CC BY
72
УДК 614.253:608.1:341 Лур'е К.1.
СУЧАСН1 Б1ОЕТИЧН1 АСПЕКТИ I М1ЖНАРОДНЕ ПРАВО
Запорiзький державний медичний унiверситет
У статт/ в'дображен'! тенденцИ прогресу нов1'тн1'х напрямiв сучасно'У медицини, таких як генетика та генна iнженерiя, реан'шатолог'я та трансплантолог'¡я, що обумовлюе появу нових ботичних проблем. Однак, не вс проблеми можливо пояснити та вирiшити в межах лкарсько'У етики та деонтолог'УУ. Звертаеться увага на недостатню, а /нод/ в'дсутню юридичну регламентацю в пи-таннях меж!' та /мперативност/ м'жнародно-правових стандарт'¡в i державно-нацональних акт'т, як стосуються боетичних аспект'т. Наступним етапом досл'дження е монiторинг процесу фор-мування! становлення нацональних юридичних стандарт'¡в в сферi боетики та Ух збалансованост/ з положеннями м1'жнародного права.
Ключов1 слова: бюетика, м1жнародне право, конвенц1я, европейський суд з прав людини.
Бюетика - це складний феномен, який виник як вщповщь на загрози моральному та фiзично-му благополуччю людини. Саме в XIX сторiччi, коли вщбувся бурхливий розвиток медичних техычних засобiв, почався розвиток бюетики та правових процедур и регламентаци. Свiтова сш-льнота була вимушена зiткнутися з двома важ-ливими обставинами: прюритет прав людини та зосередження уваги на захист цих прав i прогресу багатьох напрямiв медицини (генетика, реанiматологiя, трансплантолопя та iн.).
Глобалiзацiя кидае виклик людству на персональному рiвнi, де ютотним бар'ером завжди була бюлопчна сувереннiсть кожноТ людини, и уж-кальнiсть [4]. Поява нових медичних технологiй виявила досить велику ктькють морально-етичних проблем, як не можна було виршити лише в рамках лкарськоТ' етики i деонтологп. У зв'язку з ситуа^ею, що склалась, вiдбулось за-крiплення бiоетики як мiжцисциплiнарноТ науки, як галузi знань, що дозволяе пояснити мораль-но-етичнi та правовi аспекти медицини.
Бiоетичнi питання все частше дослiджуються у працях авторiв, якi працюють у рiзних галузях наукових знань, серед них - Е. Згречча, Рамон Л. Лукас, Ж. Судо, Б. Юдш, А. 1ванюшкш, Ю. Ло-пухiн, Р. Рудий, М. Чащин, I. Бойко та ш. Безпо-середньо мiжнародно-правовi проблеми бюети-ки розглядають П. В^те, М. Медведева, С. Сте-ценко, А. Абашидзе, Г. Терешкевич, е. Тарась-янц, Н. Седова, А. Овсюк, П. Тищенко та ш.
Ван Ранслер Поттер, якого вважають «бать-ком бюетики», пропонував розум^и бюетику як науку виживання, що повинна бути не просто наукою, а новою мудрютю, яка об'еднала б най-важливiшi i вкрай необхщш елементи - бiологiчнi знання i загальнi людськi цiнностi [3].
Бiльшiсть вчених визначають бiоетику як науку, що вивчае, дослщжуе та аналiзуе людськi дiТ з точки зору моральносп в бiологiчно-медичнiй галузi та сферi охорони здоров'я стосовно Тх вiдповiдностi моральним нормам та цшностям.
Актуальнiсть наукового дослiдження в рамках даноТ статтi полягае у тому, що даний аналiз був проведений з урахуванням останшх мiжнародно-правових актiв та результатiв дiяльностi мiжна-родних органiзацiй у зазначенш сферi та мае на ме^ аналiз процесу формування та становлення
мiжнародно-правових стандартiв в сферi бюетики.
