CC BY
28
УДК 632.78:634.1 Зав. кафедри Л.В. Попова, канд. бюл. наук;
доц. С.О. Петренко, канд. с.-г. наук; астр. В.С. Чуйко -Одеський державний аграрний ушверситет НАН Украти
ВПЛИВ ПОЗАКОРЕНЕВОГО ПЩЖИВЛЕННЯ М1КРОДОБРИВАМИ НА ПРОДУКТИВШСТЬ I СТ1ЙК1СТЬ ДО ХВОРОБ ГРУШ1 В УМОВАХ
СТЕПУ П1ВН1ЧНО-ЗАХ1ДНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я УКРА1НИ
Застосування мiкродобрива Вуксал Мжроплант у дозi 3 л/га сприяе шдвищенню в 3 рази стшкосп дослiджуваних сорйв грушi Таврiйська та Марш до прояву хвороби пар-шi на зав'язях та лисп. Вуксал Мжроплант у рекомендованш дoзi сприяе збшьшенню уpoжайнocтi гpушi сортш Тавpiйcька та Маpiя на 57,5 та 67,5 % вщповщно, поргвняно з контролем, та мае незначну тенденцiю до збiльшення маси плодш дocлiджуваних copтiв. Встановлено, що застосування суспензп Вуксал Мiкpoплант (3 л/га) у насадженнях гру-шi позитивно позначаеться на якост плoдiв, показниках плодоношення, що своею чер-гою, призводить до збiльшення вpoжайнocтi та сприяе шдвищенню конкурентоспромож-нocтi продукци.
Ключовi слова: мiкpoдoбpивo, Вуксал Мiкpoплант, груша, макро- та мiкpoелементи.
Плодовi насадження в УкраМ займають значну площу, спектр культур в яких залежить вiд клшатичних умов i мiсцевих агрокультурних традицiй. Про-вiдна роль у садiвництвi належить груш^ плоди яко! мiстять яблучну, винну, ли-монну та iншi оргашчш кислоти, цукор (глюкозу, сахарозу та ш.), вiтамiни С, А, В, каротин та пектиновi речовини, мжроелементи, ефiрне масло й iншi речовини. Продукщю грушi також застосовують як сировину для переробно! промисловостi (харчово!, медично', парфумерно!). Але дотепер втрати врожаю як у якiсному, так i в кiлькiсному вимiрах ктотш, що знижуе рентабельнiсть всieí галузi [1-3].
Неможливо досягти високо! продуктивной плодових насаджень без ви-користання збалансовано! системи добрив, яка вiдрiзняeться вiд мiнерального живлення польових та овочевих культур. Плодовi дерева вирощують у моно-культурi протягом тривалого перiоду, вони виносять щорiчно одш й тi ж м^о-та макроелементи. Створюеться постiйна екосистема за одностороннього вико-ристання визначених чинникш родючостi. Тому, розраховуючи норми добрив, потрiбно враховувати забезпечення елементами живлення грунту, потребу в них та використання окремими породами на тих чи шших пiдщепах та навиъ сортами плодових рослин. Система добрив мае забезпечувати високу врожайшсть плодових культур за високо! якосп продукцií, позитивний баланс основних по-казникгв родючостi грунту та бути економiчно обгрунтованою. Вона мае створи-ти оптимальнi умови живлення макро- та мжроелементами, оскшьки фiзiологiч-на роль кожного iз них е дуже специфiчною [4].
Аналiз науково! лiтератури свiдчить, що дефiцит або надлишок будь-яко-го елемента мшерального живлення призводить до порушення обмшу речовин, а також до зменшення продуктивной плодових культур. Це вiзуально помiтно у змiнах росту вегетативних i репродуктивних органiв рослин та нагромадження !х бiомаси. При цьому нестача чи надлишок елементiв живлення зумовлеш не тшь-ки загальним рiвнем !х вмiсту в грунп, а й спiввiдношенням мiж рiзними !х формами, властивостями грунту i забезпеченiстю грунтового середовища шшими елементами та речовинами, що впливають на життедiяльнiсть рослин i засво-ювальну здатнiсть коренево! системи [5, 6].
