CC BY
14
О.М. Коваленко, 1.М. Муравйова, 1.Г. Чикалова, О.О. Самойлов, О.В. Пронш
ЧИННИКИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ Ф1БРОПЛАСТИЧНИХ ПРОЦЕС1В ЗА ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ 2-го ТИПУ У В1ДДАЛЕН1 ТЕРМ1НИ П1СЛЯ ОПРОМ1НЕННЯ
ДУ "Нацгоналъний науковий центр радгацшног медицини НАМН Украгни", Киле
ВСТУП
У своТй бшьшост популяцмы дослщження, що включали аналгё структурно-функцюнально-го стану мюкарда, залучали лише пацюнтю з артер1альною ппертензюю, ¡шемнною хворобою серця (IXC), ожир¡нням ¡ деякими ¡ншими хворобами, зовс¡м не торкаючись вивчення рад^-ц¡йного впливу. Проте низкою досл¡джень доведено пщвищення розвитку г¡пертроф¡чних процес¡в у м¡окард¡ ос¡б, опром¡нених внасли док авари на Чорнобильськ¡й атомн¡й електро-станц¡í (ЧАЕС) [1-3], що вимагае вивчення fx па-тогенетичного мехаызму.
3 ¡ншого боку, це свщчить про обмежений наб¡р чинник¡в, як мають потенц¡йне значення в регуляци процес¡в г¡пертроф¡í м¡окарда. Практично дослщження зводилися до анал¡зу демо-граф¡чниx детерм¡нант г¡пертроф¡í м¡окарда та р^ня гемодинам¡чного навантаження, що вщ-пов¡дало мет¡ попередн¡x концепц¡й щодо кластера ризику кард¡оваскулярниx захворювань ¡ под¡й, але, безумовно, звужувало спектр дослщ-жуваних параметр¡в ¡ можливост¡ багатофактор-ного анал¡зу.
Сьогодн визначено, що не лише рюень ар-тер¡ального тиску та маса тша, а й активац¡я синтезу та секреци р¡зниx гормон¡в сприяють формуванню г¡пертроф¡í л¡вого шлуночка (ГЛШ), дан¡ чинники справляють синерг¡чний ефект, що посилюе процеси ремоделювання серця. Серед гуморальних чинник¡в, що стимулюють р¡ст кар-д¡ом¡оцит¡в ¡ мюкард^льних ф¡бробласт¡в, найб¡льше значення надаеться симпатоадрена-лов¡й, рен¡н-анг¡отензин-альдостеронов¡й системам (РААС), а також ¡нсул¡ну та ¡нсулЫопо-д¡бним чинникам росту [4, 5]. Надто необx¡дно п¡дкреслити, що будь-яку ГЛШ завжди пов'яза-но з ппертрофюю кард¡ом¡оцит¡в, але не в кожному випадку вона супроводжуеться зростан-ням ¡нтерстиц¡ального компонента. Так, якщо за патолопчних стан¡в, обумовлених об'емним пе-ревантаженням серця (хроннна анем¡я, тирео-
токсикоз), г¡пертроф¡я кардюмюцитю не супроводжуеться зб¡льшенням юлькост ф¡бробласт¡в, ¡ концентрац¡я колагену залишаеться в межах норми, то на ™ ¡нших (артер¡альна г¡пертенз¡я, цукровий д^бет) г¡пертроф¡я кард¡ом¡оцит¡в поеднуеться з реактивним ф¡брозом ¡ пщвищен-ням вмюту колагену. Отже, г¡пертроф¡чне ремоделювання може бути як гомогенним, так ¡ гетерогенним залежно вщ того, супроводжуеться м¡оцитарна г¡пертроф¡я пропорцмним або дис-пропорц¡йним ростом немюцитарного компонента в¡дпов¡дно. Не¡нваз¡йне визначення обми ну м¡окард¡ального колагену за допомогою серолопчних маркер¡в виявило придатнють методу для мон¡торингу вщновлення серцево'( тка-нини та ступеня ф¡брозу [6, 7].
Отже, всебнне вивчення меxан¡зм¡в форму-вання рЬних структурно-геометричних тип¡в ремоделювання мюкарда мае особливу ц¡нн¡сть для розробки ефективних засоб¡в запоб¡гання усклад-ненням ¡ пол¡пшення якост¡ життя пацюн™ ¡з ГЛШ, у тому чи^ в ос¡б, опром¡нениx внасл¡док авари на ЧАЕС та ¡нших рад^цмних ¡нцидентю.
