CC BY
113УДК 82.09-371.32
Ншоленко О.М.,
доктор фiлологiчних наук., професор, завiдуюча кафедрою зарубiжноí лтератури Полтавського державного педагогiчного унiверситету
КОНЦЕПЦ1Я Л1ТЕРАТУРНО1 ОСВ1ТИ В 12-Р1ЧН1Й ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Й ШКОЛ1: ПРОБЛЕМИ Й ПОШУКИ
За роки незалежност Украина зробила значн кроки в реформу-ванн1 системи середньоТ осв1ти. Впровадження нових стандарт1в, пе-рех1д на нов1 методи й методики навчання, введення сучасноТ технологи оцшювання знань учшв, розмаТття в1тчизняних методичних шк1л, новаторськ1 пошуки вчител1в засв1дчують усп1хи украТнськоТ школи, наближення в^чизняноТ осв1ти до св1тових стандарт1в.
Одним 1з важливих напрямк1в украТнськоТ системи осв1ти е гума-н1тарний, який забезпечуе духовний розвиток учшв. Серед предмет1в гумаштарного циклу особливе значення мае л1тература як мистецтво слова. М1н1стр осв1ти i науки С.М. Н1колаенко слушно зазначив: "Л1те-ратура як навчальна дисциплша введена до шкiльного розкладу не для розваг, а для того, щоб надати молодо яка вчиться, середню л^е-ратурну осв^у. <...> Саме завдяки лiтературнiй освт можна прище-пити молодiй людин художнiй смак, сформувати читацькi навички, навчити оцшювати художнiй твiр за естетичними крилями. Це допо-може Тй належним чином спiлкуватися з мистецтвом, без чого життя кожного з нас не можна вважати повноцшним" (Див.: Нiколаенко С.М. Л^ература в школi - це той предмет, на який передуам лягае завдан-ня гуманiтарного виховання // Всесвггня лiтература в середнiх навчаль-них закладах УкраТ'ни. - 2006. - № 1). Важливим досягненням вггчиз-няноТ освiти е прилучення школярiв до здобуткiв рiдного та зарубiж-ного письменства, глибоке й системне вивчення курсу л^ератури, що якюно вiдрiзняе нашу украТнську школу та вихщ и на одне з чтьних мiсць у свт. Визначальними рисами украТнськоТ освiти е ТТ духовнiсть, сердечнiсть, орiентацiя на особистють. Зберегти цi риси - важливе завдання, що стоТть перед вчителями-словесниками.
Разом з тим сьогодн в л^ературнш освiтi учнiв юнуе чимало проблем, що зумовлюе необхщнють перегляду концептуальних засад вивчення лп"ератури в школi.
Актуальнiсть розробки новоТ КонцепцiТ лггературноТ освiти викли-кана багатьма чинниками.
Перехщ на 12-рiчне навчання в загальноосв^нш школi й введення профтьного навчання (в тому чи^ й фiлологiчного напряму) в старшш школi обумовлюють вироблення нових пiдходiв до л^ературноТ освiти.
За останн роки зроблено значнi успiхи в програмотворенн й пщруч-никотвореннi. Створен новi сучаснi програми (до того ж варiативнi) з украТнськоТ лп"ератури, зарубiжноТ лiтератури, лiтератур народiв УкраТ-ни. У тому числi створен програми для профiльного навчання. Упм, на сьогоднi немае повноТ узгодженост мiж рiзними програмами й шдручниками, що забезпечують лiтературну освiту. А iснуючi помил-ки й прорахунки в програмах й пщручниках викликан передусiм вiдсутнiстю чiтких концептуальних пiдходiв.
1нтенсивний розвиток науки й техшки, комп'ютерних технологiй, мас-медiа, аудiо- та вщео-продукцп призводить до того, що книга поступово витюняеться на периферш суспiльного життя. Згасання iнтересу до читання викликано й низкою шших соцiальних причин, в тому чи^ й прагматизмом сучасного суспiльства, прюритетом мате-рiальних цiнностей, недостатньою доступнютю книги для рiзних верств населення, низьким рiвнем розвитку бiблiотек та ш.
Орiентацiя Укра'Тни на входження до бвросоюзу та кола цив^зо-ваних краТн свiту зумовлюе необхщнють опанування духовних над-бань рiзних народiв, що мае реалiзувати л^ературна освiта, бо культура - найкоротший шлях взаеморозумiння мiж людьми.Слщ врахо-вувати й те, що цив^зований свiт, до якого прагне УкраТна, не тiльки полiкультурний, а й багатомовний, тому л^ературна освп~а мае сприя-ти процесу входження нового поколшня в сiм'ю цив^зованих народiв й через опанування мов.
