Свобода пересування як обов’язковий елемент системи міграції Текст научной статьи по специальности «Право»

УДК 340.12

Надiя Павлiв-СамоТл

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цившьного права та процесу, Навчально-наукового шституту права та психологп Нацiонального ушверситету "Львiвська полггехшка",

pavliv.samoil@gmail. сот

Оксана Руданецька

кандидат юридичних наук, доцент кафедри господарсько-правових дисциплш факультету № 6 (юридичного) Львiвського державного унiверситету внутрiшнiх справ,

orudanecka@ukr.net

СВОБОДА ПЕРЕСУВАННЯ ЯК ОБОВ'ЯЗКОВИЙ ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ М1ГРАЦП

© Павл1в-Самогл Н., Руданецька О., 2017

Стаття присвячена розкриттю питання прогнозованост руху м^рацшноТ системи, що безпосередньо впливае на сшвдружшсть держав, толерантнiсть та терпимкть до мiгрантiв як обов'язкових елемен^в системи м^рацн, свiдому Тхню поведiнку у напрямку дотримання правових норм та поваги до культури, ментальност населення приймаючоТ краТни, яка також е елементом щеТ вщкритоТ системи, а також розгляду з синергетичного пщходу елементiв системи м^рацн в порядку самооргашзацн кожного окремо та у взаемодн Тх разом, та свободi пересуванню як невщ'емний елемент системи м^рацн.

Ключовi слова: м^ращя, свобода пересування, самооргашзащя, система м^рацн, флуктуацiя.

Надежда Павлив-Самоил Оксана Руданецька

СВОБОДА ПЕРЕДВИЖЕНИЯ КАК ОБЯЗАТЕЛЬНЫЙ ЭЛЕМЕНТ СИСТЕМЫ МИГРАЦИИ

Статья посвящена раскрытию вопроса возможности предсказуемости движения системы миграции, которые непосредственно влияют на содружество наций, толерантности и терпимости для мигрантов, как обязательный элемент системы миграции, сознавая их поведения в соответствии с юридической норм и уважение культуры и менталитета населения принимающей страны, которая также является частью открытой системы. А также рассмотрение синергетического подхода элементов системы, которые упорядочены по самоорганизации, свободы движение в качестве неотъемлемого элемента системы миграции.

Ключевые слова: миграция, свобода передвижения, самоорганизации, миграции системы, флуктуация.

Nadiia Pavliv-Samoyil

Department of Civil Law and Procedure

Ph.D.

Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University

Oksana Rudanetska

Associate Professor of the Department of Economic and Legal Disciplines

Faculty No.6 (juridical) Department of Civil Law Lviv State University of Internal Affairs

FREEDOM OF MOVEMENT AS A NECESSARY ELEMENT OF MIGRATION SYSTEM

The present article is dedicated to elucidating the issue of possibility to forecast movement of migration system, which immediately affects the community of states, tolerance and leniency towards migrants as necessary elements of the migration system, their conscious conduct in the field of observance of legal provisions and respect towards culture, mentality of population of the host country, which is also an element of this open system. It also considers from synergetic point of view the elements of migration system in the order of self-organization of each particular person and their mutual interaction, and freedom of movement as an integral element of migration system.

Keywords: migration, freedom of movement, self-organization, migration system, fluctuation.

Постановка проблеми. Загострення багатьох глобальних проблем, зокрема м^рацшних, негативно впливае не тшьки на соцiально-економiчне та полггичне становище одше! кра!ни а й на полггичну ситуацда у свт загалом. Можливють прогнозованосп руху мирацшно! системи безпосередньо впливае на Мир у свт, ствдружшсть держав, толерантнють та терпимють до миранпв, як обов'язкових елеменив системи мираци, свщому !хню поведiнку у напрямку дотримання правових норм та поваги до культури, ментальностi населення приймаючо! кра!ни, яка також е елементом ще! вщкрито! системи.

Отже, виникае беззаперечна необхщшсть розглянути з синергетичного тдходу елементи системи мираци в порядку самооргашзацп кожного окремо та у взаемоди !х разом, визначення принцитв та можливостей прогнозувати напрям руху системи чи оптимального перетворення хаосу в порядок.

