CC BY
17
С.Т. Зубкова
ЗМ1НИ ЕЛЕKТPИЧНOÏ AKТИВНOСТI СЕPЦЯ ТА ЙOГO ВЕГЕТAТИВНOÏ PЕГУЛЯЦIÏ У МOЛOДИХ ХВOPИХ НА PAK ЩИТOПOДIБНOÏ ЗAЛOЗИ У ПOOПЕPAЦIЙНИЙ ПЕPIOД НА ТЛ1 СУПPЕСИВНOÏ TEPAniï ЗAЛЕЖНO В1Д ТЕPМIНУ ÏÏ ЗAСТO СУВАННЯ
ДУ "1нститут ендокринологи та обмту речовин ím. В.П.Ком^аренка НАМН Укра'гни", Knie
ВСТУП
Зacтocyвaння cyпpecивнoï тepaпiï cинтeтич-ним тиpoкcинoм (2,1-2,5 мкг/кг/дoбy) y пooпe-paцiйний пepioд для пpигнiчeння ceкpeцiï ^Г як cклaдoвoï чacтини кoмплeкcнoгo лiкyвaння paкy щитoпoдiбнoï зaлoзи (РЩЗ) cпpияe yпo-вiльнeнню пpoгpecyвaння пyxлиннoгo пpoцecy нa тpивaлий чac, змeншeнню чacтoти poзвиткy peцидивy тa мeтacтaзiв, збiльшeнню тpивaлoc-тi пepioдy виживaння xвopиx, пpooпepoвaниx iз пpивoдy пaпiляpнoгo aбo фoлiкyляpнoгo РЩЗ [11, 16, 1B, 19], пpoтe cyпpoвoджyeтьcя пoбiч-ними eфeктaми, cepeд якиx - ^мптоми пщви-щeнoï aдpeнepгичнoï aктивнocтi, як е пpoявoм eкзoгeннoгo тиpeoтoкcикoзy. Öe cтвopюe нoвi пpoблeми y вeдeннi тaкиx xвopиx. Haйчacтiшe виявляютьcя тaкi oзнaки пoмipнoгo ^убкл^ч-нoгo) гiпepтиpeoзy/тиpeoтoкcикoзy, як кoливaн-ня apтepiaльнoгo ти^у, тaxiкapдiя/тaxiapитмiя, нepвoвi poзлaди, пopyшeння ^y, пiтливicть, тoбтo cимптoми пiдвищeнoï бeтa-aдpeнepгiч-нoï aктивнocтi [1, 4]. Bкaзaнi cимптoми пoгip-шують пcиxiчний cтaн i пpaцeздaтнicть, a oтжe, знижують якicть життя.
Bcтaнoвлeнo, щo нижчий вiд нopми piвeнь TTГ е пpeдиктopoм cepцeвo-cyдиннoï cмepтнoc-тi y пaцieнтiв cтapшoгo вiкy тa cyпpoвoджyeть-cя пiдвищeнoю зaгaльнoю cмepтнicтю [20]. Зa дaними Фpeмiнгeмcькoгo дocлiджeння, пpoтя-гoм 10 poкiв cпocтepeжeнь виявлeнo зв,язoк мiж cyпpecивним piвнeм ^Г <0,1 мОд/л i poзвит-шм фiбpиляцiï пepeдcepдь.
Tиpeoïднi гopмoни, впливaючи нa мeтaбo-лiчнi пpoцecи, змнюють cтaн вeгeтaтивнoï нe-pвoвoï cиcтeми, пiдвищyють ïï aдpeнepгичнy aктивнicть [1, 7, 9, 17, 21], a тaкoж iнoтpoпнy тa xpoнoтpoпнy функцп cepця, щo пpизвoдить дo зpocтaння ЧСС i УО, пyльcoвoгo ти^у. Toмy нa тлi викopиcтaння cyпpaфiзioлoгiчниx дoз ™peo-ïднoгo гopмoнy в ocí6 з явнoю aбo пpиxoвaнoю
кapдiaльнoю пaтoлoгieю мoжливo виникнeння пo-бiчнoï дiï (eкзoгeнний тиpeoтoкcикoз).
