CC BY
18
• Деградашя tipci.Ko.'liconnx екосистем поблизу кам'япистих ро зсшпв характеризу-гп.ся комплексом озиак: ослабления оточуючого деревостану, знижегшя його по-вноти. велика кип.ккть в1тровалу i бурелому, незадовиниш природне поновлення. скорочення видового бюр1зномапптя.
• Кам'янисп розсипи потребуют!. локал1зацп i но можливосп паяного зашеиення в першу чергу. на схилах твденних експозишй.
Лпсратура
1. Лесопосстаповление на эродированных склонах Карнаг/ Пастернак П. С.. Бакалеико
П. М.. Гапрусевич Д. М. и др. - М.: ЦБНТИ Гослссхоза СССР. 1984. - 7 с.
2. Голняд К. Я., Сливка Г. <)., Папсвннк Н. М. Нровйно-де11удацшш пронеси в УкраУн-ських Карпатах.-1вано-Франк!вськ, 1995.-116 с.
3. Мозолевська Е. Р. Цели и методы долговременных наблюдений за состоянием лесных насаждений // Лесоведение.-М.: Наука, 1986,-№4.- С. 10-14.
4. 'Гпшкевнч Г. J1. К вопросу естественного и искусственного возобновления // Науч. зап. Львов, с-х. ип-та. - Том 3. - 1957. - С. 254-260.
5. Пастернак П. С.,Гавруссвич Л. М., Герунишський 3. Ю. JTiconi культури в Карнатах,-Ужгород: Закарпатське обласне книжково-газетне в-во,- 1963.- с. 72-80.
6. Пастернак П. С. Способи вщновлення л1су па сильноеродованих кам'япистих схилах Карпат // JlicoBe господарство Карпат,- КиТв: В-во УкраТнськоТ академи сшьськотосподарських наук,- i960.- С. 92-114.
7. Слободян П. Я. Бтндикашя впливу мжроюнмату на саштарний стан ялинових фшще-ноз1в Карпат // Проблеми еколопчноУ стабщьностг Сх1дпих Карпат: мат. м1жнар. наук.-практ. копф., присвяченоУ 10-р|ччю створення Нацюнального природного парку "Синевир" (24-27 червня 1999 р., Синевир, УкраТна).- Сипевир, 1999,-С. 173-175.
8. Caiiirapiii правила в Л1сах УкраУпи / Постанова Кабшету MinicTpiB УкраУни шд 27 линия 1995 р.- К., 1995.- №555.- 19 с._
УДК630*182.43 Н.С. Горбенко, Т.О. Козулта - УкрДЛТУ
ДЕРЕВН1 JIIAHII ЛИЧАКШСЬКОГО ЦВИНТАРЯ
Описано рослишнсть Личаювського нвинтаря. Пщ час швентаричапн в лт 1999 р. було виявлено 7 дерев'янистих niaii: Hedera helix L, H.colchica C.Koch, Parihenocissus quinqnefolia (L) Planch., Clematis vilalha /.., Menispermum dahuricum DC.. J .(¡nicer a capri-fnlium J... троянди BUTKi. Авторами проаналвовано квпуч1 екземпляри Hedera helix I... mo виростають на Личаю'вському цвин i api.
N. Horbenko, Т. Kozulina - USUFtVT Woody vines of Lychakiv cenietcry
In given article discribe the vegetation of I.ychakiv cemetery. Inventor of woody vines during summer 1999 revealed seven woody wines: Hedera helix I.., H colchica C.Koch., Parihenocissus quinqefolia (I..) Planch, Clematis vitalha L., Menispermum dahuricum DC., Lonicera ca-prifolium /.., climber roses. Authors analyses the generative individuals of Hedera helix L growth in I.ychakiv.
Личаювське кладовище e одним з найбшьш ушкальних комплексов ¡стори-ко-художшх пам'яток Львова. За своУм мистецьким pieneM воно вважаеться одним з кращих i найбагатших в £врош. Цвинтар займае територ1ю понад 42 га на сх!д-них теренах мюта.
