CC BY
39
ного i максимально ефективного функцюнування шдприемства на цей момент часу та високого потенщалу розвитку в майбутньому.
Лггература
1. Андрощук Г.А. Экономическая безопасность предприятия: защита коммерческой тайны : монографiя / Г. А. Андрощук, П.П. Крайнев. - К. : ИнЮре, 2000. - 400 с.
2. Банкрутство i санащя шдприемства: теорiя i практика кризового управлшня / Т.С. Клебанова, О.М. Бондар, О.В. Мозенков та ш. / За ред. О.В. Мозенкова. - Х. : 1НЖЕК, 2003. - 272 с.
3. Барановський О.1. Фшансова безпека : монографiя / Олександр 1ванович Барановсь-кий. - К. : Фешкс, 1999. - 338 с.
4. Козаченко А.В. Экономическая безопасность предприятия: сущность и механизм обеспечения : монографiя / А.В. Козаченко, В.П. Пономарев, А.Н. Ляшенко. - К. : Л1БРА, 2003. - 280 с.
5. Моделювання економiчноT безпеки: держава, репон, пщприемство : монографiя / В.М. Геець, М.О. Кизим, Т.З. Клебанова та ш. / За ред. В.М. Гейця. - Х. : 1НЖЕК, 2006. -240 с.
УДК 336.4 Ст. викл. Я.1. Чабан - Дшпропетровський НУ
СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д Ф1НАНСУВАННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ОБЛАСТ1 ЗА РАХУНОК ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ
Розглянуто зарубiжний досвiд фiнансування соцiально-економiчного розвитку обласп за рахунок податкових надходжень. Визначено найбшьш перспективнi нап-рями державного впливу на соцiально-економiчний розвиток областей Украши за допомогою податкiв.
Ключов1 слова: податок, податковi надходження, область, сощально-еконо-мiчний розвиток, фiнансова полынка.
Senior teacher Ya.I. Chaban - Dnipropetrovsk national university
World experience of financing of socio-economic development of area is for account of tax receipts
This article is dedicated to the foreign experience of financing the social and economic development of the region's economy at the expense of tax income. Here are determined the most prospective ways of state influence on the socio-economic development of the Ukrainian regions owing to taxes.
Keywords: tax, tax receipts, area, socio-economic development, financial policy.
Вступ. Фшансова полггика держави зор1ентована на забезпечення од-накових фшансових i оргашзацшно-правових умов функцюнування територь альних господарських комплекЫв областей та збереження територiальноl щ-люност Украши. Змют та особливост державно! фшансово! регюнально! по-л^ики на певному еташ визначаються станом сустльних вщносин у кра1т та характером розвитку продуктивних сил. Але за будь-яких обставин слщ вра-ховувати суть соцiально-економiчних процешв, що вiдбуваються на територи областей впродовж тривалого часу, особливо зважуючи на перюди карди-нальних змiн. В Укра!ш, яка переживае складний перехiдний до ринково! економiки перiод, неможливо заздалегiдь передбачити можливий рiвень ефективностi ринково! системи господарювання, що формуеться. Тому для
полiпшення функщонування нащонально! системи господарювання необхщ-но розробити новий, "зорiентований на ринок", механiзм реалiзащ! державно! фшансово! полгтики. Одним iз найбiльш дiевих шструменив реалiзащ! державно! фiнансово! полггики е фiнансування за рахунок податкових надхо-джень соцiально-економiчного розвитку територш областей. Таким чином, надзвичайно актуальним е проаналiзувати свiтовий досвiд фшансування потреб економiки i сощуму областi за рахунок податкових надходжень.