Проблеми бюетики мають
мiжцисциплiнарний та мiжгалузевий характер, до них причетш медики, екологи, бiологи, фтософи та правознавцi, представники релiгiйних конфесш. Спiльний науковий поступ бiологiТ i медицини е вже усталеним традицiйним поеднанням, зазначае О. Кашинцева, та форму-ють крiзь призму права нову галузь знань - бю-юриспруденцш [1].
Якщо узагальнити науков^ суспiльнi, релiгiйнi погляди, нацiональнi особливосп, традицiТ, то беззастережно можна сказати, що вони розроб-ляють сукупнють моральних принципiв, норм i правил, яких необхщно дотримуватись у профе-сiйнiй дiяльностi. Найважливiшi з них закртлеш у вiдповiдних законодавчих актах та знаходять свое вщображення у мiжнародних документах i конвенцiях, деклара^ях, хартiях. Цi принципи, норми та правила е дуже динамiчними, тому з часом змшюються вiдповiдно до змш соцiально-економiчних умов сусптьства, державноТ полiтики та громадськоТ думки.
Правова регламента^я бiомедичних аспектiв закртлюе широкий спектр прав, серед яких з особливою увагою регламентоваш: право на по-вагу анатомiТ людськоТ особистостi, право на отримання шформаци про дiагноз i прогноз вла-сного стану, право брати участь у прийнятп рi-шень про вибiр методiв лiкування, аж до вщмови вiд лiкування взагалi та ш. Ця група прав виник-ла у зв'язку як iз розвитком i поглибленням, «проникненням» в бюлопчну сутнiсть прав людини, так i власне з розвитком медицини, бiологiТ та технологiчним прогресом ^ як результат, ви-никненням нових аспек^в прав людини.
Вченими було проаналiзовано та розроблено багато моделей взаемодп бiоетики та права, але й доа мiжнародно-правовi стандарти прав людини в сферi бюетики перебувають на стадп формування, адже питання меж та iмперативно-сп вiдповiдного правового втручання (у нацюна-льне законодавство держав) залишаеться неви-рiшеним. Узагальнений аналiз мiжнародно-правових аспектiв норм етики та права в питан-нях бюмедичних дослiджень показав, що науко-в^ дотримуються переважно трьох моделей
взаемодп бюетики та права. Перша модель -соцюлопчна, яка полягае в тому, що роль права майже швелюеться, осктьки прихильники дано! концепцп вважають, що воно не в змозi розв'язати етичнi дилеми. Друга - формалютич-на, яка наголошуе на тому, що право в^грае провщну роль в регулюваннi будь-яких бюетич-них питань, визначаючи жорсткi санкцп за пору-шення встановлених припиав. I третя модель -лiберальна; вона говорить про те, що право за-крiплюе лише деяк загальнi бiоетичнi принципи [2].
Але варто зазначити, що дослщження право-вих категорiй з точки зору теорп в будь-якому випадку пов'язан з вiдповiдною юридичною практикою, за допомогою яко! вiдбуваеться не-впинний процес нагромадження необхщного ем-шричного багажу та його постiйне вдосконален-ня на основi позитивного досвщу рiзних держав, а також вивчення мiжнародного правопорядку та мiжнародних бюетичних правових стандартiв.
Серед усiх мiжнародно-правових актiв, якi за-крiплюють права i свободи людини та громадя-нина, i, вiдповiдно, право на охорону здоров'я, найперше варто видтити акти Всесв^ньоТ орга-шзаци охорони здоров'я. Первинними правови-ми джерелами формування нормативних ак^в, спрямованих на регламентацш найактуальнiших питань сучасно! бюетики, стали напрацювання Всесв^ньоТ медично! асо^ацп, сформовано! у 1947 роцi, як громадсько! оргашзаци лiкарiв iз б4 краш. Ця структура розробила й запровадила чисельн рекомендацiйнi документи у сферi бюлогп та бiомедицини, як тепер об'еднують у поняття «бюетика». Серед них: Мiжнародний кодекс медично! етики (1983 року) [5], Деклара^я незалежност та професшно'!' свободи лкаря (1986) [6], Декларацiя щодо евтаназп (1987) [7], Гельсiнська деклара^я (1964) [8], Декларацiя щодо трансплантацп людських органiв (1987) [9], Дванадцять принцитв надан-ня медично! допомоги в будь-якш системi охорони здоров'я (1983) [10] тощо. Незважаючи на те, що ц документи мають рекомендацiйний характер, вони в^фграють провiдну роль у форму-ваннi загальних тенденцiй бiоетики та закладен-нi фундаментально! основи для подальшого розвитку и правового регулювання.
