2012 рк // Ендокринологiя. — 2013. — Т. 18, № 1, додаток 1.
4. Аристархов В.Г., Данилов Н.В. О преимуществе орга-носберегатщих операций на щитовидной железе у пожилых пациентов // Сучаснi медичт технологи. — 2013. — № 3. — С. 8-11.
5. Акинчев А.Л. Послеоперационный рецидивный зоб / А.Л. Акинчев, А.Ф. Романчишен. // Вестник хирургии. — 2005. — № 5. — С. 43-47.
6. Бондаренко В. О. Проблемы рецидивного зоба в эндокринной хирургии [электронный ресурс] / В.О. Бондаренко // Эндокринная хирургия. — 2008. — № 1.
7. Бутирський О.Г. Хiрургiчне лкування рецидивного зоба у хворих похилого та старечого вку/ О. Бутирський, I. Говорунов, С. Астапенко [та rn.] // Практ. медицина. — 2010. — Т. 16, № 4. — С. 8-13.
8. Promberger R., Ott J., Kober F. et al. Normal parathyroid hormone levels do not exclude permanent hypoparathyroidism after thyroidectomy //Thyroid. — 2011 Feb. — 21(2). — 145-50.
9. Оршко Я.А. Клтто-експериментальне дослiдження впливу малих доз padiau,ii на щитовидну залозу в eHdeMiHHiü зот Прикарпаття / Я.А. Оршко: Автореф. дис... канд. мед. наук. — К., 2002.
10. Черников Р.А. Узловой зоб (эпидемиология, методы выявления, диагностическая тактика)/Р.А. Черников, С.Л. Воробьев, И.В. Слепцов [и др.]//Клиническая и экспериментальная тиреоидология. — 2013. — Т. 9, № 2. — С. 29-35.
11. Likhtarov I. Reconstruction of individual thyroid doses to the Ukrainian subjects enrolled in the Chernobyl tissue bank / G. Thomas, L. Kovgan, S. Masiuk et al//Radiat. Prot. Dosimetry. — 2013. — 156(4). — P. 407-423.
12. Likhtarov I. Post-Chornobyl thyroid cancers in Ukraine. Re-port1. Estimation of thyroid doses/1. Likhtarov, L. Kovgan, S. Vavilov et al. //Radiation Research. — 2005. — V. 163. — P. 125-136.
OmpuMaHO 19.04.15 M
Таращенко Ю.М.1, Болгов М.Ю.1, Иванова О.М.2, Герасименко В.Б.2, Бойко З.Н.2
1 ГУ «Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко НАМН Украины», г. Киев
2 Национальный научный центр радиационной медицины НАМН Украины, г. Киев
ОТДАЛЕННЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ДОБРОКАЧЕСТВЕННОЙ ОЧАГОВОЙ ПАТОЛОГИИ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ
Резюме. Проведен анализ отдаленных результатов органо-сохраняющих операций на щитовидной железе по поводу доброкачественной очаговой патологии. Выявлены закономерности возникновения рецидивов в зависимости от объема операции, морфологического типа узлов, их множественности. Также изучено влияние радиационного облучения, полученного в 1986 г. в результате аварии на ЧАЭС, на развитие рецидивов доброкачественной очаговой патологии щитовидной железы.
Ключевые слова: рецидивы доброкачественной очаговой патологии щитовидной железы, органосохраняющие операции, радиационное облучение.
Tarashchenko Yu.M.1, BolhovM.Yu.1, Ivanova O.M.2, Herasymenko V.B.2, Boiko Z.N.2
1 State Institution «Institute of Endocrinology and Metabolism named after V.P. Komisarenko of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv
2 National Scientific Center of Radiation Medicine of National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
LONG-TERM RESULTS OF SURGICAL TREATMENT FOR BENIGN FOCAL THYROID LESIONS
Summary. The analysis of long-term results of conservative surgeries on the thyroid gland for benign focal lesions has been carried out. The authors identified patterns of recurrences, depending on the extent of operation, the morphological type of nodules, their multiplicity. Also, we have studied the influence of radiation received in 1986 as a result of Chernobyl NPP accident on the development of recurrent benign focal thyroid lesions.
Key words: recurrent benign focal thyroid lesions, conservative surgery, radiation exposure.