CC BY
12Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-2. С. 121-130.
УДК 343.985
СУТН1СТЬ, ВИДИ ТА КЛАСИФ1КАЦ1Я СПОСОБ1В РОЗГОЛОШЕННЯ ПРОФЕС1ЙНИХ ТАбМНИЦЬ
Резткова Г. I.
Науково-достдний тститут вивчення проблем злочинностг шет академжа В. В. Сташиса НащональноТ академи правовых наук УкраТни
м. Хартв, УкраТна
У статп ан^зуються визначення поняття «розголошення» як самостшного способу вчинення злочишв щодо професшних таемниць, дослвджуеться його структура. Пропонуеться авторське визначення поняття «розголошення професшних таемниць», виокремлюються його ознаки як способу вчинення злочишв. Розроблено класифжащю способгв учинення злочишв щодо розголошення професшних таемниць.
Ключов1 слова: професшна таемниця; розголошення; споиб учинення злочину; класифжащя.
На тепер ученими-кримшалютами не розроблена окрема кримшалютична методика з розслщування злочишв щодо розголошення професшних таемниць. Проте статистика зареестрованих правопорушень в Укра!ш за с1чень - листопад 2013 р.1 свщчить, про практичну доцшьшсть кримшалютичного дослщження злочишв щодо розголошення професшних таемниць, зокрема про необхщшсть забезпечити науко-во-обгрунтованими методичними рекомендащями д1яльшсть правоохоронних ор-гашв з розслщування названо! категорп злочишв. Кримшалютика, виконуючи свою службову функщю, мае запропонувати систему окремих м1жродових кримшалютич-них методик розслщування злочишв щодо розголошення професшних таемниць. Основою формування ще! системи окремих кримшалютичних методик мае стати
'Примтка. Статистика кримгнальних правопорушень, що повязан з розголошенням професшних таемниць, за сгчень - листопад 2013 року свгдчить, що зареестровано таку ктьюсть правопорушень:
1) розголошення вгдомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вгрусом Iму-нодефщиту людини чи тшо! невилжовно! тфекцшно! хвороби (ст. 132 КК Украти) - 3; 2) незаконне розголошення лгкарсько! таемниц (ст. 145 КК Украти) - 6; 3) порушення таемниц листування, те-лефонних розмов, телеграфно! чи тшо! кореспонденцп, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер (ст. 163 КК Укра!ни) - 17; 4) розголошення таемниц усиновлення (удочертня) (ст. 168 КК Укра!ни) - 12; 5) порушення недоторканностг приватного життя (ст. 182 КК Украти) - 158; 6) умисне порушення вимог законодавства про запобггання та протидж легалгзацп (вгдмиванню) до-ходгв, одержаних злочинним шляхом, або фгнансування тероризму (ст. 209-1 КК Украти) - 3; 7) незаконне збирання з метою використання або використання вгдомостей, що становлять комерцшну або банкгвську таемницю (ст. 231 КК Укра!ни) - 20; 8) розголошення комерцшно! або банювсько! таемниц (ст. 232 КК Укра!ни) - 15; 9) незаконне використання тсайдерсько! тформацп (ст. 232-1 КК Укра!-ни) - 0; 10) розголошення вгдомостей про заходи безпеки щодо особи, взято! тд захист (ст. 381 КК Укра!ни) - 2; 10) розголошення даних досудового слгдства або дгзнання (ст. 387КК Укра!ни) -17. (Див.: Сдиний звт про кримтальт правопорушення Форма № 1 (мгсячна) затв. наказом ГПУ вгд 23 жовтня 2012 р. № 100 за погодженням з Держстатом Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Ыф:// www.gp.gov.ua/ua/stst2011.html?dir id=110381&libid= 100820&c=edit&_c=fo. - Заголовокз екрана).
кримшалютична характеристика злочишв щодо розголошення професшних таемни-ць. Важливе значення для тако! системи окремих кримiналiстичних методик мають способи розголошення професiйних таемниць як самостшний структурний елемент кримшалютично! характеристики злочинiв щодо розголошення професшних таемниць. Саме !х дослщження дозволяе обрати тi шляхи i методи, якi забезпечать ефек-тивнють розслiдування злочинiв щодо розголошення професшних таемниць.