Плодовi культури для синтезу оргашчних речовин, необхвдних для фор-мування надземно! i коренево! систем врожаю, вбирають з грунту бшьше 70-ти хiмiчних елементш, iз яких найважливiшим е м^оелементи - сiрка, магнiй, за-лiзо, бор, марганець, цинк, молiбден та мда. Наявнi системи удобрения плодо-вих культур спрямованi на внесення поживних речовин у грунт (кореневе т-дживления). У вегетацiйнi перюди з недостатньою кiлькiстю опадiв ефектив-нiсть кореневих пiдживлень низька, оскшьки добрива, внесенi у пересушений шар грунту, практично недоступш для коренево!' системи рослин. Такий дисбаланс мшерального живлення в саду можна усунути використанням позакорене-вого внесення добрив, що сприяе проникненню поживних речовин через надзем-нi частини рослини (стебла, листки, плоди) в юннш формi [7, 8]. Одним iз таких препаратав для позакореневого шдживлення дерев е суспензия Вуксал Мжроп-лант, до складу яко! входять макро- та мiкроелемеити: N - 7,5 %, К20 - 4,5 %, Mg0 (маса до об'ему), В - 4,5 г/л, Си - 7,5 г/л, Ге - 15 г/л, Мп - 22,5 г/л, Мо -0,15 г/л, Zn - 15 г/л, 8 - 78 г/л.
1з лтратури вiдомо, що за нестачi азоту послаблюеться рiст, змен-шуеться сумарне нагромадження бiомаси та спiввiдношення мiж надземною час-тиною i кореневою системою плодових рослин. Дефiцит азоту знижуе продук-тивнiсть фотосинтезу рослин, що зумовлено зменшенням площi асишляцшно! поверхнi листюв i вмiсту в них хлорофшу. Це призводить до з^бнення листюв та змiни забарвлення на свiтло-зелене. При цьому скорочуеться перюд активного функцiонувания листюв ^ як наслiдок - передчасне опадання. Оптимальне забез-печення плодових рослин сполуками мiнерального азоту пiдтримуе високу про-дуктивнiсть старо!' плодово! деревини та наростання ново!, сприяе зав'язуванню плодав i зменшенню !х осипання, полiпшуе диференцiювания квiткових бруньок та закладання майбутньо! врожайностi. Дефiцит фосфору спричиняе послаблен-ня росту коренево! системи, п галуження, рiст молодих пагошв, особливо на мо-лодих плодових культурах. Листя дрiбнiшае, набувае неприродного темно-зеленого забарвлення iз пурпуровим та бронзовим вiдтiнками i восени передчасно опадае. Навеснi затримуеться розпускання бруньок, особливо бiчних, та попр-шуеться вiдновлення вегетацií. Фосфор сприяе швидшому вступу рослин у пло-доношення, стимулюе процеси заплвднення, формування та визр1вання плодiв i тканин. Пiдвищуе морозостiйкiсть плодових багаторiчних культур. За дефiциту залiза гальмуеться або припиняеться синтез хлорофiлу та ростових речовин -ауксинiв плодових рослин, що призводить до появи хлорозу листюв. Симптоми дефiциту залiза проявляються на молодих листках. Довготривалий дефiцит заль за призводить до вiдмирання верх1вок пагонiв та рiзкого зниження загально! продуктивностi рослин. Бор бере участь у сиш^ вуглевод1в, !х перетвореннях та транспортуваннi. Сприяе нагромадженню у рослинах вiтамiнiв - аскорбшово! кислоти, тiамiну, рибофлавiну. За дефщиту бору на плодових культурах уповшь-нюеться рiст, спостерiгаеться почорншня точок росту та !х вiдмирання. Мiдь входить до складу багатьох ферменпв або активуе !х дда. Цi ферменти важливi для процеав обмiну речовин, фотосинтезу, дихання, азотного обмшу у рослинах та функцш нуклешових кислот. Однiею з ознак нестачi мiдi в плодових деревах е всихання верх1вок пагонiв та зменшення цвiтiния. За дефiциту цинку може проявлятися "розетковiсть" у плодових дерев. Значно знижуеться продуктив-нкть насаджень [9].
