8. Benefiting from globalization. Transport sector contribution and policy challenges / 17th International Symposium on Transport Economics and Policy // Introductory Reports and Summary of Discussions. 25-27 october 2006. - 466 p.
9. Рибчук А.В. Глобальна виробнича шфраструктура в OTcreMi св^ового господарства / А.В. Рибчук // Актуальт проблеми економши. - 2009. - № 1(91). - С. 49-58.
10. Хахлюк А.М. 1нфраструктурт галузi у св^овому господарсга : пвдручник / А.М. Хахлюк / за ред. А.С. Фшпенко. - К. : Вид-во '"Либвдь", 2001. - С. 273-294.
11. Илья Могилевкин. Глобальная инфраструктура: механизм движения в будуще : монография / И.М. Могилевкин. - М. : Изд-во "Магистр". - 2010. - 317 с.
Вата З.1. Роль совместных операционных программ в развитии производственной инфраструктуры новых стран Европейского Союза
Исследовано влияние секторных операционных программ на развитие производственной инфраструктуры новых стран ЕС. Проанализирована практика развитых стран в становлении и развитии региональных инфраструктурных программ и использования их потенциала в различных областях общественной и экономической жизни.
Ключевые слова: региональная производственная инфраструктура, секторные операционные программы, Европейское сообщество, диспропорция в уровнях развития регионов, Структурные фонды, европейская политика сплочения.
Vata Z.I. The role of sectoral operational programs in the development of industrial infrastructure of the new EU countries
The impact of sectoral operational programs for the development of industrial infrastructure of the new EU countries is examined in the article. Analyzed the practice of developed countries in development of regional infrastructure programs and their potential use in various fields of social and economic life
Keywords: regional industrial infrastructure. sectoral operational programs,, European Community, disproportion in levels of regional development, Structural Funds, European Cohesion policy _
УДК330.34.01 Доц. О.Я. Галущак, канд. екон. наук;
здобувач Н.Ю. Жаровська - ТернопЫьський НТУ м. 1вана Пулюя
СУТН1СТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ОЦ1НЮВАННЯ ВПЛИВУ ШНОВАЦШ НА ВИТРАТИ МАШИНОБУД1ВНИХ
пвдприемств
Розкрито важливють оцшювання впливу шновацш на витрати машинобудiвних тдприемств. Проаналiзовано динамшу кшькосп шновацшно активних тдприемств Украши. Сформовано стадп шновацшного процесу машинобудiвних тдприемств.
Ключов1 слова: шновацп, машинобудування, витрати, дохщ.
Постановка проблеми. Оцшювання впливу шновацш на витрати е питанням, яке потребуе виршення, \ е одним 1з найскладшших об'еклв досль дження. Економша Украши залишаеться несприятливою до науково-техшч-них нововведень через низький р1вень виробничо! бази промисловост та слабке фшансування державою науково-дослщних та дослщно-конструк-торських розробок. У сво!х працях [1-3] вчеш висловлюють думку, що змши базового продукту, а тим бшьше нов1 розробки, можуть значною м1рою збшьшувати витрати на виробництво, а вщсутшсть розрахунюв ефективного впровадження шновацш пов'язана не лише 1з браком квашфжацшних пращв-ниюв, але й вщсутшстю досвщу роботи у под1бнш сферь Тому для досль
дження впливу шновацш на витрати машинобудiвних шдприемств потрiбно чiтко проаналiзувати фiнансовi можливост^ дослiдити стади iнновацiйного процесу та подальший розвиток шдприемства, яке стало на шлях шнова-цiйного розвитку.
Аналiз останнiх публiкацiй. Теоретичнi та практичш аспекти впливу iнновацiй на витрати шдприемств дослщжено у працях таких зарубiжних та украшських вчених: Дж. Шим, Дж. Сигел, Б. Данилишина, В. Гееця, С. 1лля-шенка, О. Кузьмiна, С. Князя, О. Волково! та iнших.
Незважаючи на безлiч наукових проблем, пов'язаних з iнновацiями та витратами в 1хнш реалiзаци, окремi аспекти у сучаснш економiчнiй науцi за-лишились маловивченими i невирiшеними. Так, очевидна недостатшсть ком-плексних економiчних розробок, питань створення i ефективного викорис-тання iнновацiйного продукту в машинобудуванш. Зокрема, е потреба в бшьш глибокому теоретичному вивченнi оцiнювання впливу шноваци на витрати машинобудiвних шдприемств.
