CC BY
17
Укра'1нський державний лкотехшчний унiверситет
той же час популяци Б та II, яю не мали ¡золюючих бар'ер!в рельефу i розташо-ван1 майже поруч, належать до двох р1зних труп.
Висновки. Внутрииньовидова диференшашя поиуляцш соснн ripcbKoi' та сосни звичайно? в Карпатському perioni, oiiiiieiia за допомогою частот ноши-рення дерев, як! належать до ргзних класмв 1ФШ, виявилась незиачною. Цей показник краще використовувати для оцшки м1жвмдопоУ шж внутршшьови-довоУ диференщацп популяшй. Для визначення популяшйно! структур» виду быып дощлыю використовувати Monorenni ознаки, наприклад, ¡зоферменти, як! широко застосовують на даний час у популящйно — генетичних досл1-дженнях хвойних.
JliTepaTypa
1. А Пял я Ф. Введение в популяцнонную и эволюционную генетику. — М.: Мир, 1984. — 232 с.
2. Вндякнн А. И. Изменчивость формы шишек в популяциях сосны обыкновенно!! на востоке европейской части СССР // Лесоведение. — 1991. — № 3. — С. 45 — 52.
3. Мамаев С. А., Мяхнеп А. К. Изучение популяцнонной структуры древесных растений с помощью метода морфофизиологических маркеров // Фенетика популяций. — М.: Наука, 1982. — С. 140—150.
4. Животовский Л. А. Интеграция полигенных систем в популяциях. — М.: Наука, 1984 — 183 с.
5. Мамаев С. А. Формы внутривидовой изменчивости древесных растений. — М.: Паука, 1973, —284 с.
6. Правдив Л. Ф. Сосна обыкновенная. Изменчивость, внутривидовая систематика и селекция. — М: Наука, 1964. — 190 с.
7. Милютин Л. И. Исследования популяций лиственниц методами фенегики // Фенетика популяций. — М.: Наука, 1982,— С. 255—260.
8. Животовский Л. А. Показатель сходства популяций по полиморфным локусам // Журнал общей биологии. — 1979. — 40. — № 4. — С. 587—602.
УДК 630*28.630*892.7
Г'. В. С.трямець
Украшський державный лкотехшчний ушверситет
CBITJIO I ТЕПЛО ЯК ФАКТОРИ ПЛОДОНОШЕНИЯ ДИКОРОСЛИХ ВИД1В (НА ПРИКЛАД1 РОДУ RUB US L.)
Дослдаено формування урожайностз найбшыи поширепих на геригорн Укра'шського Розточ-чя bujur роду Rubus L. залежно вщ впливу окремих еколопчннх чинннюв. Роз1 лядаггься пплив осв11Лснпя та температури повпря i |рунту на розвиток iencpatunmix opraiiin та плолоугворсиня R. idaeus i R. Itirlus
Stryamets G. I '.
Light and heat as factors of productivity of wild-growing spacies (Rubus L. for example).
It is investigated the forming of productivity of the species of Rubus genus mostly spread on the territory of Ukrainian Roztochya, depending from the influence of separate ecological factors. It was considered the influence of lighting, air and soil temperature on the formation of generative organs and fruitage.
240 Охороия Оюрпноманптя: icopciirnii та приклалш аспект
Для життя I нормального розвитку рослин необхиший комплекс умов ее-редовища — фактор1в. [Щсутшсть або наявшсть одного з них явно обмежуе г I розвиток рослин. Ф. Блекман (1905) шдкрив закон „лЫтуючих факто-рIи" — закон комплексного впливу еколопчних фактора на ркт I розвиток рослин [3].
Плодоутворення диких рослин залежить в1д умов м1Сцезростаиня, родю-чосл грунту, освггленосп, температури иовЬря та грунту, юлькосл онад1в, вииюсно! вологосл новггря та грунту, сонячпо! активное^ та шших чинни-к1в. Метою дано? роботи е визначення частки впливу евкла 1 тепла на процес плодоутворення малини та ожини шорстко'Л
Свпло — еколопчний фактор росту [ розвитку л(су, шдвищення його продуктивное™ в шлому, 1 продуктивное^ я|Чдник1в, зокрема. Для форму-вання 1 дозр1вання плод1в пряма сонячна ради'ашя мае вир1шальне значения. Ном дослишуваш нами види роду ЛиЬиз е факультативними гелтфНами, в1д-дають неревагу сонячним дтянкам. При недостатньому освНленш молод1 нагони сильно видовжуються, часто затшюють плодоноси!. В притшених рослин шзнпие почннаеться плодоношения, попршуеться як1сть плодЬ.