Природна родючкть грунтiв, вiдповiдно й забезпечення рослин елемента-ми живлення в повному обсязi проявляеться за сприятливого водного, теплового та пов^яного режимк. Плодоносш культури виносять за рiк вщ 1 га до 704 кг мшеральних речовин, зокрема: залiза - 900 г, бору - до 450 г, марганцю - близь-ко 100 г, цинку - 80-90 г, мвд - 70-80 г [4-10]. Найбкьше плодовi культури виносять елементи живлення у першш половинi вегетацií - фазi цвiтiния, росту па-гонiв i плодав, закладання генеративних бруньок. У другiй половинi вегетацií потреба в мшеральних речовинах зменшуеться, але тривае навiть пiсля опадання листя. Поглинеш в цей перiод елементи живлення використовують на синтез речовин, яш вiдкладаються у стовбурi, плках, коренях та витрачаються рано навес-нi до початку активно! дкльносп коренево! системи. За достатнього забезпечен-ня елементами живлення плодовi культури активно ростуть, розвивають здорову шарувату поверхню, мають високу продуктивнiсть i високу якiсть плодав [10].
Мета нашого дослщження - визначити вплив позакоренево внесеного добрива - суспензи Вуксал Мiкроплант (3 л/га) на показники плодоношення та стiйкiсть до пошкоджень паршею вегетативних i генеративних оргашв грушi.
Методика дослщження. Дослщження здiйснено в насадженнях грушi протягом 2013-2014 рр. у СТОВ "Виноградна лоза", яке розташоване в Бкяшсь-кому р-нi Одесько! обл. Загальна площа пiд багаторiчними насадженнями грушi в господарствi становить 58 га.
Об'ект дослщження - насадження грушi двох сортiв - Таврiйська та Марк на шдщеш Айва ВА-29. Схема садiння 4x2,5 м (1000 дер/га). Сад закладено весною 2010 р. Формування крони - вкьноростуча пальмета.
Схема дослщу: осшнш сорт Таврiйська: 1. Контроль (без обробок) 2. Оброблення Вуксал Мкроплантом 0,3 % концентрацií (3 л/га); зимовий сорт Марк: 1. Контроль (без обробок) 2. Оброблення Вуксал Мкроплантом 0,3 % концен-трацií (3 л/га). Дерева грушi обробляли 4 рази гiдравлiчним оприскувачем ОГ-101-01 "Марс-16" ДСТУ 2274-93 (ГОСТ 22999-93) у таю термши (фенофази):
• 1-ше оброблення - травень (ростучi пагони мають 4-6 листюв);
• 2-ге оброблення - червень (перед третьою хвилею опадання зав'язi);
• 3-те оброблення - серпень (за 30-40 дтв до збирально!' стиглостi плодiв);
• 4-те оброблення - кiнець вересня (пiсля збирання урожаю), пiсля визрiвання тканин.
У кожному варiаитi було по 9 облкових дерев, висаджених систематич-ним методом по 3 дерева в кожнш з трьох повторiв.
Усi облiки проведено у 2013-2014 рр. вщповвдно до загальноприйнятих методик [10]. Урожай облiкових дерев визначено шляхом пiдрахунку на них на початку вересня кшькосп плодiв з подальшим множенням на середню масу плоду. Урожайнiсть визначено за масою зiбраних плодiв грушi з одного гектара на-саджень. Середню масу плод1в визначено зважуванням 100 плод1в, взятих пiд-ряд. Статистичний обробiток дослiджуваних даних здшснено за критерiем дос-товiрностi Ст'юдента [11].