Аналiз дослщжень проблем. Пошуки нових методiв, що враховували б самооргаш-зуючий характер соцiальних систем, посилили увагу дослщниюв до синергетичних пiдходiв. Займалися пошуками унiверсальних закономiрностей виникнення порядку з хаосу, проблемами самооргашзацп у розвитку сустльства Г. Ф. Турченко, Г. Рузавин, В. Василькова, М. Кузьмш, В. Хиценко, Л.О.Базиль та ш.

Метою дослщження е розгляд з синергетичного тдходу елеменив системи мираци в порядку самооргашзацп кожного окремо та у взаемоди !х разом, визначення принцитв та можливостей прогнозувати напрям руху системи чи оптимального перетворення хаосу в порядок та свободi пересуванню, як невщ'емний елемент системи мпраци.

Викладення основного матерiалу. Синергетика, за твердженням В. Шишкша, орiентована на пошук певних унiверсальних законiв еволюцн i самоконструювання складних правових систем,

закотв еволюци вiдкритих нерiвноважних систем будь-яко1 природи. Синергетична методологiя в Teopiï права актуальна у зв'язку 3i зростанням кiлькостi нормативних правових акпв, розширенням ïx кола дiï i закрiплення у них рiзнорiдних, таких, що часом конфлiктуютьодин з одним, суспшьних iнтересiв. Синергетична методологiя у теори права розвивае концепцiю самооргашзацн права, пщкреслюючи зростаючу небезпеку дезоргатзацп. Вона вказуе на причини непередбачуваноï реакцiï суб'ектiв при функцiонуваннi правовщносин [1; 2, с. 162].

Проблема пошуку основоположних засад, iдей, категорш мiграцiï як фiлософсько-правового феномена, дослщження його сутностi та взаемодiï елеменпв, мае важливе значення для його штеграцп в суспiльствi, i для шших матерiальниx систем. Дослiдження системи мтрацп з синергетичного пiдxоду дасть можливють сформувати категорiï цiеï вщкршга системи та визначити напрями взаемоди елементiв, що дасть можливiсть прогнозувати рух та, в деякiй мiрi, його корегувати. Синергетичне дослiдження вщкршга системи е сучасною необxiднiстю у зв'язку з евроштегращю, запровадження безвiзового режиму, який являеться точкою бiфуркацiï у цьому випадку.

Методологiя як специфша системного пiдxоду, на думку О. Пунченка, визначаеться тим, що вш орiентуе дослiдження на розкриття цшсносп об'екта i забезпечуе ïï мехашзми, на виявлення рiзноманiтниx типiв зв'язюв об'екта та зведення ïx в едину теоретичну картину [3, с. 206; 2, с. 165].

На сучасному етат розвитку свiтового ствтовариства е беззаперечнi пiдстави визнавати м^ращю вiдкритою системою, оскiльки притаманнi ш xарактернi властивостi, по-перше - обмiн iнформацiею з навколишнiм середовищем в кожнш точцi системи, по друге - ус точки системи оргашзоваш та взаемодiють мiж собою. Однак, юторично система мiграцiï була не завжди у станi вiдкритостi - у тоталггарний перiод, що не могло дозволити дослщження синерги м^раци з фiлосфсько-правовоï позицiï.

Уявлення, знання про систему м^раци, про взаемодда ïï елементiв, вийшли за межi сталого пiзнання та виходить на рiвень транснацiональноï системи. За сучасних умов, чiтко помiтна необxiднiсть нового осмислення ïï елеменпв.

У результат дослiджень Пригожина, який ввiв у науку поняття синергетики, вiдкриваеться можливють дослщження вщкритих систем, в тому чи^ i мiграцiï, i досягнення мети нового розумшня прогнозованих руxiв мiграцiï у транснацiональному суспiльствi, дозволить переглянути роль людини у глобальних процесах, впливу на неï' шформаци, як одного з необxiдниx впливiв для осмислення, переосмислення iснуючого, майбутнього та визначення руху i взаемоди з iншими елементами системи м^раци [4]. Дослiджуючи систему мiграцiï саме в такому контексп, стае можливим спрогнозувати рух системи, що у подальшому допоможе уникнути негативних наслщюв м^раци.

Принципи, на яких заснована синергетика - цшснють, системнiсть, нелшшнють, взаемодiя хаосу i порядку цшком пiдxодять для дослiдження системи м^раци.

