CC BY
81
Нижчу урожайшсть спостер1гали за застосування пдрогелю у форм1 таблеток. Так, сорти Ашта та Паскаль мали показники 39,9 та 38,1 т/га, що вщповщно стано-вило прирют врожаю + 2,2 та + 2,9 т/га вщповщно. Сорт Монарх за такого вар1анту вирощування мав показник нижчий за контроль на 0,5 т/га (32,2 т/га) (рис. 1).
У вар1ант1 вирощування селери черешковоТ за до-помогою внесения гранул урожайшсть була середньою вщносно ¡нших вар1ант1в. У сорту Монарх вона становила 36,1 т/га, у сорту Ашта - 41,6 т/га, у сорту Паскаль -39,1 т/га, що на 3,4, 3,9, 3,9 т/га бшьше, шж у контрол1 вщповщно.
Висновки. Встановлено, що застосування пдрогелю у вирощуванш селери черешковоТ у Правобережному .Шсостепу Украши позитивно впливало на яюсш показники рослини та ршень м урожайносп \ у сорту Ашта допо-могло отримати 43,5 т/га яюсноТ товарноТ продукци, а це додатково 5,8 т/га вщповщно до контролю.
/Итература
1. Овоч1вництво / В. I. Лихацький, Ю. 6. Бургарт, В. Д. Васянович [та ¡н.], за ред. В.1. Лихацького / - К.: Урожай, 1996. - У 2 ч. 4.2. - С. 220-223.
2. Методика дослщноТ справи в овоч1вництв1 i баштанництв1 / За ред. Г. Л. Бондаренка, К. I. Яковенка. - Харюв.: Основа, 2001. - 369 с.
3. Улянич О. I. Ефективысть ¡нновацмних елементв технологи вирощування зеленних i пряних рослин / О. I. Улянич, Т. В. Мельниченко, О. В. Фтонова // Матер|али тез М|жнародно| науково-практичноТ конференци «1нновац|Йн агротехнологи в умовах глобального потеплЫня», 4-6 червня 2009 р., Таврмський державний агротехнолопчний уыверситет. - Вип. 1. - С. 100101.
4. Kosterna, Е., Zaniewicz-Bajkowska, А. (2012). The effect of AgroHydroGel and irrigation in celeriac yield and quality. Folia Horticulturae. Annalis, 2012. 297 p.
References
1. Lyhatskyy, V. I., Burhart, Y. E., Vasyanovych, V. D. (1996). Vegetable. Kyiv: Urozhay, P. 220-223 (in Ukrainian).
2. Bondarenko, H. L., Yakovenko, К. I. (2001). Research Methods in Vegetables and Melons. Kharkiv: Osnova, 369 (in Ukrainian).
3. Ulyanych, О. I., Melnichenko, Т. V., Filonova, О. V. (2009). Efficacy of innovative technological elements of growing greens and spicy vegetable plants. Taurian State Agrotechnical University, P. 100-101 (in Ukrainian).
4. Kosterna, E., Zaniewicz-Bajkowska, A. (2012). The effect of AgroHydroGel and irrigation in celeriac yield and quality. Folia Horticulturae. Annalis, 2012. 297 p (in English).
A.A. EpOBfli УДК 582.711.712:631.51(477.46)
acnipaHT, Уманський нацюнальний университет сад1вництва (м. Умань), Украина E-mail: abrovdi@ukr.net
В. В. Пол1щук
доктор с.-г. наук, професор, декан факультету л1сового i садово-паркового господарства, Уманський нацюнальний уыверситет сад1вництва (м. Умань), УкраТна E-mail: pol.val@i.ua
Ю. А. Величко
кандидат с.-г. наук,
доцент кафедри садово-паркового господарства, Уманський нацюнальний уыверситет сад1вництва (м. Умань), УкраТна E-mail: velychkojulya@gmail.com
БОТАН1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АГРОТЕХНОЛОГ1ЧН1 ЗАХОДИ ВИРОЩУВАННЯ 1НТРОДУКОВАН ИХ COPTIB ТРОЯНД КОЛЕКЦП КАФЕДРИ САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА УМАНСЬКОГО НУС
Анотащя. Представлено л/тературний огляд щодо ботан/чног характеристики, особливостей вирощування та розмноження тип/в i сорт/в троянд роду Rosa L. в умовах Шсостепу Украши. Наведено загальну характеристику колекцП. сорт/в троянд на досл 'щних д/лянках кафедри садово-паркового господарства Уманського НУС.
За л/тературними джерелами проанал/зовано ochobhí представники роду троянда (Rosa L.) i доведено, що зростання попиту на hobí сорти р/зних груп троянд у декоративному сад'тництвi пов 'язано, в першу черту, з необх'щн'/стю створення декоративних сорт/в uiel культури, ст'шких до хвороб та адаптованих до умов навколишнього середовища. Саме тому, вивчення Тх б'юлого-еколопчних особливостей розмноження та вирощування в умовах Шсостепу Украши мае важливе практичне значения у подальшому Тх використаннi в ландшафтному озелененнi територ'ш.
Створено i ун/ф/ковано колекц/ю сорт/в р/зних труп троянд на ботан/чних д/лянках Уманського НУС, яю було iнтродуковано у pi3Hi роки дослщжень.
Ключов'г слова: сорти, iнтродукц/я, колекц'т, троянди флорибунда, чайно-пбриднi, патю, г'рунтопокривнi, плетисл, англшськi.
