CC BY
19
УДК 005.351/354 JEL: A11; G28; M14; O12
СВ1ТОВА ЕКОНОМ1ЧНА КРИЗА I ПАНДЕМ1Я COVID-19 ТА 1Х УРОКИ ДЛЯ УРЯДУ КРА1Н
®2020 ОРЛОВ П. А.
УДК 005.351/354 JEL: A11; G28; M14; O12
Орлов П. А. Свтова eK0H0Mi4Ha криза i naHAeMiq COVID-19 та Ух уроки для уряду краУн
Свтова фнансова криза почалася в США у 2007 р. через софльну безв'дпов'дальшсть банмв та шших суб'ект'в фшансового ринку. У 2008 р. вона переросла у свтову eKOHOMi4Hy кризу. А для багатьох кра!н, включаючи деяк кра!ни ЕС, вона тривае i у 2020 р., рзко тдвищивши нестаб'шьшсть зо-вн'шшх систем господарювання компанш iконкуренцию. Згрудня 2019р. розпочалася пандемiя COVID-19, яка ктотно посилила негативн натдки глобальноi економчноi кризи в кранах. Метою статт'> е подальший розвиток концепци автора щодо социально!в'дпов'дальностiтдприемств уах вид'в д'тльностi та форм власностi в сучасних умовах. Йдеться про забезпечення комфортних, безпечних умов прац та гiдноiоплати свого персоналу, розвиток сощально! нфраструктури, недопущення ухилення вiд сплати податюв, забезпечення належноi охорони навколишнього середо-вища, а також про використання со^ально в'дпов'дального маркетингу (СВМ). Наведено авторськ тдходи до оцнки конкурентоспроможностi со^ально безв'дпов'дальних тдприемств. Конкурентоспроможнсть продукцИяк у короткостроковому, так i в довгостроковому перодах може бути помилковою, досягнутою за рахунок сощально! безв'дпов'дальностi пдприемства та його маркетингу. Яскравим тдтвердженням цього е скандал навколо нiмецькоi автомоб'лебуд'вноi компани «Volkswagen», який отримав назву «Dieselgate». Також об(рунтовано критери ефектив-ност'> економiчноiсистеми Украши та нших кран. Автор вважае, що в ООН оцнили потенцшн соцiально-економiчнi натдки не тшьки пандеми COVID-19, а iсвтовоiекономiчноiкризи, яка продовжуетьсядля б'шьшостiкра!н. I цнатдки багатов чомузбгаються та !хнеможливорозд'шити. Кпючов'1 слова: свтова економiчна криза, пандемiя COVID-19, економ'нна система крани, ефективнеуправлння, со^альна в'дпов'дальшсть тдприемств, конкурентоспроможшсть тдприемств. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-6-30-40 Вбл.: 32.
Орлов Петро Аркадйович - доктор економ'мних наук, професор, зав'дувач кафедри економки та маркетингу, Харювський нацональний еконо-мiчний ушверситет iм. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харщ 61166, Украна) E-mail: nashakafedra_eim@ukr.net
УДК 005.351/354 JEL: A11; G28; M14; O12
Орлов П. А. Мировой экономический кризис и пандемия COVID-19 и их уроки для правительств государств
Мировой финансовый кризис начался в США в 2007 г. из-за социальной безответственности банков и других субъектов финансового рынка. В 2008 г. он перерос в мировой экономический кризис. А для многих стран, включая некоторые страны ЕС, он длится и в 2020 г, резко повысив нестабильность внешних систем ведения хозяйства компаний и конкуренцию. С декабря 2019 г. началась пандемия COVID-19, которая существенно усилила негативные последствия глобального экономического кризиса в странах. Целью статьи является дальнейшее развитие концепции автора относительно социальной ответственности предприятий всех видов деятельности и форм собственности в современных условиях. Она выражается в обеспечении комфортных, безопасных условий труда и достойной оплаты своего персонала, развитии социальной инфраструктуры, в недопущении уклонения от уплаты налогов, в обеспечении надлежащей охраны окружающей среды, а также в использовании социально ответственного маркетинга (СОМ). Приведены авторские подходы к оценке конкурентоспособности социально безответственных предприятий. Конкурентоспособность продукции как в краткосрочном, так и в долгосрочном периодах может быть ошибочной, достигнутой за счет социальной безответственности предприятия и его маркетинга. Ярким подтверждением этого может быть скандал вокруг немецкой автомобилестроительной компании «Volkswagen», который получил название «Dieselgate». Также обоснованы критерии эффективности экономической системы Украины и других стран. Автор считает, что в ООН оценили потенциальные социально-экономические последствия не только пандемии COVID-19, но и мирового экономического кризиса, который продолжается для большинства стран. И эти последствия во многом совпадают и их невозможно разделить.
Ключевые слова: мировой экономический кризис, пандемия COVID-19, экономическая система страны, эффективное управление, социальная ответственность предприятий, конкурентоспособность предприятий. Библ.: 32.
Орлов Петр Аркадьевич - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой экономики и маркетинга, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: nashakafedra_eim@ukr.net
UDC 005.351/354 JEL: A11; G28; M14; O12
Orlov P. A. The World Economic Crisis and Pandemic of COVID-19 and Their Lessons for the Governments of the States
The world financial crisis began in the USA in 2007 due to the social irresponsibility of banks and other actors of financial market. In 2008, it outgrew in a world economic crisis. For many countries, including some EU countries, the crisis also proceeds in 2020, sharply enhancing the instability of the external management systems of companies and the competition. With December 2019 the pandemic of COVID-19 has begun, that substantially strengthened the negative consequences of the global economic crisis in countries. The article is aimed at a further development of the author's own conception regarding the social responsibility of enterprises of all types of activity and all forms of ownership in the modern circumstances. It is expressed in providing of comfort, safe terms of labor and decent payment of the staff, development of social infrastructure, in prevention of avoiding the tax payment, in providing the proper security to environment, and also in the use of the socially responsible marketing (SRM). The author's own approaches to the estimation of competitiveness of the socially irresponsible enterprises are provided. The competitiveness of products both in the short-term and in the long-term period can be erroneous, achieved due to social irresponsibility of enterprise and its marketing. For a bright illustration one can refer to the scandal around the German automotive company «Volkswagen», known
as «Dieselgate». Also the criteria of efficiency of the economic system of Ukraine and other countries are substantiated. The author believes that the UNO has estimated the potential socio-economic consequences of not only pandemic of COVID-19 but also the world economic crisis that proceeds for most countries. These consequences in a great deal coincide and it is not possible to divide them.
Keywords: world economic crisis, pandemic of COVID-19, economic system of the country, efficient management, social responsibility of enterprises, competitiveness of enterprises. Bibl.: 32.
Orlov Petro A. - D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Department of Economics and Marketing, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: nashakafedra_eim@ukr.net
Свггова фшансова криза, що почалася в США у 2007 р. через сощальну безвкповкальшсть банив та шших суб'ектш фшансового ринку, у 2008 р. переросла у свиту економiчну кризу, яка для багатьох кра!н, включаючи деяю кра!ни 6С, тривае i доа, шдвищуючи нестабкьшсть зовшшшх систем господарювання компанш i конкуренщю. Негативш насл^дки глобально! економiчноI кризи значно поси-лилися в грудш 2019 р., з початком пандеми COVID-19, що суттево вплинуло на ва системи життедiяльностi людей та умови господарювання компанш.
Актуальш проблеми економiчноI кризи, II на-сл^дки та шляхи виходу з не! розглядалися в працях
B. Гейця, В. May, Ж. Аттал1, Н. РубШ, М. бршова,
C. Глазьева, Г. Задорожного, М. Юама, Ю. 1ванова, M. Кизима, О. Некипелова та шших в^домих еко-номштш. Проблемi забезпечення конкурентоспро-можностi продукщ! компанiй присвяченi роботи М. Портера, Ж.-Ж. Ламбена, А. Шчева, Р. Фатхут-дiнова, Г. Краюхiна, Н. Дубровсько!, О. Мельника, В. Пономаренка, I. Гонтарево!, Ю. В. Таранухи i багатьох iнших вчених. Але деяк аспекти проблеми зали-шаються недостатньо розробленими, особливо вра-ховуючи новi умови посилення кризових явищ та 1х вплив на ва сфери господарювання. На думку автора, потребують подальших дослiджень напрямки забезпечення якосп та конкурентоспроможносп продук-щ! в умовах кризи з дотриманням принцишв сощально! вiдповiдальностi виробникiв перед суспiльством. Саме це i становитиме мету дано! статть
Згiдно з концепцiею автора сощальна вкповь дальнiсть пiдприемств уах видiв дiяльностi та форм власност складаеться iз забезпечення комфортних, безпечних умов пращ та пдно! оплати свого персоналу, розвитку сощально! шфраструктури, з недопу-щення ухилення вiд сплати податкiв, забезпечення належно! охорони навколишнього середовища, а та-кож використання соцiально вiдповiдального маркетингу (СВМ).