1. Постановка завдання
Вщповщно до актуальное^ дослiдження було сформульовано його мету, що полягае у визначенш специфiки прояву загальних закономiрностей формування централiзованих фондiв фiнансових ресурсiв мюцевих бюджетiв стосовно окремих кра!н з розвинутою ринковою економiкою. Реалiзацiя поставлено! мети дасть змогу сформулювати найбшьш перспективнi напрями державного впливу на соцiально-економiчний розвиток регiонiв Укра!ни за допомогою податкiв. Об'ектом дослщження е економiчнi вiдносини, пов,язанi iз формуванням централiзованих i децентралiзованих фондiв фiнансових ре-сурсiв та використанням !х на забезпечення соцiально-економiчного розвитку територи. Предметом дослiдження е наявш закономiрностi реалiзацi! еконо-мiчних вщносин формування централiзованих фондiв фiнансових ресуршв у регiонах окремих кра!н свпу i специфiчнi особливостi !х використання на потреби забезпечення сталого розвитку територiальних економiк.
2. Основн1 результати
Аналiз органiзацi! фiнансових ресурсiв оргашв мiсцевого самовряду-вання у кра!нах з перехiдною економiкою свiдчить, що незалежшсть джерел фiнансування означае й незалежшсть у прийнятт рiшень органами мюцевого самоврядування, а загальний обсяг кошОв, що надходять до мюцевих бюдже-тiв, у структурi консолщованого бюджету кра!ни (або частки валового нащ-онального продукту) визначае реальний обсяг повноважень органiв мiсцевого самоврядування.
У мiжнароднiй практицi система трансфертiв застосовуеться для вирiв-нювання доходiв задля пiдтримки регiонiв, iз найслабкiшою дохщною базою. Однак частка трансфертiв вщ вищих рiвнiв влади в европейських кра!нах досить високий i не мае тенденци до зменшення. Питома вага трансферов у доходах мюцевих бюджетiв бiльша в унiтарних державах (сягае 70 %), нiж у федератив-них, де частка трансферов у доходах бюджетiв коливаеться в межах 14-29 %.
Стаття 9 Свропейсько! Хартi! про мiсцеве самоврядуванш вимагае, щоб принаймнi частина доходiв мiсцевих бюджетiв формувалася за рахунок мюцевих податюв, ставки яких мають визначатись органами мiсцевого самоврядування [4, с. 6]. Це вважаеться ютотною гаранпею незалежностi оргашв мiсцевого самоврядування, оскiльки самостiйне розв'язання мiсцевими органами влади покладених на них завдань мюцевого значення ^ вiдповiдно, фiнансування необхiдних для цього видатюв е центральним критерiем ощнки самостiйностi органiв мiсцевого самоврядування [7, с. 123].
Розгляд складу та мехашзму справляння локальних податкiв у зару-бiжних кра!нах дае змогу подшити !х на чотири основнi групи (див. рис. 1).
Перша група Друга група
Податки, яы справляються на конкретнш Надбавки до загалыгодержавних податюв
Трети трупа
Четверга трупа
Податки на споживання
Податки, яю не мають фокального характеру
Податок на спадщину та даоування,
Податки на прибуток, доходи, гоалъний б1знее
Податок на реестращю автотранспорту, акциз на паливо
Рис. 1. Основш групи мшцевих податтв у зарубiжних кралнах
Важливим фактором мюцево! бюджетно! полiтики в Шмеччиш е наяв-нiсть широко! правово! бази в цiй галузi. Там дiе значна кiлькiсть законiв та шших правових актiв, присвячених практичним питанням бюджетних вщно-син (наприклад, Закони "Про фiнансову взаемодопомогу федераци i земель" вiд 28.08.69, "Про принципи бюджетного права федераци i земель" вщ 19.08.69, "Про заходи щодо затвердження публiчних бюджетiв i про струк-турнi змiни вщповщно до ст. 3 Договору про об'еднання Нiмеччини" вiд 24.07.91, тощо) В Укра!нi, на жаль, не юнуе подiбних законiв, а тому питання мiжбюджетних вiдносин залишаеться вщкритим саме через недостатнiсть правового забезпечення
Доходи й видатки бюджеОв мiсцевого самоврядування е взаемо-пов'язаними категорiями. Адже обсяг видатюв бюджетiв знаходиться в пря-мiй залежностi вiд обсягу доходiв При !хнiй невiдповiдностi настають таю негативш наслiдки, як бюджетний дефщит (перевищення видаткiв бюджету над його доходами).
