CC BY
36
6. Dnipropetrovsk: Vikhy istorii / redkol S. A. Kvitka (gol. red.) ta in. - D. : Grani, 2001. - 256 s. - Gl. III. Gubernskoye misto (1776 - 1880). - S. 49 - 83.
7. Dnipropetrovshchina: chto my ye, zvidky i kudi idemo / redkol.: M. V. Polyakov (ker.). - D., 2003.
8. Istoricheskaya toponimika Dnipropetrovska (ulicy, ploshchi, pereulki i dr.) / M. Kavun. -Rezhim dostupu: http://mkavun.narod.ru/toponim.html
9. Istoriia mist i sil Ukrainskoi RSR: y 26 t. Dnipropetrovska oblast. - K.: Holovna redaktsiia URE AN URSR, 1969.
10. Istoriia mista Dnipropetrovska / za nauk. red. A. G. Boebruha. - D. : Grani, 2006. - 594 s.
11. Kavun M. Istoria sobornoyi ploshchi // Rezhim dostupu: http ://www. realnest. com. ua/information/articles/596
12. Nedosekina T. V. Istoriya ridnogo krayu. Dnipropetrovshchina. Z davnich chasiv do XV st. : Navch. posibnyk dlya uch. 6-7 cl. zagal'noosvitnih shkil Dnipropetrovskoyi oblasti / T. V. Nedosekina. - D. : Dniproknyga, 2001. - 172 s.
13. Nepovtorna Dnipropetrovshchina. Do 15-yi richnitsi nezalezhnosti Ukrainy: Narysy. - D., 2006. Svidchennya mynuvshchiny: movoyu dokumentiv. - D., 2001.
14. Romanenko M. I. Istoriya Ukrainy i Dnipropetrovshchiny. 7 clas / M. I. Romanenko, B. V. Bratanich. - D. : Promin', 2004. - 288 s.
15. Sady i parki v istorii Yekaterinoslava-Dnipropetrovska. Kniga 1. Park imeni T. G. Shevchenko / M. E. Kavun. - D. : Gerda, 2009. - 144 s.
16. Start v tret'e tysacheletiye: Ocherki o Prydniprov'e / V. Platoonov, V, Moroz, M, Kavun, L. Pashuk, V. Klimenko, L. Markova. - D. : Prospekt, 2002. - 304 s.
17. Statystychny schorichnik Dnipropetrovskoyi oblasti za 2009 rik . - D., 2010.
18. Ukrainskaya Sovetskaya Sotsialisticheskaya Respublika: entsikl. spravochnik / gl. red. A. Kudritskiy. - K., 1987.
УДК 726.6-035.3(477.63)
СВЯТО-ТРОШЬКИЙ СОБОР У НОВОМОСКОВСЬКУ АБО «ТРОЩЬКИЙ КОЗАЧИЙ СОБОР» - ПАМ'ЯТКА ДЕРЕВ'ЯНОГО ЗОДЧЕСТВА УКРАШИ
Г. П. Свсеева, д-р н. держ. упр., проф., Ю. Подколзша, студ., М. Мартинюк, студ.
Клю^ов^ слова: гсторичне джерело, деревЯний собор, дубовг тиблг, козаки, методи будгвництва, макет будгвництва, деревЯнезодчество Украши
Постановка проблеми. Важливють проблемы полягае в тому, що некожного хвилюе те, у якому стан перебувае Тро1цький собор. Нас вразило погане ставлення до тако! визначно! пам'ятки культури, якiй не надавалась належна увага, i вона до наших част дiйшла майже зруйнованою. Цю статтю ми хочемо присвятити знаменитому дерев'яному Тро!цькому собору XVIII столiття у Новомосковську Дшпропетровсько! области який ув^аний дев'ятьма макiвками i зроблений без единого цвяха. Почувши цю назву, кожен згадае роман Олеся Гончара «Собор», де змальовано цей шедевр нацюнального зодчества як породжену самою укра!нською землею живу iстоту. «Все вщшшло, зостався лише оцей довершений арХтектурний витвiр, оця симфонiя пластики... Ох, важко буде встояти собору!.. А нащадки ж прийдуть, спитають колись: ану, якими ви були? Що збудували? Що зруйнували? Чим ваш дух трепетав?», - так Олесь Гончар у своему творi характеризуе собор [2, с. 26].