У системi сощально! в^дпов^альносп суб'ектiв господарювання важлива роль належить використан-ню СВМ. Досить обгрунтовано цiлi СВМ визначено в роботах Ф. Котлера та К. Келлера, а також Ж.-Ж. Ламбена [16; 3; 4]. Ц автори були в чи^ перших, хто за-йнявся досл^женням дано! актуально! проблеми, яка дуже довго замовчувалася через сильне лобшвання бiзнесом сво!х iнтересiв. Ф. Котлер i К. Келлер вва-
жають, що мета СВМ полягае в шдвищенш добро-буту як споживачiв, так i суспiльства в ц1лому. З цим можна погодитись, але в !х роботах вксутш основнi критерГ! СВМ, а в наведених прикладах з практики компанш СВМ зводиться ткьки до добровкьних со-щальних iнiцiатив. При цьому не враховуеться, що деяк компанГ! використовують сощально спрямоваш iнiцiативи для прикриття свое! масштабно! сощально'! безвкповкальносп для власно! наживи, не звер-таючи уваги на величезну шкоду для сво!х клiентiв i сусп1льства. Бкьш обгрунтований пiдхiд до концеп-щ! СВМ мiститься в роботах В. Руд^уса в шдруч-нику «Маркетинг», шдготовленому сп1льно з ним у КНЕУ iм. Вадима Гетьмана [17; 18], а також у роботах зазначених вище шших авторiв.
Автор дано! статт до 2014 р. вважав, що СВМ суб'екпв господарювання - це неухильне ви-конання вимог державних нормативних акпв у сферi забезпечення соцiально! вiдповiдальностi на територГ! кра!ни базування та кра!н, в якi експорту-ються !х товари та послуги; неприпустимiсть учасп в корупцiйних схемах, здiйсненнi шахрайства; непри-пустимiсть виробництва та/або реалiзащ! продукций небезпечно! для майна, морал^ здоров'я, життя людей, навколишнього середовища та сусшльства в щлому, а також недобросовiсно! реклами та мето-дiв психологiчного впливу на споживачiв з метою нав'язати випдне для себе рiшення або будь-яку покупку; прояв сощально спрямованих Шщатив. У пу-блiкацiях 2014 р. було шдкреслено, що серед перера-хованих критерГ!в СВМ найбкьш вагомим е не прояв сощально спрямованих Шщатив, а ва шш. Шдпри-емство, яке з якихось причин ще не проявляе сощально спрямованих Шщатив, але вкповкае вам шшим критерiям, можна вважати практикуючим СВМ. Тим б1льше, що сощально безв^пов^альш пiдприемства часто використовують сощально спрямоваш Шщ-ативи для прикриття свого швидкого збагачення за рахунок разючо! соцiально! безвiдповiдальностi. При цьому вони не звертають увагу на величезний зби-ток, що заподгоеться навколишньому середовищу, здоров'ю, життю, майну громадян, сво!м клiентам i суспiльству. Тому автор вважае дощльним виключи-ти цей критерiй з перелку обов'язкових. Хоча кожному прибутковому суб'екту господарювання бажано проявляти сощально спрямоваш Шщативи. Сощаль-
но вгдповгдальнг тдприемства практикують соцгаль-но спрямоваш iнiцiативи на добровiльних засадах з метою надання допомоги сусшльству в ршенш пев-них сощальних проблем i пiдвищення свого iмiджу.
Невиконання пiдприемством будь-якого виду дiяльностi та форми власностi навiть одного критерго сощально! вiдповiдальностi, включаючи обов'язковi критерГ! СВМ, означае його сощальну безвГдповг-дальнiсть. До нього повинш застосовуватися дiевi санкци вiдповiдних оргашв державного управлiння. При цьому аналiз дiяльностi багатьох пiдприемств в Укра'М, а також у деяких кра'шах 6С дозволив автору зробити висновок, що на пiдприемствi будь-якого виду дiяльностi та форми власносп використання СВМ можливе т1льки за умови сощально! вГдпо-вiдальностi його власнишв i керiвникiв. Остання, своею чергою, сильно залежить вк сощально! вГдпо-вiдальностi органiв державного управлшня та влади в кра!нi, наявност законiв, що передбачають суворе i невiдворотне покарання, включаючи кримiнальне, за вчинеш злочини. Надзвичайну актуальнiсть про-блеми сощально! вiдповiдальностi суб'ектiв госпо-дарювання пiдтверджуе i розробка Мiжнародною органiзацiею по стандартизаци з 2005 по 2011 рр. стандарту ISO 26000 «Настанови по сощальнш вГд-повiдальностi». Протягом б1льш 5 роив робочi групи з розробки стандарту iз представникiв 90-99 кра!н провели 8 пленарних заадань у рiзних кра!нах.
1нтегральною характеристикою продукцГ! компа-нГ! на конкретному ринку в певний час, що вгд-ображае и якГсть, цГну, вплив факторiв зовншньо-го середовища, ГмГдж виробника, ефектившсть маркетингового супроводу, прибутковшть Г! реалiзацi!, е И конкурентоспроможшсть.
ПродукцГю ж, що користуеться попитом, але реалiзовану зГ збитками, слгд вважати неконкурен-тоспроможною. Виняток становить тГльки стадГя виведення ново! продукци на ринок, коли мае мшце повГльне зростання обсягу продажГв, необхГдшсть вГдшкодувати витрати на проведення НДР i освоен-ня и виробництва, висок витрати на маркетинг. КрГм того, на цГй стади, з метою швидкого масштабного проникнення на конкретний ринок, виробник може занижувати щни. Нова продукцГя на цГй стади жит-тевого циклу може тимчасово бути навГть збитковою.
Фактори, що визначають конкурентоспроможшсть продукцГ!, прийнято дкити на залежнГ вГд тдприемства та незалежш При цьому в наукових пу-блГкацГях штотно вГдрГзняеться склад факторГв друго! групи та загальна ккьюсть врахованих чинниюв. На думку автора, до залежних Bid тдприемства слГд вГд-нести його ГмГдж i соцГальну вгдповГдальшсть; якГсть продукцГ!; наявнГсть сертифГкату вГдповГдносп, сер-тифГкату на систему менеджменту якостГ; стан шно-вацГйно! та швестицшно! дГяльностГ; цГну; якГсть сер-вГсного та пГсляпродажного обслуговування; рекламу.
Незалежш Bid тдприемства фактори - це якГсть економГчно! системи кра!ни, державного ре-гулювання економiки в краШ; соцiальна вГдповГдаль-шсть оргашв, що контролюють якiсть вироблено! та реалiзованоí продукцГ!; курс нацiонально! валюти; величини мит; обгрунтовашсть системи оподатку-вання; iнфляцiя; стан фiнансово-кредитноí системи та шфраструктури в краíнi; забезпечешсть еконо-мiчними ресурсами; динамiка кон'юнктури риншв; темпи соцiального та науково-техшчного прогресу в краíнi та свт; змiни екологiчних i соцiальних стан-дартiв; наявнiсть державно! пiдтримки нащональних iнновацiйних виробникiв i експортерiв, шдприемств, що мають стратегiчне значення для розвитку кра!ни; iнтеграцiя кра!ни в економiчнi спiльноти.
Kонкурентоспроможнiсть продукцГ! як у корот-костроковому, так i в довгостроковому перiодi може бути помилковою, досягнутою за раху-нок сощально! безвiдповiдальностi пiдприeмства та його маркетингу. Яскравим шдтвердженням цього може бути скандал навколо шмецько! автомобке-6удГвно! компанГ! «Volkswagen», який отримав назву «Dieselgate» i свГтову популяршсть. Як було вста-новлено американськими регулюючими органами, в перюд з 2006 по 2015 рр. компашя за допомогою спецiально спроектованого та встановленого на ав-томо6Глях з дизельними двигунами комп'ютерного обладнання обманювала контролюючГ органи щодо забруднення ними навколишнього середовища. Була також спроба знищити документи, що доводять це шахрайство. При тестуваннi автомобiлiв обсяги шшдливих викидГв сильно занижувалися. Протягом бкьше 10 рокГв компанй' вдавалося обманювати сво!х клГенпв i регулюючi органи щодо якостГ цих автомобшв, а за рахунок недобросовкно! реклами нарощу-вати обсяги !х продажГв i прибуток.
Автором була аргументована необхГдшсть за-стосовувати термш «якГсть продукцГ!» не тГльки з прикметниками «гарна», «чудова», «погана», як ре-комендують стандарти ISO серГ! 9000, а й «непри-пустима». Термш «неприпустима якГсть» повинен застосовуватися до продукцГ!, що не вГдповГдае чинним законам, стандартам i представляв небезпеку для моралГ, здоров'я, життя, майна людей i навколишнього середовища. I! виробництво та реалГзащя повиннГ бути забороненГ.