3 огляду на це метою дослщження було визначення змн метабол¡зму колагену I типу в ¡н-терстиц¡альному матрикс¡ мюкарда та порушень конф¡гурац¡í л¡вого шлуночка у реконвалесцен-т¡в гостроí променево! хвороби та л¡кв¡датор¡в авар¡í на ЧАЕС ¡з дозами опром¡нення, менши-ми в¡д 1 Гр.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Основним критер¡eм включення до дослщ-ження було поеднання обов'язкових компонен-т¡в метабол¡чного синдрому. Пщ час скрин¡нгу метабол¡чного синдрому всього було обстеже-но 188 пацюн^в ¡з п¡двищеним ризиком або наявнютю серцево-судинних захворювань (СС3), ¡з них 135 учасник¡в л¡кв¡дац¡í наслщюв авар¡í (УЛНА) на ЧАЕС та 53 особи, як не зазнали впливу ¡оызуючого випром¡нення. До дослщження було вщЮрано в¡дпов¡дно до критерив включення
66
Kл¡н¡чна ендокринолопя та ендокринна x¡рург¡я 3(40) 201 2
100 УЛНА на ЧАЕС (основна група) та 37 неоп-ромЫених oci6 (контрольна група), що склало 74% i 70% вщ ycix, кому проведено cкринiнг. Основну групу склали 100 УЛНА вком на момент обстеження 49,09±9,64 року, як зазнали впливу ioнiзyючoгo опромЫення у дiапазoнi доз вiд 0,25 Гр до 7,1 Гр. За офМйною (документо-ваною) поглинутою дозою зовышнього опроми нення (ПДЗО) пащен^в основноТ групи розпо-дiлили на двi пiдгрyпи: I пiдгрyпа - УЛНА, як перенесли гостру променеву хворобу (ГПХ) рiз-ного ступеня тяжкocтi i зазнали впливу юызую-чого oпрoмiнення у дiапазoнi доз вщ 1,0 Зв до 7,1 Зв (n=50); II пiдгрyпа - УЛНА, як зазнали впливу юызуючого oпрoмiнення в дiапазoнi доз вщ 0,25 Зв до 0,99 Зв (n=50). Контрольну групу склали особи вком у середньому 46,62±8,76 року, як не зазнали радiацiйнoгo впливу (n=37), з аналoгiчнoю соматичною патолопею переваж-но системи крoвooбiгy (ппертоычна хвороба, 1ХС, цереброваскулярна недocтатнicть). За ви ком на момент обстеження групи мiж собою не рiзнилиcя (p>0,05).
Визначення об'емноТ фракцiï нтерсти^аль-ного колагену (ОФ1К) проводили за формулою J. Shirani [4]. ОцЫку cтрyктyрнo-фyнкцioнальнoгo стану лiвoгo шлуночка (ЛШ) здiйcнювали пiд час еxoкардioграфiï у вщповщност до клiнiчниx на-станов [8]. В M-режимi з парастернального доступу визначали таю параметри: юнцево^ас-тoлiчний рoзмiр (КДР), кiнцевo-cиcтoлiчний роз-мiр (КСР), товщина мiжшлyнoчкoвoï перетинки (ТМШП) i задньоТ стнки ЛШ (ТЗСЛШ). На ïx ос-нoвi розраховували такi показники внутршньо-серцевоТ гемoдинамiки: кiнцевo-дiаcтoлiчний об'ем (КДО), юнцево-систтчний об'ем (КСО), масу мюкарда ЛШ i ïï iндекc (1ММЛШ), вiднocнy товщину cтiнoк ЛШ (ВТСЛШ). Типи структурно-геометричного ремоделювання визначали за показниками ВТСЛШ та 1ММЛШ вщповщно до принципу A. Ganau i cпiвавт. [9].
Прогностичну оцЫку ризику розвитку цукро-вого дiабетy 2-го типу (ЦД-2) здiйcнювали за шкалою FINish Diabetes Risk Score (FINDRISK) y мoдифiкацiï J. Lindstrom, J. Toumilehto [10], за-пропонованою бвропейським кардioлoгiчним товариством cyмicнo з бвропейською аcoцiацieю з вивчення ЦД [11]. Здмснювали також прогностичну оцЫку 10-рiчнoгo ризику розвитку фаталь-них кардioваcкyлярниx пoдiй за шкалою Systematic Coronary Risk Evaluation (SCORE) на пщ-cтавi стат^ вiкy, рiвня cиcтoлiчнoгo артерiальнo-
го тиску (CAT), концентраци загального холестерину (ЗХС) у кров1 та статусу курЫня з розподи лом на категори ризику (<5% - низький, >5% -високий) [12]. Видшення прюритетних груп про-фшактики ССЗ i категорм ризику розвитку фа-тальних ускладнень проводили за критерiями Third Adult Treatment Panel (ATP-lll) [13].