Система мiграцiя порiвняно недавно стала об'ектом синергетики, оскшьки для цього необхщна вiдкрита система у перюд авторитаризму це було неможливим, вщповщно на сучасному етапi розвитку, на етат взаемоди елеменив системи мтрацп з аналогiчними елементами на мiжнародному рiвнi, що е атрактором для подальшоï самоорганiзацiï та визначае подальший розвиток системи.

Один iз елеменив системи мiграцiï - людина, для я^' в iдеалi пiдxодить синергетичне дослщження, як вщкршта пiдсистеми, що у взаемозв'язку з шшими пщсистемами впливае на рух загалом цiлоï системи мiграцiï.

Науковцi визначають таю параметри мiграцiï' як суспiльного феномену: змшу особою координат свого мюця знаходження (перемiщення) - фактор мобшьностц намiри особи покращити свш маг^альний i (або) соцiальний стан - фактор потреби; намагання особи працевлаштуватися на новому мiсцi та вважати його своею "другою батьювщиною" - фактор стабшьносп [5, с. 39; 6, с. 90].

На нашу думку, зазначений пщхщ е не повним, оскшьки не враховуються рiзновиди мтрацп, за яких щ фактори у комплекс не вiдповiдають, а можуть вардаватись рiзним критерiем для фактору стабшьносп.

Фактично сама поява людини зi сво1ми першочерговими iнстинктами самозбереження зародила методолопчт фiлософськi установки, якi сформованi у дискушях, з часом 1х осмислення ставлять вагомий вщбиток на формування сустльства та напрямок його розвитку до штегрованого сустльства.

Беззперечно, варто погодитись з В. Жадько, для формування штегрованого людства потрiбно максимально, якщо це взагалi можливо, зблизити 1'хш цiльовi установки, адже дiяльнiсть людини мае цiлеспрямований характер. Звичайно, можна стверджувати, що всiх об'еднуе спiльна мета -мати можливють забезпечити пдний рiвень i належну якють життя. Причому, як в сенс духовному в усiх його складових, так i матерiальному, визначеному потребами в 1ж, питтi, одязi та взуттi, житлi. Але виявляеться, що не так легко практично реалiзувати "розумно" визначенi мiри задоволення цих потреб, оскшьки первиннi форми емтричного пiзнання, якими е спостереження i порiвняння, неодмiнно орiентують людину не на "серединну мiру", про яку говорив ще Аристотель, а мiру, яка задовольняе потреби елггних у матерiально-економiчному аспектi верств населення. Що загалом виправдано, адже виховний вплив на мотивацшно-поведшкову сферу свщомосп людини здiйснюе не так лопка пiзнання, як логiка чуттево сприйнятого й об'ективного у сво1й безумовнш достовiрностi прикладу [7, с. 6].

Основою кожно! нелшшно1 системи е рух 11 елементiв, якi при взаемоди визначають напрям усiеl системи, 11 органiзацiю або дисорганiзацiю.

Одним iз елементiв системи мираци е людина, яка за своею природою у процес пiзнання i аналiзу навколишнього середовища, пiд впливом шформащя, як предмету енерги, формуе новi уявлення, усвiдомлення та спонукае до переосмислення себе у сусшльств^ що виступае як атрактор вибору поведшки, що притягуе до себе множиннють траекторiй, внаслiдок чого формуеться особистють та точка бiфуркацil з розгалуженими можливостями: свщомими, i несвiдомими. З ще1 позици, особистiсть усвiдомлюе природнють права на вибiр поведiнки в тому чи шшому випадку, усвщомлюе свободу не обмежену нормами права, моральними нормами. I тшьки при щентифшаци себе як особи сощально1, як особистосп здорово мислячо1 (вщносне поняття яке залежить вiд категорш того чи iншого iсторичного перюду), усвiдомлюючи себе у взаемозв'язку з державою, свобода поведшки особи обмежуеться правом, мораллю та рiвнем усвщомлення себе, як одного цшого з сощумом та державою.

На рiвень усвiдомлення себе одним цiлим з сощумом та державою впливае стан забезпечення правовими нормами штерешв особи та рiвень 1х дотримання, що надае можливють 11 розвитку як самодостатньо1 особистостi та щентифшаци себе громадянином вщповщно1 держави.