A. А. Бровди
аспирант, Уманский национальный университет садоводства (г. Умань), Украина
B. В. Полищук
доктор сельскохозяйственных наук, профессор, декан факультета лесного и садово-паркового хозяйства, Уманский национальный университет садоводства (г. Умань), Украина
Ю. А. Величко
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры садово-паркового хозяйства, Уманский национальный университет садоводства (г. Умань), Украина
БОТАНИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА И АГРОТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ ПРИЕМЫ ВЫРАЩИВАНИЯ ИНТРОДУЦИРОВАННЫХ СОРТОВ РОЗ КОЛЛЕКЦИИ КАФЕДРЫ САДОВО-ПАРКОВОГО ХОЗЯЙСТВА УМАНСКОГО НУС
Аннотация. Представлено литературный обзор особенностей выращивания и размножения типов и сортов роз рода Rosa L. в условиях Лесостепи Украины. Приведена общая характеристика коллекции сортов роз на опытных участках кафедры садово-паркового хозяйства Уманского НУС.
За литературными источниками проанализировано основных представителей рода роза (Rosa L.) и доказано, что рост спроса на новые сорта различных групп роз в декоративном садоводстве связано, в первую очередь, с необходимостью вывода декоративных сортов этой культуры, устойчивых к болезням и адаптированных к условиям окружающей среды. Именно поэтому, изучение их биолого-экологических особенностей размножения и выращивания в условиях Лесостепи Украины имеет важное практическое значение в дальнейшем их использовании в ландшафтном озеленении территорий.
Создано и унифицировано коллекцию сортов различных групп роз на ботанических участках Уманского НУС, которые были интродуцированы в разные годы исследований
Ключевые слова: сорты, интродукция, коллекция, розы флорибунда, чайно-гибридные, патио, почвопокровные, плетистые, английские.
A. A. Brovdi
Postgraduate Student, Uman National University of Horticulture (Uman), Ukraine V. V. Polishchuk
Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Dean of the Faculty of Forestry and Landscape Gardening, Uman National University of Horticulture (Uman), Ukraine Y. A. Velichko
PhD of Agricultural Sciences, Uman National University of Horticulture (Uman), Ukraine
BOTANICAL CHARACTERISTICS AND AG ROT EC H N О LOG ICAL MODES OF GROWING INTRODUCED ROSE VARIETIES OF THE COLLECTION OF DEPARTMENT OF LANDSCAPE GARDENING OF UMAN NATIONAL UNIVERSITY OF HORTICULTURE
Abstract. A literary review of the botanical characteristics, breeding and reproduction features of roses types and varieties of the genus Rosa L. in the conditions of the forest-steppe of Ukraine is presented. The general description of the collection of roses varieties on experimental sites of department of Landscape Gardening of Uman National University of Horticulture is given.
According to the literary sources analyzed the main representatives of the genus Rosa L. and proven that growing demand for new varieties of various groups of roses in ornamental horticulture is due, first of all, with the necessity to create decorative varieties of this culture that will be resistant to diseases and adapted to the environment. That is why studying their biological and ecological characteristics of reproduction and cultivation in the conditions of the forest-steppe of Ukraine has an important practical importance for their use in landscaping landscaping of the territories in the future. A collection of varieties of various groups of roses was created and unified on the botanical sites of the Uman National University of Horticulture, which were introduced in different years of research
Key words: varieties, introduction, collection, floribunda roses, tea-hybrid, patio, ground cover, bream, English roses.
Постановка проблеми. Види та сорти роду троянда (Rosa L.) з давшх част привертають увагу дослщниюв завдяки значному економнному, сошальному та полфункцюнальному значенняхм. 1х неперевершеш естетичш, декоративш та лкувальш властивосп ниш е незамшним матер1алом, який використовують у декоративному садшництв1, промисловому кв1тникарств1, еффоолшному виробництв1 та вп~амшнш промисловосп [1].
Сучасний свтовий сортимент декоративних троянд нараховуе близько 30000 сортш [2]. Основна увага в ¡нтродукцшнш po6otí придшяеться видам та сортам роду Rosa L., яю е цшними в систематичному вщношенш, ма-ють ¡сторичну або нацюнальну цшшсть, вщграють важ-ливу роль у ландшафтному будшництв1, зокрема для оптим1заци урбашзованого середовища та можуть бути використаш в селекцшних програмах.
Троянди — багаторнш листопады, ¡нколи втнозелеш, багатостеблов1 чагарники, яю не мають стовбура. Роз-виток багаторнних пагошв майже завжди закшчуеться формуванням буто н i в та kbítíb. Листя у троянд чертов^ склады, непарноперисп. Прилисники, в залежносп в1д видовоТ приналежносп, складаються з гладеньких листочюв (вщ 5 до 13) округло! або елттичноТ форми. У деяких copTiB листова поверхня блискуча, у ¡нших — матова. Kbítkobí бруньки розташоваш по всш довжиш naroHiB. У бшьшосп видш троянд пагони вкрит1 шипами, а в деяких, наприклад троянди Роксбурга (R. Roxburghii), шипи е нав1ть на плодах. Коренева система складаеться з головного стержньового кореня й бокових скелетних коренш, розгалужених вщ нього, на яких розташоваш
мочковат коршц1 [3].
Kbíth у троянд двостатев1, мають pi3Hy величину, диметром Bifl 1 до 16 см. Kbíth розмщеш на пагонах поодиноко або 3¡6pam в багатокв1тков1 зонтикопод1бш, метшьчасп або щиткопод1бш, волотисп суцв1ття, рщше вони бувають поодинокими. KeiTye з весни до осеш.
Kbíth бувають густо махровими, натвмахровими та простими. Також р1зномаштна форма пелюсток. В одних coptíb вони BiflirHyTi, в ¡нших — плосю,хвилясп чи зубчасп. Юльюсть та форма пелюсток утворюе форму kbítkh. Форма kbítkh бувае шаропод1бна, чашопод1бна, квадратна, плоска, помпона, розеткопод1бна, бокалопод1бна та ¡н [3].