УкраТна е полiетнiчною державою, суцв^тям рiзних мов, культур i традицш. Тому лiтературна освiта мае сприяти опануванню вп"чизня-ного культурного й мовного багатства, усвщомленню учнями себе як громадян УкраТни, виробленню в них широкоТ св^оглядноТ позици, яка фунтуеться на повазi до духовних здобутш усiх народiв.
У сучасний перюд УкраТна проходить складний шлях становлен-ня громадянського суспiльства, впровадження демократичних прин-ципiв в життя. Нашим дггям продовжувати справу утвердження неза-лежностi держави, пiднесення iдеалiв свободи й демократiТ. Нашiй державi потрiбнi сьогоднi не просто професюнали своеТ справи, а пат-рюти, духовно багатi особистостi, вiдданi своТй вiтчизнi й вiдповiдальнi за розвиток рщноТ краТни. У складному, напрочуд пол^изованому свiтi, в якому доведеться жити й працювати нашим д™м, надзвичайно зростае роль моралi, гуманютичних цiнностей, утвердженню яких мае сприяти л^ературна освiта в школi.
Отже, КонцепцГя лГтературно''' освГти мае вiдповiдати реалiям жит-тя та сучасним вимогам, що стоять перед загальноосвГтньою школою як школою формування нового поколшня особистостей з висо-кою гуманiтарною i громадянською культурою.
У виробленн концептуальних засад лГтературно''' освГти в 12-рiчнiй загальноосвiтнiй школi вже е важливi зрушення. Протягом останшх рокiв над розробкою концепцГ'' лГтературно''' освiти працювали вiдомi украГнськ вчен й методисти: д.ФГлол.н., проф. В.Я. Звиняцьковський (Див.: КонцепцГя лГтературно''' освГти. Проект // lнформацiйний з6Грник Мшютерства освГти i науки УкраТни. - 1992. - № 24; 1993. - № 2), д. пед. н., проф. член-кор. АПН УкраТни Н.Й. Волошина, к. пед. н., ст. наук. сшвроб^н. Л.А. Шмакова, к. пед. н., ст. наук. сшвроб. А.М. Фасоля, к. пед. н., ст. наук. спГвро6. З.О. Шевченко (Див.: КонцепцГя лГтературно''' освГти в 1 2-рГчнГй загальноосвiтнiй школГ // Всесвiтня лгге-ратура в середшх навчальних закладах УкраТни. - 2004. - № 5), к. пед. н., доц. В.1. Шуляр (Див.: КонцепцГя лггературно''' освГти школярГв у системГ профГльного навчання (проект) // УкраТнська мова й лГтерату-ра в середнГх школах, пмназГях, лГцеях та колегГумах. - 2007. - № 5). Довкола пропонованих рашше концепцш були розгорнутГ широкГ дис-кусп на сторГнках педагопчноТ преси, якГ тривають й по сьогодш.
Однак на разГ все вщчутшшою е потреба в узагальненш й систе-матизацп напрацьованого авторами рГзних проектГв й висловленого учасниками публГчних дискусГй, у створеннГ едино'' концепцГ'' лГтературно' освГти, яка враховувала б штереси не ттьки окремих пред-метГв чи окремих видГв навчання (скаж1мо, профГльного), а загально-освГтньо'' школи загалом.
Завданнями КонцепцГ'' лГтературно''' освГти е:
• вироблення методолопчних засад лГтературно''' освГти;
• узгодження вах складових лГтературно''' освГти, у тому числГ пред-метГв, що и забезпечують, а також змюту, форм i методГв навчання;
• визначення етапГв i стратегГчних завдань лГтературно'' освГти на кожному етапГ;
• забезпечення наступносп й поступальностГ лГтературно'' освГти учшв протягом усього перГоду навчання.
Пропонована нова КонцепцГя лГтературно''' освГти в 12-рГчнш загаль-ноосвГтнГй школГ е базовою для поглиблення й створення наступних концепцш лГтературно''' освГти, наприклад, для початково'' школи, для основно''' школи, для старшо''' школи, для профГльного навчання зок-рема (для кпаав фГлологГчного профГлю чи шших профГлГв).
СутнГсть, мета i завдання лГтературно''' освГти:
Лтературна oceima - це навчально-виховна система вивчення
л^ератури в загальноосвiтнiх закладах УкраТ'ни, яка охоплюе весь перюд навчання учнiв з 1 по 12 клас.
У середых загальноосв^шх закладах УкраТ'ни лiтературну освiту учшв забезпечують такi предмети, як укра'Тнська лiтература, зарубiж-на лiтература i рiдна лiтература (якщо вона не е укра'Тнською). Кожний iз цих предме^в мае свiй змiст i завдання, а головне - вони презенту-ють сучасному учневi вершины здобутки украТ'нськоТ' лiтератури, л^е-ратур народiв свiту й лiтератур народiв УкраТни, що сприяе всебiчно-му розвитку школярiв, виробленню толерантного ставлення до рiзних культур, усiвдомленню свого мюця в широкому полiкультурному й полiмовному просторi.