Результати дослвдження. Дослiджено вплив мкродобрива Вуксал Мiк-роплант в дозi 3 л/га на пошкодження хворобою паршi грушi (Fusicladium рт-пит Гск1., Venturia pirina Aderh.) зав'язi та листя грушi сорпв Таврiйська та Ма-р1я. Встановлено, що кiлькiсть пошкоджених зав'язей на насадженнях грушi сорту Тавршська для контрольних дерев (без оброблення) становила 12,7 %, однак у
разi застосування мiкродобрива Вуксал Мiкроплант у дозi 3 л/га частка пошко-джених зав'язей становила 4,9 %, що в 2,5 раза менше, порiвняно з контрольни-ми показниками цього сорту (рис. 1).
Тавршська Тавршська Мар1я Мар1я Тавршська Тавршська Мар1я Мар1я (контроль) (контроль) (контроль) (контроль)
Сорти групп
Рис. 1. Показники плодоношення насаджень груши урожайшсть та маса плоЫв, % для сортiв Тавршська i Марiя за 2013-2014рр. у разi обробки Вуксал Мтроплантом (3 л/га), nорiвняно з контрольними значеннями (без обробки), при Р>0,05
Виявлено, що кшьюсть пошкоджених зав'язей на насадженнях грушi сорту Марiя для контрольних дерев (без оброблення) становила 10,7 %, а в разi застосування мкродобрива Вуксал Мiкроплант у дозi 3 л/га частка пошкоджених зав'язей паршею грушi становила 3,8 %, тобто в 2,8 раза менше, порiвняно з контрольними показниками цього сорту (див. рис. 1).
О^м цього, вивчено вплив мкродобрива Вуксал Мкроплант в дозi 3 л/га на пошкоджешсть листя паршею дослщжуваних сортiв грушi. Встановле-но, що для контрольних дерев груш сорту Тавршська (яю не обробляли мкро-добривом) пошкодженiсть паршею листя становила 24,2 %, а для дерев цього сорту, що обробляли Вуксал Мкроплантом у дозi 3 л/га - пошкодження листя паршею становило 7 %, що в 3,5 раза менше, шж у дерев без оброблення. Анало-гiчний ефект впливу мiкродобрива Вуксал Мiкроплант на прояв хвороби паршi грушi спостережено на деревах сорту Марк. Так, на деревах грушi без оброблення (контроль) уражешсть листя паршею становила 19,4 %, а на оброблених Вуксал Мкроплантом частка ураженого листя зменшилась у 3,2 раза i становила 6 % (див. рис. 1). Отже, застосування мкродобрива Вуксал Мкроплант у рекомендованы дозi 3 л/га сприяе тдвищенню стiйкостi дослiджуваних сортiв грушi Тавршська та Марiя до паршi на зав'язях та лисп в 3 рази.
Вивчено вплив мкродобрива Вуксал Мкроплант на показники плодоношення: урожайшсть та масу плодiв груш дослщжуваних сорпв. Встановлено, що застосування цього мкродобрива сприяе збшьшенню урожайносп на 57,5 % сорту грушi Тавршська, порiвняно з контролем (без оброблення), на 67,5 % зрос-тае урожайшсть сорту Марк, порiвнюючи з насадженнями без оброблення. Од-нак, варто зазначити, що застосування мкродобрива Вуксал Мкроплант майже не впливае на масу плодiв сорпв грушi Марiя та Таврiйська, що призводить до незначного Тх збтьшення тiльки на 3,8 i 11,2 % вщповщно, порiвняно з контролем, однак ця рiзниця не е статистично достовiрною (рис. 2).
Таким чином, застосування мкродобрива Вуксал Мкроплант у рекомен-дованш дозi сприяе збiльшенню урожайностi грушi сорпв Таврiйська та Марiя на 57,5 та 67,5 % вщповщно, порiвняно з контролем, та мае незначну тенденцiю до зб1льшення маси плодiв дослiджуваних сортiв.