Особлива увага в ¡нтродукцшнш po6oT¡ придшяеться наступним представникам роду Rosa L.\ флорибунда, для яких характерне рясне, тривале цвтння на вщносно ком-пактних кущах з щшьним листям; чайно-пбридним, перевагою яких е висока морозостшюсть; патю, яю створю-ють rycTi, компактнi кущики, що робить Тх незамшними в композицЫх на невеликих клумбах; ^рунтопокривним та плетистим, яю ¡деально тдходять для створення живих арок i декорування ctíh; англшським трояндам, оскшьки сорти даноТ садовоТ групи вир1зняються високою стшюстю до хвороб. Саме тому, вивчення бюлого-еолопчних осо-бливостей розмноження та вирощування даних груп троянд е особливо актуальним [4].
Бюлопчш особливосп pi3HHX вид1в троянд досить pi3HOMaHÍTHÍ й залежать вщ тих умов середовища, в яких формувався той чи ¡нший вид. Ti види, яю зростають у субтротчнш 30hí, як, наприклад, роза китайська (R. Chinensis Jacg.), на батьювщиш е вннозелеш рослини, яю
можуть кв1тувати безперервно. Види пом1рного кл1мату — листопадш рослини. Вони мають перюд зимового спокою i бшьцмсть з них кв1туе тшьки один раз за перюд вегетаци [3, 5].
3 метою отримання рясного цвтння троянд необхщно проводити певний комплекс агротехнолопчних заходш, без проведения яких знижуеться ефект цвтння, a ¡hoa¡ i декоративш властивосп троянд.
Важливого значения для доброго росту та розвитку молодих троянд упродовж багатьох роюв мае розм1щення кущш у насадженнях. Щшьшсть розташування троянд на дшянц1 визначаеться переважно силою та формою росту кущш. Розм1щення троянд не повинне перешкоджати вшьному доступу до рослин тд час проведения систематичного агротехнолопчного догляду за ним [3, 6, 7].
Кожен папн троянди активно росте та цв1те протя-гом кшькох poKÍB, теля чого верхтка пагона починае вщмирати, а з розташованоТ нижче на стебл1 брунь-ки розвиваеться новий папн. Вщсутшсть обреки при-зводить до ранньоТ загибел1 рослин, особливо 4¡tko це спостер1гаеться на чайно-пбридних, ремонтантних та пернец1анських трояндах. pí3hí групи i сорти троянд по-требують p¡3hoí o6p¡3kh. Ступшь обреки багато в чому за-лежить також вщ того, в якому mícuí рослини розташоваш kbítkobí пагони [6, 8].
Щсля обр1зки при недостатньому зволоженш Грунту троянди вимагають поливу. Особливо багато води вони споживають в перюд зростання i бутошзаци (травень -перша половина червня) i при повторному цвтнш. Троянди поливають в лунки через кожш 10-12 дшв. У суху спекотну погоду доводиться поливати чаепше, через 4-6 дшв. Поливи повинн1 бути рясними, щоб вода проникла до коршня. На кожну рослину даеться не менше 5 л води, для низькорослих троянд норма поливу скорочуеться bflb¡4¡ [9].
3 bíkom рослини норма поливу збшьшуеться. Старим витким трояндам дають по 20-30 л1тр1в води на кожну рослину, причому поливи можна проводити значно рщше, шж при догляд1 за молодими трояндами. До осеш поливи припиняють приблизно за 1-2 мюяц1 до настання холодш (юнець серпня - середина вересня). Слабю поливи, при яких промочують лише верхнш шар фунту, не тшьки не приносять корисп, a i шюдлив1 для троянд. При таких поливах фунт сильно ущшьнюеться, а волога швидко випаровуеться. Краще поливати рщше, але рясшше, шж часто, але слабо [10].
3 метою збереження вологи в фунт! та кращого доступу пов1тря до корешв рослини теля поливш та сильних дощш, яю ущшьнюють фунт, проводять його рихлення на глибину 8-10 см.
Дуже корисне мульчування фунту довкола рослин перегноем або торфом, що сприяе кращому збереженню вологи фунту.
Троянди досить вибаглив1 до BMicry поживних ре-човин у фунтк Дефщит одного або кшькох необхщних елементш живлення позначаеться на pocri та декоративному вигляд1 рослини, а на лисп та кв1тках проявляються ознаки голодування [6, 11].
Важливим елементом при вирощуванш рослин е пщготовка троянд до зимшлк Якщо при осшнш та веснянш посадках належшеть tíеí чи ¡hluoT групи не мае особливого значения (правила посадки для bcíx приблизно однаковО, то при укритп рослин на зиму дане питания займае провщне мюце [4].
В1домо, що шипшина — рослина зимостшка, яку можна не укривати. Тому в кл1матичних умовах Украши саме вона використовуеться як пщщепа. Зрозумшо, що i культурна троянда, яку щеплюють на таку тдщепу, також повинна бути достатньо зимостшкою для даноТ м1сцевост1. Але на ринку недоевщчений сад1вник може придбати i абсолютно непридатш для наших кл1матичних умов рослини — наприклад троянди, щеплеш на видову тдщепу, але не зимостшку листопадну, як троянда ругоза (R. rugosa) або троянда канша (R. canina), а втнозелену п1вденну. TaKi
п1дщепи використовують для цшорнного вирощування тепличних троянд на 3p¡3. Через 5-10 роюв ¡нтенсивноТ експлуатацй' ц1 рослини з тепличних комплекав надхо-дять в продаж i пропонуються садшникам як посадковий матерел трьохр1чного BÍKy. У вщкритому ^рунт! так1 троянди гинуть в першу ж зиму, нав1ть якщо на данш пщщет виявились в1дносно зимост1йк1 сорти [4].