Кожний iз предме^в, що забезпечуе лiтературну освiту, незважа-ючи на певнi труднощi й проблеми, мае сво'Т програми й пщручники, свою специфiку викладання, сформован методики. Тому не варто прагнути до штеграци, поеднання цих предме^в, що призведе до зла-му кращих традицш украТ'нськоТ' школи. Хоча, безперечно, мiж украТ-нською л^ературою, зарубiжною лiтературою та рiдною л^ературою (не украТнською) повинна iснувати тюна взаемодiя, адже разом вони забезпечують цтюнють лiтературного розвитку школярiв.
Сприяють лiтературнiй освiтi й сумiжнi предмети: iсторiя, музика, образотворче мистецтво, шоземш мови та iншi, якi створюють вiдповiднi фоновi знання, суспiльно-iсторичний, мовний та культур-ний контекст для засвоення художньо'Т лiтератури.
Розвиток зв'язш мiж предметами, що безпосередньо забезпечують л^ературну освiту й шшими предметами, е важливою умовою для якюного викладання лiтератури в школк
Головна мета лiтературноíосвти - формування духовно бага-то'Т особистостi засобами лiтератури.
Яку ж особистють ми повиннi сформувати сьогоды? Особистiсть творчу, вiльну, духовно розвинену, самостшно мислячу, iз широким свтоглядом, зi стiйкими моральними принципами. Особистють, яка знае здобутки рщно'Т культури i шануе надбання iнших народiв. Осо-бистiсть, яка усвiдомлюе свою нацюнальну iдентичнiсть й водночас приналежнють до цiвiлiзованого свiту, толерантно ставиться до шших культур. Особистiсть, яка мае свою громадянську позицш й вщчувае потребу жити й служити задля УкраТни.
Далеко не ва нашi учнi стануть письменниками, критиками чи лп~е-ратурознавцями, тому власне фшолопчы компетенцiТ не е домшант-ними для л^ературно'Т освiти в 12^чнш школi (хоча в старших класах фiлологiчного профiлю вони е доволi актуальними). Але ми повинн передусiм прищепити школярам художнiй смак, вмшня розрiзняти
високовартiсну й низькопробну книжкову продукцiю, переживати важ-ливi для духовного становлення особистост естетичнi емоцп. В результат л^ературноТ освiти мае бути сформований культурний читач, поцшовувач книги, котрий не зможе жити без л^ератури, а мистецтво слова стане необхщним на його подальшому шляху, як повпря.
Лiтература мiстить у собi величезний виховний потенцiал, який потрiбно ефективно використовувати для формування особистюних якостей учнiв. При цьому зазначимо, що мистецтво слова не можна сприймати безпосередньо як "пщручник життя". Мистецтво мае сво' закони, вщмшш вiд реальностi, i мистецтво не е тюстра^ею до тих чи шших життевих ситуацiй. Але велика сила мистецтва полягае в тому, що через прилучення до прекрасного воно може надихнути людину на оновлення й покращення життя, дати моральну основу для вибору життевоТ позицп. Художня л^ература як вид мистецтва утверджуе висок гуманютичш цшносп, важливi за будь-яких часiв. "Благодатними вустами поезп, - писав М. Гоголь, - навшеться в душi те, чого не внесеш у них шякими приписами й законами". Л^ература здатна спонукати особистiсть до одухотворення реальности до пошу-ку високого морального змюту в житп, до осмислення себе (через культуру) в складному й суперечливому свт.
Особистють, яку ми формуемо сьогодн в украТнськш школi засо-бами мистецтва слова, не повинна бути якоюсь гшотетичною, абстрактною моделлю особистостi. Учитель мае справу iз живими особами, на яких великою мiрою впливае сiм'я, сусшльне оточення, засоби масовоТ шформаци, вiртуальний свiт комп'ютерiв, полiтика. Чи стане вплив л^ератури серед усiх шших впливiв визначальним - ключове питання л^ературноТ освiти сьогоднi.