^нують пoвiдoмлeння пpo змiни cepцeвo-cyдиннoï cиcтeми тa вeгeтaтивнoï peгyляцiï pит-му cepця y xвopиx cepeдньoгo вiкy нa тлi cyпpe-cивнoï тepaпiï L-тиpoкcинoм [5, 13-15, 19, 20]. Ц дaнi фyнтyютьcя нa peзyльтaтax EKГ, xoлтep-EKГ, двoмipнoï ExoKГ i вeлoepгoмeтpiï. Aвтopи вcтaнoвили y тaкиx xвopиx дiacтoлiчнy диcфyнк-цiю лiвoгo шлyнoчкa y пoeднaннi з клiнiчними пpoявaми aдpeнepгiчнoгo нaпpямкy ^opyrne^ ня pитмy cepця тoщo) тa пiдвищeнoю мacoю ли вoгo шлyнoчкa.
Oтжe, тaктикa cyпpecивнoï тepaпiï мae вклю-чaти paнню дiaгнocтикy пopyшeнь pитмy cepця тa cтaнy йoгo вeгeтaтивнoï peгyляцiï y виxiдний, пepeдoпepaцiйний пepioд, a тaкoж y динaмiцi тpивaлoгo пooпepaцiйнoгo cпocтepeжeння, щo дoзвoлить зa нeoбxiднocтi мoдифiкyвaти вeгe-тaтивнi впливи зa дoпoмoгoю викopиcтaння aдeквaтниx тepaпeвтичниx зacoбiв, aби уникну-ти cepцeвo-cyдинниx ycклaднeнь.
Зaзнaчeнa пpoблeмa е нaдтo aктyaльнoю, ocкiльки cтocyeтьcя нacaмпepeд ocí6 мoлoдoгo тa cepeдньoгo пpaцeздaтнoгo вiкy, пpooпepo-вaниx з пpивoдy РЩЗ.
Meтa дocлiджeння - вивчeння y мoлoдиx xвo-pиx нa РЩЗ cтaнy eлeктpичнoï aктивнocтi cepця тa вeгeтaтивнoï peгyляцiï pитмy cepця зa дoпo-мoгoю дoбoвoгo мoнiтopингy EKГ тa aнaлiзy xвильoвoï cтpyктypи cepцeвoгo pитмy y пepи-oпepaцiйний пepioд нa тлi cyпpecивнoï тepaпiï зaлeжнo вiд тepмiнy (чepeз 2-6, 12-1B мicяцiв i 2-5, 5-9 po^) ïï зacтocyвaння.
MATEPIAË I МЕТОДИ
Змiни дiяльнocтi cepцeвo-cyдиннoï cиcтeми, y тoмy чиcлi пopyшeння cepцeвoгo pитмy, пepe-дують мeтaбoлiчним тa eнepгeтичним змiнaм i
можуть бути найбшьш раными прогностичними ознаками негаразд1в у пацюнтв Останым часом для оцшки ризику розвитку серцевих ускладнень використовуеться добовий моыто-ринг ЕКГ ¡з наступним аналюом ритму серця для оцнки електричноТ активност¡ та вар¡ативност¡ серцевого ритму (ВСР). ВСР - це часов¡ коли-вання ¡нтервал¡в мж посл¡довними скорочення-ми серця (¡нтервал^ R-R), розглядаеться як маркер активной вегетативно! нервовоТ сис-теми [2, 3, 7]. Визначення ВСР визнаеться як найбшьш ¡нформативний не¡нваз¡йний метод кшькюноТ оц¡нки вегетативно! регуляц¡í ритму серця. Встановлено, що зниження показниюв ВСР св¡дчить про порушення вегетативного контролю серцевоТ д¡яльност¡ та попршуе прогноз захворювання.