Бюджетний дефщит виникае внаслщок незбалансованостi економiки, зниження доходiв i рiзкого зростання видатюв, безконтрольне збiльшення бюджетних витрат. Ринкова економжа не здатна лiквiдувати дефщит бюджету, якщо не буде вжито дшових заходiв до стабшзаци економiки та додер-жання сшввщношення бюджетних видаткiв з доходами, що, у свою чергу, ви-магае запровадження жорстко! економi! бюджетних кошОв. Таку функцiю економi! зобов,язанi виконувати вс владнi та управлiнськi структури [5, с. 25]. Наприклад, дефщит кошОв мiсцевих бюджетiв США е незначним, I це пояснюеться як юнуючими традищями, так i наявшстю чiтких обмежень роз-мiру бюджетного дефщиту в мiсцевих законах. Зокрема, починаючи з 60-х рр. протягом останшх десятирiч дефiцит або, навпаки, перевищення доходiв над видатками загалом у мiсцевих бюджетах не становили бшьше 0,75 % внугрiшнього нащонального продукту (далi - ВНП), тодi як у федеральному бюджетi дефщит сягав 4,1 % ВНП.
В умовах сьогодення необхщно вести чгткий контроль за порядком фь нансування бюджетних видатюв. Так, у графсга Ремс (штат Мшнесота, США) для того, щоб заплатити, наприклад, за використану електроенерпю, бюджетна установа спочатку надсилае до бюджетно-бухгалтерського управ-лiння клопотання з вщповщними рахунками енергетично! компанi!, шсля пе-ревiрки якого керiвник бюджетно-бухгалтерського управлшня перераховуе
бюджетнi кошти безпосередньо енергетичнiй компани. Приблизно в такому ж порядку здшснюеться фшансування iнших бюджетних витрат. Саме таким чином досягаеться не лише належний контроль за використанням бюджетних кош^в, але й iснуе единий розпорядник бюджетними кредитами, у тому чис-лi позабюджетними коштами.
Для порiвняння: в Япони бюджетнi питання на мюцевому рiвнi регу-люються численними правовими актами Серед них Конститущя, одну iз глав яко! безпосередньо присвячено бюджетному регулюванню (гл. VII "Фшан-си"). В Япони розгалужена й достатньо розроблена система податкового зако-нодавства, яке становлять бшьше 30 законiв. Цiкавим е Закон про податковi трансферти мiсцевим органам влади, який передбачае: 1) передачу на потреби мюцевих адмшютрацш частини зiбраних центральним урядом податкiв; 2) формування умов тако! передачi кош^в державного бюджету, тобто встанов-люе фiксований вiдсоток вiд зiбраних урядом державних податюв [2, с. 124].
Проблеми становлення шституту самостiйних мюцевих бюджетiв в Укра1т не можна розв'язати без використання зарубiжного досв^ формування власних доходiв мюцевих бюджетiв, якi становлять, наприклад, у Швеци та Швейцари бiльше 70 %, в 1спани - 50 %, у Норвеги - 56 % доходiв мiсцевих бюджетiв. Це також пов'язано з необхiднiстю запровадження в Укра1т подiлу мiсцевих бюдже^в на два самостiйнi роздiли: поточний бюджет i бюджет ш-вестицш або розвитку. Кожному з цих бюдже^в належить мати власнi доход-ну й видаткову частини [7, с. 138]. Зпдно з п. 5 ст. 63 Закону Украши "Про мюцеве самоврядування в Украш", мiсцевий бюджет подiляеться на поточний бюджет та бюджет розвитку. У видатковш частит бюджету мюцевого са-моврядування окремо передбачаються видатки поточного бюджету й видатки бюджету розвитку (п. 5 ст. 64 зазначеного Закону) Так, кошти бюджету розвитку мюцевого самоврядування спрямовуються на реалiзащю програм сощ-ально-економiчного розвитку вщповщно! територи, пов'язаш iз здiйсненням швестицшно! та шновацшно! дiяльностi, а також на фшансування субвенцш та iнших видатюв, пов'язаних з розширеним вiдтворенням; кошти поточного бюджету спрямовуються на фшансування установ i закладiв, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань i не належать до бюджету розвитку.