Формуючи з допомогою лiтератури особистiсть, не варто замшяти процес вивчення лiтератури моралiзаторством, а також перебтьшу-вати роль особистюного фактору. При всiй важливост особистiсно орiентованого навчання зазначимо, що в центрi усiх лiтературних пред-метiв у школi мае бути поставлений передуам художнiй твiр, мис-тецькi явища. Не власний життевий досвщ учня (чи вчителя) визна-чае шляхи iнтерпретацiТ (аналiзу) художнього твору, а навпаки - ху-дожнш твiр визначае шляхи штерпретаци та аналiзу твору (безпереч-но, згщно з вiковими особливостями школярiв), а також формуе культурний досвщ особистостк У лiтературнiй освт, що мае справу зi складним свп"ом митецтва, важливо уникнути примпшвних рефлексiй з приводу лiтератури (наприклад, дописати чи переписати на власний розсуд л^ературний твiр, виступити з промовою вiд iменi письменни-ка, вчинити "суд" над героями тощо). Усе це не мае шяких наукових
пiдстав i знижуе якють л^ературно''' освiти. Лiтература не може бути приводом для надмiрного педагопчного експериментаторства, оск-iльки воно не наближае, а навпаки, вiддаляe школярiв вiд мистецтва, дезорieнтуe учнiв й формуе в них прагматичне (а не естетичне!) став-лення до л^ератури. Помiж учителем та учнем у процес вивчення лiтератури повинен завжди стояти художнiй твiр (чи л^ературне яви-ще), з приводу якого йде розмова на уроц i через який формуеться особистють учня. Якщо ж ми змщуемо центр, виносимо художнiй твiр (чи лп"ературне явище) на периферiю навчального процесу, тобто коли лп"ература виконуе лише якусь допомiжну, утилiтарну функцш навiть для найкращих педагогiчних цтей, тодi втрачаеться сама сутнiсть мистецтва. Лггературу не можна перетворювати на тюстра-тивний, додатковий матерiал для пропонованих учням розми^в учителя. Вивчення л^ератури в середнiй школi вимагае тонкого й напро-чуд обережного ставлення до мистецтва слова. Специфiчнi методики вивчення предметiв, що забезпечують лiтературну освiту, мають фун-туватися передусiм на розумiннi закошв словесностi. Усвiдомленню власне художнiх особливостей лггератури повиннi сприяти й здобутки сучасно'' педагопчно''' науки. Для порiвняння наведемо приклад з вивчення шших предметiв у школi: уам зрозумiло, що абсолютно не можливо пiдмiнити об'ективнi закони математики, фiзики чи бюлогп власним баченням, особистим життевим досвiдом (учня чи вчителя), пщпорядкувати '''х педагогiчним цiлям. Однак чомусь останшм часом закони л^ератури як мистецтва слова iгноруються пщ виглядом "осо-бистiсно орiентованого навчання". Формування особистостi засобами лiтератури ттьки тодi може бути здiйснено правильно, коли не лп~ера-туру будуть "пщтягувати" до потреб особистостi, а коли особистють учня буде пщноситися до вершин письменства, коли духовне зрос-тання й духовний пошук особистосп через прилучення до мистецтва стане для учшв важливою життевою потребою. Лiтературу потрiбно не використовувати, а вдумливо й поступово тзнавати саме як мис-тецтво, що назавжди може стати добрим супутником для наших дп"ей.
Вивчення лп"ератури в 12-рiчнiй школi мае забезпечити розв'язання такихзавдань:
• прилучення учыв до найкращих здобутш вп"чизняного та свпово-го письменства;
• розвиток естетичного смаку учыв, здатнють розрiзняти й оцiнювати художнi явища, протистояти масовш культурi;
• розкриття перед учням рiзноманiтних функцiй лп"ератури - тзна-вально' естетично', виховно', гедонютично''';
• формування високо' читацько''' культури;
• оволодшня змiстом художнiх творiв, усвiдомлення |'х мiсця у свто-вому лп"ературному процесi й розвитку нацiональних лп"ератур;
• засвоення системи лiтературних знань, важливих лiтературних фактiв, основних л^ературознавчих понять, закономiрностей розвитку лiтератури в рiзних краТнах, у тому чи^ й УкраМ;
• розумiння л^ератури як мистецтва слова та ТТ' мiсця серед iнших видiв мистецтва;
• формування творчих здiбностей учыв, прагнення до самостiйного пошуку, духовного самовдосконалення;
• формування творчо''' уяви, розвиток естетичних емоцiй та почутлв;
• розвиток зв'язного мовлення, умшня аргументовано, розлого й красиво висловлювати сво'' думки, судження, оцшки;
• сприяння моральному самовизначенню особистосп, вироблен-ню життево'' позици, формуванню цiнностей та iдеалiв.
Реалiзовуючи ц завдання, ми повиннi допомогти д™м опанувати змiст художнiх творiв, осягнути 'х естетичну вартiсть, зробити виснов-ки, важливi для формування особистосп. Крiм того, не забуваймо про те, що л^ература дае велику насолоду душ^ даруе радiсть сшлку-вання з прекрасним. Тому виховання життево''' потреби в читаннi, от-римання насолоди вiд зустрiчi з книгою - один iз важливих результат лiтературноТ освiти в загальноосв^ых закладах.