Оц¡нку ритму серця та вегетативно! регуляци серцевоТ дтльност проводили за допомогою комп'ютерного програмно-апаратного комплексу "Холтер^ська система моыторингу ЕКГ DIACARD" (програмне ¡ техн¡чне забезпечення фр ми "Сольвейг") з аналюом хвильовоТ структури вар^тивност серцевого ритму зг¡дно з рекомендации РобочоТ групи бвропейського то-вариства кард¡олог¡в ¡ П¡вн¡чноамериканського товариства кардюстимуляци й електроф¡з¡олог¡Т (1996). Аналюували часов¡ (SDNN, SDANN, RMDSS) ¡ спектральн¡ (VLF, LF, HF, LF/HF) по-казники, що дозволило оц¡нити ВСР загалом та ТТ компоненти: тривал¡ й коротк¡, структуру цир-кад¡анного ритму. Вказан¡ показники характеризуют стан симпатичного та парасимпатич-ного вщд^в ВНС протягом доби.
Характеризували синусовий ритм (серед-ньодобову ЧСС), проводили к¡льк¡сну та якюну оц¡нку порушень ритму серця (типи порушень ритму ¡ провщност^, оц¡нювали ¡нтервал QT ко-ригований (QT^ як субстрат аритм¡й. Для реестрацп ЕКГ використано так¡ модифковаы грудн¡ в¡дведення: СМ-5 (в¡дпов¡даe 2-му ¡ V5 в¡дведенням ЕКГ), СS-1 (в¡дпов¡даe V1) ¡ СS-2.
Добовий мошторинг ЕКГ та анал¡з ритму серця ¡ його вар¡ативност¡ проведено 113 хво-рим на РЩЗ в¡ком 17-41 р¡к (середн¡й вк -28,6±4,5 року), серед яких 36 осЮ (1-а група) обстежували у передоперац¡йний пер¡од, 17 хво-рих - через 2-6 мюя^в по операц¡Т (2-а група), 17 о^б (3-я група) - через 12-18 мюяцщ п¡сля операц¡Т, 16 пацюнтю - через 2-5 роюв (4-а група) та 23 хворих (5-а група) - у термни в¡д 5 до 9 роюв на тл¡ призначеноТ супресивноТ терап¡Т
L-тироксином. L-тироксин хвор¡ приймали у доз¡ в¡д 150 мкг до 225 мкг на добу. Р^ень ТТГ у кров¡ був у межах 0,001-0,4 мОд/л. Слщ вщзна-чити, що б¡льш¡сть хворих обстежували в амбу-латорних умовах.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Характеризуючи ритм серця у рюш терм¡ни обстеження хворих на РЩЗ (табл. 1), слщ вщ-значити насамперед пщвищення середньодобо-воТ ЧСС у хворих уск 5 груп пор¡вняно з анало-г¡чною в¡ковою групою здорових осЮ (р<0,05). В обстежених пацюн^в в¡дзначали б¡льш вира-жен¡ коливання ЧСС в активний перюд доби (вщ 57 до 190 уд./хв., зб¡льшення в¡дносно контролю склало для 1-Т та 2-Т груп пацюн^в понад 2 рази, для 3-Т та 4-Т - 3 рази та для 5-Т - 4,5 разу). У шчний (пасивний) перюд коливання ЧСС були у межах 46-125 уд./хв., перебтьшували таю у здорових (40-50 уд./хв.), не вщрюнялись мж собою у 1-3-й групах хворих ¡ були бшьш вира-женими у пац¡eнт¡в 4-Т та 5-Т груп ¡з бшьшим терм¡ном супресивноТ терап¡Т.
Протягом доби спостеркали еп¡зоди тахи аритм¡Т за типом пароксизмальноТ тах¡кард¡Т, не пов'язаш з ф¡зичними або психоемоц¡йними навантаженнями. Юльюсть таких еп¡зод¡в серед хворих у пооперацмний пер¡од була значно бть-шою (у 4-19 раз^), н¡ж у здорових ос¡б, ¡ 78% еп¡зод¡в реестрували в активний перюд доби. Задокументоваш порушення ритму серця мали суб'ективне п¡дтвердження: пацюнти вщзнача-ли серцебиття, задуху, перюдичний б¡ль у ди лянц¡ серця пол^орфного характеру, коливання артерюльного тиску.