Забезпечуючи одне iз основних життевонеобхiдних прав, право на свободу пересування та стимулювання державою його реалiзацil, як засобу розвитку особистосп, впливатиме на якюш показники мираци та перерозподiл людського потенщалу в напрямку, необхiдному для держави та 11 розвитку.

Тобто, право на ту чи шшу свободу необхщно розглядати: окремо вщ правово1 норми -фшософда свободи, у розумшш свободи правовою нормою i у фшософсько-правовому поеднаннi.

Не можна не погодитись з тим, що народження людина е вшьною. Вона незалежна у сво1х думках, поглядах, переконаннях, а також вона вшьна у виборi свое1 поведiнки. Особа у повсякденному життi керуеться власною волею вщповщно до власних iнтересiв, потреб, бажань та поставлено1 мети. Так, свобода постае природною властивютю людини, що закладена у саму 11 сутнють та виступае невiддiльним благом кожного. З огляду на це, можемо стверджувати, що свобода виступае беззаперечною щннютю для усього сустльства [8, с. 254].

Розглядаючи з законодавчо1 позици свободу пересування, як право громадянина Украши, а також шоземця та особи без громадянства, яю на законних тдставах перебувають в Укра1т, вшьно та безперешкодно за сво1м бажанням перемiщатися по територи Укра1ни у будь-якому напрямку, у будь-який спошб, у будь-який час, за винятком обмежень, яю встановлюються ЗУ "Про свободу пересування та вшьний вибiр мiсця проживання в Укра1т", вiдповiдно можна вщзначити характернi ознаки: волевиявлення, час, спошб, простiр, правова норма. У цьому випадку, проспр обмежуеться територiею одте1 держави, однак свобода пересування також полягае у перемщент i

за територда Украши. 1ншим Згадуваний закон обмежуе право пересування та право вибору мюця проживання, обов'язком здшснення мюця реестраци.

Ми неповнiстю можемо погодитись з позищею 1.В. Михайлишина, що завдяки наявностi закршлено1 на рiвнi нормативно-правових актiв свободи дiяти на власний розсуд людина отримуе можливють мислити i дiяти вщповщно до сво!х iнтересiв, обирати певний варiант поведiнки в конкретнiй ситуаци i, що це е одним з критерив, яким характеризуеться вшьне демократичне суспiльство [9, с. 32]. У поданш позици мислення людини обмежене правовою нормою, вiдповiдно людина позбавлена можливютю дiяти на власний розсуд, оскшьки варiанти поведiнки диктуються нормою.

Рiвень нормативно-правового закрiплення свобод диктуеться соцiально-економiчною, полiтичною необхiднiстю конкретного перюду держави та направлена на забезпечення принципу "мое право закшчуеться там де починаеться право шшо! особи", отже правове "обмеження" забезпечення свободи однш особi необхiдне для забезпечення свободи шшш.

Право як сукупнють правових норм е зобов'язувальним порядком людських стосункiв у межах спшьноти, що пiдтримуеться офiцiйно органiзованим примусом, який, своею чергою, повинен визнаватися всма членами спiльноти як авторитетний примусовий порядок, оскшьки шдивщи в межах зазначеного порядку протистоять один одному як самостшш й вшьш шдивщи, рiвнi перед законом i зорiентованi на створення справедливого суспшьства на рацiональних засадах [10, с. 166].

Можна стверджувати, що право - це сощальна гаранта свободи, суспшьно визнана особиста автономiя, воно надае простр для активностi кожного члена суспшьства. Абсолютна свобода означала б для людини шчим не обмежений вибiр, що поставило б и у доволi складне становище тд час ухвалення рiшення. Свобода людини не може бути абсолютною, оскшьки вона живе в суспшьсга подiбних до не!, а отже, И свобода повинна сшввщноситися зi свободою шших шдивдав. Право окреслюе меж^ в яких громадянин може дiяти на власний розсуд, не посягаючи при цьому на права i свободи шших громадян, тобто свобода вибору передбачае вщповщальнють перед самим собою [11, с. 410].

Розглядаючи право на свободу пересування як фшософську категорш, необхщно розглянути особу як мислячу, свщому яка перебувае постшно у рус, переосмисленш буття та свого мюця у суспшьства

Свобода полягае у тому, щоб бажати щось певне. Хоч звичайна людина бачить свободу у можливосп чинити довшьно, але саме у цш довiльностi - причина И несвобод [12, с. 34].

