CC BY
15
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
УДК 616:340.114[616.612: 624.6]
Цимбалюк В. I.1, Торяник 1.I.*3, Ольховський В. О.2, Данильченко С. I.4, Баб'ченко М. С.5, Баб'ченко Р. I.5
СУТН1СТЬ, СПЕЦИФ1КА, ПРИНЦИПИ ТА ПРЕДМЕТ ДОСЛ1ДЖЕННЯ МЕДИКО-ПРАВОВО1 ГАЛУЗ1 СУЧАСНО1 БЮЮРИСПРУДЕНЦП
1Нацюнальна акаде1^я медичних наук УкраТни, м. Харюв 2Харкiвський нацiональний медичний унiверситет МОЗ УкраТни 3ДУ «1нститут мiкробiологií та iмунолоriТ iм. I. I. Мечникова НАМНУ», м. Харш 4Чорноморський нацюнальний унiверситет iменi Петра Могили, м. МиколаТв 5Харкiвська медична академiя пюлядипломноТ освiти МОЗУ
Представлена публiкацiя мстить iнформативнi дан щодо принципiв використання у практичнiй д/яльност/ лiкаря та науковця головних концепт медико-правово)' галуз/ сучасно)' б/оюриспруденц/). Автори анал/зують стан розробки зазначено)' проблеми як у наш/й кра)н/, так / за ))' межами, досл/-джують ))' /сторичн/ коренi, детал/зують визначення застосовуваних дедуктивно-номолог/чних па-ралелей. Окрема увага прид/ляеться аспектам, що стосуються сутност/ медико-правово)' б/оюриспруденц/)' як нового напрямку з комплексним дисципл/нарним характером. У робот/ ставиться на-голос на необх/дн/сть глибокого та всеб/чного вивчення предмету, яке стае можливим лише за ра-хунок залучення в/дпов/дного комплексу дисципл/н. Автори звертають увагу на двохкомпонент-н/сть досл/джуваного наукового формування, де, враховуючи наявн/сть б/олог/чно)' складово), зрозу-м/лим та виправданим е широке застосування у якост/ наукових об'ект/в життя людини у м/кро-та макросоц/ум/,))'здоров'я, честь, достойн/сть. У статт/ використовуються засоби номолог/чно-го та технолог/чного знання, широкий спектр тлумачень, що базуються на перформативних, дис-позиц/йних поясненнях. Велика увага прид/ляеться аспектам специф/ки медико-правово)' б/оюриспруденц/), ))' м/ждисципл/нарних зв'язк/в, у тому числ/ /з медичною та б/олог/чною етикою. У статт/ п/дкреслюеться значення взаемод/)' /з етико-ф/лософським напрямком б/оюриспруденц/)' (зогляду на те, що захист прав людини в област/ б/омедицини та б/отехнолог/)'вимагае обов'язково)'морально-етично)' оц/нки). Акцентуеться увага, що саме правова б/омедицина е спец/ал/зованою областю медико-правового знання, яка претендуе на статус науково)' дисципл/ни (довол/ ст/йко)' одиниц/ науки та форми всеб/чно)' систематизац/)' наукового знання, його диференц/ац/)' та орган/зац/)' досл/дниць-кого процесу).
Ключов1 слова: бююриспруденц1я, медико-правова галузь, бюмедична етика, сутнють, специфка, принципи.
Сучасна бююриспруден^я являе собою новий науковий напрямок, що мае комплексний дисциплн нарний характер. Поняття «бююриспруден^я» тлумачиться дослщниками як комплексне наукове формування, а не комплекс наукових знань чи Тх головних положень. 1Т багатокомпонентна складова означае той факт, що всебiчне та глибоке вивчення предмету можливе за рахунок залучення вщповн дного комплексу наукових дисциплш. На думку фахiвцiв, термш «бююриспруден^я» не мае своею метою дослщження виключно правових аспек^в життя людини [3]. Вона залишаеться в цтому двохком-понентним науковим формуванням, де, враховуючи наявнють бюлопчноТ складовоТ, зрозумтим та виправданим е широке застосування у якост об'ек^в дослщження життя людини у мiкро- та макросо^у-м^ ТТ здоров'я, честь, достойнють. Останне набувае особливого наголосу, з огляду на штенсивний характер розвитку держави та сусшльства, коли медико-бюлопчы аспекти юнування людини залиша-ються поза межами правового врегулювання чи виявляються недостатньо ними визнаш. Врахування експериментального вмюту сучасноТ медичноТ науки i практики (практично вс ктычш дослщи прово-дяться на тваринах) вимагае наявнють бю-еколого-правового компоненту сучасноТ бююриспруденцп. Дослщниками останньоТ звертаеться увага на ТТ трикомпонентну систему, що долучае бю-еколого-правовий, етико-фтософський та медико-правовий компоненти [2]. Сучасну бюлопчну та медичну етику, загальну та ктшчну патолопю (у тому числ^ включаючи Тхню експериментальну галузь), трансплантолога, реконструктивну хiрургiю та судову медицину найбтьшим чином цкавить медико-правовий компонент бююриспруденцп [5,6,7].