Пер¡оди тах¡аритм¡Т супроводжувались у 20% випадюв у хворих 1-Т групи, у 50% - 2-Т групи, у 70% - 3-Т та 4-Т груп та у 80% - 5-Т групи депре-сюю сегмента ST на 1-2 мм тривалютю менше вщ 1 хвилини, зрщка - появою негативних зуб-цш Т (у 0, 2, 3, 2 ¡ 1 випадку в¡дпов¡дно) або високих зубщв Т ¡з гострою верх¡вкою у пооди-ноких випадках. Вказан¡ змни не тдтверджува-лись кл¡н¡чними симптомами порушення коронарного кровооб^ ¡ розц¡нювались нами як прояв енергетично-динамнноТ недостатност¡, що виникае внасл¡док пперметаболюму в умовах тривалого приймання супрафЫолопчних доз L-тироксину. Порушень пров¡дност¡ не спосте-р¡гали.
Сл¡д в¡дзначити значне збтьшення (в 1,53 рази) частоти етзодю надшлуночкових ек-
Таблиця 1
Типи порушень ритму серця за результатами 24-годинно1 холтер-ЕКГ у здорових \ хворих на рак щитопод\бно'| залози
Показники Здоровi особи Групи хворих на РЩЗ
1 2 3 4 5
ЧСС середньодобова, уд./хв. 63±2,5 79±3,0* 79±3,6* 78±4,6* 85±3,5* 89±3,2*
Кшьюсть епiзодiв тах^ардп за добу 10 44 64 58 189 194
Ктькють НШЕ за добу <50 107 188 81 102 188
Ктьюсть ШЕ за добу - 36 20 31 22 47
Коливання ЧСС протягом доби, уд./хв. 40-95 57-132 59-132 54-140 55-175 48-190
Коливання ЧСС у ычний час, уд./хв. 40-60 62-82 62-92 46-100 58-125 49-125
Прим/тка: * - в!рогщна р!зниця з контрольною групою (р<0,05).
страсистолм (НШЕ) пороняно з1 здоровими особами. У хворих ус1х груп за добу реестрували рщкюш етзоди поодиноких мономорфних шлу-ночкових екстрасистол (ШЕ) та поодинок етзо-ди |'х парних пробжок [2-4]: у 13 з 36 хворих 1-1 групи, у 4 ¡з 15 - 2-1, у 6 з 15 - 3-1, у 5 з 12 -4-1 та у 5 з 23 пацюнтю 5-1 групи за класифкацюю порушень серцевого ритму (Я. М^егЬигд, 2001).
Oц¡нюючи тривалють ¡нтервалу ОТ кориго-ваного (ОТс), ми в¡дзначили його подовження у хворих ¡з найб¡льшою к¡льк¡стю надшлуночкових ¡ шлуночкових аритм¡й (група В, табл. 2). У цих хворих також спостер^алась бтьша середньодо-бова ЧСС ¡ б¡льша частота етзодщ тах¡аритм¡í.
Отже, у хворих на РЩЗ мае мюце порушен-ня електрично! активност¡ м¡окарда, що прогре-суе у пооперац¡йний пер¡од ¡ залежить в¡д три-валост¡ супресивно! терап¡í L-тироксином. M¡ж тим, за лтературними даними, зб¡льшення ЧСС супроводжуеться скороченням тривалост¡ д^с-толи, зниженням перфузи коронарних судин, пд силенням роботи серця та споживання кисню, що надто небезпечно для мюкарда за умови тривало! дм вказаного чинника. У найбтьш мас-
штабному репрезентативному за тривалютю Фрем¡нгемському дослщжены доведено вплив ЧСС на р^ень смертност¡ у хворих без ¡ з кар-д¡оваскулярною патолог¡eю [10]. Водночас нами встановлено у частини хворих подовження ¡н-тервалу ОТс, який е незалежним чинником ризику виникнення небезпечних шлуночкових аритмм ¡ раптово! кард¡альноí смерт¡ як за врод-жених форм синдрому подовженого ¡нтервалу ОТс, так ¡ за багатьох захворювань ¡ кл¡н¡чних стаыв, що зумовлюють його подовження.
