CC BY
70УДК: 371.214.14
Мiрошниченко Л.Ф.,
Доктор педагопчних наук, професор, професор кафедри методики викладання росшськоТ мови та свтовоТ лтератури 1нституту iноземноТ фiлологiТ НПУ iменi М.П. Драгоманова
СВ1ТОВА Л1ТЕРАТУРА ТА ПРОБЛЕМИ ПРОГРАМОТВОРЕННЯ ТА П1ДРУЧНИКОТВОРЕННЯ ДЛЯ ШК1Л УКРА1НИ
Практика сучасних штеграцшних процес1в в УкраТн1, пов'язаних ¡з входження у Болонський процес, об'ективно визначае як1сно новий змют I мету осв1ти I закривае одну з основних стратепчних позицш -утвердження кожноТ особистост1 як найвищоТ соц1альноТ' ц1нност1.
У зв'язку з виходом УкраТни у св1товий пол1культурний прост1р значне м1сце в осв1тньому процес1 пос1дае шк1льна дисциплша «Заруб1жна л1тература», дисципл1на аналогу якоТ немае у систем! осв1ти жодноТ краТни св1ту. В1домий англ1йський письменник I драматург Джон Бойнтон Прюл1, виступаючи перед шк1льними вчителями, наголосив: «Нас оточують сотн1 юних творшь, розгублених, але сповнених надш... Нам важливо обрати для них якщо не щеального, то хоча б мислячого кер1вника I друга. А 1м'я йому, звичайно ж, л1тература». Цей висл1в п1дтверджуе актуальн1сть, важливють I необх1дн1сть 1снування такого шктьного курсу.
Тож сьогодн1 для учн1в УкраТни в1дкриваються можливост1 разом читати, обговорювати, досл1джувати книгу Св1ту - творчють всесв1тньо-визнаних генив л1тератури. А щоб це вщбулося, необх1дно мати вщповщь на головн1 питання: Що читати? Як вивчати? I навщо?! В1дпов1д1 на ц1 питання повинн м1ститися перш за все у шктьних програмах, за якими й створюються п1дручники та хрестомат1Т.
Шкшьнм дисципл1н1 «Заруб1жна л1тература» скоро виповнюеться двадцять рок1в. Такий же в1к мае одна з найважлив1ших ТТ проблем -забезпечення навчального процесу якюними програмами, п1дручниками та хрестомат1ями.
Навчальна програма - це навчальне видання, що визначае змст, обсяг / вимоги до вивчення певного навчального предмета, курсу, дисциплни, розвитку та виховання особистост/ в'дпов'дно до вимог державних стандарт'¡в освти та навчальних планiв.
Програма, яку затвердило МО УкраТни з заруб1жноТ л1тератури (кер1вник авторського колективу Ю. I. Ковбасенко) з'явилася окре-
мим виданням лише у 2005 роцк Обговорення програми, яке пройш-ло на сторшках методичноТ перiодики, довело, що вони значно про-грають дiючим програмам як за змютом, так i за методичним забез-печенням. Доведемо це на прикладi декiлькох тем програмного ма-терiалу для 5 класу.
Зм1ст навчального матер1алу
Державн1 вимоги
Виявлен1 недолги
Вступ
Л1тература I фольклор
- скарбниця духовних багатств людства. Фольклор - усна народна творч1сть. Присл1в'я та приказки
- мал1 жанри фольклору, джерело народноТ мудрост1.
Учень:
називае перел1к л1тературних твор1в, як1 вивчатимуться протягом навчального року; обфунтовуе сенс вислову «л1тература I фольклор -скарбниця духовних багатств людства»; наводить приклади шькох присл1в'Тв та приказок р1зних народ1в св1ту; розп1знае, пояснюе I пор1внюе прямий I переносний зм1ст вивчених присл1в'Тв I приказок. Теор1я л1тератури (ТЛ). Називае мал1 жанри фольклору: присл1в'я, приказки._
1. У зм1сп навчального матер1алу в1дсутн1 загадки -найулюбленш учнями мал1 жанри фольклору.
