CC BY
0крытое пространство. Это форма учебной, общественно полезной, трудовой, эстетической, творческой и др. разнообразных видов и уровней (урочный, внеурочный, внешкольный) деятельности ребенка, соответствующая моральным нормам и нравственным установкам [4]. Пространство помогает преодолеть противоречия между школой и семьей, школой и обществом, между отдельными учебными предметами. Базовые ценности проходят через весь уклад школьной жизни, всю разнообразную деятельность школьника, все учебное содержание.
Создание и функционирование такого пространства предполагают согласованные усилия всех социальных субъектов-участников образовательного и воспитательного процесса [5].
В одном из своих произведений В.А.Сухом-линский писал, что «духовное формирование человека, повторение в человеке себя, совершенствование самого себя в своем сыне и в своей дочери - это благородное гражданское творчество», на котором строится воспитательная основа семьи. Не все современные родители, к сожалению, готовы к такому «творчеству». Отсюда следует, что есть острая необходимость в психолого-педагогическом просвещении родителей как полноправных субъектов образовательного процесса.
Результат духовно-нравственного воспитания детей младшего школьного возраста состоит в сформированности у них базовых национальных ценностей, приобретении опыта общественно значимой деятельности, конструктивного поведения. Необходимо также формировать у детей мотивацию и способность к дальнейшему духовно-нравственному развитию.
Таким образом, формирование базовых национальных ценностей у детей начальной школы представляет собой сложный процесс, в ходе которого осуществляется поддержка становления, развития высоконравственного гражданина России. Педаго-
гическая сущность воспитания нравственных ценностей у детей состоит в продвижении их от элементарных навыков поведения к самостоятельности в принятии нравственного выбора. Цель учителя - постоянно вести мониторинг нравственного роста учеников, формировать гражданина, толерантного, способного к оценке своего мнения.
Список литературы
1. Данилюк, А.Я. Концепция духовно-нравственного развития и воспитания личности гражданина России [Текст] / А.Я. Данилюк, А. М. Кондаков, В. А. Тишков//стандарты второго поколения. -М.:, Просвещение, 2009. - 148 с.
2. Игорева, Э.Н. Конфессионально-ориентированное образование и современная школа [Текст] / Э.Н. Игорева // В мире научных открытий. - 2011. - № 9.3(21). - С. 677-686. Игорева, Э.Н. Педагогическое сопровождение как одно из условий формирования у учащихся духовно-нравственных ценностей [Электронный ресурс] / Э.Н. Игорева // Режим доступа: // http://www.teoria-practica.ru/-4-2012/pedagogics/ .
3. Татуйко, И.Н. Базовые национальные ценности как средство формирования положительной этнической самоидентификации у младших школьников [Электронный ресурс] / И.Б. Татуйко // Режим доступа: http://psychology.snauka.ru .
4. Ревингина, И.И. К вопросу о духовно-нравственном воспитании младших школьников // Молодёжь и образование XXI века: Материалы УШ Межвузовской научно-практической конференции молодых учёных и студентов (г. Ставрополь, 19 мая 2011 г.) [Текст] / И.И. Ревингина / Под общей ред. С.В. Бобрышова. - Ставрополь: Изд-во СГПИ, 2011. - 512 а
5. Скрипова, Н.Е. Категории «ценность» и «ценностная ориентация» в федеральных государственных образовательных стандартах общего образования [Электронный ресурс] / Н.Е. Скрипова // Режим доступа: // http://cyberleninka.ru.
СУТН1СТЬ, ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРИ I ЗМ1СТУ ECTET^HOÏ КУЛЬТУРИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В УКРАШСЬ^ МОВИ I Л1ТЕРАТУРИ
Папушина В.А.
Хмельницький нацюнальний унгверситет, доцент
Красильникова Г.В.
Хмельницький нацюнальний унгверситет, професор
ESSENCE, STRUCTURE DESCRIPTION AND MAINTENANCE OF AESTHETIC CULTURE OF FUTURE UKRAINIAN AND LITERATURE TEACHERS
Papushina V.A.
Khmelnytskyi National University, Assistant Professor
Krasilnikova G. V.
