Перспективи впровадження декоративних форм та сортів видів ломиніс в озеленення Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

обернений корелянЛший зв'язок: коефппент кореляпиз малиною стаповить г=-0,37...-0,65, з ожинок» шорсткою г= -0,17...-0,65. За даиими аналпу, висока температура новггря в ней перюд мае негатнвпий вплив. Такий, на перший погляд, пело[ i'iiiiiii висновок дуже просто нояснюегься: по-перше, якщо цвтнпя i фор-мувания зав'язей проходить шд час посухи, на видах lïubus сиостерпаеться ма-соиий розвиток enT0M0iiiKUiniiKÍB та ф1топато1 ениих гриб!в, hkí снриминяють вшнад генеративных opiaiiiß i ним самим ведуть до втраги урожаю [3, 5]; подруге, посуха в nepioji формувапня iijioaíb зумовлюе ïx незначниП upupicT, що зпижуе урожаншсть.

M ¡ж масою плоду та середпьодобовою температурою пов1тря наШстотшший обернений кореляшиний зв'язок сиостерпаеться в иерюд формувапня i дозр1-ваиня япд: в малиии г =-0,35...-0,69, в ожип г =-0,20...-0,71 протягом феноно-лопчних фаз розгоргання листя, бутошзапм i цвтння зв'язок додатнш neicTOT-пий, а на початку вегетацп — еуттсвий (г = 0,48. .0,60).

Протягом вегеташйиого nepio;iy температура повЬря мае суттевий вплив на урожайшсть bcíx досл1'джуваних вид1в (г = 0,50...0,77). Па початку вегета-nii у bcíx вид1в роду Rubus L. м1ж середпьодобовою температурою повЬря i плодоношениям поточного року ¡снуе середшй позитивний зв'язок, а м1ж mí-шмальною температурою (повкря i грунту) i плодоношениям — в1д'емний коре л я ni йн и й зв'язок.

1) иер'юд пвгпнпя i формувапня нлод1в кпж середпьодобовою температурою повпря i плодоношениям в умовах Розточчя кореляш'йний зв'язок uijlЧмпин. В перюд спокою м1ж мпимальною температурою пов1тря i млыи-стю закладених генератнвннх оргашв в умовах Розточчя вщ'емний кореля-niiiiiiiii зв'язок.

Пайбп1ыпий вплив середньодобово'1 температури пов1тря па формувапня урожаю Rubus виявлено па ;илянках, закладених в першд ранпього заростан-ня 3py6ÍB.

Л iтература

1. Козьнков C.II., Козьиков A.C. Лекарственные ягодные растения. — К.: Урожай, 1991.

88 с.

2. Телншевский Д.А. Сокровища леса. — Львов: Цшца школа, 1974. — 487 с.

3. ХржановскиИ В.Г., Викторов СВ., Литвак Н.В., Родионов Б.С. Бошническая география с основами эколоиш pacieimtt. — M.: Aiроиромизлаг, 1986. — 254 с.

4. Ярослаицси Е.И. Малнна. — М.: Агроиромиздаг, 1987. — 205 с.

УДК 581.526.43

П С. Олексюк

Украшський державный лкотехтчний ушверситет

ИЕРСПЕКТИВИ ВГ1РОВАДЖЕННЯ ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ ТА СОГНИ ВИД1В РОДУ ЛОМИШС В ОЗЕЛЕНЕНИЯ

Нисвгглеио можлнвосп використання ломиносу в вертикальному озеленешй, наведено ¡сную-чi класифмаин форм ia сортов ia подано aiporexiHKy ïx вирощування i можливосм засшсуваиня. Результат ори i i на л mi их доелтжеш. 243

Укра'1нський державний лкотехшчний унiверситет

Oleksjuk P S.

Prospect of introduction of the decorative forms я nil sorts of specics of я genus Clematis in gardening

Is shown variants of use of the representatives of a sort Clematis at gardening. Is described agrotechnics of cultivation and ability of its application.

На протяз1 ocTaitHix poKiB в УкраТш, а особливо в i'T Захщному perioni, naNii-тилась тенденщя до зб1льшення об'ем1в озеленения. Одмак, при RiiKoiiniuii них po6iT мало використовуються л1ани, за догтомогою яких можна створюватн чудо-ei „картини", ,,nacTinni килими", „каскади", декорувати трельяжу тераси, альга-нки, балкони, арки, колонии тощо.

Це дае змогу не лише покращити естетичний вигляд. але i знизити 11 i к о в t коливання температур, очистити , ¡ошзувати i збагатити иов1тря фггопидами, зменшити шумове забруднення, покращити м1крокл1матичш умови. Лдже температура повкря в лтпй пертд б1ля cTin покритих jiianами на 1-5°С ниж-ча, шж ¿¡ля вщкритих CTin. Затшення ляпами балкошв i лоджЖ ионижус температуру на 2-3°С не лише на них, але i в сум1жних примпценнях [1|. Иай-б1льш цшними i перспектипними /мамами для вертикального озеленения е ломиноси. Особливо ефектно виглядають сортов! ломиноси з великими Kni-тами pi3iioro забарвлення.

Ломиноси — декоративш 6araTopi4iti рослини родини Жовтецевих — Ranunculaceae Juss. Р1д нараховуе близько 230 вид1в та бЬьше 2000 форм i copTie.