2.Навщо п'яти-класнику називати перелк л1тературних твор1в, як1 вивчатимуться протягом навчального року I який в цьому сенс? Чи викличе така робота зацкавле-н1сть до уроку I сктьки на це потр1б-но витратити часу?
Народна казка Казка як жанр фольклору. Зображення в н1й життя, погляд1в I характеру народ1в, мр1й, бажань I спод1вань ТТ творц1в. Боротьба добра з1 злом - головний конфл1кт народноТ казки. Реальне та фантастичне в н1й. Казка про тварин -один 1з найдавнших р1зновид1в казки. Брати Гр1мм. «Пан1 метелиця».
Учень: переказуе зм1ст казки «Пан1 Метелиця»; висловлюе судження про повчально-виховний характер народноТ казки; визначае головний конфл1кт народноТ казки (боротьба добра з1 злом); дае оц1нку персонажам казки з огляду на Тхн1 вчинки та моральн якост1; виразно читае казку (зокрема в особах); пояснюе, чому бралв Гр1мм називають збирачами, а не авторами казок;
1. Процес вивчення першого твору у п'ятому клас1 повинен розпочи-натися саме читанням казки, а полм ТТ переказом! Учень 5 класу за терм1н вивчення одн1еТ' казки не може опанувати таку юльюсть понять: конфл1кт, персонаж, реальне, фантастич-не, повчально-виховний характер, конфл1кт, моральн1 якост1, герой, лкздськ1 ц1нносл
Брати ^мм - перелiчуe назви 2-3 най- чесносд духовнi i
вщомп збирачi вiдомiших казок, записаних моральнi цiнностi,
нiмецьких братами ^мм («Хоробрий крав- людсык якостi,
народних казок. чик», «Гензель i Гретель» та 1н.); зачин, кiнцiвка,
Точнiсть розкривае своeрiднiсть конфлiкту повтори, орипнал й
фксацп, казки «Панi Метелиця»: рiзне переклад, народна
дбайливе ставлення ТТ героТв до прац та казка, «мандрiвний
ставлення до iнших людських цЫностей i сюжет»
оригiналу. чеснот: поваги до старших,
Уславлення шанування не лише
любовi до працi матерiальних дочка), а
та Ыших передовам духовних i моральних
людських цiнностей пасербця);
чеснот у казцi дае оцiнку людським якостям
«Паы персонажв казки з огляду на Тхн
Метелиця» вчинки, ставлення до роботи, iнших людей та iн.; усно переказуе вибран епiзоди казки «Пан Метелиця» ТЛ. Наводить приклади типовоТ будови казки: зачин, кiнцiвка, повтори (часто - трикраты) тощо; дае визначення понять орипнап i переклад, народна казка, «мандрiвний сюжет».
Алкман Учень: Чи може учень
(VII ст. до н.е.) ана^зуе вiрш Алкмана як один iз проана^зувати вiрш
«Сплять усi перших у свiтовiй лггера"^ Алкмана, якщо з
верховини поетичних пейзажiв, що навiюють теоретико-лтера-
прсью...». читачевi певний настрiй: вiдчуття турних понять у
Йоган душевного спокою, вiдповiдностi до
Вольфганг Гете умиротворення; програми вЫ обiзна-
(1749-1832). анапiзуе вiрш Гете як суголосний ний лише з малими
«Нчна пюня поезп Алкмана, знаходить певнi жанрами фольк-
подорожнього». риси в обох творах (образи лору, орипналом i
прських вершин, сонних птамв, перекладом, народ-
створення настрою спокою). ною казкою, «манд-рiвним сюжетом», антитезою, драма-тичним твором? У авторiв програми немае також жодних пщстав вводити в державы вимоги до учня i аналiз вiршiв М. Лермонтова, Ф. Тютчева, Р. Бернса.