Досить велику ктькють мiжнародно-правових ак^в бiоетичного спрямування також було при-йнято Генеральною Асамблеею ООН (наприк-лад, Декларацiю ООН про клонування людини 2005 року [11]), Радою бвропи, бвропейським Союзом та багатьма шшими мiжнародними ор-ганiзацiями.
У контекст правового регулювання бiомедичних прав особливе значення мають документи, прийнят в рамках Ради бвропи. Серед цих докуметчв можна видтити як юридично обов'язков^ так i тi, котрi не мають припиав що-до обов'язкового виконання. До основоположних належать: Конвенцiя про захист прав людини та
основоположних свобод 1950 р. [12]; Конвен^я Ради бвропи про захист прав та гщносп людини у зв'язку з використанням досягнень бюлоги та медицини 1997 р. [13]; Додатковий протокол про заборону клонування людей 1998 р. [14]; Додатковий протокол, що стосуеться трансплантацп оргашв та тканин людини 2002 р. [15]. Звичайно ж, одним з найбтьш авторитетних документ у правовш регламентацп питань бюетики е Конве-н^я про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р. та Конвен^я про права людини та бюмедицину 1997 р. Важливим положенням е ст. 29 Конвенцп 1997 р., зпдно з якою ¿вропей-ський суд з прав людини (¿СПЛ) може робити висновки з правових питань, що пов'язан з тлу-маченням IT положень, як носять рекомендацш-ний характер. 6СПЛ може, не посилаючись без-посередньо на якусь конкретну справу, що зна-ходиться в судочинств^ надавати консультатив-нi висновки з правових питань, як стосуються тлумачення Конвенцп 1997 р., на прохання уряду одыеТ iз сторiн Конвенцп 1997 р., прошфор-мувавши про це вщповщно iншi сторони або Ке-рiвного комiтету з бюетики. Важливим е той факт, що ще в перюд розробки Конвенцп 1997 р. ¿СПЛ розглядав значну ктькють скарг, i було б нерозумним надтяти його повноваженнями по розгляду додатковоТ категорiТ справ. Однак, недолгом КонвенцiТ 1997 р. деяк автори вважають вiдсутнiсть можливост звернення до ¿СПЛ щодо захисту порушених прав. Так само, заявник в ¿СПЛ не може обфунтовувати своТ вимоги виключно за нормами Конвенцп 1997 р. у вщповщносп до ст. 35 ¿КПЛ.
Проте, у деяких справах, ¿СПЛ посилаеться на положення Конвенцп про права людини та бюмедицину 1997 р. Так, у справi «Гласс проти Сполученого Королiвства» (Glass v. The United Kingdom) [16] розглядалось порушення права на повагу до приватного життя, i, зокрема, права на особисту недоторканють, а саме - згоди на ме-дичне втручання. ¿СПЛ було визнано, що ршення про здшснення лкування всупереч за-переченням патента (або його законного пред-ставника) свщчить про наявнють втручання в право на повагу до його приватного життя та його право на фiзичну недоторканнють. Також ¿СПЛ в ршены по данiй справi пiдтвердив, що така згода мае бути добровтьною, ч^ко вира-женою та прошформованою, тобто ¿СПЛ засто-сував положення Конвенцп про права людини та бюмедицину 1997 р. до конкретно!' справи. ¿СПЛ постановив, що не вважае законодавство, яке застосовувалось Сполученим Королiвством, в тш чи шшш мiрi несумюним з принципами, встановленими в Конвенцп про права людини та бюмедицину 1997 р. Таким чином, ¿СПЛ може оцшити вщповщнють внутршньодержавного за-конодавства з принципами Конвенцп про права людини та бюмедицину 1997 р.