ЯкГсть автомобшв з дизельними двигунами понад десяти роив вважалася чудовою, а у 2015 р. виявилася «неприпустимою». У цей перюд спосте-рГгалося швидке щорГчне зростання таких важливих показнишв конкурентоспроможностГ продукцГ!, як прибуток i частка ринку, а отже, i «помилкова кон-курентоспроможнГсть» цих автомобшв, !х ГмГджу та компанГ! «Volkswagen», забезпечуваних !! соцГальною безвГдповГдальнГстю. А навколишньому середовищу та здоров'ю жителГв США та Гнших кра!н, в як екс-
портувалися i в яких експлуатувалися щ автомобш, наносилася величезна шкода. Загальний обсяг вироб-ництва та реалГзаци цих автомобiлiв для всiх краш до викриття цього кричущого шахрайства оцiнюeться в 11 мiльйонiв штук.
Шсля того, як компанiя погодилася сплатити ще 4,3 млрд дол. до позову, пред'явленого Вашингтоном у 2015 р., скандал коштував компани бГльш 22 млрд дол. ткьки в США. У тому числГ вона повинна була викупити 600 тис. автомобшв, якi не вГдповгда-ють суворим стандартам забруднення навколишньо-го середовища США i не можуть бути вiдремонтованi за Ii рахунок. Надходили позови i вiд iнших кра1н -iмпортерiв автомобiлiв з дизельними двигунами компани «Volkswagen».
У вересш 2015 р. багато керiвникiв компани були змушеш пГти у вiдставку. Проти деяких сшвро-6ГтникГв вГдкрито кримшальне провадження в США. Один Гз керiвних працiвникiв на початку 2017 р. був засуджений у США до 7 роив тюремного ув'язнення i 400 тис. дол. штрафу. Вш мав забезпечувати вГдповГд-шсть якостГ автомобГлГв стандартам США. Сильно постраждав ГмГдж компани та знизилися обсяги про-дажГв, особливо в США. За ршенням наглядово! ради компани на 40% були знижеш рГчш розмГри оплати працГ для керГвника дирекцГ! та Ii члешв. Нове керГв-ництво компанй' змушене було розробити план ско-рочення до 2020 р. 30 тис. робочих мГсць Гз 610 тис. у свт. З них 23 тис. робочих мГсць буде скорочено в Шмеччиш [23; 25]. Це вже важк сощальш наслГдки скандалу, що знижують ГмГдж i конкурентоспромож-нГсть не тГльки компанй', але i кра1ни.
За даними ЗМ1, через скандал «Dieselgate» ком-пан1я «Volkswagen» винна в тому, що щорГчно 5000 смертей у бврош вГдбувалося через забруднення повь тря II автомобилями з дизельними двигунами. До кра-ш з найбГльшою ккьюстю смертей вГдносять 1талГю, Германго та ФранцГю - через 1х велику чисельнГсть населення i високу частку дизельних автомобшв, яка становить майже половину автомобильного парку. За оцшками, в бврош використовуеться понад 100 мкь-йонГв дизельних автомобшв, що вдвГчГ бГльше, нГж в рештГ краш свГту [24]. Це приклад масштабно' сощ-ально'1 безвГдповгдальностГ власникГв i керГвникГв компанй' «Volkswagen», а також II маркетингу в результат багаторГчного шахрайства та забруднення II автомобг-лями з дизельними двигунами навколишнього середо-вища, яке багаторазово перевищуе припустимГ норми.
СвГтовий досвГд показуе, що тГльки висока со-цГальна вГдповГдальнГсть суб'ектГв господа-рювання та !х маркетингу може забезпечити високу довгострокову сощально-економГчну ефек-тивнГсть. 1мГджу НГмеччини та II конкурентоспро-можностГ завдано також величезно! шкоди. На думку автора, виникае питання i про недостатню яшсть i соцГальну вГдповГдальнГсть органГв державного конт-
ролю не тГльки в Шмеччиш, але i в шших крашах 6С i бвропи. Адже автомобГлГ з дизельними двигунами «неприпустимоI» якостГ понад 10 рокГв випускалися шмецьйм автогГгантом i експлуатувалися в США, Шмеччиш, в шших крашах 6С i свГту. Вони завда-ли величезних збиткГв навколишньому середовищу, жителям цих краш 1мГджу та конкурентоспромож-ностГ компани «Volkswagen» i НГмеччини завдано ве-ликоI шкоди. Хоча еколопчш стандарти США дещо суворГшГ, нГж у НГмеччинГ та в шших крашах, але комп'ютерне обладнання цих автомобшв занижува-ло обсяги шидливих викидГв до 40 разГв.
АктуальнГй проблемГ сощально'I вГдповГдаль-ностГ суб'ектГв господарювання та Ix маркетингу присвяченГ роботи Ф. Котлера, К. Л. Келлера, Ж.-Ж. Ламбена, Р. Рейденбаха, П. Робша, П. Бу-леева, В. РуделГуса, А. Павленко, 6. Азарян, В. Пи-липчука, М. Окландера, М. Белявцева, П. Перерви, О. ЯстремськоI та багатьох шших вгдомих вчених.
У результата пiдвищеноI уваги шституцшних органГв та ЗМ1 до скандалу «Dieselgate» i компани «Volkswagen», яка завдала величезний сощальний i економГчний збиток багатьом краIнам свГту та НГмеччинГ зокрема, з'ясувалося, що подГбним шахрай-ством рГзного масштабу займалися i деякГ шшГ вели-кГ виробники автомоб1лГв з дизельними двигунами, включаючи й американський General Motors [29]. Ви-ходить, що органи державного контролю, наприклад США, бкьш якГсно контролюють автомоб1лГ зарубГж-них виробникГв, нГж нацГональних. Це стосуеться i органГв державного контролю НГмеччини, де автомобГлГ з дизельними двигунами компани «Volkswagen» напевно усшшно пройшли ще i сертифшацш за стандартом ISO 9001 «Система управлшня яйстю».
Автор вважае, що низька або недостатньо висока яюсть державного регулювання економжи в будь-якш краМ е наслгдком низь^ або недостатньо високоI якостГ II економiчноI системи, вГдсутностГ по-дГлу влади та бГзнесу, високого рГвня корупци, низькоI якостГ закошв i нормативних актГв, що забезпечують орГентацш пГдприемництва на соцГальну вГдповГдальнГсть, вгдсутшсть суворо'I та невiдворотноI мате-рiально'I i кримiнально'I вГдповГдальностГ за злочини. Автором дещо змшено найбГльш поширене визна-чення економiчноI системи краIни, запропоноване К. Р. Макконеллом i С. Л. Брю [5].
ЕкономГчна система краIни - це сукупшсть трьох основних шдсистем: f продуктивних сил; f виробничих вгдносин;
f способу участГ державних органГв у коорди-наци та управлшш економГчною дГяльнГстю, розпод1лГ та перерозподш суспГльного продукту, а також сощальною вiдmвiдальнkтю cy6'eKmiß господарювання.
У третш шдсистемГ додано участь державних оргашв у координацГ! та управлшт соцГальною вГд-повГдальнГстю суб'ектГв господарювання. Це, на думку автора, акцентуе увагу державних оргашв з координацГ! та управлшня економГчною дГяльнГстю на гострГй необхГдностГ вскяко запобГгати величезно! шкоди, яку завдають людям, навколишньому серед-овищу та сусшльству в цГлому злочини соцГально без-вГдповГдальних суб'ектГв господарювання.
Важливим чинником недопущення зростання соцГально! безв1дповГдальносй бГзнесу, який приносить величезний збиток населенню дер-жави i що посилюе його розшарування на дуже бГд-них i занадто багатих у будь-якш кра!нГ, е ефективне регулювання економши. що е запорукою створення ефективно! економГчно! системи кра!ни та и соцГально! спрямованостГ
Ефективне державне регулювання економши Укра!ни, як i будь-яко! Гншо! кра!ни, на погляд автора, припускае:
+ наявнГсть якГсно розроблених законГв i нор-мативних актГв, що забезпечують прюритетну орГентацГю пГдприемництва на недопущення випуску та реалГзацГ! продуктГв i послуг, не-безпечних для моралГ, здоров'я, життя i майна споживачГв, навколишнього середовища та суспГльства в щлому на основГ невГдворотно! строго! матерГально! та кримГнально! вкповь дальностГ;
+ розробка ефективних механГзмГв !х реалГзацГ!; f викорГнювання корупци; f роздкення влади та бГзнесу; f наявнГсть масового громадського руху на за-хист прав споживачГв i навколишнього сере-довища.