Анал1з публшацш. Про архiтектуру Тро!цького собору писало багато iсторикiв, письменникш, але найбшьше нам сподобався юторик Г. П. Надхiн, вiн описував Новомосковський собор як вишукану теслярську роботу, тому ми на цьому прикладi спробуемо показати чарiвнiсть храму.
Мета стагп - розповiсти про будшництво Тро!цького собору, проаналiзувати та поршняти будшництво в тi далею та в нашi часи, донести до читача думку, що потрiбно берегти такi старi та величш споруди.
Виклад магер1алу. Задумавши будшництво собору, козаки зiбралися на раду й заслухали чудового майстра iз Ново! Водолаги Якима Погрiбняка. Деяю дослщники безпщставно називають його самоуком, хоч це був досвщчений архгтектор, що чудово знав i класичне, й народне зодчество. До появи у Новоселищ, як тодi ще називався Новомосковськ, майстер звiв
не один дерев'яний храм на рщнш Слобожанщиш. Погр1бняк запропонував учасникам ради кшька проект, але счовикам найбшьше припав до душ1 величний собор 1з дев'ятьма верхами, ув1нчаними банями з хрестами. Зводили храм не за кресленнями, а за макетом заввишки аршин 1з чвертю.
Споруджували собор 1з вкових дуб1в, якими тод1 було багате узбережжя Самари. Струган чотиригрант балки скршлювали дубовими тиблями або нагелями, а не зал1зними цвяхами. I не тшьки тому, що негоже у храм1 Спасителя, розш'ятого на хрест й прибитого до нього цвяхами, кртити дерево залзом, а тому, що зал1зо швидко пщдаеться корозн, а через це конструкцн слабнуть. Виростаючи, собор усе бшьше вражав уск грандюзною монументальтстю та вишуканою стршюстю й легкютю форм. Яким Погр1бняк поеднав конструктивний принцип в1зантшського зодчества 1з прийомами рельефного видшення вигадливих 1 пишних об'ем1в, як це впродовж бшб практикувалося у нашш народнш архпектур!
Усшяких таемниць 1 загадок собор тапъ у соб1 чимало. Особливий подив викликають в уск дев'ять чотириярусних башт. Вони поставлен по три в лшю, разом утворюючи трикутник. Середн1 башти в рядах вищ1 за боков1, а головна з них ще вища. Зодчий так ур1вноважив !х, що вони сам1 служать опорою одна однш. Ншких колон чи пщшрок башти не мають.
Не менш хвилюючою таемницею е гетальне моделювання замкненого простору, що охоплюе людину в штер'ер1 храму. Свпл площини стш, як1 у стр1мкому злет перетинаються, створюють атмосферу величного спокою. 1з середини храм здаеться бшьшим 1 вищим, н1ж насправд1, бо мае в штер'ер1 лише чотири опори. Духовному пщнесенню вщвщувач1Б сприяе вщкритий аж до верх!вки шрамщальний простр центрально! банц який спрямовуе дух 1 молитви парафшн угору, до неба. Мютично-загадковим е й те, як Якову Погр1бняков1 вдалося при незначнш юлькост1 вконних отворш спрямувати потоки денного светла таким чином, щоби досягнути р1вном1рного м'якого осветлення усього собору.
Секрети й загадки Тро!цького собору вже здавна бентежать уяву вчених, архетектор1Б, митцв. Це особливо вщчувають майстри пензля, яких приваблюе собор як одна з найвизначнших архетектурних перлин свету.
а б
Рис. 1. а - козаки згбралися на раду бЛя собору; б - собор 1з дев Ятъма верхами
До цього залишаеться лише додати, що Оргатзац1я Об'еднаних Нацш з питань освети, науки й культури (ЮНЕСКО) внесла Трощький собор у Новомосковську до светових пам'ятни^ зодчества.