Мета роботи - ощнити вплив шновацш на витрати машинобудiвних шдприемств, охарактеризувати стади iнновацiйного процесу та виявити нап-рямки оптимiзацil науково-дослщницьких розробок.
Основний змiст. Однiею iз основних галузей, яка мае найбiльшi пер-спективи стати рушiйною силою в шновацшному розвитку держави, е маши-нобудування. Машинобудiвний комплекс охоплюе два десятки спецiалiзова-них галузей. Вш е основою важко! шдустри й вiдiграе вирiшальну роль у створенш матерiально-технiчноl бази. Випускаючи знаряддя пращ для рiзних галузей народного господарства, машинобудування реалiзуе досягнення на-уково-технiчного прогресу i забезпечуе комплексну мехашзащю та автомати-зацiю виробництва.
1нновацшна дiяльнiсть машинобудiвних пiдприемств передбачае пос-тiйний розвиток та змшу видiв творчо! працi, яка впливае на оновлення про-дукцil та технологи виробництва. Впровадження шновацш на шдприемсга е складним процесом трансформаци новоотриманих iдей та знань. Для усшш-ного економiчного розвитку машинобудiвних пiдприемств необхiдно пiдтри-мувати та реалiзовувати сучаснi досягнення науково-технiчного прогресу, що дасть змогу зменшити витрати на виробництво продукци та шдвищити И кон-курентоспроможнiсть.
В шновацшному середовишд iснуе багато розробок, готових до впровадження у виробництво i спрямованих на тдвищення конкурентоспроможностi та зменшення витрат. Однак треба зазначити i те, що недостатне швестування у машинобудiвну галузь веде до технiчноl деградацil виробництва. У се-редньотермiновiй перспективi не очжуеться значного приросту iнвестицiй у технолопчному переоснашеннi машинобудiвного комплексу, оскшьки на низькому рiвнi залишаються швестицшш можливостi нацiональних банкiв. До причин, що гальмують реалiзацiю iнновацiйноl дiяльностi, належить також скорочення фiнансування фундаментальних дослiджень. Участь держави (кошти держбюджету та мюцевих бюджетiв) в шновацшнш дiяльностi непри-пустимо незначна (на рiвнi 1 % вiд загального обсягу фiнансування iнновацiй).
Одшею iз основних цiлей формування бюджету на шдприемствi е зменшення витрат. На сьогодш машинобудiвнi пiдприемства зможуть висто-яти та зменшити сво! витрати тiльки завдяки впровадженню найбiльш ефек-тивних iнновацiй [4]. Загалом, iнновацiя на машинобудiвному пiдприемствi -це змша технологи та оргашзаци виробництва, якi безпосередньо впливають на продуктившсть i е бiльш ефективним використанням ресуршв. 1нноваци значною мiрою впливають i на витрати. Оскшьки машинобудування належить до найбiльш матерiаломiстких i енергомiстких галузей, то впровадження шно-вацiй на пiдприемствах сприятиме зменшенню витрат на сировину, матерiали, паливо, а також витрат на утримання та експлуатащю устаткування.
Шд час впровадження iнновацiй потрiбно чгтко проаналiзувати фшан-совий стан шдприемства та визначити витрати, якi виникнуть у процес впровадження новгтшх технологiй.
Розглянемо стади iнновацiйного процесу на машинобудiвних шд-приемствах (рис.).
Рис. Стади шновацшного процесу на машинобудiвних тдприемствах
Прим1тка: сформовано на основ1 матер1ал1в авторських дослщжень.