Перин' иоховання на територм Tenepitunboro цвинтаря з'явилися в першш половши XVI ст. Роком фактичного вщкриття Личаювського цвинтаря вважають 1786-й. У 1856 р. льв1вськж мапстрат доручип вщомому у MicTi спешадюту з роз-
1. Jlicone та салово-паркове господарство 93
Укра'1нський державний лкотехшчний унiверситет
Оивки парк1В Ьауеру упорядкувати його територ1ю. Ьауер проклав але'( та стежки, висадив дерева, падавши великш територП'цвинтаря вигляду ландшафтного парку.
Багато дерев, висаджених в той час, ростутъ на цвинтар1 i зараз. Це таю ви-ди, як пркокаштан звичайний, робМя звичайна, тополя бша, клен-яв1р, сосна Веймутова, модрина европейська, тсуга канадська. Зараз рослинжсть на unmnapi представлена залишками дубовоУ бучини, що виростае в швденшй частиш, а та-кож посадками листяних i хвойних порщ ще з часу реконструкцп. На даний час основу насаджень становлять TaKi деревт породи: клен гостролистий, липа дpiG-яолиста, роб1шя звичайна, пркокаштан звичайний, модрина европейська, ясен звичайний, в'яз шорсткий, бук лковий, дуб звичайний, ялина звичайна, туя захщ-на та íhihí. Окрем1 д1ляпки твденно-схщноТ частини мають характерну jii сову ро-слиншсть, що, очевидно, зумовлено рельефом. В центр! цвинтаря е досить висо-кий пагорб з видовженою грядою, що визначае морфолопчну будову центрально! частини. Схили пагорба мапопридатш для поховань, тому тут рослинне вкриття майже не порушено та аналопчний з покриття сум1жних територ!й, а саме з парком "Погулянка" та територ!ею ботсаду ЛДУ ím. Т.Я.Франка.
Нами протягом л1та 1999 р. була проведена швентаризащя деревних Jiiaii Личаювського цвинтаря. Пщ час досл1дження були виявлен! наступи! таксони: Hederá helix L. (Плющ звичайний), Hederá colchica C.K.och. (Плющ колхщський), Parthenocissus quinqefolia (L.) Planch. (Д1вочий виноград п'ятилистий), Clematis vitalba L. (Клематис виноградолистий), Menispermum dahuricum DC. (Мюяценасш-ник даурський), Lonicera caprifolium L. (Жимолость капр1фоль), троянди bhtkí.
Найбшыц поширеними в рослинному вкритп та на стовбурах i спорудах виявилися: плющ звичайний, клематис виноградолистий, д1вочий виноград п'ятилистий. Деяю поля виявилися сущльно вкрит! цими видами, що м1сцями створюе вигляд непрохщних заростей. Плющ звичайний, д1вочий виноград п'ятилистий та троянди bhtkí ycniuiHo цв1туть та плодоносять. Найбшьшу увагу до себе приверта-ють кв1туч! плющ1, осюльки ix цттшня досить р!ДК1Сне в природ!. 11 iд час ¡нвента-ризацн було виявлено 115 квпучих екземпляр1в плюща. Насшня, 3Í6paHe з цих плющ! в, мало 80 %-ну схож1сть, але caMociny п!д час дослщжень не було виявлено.
3apocTi плюща звичайного на Личамвському unmiTapi можуть мати як природне, так i культурне походження. Поширення виду обмежене стежками mí» полями. Прилегла до стежок територ1я, як правило, прочищуеться при доглядд, що перешкоджае поширенню виду. Але якщо плющ висаджено в межах поля, то bíh швидко розповсюджуеться. Зумовлено це швидким лппйннм приростом плюща, що може становити бшьш жж 1 м на piK.
Наведемо короткий aHan¡3 дослщження кв!тучих плкшнв. KpiM 115 KBiTy-чих плющ!в було виявлено два крушн екземпляри, знищеш бшя основи, а також одну крупну обр!зану плку. На памятниках та постаментах виростае 7 екземпля-p¡B, в тому числ1 один на rpo6ißui. Дев'ять кштучих ттлкмшв виростае на сухих деревах. Решта 99 плкпщв розвиваються на ростучих деревах (18 таксонов). Найбь льше i'x е на po6ÍHÍí звичайшй, ялиш звичайнш, клеш гостролистому, ясен! зви-чайному та модрин! европейсьюй (30,14,12,9 та 8 екземпляр!в вщповщно). Виявлено 43 стовбури, д!аметр яких перевищуе 5,0 см. Максимальний д!аметр плюща (12,8 см) зафшсовано на ясен! звичайному (D=54,0 см). Висота шдняття квпучих екземпляр!в коливаеться в межах вщ 2.1 м (на пам'ятнику) до 25,0 м (ясен звичайний, робпйя звичайна).