Встановлення ди або бездiяльностi у процесi розслiдування нерозривно пов'язано iз встановленням способу вчинення злочину. ДИ завжди вчиняеться тим чи шшим способом [1, с. 18]. Спошб злочину як одна iз найважливiших ознак злочину свщ-чить про якюну своерiднiсть злочинного посягання та вказуе на те як, яким чином, шляхом використання яких сил та знарядь суб'ект здшснюе суспiльно небезпечне дiяння, яке визнаеться злочином [2, с. 17]. Дослщження способiв вчинення злочинiв е важливою передумовою розробки науково! методики розслщування злочинiв [1, с. 21]. Отже, для виршення завдання з розбудови кримшалютично! характеристики злочишв щодо розголошення професшних таемниць першочерговим е встановлення сутносп категори «розголошення» як окремого способу вчинення злочинних пося-гань на шформащю з обмеженим доступом.
Для окреслення всього рiзноманiття проявiв злочинних посягань на iнформацiю з обмеженим доступом, що становить предмет рiзних видiв таемниць, законодавець використовуе низку термшв, зокрема такi як: «незаконне збирання», «незаконне використання», «порушення», «розповсюдження», «розголошення» вказано! шформа-цл. Термiн «розголошення», як вщповщний спосiб вчинення злочину, згадуеться у чотирнадцятьох диспозицiях статей Кримiнального кодексу Укра!ни. Проте законодавець не надае будь-яких пояснень, яю ж саме ди, або, можливо, i бездiяльнiсть, необхiдно визнавати кримiнально караним розголошенням. Отже, за таких умов не-обхщно дослiдити iснуючи визначення поняття «розголошення», що мiстяться як у науково-практичних коментарях до КК Украши, так i не чисельних монографiчних дослiдженнях окремих кримiнально-правових та кримшалютичних питань щодо особливостей злочинних посягань на певш види таемниць.
Проанатзувавши визначення поняття «розголошення», яке мютяться у науко-во-практичних коментарях до КК Украши, можливо констатувати, що на сьогодш вщ-сутне едине розумшня сутностi дослiджуваного поняття. Так, кожне з визначень зо-середжуе увагу на перелiченi окремих способiв розголошення певних таемниць. Так, наприклад, розголошення - це протиправне ознайомлення iз цiею iнформацiею шшо! особи, якiй цi вiдомостi не повинш бути переданi [3, с. 82]. Це визначення вказуе лише на ознайомлення як окремий спошб доведення таемнищ до вiдома сторонньо! особи. Ще в одному визначенш розголошення, зокрема лшарсько! таемницi, наголошуеться на незаконному повiдомленнi iншiй особi (особам) ще! шформацп. У цьому визначеш використовуеться термiн повiдомлення як окремий спошб розголошення певних таемниць [3, с. 104]. Отже, поняття «розголошення», що мютяться у науково-практичних коментарях до КК Украши, визначаеться сьогодш через рiзнi термши, таю як: «ознайомлення» [3, с. 82], «повщомлення» [3, с. 104], «доведення» [4, с. 143], «передача» [3, с. 387], «оприлюднення» [5, с. 10-11], яю за своею суттю е окремими способами доведення до вщома стороншх ошб шформацп з обмеженим доступом.
Аналiз юнуючих монографiчних дослiджень, що присвяченi як проблемам кримшально-правово! вiдповiдальностi за посягання на певш таeмницi, так i кримшалютичним аспектам забезпечення збереження певно! шформацп у таемнищ, дозволив дiйти висновку щодо вщсутност единого, комплексного визначення поняття «розголошення». Так, шд розголошенням комерцiйноï або банкiвськоï таемнищ Радутний О. Е. розумiе доведення ïï будь-яким способом до вщома сторонньоï особи за умов вщсутност на це законних пiдстав [6, с. 143]. Надане визначення, на нашу думку, розкривае сутшсть поняття «розголошення» лише з погляду кримшально-пра-вових питань. Сучасш ж кримшалютичш дослщження окремих проблем, пов'яза-них iз розслiдуванням злочинiв щодо розголошення певних вцщв таемниць, надають дещо спрощенi визначення поняттю «розголошення» як окремому способу вчинення злочину. Так, Новшова М. О. шд розголошенням даних попереднього розслщуван-ня розумiе оприлюднення таких вiдомостей без згоди суб'екта розслщування, не-залежно вщ форми такого повiдомлення, ix передачi чи доведення до вiдома хоча б одше].' сторонньоï особи, що спричинило настання будь-яких наслiдкiв [5, с. 10-11]. Бшьшу абстрактнiсть мае визначення надане Люогором В. Г. Так, на думку автора, розголошення вщомостей - це вчинення посадовою особою таких дш, у результат яких вiдомостi, що не шдлягають розголошенню, стають або можуть стати надбан-ням iншиx осiб [7, с. 32]. Таким чином, сьогодш у науковш лiтературi вiдсутне едине визначення поняття «розголошення», що зумовлюе необхщшсть його етимологiчно-го тлумачення.