До типових зауважень вчтелв та вчених методиспв належать таю:
- Вщсутнють казок А. Пушкша, якi входять у «Золотий фонд свто-во'|' лп"ератури»;
- Наявнiсть фтософсько'! лiрики Мацуо Басьо, яку п'ятиклас-никам ще важко зрозумп"и. У попередых програмах ця тема вивчала-ся у 8 клаа;
- Змют вiрша Р. Бернса «Чесна бщнють» не вiдповiдаe за змiстом вимогам часу, i зовсiм незрозумiло, який сенс вчити його напам'ять.
- Не простежуеться система запропонованих теоретико-лтератур-них понять, яка повинна бути спрямована на подготовку учыв середых класiв до аналiзу художнiх творiв, якi будуть вивчатися учнями стар-шо' ланки.
- У змют навчального матерiалу не вiдбитi зв'язки його з юную-чими видами мистецтва, мiжлiтературнi, мiжпредметнi, що безпереч-но збiднюе змiст виучуваного навчального матерiалу.
- У рубрицi «Для вивчення напам'ять» пропонуеться лише три вiршi. Це зовам не сприяе розвитку памяп, усного мовлення, вираз-ногочитання.
- Не розпланован уроки позакласного читання.
- У додатку 2 «Додаткова лiтература для читання» не визначен твори для позакласного та самостшного читання.
- Програми не вщповщають основним вимогам, як визначило МО Укра'ни, а саме: у пояснювальнш записцi програми не визначен особливостi оргашзацп i методiв вивчення предмета; у додатках вщсутш мiжлiтературнi зв'язки, тематика екскурсш (орiентованi об'екти), перелiк навчально'' та навчально-методично'' лiтератури.
Запропонований аналiз дае пщстави стверджувати, що автори програм не провели якюний аналiз юнуючих програм, щоб уникнути 'х недолив i використати найкращi досягнення. Тому новi програми як за змютом так i за методичним апаратом е кроком назад у системi лп"ературно'|' освiти Укра'ни.
Пiдручник- це навчальне видання, яке систематизовано в 'дт-ворюе зм'ют навчального предмета, курсу, дисциплни в'дпов'дно до оф^йно затвердженоУ або експериментальноУнавчальноУ програми.
У вщповщносп до мети й завдань навчання i вщповщно до рiвня осв^ньоТ подготовки учнiв пiдручник остаточно визначае обсяг i систему знань, що 'х належить вивчити.
Для прикладу розглянемо пщручник «Зарубiжна лггература» для 5 класу /автори Мiрошниченко Л. Ф., Клименко Ж. В.
Загальна модель пщручника створювалася на наукових засадах: методологiчних (цтюысть, структурнють, взаемовплив, iерархiчнiсть);
дидактичних, педагопчних, л^ературознавчих (науковiсть, зв'язок навчання i виховання, настанова на розвиток учня) i методичних (особисriсний характер читацькоТ' i лтературно-творчо'Т дiяльностi учня, зв'язок л^ератури iз законами художнього мислення, еднють лiтературного i творчого розвитку).
Особлива увага придтялася критерiям, що визначають Т'х цiлiсну композицш i окремих Т'Т частин. Такими критерiями е:
- високi художньо-естетичш якостi твору;
- гуманiстичний його змют, що сприяе духовному самовизначенню учнiв;
- висока педагогiчна цшнють i значний виховний ефект;
- яскраво виражена репрезентативнють твору;
- психолопчна вiдповiднiсть конкретно вiковому перюду;
- якiсний лiтературний переклад та визначений обсяг видання.
Провщною щеею пiдручника е iдея формування творчого
читача, котрий проходячи шляхом вщкритлв, випробувань i прозрiнь, вiдчуваe радеть спiлкування з лiтературним твором як естетичним явищем. Крiм того, важливим е орiентир на плекання особистосп, здатно'Т до самореалiзацiТ' в сучасному полкультурному просторi Укра'Тни, яка усвщомлюе, що перекладна лiтература - це «...золотий мiст зрозумiння та спочування мiж нами i далекими людьми, давыми поколшнями» (I. Франко).