На жаль, в УкраШ, як i багатьох Гнших кра!нах, у вищеперелГчених напрямах мають мкце великГ про-блеми. Наприклад, в УкраШ доа вГдсутнГ якГсно роз-робленГ закони та нормативнГ акти, що забезпечують прюритетну орГентацш пГдприемництва на недопущення випуску та реалГзацГ! продуктГв i послуг, не-безпечних для моралГ, здоров'я, життя i майна споживачГв, довккля та суспГльства в цГлому на основГ невГдворотно! строго! матерГально! та кримГнально! вГдповкально стГ.
ВГдсутнГ й ефективш механГзми !х реалГзаци. Одна з головних причин тако! ситуаци - це зростання корупцГ!. ВГдсутнГ також роздкення влади та бГзнесу. За даними ООН: «Корупщя - це серйозний злочин, яке шдривае економГчний i соцГальний розвиток у всГх суспГльствах. Це одна з основних перешкод для досягнення цкей сталого розвитку. КорупцГя сприяе нестабкьносп i злидням i е домшуючим фактором, що призводить до провалу слабких кра!н». Автор вважае, що висока корупщя в краШ е наслГдком низь-ко! якостГ економГчно! системи кра!ни, и соцГально!
спрямованостг та дуже сильно гальмуе пгдвищення соцГально! вГдповГдальностГ пГдприемств, !х ГмГджу та конкурентоспроможностГ, а також конкурентоспро-можностГ кра!ни.
Проблеми соцГально! вГдповГдальностГ та якостГ державного регулювання економши отримують осо-бливу актуальнГсть та новий ракурс при посиленш кризових явищ в економщь
ФГнансова криза, яка почалася в США в листо-падГ 2007 р., у вересш - жовтнГ 2008 р. переросла у свь тову економГчну кризу та по масштабах i негативних наслГдках перевершуе Велику депресш 1929-1932 рр. [1], переконливо висвГтила ГстотнГ недолГки кашта-лГстично! сощально-економГчно! системи в усГх або в бкьшост сфер залежно вГд кра!ни. Але найбГльше вГд кризи постраждали зовам не США, як його спрово-кували, а ГншГ кра!ни (Укра!на, кра!нГ 6С, бГльшГсть Гнших кра!н свГту).
Професор Нью-Йоркського ушверситету Н. Ру-бГнГ, якГй на початку 2007 р. передбачив мирову фь нансову кризу 2008 року, у сво!й статт в Financial Times шдкреслив, що якщо в 6С триватиме той са-мий поетапний шдхк до подолання кризи, то можли-вий розпад валютного союзу з вкдкенням деккькох слабших його учаснишв.
Проте 1 лютого 2020 р. бвросоюз покинув не слабший його учасник, а Бриташя - через 3,5 року шсля референдуму. Британський прем'ер-мШстр Борис Джонсон виступив зГ зверненням до наци, висло-вив упевненГсть в тому, що для багатьох «Брекзит» -«момент надГ!».
АналГзуючи дГяльшсть адмГнГстрацй США та кра!н 6С у вереснГ 2009 р., в^домш фран-цузький економГст Жорж АтталГ 30 вересня назвав днем, «коли кашталГзм трохи не помер». Не викликае сумшвГв, що без велико! допомоги оргашв державного управлшня цих кра!н сво!м банкам i великим компанГям вГн би точно не вижив. Жорж АтталГ шдкреслив: «Колосальна змша сталася з людьми, яш мГсяцем ранГше майже одноголосно заявляли, що найкраще - шчого не робити i що дерегулящя i свобода риншв е ключем до економГчного i полГтичного успГху» [1, с. 93, 104].
Укра!на також дуже сильно постраждала вГд свГ-тово! економГчно! кризи у 2009 р. За даними Держ-комстату, за 2009 р. ВВП знизився на 15% порГвняно з попередшм роком. На цей перюд мало мкце: зни-ження промислового виробництва одно з найвищих у свт - на 21,9%; продукци машинобудування - на 45%, обсяпв будГвництва - на 48,2%, експорту - на 49,9%; реальна заробина плата зменшилася на 10%; ккьшсть злочишв збгльшилася на 12%; ккьюсть по-терпГлих вГд них - на 23,8%. РГвень безробГття серед працездатного населення, обчислений за методикою МГжнародно! органГзацй працГ, склав 9,4%. I на цей час ситуацГя в краШ також залишаеться складною
внаслкок цкого ряду факторiв - вк наслiдкiв кризи до полiтичних потрясшь та впливу ново! загрози -пандеми СОУШ.
Сьогоднi велика увага в ООН придкяеться оцiнцi сощальних i економiчних наслiдкiв пандеми СОУШ-19, а ранiше ще i збору кошйв для допомоги найб1льш постраждалим кра!нам.
Майже 90% свiтовоi економiчноI дiяльностi в т1й або шшш формi постраждали в результатi пандеми коронавiрусу. Транснацiональнi торговi зв'язки i ланцюжки постачань порушенi, споживчий попит скоротився, мкьйони людей залишилися без робо-ти. Такi реали сьогодення. Але i найближче майбутне не обiцяе позитивних змiн. У ООН оцшили ситуацiю та визначили умови успшного виходу з кризи. ООН представила доповкь про стан свиово! економiки в серединi 2020 р. У документ також мктиться прогноз на строк до 2021 р. У поточному рощ економк-ти Оргашзаци Об'еднаних Нацш передрiкають свiту скорочення економiки на 3,2%. Очшуеться, що через пандемго СОУШ-19 впродовж наступних двох роив сви недорахуеться близько 8,5 трлн доларiв доходiв. Це найрiзкiше скорочення з чаав Велико! депреси 1930-х роив. Проте в ООН упевнеш, що тяжи наслк-ки тако!' рецеси можна буде здолати, вивiвши мiжнa-родну спiвпрацю на новий рiвень.
Згiдно з доповiддю про положення та перспек-тиви свиово! економiки, розвиненi краши чекае негативне економiчне зростання - !х ВВП ско-ротиться на 5%. Ц втрати будуть частково компенсо-ваш лише у 2021 р., коли економша досягне помiрного зростання на рiвнi 3,4%. Для краш, що розвиваються, скорочення економiки в ниншньому роцi прогнозу-ють у середньому на рiвнi 0,7%. А свтова торгiвля у 2020 р. скоротиться майже на 15%. Виною тому - рiз-ке скорочення свиового попиту та збо! у глобальних ланцюжках постачань. Пандемiя, ймовiрно, призведе до того, що за межею бкносп у 2020 р. опиняться по-над 34 млн людей, причому бкьше половини приросту цього показника припаде на африканськ краши. А довгостроковий прогноз показуе, що до 2030 р. число тих, що живуть в умовах крайньо! бкносп, ви-росте ще на 130 млн оаб. Пaндемiя особливо сильно вдарила по людях, зайнятих на низькооплачуванш робота, що не вимагае особливих навичок, тодi як бкьш квaлiфiковaнi прaцiвники постраждали менше. Як результат, вважають в ООН, у свт збiльшиться розрив у доходах бкних i багатих - як людей, так i кра!н. Зiткнувшись з викликаною коронaвiрусом кри-зою, уряди ус1х краш свiту привели в дiю мехашзми фiнaнсового стимулювання. Бюджетнi асигнування, обсяг яких доходить до 10% вк ВВП, спрямоваш на пiдтримку систем охорони здоров'я та боротьбу з пaндемiею, а також на збереження кошпв для кну-вання громадян. Проте глибина та серйознiсть кризи не общяють швидкого та безбомсного вiдновлення.
Елiот Харрис, помiчник Генерального секретаря ООН по економiчному розвитку i головний економiст оргашзаци, заявив, що темпи й обсяги вкновлення шс-ля кризи залежать не лише вк ефективностi зaходiв громадсько! охорони здоров'я по уповкьненню по-ширення вiрусу, але i вiд здaтностi краш зберегти ро-бочi мiсця та доходи людей, особливо представниюв нaйурaзливiших верств нашого суспiльствa.
Автор вважае, що в ООН оцшили потенцшш соцiaльно-економiчнi насл^ки не лише пандеми СОУШ-19, але i свiтовоi економiчноi кризи, яка тривае для бкьшосп кра!н i у 2020 р. Потенцшш негативш соцiaльно-економiчнi нaслiдки пандеми СОУШ-19 i свiтовоi економiчноi кризи бага-то в чому збнаються, i !х неможливо роздiлити. Люди помирають не лише вк пандеми СОУШ-19, але i вк, голоду, i вiд розвалу системи охорони здоров'я в бага-тьох кра!нах зi свiтовою економiчною кризою.