Аналiз структури доходiв i видатюв мюцевих органiв влади в Польшд показуе, що рiвень видаткiв вщносно низький порiвняно iз загальними затратами на суспшьш потреби. Видатки мюцевих органiв влади в сукупност становлять 20 % вщ усiх видаткiв на суспiльнi потреби. Обласш бюджети, бю-джети воеводств i державних пiдприемств включаються в долю уряду в державному бюджет [6, с. 222]. Таким чином, мiсцевi бюджети Польшд порiвня-но з мiсцевими бюджетами Украши мають вiдносно невеликий, але достатнш вiдсоток самостiйностi.
Досить великою популяршстю в розвинутих крашах Заходу корис-туеться "теорiя фюкального федералiзму" або, як И ще називають, "теорiя мю-цевих фiнансiв або багатоступеневого державного господарства", яку почали розробляти наприкшщ 50-х роках американськi економюти Ш. Тьебу, А Ба-умоль, К. Белл та деяк iншi фахiвцi [1, с. 123-124]. Саме "теорш фюкального федералiзму" було покладено в основу пол^ики децентралiзащl економжи,
яку проводив уряд США в юнщ 60-х - на початку 70-х рр. У цей перюд, як вь домо, у кра1ш вщбувався пол^ичний перерозподiл функцiй з фiнансування сощальних видаткiв мiж федеральним бюджетом та бюджетами шта^в. Ос-танш були уповноважеш здiйснювати асигнування на сощальне забезпечення, освiту мiсцевого населення тощо за рахунок переважно власних кош^в. Бю-джетна полiтика США ввшшла в iсторiю пiд назвою "нового федералiзму ".
На початку 80-х роках в умовах катастрофiчних бюджетних дефщипв США повернулися до полггики "нового федералiзму" вiдносно соцiальних видаткiв. У цей час, у перюд жорстко! економи бюджетних коштiв - акценту-валася увага на самофiнансуваннi сощальних видатюв за рахунок мiсцевих податюв. Унаслiдок цього в США склалася досить ефективна система фшан-сування мюцевих органiв влади 92,3 % доходiв мiсцевих бюджетiв, включа-ючи штати, становлять власнi доходи, 88,6 % з яких припадае на мiсцевi по-датки. Таким чином, мiсцевi бюджети США у сво!х фiнансових коштах менш нiж на 12 % залежать вiд федерального бюджету.
Незважаючи на тенденци до централiзму, властивою особливiстю низо-вих територiальних одиниць у зарубiжних крашах е наявшсть розвиненого мю-цевого оподаткування з високим ступенем самостшносп щодо введення мюце-вих податюв, а також встановлення мехашзму справляння, ix запроваджують на рiвнi рiзниx територiальниx утворень, серед яких, зокрема, землi i громади у Шмеччит, графства i округи у Велиюй Британи, лени i мунiципалiтети у Швеци, провшци, комуни i департаменти у Франци, кантони у Швейцари.
До джерел наповнення мюцевих бюджетв у рiзниx крашах св^у належить податок на продаж, мюцевий прибутковий податок, податок на влас-нiсть (майно), промисловий i поземельний податки. Найбшьш розповсюдже-ними е податки на майно, одшею з переваг яких е чггко локалiзована база, що оподатковуеться, котру важко приховати. В окремих захщноевропейських крашах (Швейцарiя, Скандинавськi краши) органи мюцевого самоврядування практикують застосування додаткових ставок iз прибуткового податку, який загалом встановлюе центральний уряд.