Яюв Погр1бняк, бюграф1я якого ще й дос не вивчена, будував сво! дерев'ян1 храми так, щоб вони якомога довше слугували людям. У рщнш Мереф1 його п'ятиверхова церква простояла понад п1втора столптя 1 загинула пщ час пожеж1. Тро!цький собор, на щастя, пережив революцн 1 вшни, боротьбу 1з «религшним дурманом» комунютичних «юшко!д1б» (за визначенням О. Гончара). Та нчого немае в1чного, стар1е 1 метал, а не тшьки деревина.
Зберигали його не найкращим чином, 1 це позначилося на стан споруди. Спливали роки, а радикальних заход1в для порятунку пам'ятки не вживалося. Сяк-так причепурили собор робиники ЧерЩБецького реставращйного комбинату. Працювали вони без усвщомлення, яку юторичну й культурну цшнють становить доручений !х ошщ об'ект. Роботи виконувалися вкрай незадовтьно. Проигнорували горе-реставратори й розпорядження комки ГоловАПУ Держбуду УРСР вщ 30 червня 1970 року почистити ст1ни вщ чотиришарового масляного покриття, яке не дае можливост1 дихати деревин 1 сприяе розвитку грибк1в. Замють цього пращвники комбинату пофарбували стши ще й водоемульсшною фарбою, яка невдовз1 поздувалася. От така була ця косметична реставрац1я.
Ще одну под1бну реставрацию пережив пам'ятник напередодт Ол1мшади-80. Тод1 знову вдалися до фарбування, а ще було полагоджено покр1влю й покрито сусальним золотом хрести на банях собору та дзвшищ. Через два роки тсля ол1мп1ади вщ фарбування й слщу не лишилося, то ж на кошти, з1брат вщ прихожан приходу, його виконали знову.
За радянських час1в собор зазнав чимало наруги: у примщент храму зберигали комбкорми. Лише у 1988 рощ у собор1 було вщновлено богослужшня. Та вш уже такий ветхий, що сюди навпъ боязко заходити Тримаеться вин тшьки з Божо! ласки, та ще ген1альний винахщ зодчого Якима Погр1бняка не дозволяе споруд1 розвалитися.
Влада Новомосковська висловила бажання рятувати собор, тут вщкрито банк1Бський рахунок для збирання кош™. Тож важкий адмшстративний в1з таки зрушив 1з мертво! точки.
А тим часом мюцев1 юторики, краезнавщ, активюти товариства охорони пам'яток гсторп й культури, дшч1 культури та публщисти висловлюють безл1ч конкретних пропозицш вщносно того, що 1 як слщ зробити. Розглянемо найбшьш аргументоваш з них. Чимало людей дотримуються думки, що необхщно в першу чергу здшснити всеб1чну перев1рку стану дерев'яного зрубу собору, залучивши до цього найавторитетшших фах1вщв кра!ни. Пот1м на основ1 результата дослщжень розробити проект повторно! перебудови юторично! пам'ятки.
Рис. 2. Собор у нашг дш (2014 р.)
1з цим важко не погодитися, але... З пркого досвщу ми вс знаемо, що таю дослщження й розробка документаци, необхщно! для реставраци, у нас тривають роками. Чи витримае ще й таке випробування собор? Люди з тривогою повщомляють, що його баш все бшьше хиляться.
А якось настоятель собору отець Володимир у репортаж на телеканалi «1нтер» сповютив, що собор швидко осщае, його вiнцева частина буквально валиться, споруда вже мае нахил у 20 градус1в! Нахилилася й перебувае пд загрозою обвалення й дзвшиця, споруджена у 1887 рощ. Не треба бути iнженером чи зодчим, щоб зрозумгти, що будь-яке зволкання з порятунком святин може обернутися непоправною бщою.