Словники надають таю тлумачення слова «розголосити»: «..зробити вiдомим всiм шляхом сповiщення, вшм скрiзь оголосити, розказати про що-небудь, розповсюдити що-небудь» [8, с. 643], так само - оголосити, розповсюдити (чутки, плгтки), розказати багатьом, зробити повселюдним [9, с. 23]. Наведеш визначення спонукають до лопч-ного висновку про те, що людина, лише вступивши у спшкування з шшими особами, може довести що-небудь до \х вiдома. Спiлкування е иею категорiю, що дослщжуеть-ся рiзними науками, проте задля досягнення мети цiеï статтi, а саме визначення сут-ностi поняття «розголошення» як способу вчинення злочину, необхщно звернутись до загальноï психологи, яка всесторонньо дослщжуе це явище.
Комушкативною стороною будь-якого спiлкування е процес обмiну iнформацiею. В умовах спшкування шформащя формуеться, передаеться, уточнюеться, тобто вщ-буваеться не простий рух шформацп вщ однiеï особи до шшо].', а активний обмiн нею. Обмш iнформацiею - це одна з основних функцiй спiлкування [10, с. 33, 39]. Так, на думку Бодалева О. О., спшкування - це завжди взаемодiя людей, за якою вони шзнають один одного, вступають в тi чи iншi взаемовiдносини, у процесi якого мiж ними встановлюеться певне взаемне звернення (поведiнка, яка обираеться учасника-ми спiлкування) [14, с. 11-12]. Найбшьш очевидним засобом передачi шформацп шд час спiлкування е мовлення людини. Основною функцiею мовлення е комушкативна (або функцiя спiлкування), яка передбачае використання мови для передачi iнформацiï. Проте необх1дно пам'ятати, що мовленневе спшкування е лише ланкою (мовленневою ланкою) у цшсному акп людського спшкування [10, с. 39]. За таких умов, варто по-годитись з Паригшим Б. Д., який зазначае, що спшкування (у широкому сена) - це багатогранний процес, який може бути одночасно i процесом взаемоди iндивiдiв, i
шформацшним процесом, i вщношенням людей один до одного, i процесом 1хнього взаемовпливу один на одного, i процесом 1хнього спiвпереживання та взаеморозумшня [12, с. 178]. Таким чином, розголошення професшних таемниць як психолопчна взае-модiя осiб проявляеться тд час спiлкування (у широкому сенш) мiж його учасниками. Способи розголошення професшних таемниць - це система дш тд час спiлкування, яка передбачае незаконний обмш iнформацiею обмеженого доступу, що вщбуваеться за допомогою рiзних способiв та засобiв (мовленневих, технiчних тощо), у результатi чого ця iнформацiя доводиться до вщома стороннiх осiб. Отже, можливо виокремити певш ознаки розголошення як способу вчинення посягання на професiйнi таемнищ. По-перше, розголошення як акт спшкування, передбачае взаемодiю мiж злочинцем та шшими особами, яка може бути безпосередньою або опосередкованою. По-друге, предметом взаемодп (спiлкування) стае професiйна таемниця. По-трете, наслщком та-ко! взаемодп е те, що професiйна таемниця стае вщомою стороннiй особi, тобто тш, яка не мае законних пiдстав доступу до не!. По-четверте, обмiн iнформацiею, що складае предмет професшно! таемницi, е незаконним, тобто порушуе законну заборону розголошення шформацп з обмеженим доступом.
У методищ розслiдування злочинiв доцiльно розрiзняти спосiб пiдготовки до вчинення злочину, спосiб учинення злочину, а також спошб його приховування [1, с. 18-19]. Розголошення, будучи актом психолопчно! взаемодп, може виявлятись як у одиничнш д^', так i у œ^^i таких дiй. Ди, що утворюють розголошення як спошб злочинного посягання на професiйнi таемнищ, певним чином впорядковаш вщповщ-но до мети дiяльностi злочинця та утворюють певну структуру способу злочину як самостшно! системи. Таким чином, розголошення професшних таемниць, як спошб злочину е збiрним поняттям i може включати систему дiй щодо шдготовки, вчинення, а також приховування ще! категорiï злочинiв.
