CC BY
47«етуушшим-шишаи» дадази жш / jurisprudence
89
УДК: 347
Левадна Валерш Сергйвна
студентка групи ЮД-942 Науковий KepieHUK: Полiщук Марина Геннадивна
доцент, к. ю. н.
Днтропетровський державний yHieepcumem
внyтрiшнiх справ DOI: 10.24412/2520-6990-2022-31154-89-92 СУТН1СТЬ ТА ОСОБЛИВОСТ1 НАКАЗНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ЦИВШЬНОМУ
СУДОЧИНСТВ1
Levadna Valeriya Serhiivna
a student of the YuD-942 group Supervisor:
PolishchukMaryna Hennadiivna
Associate Professor, Doctor of Jurisprudence Dnipropetrovsk State University of internal affairs
THE ESSENCE AND CHARACTERISTICS OF ORDER PROCEEDINGS IN CIVIL JURISDICTION
Анотацш.
Закон Украши «Про внесення змт до Господарського процесуального кодексу Украши, Цившьного процесуального кодексу Украши, Кодексу адмтктративного судочинства Украши та тших законодав-чих актiв» вiд 03.10.2017р. № 2147-VIII, який набув чинностi з 15.12.2017року метить чимало новел для цившьного процесу, як суди нколи не застосовували. У зв'язку з цим важливим е правильне розумтня сyтi цих нововведень та пiдготовка до Их впровадження. Одтею з таких iстотних новел е введення спрощеного позовного провадження.
Введення спрощеного позовного провадження повинно розглядатися, з одного боку, як споаб забез-печення доступу до правосуддя зарахунок зменшення судових витрат i бшьш гнучкою процедури з меншим ступенем формалгзацИ] а з iншого - як споаб скорочення державних витрат на судову систему i пiдви-щення ефективностi судового адмiнiстрyвання. У втчизнянт на'yyi проблематика спрощених прова-джень зводилась, як правило, до до^дження наказного провадження як спрощеного виду цившьного судочинства, iнодi - до заочного розгляду, що не е правильним. При цьому до цих пiр не були встановлет тдходи до розyмiння сyтностi i природи спрощеного провадження, та його спiввiдношення iз загальною позовною формою захисту цившьних прав, свобод та iнтересiв тощо.
Зате в зарyбiжнiй лiтератyрi цю категорю ттерпретують дещо ширше, вiдносячи до не'1 спрощене провадження в арбтражному сyдочинствi, окреме провадження, сумарне ршення i сумарне розгляд справи, промiжне i часткове виршення, виконавчий напис нотарiyса тощо.
Abstract.
The Law of Ukraine «On Amendments to the Economic Procedural Code of Ukraine, the Civil Procedural Code of Ukraine, the Code of Administrative Procedure of Ukraine and other legislative acts» dated 03.10.2017 No. 2147-VIII, which entered into force on 15.12.2017, contains a number of novelties for civil process that the courts have never used. In this regard, it is important to correctly understand the essence of these innovations and prepare for their implementation. One of such significant novelties is the introduction of simplified legal proceedings.
The introduction of simplified legal proceedings should be considered, on the one hand, as a way to ensure access to justice by reducing court costs and a more flexible procedure with a lower degree of formalization, and on the other hand, as a way to reduce public costs for the court system and improve the efficiency of court administration. In domestic science, the issue of simplified proceedings was reduced, as a rule, to the study of injunctive proceedings as a simplified type of civil proceedings, sometimes to absentee proceedings, which is not correct. At the same time, approaches to understanding the essence and nature of simplified proceedings and its relationship with the general legal form of protection of civil rights, freedoms and interests, etc., have not been established until now.
However, in foreign literature, this category is interpreted somewhat more broadly, referring to it simplified proceedings in arbitration proceedings, separate proceedings, summary decision and summary consideration of the case, interim and partial decision, executive inscription of a notary, etc.
90_JURISPRUDENCE / «ШУУЩЩЩУМ-ЛЩУПШИ» 2022
Ключовi слова: цившьне судочинство, позовне провадження, спрощене провадження, малозначш справи, особливостi розгляду.
Key words. civil justice, proceedings, simplified proceedings, minor cases, peculiarities of consideration.
Аналiз останшх дослвджень та публшацш.