Зимостшюсть — це не лише здатшеть рослин без будь-яких негативних наслщюв витримувати сильн1 морози, але i спйко переносити p¡3Ky зм1ну температур (в1длиги), посуху та пщвищену волог1сть пов1тря та фунту. Однак в1домо, що в умовах /Нсостепу УкраТни троянди деяких copTÍB, як1 в1дносять до зимост1йких, зимують лише nifl укриттям, в той час, як ¡ншим зимост1йким сортам воно не потр1бне. До останшх в1дносяться bc¡ сорти та пбриди зимост1йких видових троянд (за винятком втнозелених), наприклад троянда ругоза (R. rugosa) та Tí г1бриди [4, 7, 12].
Результати дослщжень. Ниш селекцюнерами ви-ведено безл1ч нових сортш троянд, що об'еднують таю групи, як чайно-пбридш, флор1бунда, гранд1флора, naTio, MÍH¡a™pH¡, пол1антов1, bhtkí, фунтопокривш та англ1йськ1, як1 розкв1тають тзшше, але кв1тують до самих заморозюв (табл.1) [5].
Сл1д враховувати бюлого-еколопчш особливост1 P¡3hhx TnniB i copTÍB троянд, а також ctpokíb 'ix кв1тування для озеленения малого саду. Водночас потр1бно викори-стовувати яюсну класиф1кац1ю троянд. Композицй' можна створювати як з кущових, так i штамбових троянд [1, 3, 5, 13, 14].
На дослщних дшянках кафедри садово-паркового го-сподарства Уманського НУС ¡нтродуковано сорти троянд, загальну характеристику яких наведено нижче.
Група фунтопокривних троянд
Сорт H030MÍ: Висота куща: 45-60 см. Ширина: 1,2 м. Листя др1бне, шюрясте, блискуче. Kbítkh 6m¡, др1бш, д1аметром 2,5 см, npocTi з 5 пелюстками, з легким ароматом, 3¡6paH¡ в суцв1ття з 3-8 kbítok. Придатна для де-корування схилш, кам'янистих сад1в, штамб1в. Переваги: висока стшюсть до захворювань, зимост1йк1сть.
Скарлет: Д1аметр kbítkh 3-4 см, кв1тка нап1вмахрова (близько 30 пелюсток) з хвилястими пелюстками, наси-чено червоного кольору. Цвтння рясне, хвилепод1бне. Kbítkh не обсипаються, засихаючи на стеблах утворюють яскраво червош, декоративш плоди. Троянда не вимагае обр1зки. Висота: 1,25 м, довжина пагона — 1,5-1,9 м. Ширина куща: 2 м. Листя темно-зелене, блискуче.
Група троянд флорибунда
Рапсодт Блу: Юльюсть kbítok на стебл1 — 3-5. Розмф kbítkh — 5-6 см, яка метить близько 20 пелюсток. Характеризуеться поеднанням пурпурово-фюлетових пелюсток з бшою вщкритою серединкою i золотисто-жовти-ми тичинками. Висота: 70-120 см. Ширина: 60 см.
Супергрш: Розмф kbítkh: 7-9 см. Kbítkh крупш, MaxpOBÍ (bía 40 до 129 пелюсток). Колф б1лий з салато-вим BÍflTÍHKOM. Висота: 80-100 см. Ширина: 60 см.
Глорт: P03MÍp kbítkh: 12-15 см, MaxpOBÍ з 40-45 пелюстками. Kbítkh жовт1 з рожевими к1нцями. Висота: 100150 см. Листя крупне, темно-зелене, щшьне, шк1ристе, блискуче.
Гертруда rpiн: P03MÍp kbítkh: 8-11 см. Kbítkh сяючо-оранжев1 з жовтим реверсом, густо MaxpOBÍ. Висота: 70-90 см. Ширина: 50 см. Листя темно-зелене, блискуче. Перевага: висока стшюсть до хвороб.
Гранд1флора (Kbíh Ел1забет): Kbítkh KpynHÍ (10-15 см) MaxpOBÍ (до 40 пелюсток), 3¡6paHÍ в невелик! суцв1ття по 3-5 бутошв. Kbítkh можуть бути рожевого, червоного та бшого кольору. Висота: 150-200 см. Листя темно-зелене, блискуче.
Ред Леонардо да Bíhmí: P03M¡p kbítkh: 7 см з 90-100 пелюстками. Мають соковито-малиновий колф. Висота: 40-60 см. Повторно KBÍTy4¡ троянди.
Oiecra: Кв1тка середньо махрова з 26-40 пелюстками шжно-рожевого, молочного або сонячно-жовтого
вщтшюв. Бутони крупш \ досягають 10-12 см в д1аметр1. Висота куща: 60-80 см. Середня стшюсть до хвороб.
Фрезт: Кв1тки яскраво-жовтого кольору, махров^ з1браш в суцв1ття по 3-8 шт. Цвтння — рясне, повторив. Листя яскраво-зелене, блискуче. Висота: 50-60 см. Стшка до хвороб.
Ар1фа: Кв1тки чашопод1бноТ форми вщ 8 см до 10 см у д1аметр1, з1браш у суцв1ття. Цв1те рясно. Висота: 6070 см. Ширина: 60 см. Листя зелене, глянцеве. Висока стшюсть до хвороб.
Конфетк Розмф кв1тки: 5-12 см з 35 пелюстками. Троянда двохкольорова, мае махровий бутон з жовто-оранжевим забарвленням, пелюстки жовт1 з червоними краями. Характеризуеться рясним повторним цвтнням. Стшка до морозш. Листя матове, темно-зелене.
Роткепхен: Розмф кв1тки: 8-10 см. Кв1тки просп, натв-махров1 та махров1. Висота: 60-80 см. Листя шюрясте, блискуче, зелене та червоно-бронзове.
Госпел: Розмф кв1тки: 10-11 см. Кв1тки пурпурово-червош, щшьно-махров1 (65-70 см). Висота: 60-90 см. Ширина: 40-45 см. Листя натвглянцеве.
Керю: Розмф кв1тки: 13-15 см. Пелюстки яскравого та насиченого жовтого кольору, з оранжевими краями. Висота: 1,1-1,2 м. Листя темно-зелене, блискуче.