Для вивчення обмЫу колагену нтерсти^аль-ного простору мюкарда методом рад^мунно-го аналiзу визначали концентраци сироваткових бiомаркерiв екстрацелюлярного матриксу, а саме - амЫотермнального пропептиду проко-лагену l типу (PINP, мкг/л) i карбокситермЫаль-ного телопептиду колагену l типу (ICTP, мкг/л). Використовували набори реактивiв "UniQ PINP RIA kit" i "UniQ ICTP RIA kit" (Orion Diagnostica, Фiнляндiя) з референтними штервалами 2265 мкг/л i 2,1-5,0 мкг/л для чоловкв вщповщ-но. Для визначення вщносноТ недостатностi iн-сулiну дослщжували в кровi натще базальну кон-центрацiю С-пептиду радiоiмунним методом iз референтними iнтервалами 1,0-2,8 мкг/л.
Статистичну обробку результат здiйснено за допомогою програмного пакета Statistica 6,0 for Windows (StatSoft, Inc.) iз розрахунком се-редньоТ величини (M), стандартноТ помилки (m), коефiцieнта кореляцiТ 1^рсона (r), F-критерiю Фiшера, критерiю %2 за р<0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
З огляду на значну юльюсть контрибуцiйних чинникiв ризику розвитку Ытерсти^ального фiб-розу ми намагалися провести аналiз ролi го-ловних чинниюв та Тх комбiнацiй. Насамперед ми здмснили оцiнку впливу радiацiйного чинни-ка (ПДЗО) та виявили пщвищення фiброплас-тичних процесiв в УЛНА порiвняно з неопромi-неними особами (F=4,957, р=0,009). Вплив iонiзуючого опромнення на процеси обмiну колагену l типу пiдтверджуeться наявнiстю ко-реляцмного зв'язку мiж дозою зовнiшнього опромЫення та концентрацieю бiомаркерiв синтезу (r=0,338; p=0,041) i деградацiТ колагену l типу (r=0,689; p=0,0001). Встановили збгльшення вмiсту фракцiТ iнтерстицiального колагену залеж-но вiд типу структурно-геометричного ремоделювання мюкарда (F=25,73, р=0,000001). Ана-лiз вираженостi метаболiчних порушень серед обстежених визначив пiдсилення нтерсти^аль-ного фiброзу зi збiльшенням 10^чного ризику розвитку ЦД-2 за шкалою FINDRISK (F=2,73, р=0,047). В УЛНА, яю перенесли ГПХ, шляхом
Кл1ычна ендокринолог1я та ендокринна х1рург1я 3(40) 20 1 2
67
кopeляцiинo-peгpeciинoгo aнaлiзy виявлeнo пo-мipниИ пpямий зв,язoк мiж piвнeм C-пeптидy тa ICTP (r=0,39; p=0,026), тoбтo гaльмyвaння дe-гpaдaцiï кoлaгeнy y peкoвaлecцeнтiв ГПХ cyпpo-вoджyeтьcя вiднocнoю нeдocтaтнicтю iнcyлiнy.