Пщ готуванням до злочину розумiеться шдшукування або пристосування засобiв чи знарядь, шдшукування сшвучасниюв або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також шше умисне створення умов для вчинення злочину (ст. 14 КК Украь ни). Споаб готування у злочинах щодо розголошення професшних таемниць може включати окремi дп з вербування спiвучасникiв (iнформаторiв), зi збирання (у т. ч. ко-пiювання), а також зберпання iнформацiï з обмеженим доступом, з метою подальшого доведення ïï до вщома стороншх осiб. Пiд збиранням iнформацiï розумiють вчинення дiй, спрямованих на отримання вiдомостей, що становлять таемницю2. Так, у злочинах щодо розголошення професшних таемниць збирання шформацп з обмеженим доступом мае мюце не завжди. Незаконне ж зберпання шформацп - це будь-яю ди, пов'я-занi з утриманням iнформацiï обмеженого доступу у володшш злочинця незалежно вiд його тривалосп, проте з подальшим ïï доведенням до вiдома стороннiх осiб.
Споаб учинення злочину (modus operandi system) свщчить про те, як, яким чином особа вчиняе небезпечне дiяння, якi прийоми, методи i засоби вона застосовуе
2Примтка. Съогодт у зв'язку з науково-техшчним прогресом, поширення набули ргзт способи збору тформацй з обмеженим доступом. Так, найбыъш доступний спосгб згбрати тформацж це ïï скопж-вати. Прикладом може слугувати потрапляння фотокотй протоколгв допиту свгдтву засоби масовоï тформацй. Цкаво, що цг протоколи мгстятъ попередження про обов'язок свгдкгв не розголошувати вгдомостг, яю безпосереднъо стосуютъся сут1 кримталъного провадження та процесуалъних дгй.
для цього [13, с. 276]. Так, злочини щодо розголошення професшних таемниць най-часпше вчиняються шляхом дш, i лише в окремих випадках - шляхом бездiяльностi3. Загалом, способи вчинення злочишв щодо розголошення професшних таемниць мо-жуть виявлятись, по-перше, у дiяx щодо порушення встановленого законом порядку використання шформацп з обмеженим доступом, внаслщок чого вона розголошуеть-ся. Порушення порядку використання може виявлятись як у формi активноï, так i пасивноï ди (бездiяльнiсть), що порушують конкретш правила, спецiально вста-новленi для охорони професiйноï таемнищ, яка мютиться у документах, або в шших носiяx, внаслiдок чого вона стае вщомою стороннiм особам. Наприклад, у зв'язку з порушенням правил зберпання використання та вщправлення документiв, що мiстять банкiвську таемницю, зокрема непозначення таких документiв (у т. ч. електронних) грифом «Банювська таемниця», або ж нехтування внутршшм зв'язком пiд час пере-дачi такоï iнформацiï, банкiвська таемниця була доведена до вщома стороннix оаб. Так, за даними експертiв почаспшали випадки призначення комп'ютерно-теxнiчниx експертиз у справах щодо несанкщонованого списання грошових кош^в з раxункiв. Причиною цього е недбале ставлення користувачiв до зберпання паролiв до клю-чiв електронного цифрового пiдпису (ЕЦП) та системи «Ктент-банк», якi мiстять банювську таемницю [14, с. 107].
По-друге, способи вчинення злочишв щодо розголошення професшних таемниць можуть виявлятись у незаконному доведет до вщома сторонньо'1 особи такоï ш-формацп. Причому способи такого доведення iнформацiï можуть бути рiзноманiтни-ми, зокрема повщомлення, сповiщення, оголошення, поширення, розповсюдження, оприлюднення, передача, збут. Таким чином, практичне дослiдження способiв вчинення злочишв щодо розголошення професшних таемниць демонструе множиннють дiянь, якi визнаються кримшально караним розголошенням. Це зумовлюе актуаль-нiсть розробки класифiкацiï всix юнуючих способiв вчинення злочинiв щодо розголошення професшних таемниць.
Психолопчний процес обмiну будь-якою iнформацiею передбачае використання певних засобiв задля доведення ïï до вiдома особи. Першим критерiем класифша-цп способiв учинення розголошення професшних таемниць е засоби, за допомогою яких вщбувалось розголошення. Розголошення професшних таемниць може здшс-нюватись за допомогою вербальних i невербальних засобiв. Вербальт (лат. verbalis - усний, словесний) - це мовш засоби спiлкування. Людське мовлення юнуе не шак-ше, як у рамках мови, що являе собою систему знаюв, яю служать засобом людського спшкування, розумовоï дiяльностi, способом вираження самосвiдомостi особистостi, а також передачi i збереження iнформацiï. Одиницею вимiру мови, ïï елементар-ною цеглинкою е слово [10, с. 34]. Слово як спошб вчинення злочину, зазначае О. Н. Колесшченко, може бути вимовлено злочинцем усно, безпосередньо впливаючи на потерпшого та шших ошб [1, с. 19]. Невербальне ж спшкування не передбачае використання звукового мовлення, природньоï мови в якосп засобу спшкування. Не-
3Примтка. Це може виявлятись у ненадежному зберггант документгв (у широкому сенсг), чи не усунент тих обставин, що сприяли ознайомленню з певними документами, яю мгстять професшну
таемницю. Наприклад, лгкар забувае зачинити двер1 у кабтет, в якому у доступному мгсцг, на столг,
знаходяться результати аналгзгв на виявлення зараження В1Л чи тшо1 невилжовно1 хвороби.