Принципи л^ературно''' освгги
Сучасна лiтературна освiта в загальноосвггых закладах фунтуеться на таких засадничих принципах:
• викладання лiтератури в середшх закладах освiти мае спиратися передуам на здобутки сучасного л^ературознавства, разом з тим плiдним е використання досягнень шших наук (культурологи, юторп, естетики, фшософп тощо);
• вивчення змюту лiтератури забезпечуеться штерпрета^ею творiв та рiзними видами аналiзу вiдповiдно до вiкових особливостей учыв;
• знання теоретичних понять е пщфунтям iнтерпретацiТ та аналiзу лп"ературних явищ у середнiй школi;
• в основу л^ературно' освiти мають бути покладенi iманентнi за-кони розвитку л^ератури (тобто не соцюлопчш, iдеологiчнi чи якiсь iншi пщходи, а власне художнi закономiрностi розвитку л^ератури як мистецтва слова);
• викладання теори лiтератури в школi здiйснюеться як за лшшним, так i за концентричним принципом (тобто вщ класу до класу поступово розширюеться коло теоретичних понять для учыв, а з шшого боку, вже опрацьован поняття уточнюються й поглиблюються);
• вивчення художньо''' лiтератури в загальноосвп"ых закладах Укра''-
ни здшснюеться на пiдставi оригiнальних (украшських чи iншомовних) текспв, а також перекладiв (при вивченн зарубiжноí лiтераrури);
• знання основ теори й практики перекладу, здобутш сучасно'' укра|-нсько'' перекладацько' школи та iнших перекладацьких шкiл (росшськоТ перекладацько' школи, перекладацьких шкiл народiв УкраТ'ни) забезпе-чуе адекватне сприйняття учнями художнiх rворiв не рщно'Т для них лirераrури (для розширення культурного рiвня учнiв варто дозволити в кура зaрубiжноí' лiтератури користуватися уама доступними для них перекладами творiв);
• компаративне зiстaвлення етатв, фaктiв, явищ, особливостей ху-дожых творiв украш^о'', рщноУ (якщо вона не е украшською) та заруб-iжних лiтерaтур дозволяе розкрити загальн зaкономiрностi лтературно-го процесу й водночас неповторну своерщнють творiв рiзних нaродiв;
• важливим для формування свгтогпяду й загально'' культури учшв е розгляд лiтерaтурних творiв не ттьки як сaмоцiнних текстiв, але й у контекст в^чизняно'' культури, ютори, мистецтва, фтософсько! думки, у взаемозв'язках з шшими текстами й мистецькими явищами (тоб-то у шкшьнш лiтерaтурнiй освiтi актуальним е такий ланцюг понять: текст - контекст - штертекст);
• лп"ературна освiтa передбачае диференцiaцiю навчання учшв у старшш школi згщно з обраним профiлем;
• лтературна освiтa здiйснюеться на пiдстaвi комушкативного принципу, що aктуaлiзуе зв'язне мовлення школярiв, а також рецептивш зв'язки читач - автор, читач - герой, читач - текст;
• формування читацьких компетенцш, умшь та навичок е основою навчально'' дiяльностi учнiв у процесi вивчення лгтератури.
Структура л^ературно'' освiти
Вщповщно до вiкових особливостей учнiв курс л^ератури в за-гaльноосвiтнiй школi представлений трьома основними етапами (по-чаткова школа, основна школа, старша школа), мiж якими мае бути тюний зв'язок i нaступнiсть, адже вс вони складають едину систему л^ературно'' освiти.
Початкова школа (1 - 4 класи). Сьогоднiшне поколшня дiтей, яке приходить до школи, значно перевищуе за штелектуальним роз-витком сво'х однолiткiв минулих чаав. Йдучи до школи, як правило, дп"и вже знають лiтери й умшть читати, тому в перших класах загаль-ноосвiтнiх зaклaдiв йде поступове вдосконалення вмшь i навичш читання. Курсу лiтерaтури учням у початковш школi не пропонуеться, але вже й батькам, й учителям давно зрозумто, що "читанок", як забезпечують лiтерaтурну освiту учнiв на початковому (й такому важ-ливому!) етап становлення особистостi явно не достатньо. "Читанки"
мало цкавлять сучасних дiтей, на яких значно бтьший вплив мають аудiо- та вщеопродук^я, кiно та iншi несловесн види мистецтва. У 810 рош (а то й рашше) дiти починають активно опановувати комп'ю-тер. У них е й iншi дитячi iнтереси (наприклад, заняття спортом, про-гулянки, спткування та iн.). I художня книга, яка не стала для них актуальною у початковш школ^ згодом зовам вщступае на другий план. Навчившись читати, учнi вже з початково'Г школи втрачають ште-рес до л^ератури, бо лiтературна осв^а в початковiй школi значно вщстала вiд реалiй життя i сучасних вимог. Як наслщок, у 5-6 класах, тобто вже в основнш школ^ учням не цiкаво читати твори, що пропо-нуються 'м програмою з украшсько''', зарубiжно''' та рщноТ (не украшсько'') лiтератури. Який же вихiд? Як нам сформувати стшкий iнтерес до читання в початковш школi й пщготувати учнiв до системного курсу л^ератури в основнiй та старшiй школi?