Садова класифшащя ¡нтро
Cítí оф Белфаст: Po3M¡p kbítkh: 8 см, MaxpoBi (35 пе-люсток) яскраво-червош. Кущ пряморослий, компактний, висотою 65 см. Листя шюрясте, блискуче.
Шарль де Голь: Po3M¡p kbítkh: 10 см, по 30-40 пелю-сток у кожнш. Kb¡tk3 бузково-блакитного кольору. Висота: 80-90 см. Листя св1тло-зелене, сильно глянцеве.
Аква: Po3M¡p kbítkh: 8-12 см. Довп (до 50 см) kbítkohoch. Kbítkh Maxpoei 3í щшьними жилястими пелюстками. Висота: 70-80 см.
Циркус: Po3M¡p kbítkh: 7-8 см. Kbítkh оранжевого кольору з червонуватими краями та рожевим вщтшком, щшьно Maxpoei (37-40 пелюсток), з хвилястими пелюстками. Висота: 80-125 см. Ширина: 100 см. Листя рясне, темно-зелене з бронзовим нальотом, шюрясте, блискуче.
Руббк Po3M¡p kbítkh: 5-8 см по 25 пелюсток у кожнш. Кшьюсть kbítok на стеблк 3-5 шт. Kbítkh темно-червош з майже чорним вщтшком. Цвтння рясне. Висота: 60 см. Ширина: 120 см. Листя натв-глянцеве.
Група низькорослих троянд
Малинова Роткепхен: Po3MÍp kbítkh: 6-7 см. Кшьюсть kbítok на стебл1 3-5. Висота: 60-70 см. Ширина: 50 см. Середня стшюсть до борошнистоТ роси та чорноТ плямистосп.
Група пат1о
Таблиця 1
сова них троянд за трупами
№ з/п Назва титв троянд за формою i висотою куща Загальна характеристика типу Класи
1 BncoKopocni троянди Розлоп кущ1 з прямостоячими чи дугопод1бними похилими пагонами, густо розлоп. Висота куща вщ 1 до 3 м. Кв1тки др1бш, крупш; просп, натвмахров1, махров^ поодиною \ з16ран1 в суцв1ття. Кв1тування одноразове \ повторне з червня по вересень. 1. Високоросл1 видов1 троянди. 2. Альба; 3. Пбриди троянди галка; 4. Пбриди троянди спинозисима; 5. Пбриди троянди з глантери; 6. Дамасью троянди; 7. Moxobí троянди; 8. Ремонтантш троянди; 9. Цетрофольш троянди; 10. Пбриди Moi3ciT; 11. Пбриди рози ругоза; 12. Натвплетисп троянди; 13. Англшсью троянди.
2 Плетисп троянди Л1ана ¡з сланкими стеблами, що потребують опори, або л1ана з жорсткими, товстими по-никлими пагонами, колючками, яю чтляються до опори. Висота куща вщ 1,5 до 4 м. Кв1тки - вщ 2 до 10 см в д1аметр1, просп чи натвмахров1, з1браш в суцв1ття. Кв1тування одноразове \ повторне. 1. Пбриди троянди мультифлора; 2. Пбриди троянди Bixypa; 3. Плетисп KpynHOKBÍTKOBÍ; 4. Пбриди Кордеса; 5. Клайминги р1зних клаав; 6. Плетисп мш1атюрш троянди.
3 CepeflHbopocni троянди Кущ1 компакты чи розлоп. Висота куща вщ 0,6 до 1,3 м. Кв1тки - вщдр1бних до крупних, махров1, натв-махров1 \ не махров1, поодиною \ з1браш в суцв1ття. Кв1тування повторне. 1.Чайно-пбридш троянди; 2. Флорибунда; 3. Гранд1флора.
4 Низькоросл1 троянди Кущ1 компакты, сильно-розлоп. Висота куща вщ 0,35 до 0,6 м. Кв1тки - вщ 5 до 9 см в д1аметр1, р1зноТ махровосп, з1браш в суцв1ття. Кв1тування рясне майже безперервне. 1. Пол1антов1 троянди; 2. MiHi-флора, чи троянди патю
5 Карликов! троянди Кущ1 компакты \ густо розлоп. Висота куща вщ 0,15 до 0,4 м. Кв1тки - вщ 2,5 до 5 см в д1аметр1, просп, натвмахров1, махров1 \ рясно махров1, поодиною \ з1браш в суцв1ття. Кв1тування рясне майже багаторазове. Мш1атюрш троянди
6 Сланю i широко розлоп троянди Кущ1 з1 сланкими чи прямостоячими сильно розлогими пагонами; кущ1 з дугопод1бно похилими пагонами. Висота куща вщ 0,25 до 1 м. Кв1тки - вщ 1,5 до 9 см в д1аметр1, просп, натвмахров1, з1браш в суцв1ття. Кв1тування однократне \ повторне. Грунтопокривш троянди
Ель Topo: Po3M¡p kbítkh: 10-12 см. Kbítkh кроваво-червоного кольору, розташоваш по однш на дуже мщних KBÍTKOHOcax. Висота: 60-80 см. Листя темно-зелене з чер-вонуватим вщтшком.
Оранж Спрей: Po3M¡p kbítkh: 4-5 см. Kbítkm насичено-оранжев1, бокалопод1бш, щшьномахровк Висота: 45-60 см. Ширина: 40-45 см. Листя темно-зелене, глянцеве.
Лупо: Po3MÍp kbítkh: 3-4 см. Кшьюсть kbítok на стебл1 5-10 см. Яскрав1, немахров1 kbítkh. Висота: 40-50 см. Ширина: 40 см. Висока стшюсть до хвороб.
Mímí Еден: Po3MÍp kbítkh: 3-4 см. Кшьюсть kbítok на стеблк 5-10, насичено та шжно-рожевих кольорш. MaxpOBÍ kbítkh з 27-40 пелюстками. Висота: 55-85 см. Ширина: 90-110 см.