У ршеннях «Юпр проти Туреччини» (Cyprusv. Turkey) [17], «Во проти Францп» (Vo v. France)
[18], «Еванс проти Сполученого Королiвства» (Evans v. The United Kingdom) [19] ¿СПЛ також посилався на положення Конвенцп 1997 р.
Якщо аналiзувати захист бюмедичних прав ¿вропейською конвенцiею про захист прав лю-дини та основних свобод 1950 р., необхщно за-значити, що вш взагалi безпосередньо не пере-дбачений, але звернення можливе за низкою статей Конвенцп 1950 р., i така практика юнуе, наприклад, при порушены статей 2, 3, 5, 6, 8. Зокрема, у разi порушення бюмедичних прав людини можна посилатися на ст. 2 (Право на життя), ст. 3 (Заборона тортур), ст. 5 (Право на свободу та особисту недоторканють), ст. 6 (Право на справедливий судовий розгляд), ст. 8 (Право на повагу до приватного та амейного життя) Конвенцп 1950 р., що пщтверджуеться вщповщною судовою практикою.
Однак, незважаючи на вже здобут досягнен-ня в сферi мiжнародно-правово! регламентацп питань бюетики, з метою здшснення вищоТ сусптьноТ мети бюетичноТ сфери, збереження людського генофонду та психо- й бюлопчноТ цшюносп людини, мае бути створено iмперативну ушверсальну мiжнародну правову систему, яка передбачала б найоптимальнш правовi механiзми забезпечення та реалiзацi! бiоетичних правових стандартв. Саме такi мiжнароднi бiоетичнi стандарти мають бути шкорпороваш до нацюнальних правових систем, виконуватися нацiональними шститутами правопорядку та правовоТ законности нацiональними та мiжцержавними службами з питань бю- та психобезпеки, а також постшно контролюватися мiжнародними та нацюнальними
монiторинговими бiоетичними службами.
Здшснення комплексного дослщження мiжнародних й нацюнальних бюетичних правових систем дае можливють виявити Тх взаемодiю та невпинне взаемопроникнення, вщстежити формування единого мiжнародно-правового, наднацiонального бiоетичного поля. Саме в таких умовах, на основi гармошзацп й унiфiкацiТ нацюнальних бюетичних правових норм та шститутв, застосування единих для вах держав правових стандар^в, норм та принцитв мiжнародного бiоетичного права, можна оптимально розв'язувати наявн бiоетичнi проблеми, усувати правовi колiзiТ та суперечносп, здiйснювати подальше вдосконалення механiзму реалiзацi! бiоетичних прав i свобод людини. Цей процесс мае вщбуватися незалеж-но вiд типiв правових систем певних держав чи вщмшностей правових масивiв.
Що стосуеться практики УкраТни, то участь у мiжнародно-правовому регулюванн проблем в сферi бiоетики передбачае необхщнють ратифiкацiТ багатьох мiжнародних докуметчв, в тому числi i Конвенцп про права людини i бюмедицину 1997 р. В УкраТнi вже вщбулося де-кiлька Нацiональних конгреав з бiоетики (остан-нiй - у вересн 2010 р.), де розглядались питання
прискорення ратифкаци багатьох докуменпв з метою бiльш повноТ 1х реалiзацiT. Також була ви-сунута теза, що бiльш ефективна iмплементацiя бiоетичних мiжнародно-правових норм до в^чизняного законодавства буде сприяти також прийняттю окремого закону про бюетику, про що неодноразово зазначалося у правничш лiтературi.
Мiжнародно-правове регулювання питань бюетики знаходиться в стадп становлення та формування, характеризуемся, з одного боку, еднютю намiрiв кратн св^у врегулювати данi питання на пiдставi концепцп людськот гiдностi та загальновизнаних мiжнародно-правових станда-ртiв у галузi прав людини. З шшого боку, юну-вання рiзних моделей бюетики, рiзних пiдходiв до тлумачення змюту низки оцiночних понять, що склалися внаслщок плюралiзму культурних чинникв, зумовлюють неоднозначнiсть та певну невизначенють такого регулювання, зокрема стосовно кардинальних питань бюетики, таких, наприклад, як визначення початку та закшчення життя, правового статусу ембрюна тощо.