Цзав'язь ^ лисп "
я 24,2
1 319,4
-- -.12,7 г* 10,7 ✓
Т
•1- 4,9 ш 1
Тавршська Тавршська Мар1я Мар1я Тавршська Тавршська Мар1я Мар1я (без обробки) (без обробки) (без обробки) (без обробки)
Сорти групп
Рис. 2. Ефективтсть впливу мжродобрива Вуксал МЫроплант (3 л/га) на
пошкодження зав ^ та листя на деревах грушi сортiв Тавршська i Марiя, порiвняно з контрольними даними, при Р>0,05
Висновки:
1. Виявлено, що застосування мжродобрива Вуксал Мкроплант у дозi 3 л/га сприяе шдвищенню в 3 рази стшкост дослщжуваних сорта грушi Тавршська та Марiя до прояву хвороби паршi на зав'язях та листь Застосування мк-родобрива Вуксал Мкроплант у рекомендованiй дозi сприяе збiльшенню урожайностi грушi сорта Тавршська та Марiя на 57,5 та 67,5 % вщповщно, порiвняно з контролем, та мае незначну тенденцию до збiльшення маси пло-дiв дослiджуваних сортiв.
2. Встановлено, що застосування суспензп Вуксал Мiкроплант (3 л/га) у наса-дженнях грушi позитивно позначаеться на якост плодiв, показниках плодо-ношення, що, своею чергою, призводить до збшьшення врожайностi та сприяе пiдвищенню конкурентоспроможност продукцп, тому збалансова-ний комплекс мкроелемента Вуксал Мiкроплант необхiдно рекомендувати в системi захисту плодових культур, зокрема груша, в умовах Степу Швшч-но-Захiдного Причорномор'я УкраУни.
Лггература
1. Дмитренко Н.М. Захист яблунi // Карантин i захист рослин : зб. наук. пращ. / Н.М. Дмит-ренко. - 2012. - № 11(196). - С. 13-16.
2. Гродський В.А. Мотторинг садових листокруток у яблуневих садах Степово! зони Укра-!ни // Захист i карантин рослин : зб. наук. праць / В.А. Гродський, Т.М. Неверовська. - 2004. -Вип. 50. - С. 308-312.
3. Симонов АС. Овочiвництво i плодшництво / АС. Симонов, В.К. Родюнов, Ю.В. Криса-нов та ш; за ред. А.С. Симонова. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1986. - 398 с.
4. Ермакова А. А. Эффективность некорневых подкормок микроэлементами плодовых культур, выращиваемых на разных агрохимических фонах / А. А. Ермакова // Агрохимический вестник : сб. науч. тр. - 2003. - № 1. - С. 32-33.
5. Пономаренко СП. Еколопчт аспекти застосування регулят^в росту рослин / СП. По-номаренко // Збiрник наукових праць Умансько! державно! с.-г. академп, 2001. - С. 56-65.
6. Рябцева ТВ. Применение в саду яблони биологических и минеральных удобрений при разных системах содержаний междурядий / Т.В. Рябцева // Плодоводство : науч. труды / Национальная академия наук Беларуси, Ин-т плодоводства НАН Беларуси. - п. Самохваловичи, 2004 - Т. 16. - С. 119-126.
7. Булыгин С.Ю. Микроэлементы в сельском хозяйстве / С.Ю. Булыгин, Л.Ф. Демишев В.А. Доронин и др.; под ред. С.Ю. Булыгина. - Днепропетровск : Изд-во "Сч", 2007. - 100 с.
8. Тарасов В.Н. Розеточность яблони на Юге Украины и меры борьбы с ней / В Н. Тарасов В.Д. Наумов, АН. Журавлева и др.; под ред. В.А. Власюка. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1980. - С 203-210.
9. Ванек Г. Атлас болезней и вредителей плодовых, ягодных, овощных культур и винограда / Г. Ванек, ВН. Корчагин, Л.Г. Тер-Симонян и др.; под ред. В.Э. Савздарг и В. Пуллманова. - М Изд-во "Колос", 1975. - С. 20-32.