Компози^я пiдручника пiдпорядкована формi подорожi, запро-шення до якоТ' п'ятикласники одержують на першiй сторiнцi. Замiсть академiчного вступу, який, звичайно, не може привабити вчорашых учнiв початковоТ школи, пропонуеться зустрiч iз провiдниками до л^ературних скарбiв рiзних народiв. Разом iз мудрою Панi Метелицею учн йтимуть до джерела народно'' мудросп. У гостину до лп"ера-турно'Т казки Т'х запросить працелюбна Попелюшка. На крилах чарiв-ного коня Пегаса вони перелггатимуть вщ однiеТ краТ'ни до шшо'Т, аби почути голоси найкращих пое^в св^у. А завдяки веселому Тому Сойеру завп"ають у лiтературний Свiт дитинства. 1дея подорож1 в часi i просторi втiлена i в iлюстративному оформленнi пiдручника. Одна з його родзинок - розмщення на форзац дитячих малюнкiв, якi не лише допоможуть вчителевi органiзувати роботу з програмними твора-ми, а й, на наш погляд, наблизять пщручник до читачiв. Адже всi вони зможуть побачити улюблених геро'Тв очима не просто сво'Тх су-часниш, а однолiткiв з рiзних куточш Укра'Тни, вступити з ними у творчий дiалог. Багато хто з п'ятикласниюв серед юних iлюстраторiв втзнае учнiв рщно'Т школи. Автори прагнули рiзними засобами зробити так, щоб у центрi пiдручника лiтератури був ЙОГО ВЕЛИЧНЮТЬ
ЧИТАЧ, для якого зустрiчi з художыми творами е неодмiнною умовою духовного зростання.
Хрестоматшну частину представлено творами у кращих перекладах, бтьшють з яких подаються у повному обсязi (окрiм визна-чених програмою для вивчення в скороченому варiантi). До пщручни-ка включено також i тексти мовою автора - вiршi Р. Бернса, Й. В. Гете, М. Лермонтова, Ф.Тютчева. У бшьшосп поабниш i пiдручникiв (у тому чи^ й адресованих учням) подаеться неадаптований орипнал твору Р. Бернса «Чесна бщнють», який репрезентуе старо-шотландську мову. Це унеможливлюе його читання не лише п'яти-класниками, а й бiльш досвщченими знавцями сучасно'' англшськоТ мови. Цей пщручник е адаптацiею оригiналу з вщповщними коментарями, яка може прислужитися для опрацювання в спе^алн зованих школах.
Коментуванню надаеться великого значення, осктьки в багатьох випадках без нього неможливе адекватне сприйняття будь-якого твору, а тим бтьше Ыокультурного. Використано рiзнi види коментарю, залежно вщ специфiки конкретного тексту: виноски, внутршньо-текстовi примiтки (у статтях), затекстовi коментарi (розмiшенi наприкн ц або на початку твору), видтення фрагментiв тексту змiною шрифту. Так, аби полегшити сприйняття хайку, використано принцип, за яким укладали японськ антологи, - подiл на чотири роздти. Тм передують невеличкi коментарю якi спрямують учнiв на осмислення сезонних ^в. Роль своерiдних коментарiв виконуе i художне оформлення, мета якого - стилiзацiя сторiнки пщручника в дусi творцiв хайку. Такий прийом покликаний допомогти включити фантазш учнiв, ввести ''х у атмосферу давньо' Япони. Зображальне коментування використане i з метою привернення уваги учнiв до нацюнальноТ приналежностi авторiв. Цьому сприятиме видiлення особливим шрифтом назви Тх батькiвщини.