вербальне - це спшкування за допомогою мiмiки, жеспв та пантомiмiки, через прямi сенсорнi чи тiлеснi контакти [15, с. 516]. Мова жеспв - самостшна мова, яка виникла природно або була штучно створена, що складаеться з комбiнацiï жеспв, кожен з яких виробляеться руками в поеднанш з мiмiкою, формою або рухом роту i губ, а також у поеднанш з положенням корпусу тша. Ця мова, в основному, використову-ються задля спшкування з людьми, яю мають порушення слуху.
Другою пiдставою класифшацп способiв розголошення професiйних таемниць можливо визнати опосередковашсть спiлкування, пiд час якого шформащя з обмеженим доступом доводиться до вщома сторонньо1' особи. Будь-яке спшкування може вщбуватись на основi особистих контактiв i безпосереднього сприйняття однiеï лю-дини шшою, тобто прямого спiлкування, або ж вщбуваеться через посередниюв, якими можуть бути iншi люди, тобто непрямого спшкування. Так, якщо спшкування здшснюеться за допомогою природних органiв, якi наданi живiй ierori природою, то таке спшкування е безпосередшм. Проте, якщо спшкування пов'язане з використанням спецiальних засобiв i знарядь4 для органiзацiï спшкування та обмiну iнформацiею, то воно називаеться опосередкованим [16].
Третьою пщставою класифiкацiï способiв розголошення професiйних таемниць е кшьюсть осiб, до вщома яких була доведена професшна таемниця. Розголошення як акт спшкування передбачае певну взаемодда людей. Спiлкування ж рiвною мiрою е соцiальним та iндивiдуальним явищем [13, с. 39]. Так, Бодалев О. О. виокремлюе таю види спiлкування, як мiжособистiсне, спiлкування особистостi з рiзними спшьнотами, а також спiлкування цих спшьнот мiж собою [11, с. 10]. Так, за кшькктю осiб, до вщома яких було доведено професшну таемницю, можливо виокремити розголошення вчи-нене тд час мiжособистiсного, групового6, масового спiлкування. При цьому дшсне мiжособистiсне спiлкування, зазначае Бодалев О. О., - це завжди дiалогiчне спшкуван-ня, що передбачае актившсть обох його учасникiв [11, с. 11-12]. Отже, за актившстю одного з суб'ек^в спiлкування мiжособистiсне розголошення професiйних таемниць може мати як форму дiалогу, так i монологу. Варто зазначити, що активне спшкування мiж особами може мати як одноразовий, так i систематичний характер. Активне та систематичне спшкування ошб у злочинах щодо розголошення професшних таемниць мае мюце при неодноразовому звернеш сторонньо1' особи з метою отримати ш-формацiю з обмеженим доступом. Це можливо простежити у випадках розголошення слщчо1' таемницi (даних оперативно-розшуково1' дiяльностi, досудового слiдства). Так, Маслов О. С. зазначае, що поширення отримали випадки цiлеспрямованих «вербуваль-них пiдходiв» кримiнальних структур до слiдчих та оперативних спiвробiтникiв, якi е
5Примтка. Так, обвинувачений М. зателефонував зг свого стацюнарного телефону на домашнш номер телефону Л., якому умисно розголосив таемницю усиновлення. (Див. Вирок Тетпвсъкого районного суду Киïвсъкоï области, в(д 11 листопада 2008 року, №1-194 (№ у СДРСР: 9000885).
6Примтка. Прикладом розголошення nрофесiйноï таемнищ груш осгб, може слугувати перший в
Укран випадок притягнення в 2013 роц до кримiналъноï вiдnовiдалъностi за ст. 132 КК Украти особи за розголошення В1Л-статусу особи. Так, особою, при безпосереднъому стлкуванш з людъми на батъ-твсъких зборах у школi, було розголошено В1Л-статус дитини. Суд визнав винним медпращвника, поз-бавив його права займатися медичною практикою строком на один рж, i оштрафував його.