Oбтяжeнa cпaдкoвicть пoпpи нaявнicть чин-никiв pизикy poзвиткy aтepocклepoзy cyдин i диcмeтaбoлiчниx пopyшeнь, зa ATP-III, мeншe cпpияe пpиcкopeнню фiбpoплacтичниx пpoцeciв (F=6,5, p=0,0004). 3a тими ж кaтeгopiями pизи-ку cepeд oбcтeжeниx нeзaлeжнo вiд дoзи oпpo-мiнeння бyлo визнaчeнo, щo диcмeтaбoлiчнi пo-pyшeння cпpияють пpoгpecyвaнню ГЛШ (F=3,58, p=0,0022), щo цiлкoм збiгaeтьcя з дaними rn-0mx aвтopiв [14]. Hacaмпepeд цe oбyмoвлeнo збiльшeнням гeмoдинaмiчнoгo пepeднaвaнтa-жeння зa paxyнoк зpocтaння oб,eмy циpкyлюю-чoï кpoвi нa тлi oжиpiння, a тaкoж пiдвищeнoгo пocтнaвaнтaжeння зa paxyнoк збiльшeнoгo пe-pифepичнoгo cyдиннoгo oпopy y пoeднaннi з пд вищeним тону^м cимпaтo-aдpeнaлoвoï ^CTe-ми, PAAC, iнcyлiнopeзиcтeнтнicтю, aктивaцieю пpoзaпaльниx i пpoтpoмбoтичниx чинниюв, щo е ocнoвними пpeдиктopaми poзвиткy ГЛШ y дaнoгo кoнтингeнтy xвopиx [15]. Caмe тoмy для ocí6 iз мeтaбoлiчним cиндpoмoм нaИбiльш xa-paктepними е eкcцeнтpичниИ i кoнцeнтpичний
типи ГЛШ, щo пoглиблюeтьcя нa тлi пpoгpecyю-чoгo oжиpiння тa apтepiaльнoï гiпepтeнзiï, a тa-шж зi збiльшeнням тpивaлocтi вищeзaзнaчeниx cтaнiв [16]. Якщo пoтoвщeння cтiнки ЛШ вщбу-вaeтьcя acинxpoннo з дилaтaцieю Иoгo пopoж-нини, cтвopюютьcя yмoви для фopмyвaння ^c-тoлiчнoï диcфyнкцiï з нacтyпним poзвиткoм rap-дioмioпaтiï тa зacтiИнoï cepцeвoï нeдocтaтнocтi нa тлi збiльшeння внyтpiшньocyдиннoгo oб,eмy. Пepeдicнyючa aбo пpиeднaнa apтepiaльнa mep-тeнзiя пpиcкopюe пpoгpecyвaння cтpyктypнo-фyнкцioнaльниx змЫ y мioкapдi. Cepeд xвopиx iз мeтaбoлiчним cиндpoмoм бyлo визнaчeнo бшьш виpaжeнe пoтoвщeння зaдньoï cтiнки ли вoгo шлyнoчкa (F=3,42, p=0,02). Цим xвopим, пopyч iз пoтoвщeнням стЫки лiвoгo шлyнoчкa, пpитaмaннo збiльшeння йoгo лiнiИнo-пoпepeч-ниx poзмipiв тa oб,eмiв (F=2,494, p=0,0237; F=2,897, p=0,0098).
Ha кopиcть пepeднaвaнтaжeння oб,eмoм y пaцieнтiв iз ЦД-2 тaкoж cвiдчить зaлeжнicть пo-пepeчнo-лiнiИниx poзмipiв тa oб,eмiв лiвoгo шлу-нoчкa вiд ^e^y мacи тiлa (IMT) (pиc. 1-4).
Ha кopиcть збiльшeння пepeднaвaнтaжeння зa ЦД-2 тaкoж cвiдчить взaeмoзв,язoк xвилин-нoгo oб,eмy, мacи мioкapдa лiвoгo шлyнoчкa з IMT (pиc. 5-6).
Кореляц1я: г = 0,433, р <0,001
5,0
4,5
4,0
% 3,5
о
О
S 3,0
2,5
2,0
1,5
о
° о О >
ООО О О (D CO^^líf, - - ' '
о о о (PO
о
Рис. 1. Залежнють кiнцeвo-дiacтoлiчнoгo poçMipy вд IMT у xвopиx iç ЦЦ-2.
18 22 26 30 34 38 42 46 20 24 28 32 36 40 44 48
IMT, кг/м2 ^■0^95% дов1рчий ¡нтервал
Рис. 2. Зaлeжнicть кiнцeвo-cиcтoлiчнoгo poçMipy вд IMT у xвopиx iç ЦД-2.
SB
Kлiнiчнa eндoкpинoлoгiя тa eндoкpиннa xipyp™ 3(40) 201 2
Кореляц1я: г = 0,394, р <0,001
Кореляцт: г = 0,456, р <0,001
300 280 260 240 220 200 I 180
О 160 5 140 120 100 80 60 40
20
о
ъ
^гМcnfö0
с9о
о
15 20 25 30 35 40 45 50
IMT, КГ/М2 ""о^95% довфчий ¡нтервал
110
100
90
80
70
60
О 50 40
30
20
10
о
о у
о О /
о оо о dÈ ✓ Or
оо о Ъ о
'' о 0о <5>о
о
15 20 25 30 35 40 45 50
IMT, КГ/М2 \х^95% довфчий ¡нтервал
Рис. 3. Зaлeжнicть кiнцeвo-дiacтoлiчнoгo oб'eмy в'щ IMT у xвopиx iç ЦД-2.