На нашу думку, перша, друга i третя стади е найважлившими у впро-вадженнi iнновацiй. Адже за чгткого аналiзу формування ще1, дослщження ринку iнновацiйних розробок та формуванш концепци можна чiтко побачи-ти, чи допоможе впровадження шновацш зменшити витрати машинобудiв-них пiдприемств. Четверта стадiя полягае у визначеннi витрат на впровадження шновацш та пошуку джерел фшансування тими шдприемствами, якi впроваджують нововведення. Це можуть бути власш фiнансовi ресурси, кош-ти украшських або iноземних iнвесторiв. У разi залучення iнвестицiй маши-нобудiвнi пiдприемства повиннi чiтко усвщомлювати, на який ризик вони йдуть при цьому, тому потрiбно встановити ефектившсть нововведення i це е п'ята стадiя. Наступнi двi стади, а саме проектно-конструкторськ розробки та
експериментальш дослщження дадуть змогу зробити перш1 висновки щодо майбутньо! ефективност нововведення. У процес експериментальних досль джень можна виконати анашз щодо ефективност впроваджувано! шноваци на шдприемств1 шляхом випуску невелико! парти шновацшного товару. Впровадження шноваци - це восьма стад1я. Вона полягае у виготовленш готово! шновацшно! продукци, яка тсля анал1зу та вивчення вс1х попередшх етатв дасть змогу прийняти в1рне р1шення щодо впровадження нововведення у сершне виробництво. Кшцева стад1я шновацшного процесу е отримання доходу. Загалом, ч1тко оргашзований шновацшний процес дасть змогу маши-нобуд1вним шдприемствам впроваджувати нововведення. При цьому реально зменшити затрати, як на сам1 шноваци, так { на подальше !х впровадження.
Очевидно, що для реал1зацн шновацшних процеЫв необхщш значш швестицшт ресурси. Досвщ св1дчить, що переконати швестора, а в майбутньому { споживача, можна лише через обгрунтування переваг нововведення перед конкурентами, шляхом забезпечення вищо! якост (кращих експлуатацшних параметр1в). Водночас тдвищення якост потребуе { вщпо-вщних витрат, школи нав1ть значних. Наголосимо, що характерною особли-вютю останшх роюв е збшьшення витрат на науково-дослщш та конструк-торськ роботи великих ф1рм. Незважаючи на позитивш змши в загальних об-сягах фшансування шновацшно! д1яльност1, частка витрат на фшансування науково-дослщних { дослщно-конструкторських робгг продовжуе зменшува-тися. На нашу думку, фшансовий фактор та стан власних базових технологш е основним гальм1вним чинником, який не дае змоги розвиватись машинобу-д1вний галузь
Витрати машинобуд1вних тдприемств повинш бути оптим1зованими, але який р1вень витрат е оптимальним? Багато кер1вниюв тдприемств нама-гаються виршувати це питання. Як показуе практика, результат не завжди задовшьний [5]. Якщо шдприемство складне за структурою, кер1вництво не може об'ективно оцшити необхщшсть тих або шших витрат для певно! дшян-ки виробничого процесу. Необдумане зменшення витрат "зверху" е небезпеч-ним для д1яльност1 машинобуд1вних тдприемств.
На сьогодн важлива роль у визначенн впливу шновацш на витрати належить анал1зу дослщницько! д1яльност1 машинобудування, тому потр1бно здшснювати ретельне та постшне оцшювання потреб ринку, виявляти спосо-би !хнього задоволення. Врахування потреб ринку призводить до змши акценту вщ кшьюсно! до яюсно! сторони д1яльност1 тдприемств.
Статистичн дат (табл. ) свщчать про зменшення кшькосл шновацшно активних машинобуд1вних тдприемств [6]. Якщо пор1вняти дат за 2007 р. з 2006 р., то ми бачимо, що чисельшсть шновацшно активних тдприемств зменшилась на 3,1 % (23,3-20,2 %). Найбшьш шновацшно актив-ним у щ роки е виробництво машин та устаткування у 2007 р. У наступн роки, а саме 2009-2008 рр., помггне поступове зниження активност машинобу-д1вних тдприемств на 0,4 % (20,8-21,2 %).
Табл. К1льк1сть шновацшно активних машинобудiвних тдприемств.
2006 2007 2008 2009
усьо-го ввдсотав до загаль-но! кшь-костi тдприемств усьо-го ввдсотшв до загаль-но! кшь-кост пiд-приемств усьо-го ввдсотшв до загаль-но! кшь-кост пiд-приемств усьо-го ввдсотшв до за-гально! кiлькостi пд-приемств
Машинобудування 360 20,2 421 23,3 400 21,2 392 20,8
виробництво машин та ус-таткування 157 16,7 189 20,0 174 17,8 171 17,5
виробництво електричного та оптичного устаткування 132 24, 162 27,6 156 25,3 152 24,9
виробництво транспортних засобiв та устаткування 68 22,7 70 25,0 70 23,8 69 23,0
Гальмiвним чинником для розвитку машинобудування е невеликi об-сяги iнвестицiй в цю галузь. Основними джерелами швестицш у цiй галузi е власш кошти - близько 70 %, кредити банюв - 15 %, кошти державного бюджету - 10 % та шоземш швестици - 5 %. Для покращення фiнансових ре-зультатiв дiяльностi та конкурентоспроможност продукцп потрiбно шдви-щувати iнновацiйну активнiсть машинобудiвно! галузi.