На ochobí отриманих даних можна зробити так! висновки.
94 До 125-PÍ444 УкрДЛТУ
Шд час швентаризацп деревних Л1ан на Личаюпському цвинтар1 було ви-явлено 7 таксошв. Виявлеш рщюсш для озеленения Заходу УкраУни деревтп Л1ани - плющ колхщський та мнгяценасшник даурський. Досш'джена територ1я е ушка-льним м1сцем, де виростають 115 кв1тучих екземпляр1в рел1ктового аборигенного виду - плюща звичанного. Даш швентаризащУ с основою для подальшнх досль джень деревяних .'паи на територи ¡сторико-культурного заповщника "Личаювсь-кий цвинтар".
Лггература
1. Деревья и кустарники, культивируемые п Украинской ССР. Покрытосеменные. Справочное пособие / Под ред. Кохпо Н.А. - Киев: 11аукова думка, 1986. - 720 с.
2. Лу|пй Г.И. Лммвськнй ¡сторико-культурний мучсй-заисчвдник "Личаетвський цвшпар": 1(упвпик. Льв1н: Каменяр, 1996. - 367 с.
P.A. Фыик- Природный заповедник "Розточчя"; В.Б. Рпун - Державный
природознавчий музей ПАИ Украиш
ЕНТОМОКОМПЛЕКСИ Р13НИХ ТИПШ Л1СУ IIX ЗНАЧЕНИЯ У ФУНКЦЮНУВАНН1 Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ
Безхребетгп - найбшып ргзномаштний за кшьмстю вид!в i найбшын чис-лешшй компонент будь-якого бюгеоценоэу. Вони перебупають у TiciioMy зи'язку i взаемодшть як м1ж собою, так i з навколишньою живою природою (Падж, 1974). Це поспйна, одна з найбшын впливових ланок в угрупованнях тварин i рослин. Осюльки, основна бюмаса тварин в екосистемах представлена безхребетними, Ух необхщно враховувати при оцшш вторинноУ продуктивность У зв'язку з цим, ва-жливого значения набирае вивчення взаемозв'язку безхребетних з шшими компонентами екосистеми, впливу безхребетних на рослинне покриття й первинну про-дуктившеть. Взаемозв'язки компонеттв екосистеми падзвичайно багатограшп i зд1йснюються як безносередньо через вплив на ф1тоценоз, так i через взасмодно з хребетними тваринами i мжрооргашзмами (Дылис, 1974). Для наочносп nopiBiw-gmo юльюсть вид1в комах з ¡ншими класами тварин. Фауна УкраУни (без найпрос-тнних) нараховуе 33497 вид!в, з яких безхребетних 32733 (97,7 %), а комах -25000 (74,6 %) (Топачевський, 1985, цит. за Загороднюк, 1997).
У .'псовому 6ioreouenmi провщним компонентом виступае ф1тоценоз, як основа трофшноУ шрамиш i умов середовища. limii компонента (включаючи зооценоз), пов'язаш з ним прямими й оберненими зв'язками, впливають на спймсть Bcie'i системи бюгеоценозу та значпою Mi рою забезпечують п регуляцно (Динамика численности лесных насекомых, 1984). ГПзнання природних процеав, що пропкатогь в б1огеоценозах, дасть людиш можливкть, при потребу керувати ними. Для цього дуже важливо знати, яку ж роль шди рае кожен з компоненте бюгеоценозу.
Роль комах у лковому б1огеоценоз1 визначаеться, насамперед, Ух троф1ч-ними зв'язками з кормовими рослинами, особливостями взаемодп з ф1тоценозом (Исаев, Хлебопрос, Кондаков, 1974). Отже, для розумпшя динамики л^сових бю-геоценоз1в важливо вивчити характер взаг.моди'Ух окремих компонент (Динамика численности лесных насекомых, 1984).
У люових екосистемах одним з основних чинниюв, який визначае ямеш i KuibKicni параметри ентомофауни, и просторовий розподш е склад деревостану. Вщ
I. Jlicnrte та еялопо-паркопе гпсполярство 95