Рис. 4. Зaлeжнicть кiнцeвo-cиcтoлiчнoгo oб'eмy в'щ IMT у xвopиx iç ЦД-2.
Рис. 5. Зaлeжнicть мacи мioкapдa ЛШ вщ IMT Рис. б. Зaлeжнicть xвилиннoгo oб'eмy в 'щ IMT у xвopиx iç ЦД-2. у xвopиx iç ЦД-2.
Кл^чна ендофинолопя та ендокринна xipyp™ 3(40) 20 1 2
69
Як yœe зaзнaчaлocь paнiшe, збiльшeння мacи тiлa пpизвoдить дo зpocтaння oб,eмy циpкyлю-ючoï кpoвi, щo cпpияe збiльшeнню гeмoдинa-мiчнoгo пepeднaвaнтaжeння, я^, y cвoю чepгy, пpизвoдить дo гeoмeтpичнoï aдaптaцiï y виглядi збiльшeння мacи мioкapдa y xвopиx iз мeтaбo-лiчним cиндpoмoм. Oтжe, aбдoмiнaльнe oжиpiн-ня cпpичиняe збiльшeння пepeднaвaнтaжeння, якe peaлiзyeтьcя гeмoдинaмiчними змiнaми, щo пiдтвepджyeтьcя зpocтaючими yдapним i xвилин-ним oб,eмaми тa пpизвoдить дo змiн гeoмeтpiï cepця. Öe cyпpoвoджyeтьcя збiльшeнням мacи мioкapдa ЛШ тa IMT.
Гeoмeтpичнa aдaптaцiя мioкapдa ЛШ дo збть-шeнoгo нaвaнтaжeння мoжe нaбyвaти piзниx фopм. Збiльшeння ММЛШ мoжe 6УТИ зyмoвлe-ним як зpocтaнням тoвщини йoгo cтiнoк, тaк i збiльшeнням poзмipy пopoжнини. Orne, peзyль-тaти дocлiджeння вкaзyють нa виcoкy знaчyщicть aбдoмiнaльнoгo oжиpiння для poзвиткy CTpy^p-нo-фyнкцioнaльниx змiн ЛШ y xвopиx нa ЦЦ-2.
^м цьoгo, нaдмipнa вaгa тiлa е тicнo пoв,язaнoю з пiдвищeнням CAT (r=0,383; p<0,001), щo cпpияe poзвиткy пocтнaвaнтaжeн-ня тиcкoм y цм гpyпi xвopиx, пpo щo cвiдчить
взaeмoзв,язoк нaдмipнoï вaги з пoтoвщeнням зaдньoï cтiнки ЛШ (r=0,354; p<0,001) i мiжшлy-нoчкoвoï пepeтинки (r=0,330; p<0,001) нa тлi н тepcтицiaльнoгo фiбpoзy, нa який вкaзye rape-ляцiйний зв,язoк з OÔIK (r=0,286; p=0,001).
Bизнaчeнo, щo в УЛHA диcмeтaбoлiчнi пopy-шeння пpизвoдять дo бiльш виpaжeниx CTpy^ тypнo-фyнкцioнaльниx змш мioкapдa, нiж y нeoпpoмiнeниx ocí6, i пocилюють poзвитoк фiб-poплacтичниx пpoцeciв. Oтжe, мeтaбoлiчний ^н-дpoм e кoмплeкcнoю пaтoлoгieю, якa пoeднye piзнi мexaнiзми пopyшeння внyтpiшньocepцeвoï гeмoдинaмiки тa cyпpoвoджyeтьcя фiбpoзними змiнaми в мioкapдi. 3a пoeднaння ЦЦ aбo виpa-жeниx мeтaбoлiчниx пopyшeнь iз paдiaцiйним чинникoм poзpaxyнкoвий пoкaзник ^epc™-цiaльнoгo фiбpoзy e вipoгiднo бшьшим зa тaкий y нeoпpoмiнeниx пaцieнтiв.