Плантен ун Бломен: Po3MÍp kbítkh: 5-7 см. Кшьюсть kbítok на стеблк 3-5 см. Висота: 70-80 см. Ширина: 4070 см. Листя темно-зелене, натв-глянцеве.
Лаваглут: Po3MÍp kbítkh: 6-7 см. Кшьюсть kbítok на стеблк 5-10. Kbítkh 3¡6paHÍ у khctí по 10-20 шт. Висота: 60-75 см. Ширина: 75 см. Листя блискуче, темно-зелене, молоде листя — оливкове з бронзовим переливом.
Група чайно-пбридних троянд
Баркарола: Po3MÍp kbítkh: 7-8 см. Кшьюсть kbítok на стебл1 — 1. Kbítkh насичено темно-червоного кольору, з оксамитовим сяянням. Висота: 70-100 см. Ширина: 80 см. Молоде листя червоне, notím стае темно-зелене, блискуче.
Ламшует: Po3MÍp kbítkh: 7-8 см. Кшьюсть kbítok на стеблк 1-3 шт. Kbítkh кремово-бшого, з блщо-жовтим вщтшком у ueHTpi кольору, MaxpOBÍ. Висота: 60-75 см. Ширина: 50 см. Листя блискуче, темно-зелене.
Шопен: Po3M¡p kbítkh: 12-15 см. Висота: 100-120 см. Ширина: 80 см. Листя CBÍTno-зелене, шкфясте, матове.
Ред ¡HTyiLUH: Po3MÍp kbítkh: 11-12 см. Kbítk3 червона з темно-червоними смугами i плямами з 31-45 пелюстками. Цвтння рясне. Висота: 100-120 см. Ширина: 70 см.
Сувенф де Баден-Баден: Po3MÍp kbítkh: 9-11 см. Kbítkh кремово-рожевого кольору 3Í cbíthhmh крайшми пелюстками i рожевими кшцшками. Висота: 100 см. Ширина: 60-70 см. Листя темно-зелене, глянцеве.
Бургунд: P03MÍp kbítkh: 10-12 см. Kbítkh темно-червоно-малинов1, контрастують з яскраво-червоними внутршшми пелюстками. Висота: 110-150 см. Ширина: 80 см. Листя темно-зелене, блискуче.
Ред Куш: P03MÍp kbítkh: 12-14 см. Кв1тка махрова з 45-50 пелюстками. Колф kbítkh бший бшя основи з по-ступовим переходом в рожев1 та червоно-малинов1 kíhuí. Висота: 100-120 см. Ширина: 50 см. Листя темно-зелене.
Ностальпя: P03MÍp kbítkh: 10-11 см. Kbítkh велию, чашопод^ноТ форми, з закрученими бшими пелюстками в ueHTpi та яскраво-вишнево-червош на кшцях. Висота: 80-100 см. Ширина: 80 см. Листя темне, блискуче.
Дабл дшайт: P03MÍp kbítkh: 13-14 см. Kbítkh MaxpOBÍ з 30 пелюстками. Висота: 90-150 см. Ширина: 60-150 см.
Нью Фешн: P03MÍp kbítkh: 10-12 см. Внутршня сторона пелюсток kbítkh мае червоний колф, зовшшня — кремово-матовий. Кшьюсть пелюсток — 40 шт. Висота: 100-120 см. Листя темно-зелене, глянцеве.
Kepio: P03MÍp kbítkh: 8-10 см. Колф kbítkh — яскраво-жовтий. Висота: 65-70 см. Ширина: 60 см. Листя темно-зелене, блискуче.
Л1тка: P03MÍp kbítkh: 10-11 см. Висота: 80-110 см. Цв1те рясно до морозш. Висока стшюсть до хвороб.
Дольче BÍTa: P03MÍp kbítkh: 7-10 см. Kbítkh лососево-рожев1, MaxpOBÍ з 38 пелюстками. Висота: 100 см. Ширина: 40-70 см.
Соф1 Лорен: Розмф kbítkh: 11-12 см. Kbítkh яскраво-червош, з темно-малиновим вщтшком в ueHTpi та темно-оксамитовими кшцшками, щшьно MaxpOBÍ з 30-50 пелюстками. Висота: 100-150 см. Ширина: 80 см.
Дам Декер: Розмф kbítkh: 11-12 см. Kbítkh блщо-малинов1 та вишнево-червош, MaxpOBÍ з 60 пелюстками. Висота: 100-125 см. Листя темно-зелене, блискуче. Ширина: 100 см.
Група плетистих троянд
CÍMnaTÍ плетиста: Розмф kbítkh: 9-10 см. Kbítkh MaxpOBÍ (20 пелюсток), яскраво-червоного кольору з темним оксамитовим вщтшком. Висота: 300-350 см. Ширина: 200 см. Листя яскраво-зелене, блискуче.
Цезарь: Розмф kbítkh: 6-7 см. Темно-рожева зовшшня сторона пелюсток контрастуе з шжно-рожевим реверсом. Висота: 180-200 см. Ширина: 250 см.
Роз де Решт: Розмф kbítkh: 6-7 см. Kbítkh cbítho-nypnypoBÍ. Висота: 60-80 см. Ширина: 60 см. Листя блщо-зелене, злегка зморщене.
EpÍK Kbítkh темно-червоного кольору, щшьно махровк Висота: 200 см. Ширина: 70-120 см.
Голден Шауерс: Розмф kbítkh: 8-9 см. Kbítkh золотисто-жовт1, HanÍBMaxpoBÍ. Висота: 250-300 см. Ширина: 200 см.
Нахема: Розмф kbítkh: 9-10 см. Kbítk3 чашопод1бна, щшьно махрова, шжно-рожевого кольору. Висота: 200300 см. Ширина: 150 см.