По-перше, необхiдно розробити спецiальнi штегроваш програми лiтературного розвитку для дп"ей початково' школи, якi мають мютити твори украшсько''' лiтератури, рщноТ л^ератури (якщо вона не е укра'''-нською) та зарубiжно''' лiтератури. Цi програми мають вiдповiдати вш-вим особливостям д^ей та 'х сучасним штересам. До цих програм мають увшти твори фольклору, пригодницькi та фантастичн твори, а також твори про д^ей i 'х моральн проблеми. Вже в початковiй школi можна познайомити дiтей (наприклад, у 2-4 класах) з деякими основ-ними лп"ературознавчими поняттями (тема, щея, герой, сюжет, компо-зицiя, автор та ш.). А головне - у програмах л^ературного розвитку потрiбно передбачити систему формування читацьких вмшь, навичкiв вдумливого читання, розвиток естетичних емоцш, умiння сприймати художнiй твiр як такий.
По-друге, треба переглянути програми для 5-6 клаав й частину художшх творiв перенести в початкову школу, наприклад, народы казки, лп"ературы казки, байки, пригодницьк твори тощо. Це стосуеться й деяких основних л^ературознавчих понять. Той обсяг творiв, що пропонуеться сьогоднi в програмах для 5-6 клаав, цтком вщповщае рiвню сучасних учнiв початкових класiв. Книга повинна приходити до дитини вчасно, якщо ж вона приходить iз зашзненням, дитина може втратити штерес до читання.
По-трете, на пiдставi програм лiтературного розвитку слщ значно оновити пiдручники з лп"ератури для початково'' школи. Пщручники з лiтератури для дiтей 1 -4 клаав мають мютити не ттьки твори рщноТ лiтератури, але й зарубiжно''' класики, до того ж, по можливосп, i рщною мовою, i мовою оригiналу. Для цього е ва пiдстави, адже вже з почат-ково' школи д^и починають вивчати iноземнi мови, росшську мову, i
введення в пщручниках з л^ератури поруч з творами рщною мовою творiв iншими мовами буде сприяти мовному розвитку школярiв. Зро-зумiло, що введення творiв рiзними мовами мае бути продуманим, зваженим, вщповщати вiковим особливостям дiтей. Слщ створити й спецiальнi хрестомати для додаткового читання в початковш школк
По-четверте, типологiя урокiв лiтератури в початковш школi сьо-годнi потребуе значного вдосконалення з урахуванням досягнень сучасноТ педагопчноТ' науки. Уроки л^ератури в початковiй школi по-вины фунтуватися не тiльки на читаны й переказi творiв. Вони мають стати уроками-вiдкриттями художньоТ книги.
Головы завдання вивчення л^ератури в початковш школi такi:
• викликати в учыв iнтерес до читання;
• ввести школярiв у свiт рщноТ' та зaрубiжноТ лiтератури;
• дати початковi вiдомостi про лiтературу як мистецтво слова та основы лiтературознавчi поняття;
• познайомити учнiв iз бiблiотекою, навчити самостiйно вщшукува-ти потрiбну книгу;
• сформувати вмшня осмисленого читання;
• розвивати навички виразного читання, зв'язне мовлення учыв, вмшня давати оцшку прочитаному;
• допомогти учням усвiдомити культуру читання, визначити коло читацьких штереав, яке вони згодом зможуть розширювати.
Викладання лггератури в початковiй школи сьогоды потребуе по-силеноТ уваги з боку методислв та лiтературознавцiв. Ми не повины втратити дорогоцiнний час для прилучення дитини до книги. Одночас-но iз формуванням навичш читання й письма у дггей потрiбно викликати цiкавiсть до книги, сформувати потребу читати й обговорювати не ттьки "читанки", а цтюы художнi твори.
Основна школа (5 - 9 класи). На цьому еташ починаеться вивчення систематичного курсу л^ератури в загальноосвггых закладах усiх типiв. Курс лггератури в основнiй школi мае будуватися на по-еднаннi хронологiчного, проблемно-тематичного i жанрового принципiв.