Знаючи себе як суспшьно-полггичну сощально-духовну ютоту, людина здатна жити згщно з понятiйно-категорiальним вираженням отриманих i здобутих знань, здатна до самооргашзаци й самоуправлiння, отже, спроможна стати прикладом для шших, тобто бути центром притяжшня для них, отже, суб'ектом створення тих форм колективносп, в межах яких вс И члени не вщчувають у себе стан вщчуження [7, с. 7]. Саме завдяки синерги ми зможемо поеднати теоретичш ютини та практичне будення, що дасть можливють визначити т категори яю при переосмисленш людиною зможуть вибудувати бажану поведшку руху системи мiграцil. Однак сам процес переосмислення природного права на пересування у просторi i час у ХХ1 ст. вимагатиме десяток лгг для одержання бажаних результата.

Завдяки синерги можна добитись одержання бажаних результата, оскшьки погоджуючись з В. В. Васильковою, синергетичний свггогляд е ушкальним (на перший погляд суперечливими) феноменом, намагаючись науковими, рацюнальними способами зрозумгги, те що не було до цього предметом науки (хаос, порядок, становлення -явища, яю не мають точних визначень до цих шр), синерпя е спробою пояснити не рацюнально оргашзований свгг, або щоб бути бшьш точним, пробуе створити рацюнальну модель з не рацюнально оргашзованого свiту [13, с. 29].

У хаос взаемовщносин елемента системи мiграцil (людей), коливань, рус у просторi i час, що забезпечуе цшюне буття - виокремлюються сталi та новi категори буття тд впливом руху i масово1 iнформацil, напрямки руху набули цшеспрямований характер та протiкають у геополггичному просторi, вимагаючи з боку шших елемента системи (держави) застосовувати те регулювання руху системи яке б було прогнозованим ба безпечним для суспшьства. Зазначене дае шдстави говорити про виникнення порядку з хаосу.

Рух у простор^ 4aci, тзнання - породжують нелiнiйне мислення, осмислення того чи шшого явища, феномену, можливостей, потреб i найвище досягнення - усвщомлення сенсу свого iснування, за допомогою нелiнiйного мислення, аналiзу свггобудови та конструювання напряму руху, поведшки у час та просторi. "Свобода пересування" та "право на пересування" - категори не тотожш, "свобода пересування" бшьш ширша категорiя яка включае в себе "право пересування", що е безпосередньою ознакою взаемодш, руху iншого елемента системи мираци - держави, рiвень розвитку, рiвень демократизму яко1 впливае на право свободи пересування i взагалi на стан вщкритосп системи мiграцiï ïï перехiд з одного стану в шший, вiд закршта до вщкрито1 i навпаки, що впливае на те чи може вона бути об'ектом синерги.

Загалом, якщо говорити про характеристики елементу системи мираци, то, визначивши з фiлософськоï точки зору свобода - це здатнють людини до активноï дiяльностi зпдно зi своïми намiрами, бажаннями та штересами, у ходi реалiзацiï яко1' вона добиваеться поставлено!' перед собою мети, практична реалiзацiя внутрiшньоï свободи особистосп здiйснюеться завдяки об'ективнiй можливосп або зовнiшнiй свободi для такоï реалiзацiï [14, с. 130], варто зазначити, що саме ця ознака, залежить вщ переосмислення свого буття та визначення для себе тих особистюно важливих категорiй, якi впливають на поведiнку i в подальшому на загальну систему.

Однак, ми не цшком погоджуемся з визначенням, що у правовому розумшш свобода е можливютю людини вчиняти ri чи iншi конкретнi дiï в межах, встановлених правом [15, с. 164], оскшьки не враховуеться, що вчинення тих чи дш не обмежуеться нормами права, а залежить вщ свщомосп, самосвщомосп та переосмислення реалш буття, яю безпосередньо впливають на напрямок поведшки чи в правових межах чи поза ними. Внаслщок чого, шшим елементом системи мираци (державою), завдяки аналiзу шформаци, прогнозуванню повиннi вироблятися та втшюватися у бажанi категорiï (унiверсальнi форми мислення), з штегращею яких дасть максимальну можливють передбачити та спрямувати, оптимального для ушх елеменпв системи, напрямок руху системи мираци.