Лагуна: Розмф kbítkh: 10-11 см. Kbítk3 яскраво-ро-жева, щшьно махрова. Висота: 200-250 см. Ширина: 100 см. Листя темно-зелене, щшьне, блискуче, середшх
p03MÍpÍB.
CÍMnaTÍ: Розмф kbítkh: 9-10 см. Kbítkh MaxpOBÍ (20 пелюсток), яскраво-червош з темним оксамитовим вщтшком. Висота: 300-350 см. Ширина: 200 см. Листя яскраво-зелене, блискуче.
Ниш троянди широко використовуються не тшьки в декоративному кв1тникарств1, айв садово-парковому 6yflÍBHHUTBÍ в цшому. Це не дивно, адже троянди бувають BÍfl MÍHÍaTKDpHHX (розмфом 20-30 см), до великих кущш, яю не зршняти з ¡ншими декоративно-кв1тучими чагар-никами, яю ubítytb переважно весною toaí, як бшьшють троянд ubítytb протягом всього вегетацшного перюду. Завдяки правильному догляду та o6p¡3u¡, поеднуючи сорти p¡3HHX видш, можна створити найр1зномаштшим композицй', як1 чудово прикрасять об'ект озеленения як у вигляд1 групи, так i у вигляд1 сол1теру [15].
Висновок. Отже, за л1тературними джерелами, зро-стання попиту на hobí сорти р1зних груп троянд у декоративному caflÍBHHUTBÍ пов'язано, в першу чергу, з необхщшстю створення декоративних copTÍB цiei куль-тури, ст1йких до хвороб та адаптованих до умов навко-лишнього середовища. Саме тому, вивчення 'ix б1олого-еколог1чних особливостей розмноження та вирощування в умовах Люостепу Украши мае важливе практичне значения у подалыиому 'ix використанн1 в ландшафтному озелененн1 територ1й.
На ботан1чних д1лянках Уманського НУС протягом 2016-2017 pp. ¡нтродуковано hobí сорти p¡3hhx груп троянд, зокрема ochobhí ¡з них — гфунтопокривш: H030mí, Скарлет, Maflic; флорибунда: Рапсодт Блу, CyneprpÍH, Глор1я, Гертруда Грш, Гранд1флора, Ред Леонардо да bíh4í, OíecTa, Фрез1я, Ар1фа, Конфет^ Роткепхен, Госпел, Kepio, Cítí оф Белфаст, Шарль де Голь, Аква, Циркус, Py66¡; низькорослих: Малинова Роткепхен, Лайф; патю: Ель Topo, Оранж Спрей, Лупо, Mímí Еден, Плантен ун Бломен, Лаваглут, Жовта; чайно-пбридних: Баркарола, Ламшует, Шопен, Ред ¡нтушн, Сувенф де Баден-Баден, Бургунд, Ред KyÍH, Ностальпя, Дабл дшайт, Нью Фешн, Kepio, Л1тка, Рожевий вальс, Дольче BÍTa, Соф1 Лорен, Дам Декер; плетистих: CÍMnaTÍ, Цезарь, Роз де Решт, EpÍK, Голден Шауерс, Нахема, Лагуна, CÍMnaTÍ.
Лп-ература
1. Варлащенко Л.Г. Використання троянд в озеленены! дачних ¡ присадиб-них дтянок: Матерели 46 Всеукраинсько! науково! ¡нтернет-конференци: «Озеленения та благоустрм садово-паркових об'екл1в». Умань: ВЦП «B¡3¡b¡», 2014. С. 14-16.
2. Рубцова О.Л. Pifl Rosa L. в УкраТнк ¡сторт, напрями дослщжень, досягнен-ня та перспектив«. К.: Фен1кс, 2009. 375 с.
3. Заячук В. Я. Дендролопя. Львю: СПОЛОМ, 2014. 676 с.
4. Ткачук 0.0. Троянди у вашому садку. Kbíth УкраУни. КиТв, 2011. №2. С. 10 - 13.
5. Пол1щук В.В. ICTopw4H¡ аспекти селекцтно-генетичного вдосконалення троянд: 36¡pHHK наукових праць Уманського НУС. 2016. № 89. С. 191-199.
6. Номеров Б.А. Садовые розы. Издательство Московского университета,
1973. 144 с.
7. Сурина Е. И. Розы. М.: Олма-Пресс Звездный мир, 2002. 160 с.
8. Степанов А. Английские розы (David Austin Roses) [Електронний ресурс] / Режим доступу до статтк http://www.rosebook.ru/articles/stati-o-sortah/ anglijskie-rozy-david-austin-roses/
9. Косаревский Н.А. Искусство паркового пейзажа. М.: Стройиздат, 1977.
10. Верзилин Н. М. Путешествия с домашними растениями. М.: Детгиз, 1949. 297с.
11. Козлова П.О. Пщготовка троянд до зимшлк fliM сад город. КиТв, 2007. №10. С. 16, 17.
12. Голеня В. Подготовка роз к укрытию на зиму. Мойпрекрасный сад. КиТв, 2005. №10. С. 22-23.
13. MiTiH В.В. 1нтродукцт шипшини в ГПсостепу УкраТни. К.: Наукова думка, 1993. 63 с.
14. Полщук В.В. Використання видш Rosa L. при створены об'емно-просторовоТ композици малого саду: Тези ВсеукраТнськоТ науково-практичноТ конференци. Перспективи розвитку л^ового i садово-паркового господар-ства. Умань: УНУС, 2015. С. 155-157.
15. Гречаник P.M. Використання троянд в озеленены та декоративному KBiTHHKapcTBi. Науковий в1сник, 2004. №14.4. С. 23.
References
1. Varlaschenko, L.G. (2014) The use of roses in landscaping and suburban. Materials of the 46th All-Ukrainian Scientific Internet Conference: "Planting and landscaping gardens and parfacilities". Uman: "Vizivi", 2014. №14. 16pp (in Ukrainian).