То ж не випадково, що автори уск пропозицш сходяться на думщ, що собор необхщно якомога скорше розколоти i скласти з ново! деревини, як це було зроблено 120 рок1в тому. Слушною е i пропозицiя, що за порятунком слщ звертатися не до реставрацiйних майстерень та всшяких новоспечених фiрм, ям больше дбають не про справу, а про матерiальний зиск, а до майстр1в дерев'яного сакрального зодчества, яю ще не перевелися на Льв1вщиш та Закарпатп. Там живуть i сумлiннi буд1вельники - к церкви, що й донинi прикрашають тисячi гiрських сш.
Бiльшiсть учасник1в цiеï творчо! дискусiï не досить високо! думки про росiйську сосну як буд1вельний матерiал для вщновлення собору. Проти укра!нського дуба заперечень немае, але кажуть, що i йому можна знайти у Карпатах замшу. Венещансью дожi будували сво! палаци на палях iз ялищ, якi впродовж столiть можуть стояти у водi й не гнити Возили ж свого часу гталшщ ялицю iз наших кра!в.
Ще одна дуже слушна пропозицш. У 30-ri роки минулого столiття борщ з так званим «мракобюсям» знищили чи не найкращий в Украш коностас, що прикрашав собор. Козаки не пошкодували коштш петрик1вським рiзьбярам, як1 два столiття тому виготовили для храму ажурне дерев'яне мереживо iз квiткового орнаменту. Так1 майстри й ниш працюють у Петриювщ, а ïхнi дивовижнi витвори прикрашають храми багатьох европейських мiст. Тож дуже бажано, аби оновлений собор замiнив свiй кустарно виготовлений коностас на справжнiй художнiй шедевр.
Висновок. Заклик про порятунок собору мають почути сучасш козаки, шанувальники нашо! минувшини, нацiональних традицш, вiруючi рiзних конфесiй, усi украшц. Хочеться вiрити, що до благородно! справи порятунку украшсько1' святинi долучаться представники уск плок нашо! демократично! i нащонально свщомо1' влади.
Нинi собор чекае на свого Дмитра Яворницького, на свого Олеся Гончара та героя його роману студента Миколу Баглая. Вш iз надiею дивиться в душу кожного з нас. Йому потрiбнi не грошц не руки майстрових, а наше усвщомлення винятково! iсторичноï мiсiï собору для нашого народу i всього людства, яке мали його козаки-буд1вники й патрюти-захисники. Врятувати сьогоднi Трощький собор - то для нас скласти юпит на високу духовнiсть. Тож хай знову набожно звучать слова Олеся Гончара: «Собори душ сво!х бережпъ, друзi! Собори душ!..»
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Аблщов В. Украшська дiаспора: видатнi постап. - К. : КИТ, 2007. - 436 с.
2. Гончар О. Т. Собор. - К : Вгтчизна, 1968. - 26 с.
3. Логвин Г. Н. По Украш. - К. : Мистецтво, 1968 . - 446 с.
4. Надхин Г. П. Память о Запорожье. - М., 1877. - 69 с.
5. Тимошик М. С. 1стор1я видавничо! справи : шдруч. - 2-ге вид., виправлене. - К. : Наша культура i наука, 2007. - 496 с.
6. Украшське козацтво. Мала енциклопед1я. Самарський Тро1'цький собор. - К. : Генеза, 2002. - 440 с.
SUMMARY
Problem statement. The importance of the problem is that every care what the condition is Trinity Cathedral. We were struck ill-treatment of such cultural attractions, which are not provided proper attention, and she came to our times almost destroyed. This article we want to dedicate the famous wooden Trinity Cathedral XVIII century in Novomoskovsk Dnipropetrovsk region, which topped nine onion-domed and made without nails. Hearing that name, remember every novel Oles Gonchar «Cathedral», which depicts this masterpiece of national architecture generated as most Ukrainian land living being. «Everything is taken away, remained only this perfect architectural work, this little plastic symphony ... Oh, it will be difficult to resist the cathedral! .. And descendants shall come, ask formerly very well that you were? With built? What destroyed? What trepetav your spirit? «- So Oles Gonchar in his book describes the cathedral. [2, c. 26]
The analysis of recent research. Architecture of Trinity Cathedral wrote many historians, writers, but most of all we liked historian GP Nadhin, he described Novomoskovskiy Cathedral as elegant carpentry, so in this example we try to show the charm of the house.