У рiзниx крашах iснуе неоднакова юльюсть мiсцевиx податкiв i збо-рiв. Так, у Великiй Британи функщонуе лише один мiсцевий податок, який справляеться з нерухомого майна. В Япони е три основш мiсцевi податки, а саме: шдприемницький податок, який справляеться з прибутку; корпоратив-ний мунщипальний податок; зрiвняльний податок, що е фжсованою сумою податку, розмiр яко! залежить вiд розмiру капiталу юридично! особи та чи-сельностi працюючих. Найбiльшу кiлькiсть мюцевих податкiв запроваджено у Бельги - 100, в Ггали - 70, у Франци - понад 50 [3, с. 9].
Конститущя ФРН передбачае низку мюцевих податюв, а саме непрямi податки (податки на розваги, напо!, собак, другу квартиру, мисливство, рибо-ловлю), а також натуральш податки (поземельний податок А i Б, промисловий податок). Вони можуть бути запроваджеш лише на основi статуту, який затверджують, ^м мюцевих оргашв влади, наглядовi органи.
У Швейцари в 26 кантонах ддать рiзнi закони про кантональш податки. Залежно вiд кантону максимальну комбiновану ставку податку на прибу-ток обчислюють вщ 12 % до 35 %, ставки податку з кашталу - вщ 0,3 % до
1,3 %. У деяких кантонах д1е модель, заснована на дворiчному перiодi, iншi використовують доходи попереднього року, ще iншi - дохiд звiтного року для прямого оподаткування. Ставка мунщипального податку становить вщ-соток вщ кантонально! ставки.
У зв'язку з проголошенням Украшою намiру курсу до штеграцп у Свропейське Спiвтовариство, особливого значення набувають процеси наб-лиження територiальноï органiзацiï влади до стандарт1в, запроваджених Радою Свропи. Ратифжувавши Свропейську Хартiю мiсцевого самоврядування, Украша надала ïï нормам загальнообов,язковоï сили на свош територiï. Свро-пейська ХарОя мiсцевого самоврядування розглядае локальш податки i збори як необхщний атрибут, потребу, i в певному розумшш ознаку мiсцевого самоврядування. Саме тому вони повинш юнувати у такiй кiлькостi, в якш пов-нiстю б забезпечували мiсцевi ради коштами, необхiдними для задоволення власних потреб. При цьому делеговаш та передаш повноваження повиннi фь нансуватися за рахунок передачi частини доходiв центрально:' влади. Мiсцевi податки та збори мають формувати в соб1 ту частину дохiдноï бази мюцевих бюджетiв, щодо якоï центральш органи влади не мають жодних повнова-жень. Цi кошти повинш бути власшстю мiсцевого самоврядування, на яке вони опираються при виконанш сво1х завдань i функцш.
Висновки. Виходячи з наявних проблем та актуальних завдань розвитку окремих територiальних анклавiв, можна стверджувати, що на сучасно-му етат подолання економiчноï кризи податкове фшансування розвитку регь ональноï економiки може забезпечити:
• актив1зацш господарсько1 д1яльност1 в регюнах на основ1 впровадження но-вих ринкових вщносин i полшшення використання природно-ресурсного та економ1чного потенцiалу, подолання на цiй основi спаду виробництва i ство-рення передумов для стабiлiзацiï економiки територи та поступового ïï пiдйому;
• цшеспрямоване формування яшсно новоï структури економiки, досягнення структурно-технологiчноï збалансованост виробництва, подолання диспро-порцiй в розвитку мiжгалузевих i мiжтериторiальних господарських ком-плексiв та окремих галузей;
• створення умов для посилення економiчно доцiльноï спецiалiзацiï економiки областей, пришвидшеного розвитку прогресивних галузей господарства i за-лучення iноземного капiталу в райони, що мають для цього найбiльш сприят-ливi передумови;
• сприяння створенню нових виробництв, здатних конкурувати на мiжнарод-ному рiвнi;
• скорочення бюджетного дефiциту областей, для чого необхщна система, яка б включала субвенцп i дотацп для здiйснення економiчних i сощальних прог-рам державного та мшрегюнального значення, а також територiальних прог-рам щодо лiквiдацiï територiальних диспропорцш i забезпечення комплексного розвитку економiки;
• активiзацiю iнвестицiйноï дiяльностi, зростання капiталовкладень для модер-тзаци виробництва, а також для виршення житлових та iнших соцiальних проблем.