представниками рiзниx правоохоронних вiдомств, з метою отримання «шформатора» кримiнальниx структур [17, с. 14]. При цьому, як правило, наголошуе Люогор В. Г., таю ди iнформаторiв е суворо конспiративнi. За даними науковця 20% iз виявлених оргаш-заторiв злочинних угруповань мали радникiв iз числа правоохоронних оргашв [7, с. 48], що, безумовно, передбачае постiйну та активну взаемодда обох сторiн.
Детермiнуючий вплив як на змют спiлкування, так i на його форму справляють права та обов'язки, яю мае кожний конкретний учасник дiяльностi. Бшьш того, зазна-чае Бодалев О. О., характер такого спшкування багато в чому буде залежати вщ сту-пеня засвоення кожним з них сво1х прав та обов'язюв, готовносп та бажання тд-порядкувати свою дiяльнiсть закону [11, с. 11]. Так, у злочинах щодо розголошення професшних таемниць названа особливють проявляеться у тому, що особа злочинця, яка розумiе свш обов'язок зi збереження вiдповiдноï iнформацiï у таемнищ, може дiяти як таемно, так i вщкрито. Вiдповiдно, четвертою тдставою класифiкацiï спо-собiв вчинення розголошення професшних таемниць е характер дш злочинниця (вщкрито, таемно). Важливе значення при цьому вiдiграють мотив та мета, яких бажае досягти злочинець, розголошуючи професшну таемницю. Так, Люогор В. Г. зазначае, що мотив i мета розголошення таемнищ досудового слщства належать до тих суб'ективних факторiв, яю мають вирiшальне значення при виборi засобiв та прийомiв досягнення мети, визначають характер i спрямування дш особи щодо розголошення шформацп [7, с. 30-31]. У результат проведеного автором особисто-го штерв'ювання слiдчиx правоохоронних органiв МВС, СБУ, прокуратури Украши було встановлено, що? переважно, якщо особа злочинця переслщуе низькi мотиви, наприклад, мотиви помсти певнш особi, то найчаспше вона вгдрито розголошуе таемницю. Особа ж, яка переслщуе корисливi мотиви, наприклад, матергального збагачення за рахунок розголошення професiйноï таемницi, найчастiше дiе таемно, бажаючи зберегти свою професшну дiяльнiсть незаплямованою7.
П'ятою пiдставою класифшацп способiв розголошення професiйниx таемниць е вид спшкування, шд час якого до вщома сторонньоï особи доводиться професшна таемниця. Так, розголошення професшних таемниць може мати мюце як пщ час неформального (побутового), так i пщ час дшового (професiйного) спiлкування.
Шостою пiдставою для класифшацп способiв розголошення професiйниx таемниць е змют спшкування, пщ час якого вщбуваеться розголошення професiйниx таемни-
7Примтка. Наприклад, у кримтальному проваджеш за обвинувачення громадянина Л. у вчинент зло-4uuie за статтями 163, 361-2 КК Украши було встановлено, що тформащя з обмеженим доступом, а саме таемниця зв'язку, ноаем яко1 був мобыьний оператор, незаконно була збута Л. за матерiальну ви-нагороду. Уходi з'ясування обставин ii «витоку» було встановлено, що до операторамобыьного зв'язку надтшло лише одне звернення щодо надання вказаноi шформацп, тщатором якого був один з пращвниюв правоохоронних оргатв. За результатами проведеного службового роз^дування вiдносно вказаного пра-щвника правоохоронного органу не було встановлено причетних оаб до «витоку» таемниц зв'язку. Таким чином, урозглянутому випадку особа використовуючи свог профестш права та обов'язки дiяла «таемно», що ускладнило роз^дування злочину щодо розголошення професшног таемнищ. (Див.: матерiалu архiвноi крuмiнальноi справи Кигвськогорайонного суду м. Харкова, № 1 -1091/11/09).
8Примтка. Наприклад, це може бути оприлюднення або демонстрування фото-, вгдеоматергалгв чи звукозапиав; надання документгв (у широкому сена), якг мгстять професшну таемницю, у т.ч. ïx котй, сторонтм особам.
ць. За цим критерiем можливо виокремити матерiальне та дiяльнiсне розголошення. Способи матерiального розголошення професiйних таемниць передбачають обмiн предметами чи документами, яю мiстять iнформацiю обмеженого доступу8. Дiяльнiснi способи вчинення злочинiв щодо розголошення професшних таемниць передбачають вчинення певних дш, операцiй, яю призводять до того, що шформащя з обмеженим доступом стае вщома стороннш особ^ а також вплив злочинця на предмет злочинного посягання (зокрема, незаконне кошювання та поширення документiв чи шших носiïв професiйних таемниць).