Розмiщенi в пщручнику статтi про письменникiв невеликого обсягу й вiдповiдають насамперед двом вимогам: сприяти зацкавленню учнiв особистютю й творчiстю автора, пiдготувати ''х до сприйняття запропонованого твору. Запитання та завдання до таких статей допомагатимуть учням запам'ятати i осмислити важливi факти з бюграфп митця, юторп виникнення твору, усвiдомити його роль у розвитку нацюнального та свггового письменства. Вiдомостi з теорп лiтератури подаються двiчi: у статтях рубрики «1з секретiв лперату-рознавства» i в словничку лiтературознавчих термiнiв. Це сприятиме бiльш ефективному засвоенню понять (спочатку учн осмислюють ''х докладне пояснення, у подальшому з метою повторення звертаються
до стислого тлумачення в словниковш статп). Подано також статтю «Про орипнал i переклад», яка покликана допомогти учням усвщомити, що перекладний твiр е результатом працi двох творив.
Для зручностi орiентацil в шдручнику методичний матерiал структуровано за рiзноманiтними рубриками. Найважливiшою з них е рубрика «Прагнемо бути творчими читачами», в якiй представлено запитання i завдання, спрямованi на л^ературний розвиток читача. Вони рiзнi за типами (репродуктивш, пошуковi, проблемнi, практичш), за характером (шдуктивш й дедуктивш), за рiвнями складностi, щоб учитель м^ здiйснювати диференцiйований пiдхiд до учыв. Розробляючи Тх, ми умовно видтили такi пiдрубрики: учимо-ся виразно читати, розвиваемо мовлення, розм'рковуемо, теорiя лтератури, взаемод'я мистецтв, лтературна гротека. Назвемо лише деяк iз завдань: подготовка шсцешзацш, переказ текспв (до-кладний, стислий, вибiрковий, творчий), складання плану, пiдготовка iлюстрацiй до твору, порiвняння фольклорних i л^ературних текстiв, твору лiтератури i його екрашзацп, порiвняльна характеристика персонажiв, виправлення помилок неуважного читача, аргументацiя жанровоУ належностi твору, написання творчих робгг, розв'язування завдань лiтературних вiкторин тощо. Виконати Ух допоможуть рекомендаций розмiщенi у рубрицi «Ваш порадник» («Як пiдготуватись до виразного читання тексту", «Як порiвнювати твори», «Як пщготувати вiдгук на художнiй твiр» тощо).
Наприкiнцi роздiлу або як пщсумок вивчення творiв значного обсягу заплановано рубрику «Пщсумовуемо вивчене», яка допо-може вчителевi в оргашзаци заключного етапу в роботi над твором.
У рубрик «Цiкаво знати» подано лп"ературознавч^ етнографiчнi, iсторичнi та перекладознавчi вiдомостi, якi мiстять фоновi знання, необхiднi для розумiння твору, або слугують вiдповiддю на природы для творчого читача запитання, наприклад, такк
- Чому в казц Ш.Перро замiсть кришталевих з'явилися соболевi черевички?
- Чим можна пояснити той факт, що в збiрках бра^в Грiмм i Ш.Перро зус^чаеться чимало схожих казок?
Принципово важливим е включення в пiдручник двох ексклю-зивних рубрик, при першш зустрiчi з якими учнi ознайомляться з Ух вiзитками. Пiдручник навмисно сплановано таким чином, що в «Запрошены до подорожЪ окреслено лише и найважливш орiентири, а не розкрито ва напрями. На першому уроцi п'ятикласника не варто навантажувати деталiзованою iнформацiею про розгалужену структуру поабника. Набагато ефективнiшою може бути тактика поступового
вщкриття таемниць. Одна з нових рубрик мае назву «Свггова лггера-тура очима украшських письменникiв». Саме завдяки Тй учнi дiзнаються, що видатн украТнськi майстри слова завжди прагнули розповюти читачам про здобутки свггового красного письменства. В Тх творчш спадщинi чимало вiршiв, присвячених зарубiжним письменникам, творам рiзних нацiональних л^ератур, висловiв про значення кращих зразш свгговоТ лiтератури для розвитку людства. Ця рубрика, маленький, але, на наш погляд, важливий крок до усвн домлення ролi перекладноТ лп"ератури як могутнього чинника в духовному поступ украТнського народу. Узагалi ж взаемозв'язаному вивчен-ню зарубiжноТ та украТнськоТ лiтератур у пщручнику придiлено особ-ливе мiсце, матерiали до реалiзацiТ мiжпредметних зв'язкiв прони-зують усi його структурнi компоненти.