Вивчення заруб1жного досвщу управлшня доходами вщ податюв буде корисним для нашоï краши, а саме: запровадження чггкого законодавчого
розподшу функцш та джерел коштв мiж центральними та мiсцевими органами влади; забезпечення мюцевих бюджетiв не менш як на третину власними доходами; урахування мехашзму "горизонтального вирiвнювання" та систе-ми бюджетного федералiзму, яка юнуе в заxiдниx крашах, з визначенням еко-номiчниx особливостей територш.
Для розвитку господарсько! дiяльностi економiчно розвинених областей держави необхщно спрямовувати бюджетнi асигнування, що здатш у стислi термiни забезпечити економiчну вiддачу. Внаслiдок цього збiльшаться надходження до доxiдноï частини державного i мюцевих бюджетiв, а також бшьше бюджетних коштiв видiлятиметься на фшансову пiдтримку слабороз-винених територiй. При цьому реформування бюджетних вщносин мае спри-яти врiвноваженню iнтересiв рiзниx рiвнiв влади та використанню коштв державного й мiсцевиx бюджетiв для розв'язання завдань економiчноï й поль тичноï стабiлiзацiï суспiльства.
Лiтература
1. Аксенова Е. Бюджет и экономическая самостоятельность регионов // Мировая экономика и международные отношения. - 1992. - № 5. - С. 115-128.
2. Бюджетный процесс в зарубежных государствах / Отв. ред. И.Г. Тимошенко. - М., 1996. - 124 с.
3. Даншов О. Мюцев1 податки i збори: шляхи ïx удосконалення в Укра1'ш / О. Даншов, Ю. Мухомор // Вюник Державно'1 податково'1 служби Украши. - 2000. - № 45. - С. 9.
4. Про ратифжащю Свропейсько'1 Хартп мюцевого самоврядування. Закон Украши № 452/97-ВР вщ 15.07.97. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.ссt.соm.uа.
5. Сало I. Методи формування бюджету та позабюджетних фонд1в // Економша Украши. - К. - 1995. - № 10. - С. 25-26.
6. Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения. - М., 1996. - С. 222-227.
7. Циммерман Х. Муниципальные финансы : учебник . - Пер. с нем. - М. : Дело и сервис, 2003. - 123 с.
УДК339.137.2 Здобувач Н.М. Хижа -Rbeiecbm КА
ДИНАМ1КА ФОРМ, ЗМ1СТУ I ФОРМУВАННЯ ПОТЕНЦ1АЛУ Ц1Н ЯК ОСНОВНА ЗАСАДА ФУНКЦЮНУВАННЯ СИСТЕМИ Ц1Н У СФЕРАХ ТОВАРНОГО В1ДТВОРЕННЯ ВНУТР1ШНЬОГО
ВАЛОВОГО ПРОДУКТУ
Дослщжено систему цш, принципи ïï побудови i функцюнування. Проаналiзо-вано динамiку форм, змюту i формування потенцiалу щн як основа функцiонування системи щн у сферах товарного вiдтворення внутршнього валового продукту (ВВП).
Competitor N.M. Hyzha -L'viv commercial academy
The dynamics forms, contents and forming of potential costs as the general principle of functioning system costs in spheres goods reproduction
internal gross product
The system costs, principles of it construction and functioning are explore in the article. The dynamic forms, contents and forming of potential costs as the basis of functioning system costs in spheres goods reproduction internal gross product (GIP) are analyze.