Приховування злочишв е одшею з форм протиди розслiдуванню. Спосiб приховування злочину тюно пов'язаний зi способом вчинення злочину [1, с. 19]. Так, спошб приховування (або маскування) у злочинах щодо розголошення професшних таемниць може включати маскування факту незаконного розголошення фактом вчинення шбито шшого злочину, наприклад, службово1' недбалост певно1' особи, наприклад, щодо зберпання певних докуменпв, або ж взагалi викраден-ням останшх.
Отже, розголошення професiйних таемниць як спошб злочину е , i охоплюе трiа-ду: спосiб готування до вчинення злочину, спосiб вчинення, а також спошб приховування злочишв. При цьому спошб злочину не завжди мае повну структуру [13, с. 275]. Перш за все, це пояснюеться особливостями предмета злочинного посягання за дослщжуваною категорiею кримшальних проваджень. Йдеться про рiзновид само1' iнформацiï з обмеженим доступом (текстова, звукова, вiзуальна тощо), яка становить професшну таемницю. Тому що саме вона як предмет посягання детермiнуе обрання способу готування, вчинення й приховування злочину9. Так, вчиняючи злочини щодо розголошення професшних таемниць, особа може вдаватись до ди iз готування та приховування злочину, або ж взагат вщмовитись вщ них дш.
Таким чином, розголошення професшних таемниць як спошб учинення злочину мае психолопчну природу, що проявляеться у взаемодiï мiж учасниками спшкування. Спошб розголошення професiйних таемниць - це система дш тд час спiлкування, яка передбачае незаконний обмш iнформацiею обмеженого доступу, що вщбуваеться за допомогою рiзних способiв та засобiв (мовленневих, технiчних тощо), у результат чого така шформащя доводиться до вщома стороншх осiб. Розроблена класифiкацiя способiв розголошення професшних таемниць включае шють пiдстав, завдяки яким виокремлено таю види: вербальш та невербальш; прямi та непрямц безпосереднi та опосередкованi; мiжособистiснi, груповi та масовi; таемнi та вщкрип; неформальнi (побутовi) та дiловi (професшш); матерiальнi та дiяльнiснi.
Список лггератури:
1. Колесниченко А. Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступления : конспект лекций по советской криминалистике / А. Н. Колесниченко ; Харьковский юридический институт. Кафедра криминалистики. - Х. : Юрид. ин-т, 1965. - 47 с.
9Примтка. Наприклад, якщо професшна таемниця, що зафжсована на певному носи, то злочинецъ з скотювавши ïï може залишивши при цъому певт miди (речовi або електронт), ят у подалъшому мо-жутъ бути знищено. Проте якщо професшна таемниця вiдображена лише iдеалъноу nам'ятi особи, то злочинецъ, як правило, не вдаетъся до дт щодо готування та приховування злочину.
2. Панов Н. И., Щур Б. В. Об изучении способа совершения преступления в науках криминального цикла: междисциплинарный подход / Н. И. Панов, Б. В. Щур // Криминалист первопечатный. - 2013. -№ 6. - C. 17-33.
3. Тацш В. Я. Кримшальний кодекс Украши. Науково-практичний коментар : у 2 т. / за заг. ред. В. Я. Тацш, В. П. Пшонки, В. I. Боргсова, В. I. Тютюпна. - 5-те вид. - Х. : Право, 2013. - Т. 2: Особлива частина. - 1416 с.
4. Радутний О. Е. Кримшальна вщповщальшсть за незаконне збирання, використання та розголошення вщомостей, що становлять комерцшну або банювську таемницю : монограф1я / О. Е. Радутний.
- Х. : Ксшон, 2008. - 202 с.
5. Новикова М. А. Расследование разглашения данных предварительного расследования и сведений о мерах безопасности, применяемых в отношении участников уголовного судопроизводства : автореф. дис. на соискание учён. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика; оперативно-розыскная деятельность» / М. А. Новикова ; Академия управления МВД России. - М., 2009. - 23 с.
6. Радутний О. Е. Кримшальна вщповщальшсть за незаконне збирання, використання та розголошення вщомостей, що становлять комерцшну або банювську таемницю : монограф1я / О. Е. Радутний.
- Х. : Ксшон, 2008. - С. 143.
7. Шсогор В. Г. Кримшалютичне забезпечення збереження таемнищ досудового слщства : на-ук.-практич. поабник / В. Г. Шсогор ; М-во внутр. справ Украши. Юрид. акад. - Д. : Юрид. акад. МВС Украши, 2005. -156 с.