Для встановлення участ порушень ВНС у виникненн виявлених зм¡н ритму серця проводили також аналЬ спектральних показниюв ва-р¡ативност¡ серцевого ритму (табл. 3), що характеризуют функцюнальний стан складових вегетативно! регуляцп.
За даними спектрального анал¡зу ВСР шляхом добового мошторингу ЕКГ (табл. 3) у хворих на РЩЗ у передоперацмний перюд встановлено в¡дсутн¡сть зм¡н середшх величин потужност¡ вс¡х спектральних компонент: висо-кочастотно! НР, низького ¡ дуже низького спектра ^Р, VLР). Натом¡сть у 10 (33%) ¡з 36 обсте-
Таблиця2
Типи порушень ритму серця за результатами 24-годинно! холтер-ЕКГ у здорових \ хворих на рак щитопод\бно'| залози у пооперац\йний пер\од
залежно в\д тривалост\ ОТс
Групи обстежених ЧСС середньодобова, уд./хв. Кiлькiсть еniзодiв ТА Кшьюсть ШЕС Кшьюсть ШЕ ОТс, с
Контрольна група 63±2,5 10 - <50 <0,450
Хворг група А 79,0±3,0* 56 28 103 0,350-0,430
Хворi, група В 89,6±2,3*,» 190 47 177 0,496-0,554
Прим'пка: ТА - тах1аритм1я, група А - хворi без подовження ОТс, група В - ¡з подовженням ОТс, * - в'/ропдна р1зниця з контрольною групою (р<0,05), • - вiрогiдна рiзниця мж групами А i В (р<0,05).
жених у передоперац\йний пер\од вщзначено зниження величини НР (д\апазон величин - 246529 мс2) \ у 20% - 1_Р (д\апазон величин - 200554 мс2), що вказуе на зниження парасимпа-тичного впливу на ритм серця у першому ви-падку \ симпатичного - у другому. Протягом доби та в 11 р\зн\ пер\оди превалював тип симпатичного впливу вноч\. М\ж тим в\домо, що для молодих здорових людей у стан\ спокою (вноч\) характерний високий парасимпатичний тонус [9].
У пац\ент\в 2-1 \ 3-1 груп, як\ приймали 1_-тироксин, за добу та в обидва перюди обсте-ження виявлено зниження показник\в 1_Р \ НР пор\вняно з хворими 1-1 групи. Проте у хворих 2-1 групи за добу та в н\чний пер\од, як \ у па-ц\ент\в 3-1 групи, за величиною стввщношення вказаних показник\в (1_Р/НР), що пщвищувалось, спостер\галось превалювання вплив\в симпатичного вщдшу ВНС (табл. 3). Величина стввщношення 1_Р/НР у хворих 3-1 групи за добу не в\д-р\знялася в\д такоТ у контрольна груп\ та п\д-тверджувала збережений вегетативний баланс. У 48% випадк\в серед пац\ент\в, як\ приймали 1_-тироксин, у денний час величина стввщношення була меншою, н\ж в ос\б контрольно! групи, а в н\чний пер\од - б\льшою, що вказувало на превалювання у першому випадку парасим-патичного, у другому - симпатичного впливу на ритм серця. Встановлет зм\ни вказують на по-рушення вегетативного балансу, що проявляемся появою парасимпатичного денного та
симпатичного н\чного тип\в активной вегетативно! нервовоТ системи.
Водночас у хворих 4-Т та 5-Т груп, ¡з б\ль-шою тривал\стю супресивноТ терапп, вщзначе-но збшьшення показник\в 1_Р, НР, що в\добра-жае пщвищену функцюнальну активн\сть обох вщдш\в ВНС, але б\льшою м\рою це стосувало-ся симпатичного вщдшу ВНС, про що свщчило зростання стввщношення вказаних показник\в (1_Р/НР) до 2,5-4,8 ум. од.