B УЛHA з piзними дoзaми oпpoмiнeння пo-piвнянo з нeoпpoмiнeними ocoбaми фiбpoплac-тичнi пpoцecи виявили^ нaйбiльш виpaжeними cepeд ocí6 з ютотними мeтaбoлiчними пopyшeн-нями ^иа 7).
3a peзyльтaтaми aнaлiзy кoмбiнaцiï paдiaцiй-нoгo тa ocнoвниx нepaдiaцiйниx мeтaбoлiчниx
Рис. 7. OÔIK в УЛНА на 4AEC iз р'1зними дoзaми oпpoмiнeння та нeoпpoмiнeниx ociá вiдпoвiднo
äo кaтeгopiй pизикy за ATP-III на тлi ЦЦ-2.
чинниюв зa кaтeгopiями pизикy ATP-III знoвy пщ-твepдилacя тeopiя ïx кyмyлятивнoгo eфeктy cтo-coвнo виpaжeнocтi фiбpoплacтичниx пpoцeciв.
B УЛHA iз диcмeтaбoлiчними змiнaми cпo-cтepiгaeтьcя бiльш виpaжeнe пoтoвщeння зa-дньoï cтiнки ЛШ (F=2,25; p=0,0446) i бiльшi йoгo
лiнiйнi poзмipи (кiнцeвo-cиcтoлiчний i кiнцeвo-дiacтoлiчний), нiж y нeoпpoмiнeниx ocí6 (F=3,759; p=0,0021 тa F=3,775; p=0,002 вiдпoвiднo), щo вкaзye нa нaявнicть cyмapнoгo впливу paдiaцiй-нoгo тa нepaдiaцiйнoгo чинникiв нa cтpyктypнo-гeoмeтpичнy пepeбyдoвy мioкapдa. !ншими cлo-
7С
Kлiнiчнa eндoкpинoлoгiя тa eндoкpиннa xipypгiя 3(40) 201 2
вами, ремоделювання мюкарда за умов ди ¡оызуючого опромнення за ЦД-2 мае певн вд мЫност, а саме б¡льшу виражен¡cть ф^роплас-тичних процеc¡в.
В УЛНА, кр¡м збшьшення розм¡р¡в, визнача-еться б¡льш ¡стотне розширення об,eм¡в ЛШ (рис. 8) на ™ п¡двищеного хвилинного об'ему (Р=2,783; р=0,0154) ¡ зниженоТ фракци викиду, н¡ж у неопром¡нених о^б (Р=4,472; р=0,0005).
Отже, можна припустити, що за умов поед-наноТ д¡í диcметабол¡чних порушень та ¡оызую-чого опром¡нення ф¡брозний компонент ремоделювання позакл™нного матриксу мае пере-
вагу над ппертрофюю кард¡ом¡оцит¡в. Саме тому за перевантаження об'емом циркулюючоТ кров¡ створюються умови для послаблення еластич-ноcт¡ м¡окарда, оcк¡льки колаген I типу е най-бшьш "жорстким" б¡лком, що проявляеться збшьшенням л¡н¡йно-об,eмних розм¡р¡в ЛШ. Проведен¡ дослщження знову п¡дтвердили най-б¡льш несприятливий вплив комбнацп чинник¡в ризику розвитку ф^ропластичних процеc¡в у м¡окард¡, а саме рад^цмного та виражених ме-табол¡чних зм¡н, що стимулюе розробку нових п¡дход¡в до Тх д^гностики та окреслюе перспек-тиви лкування.
Рис. 8. К/нцево-д/астол/чний / к/нцево-систол/чний об'еми в УЛНА з р'1зними дозами опром1нен-ня та неопром/нених ос/б в/дпов/дно до категор/й ризику за АТР-111 на тл/ ЦД-2.
ВИСНОВКИ
1. 1оызуюче опромнення впливае на проце-си метабол¡зму колагену I типу в мюкарда при-зводячи до зм¡н його синтезу та деградацп. Про це свщчить зб¡льшення в кров¡ концентрац¡Т бюмаркер^ - ам¡нотерм¡нального пропептиду проколагену I типу ¡ карбокcитерм¡нального те-лопептиду колагену I типу вщповщно.
2. В УЛНА з рюними дозами опромнення в д¡апазон¡ 0,25-7,1 Гр в¡дбуваютьcя виражен¡ порушення конф¡гурац¡Т та змна розм¡р¡в л¡во-
го шлуночка серця переважно за рахунок тов-щини cт¡нок ¡ л¡н¡йно-об,eмних розм^в його порожнини на тл¡ збшьшення показниюв сис-тол¡чного артер¡ального тиску та ¡ндексу маси т¡ла.