У машинобудiвному комплексi спостерiгаеться зниження шновацшно! активностi, повiльний розвиток пiдгалузей машинобудування, значний обсяг виробництва в тшьовому секторь Галузь мае низький рiвень рентабельностi та недостатнiсть власних кош^в для фiнансування свое! дiяльностi. Bd пере-лiченi вади призводять до попршення матерiально-технiчно! забезпеченостi, спрацьованостi основних засобiв. Розвиток машинобудування потребуе кон-кретних заходiв з боку держави, а не тшьки написання державних програм тдтримки цiе! галузi без ч^кого визначення джерел !хнього фшансування.
Створення умов для iнновацiйного розвитку машинобудiвного комплексу Укра!ни безпосередньо пов'язане iз застосуванням нормативно-право-вих, оргашзацшно-управлшських, фiнансово-економiчних, техшко-техноло-гiчних, сощальних, екологiчних, гуманiтарних, iнформацiйних важелiв та ме-тодiв впливу. Держава повинна стимулювати й мотивувати iнновацiйну дь яльнiсть пiдприемств машинобудування, створювати необхщт умови для пiдвищення !хньо! шновацшно! активност та результативностi, забезпечува-ти реалiзацiю законодавчих iнiцiатив збереження, шдтримки та подальшого розвитку машинобудiвного комплексу.
На сьогодш перспективи розвитку шновацшно! дiяльностi в Укра!нi стають дедалi проблематичними, зокрема через втрату прюршелв у сферi розроблення, виробництва i збуту високотехнологiчного продукту. Дослщжу-
ючи стан шновацшно! дiяльностi машинобудiвних тдприемств, можна кон-статувати, що вони защкавленш у впровадженнi шноваци, проте через заста-рiлiсть основних фондiв фiзично неспроможнi до радикальних iнновaцiйних змш, а через вiдсутнiсть фiнaнсових результата неспроможнi здiйснити не-обхiдну технолопчну перебудову.
Висновки та пропозицп. Для усшшного економiчного розвитку ма-шинобудiвних тдприемств необхiдно виявляти, пiдтримувaти i реaлiзовувa-ти сучaснi досягнення техшчного прогресу, що дасть змогу знизити витрати на виробництво продукци та шдвищити !! конкурентоспроможнiсть. В умо-вах розвинено! ринково! економiки i нaявностi сильно! конкуренци у маши-нобудiвнiй гaлузi недоцiльно випускати застаршу продукцiю, нaвiть ефектив-ну у виробнищш i технiчно досконалу, яка не вщповщае потребам i запитам споживaчiв. Потрiбно постiйно шукати шляхи зменшення витрат виробниц-тва i просування на ринку продукци мaшинобудiвно! гaлузi.
Основними напрямками iнновaцiйно! дiяльностi щодо оптимiзaцi! ви-робничих витрат мaшинобудiвних тдприемств е:
• модертзащя обладнання;
• техтчне переоснащення тдприемств з використанням сучасних шнова-щйних технологш;
• впровадження у виробництво нових вид1в продукци з урахуванням мшм1за-цй' в1дход1в i можливост !хнього подальшого використання;
• розроблення нових технолопчних процешв.
Отже, мaшинобудiвнi тдприемства повиннi швидко реагувати на змь ни зовнiшнього середовища та впроваджувати досягнення науково-техшчно-го прогресу.
Лггература
1. ¡лляшенко С.М. Менеджмент та маркетингов1 дослщження шновацш : монограф1я / за заг. ред. д-р екон. наук, проф. С.М. 1лляшенка. - Суми : ВТД "Утверситетська книга", 2004. - 616 с.
2. Волкова О.1. Економша та оргашзащя шновацшно! д1яльносп : пщручник / за ред. О.1. Волкова, М.П. Денисенко. - 3-те вид. [перероб. та доп.]. - К., 2007. - 662 с.
3. Кузьмш O.G. Проблеми оцшювання i формування швестицшного потенщалу машинобуд1вних тдприемств : монограф1я / O.G. Кузьмш, С.В. Князь, Ю.О. Андр1анов. -Льв1в : Укрпол., 2008. - 236 с.