Висновки
Таким чином, сьогоденний науковий прогрес, який сприяе появi нов^ых бюмедичних техноло-гш, а також сучасш процеси глобалiзацiT сусшль-ства не ттьки зумовлюють iснуючi морально-етичн проблеми, але й потребують подальшого вдосконалення мiжнародно-правових вiдносин в сферi бiоетики. Залишаеться актуальним питання аналiзу появи спецiальних мiжнародних ме-ханiзмiв захисту бiомедичних прав у найближ-чому майбутньому та Тх подальша правова iмп-лементацiя, в тому чи^ i в УкраТж.
Перспективою подальших дослiджень в да-ному напряму е монiторинг процесу формування i становлення нацiональних юридичних стандар-тiв в сферi бюетики та Тх збалансованост з по-ложеннями мiжнародного права.
Лiтература
1. Кашинцева О.Ю. Право бiоетики та медичне право: новий на-прямок наукових дослщжень КиТвського унiверситету права НАН УкраТни / О.Ю. Кашинцева // Часопис КиТвськ. ун-ту права. - 2009. - № 4. - С. 202-208.
2. Медведева М.О. Норми етики та права в регулюванш бюмедичних дослщжень: мiжнародно-правовий аспект / М.О. Медведева // Сучасш проблеми бюетики / Редкол. Ю. I. Кундiев (вщп. ред.) та ш. - К. : Академперюдика, 2009. - 278 с.
3. Поттер В.Р. Биоэтика: мост в будущее / Поттер В.Р.; под ред. С.В. Вековшининой, В.Л. Кулиниченко. - К, 2002. - 216 с.
4. Удовика Л. Г. Трансформа^я правовоТ системи в умовах гло-башзацп: антрополопчний вимiр / Л.Г. Удовика. - Х. : Право, 2011. - 552 с.
5. Мiжнародний кодекс медичноТ етики 1983 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //zakon2.rada.gov.ua/laws/show/990_002.
6. Декпара^я незалежност та професшноТ свободи лкаря 1986. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: //zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_326.
7. Деклара^я про евтаназто 1987 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://z-l.com.ua/ua/new422/.
8. Гельсшська деклара^я Всесв^ньоТ медичноТ асоцацп "Етичш принципи медичних дослщжень за участю людини у якост об'-екта доспiдження" 1964р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/990_005
9. Деклара^я стосовно трансплантацп людських оргашв 1987 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_330.
10. Дванадцять принцишв оргашзацп охорони здоров'я для будь-якоТ нацюнальноТ системи охорони здоров'я 1963 р. [Електро-нний ресурс]. - Режим доступу : http: //zakon3.rada.gov.ua/laws/show/990_004. 16.
11. Деклара^я ООН про клонування людини 2005 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: //zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_d57.
12. Конвен^я про захист прав людини i основоположних свобод 17. 1950 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: //zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004.
13. Конвен^я про захист прав i гщносл людини щодо застосування бюлогп та медицини: Конвен^я про права людини та бюмеди- 18. цину 1997 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: //zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_334.
14. Додатковий протокол до Конвенцп про захист прав i гщносл людини щодо застосування бюлогп та медицини, що стосуеть- 19. ся заборони клонування людських ютот 1998р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_526.
15. Додатковий протокол до Конвенцп про захист прав i гщносл людини щодо застосування бюлогп та медицини, що стосуеть-
ся трансплантацп оргашв та тканин людини 2002 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: //zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_684.