3. В УЛНА на ЧАЕС, як¡ перенесли ГПХ, в¡д-носна недостатнють ¡нcул¡ну призводить до галь-мування процесс деградац¡Т колагену I типу, що сприяе його накопиченню в екстрацелюлярно-му матрикc¡ м¡окарда та посиленню фЮроплас-тичних процеc¡в.
КлЫнна ендокринолог¡я та ендокринна х¡рург¡я 3(40) 2012 71
Л1ТЕРАТУРА
1. Хомазюк I.M. Особливост i чинники, що при-водять до розвитку ппертрофи ëiBoro шлуноч-ка в учaсникiв лквщаци наслщмв Чорнобильсь-кoï катастрофи при ппертожчнм xвopoбi / I.M. Хомазюк, Н.В. Kуpсiнa // Kpoвooбiг та гемостаз. - 2007. - № 4. - С. 36-40.
2. Cardiovascular system / I.N. Khomazjuk, A.S. Kovalyov, S.V. Chebanjuk [et al.] // In: Health effects of Chornobyl accident. Ed.: Vozianov A., Be-beshko V., Bazyka D. - Kyiv: DIA. - 2003. -P. 203-224.
3. Хомазюк I.M. Структурно-геометричне ремо-делювання серця в залежност вщ змш добового apтepiaльнoгo тиску у хворих на ппертошчну хворобу / I.M. Хомазюк, Ж.М. Златогорська // Кро-вообк та гемостаз. - 2005. - № 2. - С. 45-51.
4. Shirany A. Extracellular matrix remodeling in hypertensive heart disease / A. Shirany // J. Am. Coll. Cardiol. - 2006. - Vol. 48, № 1. - P. 97-98.
5. Metabolic syndrome in the Pressioni Arteriose Mo-nitorate E Loro Associazioni (PAMELA) study: daily life blood pressure, cardiac damage, and prognosis / G. Mancia, M. Bombelli, G. Corrao [et al.] // Hypertension. - 2007. - Vol. 49, № 1. - P. 40-47.
6. Independent and additional prognostic value of aminoterminal propeptide of type III procollagen circulating levels in patients with chronic heart failure / M. Cicoira, A. Rossi, S. Bonapace [et al.] / / J. Card. Fail. - 2004. - № 5. - P. 403-411.
7. Myocardial collagen turnover in hypertrophic cardiomyopathy / R. Lombardi, S. Betocchi, M. Losi [et al.] // Circulation. - 2003. - № 12. - P. 14551460.
8. Шиллер Н.Б. Клиническая эхокардиография, второе издание / Н.Б. Шиллер, М.А. Осипов. -М.: Практика, 2005. - 344 с.
9. Patterns of left ventricular hypertrophy and geometric remodelling in essential hypertension / A. Ganau, R.B. Devereux, M.J. Roman [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. - 1992. - № 19. - P. 15501558.
10. Митченко Е.И. от имени Рабочей группы по метаболическому синдрому, диабету, предиабе-ту и сердечно-сосудистым заболеваниям Украинской ассоциации кардиологов и Украинской ассоциации эндокринологов. Новый взгляд на патологию, произрастающую на общей почве: диабет и сердечно-сосудистые заболевания / Е.И. Митченко // Укр. мед. часопис. -2007. - Т. 58, № 2. - С. 4-13.
11. Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases: executive summary. The Task Force on Diabetes and Cardiovascular Diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and of the European Association for the Study of Diabetes (EASD) [Електронний ресурс] / L. Ryden, E. Standl, M. Bartnik [et al.] // Eur. Heart. J. -2007. - Vol. 28, № 1. - P. 88-136. Режим досту-
пу до журн.: http://eurheartj.oxfordjournals.org/ cgi/content/ full/28/1/88.
12. Dekker J.M. Metabolic syndrome and 10-year cardiovascular disease risk in the Hoorn Study / J.M. Dekker, C. Girman, T. Rhodes // Circulation. - 2005. - Vol. 112. - P. 666-673.
13. European Guidline on CVD Prevention: Fourth Joint European Societies Task Force on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice. Executive Summary / I. Graham, D. Azar, K. Borch-Johansen [et al.] // European Heart Jornal. - 2007. -Vol. 28. - P. 2375-2414.