8. Ожегов С. И. Словарь русского языка: 70000 слов / С. И. Ожегов ; под ред. Н. Ю. Шведова. - 23-е изд. - М. : Рус. яз., 1991. - 915 с.
9. Даль В. Толковый словарь живого Великорусского язика / В. Даль. - М. : Рус. яз., 1980. - Т. IV. - С. 683.
10. Удалова Л. Д. Теор1я та практика отримання вербальноï шформацп у кримшальному процеа Украши : монограф1я / Л. Д. Удалова. - К : Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2005. - 324 с.
11. Бодалев А. А. Психология общения: Избранные психологические труды / А. А. Бодалев. - М. : Издательство МОДЭК, МПСИ, 2007. - С. 256.
12. Парыгин Б. Д. Основы социально-психологической теории / Б. Д. Парыгин. - М., 1971. - 352 с.
13. Шеттько В. Ю. Кримшалгстика : тдручник / [В. Ю. Шеттько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель та ш.] ; за ред. проф. В. Ю. Шеттька. - 4-е вид. - Х. : Право, 2008. - С. 464.
14. Билык А. С. Проведение экспертизы при несанкционированном переводе средств в системе «Клиент-банк» / А. С. Билык // Актуальш питання судовоï експертизи та кримшалютики : матер1али мiжнародноï науково-практичноï конференцп, присвяченоï 90-р1ччю створення Харювського науко-во-дослщного шституту судових експертиз 1м. Засл. проф. М. С. Бокар1уса (Хар^, 7-8 листопада 2013 року). - Х. : Право, 2013. - С. 107-108.
15. Немов Р. С. Психология : учеб. [для высш. учеб. заведений] : в 3 кн. / Р. С. Немов - 4-е изд. - М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. - Кн. 1: Общие основы психологии. - 688 с.
16. Рыжковская Т. Л. Основы психологии и педагогики / Т. Л. Рыжковская. - Режим доступа. - [Электронный ресурс] : http://psyera.ru/vidy-obshcheniya-1192.htm.
17. Маслов А. Е. Следственная тайна как средство преодоления противодействия расследованию : автореф. дис. на соискание учён. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика; оперативно-розыскная деятельность» / А. Е. Маслов ; Воронеж. гос. ун-т. - Воронеж, 2001. - 24 с.
Резникова А. И. Сущность, виды и классификация способов разглашения профессиональных тайн / А. И Резникова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. Т. - 26 (65). № 2-2. - С. 121-130.
В статье анализируется определение понятия разглашения как самостоятельного способа совершения преступлений в отношении профессиональных тайн, исследуется его структура. Предлагается авторское определение понятия «разглашение профессиональных тайн», выделяются его признаки как отдельного способа совершения преступлений. Разработана классификация способов совершения преступлений относительно разглашения профессиональных тайн.
Ключевые слова: профессиональная тайна; разглашение, способ совершения преступления; классификация.
THE ESSENCE, TYPES AND CLASSIFICATION OF METHODS OF DISCLOSURE OF THE
PROFESSIONAL SECRESY
Reznikova H. I.
Research Institute Study of Crime Problems named after Academician V. V. Stashys National Academy of Legal Sciences of Ukraine, Kharkov, Ukraine
The problem of keeping a professional secret is of long old standing. The concept of professional secret and the issues of criminal responsibility for the disclosure of professional secrecy have not been studied comprehensively yet. However, it is the question of urgent importance. The professional secrecy is a general obligation not to disclose secrets, imposed on all persons that, due to their professional status, have access to such secrets. It is an obligation of public order and deontology, sanctioned by criminal law and by disciplinary measures. So, methods of the disclosure of the professional secrets is a system of actions during the communication, which involves the illegal exchange of information with limited access, is using various ways and means (speech, technical, etc.), so this information is made available to unauthorized persons. Thus, the signs of the «disclosure» of the professional secrets as the methods of the committing a crime, is including: the interaction between the offender and other persons who may be direct or indirect; the object of the interaction (communication) is a professional secret; professional secret becomes known to a third person who has no legitimate grounds to access it; the exchange of professional secrecy is illegal. So, this method of the committing of a crime connected with the professional secrecy has a psychological nature. The classification of the methods of the committing the crimes as to the disclosure of the professional secrets include: verbal and non-verbal, direct or indirect, immediate and mediated, interpersonal, group and mass, clandestine or open, informal (domestic) and business (professional) material and activity.
Key words: professional secrecy, disclosure, method of the committing a crime, classification.