Для визначення впливу оевплення на формування генеративних оргашв видив роду 1{иЬия на трьох д1лянках з р1зною оевтгешетю вщбрали но 25 ек-земпляр)в одного виду, на яких шдрахувалн число генеративних оргашв (спочатку число бутошв \ ки1т!В, попм — плод1в). За ступенем оевплення дь ляпки под! ля ли на оевгглеж (оевгглення бишше 90 %), нашвоевгглеш (5070%), приз ¡неш (менше 30%). Проведения однофакторного дисперс1йного ашипзу дало можлшнеть ошнити стуишь впливу оевплення на змшу числа геперативних оргашв на I купи. Розглянемо, як впливае освоения на формування урожаю ожини шорсткоУ, котра в1зуально е найби1ып лньовитрива-лою рослиною з досл1джуваних видив
1з рослин, що ростуть у тип, 36 % мають до 10 квпок на куви, 32 % — до 20, бпплпе 40 квНок утворюеться на одиноких екземплярах, быьше 70 кв1ток на купи в тип не утворюеться. На осв1тлених ди'лянках 52 % роолин мають до 50 квиток на купи, 40 % — б1льше шж 50, але менше шж 100, бтьше 100 кв1-ток утворюеться на 8 % виб1рки.
За результатами однофакторного дисперсшного аналЬу внлив освЬлення на кп!ьк1сть бутошв \ квтв становить 33 % ви впливу уах фактор1в, це до-сить вагома частка. Висновок достов1рний, оекпгьки Рфакт=8,97, що переви-щуе стандартне значения Р05=3,13 I Р0,=4,49.
Розглянемо вплив освНлеиня на ки1ьк1сть дозрпшх плодт. 3 ус1х обсте-жеипх рослин ожини шорсткоГ, як1 зроетають в т»н1 80 % мало до 10 плод1в, 16 % — до 20, \ лише 4 % — В1л 21 до 30 плод1в. На оевгглених дЫянках на 1 купи формуеться значно б1льше плодЬ: 40 % ус1е! виб|рки мало 30-60 плодив, 56 % ви 11 до 30 1 лльки 4 % сукупносл мае менше 10 плод1в. За дани-ми анадпзу вплив врахованою фактора (освНлення) па плодоношения становить 51 %, висновок високодостов1рний (значения Рфа1ст =39,32 в багато раз1в перевищуе Р05=3,31 I Р0|=4,92), частка невраховаппх фактор1в становить 49 %. 31 змеишенням ступеня освНления, число генеративних оргашв па одному пагош малини теж змеишуеться. На оевплених дп1янках 72 % виб1рки мало бн1ыие 50 шт. плодив на одному пагош, на притшених — 64 % — не 61-лынс 10 шт. плодив па пагош. За результатами однофакторного диснерсШно-
Резул1.татн орш ¡пйлышх доинджепь 241
Укра'1нський державний лкотехшчний ушверситет
го анал1зу вплив оспггленмя па формування генеративних opraniB малими п перюд кв1тування стамовить 62 % ycix чиннимв. Висновок високолостовф-ний — фактнчне значения критерпо Oiuiepa значно перевшцуе стандарте (F05=3,13, F0|=4,49).
За аналопчною схемою визначнмо peaKuiro R. idaeus на змсншення освгг-лення в першд формування i дозр1вання плод1в. Пайбмьша к1льк!сть iijio;Ub дозр1вас на сонячних дмянках: 60 % вибфки на одному нагомi утпорюс бмь-ше 50 плод1в, в той же час в нашвосвклених умовах мльккть плотив па иа-roHi не перевнщуе 50 шт. В притжених умовах б1лышсть в ч G i р к и (56 %) мае менше 10 плод1в на naroni.
За результатами однофакторного дисперайного анал1зу вмлпв оевплепня на формування плод1в малини становить 60 % ycix чинникк. Висновок до-стов1рний: фактичне значения критерпо Oiuiepa бип>ше шж теоретичне (Foj-3,31, Fo,-4,92).
Отже, на ocitoei математичних розрахункк ми можемо стверджувати, шо оевгглення суттево впливас на плодоношения дикорослих видк роду Rubus. При бутонпаци i UBiTinrii фактор оевгглення становить у R. idaeus 62 %, ay R. hirtus — 33 %; при формуванш i дозршанш плодк, вишовкпо — 60 % i 51 % вк впливу Bcix факторк, очевидно, ожина шорстка г бкьш тшьовнтрипала.
1стотне значения тепла в жигп рослин очевидце. Па pt3iinx етапах розви-тку (початок сокоруху, розпускання бруньок, розгортання листя, Gyroniiauii, цвтння, утворення зав'язей, дозркання плодк) чагарникам необхкш ви-значеш теплов1 умови.
Життедклыпсть будь-якого виду прот1кае у певпих ¡нтервалах температур, як1 визначають меж1 життя [3]. Швидке i р1зке понижения температури викликае вшмирання окремих opranin (переважно надземно? частник) або ni-лоУ рослини. 3 роду Rubus найб1лми морозостшк! види - R. sa.xatilix L., R. idaeus L. При повкыпй 3Mini температури взимку рослини внтрнмують значив Л понижения [4]. Шсля тимчасового потеплншя в ci4iii або в лютому (ви-ще^ +2 С), генеративш бруньки малини не витримують температури нижче -25 С. Найбкына морозостЖккть нагом in та бруньок малин снос rcpii ati ься на початку зими, в Kiimi листопада, — на початку синя [4].