Питання оптимiзацiï цившьного судочинства, на-прями унiфiкацiï судових процедур, обгрунтування запровадження спрощених судових процедур розг-лядалися в роботах таких украшських та росшських учених, як С.С. Бичкова, Ю.Ю. Грибанов, 1.О. 1за-рова, В.В. Комаров, Ю.В. Навроцька, П.1. Радченко, Н.Ю. Сакара, В.1. Тертишнков, 1.В. Удальцова, С.Я. Фурса, О.О. Штефан та ш.
Мета дано1 статтi полягае у проведенш комплексного анал1зу правово1 природи, сутностi, оз-нак та процедури спрощеного позовного прова-дження у цившьному судочинствi.
Виклад основного матерiалу.
С.В. Дяченко визначае наказне провадження як провадження окремо1 категорiï справ за заявою особи (стягувача) про стягнення грошових коштiв або витребування майна з боржника, без прове-дення судового засвдання i виклику сторш на пвдс-тавi достатшх, допустимих i належних доказiв, що визначають обгрунтованiсть вимог стягувача та ма-лоймовiрнiсть захисту боржника у випадках, перед-бачених статтею 96 Цившьного процесуального кодексу Украши [7, с. 119]. Як i у випадку з поперед-ньою дефшщею, основна особливiсть дано1' позици полягае в зазначеннi специфжи, притаманноï наказному провадженню саме в цившьних процесуаль-них ввдносинах. Це, зокрема, зазначення сторш провадження (стягувач, а не заявник) та пряме по-силання на статтю Цившьного процесуального кодексу Украши, яка визначае вимоги до судового наказу.
1з точки зору О.О. Колосовой наказне провадження - це спрощений вид цившьного судочинства, в якому за подсумками розгляду справи вида-еться судовий наказ про стягнення з боржника грошових коштш або витребування майна, що обов'язково мае щдтверджуватися письмовими документами та е одночасно актом суду та виконав-чим документом [8, с. 157]. Дана дефшщ1я, на ввд-мшу ввд попереднiх проаналiзованих, взагал1 не мае галузевого визначення, окрш формулювання «вид цившьного судочинства». В уах iнших аспектах таке визначення можна використовувати для пояс-нення сутносп наказного провадження в будь-якш галузi процесуального права, в якiй встановлено да-ний шститут. Тому на пiдставi проаналiзованих по-зицш сформулюемо дефшщш наказного провадження в господарському процесуальному правi. Так, наказним провадженням е самостшний, особ-ливий, спрощений вид судового провадження шд час розгляду господарських справ про стягнення грошовоï заборгованостi за договором, спрямова-ний на швидкий та ефективний захист прав заяв-ника, в якому суддя в установлених законом випад-ках за заявою особи без судового засвдання i виклику сторш на пщстаы достатнiх, допустимих i
належних доказ1в видае судовий наказ, який е особливою формою судового ршення (водночас судо-вим ршенням та виконавчим документом).
У впчизняному правовому пол1 наказне провадження вже тривалий час функцюнуе в цившьнш юрисдикци, де виявило свою доречтсть та ефекти-втсть. Судовими шстанц1ями визначаеться, що наказне провадження - це особливий спрощений вид цившьного судочинства, спрямований на швидкий та ефективний захист безстрних прав та штерес1в оаб за допомогою видач1 судового наказу, що од-ночасно е судовим ршенням та виконавчим документом. Його метою е спрощення, скорочення та здешевлення судово! процедури у випадках, коли це можливо 1 виправдано [3]. В наущ цив1льного процесу наказне провадження оцшюеться як:
1) спрощений вид провадження у справах за вимогами, що мають очевидно достов1рний характер [4, с. 191];
2) вид цившьного судочинства, що полягае у спрощенш документарш процедур! захисту майно-вих прав та штерес1в заявника (стягувача), вимоги якого до боржника щодо стягнення грошових кош-т1в або витребування майна грунтуються на безсш-рних документах, що здшснюеться за ввдсутносп спору шляхом видач1 судового наказу [5, с. 491].
Категори справ, зачислен ЦПК Украши до наказного провадження включалися до справ позов-ного провадження. На пвдстав1 праць вчених у за-значених справах вони вбачали наявтсть спору про право. Наказне провадження, як 1 позовне, мае на мет1 виршення правового спору, що виник м1ж сторонами матер1альних правоввдносин. Проте, на ввд-мшу ввд позовного провадження, наказне провадження виршуе такий конфлшт у спрощенш форм1 - з метою процесуально! економи та пришвид-шення здшснення реального судового захисту суб'ективних прав учасниюв матер1альних правоввдносин.