Справа «Гласс проти Сполученого Королiвства» (Glass v. The United Kingdom). [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: //hudoc.echr.coe.int/app/conversion/pdf/?library=ECHR&id=002-4464&filename=002-4464.pdf&TID=ihgdqbxnfi Справа «Юпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey). [Електро-нний ресурс]. - Режим доступу : http:
//hudoc.echr.coe.int/app/conversion/pdf/?library=ECHR&id=003-4754196-5782800&filename=003-4754196-5782800.pdf. Справа «Bo проти Францп» (Vo v. France). [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: //hudoc.echr.coe.int/webservices/content/pdf/003-1047783-1084371?TID=ihgdqbxnfi.
Справа «Еванс проти Сполученого Королiвства» (Evans v. The United Kingdom). [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: //www.unionedirittiumani.it/wp-content/uploads/2014/11/evans-v-uk.pdf.
Реферат
СОВРЕМЕННЫЕ БИОЭТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ И МЕЖДУНАРОДНОЕ ПРАВО Лурье К.И.
Ключевые слова: биоэтика, международное право, конвенция, Европейский суд по правам человека.
В статье отражены тенденции прогресса новейших направлений современной медицины, таких как генетика и генная инженерия, реаниматология и трансплантология, что обуславливает появление новых биоэтических проблем. Однако не все проблемы можно объяснить и решить в рамках врачебной этики и деонтологии. Обращается внимание на недостаточную, а иногда отсутствующую юридическую регламентацию в вопросах границ и императивности международно-правовых стандартов и национальных государственных законодательных актов, касающихся биоэтических аспектов. Следующим этапом исследования является мониторинг процесса формирования и становления национальных юридических стандартов в сфере биоэтики и их сбалансированность с положениями международного права.
Summary
MODERN BIOETHICAL ASPECTS AND INTERNATIONAL LAW Lurie K.I.
Key words: bioethics, international law, convention, the European Court of Human Rights.
This article focuses on the latest trends in some new fields of modern medicine, including genetics and genetic engineering, critical care medicine and transplantation that lead to the emergence of new bioethical issues. However, not all problems can be explained and resolved within the framework of medical ethics and deontology. The attention is paid to the fact that sometimes there is an insufficiency or lack of legal regulations in matters of borders and the imperative implementation of international legal standards into the frames of national legislation related to bioethical issues. The next research stage is monitoring process of the development and establishment of national legal standards in the field of bioethics and its balance with the international law.
УДК 378.147+614.253.4 Мнько Л.Ю.
ДИСТАНЦ1ЙНЕ НАВЧАННЯ У П1СЛЯДИПЛОМН1Й ОСВ1Т1 Л1КАР1В-1НТЕРН1В
Львiвський нацюнальний медичний уыверситет iMa^ Данила Галицького
У статтi розкриваеться поняття «дистанцйне навчання у пдготовц лiкарiв-iнmернiв». Визначено роль дистанц'йно'У форми навчання на пiслядипломнi oceimi лiкарiв-iнтернiв у Ух профес1'йн1'й д/'яльно-cmi, оскльки таке навчання вiдкрилo новi можливост'1 для отримання oceimu i пдвищення квалiфi-кацИ. Також з'ясовано ефективнсть iнтернет-технологй у профеыйному становленн лiкарiв-1'нтерн1в на етап пюлядипломноУ освти.
Ключовi слова: дистанцшне навчання, дистанцшне навчання у пщготовц лiкарiв-iнтернiв, лкарннтерни, дистанцшна осв^а, Ытернет-технолот, тслядипломна осв^а.
Вступ гнення високого рiвня професiоналiзму та воло-
На сьогодшшнш час в УкраТш створен там дЫням ^^и м^одик^и ™ування. Тому
■ ^ основним в професшному становленн та розви-
соцiально-економiчнi умови, ям формують в . . ^ ■ к 3 ^
майбутшх медиш зацкавл енютьГ здобутт ту ™ар^нтер"в е. ^f**®^ знань та нави.' ... ^ 3 3 чок, що мають постшно вдосконалюватися. професп, прагнення до самовдосконалення, до- ^
Застосування традицшних методiв навчання кладаючи при цьому максимум зусиль для дося- . '^"ч1""« гас|ВД|°
нн лiкарiв-iнтaрнiв спрямоване на придбання i по-