Доктор економiчних наук, професор М. О. Ки-зим проaнaлiзувaв нaйвaжливiшi свiтовi рейтинги Укра!ни за якiстю життя, конкурентоспроможносп, свободи пiдприемництвa, ефективностi уряду, рiв-нем корупцй, до яких кра!на прийшла майже за 20 роив незалежного розвитку. Осккьки виявилося, що рейтинги або попршуються, або е стабкьно низьки-ми, вш обгрунтовано зробив висновок, що винна не сткьки фiнaнсово-економiчнa криза, сккьки наявна системна криза суспiльствa. Для виршення цiеi про-блеми необхкш системнi змiни, що зaчiпaють еко-номiчну, полiтичну, соцiaльну та культурну складовь [11, с. 24-25]. Не можна не погодитися з цим висно-вком, осккьки aнaлiзовaнi рейтинги вкображають основнi результати розвитку кра!ни. Так, за якiстю життя (а цей рейтинг враховуе розмiр ВВП на одного жителя, рiвень освiти, тривaлiсть життя) наша кра!на знаходиться на 85 мкщ серед 182 кра!н, а колишнiй СРСР, в якому Укра!на була однiею з найбкьш розви-нених республiк, у 1990 р займав 33 мшце. Виходить, що за роки незалежносп ми по цьому найважлившо-му рейтингу майже через 20 роив ринкових перетво-рень опустилися на 52 позици.
Цей дуже квaлiфiковaно виконаний aнaлiз пе-реконливо показуе, що яюсть економiчноi системи Укра!ни та П соцiaльноi спрямовaностi за щ роки не пiдвищувaлися, а швидко знижались. Вкпов^но рiз-ко збкьшувалася соцiaльнa безвiдповiдaльнiсть бiз-несу, що приносить величезний збиток населенню краши i посилюе його розшарування на дуже бкних i занадто багатих. На думку автора, найбкьшу шкоду населенню держави зaподiяли зaрубiжнi та вичизня-нi банки. Особливо велиш банки США.
В Укрaiнi в результат агресивно! полiтики На-щонального банку Укра!ни (НБУ) з ринку було виве-дено понад 100 банив зi 180, дiючих станом на 1 ачня 2014 р. Керiвництво НБУ в особi Валери Гонтарево! переконувало в прaвомiрностi сво!х дiй, але суди ба-
чили порушення закону. У 2017 р. голова НБУ Валерiя Гонтарева офщшно оголосила про свою выставку. В1д цього постраждали як фiзичнi, так i юридичнi особи Укра!ни. Вони тривалий час шкетували НБУ. Але для громадян це не дало позитивних результапв.
Один iз основних недолiкiв ринково! економ!-ки, добре вивчений ще К. Марксом, уклада-еться в тому, що в гонитвi за високим при-бутком власники кашталу не зупиняються навиь перед тяжкими злочинами. Як показуе досвiд кра!н як з розвинутою, так i з економшою, що розвиваеться, i сьогоднi бкьшост власникiв капiталу властивий той самий порок. На думку автора, приватне тдприем-ництво можна образно зрiвняти з вогнем. Як вiдомо, благом е ткьки якiсно та вкповкально керований вогонь, а некероване полум'я - це пожежа, що приносить величезш нещастя. Так i слабко контрольоване державою приватне шдприемництво в погонi за при-бутком не зупиняеться навиь перед тяжкими злочинами проти сво!х же ствгромадян. Прикладiв тому ш-нуе безлiч у сферi виробництва та реал!зац!! продукц!!, небезпечно! для життя, здоров'я та майна громадян; у широкомасштабны тдробщ медикаментiв, торгiвлi людьми, рiзних форм шахрайства, включаючи ство-рення фiнансових пiрамiд.
Викрита наприкшщ 2008 р. у США найбкьша фь нансова пiрамiда Бернарда Медоффа у виглядi швес-тицiйного фонду «Медофф Секьюрiтiс» за бiльш шж 20 рокiв свое! злочинно! дiяльностi заподiяла збитки 11 клiентам з рiзних кра1н, за остаточними оцшками, у розмiрi 65 млрд доларiв. Серед 11 ошуканих клiентiв е й таи, хто покшчив життя самогубством. З того часу в результат актив!зац!1 контролюючих оргашв за короткий перюд т1льки в США було розкрито 20 бкьш дрiбних фiнансових пiрамiд (8 млрд дол. i менше). Ф!-нансовi пiрамiди були викритi в Япон!! (1,1 млрд евро) i в шших кра!нах [20]. Залишаеться ткьки з'ясувати, чому !х не виявили рашше: через погану роботу контролюючих оргашв або через корупщю?
Розкви фiнансових пiрамiд у колишн1х рес-публiках СРСР припав на 1994-1995 рр. В!д бан-крутства набагато меншо! фiнансовоi пiрамiди ВАТ «МММ» Серия Мавроди розкрито! в 1994 р., постраждали ккька мкьйошв осiб. Для багатьох з них це обернулося також важкими трагедiями. У цьому ж 1994 р. в УкраШ було викрито фшансову шрам!-ду «Кий-Траст», а 11 засновник, що привласнив 3 млн дол., чотири роки ховався в!д слкчих органiв. На початку 2008 р. у Санкт-Петербурзi вк фiнансовоi ш-рамiди «Сан» постраждали близько 100 тисяч вклад-нишв [21].
За даними ЗМ1, президент США Дональд Трамп 15 травня 2020 р. заявив, що приватна компашя США розробила та запустила гшерзвукову космiчну ракету. У автора е сумшв щодо якосп контролю державою цiеi приватно'! компан!!.
Варто зазначити, що у промислово розвинених кра!нах з устояною ринковою економкою в!д-значаеться багато випадшв реалiзацГ! неякiсно'!, контрафактно! продукц!!. Наприклад, у 2006 р. вибух-нув скандал навколо шмецько! фiрми, яка у величез-нiй кiлькостi поставляла зшсоване м'ясо не тiльки всередиш кра!ни, але й в iншi кра!ни 6С для виго-товлення шаурми. Власник фiрми покiнчив iз собою. У 2007 р. на кордош 6С було затримано шдроблених товарiв на 70% б1льше, шж у 2006 р. У Брюсселi де-монстрували пiдробки, у т. ч. автомобкь «Феррарi».
Криза змусила кра!ни 6С боротися зi злом, яке було створено деякими з них. Вкомо, що най-бiльшi у свiтi офшорнi зони були створеш европей-ськими кра!нами з вигодою для себе. бвропейським «чемшоном» по ухиленню вiд сплати податшв за допомогою офшорiв вважаеться баншвська система Швейцар!!, яка до 2014 р. користувалася введеною в 1932 р. баншвською таемницею. У ход! проведеного в БерлШ чергового свитого форуму щодо забез-печення прозоросп податково! пол!тики б1льше 90 кра!н зобов'язалися брати участь в автоматичному обмШ шформащею. Вкзначалося, що залишилися ще кра!ни, у тому числ! Панама, як! не шдписали цей догов!р. У Франц!!, наприклад, за ухилення в!д сплати податшв, у тому числ! з використанням офшорних зон, передбачеш не т1льки велик! штрафи, а й тюрем-не ув'язнення. У кризов! роки штрафи збкьшили в 10 раз!в, а максимальний термш тюремного ув'язнення -з 5 до 7 роюв. У законодавств! Укра!ни суворо! мате-р!ально! та кримшально! вкповкальност за анало-пчш злочини доа не кнуе.
З 2016 р. на шдстав! розслкування, проведеного журналштами !з 76 кра!н свиу, з'явилася шформащя про Панамський офшорний скандал. У ньому вияви-лися замшаними прем'ер-мшштри 1сланд!1, Англ!!, близько 20 високопоставлених громадян ! б!знесме-шв Укра!ни, багатьох шших кра!н. Але були практично вксутш високопоставлеш громадян Франц!! та шших кра!н, в яких передбачена сувора вкповкаль-шсть за ухилення в!д податюв.
Аналопчш проблеми з шшими б!знесменами Укра!ни та шшими «податковими раями» виникали ! рашше. У 2013 р. багато вичизняних б!знесмешв користувалися аналопчними послугами кшрських банив. У статистично! звиносп, як зазначав автор, фксувалися велик! швестиц!! в 6С (Кшр) ! в Укра!ну з Кшру. Станом на 01.04.2013 р. прям! шоземш швести-ц!! з Кшру виявилися найбкьшими: 17692,2 млн дол., або 31,8%. 1нформащя журналштського розслкуван-ня про Панамський офшорний скандал перюдично збкьшуеться, в^повкно, ! ккьшсть високопоставлених громадян ! б1знесмешв Укра!ни, замшаних у ньому, зросла до ккькох сотень.