Research objective - about the construction of Trinity Cathedral, analyze and compare construction and those in our time, to convey to the reader that should be protected so old and stately buildings.
Conclusions. Call his salvation have heard today Cossacks fans of our past, national traditions, believers of various faiths, all Ukrainian. Hopefully, to the noble cause of Ukrainian rescue sanctuary will join representatives of all branches of our democratic government and the national conscious.
Now waiting for its cathedral Dmitry Yavornytsky on his Oles Gonchar and hero of his novel Nicholas Baglai student, he looks with hope in the soul of each of us. He needs no money, no hands of artisans, and our understanding of exceptional historic cathedral mission for our nation and humanity, which had its hide and builders patriots and defenders. Save Trinity Cathedral today - for us to take the exam in high spirituality. So again let the pious words of Oles Gonchar: «Councils keep their souls, friends! Cathedrals shower.. «
REFERENCES
1 Abiltsov V. Ukrayinska diaspora: vidatni postati. - K. : KIT. 2007. - 436 s.
2 Gonchar O. T. Sobor. - K. : Vitchizna, 1968. - 26 s.
3. Logvin G. N.Po Ukrayini. - K. : Mistetstvo, 1968 . - 446 s.
4. Nadhin G. P. Pamyat o Zaporozhe. - M., 1877. - 69 s.
5. Timoshik M. S. Istoria vidavnichoyi spravi: pidruchnik. - 2-ge vid., vipravlene. - K. : Nasha kultura inauka, 2007. - 496 s.
6. Ukrayinske kozatstvo. Mala entsiklopediya. Samarskiy Troyitskiy sobor. - K. : Geneza , 2002. - 440 s.
УДК 94+728:692
УКРАШСЬКА МАЗАНКА КР1ЗЬ СТОЛ1ТТЯ: МАЗАНКА ТА САМАННА ХАТА
В. С. Сгорова, асист.,С. Панченко, студ.
Ключовi слова: мазанка, саманна хата, саман, каркас, житло степового регюну, декоративна будова
Постановка проблеми. Хата мазанка протягом столгть була традицшним житлом Центрально! та Сходно! Укра!ни. У будшнищш мазанки використовувалися мiсцевi будшельш матерiали: глина, солома, очерет, дерево. У наш час мазанка - це декоративна будова, яке об'еднуе в собi одночасно i затишок справжнього житла, i мщнють, i стшкють до вологи та холоду. Ниншня хата мазанка, побудована iз застосуванням нових технологщ мае сучасний дизайн, в якому поеднуеться дух минулого i практичнють сьогодення [6]. Набуло популярносп використання будшель подiбного типу в основному як дачних котеджш, туристичних будиночкш, ресторанш i навгть декоративних будов, ям привносять iз собою затишок i створюють неповторну обстановку, значно вiдрiзняючись вщ будь -якого сучасного житла [6].
Аналiз публжацш. Дослщженням теми укра!нського хатобудування, зокрема, особливостей територiально!' типологi!' хат, займались видатнi вченш та етнографи. Яскравим прикладом е А. Г. Данилюк, який вклав значний внесок у розвиток етнографiчно! науки [1]. У наш час з'являеться все бшьше i бшьше дослiдникiв архiтектурно! спадщини, а також молодих спецiалiстiв, що пропонують упровадження нових iнновацiй. Зокрема, архiтектурна студш «Ансамбль» пропонуе цiкавi працi з точки зору нових технологш хатобудування.
Мега статт - проаналiзувати основш традицi! хатобудування степового регiону, познайомити читачiв з особливостями технологi! зведення хат, звернувши увагу на типи, якi мають популярнiсть у сучасному будшництвг
Виклад магерiалу. Хоча шноваци в будiвництвi - це рушш прогресу, не варто все ж забувати i про традицi!, як! сво!м корiнням !дуть в далеке минуле. Варто зазначити, що юторично склалося кiлька способш зведення мазанок. Рашше частiше всього будинки под!6ного типу будувалися на основ! ретельно пщготовленого каркаса з тонких гшок,