2. Rubtsova O.L. (2009) The genus Rosa L. in Ukraine: history, research,
achievements and perspectives. K.: Phoenix, 2009. 375 p. (in Ukrainian).
3. Zayachuk, V. (2014) Dendrology. Lviv, SPOLOM, 2014. 676 pp. (in Ukrainian).
4. Tkachuk 0.0. (2011) Roses in your garden. Flowers of Ukraine, Kyiv, 2011. No. 2. P. 10 - 13. (in Ukrainian).
5. Polishchuk V.V. (2016) Historical aspects of selective genetic improvement of roses: Collection of scientific works of Uman National University of Horticulture, 2016. №89. P. 191-199. (in Ukrainian).
6. Nomerov B.A. (1973) Garden roses: Moscow University Publishing House, 1973. 144 pp. (in Russian).
7. Surina E.I. (2002) Roses. Moscow: Olma-Press, Star World, 2002. 160 p. (in Russian).
8. Stepanov A. Rose (David Austin Roses) Accessed at http://www.rosebook.ru/ articles/stati-o-sortah/anglijskie-rozy-david-austin-roses/
9. Kosarevsky N.A. (1977) Art of the park landscape. Moscow: Stroyizdat, 1977 (in Russian).
10. Versilin N. M. (1949) Traveling with domestic plants. Moscow: Detgiz, 1949. 297p. (in Russian).
11. Kozlova P.O. (2007) Preparation of roses for wintering. House garden city, Kyiv, 2007. №10. P. 16, 17 (in Ukrainian).
12. Goleniya V. (2005) Preparation of roses for shelter for the winter. My beautiful garden, Kyiv, 2005. № 10. P. 22-23 (in Ukrainian).
13. Mitin V.V. (1993) Introduction of wild rose to the forest-steppe of Ukraine. K.: Naukova dumka, 1993. 63 p. (in Ukrainian).
14. Polishchuk V.V. (2015) Using species of Rosa L. when creating a space-spatial composition of a small garden: Abstracts of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference: Prospects for the development of forestry and horticulture. Uman: UNUS, 2015. P. 155-157 (in Ukrainian).
15. Grechanik R.M. (2004) Using roses in greenery and ornamental horticulture. Scientific Bulletin, 2004. № 14.4. P. 23 (in Ukrainian).
шй
ш
Г. M. Господаренко удк 664.68+664.641.12:631.526.3
доктор с.-г. наук,
професор кафедри arpoxiMiT i
фунтознавства, Уманський нацюнальний университет сад1вництва (м. Умань), УкраТна
В. В. Любич
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри технологи збер1гання i переробки зерна, Уманський нацюнальний ушверситет сад1вництва (м. Умань), УкраТна
I. О. Полянецька
кандидат с.-г. наук, ст. викладач кафедри генетики, селекцп росл и н i бютехнологи, Уманський нацюнальний ушверситет сад1вництва (м. Умань), УкраТна E-mail: Polyanetska@gmail.ua
В. В. HoeiKOB
кандидат техшчних наук, ст. викладач кафедри технологи збер1гання i переробки зерна, Уманський нацюнальний ушверситет сад1вництва (м. Умань), УкраТна
ФОРМУВАННЯ ЯКОСТ1 КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБ1В 13 БОРОШНА ПШЕНИЦЬ Р13НИХ COPTIB I Л1Н1Й
Анотацт. Проведено кул'шарне оц'шювання кондитерських вироб'т з борошна сорт!в i л'ш'м пшеницi м'якоТ, еф'юпсько)' та щ'шьноколосо)'. Доведено, що кулшарна оц'шка печива цукрового та б'юкв'па ¡стотно змшюеться залежно в'щ сорту та л'шп пшеницi, на яюсть яких найбшьше впливае шдекс деформацп клейковини.
В'щношення д'/аметру печива з борошна сорт'/в i лшш пшеницi до його товщини змшюеться в'щ 1 до 9 бал'т. Оц'шка поверхш печива - в 'щ З до 9 бал'т, вигляд злому - в 'щ 5 до 9, проте кол'/р - в 'щ 7 до 9 бал'т. 1з досл'щжуваних сорт'т i л'ш'ш пшеницi найвищу кулшарну оц'мку (8-9 бал'т) мае печиво, отримане з борошна сорт'т Кулундинка, Панношкус, л'т'ш Еф'юпська 1, LPP 1314 i NAK61/12. Загальна оц'шка печива решти сорт'т i л'ш'т низька та змшюеться в'щ 4,0 до 6,5 бал 'т.
Порист'/сть за крупшстю пор змшюеться в'щ 7 (з середн'/ми товстост'шними порами, що займають до 25 % м'якуша) до 9 бал'т (з др1бними товстост'шними порами), а поверхня та порист'/сть за р'тном'/ршстю розм'щення пор не змшюеться i становить 9 бал'т. Загальна оц'шка кексу також дуже висока - 8,3-9,0 бал'т.
Загальна оцшка 6iCKBira висока - 7,5-9,0 бал'!В, а найвищу отримано з борошна сорт'т Панношкус, Кулундинка, л'шш Еф'юпська 1, LPP 2793, LPP 1314 i NAK61/12.
Найб'тьший об'ем 6iCKBiTa отримано з борошна сорту Кулундинка - 392 см3 л'ш'м Еф 'юпська 1 - 390, LPP 2793 - 389 i NAK61/12 - 393 см3 або на 5-8 % б'шьше пор'тняно з стандартом - 372 см3. Об'ем бюкв!та на р 'тш стандарту отримано з борошна сорт'т Ужинок, Славна, Щедра нива, Емер'шо, Лупус, Ac Meckinon, Чорноброва, пшениц} щ'шьноколосо)', л'ш'ш,