Порiвняно з початковою школою предмети, що забезпечують лтера-турну освiту, в основый школi розмежовуються. Це розмежування закрт-люеться в окремих програмах, пщручниках, хрестоматах, посiбниках.
При тому, що частину художых творiв iз 5-6 кпаав можна перенести до початковоТ школи, програми для основноТ школи не повиннi бути надто обтяжливими. Вiковi особливостi учнiв не дозволяють Тм сприймати ще склады фтософськ твори. Не слiд перевантажувати програми з лiтератури 5-9 клаав творами давнини (наприклад, в кура зaрубiжноТ лiтератури творами античностi чи давньоТ схщноТ' лiрики
тощо), адже ця вкова каrегорiя дiтей бтьше цiкавиться тим, що ближче до Тх сучасних iнrересiв, моральних проблем.
Завдання вивчення л^ератури в основнш школi значно ускладню-ються:
• сформувати стшкий iнrерес учнiв до лп"ератури;
• дати уявлення про змют i форму художнього твору, компоненти змюту й форми, розкрити взаемозв'язок мiж ними;
• розширити й поглибити коло лirераrурознавчих понять, якими мають оперувати учнi;
• сформувати в учыв вмiння штерпретацп художнього твору, а та-кож аналiзувати окремi елементи художнього твору;
• сформувати вмшня зiсrавляrи л^ературш явища, визначати Тх художню своерщнють;
• розвивати навички зв'язного мовлення (як усного, так i писемно-го) у процесi пiдгоrовки рiзних видiв робir (характеристика образу, складання плану твору, написання твору на лгтературну тему та iн.).
Системна робота з вивчення лггератури в 5-9 класах повинна знайти вттення в урочних i позаурочних формах. В основнш школi сптку-вання школярiв iз художньою лirераrурою не обмежуеться riльки уроками л^ератури. Тут доцiльно використовувати й факультативи, л^е-раrурнi гуртки, лirераrурнi вечори, конкурси, екскурсп, зусrрiчi з мит-цями тощо. Усе це сприяе поглибленню лirераrурних знань учнiв i закрiпленню iнrересу до книги.
Особливо слщ вiдзначиrи важливiсrь урочних i позаурочних форм роботи з вивчення л^ератури рiдного краю, яка допоможе учням ос-мислити свое духовне коршня.
В основнiй школi зростае необхщнють пiдручникiв, хресrомаriй та поабнимв, особливо iз зарубiжноТ лirераrури, в яких художн твори були б презентован рiзними мовами (рiдною мовою, мовою оригша-лу, рiзними перекладами).
Порiвняно з початковою школою, де акцент робиться на змют творiв, в основнш школi учнi мають усвщомити художню варriсrь rворiв, Тх естетичну значущють.
Старша школа (10 - 12 класи). Вивчення л^ератури в старших класах 12^чноТ загальноосв^ньоТ школи базуеться на юторико-л^е-ратурнш основi. Лirераrурнi явища презентуються школярам у пере-бiгу лirераrурного процесу, у розвитку теТ чи шшоТ нацюнальноТ' л^е-ратури, у взаемозв'язках лггератур, у широкому конrексri свп"овоТ куль-тури, у всьому розмаТтп мовних i стильових особливостей.
У 10-12 класах формуеться шдивщуальнють учыв, вiдбуваеrься формування Тх свirогляду, громадянськоТ позицп, глибоко осмислюеть-
ся нацюнальна iдентичнiсть, мюце в сучасному свiтi. Тому предмети, що забезпечують лiтературну освiту в старших класах, повиннi спри-яти становленню особистiсних якостей юнацтва.
Навчання у старшш школi е профтьним, що визначае специфiку викладання лп"ератури. У зв'язку з цим потрiбно виробити два пiдходи (вiдповiдно й два типи програм, пщручниш, поабнимв, хрестоматiй: 1) для нефiлологiчних проф^в (фiзико-математичного, природничого, спортивного та шших профiлiв); 2) для фiлологiчного профтю.
Викладання лiтератури в класах нефтолопчних профiлiв мае за-безпечити рiвень стандарту, тобто базовий гуманiтарний рiвень, необ-хiдний для кожно''' культурно'! людини.
Завдання вивчення лiтератури в старших класах нефтолопчних проф^в:
• розкрити основнi тенденцп та закономiрностi лiтературного про-цесу вiд давнини до сучасносп;
• визначити мюце рщно'т' лiтератури та iнших нацюнальних л^ера-тур у перебiгу литературного процесу;
• дати уявлення про вершины здобутки в^чизняного та зарубiжно-го письменства у широкому контекст св^ово''' культури;
• сформувати навички не ттьки штерпретаци, але й цтюного ана-лiзу художнього твору;
• поглибити й розширити лiтературознавчi знання учнiв, необхiднi для загальноТ читацько''' культури;
• розвивати навички зютавлення лiтературних явищ, оригiналiв i перекладiв;
• сформувати навички розгорнуто висловлювати судження щодо прочитаних творiв, героУв, моральних проблем, сюжету, художых особ-ливостей тощо;
• навчити розрiзняти художню вартiсть творiв, твори класики й масово' лiтератури.