10. Трибель С.О. Методики випробовування i застосування пестицидов / С.О. Трибель, Д.Д. Огарьова, М.П. Секун, О.О. 1ващенко та ш.; за ред. проф. С.О. Трибеля. - К. : Вид-во "Свiт", 2001. - 448 с.
11. Лапач С.Н. Статистические методы в биологических исследованиях с использованием Excel / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - К. : Изд-во "Морион", 2001. - 408 с.
ПоповаЛ.В., Петренко С.О., Чуйко В.С. Влияние внекорневого подкорма микроудобрениями на продуктивность и устойчивость к болезням груши в условиях степи северо-западного Причерноморья Украины
Применение микроудобрения Вуксал Микроплант в дозе 3 л/га способствует повышению в 3 раза стойкости исследуемых сортов груши Таврийская и Мария к проявлению болезни парши на завязях и листьях. Применение микроудобрения Вуксал Микроп-лант в рекомендованной дозе способствует увеличению урожайности груши сортов Таврийская и Мария на 57,5 и 67,5 % соответственно, по сравнению с контролем, и имеет незначительную тенденцию к увеличению массы плодов исследуемых сортов. Установлено, что применение суспензии Вуксал Микроплант (3 л/га) в насаждениях груши положительно сказывается на качестве плодов, показателях плодоношения, которое, в свою очередь, приводит к увеличению урожайности и способствует повышению конкурентоспособности продукции.
Ключевые слова: микроудобрение, Вуксал Микроплант, груша, макро- и микроэлементы.
Popova L.V., Petrenko S.O., Chuiko V.S. The Influence of Foliar Feeding up by Microfertilizers on Pear Productivity and Disease Resistance in the Steppe Conditions of Ukraine Northwest Black Sea Region
Foliar application of microfertilizer of Vuksal Mikroplant in a dose 3 l/ga is instrumental in 3 times increase of firmness of the probed sorts of pear of Tavriyskaya and Maria to the display of illness of scab on ovaries and leaves. The application of microfertilizer of Vuksal Mikroplant in the recommended dose is instrumental in the increase of the productivity of pear of Tavriyskaya and Maria sorts on 57.5 and 67.5 % accordingly, as compared to control, and has an insignificant tendency to the increase of weight of garden-stuffs of the probed sorts. It is set that application of suspension of Vuksal Mikroplant (3 l/ga) in planting of pear positively influences the quality of garden-stuffs, indexes of fruiting which in same queue results in the increase of the productivity and instrumental in the increase of сompetitiveness products.
Keywords: microfertilizer, Vuxal Mikroplant, pear, macro- and microelements.
УДК 581.526.35(292. 452) Проф. Л.М. Фельбаба-Клушина, д-р бюл. наук -
Ужгородський наЦональний ушверситет
ДИНАМ1КА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ ОЛ1ГОТРОФНИХ БОЛ1Т УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
За остант десятирiччя ол^отрофт болота Закарпаття зазнали iстотних змш шд впливом природних та антропогенних чинннюв. Дослщжено змши флористичного складу ф^оценозгв за 10 роюв та поргвняно !х iз ранше опублжованими даними. На основi геоботашчних описгв, виконаних на мошторпнгових площах у перюд 2003-2013 рр., ви-явлено збщнення видового складу брюфлори олтотрофних мохiв i судинних рослин, по-яву атлантичних видiв сфагшв, швазвд лучних видiв i деревних порщ широко! еколопч-но! ампл^ди, шсуляризацвд i фрагментацвд !х рослинного покриву.
Ключовi слова: Украшсью Карпати, Закарпаття, олтотрофш болота, флористич-ний склад, угруповання, динамжа рослинносп.
Вступ. Ще у середиш минулого столитя внаслiдок господарськоУ дяль-ностi у верхiв'У р. Тиса спостеркалися глибою змiни складу i структури лковоУ,