Сл\д вщзначити також динам\ку У1_Р, що в\-дображае стан нейро-гормональноТ регуляци серцевоТ д\яльност\. Величина цього показника знижувалась за добу у хворих 2-Т, 3-Т, 4-Т та 5-Т груп \ пщвищувалась (посилення нейро-гормо-нальноТ регуляци) в денний час у пац\ент\в 3-Т, 4-Т та 5-Т груп, що свщчить про р\зну спрямова-н\сть зм\н нейро-гуморальноТ регуляци залежно в\д тривалост\ л\кування.
Отже, у молодих хворих, прооперованих з приводу РЩЗ, супресивна терап\я 1_-тирокси-ном супроводжуеться порушенням ритму серця, яке асоц\юеться з\ зм\нами вегетативноТ регуляци, що проявляеться десинхронозом до-бовоТ вегетативноТ регуляци ритму серця та напруженням регуляторних зв'язк\в для збере-ження вегетативного балансу \ забезпечення адаптац\йних можливостей орган\зму. П\дви-щення частоти серцевих скорочень, що асо-ц\юеться з ризиком ускладнень для м\окарда, може пояснюватись переважанням активност\
Таблиця 3
Середн\ значения показник\в вар\ативност\ серцевого ритму у хворих на рак щитопод\бно'| залози перед \ п\сля тиреощектоми залежно в\д терм\ну обстеження
Показник Перiод Контрольна група п=20 Групи хворих на РЩЗ
ВСР доби 1 п=36 2 п=15 3 п=15 4 п=12 5 п=23
1 2345±151 2246±300 1731±201* 1630±213* 1650±150* 1750±120*
У1_Р. мс2 2 677±136 1751±256 1291±176 2308±186* 2405±213* 2750±180*
3 2587±251 2427±196 1961±185 1870±175 2137±254 2500±213
1 2130±351 2321±306 1086±133* 1061±70* 2800±189* 3150±156*
1_Р. мс 2 498±211 1713±101 982±141 1013±120* 2650±223* 2998±143*
3 1901±322 1565±155 1069±187* 1018±135 2890±225* 3014±145*
1 1221±178 1420±196 632±119* 819±66* 814±130* 954±68*
НР, мс2 2 48±153 949±350 598±84* 879±96 918±96* 915±92*
3 1645±315 1467±383 762±132* 662±245* 865±88* 850±78*
1 1,74±0,3 1.36±0.08 1.98±0.09 1,48±0,12 2,90±0,13* 3,4±0,13*
ЬР/НР 2 1,77±0,21 1,94±0,14 1,65±0,11 1.37±0.22 2,6±0,16* 2,9±0,15*
3 1,16±0,20 1,13±0,18 1,84±0,20* 1,93±0,16* 2,4±0,12* 3,6±011*
Прим/тка: * - в1рогщна р1зниця з контрольною групою (р<0,05), 1 - доба, 2 - денний перюд, 3 - ычний перюд.
симпатичного вщдту вегетативно! нервово! системи.
Порушення ритму серця, подовження ¡нтер-валу QT коригованого та змни функц¡ональноí активност¡ ВНС асоц¡юються з низкою захворю-вань (г¡пертенз¡я, аритмт, нейроциркуляторна дистон¡я тощо), у зв'язку з чим зм¡ни ВСР, як ми оц¡нювали методом холтер¡вського моыто-рингу ЕКГ, у прооперованих з приводу РЩЗ хво-рих можуть бути ранн¡м проявом серцево-судин-них змЫ ¡ використовуватись для стратифкацп ризику серцево-судинних ускладнень за цього захворювання. Виявлення порушень ритму серця та знання Тх особливостей будуть сприяти проведенню адекватно! та вчасноТ терапи для зниження або усунення побнно! д¡Т супресивно! терапи ¡ п¡двищення якост¡ життя пацюн^в.
висновки
1. У молодих хворих на рак щитопод^но! залози у пооперацмний пер¡од на тл¡ супресивно! терапи вщбуваються порушення ритму серця у вигляд¡ частих етзодю тах¡аритм¡Т та ек-страсистоли, зб¡льшення середньодобово! ЧСС ¡ середньо! ЧСС у н¡чний пер¡од, що свщчить про порушення електрично! стабтьност мюкар-да. Порушення ритму серця асоцюються з¡ зми нами його вегетативно! регуляци, подовженням коригованого ¡нтервалу QT, ¡ частота Тх виник-нення залежить в¡д тривалост¡ супресивно! терапи. Найчастше так¡ змЫи спостер¡гались за тривалост¡ супресивно! терапи понад 5 роюв.