Виходячи 1з здшсненого анал1зу, можна на-звати так! особливосп наказного провадження в господарському процесуальному прав1 [6, с. 68]:
1) самостшшсть, особливкть та спрощенють;
2) судовий наказ видаеться виключно за вимогами про стягнення грошово! заборгованосп за договором, укладеним у письмовш (у тому числ1 еле-ктроннш) форм1, якщо сума вимоги не перевищуе ста розм1р1в прожиткового мш1муму для працезда-тних оаб;
3) спрямування на швидкий та ефективний за-хист прав заявника;
4) ввдсуттсть судового засвдання 1 виклику сторш;
5) видання на пвдстав1 достатн1х, допустимих 1 належних доказ1в;
6) особливкть судового ршення, яке водночас е 1 судовим ршенням, 1 виконавчим документом.
«ШУШ(ШШиМ-Ши©Ма1> #3Щ134)), 2022 / JURISPRUDENCE
91
Вичерпний перелш безспрних вимог, що розг-лядаються в порядку наказного провадження, м1с-тяться в Ст. 9 ЦПК Украши. Як i будь-який процес, наказне провадження мае сво1 етапи (рис. 1).
вир1шення судом питання про прийняття заяви про видачу судового наказу
"4
прийняття судом ухвали про в1дкриття наказного провадження
оскарження заявником судового наказу в апеляц1йному суд1
ч
оскарження боржником судового наказу в суд, який його видав
Рис. 1. Етапи наказного провадження в Цившьному кодека Джерело: складено автором на основi [7].
Науковець О. М. Великорода, здшснюючи ана-л1з наказового провадження, видляе так1 його ознаки:
а) чггкий перелш пвдстав, за якими може бути видано судовий наказ;
б) стягуватись можуть тшьки грошов1 кошти;
в) ускладнений порядок скасування судового наказу (з викликом учасниюв наказного провадження);
г) можливкть апеляцшного оскарження судового наказу шсля розгляду заяви про його скасу-вання [5, с. 35].
На погляд досл1дника В. Й. Юсель, анал1з наказного провадження дозволяе додатково виокре-мити ще й так1 його ознаки:
1) п1дставою для ввдкриття провадження у справ1 е прийняття судом заяви про видачу судового наказу;
2) сторонами у справ1 виступають заявник (стягувач) i боржник;
3) справа розглядаеться у спрощеному порядку у скорочеш строки. Спрощений порядок наказного провадження полягае у тому, що видача судового наказу проводиться без судового засвдання i сто-рони для заслуховування ïx пояснень до суду не ви-кликаються;
4) за результатами виршення справи видаеться судовий наказ — особливу форму судового рь шення. Особливкть проявляеться в тому, що судо-вий наказ одночасно е виконавчим документом i мае скорочений строк набрання законноï сили;
5) за наявноcтi визначених у закош пiдcтав судовий наказ може скасувати той самий суд, який його видав.
Як ввдомо, наказне провадження е документа-льним провадженням, тому вимоги кредитора можуть бути задоволеш виключно за умови надання документiв (кватфшованих письмових доказiв). Суть наказного провадження полягае саме в досль дженш судом форми i змкту пред'явлених кредитором документ та перев!рки наявноcтi запере-чень з боку боржника. Дшсно, юридичш факти та вщповвдш ним правовщносини в безстрних цивь льних справах, якими е справи наказного прова-дження, можна встановити за допомогою квалiфi-кованих письмових доказ!в. Коли у кредитора, який мае нам!р звернутися до суду, е вщповщш квалiфi-кованi письмов1 докази, то стосовно можливосп розгляду його вимог в межах наказного провадження жодних питань не виникае.
Наказне провадження е важливим способом оптимiзацiï цившьного судочинства. За оцшками впчизняних вчених, судовий наказ мае сприяти зростанню оперативноcтi судового захисту
JURISPRUDENCE / «еЮЦШШШМ-ШУШаИ» #Щ154)), 2022
92
суб'ективних прав в ефективностi виконання, змен-шенню навантаження на суди i3 розгляду цившьних справ, яш не потребують повно1 i детально!' проце-дури розгляду, пвдвищенню у громадян почуття вiдповiдальностi за прийняп ними зобов'язання, посиленню превентивно! функци права, змщненню законностi i правопорядку, формуванню поважного ставлення до права та судово1 влади.