Вимогливкть до тепла неодпакова у рослин як протягом онтогенезу, так i веге-тацпЧного перюду. Молод1 рослини потребують Gijibine тепла, шж CTapi, в иеркд активного росту (навесш, на початку лгга) — бкьше шж в iiimi пори року.
Якщо врахувати, що закладка квккових бруньок, тобто майбутиього урожаю, вшбуваеться в сер и п i попереднього року, то кореляцШний анал1з елк иочнпати саме з цього моменту. Для анал1зу брали середньодобову температуру мкяця, а також мипмальну, максимальну i статистичш показники урожайное^ видк Rubus. В нертд фази бубиявшия i розгортаиня бруньок м1ж сердпьодобовою i максимальною температурою повпря та майбутшм урожаем ¡снуе середшй но-зитивний зв'язок (г = 0,35...0,50), а м1ж мппмалыюю температурою повггря серс-Л1ПЙ вк'емний зв'язок (г= -0,36...-0,55). Очевидно низьк1 температури на початку вегетацп мають негативний вплив на розвиток генеративних opraiiin. Не ви-ключено, що частина з них гине. Таке явище сиостерпали багато доелкникк при формуванш урожаю чорниш, лохини [1, 2]. Значпий вплив ссредньодобопа температура повкря на формування урожайност1 мае в перкд цвтння та формування зав'язей. В цьому випадку в умовах Розточчя сиостерп аеться ст i ii к и и
242 Охорона GiopijiionianiiiH: тсорешчш ia прнклал'п аспект
обернений KopejiHniiiiinfi зв'язок: коефппент кореляпиз малиною стаповить г=-0,37...-0,65, з ожинок» шорсткою г= -0,17...-0,65. За даними анал1зу, висока температура новггря в ней перюд мае негатнвиий вплив. Такий, на перший погляд, пелопчпий виеновок дуже просто нояснюегься: по-перше, якщо цвтнпя i фор-муванпя зав'язей проходить шд час иосухи, на видах lïubus cnocTepiiаеться ма-совий розвиток ентомоипадпшав та ф1топато1 епних гриб!в, яю снричиняють вшиад i eiiepai ивпих opi aniß i ним самим ведуть до втраги урожаю [3, 5]; подруге, посуха в nepioji формування iijioaíb зумовлюе ïx незначний upupicT, що зиижуе урожаншсть.
M ¡ж масою плоду та середиьодобовою температурою пов1тря паШстотшший обернений корелящГишй зв'язок сиостерпаеться в перюд формувания i дозр1-вання япд: в малиии г =-0,35...-0,69, в ожии г =-0,20...-0,71 протягом феноно-лопчних фаз розгоргапия листя, бутошзапм i пвтпня зв'язок додатнш neicTOT-11ИЙ, а на початку вегетацп — суттевий (г = 0,48. .0,60).
Протягом вегеташйиого nepio;iy температура пов1тря мае суттевий вплив на урожайшсть bcíx досл1'джуваних вид1в (г = 0,50...0,77). На початку вегета-nii у bcíx вид1в роду Rubus L. м1ж середиьодобовою температурою повЬря i плодоношениям поточного року ¡снуе середшй позитивний зв'язок, а м1ж mí-шмальною температурою (повкря i грунту) i плодоношениям — в1д'емний кореляцтнии зв'язок.
1) иер'юд цвтнпя i формувания илод1в кнж середиьодобовою температурою повпря i плодоношениям в умовах Розточчя корелят'йний зв'язок шд'емннй. В перюд спокою ьнж мпимальною температурою пов1тря i юльм-етю закладених геиератнвннх оргашв в умовах Розточчя вщ'емний кореля-niiiiiiiii зв'язок.
Пайбиншпш вплив середньодобово'1 температури пов1тря па формування урожаю Rubus виявлено па ;илянках, закладених в нершд ранпього заростан-ня 3py6ÍB.
Лпература
1. lûni.Hh-ou C.II., Козьиков A.C. Лекарственные ягодные растения. — К.: Урожай, 1991.
88 с.
2. Телншевский Д.А. Сокровища леса. — Львов: Цшца школа, 1974. — 487 с.
3. ХржановскнИ В.Г., Викторов C.B., Литвак Н.В., Родионов Б.С. Бозаническая география с осмолами эколоиш растений. — M.: Aiроиромиздаг, 1986. — 254 с.
4. Ирослаицс» Е.И. Малина. — М.: Агроиромиздаг, 1987. — 205 с.
УДК 581.526.43
П С. Олексюк
Украшський державный лкотехтчний ушверситет
ИЕРСПЕКТИВИ ВГ1РОВАДЖЕННЯ ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ ТА СОГНИ ВИД1В РОДУ ЛОМИШС В ОЗЕЛЕНЕНИЯ
Нисвгглено можлнвостз викормстання ломииосу в вертикальному озеленешй, наведено iciiyio-чi клаенфмаин форм ia сорпв ia подано aiporexiiiKy ïx вирощування i можливосм засшсування. 1'езулыати ори i¡ пальм их доелтжеш. 243