Викладання лгтератури в класах фiлологiчного профтю базуеться на стандартi, але значно поглиблюе його як у змютовому планi, так i в методах, формах, прийомах навчання. При цьому зазначимо безпер-спективнють спроб побудувати викладання л^ератури в старшiй школi на унiверситетських програмах i нав^ь перенести до середньо'' шко-ли форми занять вищо' школи (наприклад, практичне заняття, лабора-торне заняття та ш.), а також деяк iдеТ Болонського процесу (наприклад, модульне навчання, система накопичувальних кредитв тощо). Проф^за^я середньо' освiти не означае слтого копiювання вищо'' осв^и, адже це призведе до протилежного результату: замiсть роз-витку профтьних компетенцiй учнiв ми по необережност можемо вбити
в них штерес до обрано''' спецiальностi. Усьому свш час, тому не вар-то квапитися й надто ускладнювати процес профтьного навчання.
Завдання, сформульован вище, е актуальними й для профтьного навчання лп"ератури. Але специфiчними завданнями у старших кла-сах фiлологiчного профiлю е такк
• сформувати фiлологiчне мислення в учыв;
• навчити школярiв застосовувати рiзнi види аналiзу художнiх творiв, а також розрiзняти специфiку штерпретаци та фiлологiчного аналiзу;
• розкрити багатозначнють лiтературознавчих понять, значно роз-ширити 1х коло й показати змшнють у лiтературному процесi, своерщнють виявлення в творах рiзних епох, напрямiв, течiй;
• навчити школярiв виявляти жанровi та стильовi особливосл творiв;
• дати основнi знання з теори й практики художнього перекладу, навчити застосовувати набут знання в процеа аналiзу оригiналiв та перекладiв;
• розвивати творчi (власне фшолопчы) здiбностi учнiв, необхiднi для здобуття майбутньо' професи (наприклад, опанування рiзними вiршованими розмiрами, написання критично' рецензи, вiдгуку на книгу, лп"ературного огляду творiв певного перюду тощо);
• навчити учнiв користуватися словниково-довщковою та спе^аль-ною лп"ературою з фiлологiчного профiлю;
• навчити учшв самостiйно вiдшукувати матерiал з фтолопчноТ проблеми, готувати доповiдь на фтолопчну тему;
• навчити учшв висловлювати сво' думки розлого, з науковою ар-гументацiею й л^ературознавчо грамотно;
• сформувати вмiння вести дiалог, дискусiю з проблем л^ератури.
У класах фiлологiчного профiлю порiвняно з нефiлологiчними проф-
iлями значно зростае роль позаурочних форм вивчення л^ератури, як в поеднаннi з урочними можуть дати прекраснi результати. Типо-логiя урокiв у класах фтолопчного профiлю мае свою специфку i е складнiшою у зютавленш з уроками для нефiлологiчних проф^в. Учитель й учень у процеа профтьного навчання лп"ератури в класах фтолопчного профтю стають не тiльки рiвноправними партнерами, але й колегами по професи.
Концеп^я л^ературно''' освiти в 12-рiчнiй загальноосвп"нш школi повинна знайти втiлення в конкретних програмах, пщручниках, хрес-томатях, подальшiй розробцi типiв урокiв, нових методiв i методик навчання, технологи оцшювання знань. Пропонована Концепцiя л^е-ратурно'' освiти в 12^чнш школi покликана забезпечити л^ературо-центризм в украшськш школi, пiднесення впливу л^ератури в процесi становлення особистосл школярiв.
Л^ература
1. Волошина Н.Й., Мартиненко В.О., СмаковаЛ.А. та ш. Концеп-^я лi тературно освiти// Всесвiтня л^ература в навчальних закладах УкраТни. - 2002. - 11. - С. 53-60.
2. Кравченко А., Звиняцьковський В. Концеп^я л тературноТ освн ти в полiетнiчних умовах УкраТни. Проект // шформацшний збiрник Мшютерства освiти УкраТни. - 1992. - 24. - С. 24 - 29; 1993. - 2. - С. 2-8.
3. Шуляр В. Концеп^я профтьноТ осв^и. Проект // Укра Тнська мова й лi тература в середых школах гiмназiях, лiцеях та колег умах. - 2007. - 5. - С. 36-73.