У вггчизняному цивiльному процесi наказне провадження допускаеться лише за певними вимо-гами, згвдно до Ст. 96 ЦПК Украши, за яким судовий наказ може бути видано у разi [9] :
1) заявлено вимогу про стягнення нараховано1, але не виплачено1 працiвниковi суми заробггао1 плати;
2) заявлено вимогу про компенсацш витрат на проведення розшуку ввдповвдача, боржника, ди-тини або транспортних засобiв боржника;
3) заявлено вимогу про стягнення заборгованосп за оплату житлово-комунальних послуг, телеко-мунiкацiйних послуг, послуг телебачення та радю-мовлення з урахуванням шдексу iнфляцiï та трьох вiдсоткiв рiчних, нарахованих заявником на суму заборгованосп;
4) заявлено вимогу про присудження алiментiв на дитину в розмiрi 30% прожиткового мiнiмуму для дитини ввдповвдного вшу, якщо ця вимога не пов'язана iз встановленням чи оспорюванням бать-кiвства та необхвдшстю залучення шших защкавле-них оаб;
5) заявлено вимогу про повернення вартосп товару ненадежно!' якостi, якщо е ршення суду, яке набрало законноï сили, про встановлення факту продажу товару неналежноï якостi, ухвалене на ко-ристь невизначеного кола споживачiв.
Запровадження наказного провадження в су-дову практику зумовлено недоцшьшстю викорис-тання складноï та довготривало!' процесуальноï фо-рми позовного провадження для розгляду та вирь шення безспiрних вимог. Тривалий час виршення вищезазначених вимог було зараховано до компе-тенцй' органiв нотарiату й стягнення заборгованосп було можливо на пiдставi виконавчого напису [10]. 1з прийняттям Цивiльного процесуального кодексу 18 березня 2004 р. вирiшення цих спорiв вiдiйшло до компетенцй' суду. Так, iз цього часу в ЦПК Украши кнуе Роздш II «Наказне провадження», який мктить норми, що визначають правила розгляду
справ на щдсгав1 безсшрних вимог та вимоги до процесуально! форми судового наказу.
Отже, наказне провадження викликае досить суперечлив! науков1 коментар!, а з приводу його сутносп, механзму функцюнування та шших юто-тних рис у науковш лггератур! едносп немае. Важ-ливо, що процесуальна наука звертаеться до наказного провадження !з значною кшькютю зауважень. Тому пропозици запровадження його аналога у цившьному процеа повинш супроводжуватись оцш-кою основних проблем та пропозициями щодо шля-х1в !х виршення з тим, щоб не приносити в госпо-дарський процес заведомо неефективних момент або пвдстав для зловживань.
Лггература:
1. Дяченко С. В. Поняття наказного провадження. Сучаст питання економжи i права, 2014. Вип. 1. С. 117-120.
2. Колосова О.О. Наказне провадження як спрощений вид цившьного судочинства. Право i су-стльство, 2013. № 3. С. 151-158.
3. Лист Верховного Суду «Практика розгляду судами цившьних справ у наказному провадженш» ввд 01 липня 2007 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11#Text (дата звернення: 20.10.2022).
4. Андрушко А. В., Бшоусов Ю. В. Цившьний процес. К.: Прецедент, 2006. 293 с.
5. Бичкова С. С., Б1рюков I. А. Цившьне проце-суальне право Украши. К.: Апка, 2009. 760 с.
6. Джепа Ю. А. Поняття та особливосп наказного провадження за Господарським процесуаль-ним кодексом Украши. Науковий eicHUK публiчного та приватного права, 2018. Вип. 3. С. 66-70.
7. Кюель В. Й. Наказне провадження як спрощений вид цившьного судочинства. Матер1али мгжнародно! науково-практично! конференций (8 квиня 2016 року). Одеса, 2016. С. 58-60.
8. Великорода О. М. Пор1вняльно-правовий анал1з шституту наказного провадження в кра!нах СНД. BicHUK АкадемП адвокатури Украти, 2011. Вип. 2 (21). С. 34-39.
9. Цившьний процесуальний кодекс Украши ввд 18 березня 2004 р. № 40-41, С. 492.
10. Таликш С. А. Окрем1 проблеми запровадження наказного провадження в господарське су-дочинство Украши. Унiвeрcитeтcькi науковi записки,, 2013. № 3 (47). С. 254-260.