Особливого захисту потребуе наша молодь, для яко! окрем! види б!знесу шд прикриттям прийнятих з !хньою участю закошв багато роив витончено рекла-
мують спиртш напо!, пиво, сигарети, азартш irpM. За даними опитування, проведеного Укра!нським шсти-тутом соцiологiчних дослгджень ím. Я. Яременко при сприянш Дитячого фонду ООН (ЮН1СЕФ) у 24 областях Укра!ни, АР Крим i в КиевГ, за 4 роки щотижне-bí споживання мщних спиртних напо!в серед 15-лтг-нiх дiвчинок i 13-лiтнiх хлопчикiв зб1льшилося бiльш нiж в 1,5 разу, а вживання вина серед тдлГткш - у 2,5 разу. Курщ 10-класники склали 50%, а 8-класники -40%. При цьому щодня та щотижня пиво п'ють 15% шестикласникiв i бiльше 50% першокурснишв ПТУ. Як бачимо, результати реклами приголомшуючГ, а рекламодавцi заробили величезний прибуток. Пиво в УкраМ було визнано алкогольним напоем i стало об-кладатися акцизним податком пльки з 2015 р.
УШмеччиш, за даними шформацшного агентства РБК-Укра!на, у 2009 р. було введено тимча-сову заборону на продаж напою Red Bull Cola, тому що в його складi сшвробиники 1нституту по охо-рош здоров'я та працi землi Пшшчний Рейн - Вестфа-лiя виявили наркотичнш засiб - кока!н. Не виключено, що й виготовлювач цього напою рашше реалiзовував соцiальнi Мщативи, а от подбати про безпеку свого напою для споживачiв не змн або це не було його метою. Тим бГльше, що цей напш пiдлягае обов'язковш сертифiкацii, i виробник зобов'язаний був дотриму-ватися технологй' його виробництва, що забезпечуе безпеку напою для споживачiв, тобто вимоги сер-тифжата вiдповiдностi. Залишаеться т1льки гадати, а чи не було це зроблено з метою збкьшення прибут-ку для створення в короткий термш залежност спо-живачiв вiд цього напою? Заборона продажу напою Red Bull Cola запроваджувалася i в Тайвань В Укра!-ш заборона продажу цього напою контролюючими органами взагалi не запроваджувалася. Тому обсяги продажiв слабоалкогольних енергетичних напо!в в УкраМ стрГмко зростають, завдаючи велико! шкоди, перш за все, молодо !х батькам i суспiльству в цГлому.
Дуже велико! шкоди нашш молодi завдали со-цiально безвГдповГдальш аптеки, якi вiдпускали медикаменти з наркотичними речовинами навиъ школярам молодших класiв. Вони швидко отриму-ють наркотичну залежшсть, стають «рабами» аптек, крадучи грошi в батькiв, швидко деградують фiзично та морально. А аптеки наживалися i не несли нiякоi вГдповГдальность Це при тому, що в суадшх кра!нах таи медикаменти вГдпускалися лише за рецептами лiкарiв. Так, в аптеках тривалий час в1льно продавали наркомкткий препарат «Трамадол», хоча його выпускали строго по рецептах у РосГ! та Бiлорусi. Такi злочини мають дуже суворо каратися тюремним ув'язненням винних. 1нших методГв зупинити !х, на думку автора, не Гснуе. У наших аптеках, за даними ЗМ1, безкарно вГдпускаеться навГть у 2020 р. бкьше 20% шдроблених медикаментГв. ПодГбних негатив-них прикладГв, на жаль, можна привести багато, але
далеко не Bci злочинщ були серйозно noKapaHi за ви-робництво та реалiзацiю неякiсноí продукцГ!, що ви-кликае важкi захворювання i смерть людей.
Держспоживстадарт оприлюднив широко роз-повсюдженi в нашш кра'М рецепти виготовлення мо-лочноí продукцií на основi не молока, а пальмовоí олií та рiзних добавок. У ЗМ1 наводяться даш, що в молоко шдмшують с1ль, цукор, крохмаль, крейду, мило, вапно, гшс, пральний порошок. У результат бездарного реформування скьського господарства на осно-вi разпаювання земельних упдь i лiквiдацií колгосшв без негайного створення на !'хнш основi iнших шд-приемств були щддрваш основи крупнотоварного сiльськогосподарського виробництва. Порiвняно з 1990 р. виробництво м'яса в краМ скоротилося у 2,3 разу, молока - у 2,1 разу, а поголiв'я велико!' рогато'! худоби зменшилося в п'ять разiв. Замкть того, щоб компенсувати брак молока нарощуванням виробни-цтва або iмпорту, бiзнес, користуючись недоскона-лiстю системи державного регулювання, пшов на явнi злочини. При цьому споживачi не iнформуються про склад продукпв харчування, що реалiзуються, хоча в статп 3 Закону Украши «Про захист прав спо-живачiв» таке право декларуеться. Для виправлення цього дуже серйозного недолшу варто врахувати до-свiд бврокомисГ! та зобов'язати виробникГв бкьшос-тi товарiв широкого вжитку вказувати, Гз чого вони виготовлеш, а за розходження, що виявляються мГж оголошеним складом i фактичним, передбачити су-вору вГдповГдальшсть, включаючи карну.
У нашГй краМ практично вГдсутнГ тдприем-ства, як мають сертифГкованГ системи менеджменту безпеки харчово!' продукцГ! вГдповГдно до стандарту ISO 22000: 2005. Цей стандарт застосовуеться до всх оргашзацш, що впливае на безпеку харчово! продукци, починаючи вГд виробникГв кормГв для тварин, риби i птахГв, до виробникГв харчових продуктГв, оргашзацш з транспортування та збернання i субш-дрядникГв i закГнчуючи роздрГбними магазинами та пГдприемствами громадського харчування. Значною мГрою це е наслГдком недолГкГв державного регулювання в данш сферГ.
ВИСНОВКИ
Проведений аналГз дозволяе пГдсумувати, що кра!ни, економГчш системи яких за допомогою державного регулювання економши забезпечили досить високу !! соцГальну спрямованГсть, не допустили великого розшарування населення на занадто багатих i тих, що знаходяться за межею бГдностГ, краще i без великих соцГальних потрясшь долали свГтову еконо-мГчну кризу. До них належать, наприклад, ШвецГя, Норвепя, АвстралГя, ФранцГя, НГмеччина, ЯпонГя. Так, ЯпонГя з дуже вГдстало! кра!ни пГсля закГнчення Друго! свито! вГйни перетворилася в лГдируючу за рахунок яшсного державного регулювання еконо-мГки та ефективно! пГдтримки виробникГв. У даний
час Япошя е третьою економiкою свггу пiсля США та Китаю.
Аргументовано, що якiсть eK0H0Mi4H0'i системи будь-яко! кра!ни, державного регулювання економiки е найважлившими чинниками масштабного шдви-щення соцiальноi вiдповiдальностi пiдприемств, !х iмiджу та конкурентоспроможностi, а також конку-рентоспроможностi кра!ни.
З 2009 р. автор у сво!х публiкацiях повторюе ви-сновок, що в кра'шах, економiчнi системи яких не в змозi забезпечувати належний рiвень державного регулювання економши та ii соцiальноi спрямованостi, населення приречене на експлуатацш соцiально без-вiдповiдальними суб'ектами бiзнесу, моральну та фь зичну деградацш i навiть вимирання через вкрай не-гативний вплив щлого ряду факторiв. Цiй висновок е як школи актуальним i зараз, коли свита економiч-на криза ктотно посилилася через пандемiю корона-вiрусу COVID-19 та рiзко посилила ва загрози та ри-зики майбутнього соцiально-економiчного розвитку кра!н свиу. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Стиглиц Дж. Крутое пике. Америка и новый эконоо мический порядок после глобального кризиса. М. : Эксмо, 2011. 524 с.
2. Портер М. Конкурентная стратегия: Методика анализа отраслей и конкурентов / пер. с англ. 4-е изд. М. : Альпина Паблишер, 2011. 453 с.
3. Ламбен Ж.-Ж. Менеджмент, ориентированный на рынок / пер. с англ. ; под ред. В. Б. Колчанова. СПб. : Питер, 2004. 800 с.
4. Ламбен Ж.-Ж. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива. СПб.: Наука, 1996. 589 с
5. Макконелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика : в 2-х т. / пер. с англ. 11-го изд. Т. 1. М. : Республика, 1992. 399 с.
6. COVID-19: в ООН поставили дiагноз свтовм економщ i призначили л^ування. URL: https:// ukrainepravo.com/international_law/pubMc_ international_law/covid-19-v-oon-postavyly-diagnoz-svitoviy-ekonomitsi-i-pryznachyly-likuvannya
7. Краюхин Г. А., Турковская Н. В. Инвестиционные стратегии развития промышленных предприятий и методы их финансирования : монография. СПб. : СПбГИ£У, 2007. 206 с.
9. На Львовщине уничтожили рекордную в истории Украины партию поддельной водки. URL: https:// news.pn/ru/incidents/231453
10. Пономаренко В. С., Гонтарева I. В. Методолопя комплексного оцшювання ефективност розвитку промислових пщприемств. Харш : Вид-во ХНЕУ, 2015. 404 с.