Khmelnytskyi National University Professor
Анотащя
Одним i3 важливих завдань сучасно1 освгти е формування Bce6i4HO розвинено1 особистосп, яка би збертала свою самобутнють у будь-якому культурному середовищi i водночас ввдчувала причетнють до свггово! культури. У статп робимо наголос на необхвдносп засвоення студентами, у першу чергу, естетич-
них цшностей через формування естетично! культури, яка е складовою професшно! пiдготовки, толерант-носп, духовносп особистостi. Естетична культура майбутнiх y4rn^iB укра!нсько! мови i лiтератури скла-даеться i3 широкого спектру фахових компетентностей та !х широкого творчого залучення у педагогiчний процес через сучасш технологи навчання, рiзноманiтнi форми взаемоди м1ж учасниками педагогiчного процесу.
Abstract
One of the important tasks of modern education is the formation of the all-around man personality, which would keep its identity in any cultural environment and at the same time feel the involvement in world culture. In the article, we emphasize the need to form, first of all, aesthetic values of students through the formation of aesthetic culture, which is a component of professional training, tolerance, spiritual values of the personality. The aesthetic culture of future teachers of the Ukrainian language and literature consists of a wide range of professional competencies and their wide creative use in the pedagogical process through the modern learning technologies, various forms of interaction between participants in the pedagogical process.
Ключовi слова: естетична культура, дiяльнiсна сфера, педагопчна майстершсть, професшш компетенции цшеспрямовашсть, мотиващя.
Keywords: aesthetic culture, practice area, pedagogical skills, professional competencies, sense of purpose, motivation
Постановка проблеми. ХХ1 столтгтя висувае новi вимоги до вчителя-словесника, який, ^м професшно! компетентности педагопчно! майстер-ностi, мае бути творчою особиспстю, спроможним реалiзувати себе як вихователя поколшня, що живе в глобалiзованому свiтi, володiти навиками естетично! оцшки навколишньо! дiйсностi, iз вiдчуттям краси художнього вiдображення свпу, володiти ба-гатством рiдноi мови, ввдчувати Г! красу, «щоб кожне слово дiйшло до учнiв, було повшстю ними сприйняте, пережите й засвоене» [8, с. 19].
Аналiз останнiх досл1джень i публiкацiй. Необхвдшсть узгодження професiйноi пiдготовки вчителя-словесника iз завданнями формування естетичних смакiв та iдеалiв молодi розглядають i сучасш украшсьш дослiдники Н. Волошина, О. Зелена, I. Зязюн, М. Юр'ян, Н. Миропольська, О. Се-меног, В. Сидоренко, I. Синиця, Б. Шалагiнов, В. Швирка, Г. Шевченко, В. Шуляр та ш. Праг-нення до краси у професшнш дiяльностi, уважають ученi, шдшмае особистiсть над буденнiстю, спону-кае до несподiваних рiшень, що збагачують свiт. Незамiнним складником процесу формування естетично! культури особистосп е художня лiтература як мистецтво слова, яке потребуе, у свою чергу, грамотного i тдготовленого до його сприйняття спецiалiста-фiлолога, i тодi <аз надр слова, з гли-бини словесно! споруди художнього твору виникне для нього вся повнота його вде!'» [1, с. 91]. I. Зязюн, один iз розробнишв державних комплексних про-грам естетичного виховання, у яких ч№не мiсце належить змiсту естетично! культури педагога, зас-новник науково! школи педагогiчноi' майстерностi, у працях «Педагопчна майстершсть», «Краса педа-гогiчноi до» та iн. розглядае дiяльнiсть педагога як красу педагопчно! ди, що тюно пов'язана з естетич-ними та морально-етичними аспектами.
Видшення мевир1шеми\ рашше частин за-гальноТ проблеми. Естетична культура вчителя украшсько!' мови i лiтератури передбачае здатнiсть вирiшувати професiйнi, особистiснi та суспiльнi проблеми на основi сформованих естетичних критерий, грунтовно! орiентацii в естетичних кате-горiях та культурних домшантах сучасного свiту.
Засвоення та творення естетичних цiнностей, на-явнiсть широкого спектру естетичних штереав, сформованiсть нахилiв до iстинних естетичних пе-реживань, естетичного смаку та потреби в естетич-ному саморозвитку i самореалiзацi!' - и обов'язковi складовi.