14. Соколов Е.И. Диабетическое сердце. М: Медицина. - 2002. - 416 с.
15. Ащеулова Т.В. Модупяц1я активност фактора некрозу пухпини апьфа його розчинним рецептором запежно вщ вку пац1ент1в з артер1аль-ною ппертенз1ею / Т.В. Ащеупова // Укр. мед. часопис. - 2007. - Т. 59, № 3. - С. 78-81.
16. Metabolic syndrome and morphofunctional characteristics of the left ventricle in clinically hypertensive nondiabetic subjects / A.M. Grandi, A.M. Maresca, E. Giudici [et al.] // Am. J. Hyper-tens. - 2006. - Vol. 9. - P. 199-205.
РЕЗЮМЕ
Факторы риска развития фибропластических процессов при сахарном диабете 2-го типа в отдаленный период после облучения А.Н. Коваленко, И.Н. Муравьева, И.Г. Чикалова, А.А. Самойлов, A.B. Пронин
В работе обспедовано 100 пиквидаторов поспед-ствий аварии на Чернобыпьской АЭС (ЧАЭС), раз-депенных на 2 подгруппы: 50 пациентов, перенесших острую пучевую бопезнь (ОЛБ), обпученных свыше 1,0 Гр; 50 пациентов, обпученных в диапазоне 0,30,9 Зв; 37 необпученных пиц с сахарным диабетом 2-го типа (контропьная группа). Ионизирующее изпучение впияет на процессы метабопизма коппа-гена I типа в миокарде, вызывая изменения его синтеза и деградации. Об этом свидетепьствует увепи-чение в крови концентрации биомаркеров - амино-терминапьного пропептида прокоппагена I типа и карбокситерминапьного тепопептида коппагена I типа соответственно. У пиквидаторов с разпичными дозами обпучения в диапазоне 0,25-7,1 Гр происходят выраженные нарушения конфигурации и изменение размеров певого жепудочка сердца преимущественно за счет топщины стенок и пинейно-объемных размеров его попости на фоне увепичения показатепей систопического артериапьного давпения и индекса массы тепа. У пиквидаторов, перенесших ОЛБ, от-носитепьная недостаточность инсупина приводит к торможению процессов деградации коппагена I типа, что приводит к его накоппению в экстрацеппюпяр-ном матриксе миокарда и усипению фиброппасти-ческих процессов. Резупьтаты научных поисков позвопяют расширить представпения о значении изменений в экстрацеппюпярном пространстве и
72
Кл1ычна ендокринолопя та ендокринна х1рурпя 3(40) 201 2
пересмотреть терапевтические подходы к этой категории больных.
Ключевые слова: ионизирующее излучение, Чернобыльская катастрофа, сахарный диабет, метаболизм коллагена I типа, индекс массы тела, относительная недостаточность инсулина
SUMMARY
Risk factors of fibroplastic process development at diabetes mellitus type 2 in remote period after exposition
O. Kovalenko, I. Muraviova, I. Chykalova, O. Samoylov, O. Pronin
The study involved 100 clean-up workers of the consequences of the Chernobyl accident divided into 2 subgroups: 50 patients with acute radiation sickness (ARS) exposed to doses over 1.0 Gy, 50 patients exposed to doses 0.3-0.9 Sv; 37 patients with diabetes mellitus in control group not exposed to ionizing radiation. Serum amino-terminal propeptide (PINP) and carboxy-
terminal telopeptide of collagen type I (ICTP) levels were greater in exposed patients with ARS having doses over 1.0 Gy than in those without. Clean-up workers exposed to doses 0.25-7.1 Gy have apparent disorders of configuration and dimensional change left ventricle of heart in preference at the expense of cardiac wall thickness and linear-volumetric dimensions of ventricular cavity against the background increase of systolic blood pressure and body mass index. At patients with ARS insulin relative insufficiency leads to inhibition of collagen I type degradation and its accumulation in extracellular matrix with fibroplastic process enhancement. This observation may help explain the complex changes in extracellular matrix after radiation impact and may suggest new ways for diagnostic and therapeutic interventions.
Key words: ionizing radiation, Chernobyl accident, diabetes mellitus, collagen I type metabolism, body mass index, insulin relative insufficiency.
Дата надходження до редакци Кл1ычна ендокринолопя та
17.06.2012 р.
ендокринна х1рурпя 3(40) 20 1 2
73