Медико-правова галузь бююриспруденцп водночас являе собою науково-дослщницький напрямок правовоТ медицини. Остання поеднуе синтез правових та медичних наукових знань, що перестають бути виключно бютичними. Вони вимагають як ефективного правового врегулювання, так i переосми-слення сталих правових цшностей, формування нових прав людини - пеританатолопчних, соматич-них, танатолопчних, переоцшки власних природних прав (стввщношення права на життя та отриман-ня легкоТ достойноТ смертО, забезпечення бтьш ефективноТ охорони, захисту прав та пдносп людини за умов отримання нею нових медичних мантуляцш або застосування до неТ новп~шх клiнiчних техно-логш [1]. Ця галузь тiсним чином взаемодiе iз етико-фiлософською галуззю бююриспруденцп, з огляду на те, що захист прав людини в област бюмедицини та бютехнологи вимагае обов'язковоТ морально-етичноТ оцiнки. Власне сама правова бюмедицина е спецiалiзованою областю медико-правового знання, яка претендуе на статус науковоТ дисциплши.
Науковi дисциплши як доволi стiйкi одиницi науки, як форми всебiчноТ систематизацiТ наукового
АктуальН проблеми сучасно! медицины
знання та оргашзаци дослiдницького процесу являють собою процес диферен^аци наукового знання. Саме ця наукова дисциплша мiстить три науково-дослщницьк областi, що претендують на статус нау-кових напрямкiв: (правова пеританатолопя, правова соматологiя та правова танатолопя).
Правову танатологiю рекомендують тлумачити як самостшний науково-дослiдницький напрямок сучасного права у рамках загальнотеоретичноТ юриспруденции Правова танатологiя - це мюток мiж теоретичною юридичною наукою та прикладною медициною, що дозволяе досконало штерпретувати ц^ лу низку палiативних медичних питань в правi [8]. Саме танатологiчною медициною як галуззю бюю-риспруденцп жваво обговорюються та остаточно можуть бути розв'язаними проблеми прав померло' людини та людини, що вмирае.
Вузловим моментом таких дискусш залишаються питання крюшки, що власне е результатом техш-чного прогресу в медицину та подекуди входять у конфлкт з юнуючими соцiо-релiгiйними уявленнями про смерть, вщношення до не' та у подальший за цим перiод. За цим звертаемо увагу на сам факт юридичноТ констатацп смертi - «стадп пролонгованого сну» у стввщношены до його бiологiчних кон-цеп^в смертi як завершення постнатального онтогенезу людини, кшця IT генетичного коду [5]. Звщси витiкають формулювання критичних прав людини, що перебувае у «палiативнiй» стадп життя. Одним iз першочергових е право на легку та достойну смерть (один iз шляхiв називаеться евтаназiя - давно широко застосовуеться у швычних краТнах та окремих випадках на сходi бвропи) [10,11]. Своерiдне право на постмортальне милосердя в широкому етико- со^альному, морально-етичному аспектах ре-алiзуе концепцiю ефективного застосування можливостей сучасно' трансплантологи (розпоряджува-тися своТми тканинами, органами, цтюним органiзмом до смерти так зване посмертне донорство).
Актуальними на сьогодн е права на палiативну медичну допомогу та вщмову вiд проведення реа-нiмацiйних процедур, право на збереження психолопчноТ цшюносп у критичному станi, полегшення болю, вщмови на медичне втручання. До прав померлого вщносять також збереження соматичноТ цн лiсностi людини за умов констатацп смерти повагу до людськоТ гiдностi (права ембрiонiв та людських останов, проведень генетичних чи яких шших експертиз), право бути похованим/ кремованим/ баль-замованим за бажанням померлого [1,4,9].