11. Пономаренко В. С., Гонтарева I. В. Конкурентоспро-можшсть у комплексному оцшюванш ефективност розвитку промислового пщприемства // Конкурен-тоспроможшсть: проблеми науки та практики : мо-нографiя / за ред. В. С. Пономаренка, М. О. Кизима, Ю. Б. 1ванова. Харш : ФОП Павленко О. Г. ; ВД «1Н-ЖЕК», 2011. С. 295-316.
12. Иванов Ю. Б., Конкурентоспособность малого бизнеса: налоговые аспекты практики // Конкуренто-спроможшсть: проблеми науки та практики : мо-нографiя / за ред. В. С. Пономаренка, М. О. Кизима, Ю. Б. 1ванова. Харш : ФОП Павленко О. Г. ; ВД «IH-ЖЕК», 2011. С. 275-28б.
13. 1ванов Ю. Б., Орлов П. А, 1ванова О. Ю., Орлов С. П. Конкуренты переваги пщприемства: оцшка, фор-мування та розвиток : монографiя. Харш : ВД «IH-ЖЕК», 2008. 352 с.
14. Орлов П. А. Затяжной мировой финансово-экономин ческий кризис и его уроки для экономической науки и практики // Конкурентоспроможшсть: проблен ми науки та практики : монографiя / за ред. В. С. Пономаренка, М. О. Кизима, Ю. Б. 1ванова. Харш : ФОП Павленко О. Г. ; ВД «1НЖЕК», 2011. С. 295-31б.
15. Тарануха Ю. В. Конкуренция и конкурентоспособность : монография. М. : Русайнс, 2015. 33б с.
16. Котлер Ф., Келлер К. Л. Маркетинг менеджмент / пер. с англ. 12-е изд. СПб. : Питер, 2008. 81б с.
17. Маркетинг / У. Руделиус, М. В. Авдохина, Н. И. Иваш-ко и др. М. : ДеНово, 2001. 70б с.
18. Маркетинг : пщручник / В. Руделiус, О. М. Азарян, Н. О. Бабенко та ш. 4-те вид. КиТв : Навчально-ме-тодичний центр «Консор^ум iз удосконалення менеджментов™ в УкраТш», 2009. б48 с.
19. Окландер М. А., Ботушан М. В. Mаркетинговi комуш-кацГГ промислових пщприемств в умовах шформа-цмноТ економш : монографiя. Одеса : Астропринт, 2011. 210 с.
20. Ястремська О. М., Строкович Г. В. Методичний пщхщ до стратепчного планування якосл функцюнуван-ня пщприемства. Актуальн проблеми економки. 2015. № 4. C. 470-483.
21. Орлов П. А. Важнейшие факторы масштабного поо вышения социальной ответственности субъектов хозяйствования и их маркетинга для эффективного социально-экономического развития стран. Еконо-MiKaрозвитку. 2017. № 3. С. 20-34. URL: http://www. ed.ksue.edu.ua/ER/knt/eu173_83/e173orl.pdf
22. Индекс глобальной конкурентоспособности (The Global Competitiveness Index) - глобальное исследование и сопровождающий его рейтинг стран мира по показателю экономической конкурентоспособности по версии Всемирного экономического форума (World Economic Forum). URL: http://gtmarket. ru/ratings/global-competitiveness-index/info
23. Dugua P.-Y. Dieselgate: une dernière salve de sanctions pour Volkswagen aux États-Unis // Le Figaro. 201б. URL: http://www.lefigaro.fr/societes/2017/01/11/20005-20170111ARTFIG00361-dieseIgate-une-derniere-saIve-de-sanctions-pour-volkswagen-aux-etats-unis.php
24. Le "Dieselgate" serait responsable de 5000 morts par an // Le Figaro. 2017. URL: http://www.lefigaro.fr/flash-eco/2017/09/18/97002-20170918FILWWW00019-le-dieselgate-serait-responsable-de-5000-morts-par-an. php
25. Gazzane H. Les sanctions pénales commencent à tomber dans l'affaire du dieselgate // Le Figaro. 2017. URL: http://www.lefigaro.fr/societes/2017/12/07/20005-20171207ARTFIG00110-les-sanctions-penales-commencent-a-tomber-dans-l-affaire-du-dieselgate. php
Б1ЗНЕС1НФОРМ № б ' 2020
www.business-inform.net
26. Egloff E. Traitement de choc pour Volkswagen // Le Figaro. 2016. URL: http://www.lefigaro.fr/ conjoncture/2016/1 1/18/20002-20161 118ART-FIG00316-traitement-de-choc-pour-volkswagen.php
27. Volkswagen devient numéro un mondial de l'autoa mobile // Le Figaro. 2017. URL: http://www.lefigaro.fr/ societes/2017/01/30/20005-20170130ARTFIG00048-volkswagen-devient-numero-un-mondial-de-l-automobile.php
28. Egloff E. Volkswagen à plein régime malgré le «diesele gate» // Le Figaro. 2017. URL: http://www.lefigaro.fr/ societes/2017/03/13/20005-20170313ARTFIG00312-un-an-apres-volkswagen-tourne-la-page-du-dieselgate.php
29. «Dieselgate»: General Motors à son tour visé par une plainte // Le Figaro. 2017. URL: http://www.lefigaro.fr/ societes/2017/05/26/20005-20170526ARTFIG00001-dieselgate-general-motors-a-son-tour-vise-par-une-plainte.php
30. Gazzane H. Trois chiffres édifiants démontrent que la corruption gangrène le monde // Le Figaro. 2017. URL: http://www.lefigaro.fr/conjoncture/ 2017/12/09/20002-20171209ARTFIG00019-trois-chif-fres-edifiants-demontrent-que-la-corruption-gan-grene-le-monde.php
31. Corruption Perceptions Index 2016 / Transparency International. URL: https://www.transparency.org/en/ news/corruption-perceptions-index-2016#
32. Стандарт ISO 26000 «Настанова по соцальшй вщ-повщальностЬ. URL: http://aop.nmu.org.ua/ua/ metodicki/specialist/opg/lzi/zakon/Стандарт%20 IS0%2026000.pdf
REFERENCES
"Corruption Perceptions Index 2016". Transparency International. https://www.transparency.org/en/news/ corruption-perceptions-index-2016#
"COVID-19: v OON postavyly diahnoz svitovii ekonomitsi i pryznachyly likuvannia" [COVID-19: The UN Has Diagnosed the World Economy and Prescribed Treatment]. https://ukrainepravo.com/international_law/public_ international_law/covid-19-v-oon-postavyly-diagnoz-svitoviy-ekonomitsi-i-pryznachyly-likuvannya
"«Dieselgate»: General Motors a son tour vise par une plainte". Le Figaro. 2017. http://www.lefigaro.fr/ societes/2017/05/26/20005-20170526ARTFIG00001-dieselgate-general-motors-a-son-tour-vise-par-une-plainte.php
Dugua, P.-Y. "Dieselgate: une derniere salve de sanctions pour Volkswagen aux Etats-Unis". Le Figaro. 2016. http://www.lefigaro.fr/societes/2017/01/11/20005-201 701 1 1 ARTFIG00361 - dieselgate-une-derniere-salve-de-sanctions-pour-volkswagen-aux-etats-unis.php
Egloff, E. "Traitement de choc pour Volkswagen". Le Figaro. 2016. http://www.lefigaro.fr/conjoncture/ 2016/11/18/20002-20161118ARTFIG00316-traite-ment-de-choc-pour-volkswagen.php
Egloff, E. "Volkswagen a plein regime malgre le «dieselgate»". Le Figaro. 2017. http://www.lefigaro.fr/ societes/2017/03/13/20005-20170313ARTFIG00312-un-an-apres-volkswagen-tourne-la-page-du-diesel-gate.php
Gazzane, H. "Les sanctions penales commencent a tomber dans l'affaire du dieselgate". Le Figaro. 2017. http://www. lefigaro.fr/societes/2017/12/07/20005-20171207ART-FIG00110-les-sanctions-penales-commencent-a-tomber-dans-l-affaire-du-dieselgate.php
Gazzane, H. "Trois chiffres edifiants demontrent que la corruption gangrene le monde". Le Figaro. 2017. http://www.lefigaro.fr/conjoncture/ 2017/12/09/20002-20171209ARTFIG00019-trois-chif-fres-edifiants-demontrent-que-la-corruption-gan-grene-le-monde.php
"Indeks globalnoy konkurentosposobnosti (The Global Competitiveness Index) - globalnoye issledovaniye i soprovozhdayushchiy yego reyting stran mira po pokazatelyu ekonomicheskoy konkurentosposob-nosti po versii Vsemirnogo ekonomicheskogo foruma (World Economic Forum)" [The Global Competitiveness Index Is a Global Study and the Accompanying Ranking of Countries in the World in Terms of Economic Competitiveness According to the World Economic Forum]. http://gtmarket.ru/ratings/global-competi-tiveness-index/info
Ivanov, Yu. B. "Konkurentosposobnost malogo biznesa: nalogovyye aspekty praktiki" [Small Business Competitiveness: Tax Aspects of Practice]. In Konkurento-spromozhnist: problemy nauky ta praktyky, 275-286. Kharkiv: FOP Pavlenko O. H. ; VD «INZhEK», 2011.