2. У бшьшост хворих у передоперац¡йний перюд вегетативну регуляц¡ю ритму серця збе-режено, у меншо! частини, як ¡ у пац¡eнт¡в ¡з тривалютю супресивно! терап¡Т L-тироксином до 2 роюв, в¡дзначаeться десинхроноз добово! вегетативно! регуляци ритму серця, який характеризуемся пщвищенням симпатичного впливу на серцеву дтльысть у ннний пер¡од. На тл¡ б¡льш тривало! супресивно! терап¡Т п¡двищений ад-ренерпчний вплив виявлено впродовж доби не-залежно в¡д ТТ пер¡оду.
Л1ТЕРАТУРА
1. Аметов А.С., Кониева М.Ю., Лукьянова И.В. Сердечно-сосудистая система при тиреотоксикозе // Consilium medicum. - 2003. - Т. 5, №11. - С. 1-6.
2. Бобров В.О., Жар'нов О.Й, Куц В.О. i сп'в. Ам-булаторне мошторування ЕКГ (методичний по-абник). - КиТв, 2004. - 68 с.
3. Бобров В.О., Чубучний В.М., Жаринов О.Й.
Дослщження вар1абельност1 серцевого ритму у кардюлопчний практик (методичн рекомен-дацп). - КиТв, 1999. - 25 с.
4. Быстрова Т.В., Трошина Е.А., Абдулхабирова Ф. М. Состояние сердечно-сосудистой системы при субклиническом тиреотоксикозе // Болезни сердца и сосудов. - 2006. - Т.1, №3. - С. 1-5.
5. Герасимов Г. А. Лечение препаратами тироксина больных с заболеваниями щитовидной железы, зарубежный опыт и его использование в России (лекция) // Проблемы эндокринологии. - 1996. - Т.42, №1. - С. 30-33.
6. Демидчик Е.П., Цыб А.Ф., Лушников Е.Ф. и др. Рак щитовидной железы у детей (последствия аварии на Чернобыльской АЭС). - М.: Медицина, 1996. - 208 с.
7. Зубкова С.Т., Булат О.В. Стан серцево-судин-ноТ системи у хворих з патолопею щитопод1б-ноТ залози i вторинним остеопорозом // Ен-докринолопя. - 2003. - Том 8, №2 . - С. 199203.
8. Матасар И., Голубникова М., Водопьянов В. и соавт. Частота заболеваний щитовидной железы среди населения Украины // Лки УкраТ-ни. - 2002. - №3. - С. 48-53.
9. Петунина Н.А. К вопросу о состоянии сердечнососудистой системы при нарушении функции щитовидной железы // Межд. эндокринологический журнал. - 2007. - №4 (10). - С. 97-102.
10. Пшеничников И., Шипилова Т., Карай Д. Связь интервала QT и дисперсии интервала QT с факторами, определяющими прогноз сердечно-сосудистой заболеваемости и смертности в популяции женщин 56-65 лет города Таллин // Кардюлопя. - 2009. - Т. 49, №4. - С. 46-51.
11. Саидова Ф. Н. Современные аспекты диагностики и лечения полинодозного эутиреоидного зоба // Ендокринолопя. - 2001. - Т. 6, №2. - С. 235-244.
12. Тронько Н.Д., Олейник В.А., Корпачев В.В. Заместительная и супрессивная терапия тирео-идными гормонами при заболеваниях щитовидной железы // Ендокринолопя. - 2001. - Т.6, № 2. - С. 235-244.
13. Biondi D., Fazio C., Carellf C. et alt. Cardiac effect of long- term thyrotropin-suppressive therapy with levothyroxine // J. Clin. Endocrinol. Me-tab. - 1993. - Vol. 77. - P. 334-338.