Друга нова рубрика - «Лггературними куточками планети». 1Т' мета - представити учням найславетнiшi пам'ятнi мюця, збереженi або створенi на знак великоТ шани до шедеврiв лггератури та Тх творцiв. Це i музеТ, i пам'ятники письменникам, i скульптурнi зображення лiтературних героТв. Навщо учням знати про цi своерщш культурнi островки, якi е гордютю цiлих нацiй? У наш надмiру практичний час, коли, на жаль, багато хто iз старшокласникiв нехтуе лiтературою як предметом, який «не знадобиться» в подальшому життi, необхщно ще з 5 класу вести роботу, спрямовану на усвщомлення учнями важливост перекладноТ лiтератури для формування гармоншноТ особистостi, ТТ значення для повноцшного розвитку суспiльства. Саме тому вже молодшим пiдлiткам пропонуемо замислитися, свщченням чого е той факт, що рiзнi народи з великою шаною зберiгають пам'ятнi мiсця, пов'язан з фольклором i лiтературою.
Завершити роботу протягом навчального року допоможуть сторшки пiд назвою «Пiдбиваeмо пщсумки подорожi», мета яких -не просто озирнутись на пройдене, а пщвести учшв до думки, що шець 5 класу - це лише невеличка зупинка на шляху творчого читача, а попереду - новi вщкриття i читацью перемоги.
Такий пщручник створено членами методичноТ школи «Теорiя i технологiя викладання зарубiжноТ лiтератури», яка поступово протягом останшх 20 рокiв склалася на кафедрi методики викладання свiтовоТ лп"ератури Нацiонального педагогiчного унiверситету iм. М. Драго-манова.
Робота методичноТ школи будуеться на чiтко вивiрених наукових засадах, зокрема таких:
1. Збереження наукових традицш, яю iснують вщ часу виникнення методики як науки. ^ традицiТ е джерелом власних сил i енергiТ,
стимулом до пошуку. Адже, за Г.-Г". Гадамером, «...головне полягае в тому, що i перше й друге пов'язанi як складники единого процесу, чия назва - мистецтво» навчати (Гадамер Г.-Г. Герменевтика i поетика / Вибранi твори / Пер. з жм. - К.: «Южверс», 2001. - 288 с.).
Повсякденне життя вчених-методистiв - вiчний творчий пошук в одночасному юнуванж минулого i майбутнього, який дае можливють не лише використовувати давж традици методики вивчення л^ера-тури, а й з урахуванням вимог часу, нових прюрите^в навчально-виховного процесу робити акцент у процеа формування особистост на розвиток и природних здiбностей засобами мистецтва слова.
2. Розробка змiсту та технологш навчання лiтератури мае здшс-нюватися на основi ново! методологи, яка включае фундаментальнi положення визнаних наук: лп"ературознавства, лiнгвiстики, педагогiки, вшово'' та педагопчно' психологи, фшософп, суспiльствознавчих наук тощо. Такий критерш, вiдповiдно, був одним з основних у розробц науковцями кафедри програм iз зарубiжноT лiтератури та науково-мето-дичного комплексу для забезпечення навчально-виховного процесу.
3. Л^ература мае вивчатися як складова духовно!' та художньо'' культури, феномен мистецтва. При цьому утверджуеться положення -свтова художня творчiсть мае бути представлена найвидатжшими ''' дiячами, значущiсть творчостi яких в кожнш нацiональнiй лiтературi певного перiоду е визначальною. Але орiентуватися вчитель мае на свщомють укра'нського читача. Тому активно розробляються питання впровадження елемен^в компаративiстики, загальнолюдських та нацiональних аспекпв навчання.