Висновки. Щцводячи пiдсумки щодо фiлософiï права на свободу пересування та норми закону про права пересування рiзнi поняття, фiлософiя права свободи пересування обмежуеться нормативним визначенням права на свободу пересування нормою обов'язкового мюця реестраци, i тшьки при усвщомленш себе правосвщомою особистiстю е запорукою руху мираци у напрямку необхщному для держави, в iншому випадку, маемо ту ситуащю, яку спостертаемо на сучасному етапi кризи м^рацшних процесiв та негативних наслiдкiв мираци.

За сучасного розвитку держави неможлива рiвнiсть фiлософськоï та правовоï категори права особи на пересування.

1. Шишкин В. В. Синергетический подход в теории права : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12. 00. 01 - Теория и история права и государства; История учений о праве и государстве / Шишкин В. В. - Нижний Новгород, 2007. - 35 с. 2. Кожушко С. I. 1дег синергетики i синкретизму в методологИ' трудового права / С. I. Кожушко // Часопис Киг'вського утверситету права . - 2015. -№ 2. - С. 165-168. 3. Пунченко О. П. Образование в системе философских ценностей: моногр. / О. П. Пунченко, Н. О. Пунченко. - Одесса : Печатный дом, Друк Швдень, 2010. - 506 с. 4. Пригожин И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой / И. Пригожин, И. Стенгерс ; пер. с англ. / общ. ред. В. И. Аршинова, Ю. Л. Климонтовича и Ю. В. Сачкова. - М. : Прогресс, 1986. - 432 с. 5. Бондырева С. К. Миграция (сущонсть и явления) / С. К. Бондырева, Д. В. Колесов; 2-е изд.; Воронеж: изд. НПО "МОДЭК", 2007. - 296 с. 6. Алieва С. Т. Природа та iсторичнi передумови виникнення трудовог мiграцiï населення / С. Т. Алieва // Науковий вiсник Мiжнародного гумантарного утверситету. Серiя: юриспруден^я. - 2014. - № 12, т. 2. - С. 89-91. 7. Жадько В. А. Фiлософiя як теорiя самооргашзацп людського буття: Наукове видання / В. А. Жадько. -Запорiжжя : Вид. ЗДМУ, 2012. - 348 с. 8. Ярмол Л. В., Вандьо С. Поняття, значення свободи та ïï взаемозв'язок iз правом / Л. В. Ярмол, Вандьо С. // Вiсник Нащонального утверситету "Львiвська полтехтка". Серiя: юридичм науки. - 2016. - № 825. - С. 252-258. 9. Михайлишин I. В. Змiст права громадян на втьне пересування та вибiр мiсця проживання /1. В. Михайлишин // Право i Безпека. - 2012. - № 3. - С. 32-37. 10. Гарасимiв Т. З. Концепт права: фтософський свтогляд /

Т. З. Гарасимгв, М. В. Мартинюк // Вгсник Нащонального университету "Львгвська полтехтка". Сер1я: юридичш науки. - 2016. - № 850. - С. 163-169. 11.Романова А. С. Своб1дна воля людини в умовах глобал^зацИ сустльства (природно-правовий аспект) / А. С. Романова // В1сник Нащонального университету "Льв1вська полтехтка". Сер1я: юридичш науки. - 2016. - № 845. -С. 407-413. 12. Пунда О. О. Право на свободу : монограф1я / О. О. Пунда. - Харюв : ЕврЫа, 2006.284 с. 13. Василькова В. В. Порядок и хаос в развитии социальных систем: (Синергетика и теория социальной самоорганизации). /В. В. Василькова. - СПб.: Изд-во "Лань", 1999. 480 с. 14. Брацук I. Вплив Суду СС на формування та розвиток принципу прямог дИ права Свропейського Союзу / I. Брацук // Юридична Украгна. - 2010. - № 2. - С. 129-132. 15. Пенкин С. В. Конституционное право человека на свободу передвижения, выбор места пребывания и жительства (история становления и юридическая природа) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / С. В. Пенкин - Пенза, 2004. -177 с.