14. Biondi B., Cooper D.S. The Clinical Significance of Subclinical Thyroid Dysfunction // Endocrine Revie. - 2008. - Vol. 29 (1). - P. 76-131.
15. Ching G.W., Franklyn JA., Stallard TJ, et alt. Cardiac hypertrophy as a result of long-term thyrox-ine therapy and thyrotoxicosis // Heart. - 1996. -P. 363-368.
16. Carditello A., Monaco M., Barresi P. Neoplasie maligne della tiroide: Trattamento chirurgico mediante tiroidectomia totale // Acta chir. Ital. - 1998. - Vol. 54. - №3. - P. 241-244.
17. Kuma K., Matsuzuka F., Yokagama T. Fare untreated benign thyroid nodules: results of long-term
follow-up // World J. Surg. - 1994. - Vol.18, № 4, -P. 495-499.
18. Malik M., Camm J. Components of Heart Rate Variability - What We Really Measure // Am. J. Cardiol. - 1993. - Vol.72. - P. 821-822.
19. Mercuro G., Panzuto M.G., Bina A. et al. Cardiac function, physical exercise capacity, and quality of life during long-term thyrotropin-suppressive therapy with levothyroxine: effect of individual dose tailoring // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2001. -Vol. 85. - P. 159-164.
20. Parle J. V., Maisonneuve P., Sheppard M. C. et al. Prediction of all-cause and cardiovascular in mortality in elderly people from one low serum thyrotropin result: a 10-year cohort study // Lancet. - 2001. - Vol. 358, №9. - P. 861-865.
21. Wemeau J.L., Proust-Lemoine E., Ladsous M. TSH - Suppressive Treatment and Cardiac Function / / The Thyroid and Cardiovascular Risk // Merck European Thyroid Symposium. Berlin. - 2004, June 10-13. - P. 73-78.
РЕЗЮМЕ
Изменения электрической активности сердца и его вегетативной регуляции у молодых больных раком щитовидной железы в послеоперационный период на фоне приёма супрессивной терапии в зависимости от длительности её применения С.Т. Зубкова
Изучали влияние супрессивной терапии L-тирок-сином на состояние электрической активности сердца и его вегетативной регуляции у молодых больных, прооперированных по поводу рака щитовидной железы, в разные периоды после операции (через 2-6 и 12-18 месяцев, 2-5 и 5-9 лет). С помощью суточного мониторинга ЭКГ выявлена электрическая
нестабильность миокарда, что проявлялось увеличением средней ЧСС за сутки и за ночной период, учащением эпизодов тахиаритмии и экстрасистолии. Эти нарушения ассоциированы с изменением вегетативной регуляции ритма сердца, удлинением ОТс. Частота выявленных нарушений зависит от длительности супрессивной терапии L-тироксином.
Ключевые слова: щитовидная железа, рак щитовидной железы, супрессивная терапия, электрическая активность сердца, нарушения ритма, вегетативная регуляция ритма сердца, суточный мониторинг ЭКГ.
SUMMARY
Change in heart electrical activity and its vegetative regulation in young patients with thyroid cancer in perioperative period against a background of suppressive therapy depending on prolongation of its taking S. Zubkova
Effect of suppressive L-thyroxin therapy on the state of heart electrical activity and its vegetative regulation in young patients who were operated for thyroid cancer in different periods of postoperative treatment (in 2-6 and 12-18 months, 2-5 and 5-9 years) was studied. Using the daily ECG-monitoring the appearance of myocardial electric instability manifested by an increase in average daily and nightly frequency of the systole, more frequent episodes of tachyarrhythmia and extrasystole was revealed. These changes were associated with changes in vegetative regulation of the heart rate, and QTc prolongation. Frequency of obtained changes is dependent on suppressive L-thyroxin therapy course.
Key words: thyroid gland, thyroid cancer, suppressive therapy, heart electrical activity, heart rate disorder, vegetative regulation of the heart rate, daily ECG-monitoring.
Дата надходження до редакци Кл1ычна ендокринолопя та
12.01.2011 р. ендокринна х1рурпя