4. Принциповою е i мета навчального курсу - формування творчого читача з критичним мисленням. Тому представники методично'' школи, спираючись на понад 40^чний досвiд теоретичного i практичного вивчення питання, неодноразово наголошували на тому, що шктьний курс лiтератури не повинен мютити значну кiлькiсть «товстих» романiв, Така пози^я довела свою результативнiсть. Вчеж переконують у необхiдностi врахування тако' ще'' вагомими аргументами. По-перше, вщведена кiлькiсть годин на вивчення зарубiжно'' лiтератури не дае можливостi досягти глибокого, усвiдомленого, високоякiсного '"' осяг-нення. По-друге, вивчення творiв мистецтва слова за уривками не дозволяе реалiзувати основний принцип л^ературно'' освп"и -- забез-печити повноцiнне спткування з художньою лiтературою, учнiвську штерпретацш та формування власно' позици.
5. Враховуючи новiтнi дослiдження дотичних наук, штерпрета^я виучуваних текстiв мае будуватися на основi цiлiсного сприйняття у едносп форми, змiсту та специфки читацько'' рецепцп.
6. Вивчення курсу зарубiжноТ л^ератури мае вщбуватися у взаемозв'язку iз курсом рщноТ' лiтератури i бути сшввщнесеним iз ним в етапах формування читача. Саме тому активно розробляються питання формування теоретико-л^ературних понять та розвитку читацьких вмшь i навичок у процес вивчення обох курав.
УДК: 82-312.4
Нiколенко О. М.,
доктор ф1лолог1чних наук, професор, завщувач кафедри заруб1жноТ л1тератури, проректор з науковоТ роботи Полтавського державного педагопчного ун1верситету 1м. В. Г. Короленка
МИКОЛА ГОГОЛЬ I ФР1ДР1Х ДЮРРЕНМАТТ
Швейцарського письменника Фрiдрiха Дюрренматта (1921 -1990) вважають одним iз визначних новаторiв у драматурги XX стол^тя. Дюрренматт оновив структуру сучасноТ драми, зробив значний крок у розвитку теори й практики драматурги. I все ж таки Дюрренматт був не ттьки новатором, але й традицюналютом. Сам вш заперечував свою приналежнють до будь-якого угруповання. «Я не зараховую себе до тепершнього авангарду», - писав митець у примпжах до п'еси «Гостина староТ дами» [7, с. 160]. Серед впливiв, яких зазнав письмен-ник, слiд вiдзначити Юркегора, Кафку, Брехта, французьких екзистен-^алю^в та iн. I в цьому ряду почесне мюце посiдае i Микола Гоголь.
Дюрренматт високо цшував Гоголя. «Вечори на хуторi бтя Диканьки» вiн вважав шедевром. П'еси <^зики» та «Ахтерлоо» написанi пщ впливом «Нотаток божевiльного» Гоголя. У творах Дюрренматта нерщко використовуються характеры гоголiвськi прийоми. Однак зв'язок мiж творчiстю Гоголя й Дюрренматта набагато глибший за окремi подiбностi у текстах мит^в. Гоголя й Дюрренматта еднае сам естетичний пщхщ до дшсностк Обидва письменники вiдчували потребу у глибинному дослщженш людськоТ психологи, духовноТ трансформацiТ особистостi та сусптьства. Вони вiдкрили великi можливостi комедп, широко використовували гротеск, карнавалiзацiю, гру свптпо^ж трагiчного й комiчного тощо. Усе це дозволяе говорити про типолопчну схожють мiж художнiми системами Гоголя й Дюрренматта, вивчення якоТ сприятиме кращому розумшню творчостi обох мит^в, а також традицiй i новаторства у драматурги.