REFERENCES

1. Shyshkyn V. V. Synerhetycheskyy podkhod v teoryy prava : avtoref. dys. [Synergetic approach in the theory of law] - Nyzhnyy Novhorod, 2007. - 35 p. 2. Kozhushko S. I. Ideyi synerhetyky i synkretyzmu v metodolohiyi trudovoho prava [Ideas of synergetics and syncretism in the methodology of labor law], Chasopys Kyyivs'koho universytetu prava . - 2015. - vol. 2. - pp. 165 - 168. 3. Punchenko O. P., Punchenko N. O. Obrazovanye v systeme fylosofskykh tsennostey : monohr. [Education in the system of philosophical values: monogr]. - Odessa : Pechatnbiy dom, DrukPivden', 2010. - 506p. 4. Pryhozhyn Y., Arshynova V. Y., Klymontovycha Yu. L, Sachkova Yu. V. Poryadok yz khaosa: Novbiy dyaloh cheloveka s pryrodoy [Order out of chaos: man's: New dialogue with nature] Per. s anhl. / Obshch. red.- Moscow: "Prohress" Publ, 1986. - 432 р. 5. Bondbireva S. K. Myhratsyya (sushchonst' y yavlenyya) [Migration (essence and phenomena)], 2-e yzd.; Voronezh: yzd. NPO "MODЭK", 2007. - 296 p. 6. Aliyeva S. T. Pryroda ta istorychni peredumovy vynyknennya trudovoyi mihratsiyi naselennya. The nature and historical background of the emergence of labor migration of the population.], Naukovyy visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriya: yurysprudentsiya. - 2014. - Vol. 12. tom. 2. - pp. 89-91. 7. Zhad'ko V. A. Filosofiya yak teoriya samoorhanizatsiyi lyuds'koho buttya: Naukove vydannya. [Philosophy as the theory of self-organization of human existence: Scientific publication] - Zaporizhzhya, Vyd. ZDMU, 2012. - 348 p. 8.Yarmol L. V., Vand'o S. Ponyattya, znachennya svobody ta yiyi vzayemozv"yazok iz pravom [Concept, the meaning of freedom and its relationship with the law], Visnyk Natsional 'noho universytetu "L 'vivs 'ka politekhnika". Seriya: yurydychni nauky. - 2016. - Vol. 825. -pp. 252-258. 9.Mykhaylyshyn I.V. Zmist prava hromadyan na vil'ne peresuvannya ta vybir mistsya prozhyvannya [The content of the right of citizens to free movement and choice of place of residence], Pravo i Bezpeka. - 2012. - Vol. 3. - pp. 32-37. 10. Harasymiv T. Z. Kontsept prava: filosofs'kyy svitohlyad [Concept of law: philosophical outlook], Visnyk Natsional'noho universytetu "L'vivs'ka politekhnika". Seriya: yurydychni nauky. - 2016. - Vol. 850. - pp. 163-169. 11. Romanova A. S. Svobidna volya lyudyny v umovakh hlobalizatsiyi suspil'stva (pryrodno-pravovyy aspekt) [The voluntary will of man in the conditions of globalization of society (natural-legal aspect)], Visnyk Natsional'noho universytetu "L'vivs'ka politekhnika". Seriya: yurydychni nauky. - 2016. - Vol. 845. - pp. 407-413. 12. Punda O. O. Pravo na svobodu: monohrafiya [The right to liberty: a monograph], Kh. : Evrika, 2006.- 284 p. 13. Vasyl'kova V. V. Poryadok y khaos v razvytyy sotsyaVnukh system: Synerhetyka y teoryya sotsyal'noy samoorhanyzatsyy [Order and chaos in development of social systems: Synergetics and theory of social self-organization]- Saint Petersburg, "Lan" Publ, 1999. 478 p. 14. Bratsuk I. Vplyv Sudu YeS na formuvannya ta rozvytok pryntsypu pryamoyi diyi prava Yevropeys'koho Soyuzu [The impact of the EU Court on the formation and development of the principle of direct effect of the law of the European Union], Yurydychna Ukrayina. - 2010. - vol. 2. - pp. 129-132. 15. Penkyn S. V. Konstytutsyonnoe pravo cheloveka na svobodu peredvyzhenyya, vbibor mesta prebuvanyya y zhytel'stva (ystoryya stanovlenyya y yurydycheskaya pryroda) [The constitutional right of a person to freedom of movement, choice ofplace of residence and residence (history of formation and legal nature)]. - Penza, 2004. -177p.

Дата надходження: 01.11.2017р.