На Заход1 Укра'ши в природшх умовах поширено 18 вид1в трав'яннстих та здерев'яшлих ломиноав. Ломиноси класифтуються по висотг иизьм — до 2 м; середш — до 4 м; висок! — бмьше 4 м; по величин! кштки: др1бнокв1тков1 — д1-аметр до 5 см; великокв1тков1 — д1аметром в1д 5 до 22 см; в нових пбридних cop-Tie кв1ти досягають в д1аметр1 до 25 см. Icnye класифжашя розроблена Л.Н.Волосенко-Валешс (Шк1тськиП боташчний сад). Зпдно з »¡сю клаенфшяцкто ломиноси розбип на групи за розм1ром насшня: крупно-, середньо- та др|бпо-11асiиевi, а за морфолопчними ознаками кожна трупа роз;»лена на три шдгрупи.

За кордоном поширена класш]пкац1я дендрологов А.Гедера i I Круссмама. Зпдно з нею Bci види ломиносш за величиною квтв, ix розмпденням на рослит та мльшетю чашолисткт розд1леш на три секнп: л1совий, фтлетовнй, иекучии. Секгия ломииоса пекучого роздЫена па 5 шдсекшй: прського, прямого, riiho-градолистого, шестичашолистого, cxi;tiioro. Сорти крупноквпкових пбридних jioMHMocin в залежносп в1д походжепня но материнськН! лип! подишоться па групи: Жакмана, фюлетового, шорстистого, квпучого, розкидистого, сунип.-нолистого, борщовиколистого, техаського та in.

Ломиноси слЫ садити на в1дкритих, злегка затшених Д1лянках з швден-ноТ, 3axUHoi i cxwioi CTopin будови чи огорожг Грунти nonninii бути доста-нтньо вологими та багатими на оргашчш речовини, за peaKnicio грунтовою розчину — нейтралbiii або лужш. Оптимальш термши посадки — кшець сер-пня, середина вересня. В раз! необх1дносп ломиноси можна садити i в кппи липпя — на початку серпня, але при цьому иотр1бний хороший полив i нри-тшення напротяз1 двох тижшв. CaMi tii3Hi термит посадки в наших умовах з жовтня до настання мороз1в. Як i кожна л1ана, б1лышсть ппдin i сорпв ло-

244 Охороня (порпиомямгггя: теоретнчш ia прнкляд|п аспект

м п i loe i н niiMaiai опори С'амоспйно tn к р i 11 п i нем помп здапм un о пор i диметром л» 10 мм. ЯК1ЦО опора lonciiiiia - нсобхиша iiijiii'«ik;i iiaronin.

H kjiímíii it'iiiiîi loiii Заходу Укра'иш ломите практично глина Jiiana, яка но-гдпус иисоку декора i Miiiiici i. з упшсрсалыистю никориетаиня. Для першкаль-11 о i о озеленения i) умопах mícki папбйп.ш шдходяп, пбридш сорт. I (ерепекгпп-IIilм t пикорисгапия ломииост к якосп i рушоиокрпвних рослии. Для цього linii-крате никорисшиушп и нндн i сорт, яkí не ногрсбуюп. опори (cxütiiiiii, сизин, i аш > ici,кип га in ). liai am сорив ломиноан дозволят викорпстовупаш ïxiii kb¡tu для оформления букс lin завдяки донгочриналому (до 10 дшп) зберпанню зргзу. Деям пили доспи, ciiiiiti до загазонапосп нонпря. Тому для озеленения промис-jioiuix зон можиа рекомендунати искучин i mmol радолистни ломипоси. Kp¡m озеленения, mojio;ií нагони певпих mutin (нпиоградолнетого i прямого) можуп. ви-корпсioiiynaiись и харчуванш. Ломипоси янляюп.ся мсдопосними роелннамп, а 1акож заетсонуюп.ся як jiii<apci.Ki и народит меднцшп |2, 3|.

Нрахонуючи i il к i pi зномаппш влаепшоеп nin чудотн роелннп можиа iiponiojyiiai и широке никорнсгання jiomhiiocíb в ote ji сне iiii i наших míct.

Лмсрагура

1. Осинона li.ll. Лианы: Справочное пособие — M : Леси пром., 1989. — 159 с.

2. Ломонос 11.11. Клсмашсы и нашем саду. — Минск: Урожаи, 1985 — 112 с.

Л. Косп.фко Г.Д. Лианы н Донбассе. — Киев: 11аук. думка, 1989. — 132 с.

УДК 631.416

О Г Марискевич, I.M Шпакюська hwmumym екопоги Карпат IIAII Укра'ши

ЫОТИЧИЛ ЛГСТМШМСТЬ 1ТУ1П Ш У liYKOItltX lll'AJIICAX 1>()РЖА1Ш (СХ1ДМ1 КАРИАТИ)

Дпапджсно <|>i iiiKo-xiMi'liii ia fiionrini особдивоси груш in у буконнх нршпеах piwiix фа! розетку IkiaiioMciio, то марамыри мшералпаии орпиичнот aioiy ia nMicr рухомих форм слсмемпв-opi aitoicniit адекваию вшображакнь cia/iiliiiicii. рошшку букових npanicin

Maryskevycli О., Slipakivska I.

Iliological activity oftlic soils in the primeval Itcccli forests of the liorzliava (ICastern Carpathians)

Physical, chemical and biological characteristics of soils in the ccosystems of different phases of development ol llie primeval beech forests of the fioi/hava were investigated. Parameters of Hie nitrogen mineralization and content oftlic mubil forms of elements reflect the primeval bcech forest development

stages.

Масоне впнадання дерен, утнорення „niKoii" у лсрсносгаиах та i'x зароетаппя laKonoMipiic я нише прнродпо! динамжн jiicomix скосистем ycix прпроднпх зон |5. И). 13, 15|. При ш.ому „iiiKiia" с оспопним засобом омолоджения стиглнх та nepcci иглих Jiiciii. Пс i апонлепо, то пронес формуианпя „itiкои" у непорушенпх

I'ciyju.iain орнмпалмшх /locjii.ivfceiii. 245