Останшм часом у сусптьс^ наголосу набули питання щодо широкого застосування у бюмедициш стовбурових кл^ин та Тхнiх похщних, особливо так званих ембрiональних стовбурових штин людини. Зазначений iнтерес спровокував чисельн правовi, етичнi, навiть технолопчш проблеми, розв'язання яких пов'язане перш за все iз законодавчими можливостями проведення медичних експериментiв, Т'х морально-етичними складовими, найближчими чи вщдаленими наслщками. За цим нiхто не намага-еться опротестувати вiдомий принцип що «абсолютно незахищений потребуе абсолютного захисту». Однак проблеми справданост та необхщносп проведення дослiджень на ембрiональних стовбурових кл^инах, руйнування людського життя задля прогресу медицини, моральности застосування незатре-буваних ембрiонiв та Т'хньоТ руйнацп з метою отримання ембрiональних стовбурових кл^ин для пода-льших терапевтичних мантуляцш до останнього часу так i не дшшли консенсусу. Нагальним залиша-еться питання щодо погодження дослщжень на стовбурових клiтинах людини iз дiючим мiжнародним законодавством, можливими механiзмами врегулювання окремих процедурних мометчв [10].
У рештi решт, певну зацкавленють становить суто нацiональна пол^ика з питань тканинноТ терапiТ, думки широкого сусшльного загалу. Розв'язанню цього кола питань присвячена медико-правова га-лузь сучасноТ бiоюриспруденцiТ, сутнiсть, специфка та принципи якоТ не зводяться лише до вищена-веденого перелку. Вони динамiчно iснуючi фактори, розвиток яких визначаеться со^ально-техычним прогресом та змогою сусптьства максимально зберегти та зрозумтим чином задовольнити мораль-но-етичш цiнностi людини.
Лiтература
1. Выводцев Д.И. Бальзамирование и способы сохранения анатомических препаратов и трупов животных / Д.И. Выводцев; 4-e изд., дополненное. - M: Медицина,1992. - 277 с.
2. Запорожченко A.A. Правовая танатология в системе общетеоретической юриспруденции. / A.A. Запорожченко // Национальный юридический журнал. Теория и практика. - 2014. - №9-14. - С. 9-14.
3. Мережко О.В. Биоюриспруденция - новое направление в современной науке права. / О.В. Мережко // Юридический журнал. - 2008. - №1 (67). - С. 135-136.
4. Привес М.Г. Методы консервирования анатомических препаратов. / М.Г. Привес - М. : Медицина,1998. - 389 с.
5. Ольховський В.О. Судово-медина танатолопя. Завдання. Принципи. Номолопчна та номопрагматична практика сучасноТ танатологи. Роль фактичного знання / В.О. Ольховський, 1.1. Торяник, В.О. Чураев // Матерiали IV ВсеукраТнськоТ науковоТ конференцп студенев та молодих вчених з фiзiологiТ з мiжнародною участю <^зюлопя - медициш, фармацп та педагопцк Актуальш проблеми та сучасш досягнення», 16 травня 2017р., Харюв. - 2017. - С. 102-104
6. Ольховський В.О. Старшня i природна смерть у судово-медичнш теорп та практицк / В.О. Ольховський, 1.1. Торяник, А.В. Нарiжна. // Матерн али мiжнародно''' науково-практичноТ конференцп, присвяченоТ 90^ччю вщ дня народження видатного вченого-кримшалюта, доктора юри-дичних наук, професора Л.Ю. Ароцкера, Полтава, 25 травня 2017 року. - Харюв : Право, 2017р. - С. 181-182.
7. Ольховський В.О. Судово-медичне значення нативних препарат пщ час проведення слщчих дш. / В.О. Ольховський, С.В. Калтченко, 1.1. Торяник // International research and practice conference «Innovative technology in medicine: experience of Poland and Ukraine». Lublin, Republic of Poland, April 28-29, 2017. - С. 126-129.
8. Старовойтова O.E. Правовые проблемы танатологии: историко-теоретический аспект: автореферат дисс. ... канд. юрид. Наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история правових учений». / O.E. Старовойтова - СПб.; 2001. 18 с.
9. Абрикосов A^. Техника патологоанатомических вскрытий трупов. / А.И. Абрикосов; 4-e изд. стереотипное. - M: Медицина, 2002. - 257 с.
10. Thomson J.A. Embryonic Stem Cell Linens Derived from Human Blastocysts. / J.A. Thomson, J. Itskovitz-Eldor, S.S. Shapiro [et al.] // Science. -1998. - V.282 (5391). - P. 1145-1147.