4. Кузьмш O.G. Ощнювання та регулювання шновацшно! д1яльносп в умовах трансформаци машинобуд1вних тдприемств : монограф1я / за наук. ред. проф., д-ра екон. наук О^. Кузьмша, С.В. Князя, Л.В. Марчука та im - Льв1в : Вежа i Ко, 2009. - 172 с.
5. Шим Дж. Методы управления стоимостью и анализ затрат : пер. с англ. / Дж. Шим, Дж. Г. Сигел. - М. : Изд-во "Филинь", 1996. - 344 с.
6. Наукова та шновацшна д1яльнють Укра!ни // Статистичний зб. - К. : Вид-во " Держкомстат 2008 р.
Галущак О.Я., Жаровская Н.Ю. Сущность и значение оценивания влияния инноваций на расходы машиностроительных предприятий
Раскрыта важность оценивания влияния инновации на расходы машиностроительных предприятий. Проанализирована динамика количества инновационно активных предприятий Украины. Сформирована стадия инновационного процесса машиностроительных предприятий.
Ключевые слова: инновация, машиностроение, расходы, доход.
Haluschak O.Ya., ZharovskaN.Yu. Essence and importance of innovation impact assessment on cost engineering companies
In the work the importance of evaluating the impact of innovations on the cost of engineering companies. The dynamics innovation number of active enterprises in Ukraine. Formed under the innovation process engineering companies. Keywords: innovation, engineering, costs, revenue.
УДК 338.23:336.74 Здобувач О. Ф. Дубовой; здобувач О.В. Ктдрат;
здобувач Б.1. Кабащ, канд. екон. наук - Львiвська КА
МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ТЕНДЕНЦ1Й ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ ТА ЧИННИКИ, ЩО НА НИХ
ВПЛИВАЮТЬ
Систематизовано та проаналiзовано основш чинники спаду сукупного виробництва у в^чизнянш економщ. Розроблено методику визначення тенденцш еконо-мiчного розвитку кра!ни, яка дае змогу всебiчно оцшити вплив податюв, вщраху-вань, внесюв, дотацш, субсидш, кредипв тощо на динамшу економiчних процеав.
Ключов1 слова: економiчне зростання, економiчнi реформи, криза, чинники спаду сукупного виробництва, показники економiчного розвитку краши, методика визначення тенденцш економiчного розвитку.
Постановка проблеми. Головною метою економ1чно! реформи е за-безпечення сталого економ1чного зростання. Забезпечити досягнення поставлено! мети покликана держава шляхом застосування сукупност сукупност форм, що мають стимулювальний характер. Спрямовашсть економ1чно! поль тики держави на забезпечення довготермшового економ1чного зростання потребуе детального анал1зу тенденцш економ1чного розвитку кра!ни та чин-ниюв, що !х визначають.
Питання економ1чного зростання надзвичайно складне та багатогран-не. Цю проблему вивчають Г. Башнянин [1], А. Гальчинський [2], В. Геець [3], Б. Данилишин [4], М. Дол1шнш [5], М. Крупка [6], I. Лютий [7], I. Миха-сюк [8], Л. Шостак [10], В. Ющенко [11] та ш. Проте, незважаючи на тривкий штерес до ц1е! проблеми, безл1ч !! аспект1в залишаеться недостатньо висвгг-леними та потребуе подальшого опрацювання. У сучаснш економ1чнш лгге-ратур1 вщсутня ч1тка систематизащя чинниюв, як призвели до спаду сукупного виробництва у вггчизнянш економщ, немае д1ево! методики комплексного анал1зу тенденцш економ1чного розвитку кра!ни.
Методика дослiджень. Метою роботи е анал1з чинниюв спаду сукупного виробництва у вггчизнянш економщ та розроблення методики визначення тенденцш економ1чного розвитку кра!ни.
Результати дослвдження. Ринкову трансформащю в1тчизняно! еконо-мжи було розпочато на фош глибоких структурних диспропорцш, як спри-чинили виникнення кризових явищ, що попршували економ1чну ситуащю аж до середини 1999-го року. Под1бний перюд спаду виробництва переживало бшьшють европейських кра!н, як здшснювали економ1чш реформи. Проте !м вдалося вщносно швидко подолати проблеми перехщного перюду. В Укра!ш цей процес набув затяжного характеру.