Ivanov, Yu. B. et al. Konkurentni perevahy pidpryiemstva: otsinka, formuvannia ta rozvytok [Competitive Advantages of the Enterprise: Assessment, Formation and Development]. Kharkiv: VD «INZhEK», 2008.
Kotler, F., and Keller, K. L. Marketing menedzhment [Marketing Management]. St. Petersburg: Piter, 2008.
Krayukhin, G. A., and Turkovskaya, N. V. Investitsionnyye strategii razvitiya promyshlennykh predpriyatiy i metody ikh finansirovaniya [Investment Strategies for the Development of Industrial Enterprises and Methods of Financing Them]. St. Petersburg: SPbGIEU, 2007.
"Le "Dieselgate" serait responsable de 5000 morts par an". Le Figaro. 2017. http://www.lefigaro.fr/flash-eco/ 2017/09/18/97002-20170918FILWWW00019-le-die-selgate-serait-responsable-de-5000-morts-par-an. php
Lamben, Zh.-Zh. Menedzhment, oriyentirovannyy na rynok [Market-oriented Management]. St. Petersburg: Piter, 2004.
Lamben, Zh.-Zh. Strategicheskiy marketing. Yevropeyskaya perspektiva [Strategic Marketing. European Perspective]. St. Petersburg: Nauka, 1996.
Makkonell, K. R., and Briu, S. L. Ekonomiks: printsipy, problemy i politika [Economics: Principles, Problems and Politics], vol. 1. Moscow: Respublika, 1992.
"Na Lvovshchine unichtozhili rekordnuyu v istorii Ukrainy partiyu poddelnoy vodki" [A Record Batch of Counterfeit Vodka Was Destroyed in the Lviv Region]. https:// news.pn/ru/incidents/231453
Oklander, M. A., and Botushan, M. V. Marketynhovi komu-nikatsii promyslovykh pidpryiemstv v umovakh infor-matsiinoi ekonomiky [Marketing Communications of Industrial Enterprises in the Information Economy]. Odesa: Astroprynt, 2011.
Orlov, P. A. "Vazhneyshyye faktory masshtabnogo povysh-eniya sotsialnoy otvetstvennosti subektov khozyayst-
vovaniya i ikh marketinga dlya effektivnogo sotsialno-ekonomicheskogo razvitiya stran" [The Major Factors of Large-Scale Raising Social Responsibility of Business Entities and Their Marketing for Countries' Efficient Socioeconomic Development]. Ekonomika rozvytku. 2017. http://www.ed.ksue.edu.ua/ER/knt/eu173_83/ e173orl.pdf
Orlov, P. A. "Zatyazhnoy mirovoy finansovo-ekonomiches-kiy krizis i yego uroki dlya ekonomicheskoy nauki i praktiki" [Protracted World Financial and Economic Crisis and Its Lessons for Economic Science and Practice]. In Konkurentospromozhnist: problemy nauky ta praktyky, 295-316. Kharkiv: FOP Pavlenko O. H. ; VD «INZhEK», 2011.
Ponomarenko, V. S., and Hontareva, I. V. "Konkurentospromozhnist u kompleksnomu otsiniuvanni efektyvnosti rozvytku promyslovoho pidpryiemstva" [Competitiveness in a Comprehensive Assessment of the Effectiveness of Industrial Enterprise Development]. In Konkurentospromozhnist: problemy nauky ta praktyky, 295-316. Kharkiv: FOP Pavlenko O. H. ; VD «INZhEK», 2011.
Ponomarenko, V. S., and Hontareva, I. V. Metodolohiia kom-pleksnoho otsiniuvannia efektyvnosti rozvytku promys-lovykh pidpryiemstv [Methodology of Complex Evaluation of Efficiency of Industrial Enterprises Development]. Kharkiv: Vyd-vo KhNEU, 2015.
Porter, M. Konkurentnaya strategiya: Metodika analiza otras-ley i konkurentov [Competitive Strategy: Methodology
for Analyzing Industries and Competitors]. Moscow: Alpina Pablisher, 2011.
Rudelius, U. et al. Marketing [Marketing]. Moscow: DeNovo, 2001.
Rudelius, V. et al. Marketynh [Marketing]. Kyiv: Navchalno-metodychnyi tsentr «Konsortsium iz udoskonalennia menedzhment-osvity v Ukraini», 2009.
"Standart ISO 26000 «Nastanova po sotsialnii vidpovi-dalnosti»" [ISO 26000 Standard "Guidelines for Social Responsibility"]. http://aop.nmu.org.ua/ua/metodicki/ specialist/opg/lzi/zakon/CraHflapT%20IS0%2026000. pdf
Stiglits, Dzh. Krutoye pike. Amerika i novyy ekonomicheskiy poryadokposle globalnogo krizisa [Steep Dive. America and the New Economic Order after the Global Crisis]. Moscow: Eksmo, 2011.
Taranukha, Yu. V. Konkurentsiya i konkurentosposobnost [Competition and Competitiveness]. Moscow: Ru-sayns, 2015.
"Volkswagen devient numero un mondial de l'automobile". Le Figaro. 2017. http://www.lefigaro.fr/ societes/2017/01/30/20005-20170130ARTFIG00048-volkswagen-devient-numero-un-mondial-de-l-auto-mobile.php
Yastremska, 0. M., and Strokovych, H. V. "Metodychnyi pidkhid do stratehichnoho planuvannia yakosti funkt-sionuvannia pidpryiemstva" [Methodological Approach to Strategic Planning of Enterprise Functioning Quality]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 4 (2015): 470-483.
УДК 338.2: 339.9 JEL: 030; O33
1ННОВАЦ11 ТА 1НДУСТР1Я 4.0: Б1БЛ1ОМЕТРИЧНИИ АНАЛ1З
®2020 СИГИДА Л. О., БОНДАРЕНКО А. Ф.
УДК 338.2:339.9 JEL: 030; O33
Сигида Л. О., Бондаренко А. Ф. 1нноваци та iHAycTpiq 4.0: бiблiометpичний аналiз
Мета cmammi полягае в досл/дженн/ особливостей понять «¡нновац1я» («innovation») та «1ндустр/я 4.0» («Industry 4.0») на основi б'блюметрич-ного анал/зу та в'вуал'ваци отриманих результат/в. Проведено огляд 720 публ/кац/й (статей i матер'шл'в конференцй) i3 наукометричноi бази даних Scopus за перюд 2014-2020 рр. на основi використання комбтацн двох понять з логчним оператором «AND». Пошук у базi даних Scopus здшснювався у полi «title, abstract, keywords». В/зуал/защя результат/в проводилася за допомогою програми VOSviewer. У результатi досл/дження визначено динам/ку публ'шацшноi активностi за роками та в/дпов/дну кшьшсть цитувань. Встановлено, що публ'шаци переважно належать до одша з галузей знань - 'тженерт науки, комп'ютерт науки та б/знес, менеджмент i обл/к. Виокремлено автор/в, якi мають найб/льшу кшьшсть публ'шацш у рамках досл/джуваноi тематики, а також найбльш цитованi досл/дження. Визначено, що Н/меччина, Iтал/я, США, Китай, Бразил/я та Великобритан/я е кранами, у яких проблематика iнновацшностi та 1ндустрИ 4.0 опрацьовуеться найб/льш детально. Також сформовано кластери ключових сл/в. Отриманi результати анал/зу та в/зуал/зац/я е актуальними та формують основу для кращого розум'тня концепцй iнновацшностiта 1ндустрИ4.0. Перспективою подальшихдосл/дженьу даномунапрямiе детальнерозроблення проблематики 1нтернетуречей та тформацтноi трансформаций
Кпючов'1 слова: iнновацИ, Шдустр'т 4.0, б'блюметричний анал/з, крана, цитування. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-6-40-48 Рис.: 4. Табл.: 2. Ббл.: 23.
СигидаЛюбов Олекснвна - кандидат економчних наук, старший викладач кафедри маркетингу, Сумський державний ун/верситет (вул. Римського-
Корсакова, 2, Суми, 40007, Украна)
E-mail: liubov.syh@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0319-8070
Researcher ID: http://www.researcherid.com/H-8582-2018
Бондаренко Алла Федо^вна - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри маркетингу, Сумський державний ун/верситет (вул. Римського-Корсакова, 2, Суми, 40007, Украна) E-mail: a.bondarenko@uabs.sumdu.edu.ua