Том 17, Випуск 4 (60) частинзЯ3
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академя»
11. Tokarczyk R.A. Biojurisprudencja: podstawy prawa dla XXI wieku. / R.A. Tokarczyk - Lublin: Wydavnictwo Universytetu Marii Curie-Sklodowskiej, 2008. - 109 c.
Реферат
СУЩНОСТЬ, СПЕЦИФИКА, ПРИНЦИПЫ И ПРЕДМЕТ ИССЛЕДОВАНИЯ МЕДИКО-ПРАВОВОЙ ОТРАСЛИ СОВРЕМЕННОЙ БИОЮРИСПРУДЕНЦИИ
Цымбалюк В. И., Торяник И. И., Ольховский В. А., Данильченко С. И., Бабиченко М. С., Бабиченко Р. И.
Ключевые слова: биоюриспруденция, медико-правовая отрасль, биомедицинская этика, сущность, специфика, принципы.
Представленная публикация содержит информативные данные, касающиеся принципов использования в практической деятельности врача и ученого основных концепций медико-правовой отрасли биоюриспруденции. Авторами анализируется состояние разработки проблемы как в нашей стране, так и за ее рубежами, исследуются исторические корни, детализируется определение используемых дедуктивно-номологических параллелей. Отдельное внимание уделяется аспектам сущности медико-правовой биоюриспруденции как нового научного направления с комплексным дисциплинарным характером. В работе ставится ударение на необходимость глубокого и всестороннего изучения предмета, что становится возможным лишь при условии использования соответствующего комплекса дисциплин. Авторы обращают внимание на двухкомпонентность исследуемого научного формирования, где, учитывая наличие биологической составляющей, понятным и оправданным становится широкое применение в качестве научных объектов жизнь человека в условиях микро- и макросоциума, его здоровье, честь, достоинство. В статье используются средства номологического и технологического знания, широкий спектр толкований, базирующихся на перформативных, диспозиционных пояснениях. Большое внимание уделяется аспектам медико-правовой биоюриспруденции, ее междисциплинарным связям, в том числе с медицинской и биологической этикой. В статье подчеркивается значение взаимодействия с этико-философским направлением биоюриспруденции (с точки зрения того, что защита прав человека в области биомедицины и биотехнологии требует обязательной морально-этической оценки). Акцентируется внимание, что правовая биомедицина является специализированной областью медико-правового знания, претендующей на статус научной дисциплины (достаточно стойкой научной единицы и формы всесторонней систематизации научного знания, его дифференциации и организации исследовательского процесса).
Summary
ESSENTIALITY, SPECIFIC CHARACTER, MAIN PRINCIPLES AND SUBJECT MATTER OF STUDYING MEDICAL AND LEGAL BRANCHES IN CURRENT BIOJURISPRUDENCE'
Tsymbaliuk V. I., Torianik I. I., Olkhovsky V. О., Danylchenko S. I., Babichenko М. S., Babichenko R. I.
Key words: biojurisprudence, medicolegal branch, biomedical ethics, essence, specific character, main principles.
This article focuses on the information referring to the application of principles of modern biojurisprudence in healthcare practice. The authors analyze the tendencies within the sphere in Ukraine and abroad, examine historical roots of biojurisprudence, specify identifying of the deductive normative parallels. Special attention is paid to the essence of the medicolegal biojurisprudence as a new field with a complex disciplinary character. The article emphasizes the necessity of fundamental study of the subject that becomes possible by the involvement of the proper complex of disciplines. The authors draw attention to the two-component character of the examined phenomenon, where the presence of the biological component makes a wide use of the man's health, honour and dignity as scientific objects of the human life in the micro- and macro community. The article is based on normative and technological knowledge and a wide range of interpretations of performatives and dispositional explanations. Particular attention is paid to different aspects of the specific character of medicolegal jurisprudence and its interdisciplinary relationships, including medical and biological ethics. The article emphasizes the importance of cooperation with the ethical-philosophical area of biojurisprudence (concerning the fact that protection of human rights in the field of biomedicine and biotechnology as well as focuses on obligatory moral-ethical judgement. Moreover, special attention is paid to the fact that legal biomedicine itself is a specialized field of medicolegal knowledge and claims the status of a scientific discipline (a rather stable science unit and a form of thorough systemization of the scientific knowledge, its differentiation and organization of the research process).