Естетична культура майбутнього вчителя-словесника, уважае В. Сидоренко, включае наявнiсть художньо-естетичного досвiду, сформовану систему естетичних знань, смашв, iдеалiв, здiбностей до естетичного осягнення художнiх образiв, сприй-мання явищ дiйсностi й творiв мистецтва, потребу формування досконалих мовно-мовленневих зраз-кiв, вмiння вносити прекрасне в навчально-вихов-ний простiр, бачити i вiдчувати красу, багатство, мелодшшсть украшсько!' мови [7, с. 94]. Мовнш пiдготовцi майбутнього вчителя, и лiтературностi, виразностi, емоцiйностi придiлялась особлива увага педагогами та методистами (В. Водовозов, В. Острогорський, В. Стоюнш, К. Ушинський), оскiльки зовнiшне втшення шформацп, що доноситься до школив, забезпечить повноцiнне засвоення лиературного матерiалу. Цiлеспрямована спiльна праця викладацького складу ВНЗ, керiвникiв мистецьких пiдроздiлiв i студентiв наб-лизить шдготовку такого вчителя.
Сучаснi украшсьш провiднi педагоги-словесники, автори шдручнишв, навчальних програм £. Волощук, О. 1саева, Ю. Ковбасенко, Л. Мiрошнiченко, О. Нiколенко, Л. Удовиченко, А. Фасоля, Г. Усатенко та ш. сьогодш вирiшують проблеми пiдготовки фахiвця-фiлолога, пропо-нуюючи вибiр дидактичних й методичних прин-ципiв. Серед дiевих пiдходiв вони називають нау-ковють, iсторизм, зв'язок навчання i виховання, до-ступнiсть, посильнiсть, взаемодiю мистецтва й дшсносп в естетичнiй свщомосп, особистiсний характер лiтературознавчо!' дiяльностi, зв'язок вив-чення лiтератури iз законами художнього мис-лення, пропонують творче використання наявних у класифiкацiях методiв. У центрi уваги пiдготовки вчителя-словесника мае бути орiентацiя на есте-тичну сутнiсть творiв лiтератури, бачення концеп-цii автора, поряд iз класичними й тi твори, «яш в
естетичному, сощальному i педагопчному аспектах» [11, с. 3] ввдповвдають вимогам сьогодення.
Сучасний словесник, який орieнтуeться в есте-тичних цiнностях та культурних надбаннях як свгтового, так i вiтчизняного мистецького середо-вища, - це устшний учитель. У ВНЗ спрямування на досягнення таких професiйних якостей випуск-ник1в можливе лише при вивченш iндивiдуальних здiбностей, iнтересiв i потреб студенпв-фшолопв i сприяння !х розвитку та реалiзацil.
Мета статтi. З'ясувати особливосп та окрес-лити обов'язковi складовi естетично! культури май-бутшх учителiв укра1нсько! мови i лтгератури в процесi професшно1 пiдготовки.
Виклад основного матерiалу. Естетична культура вчителя мови та лiтератури складае систему особистгсних оргентиргв, що регулюють
його дiяльнiсть, як1сно змiнюють споаб буття на бiльш осмислений, упорядкований, гармонiйний. Вона формуеться в результат внутршньо1 роботи розуму, почуттiв, вол1, повсякденно! працi з освоения культурних надбань, розширення культурного свиотляду, удосконалення професшно1 майстерностi, починаючи зi студентських рок1в. Естетичну культуру майбутнього фахiвця розгля-даемо як штегративний складник його фахово! пiдготовки, що диктуеться сучасним умовами iснуваиия ново! школи ХХ1 столiття, як1й потрiбен учитель iз творчим мисленням, iз потребою у здiйсненнi повноцшно1 професшно! дiяльностi, який володiе сучасними технолопями навчаиия i формами взаемоди мгж учасниками педагогiчного процесу, прагне до особистюно1 i професшно1 само-реалiзацil (див. рис. 2.1).
Рис. 2.1
Структура естетично'1 культури майбуттх учителгв укра'1'нсько1 мови I лгтератури
Як видно з рисунку, виходимо з iндивiдуально opieHTOBaHoi' стратеги освгги. PiBeHb тдготовки фaхiвця украшсько! мови i лiтеpaтуpи гapмoнiйнo
поеднуе естетичну культуру з мотивацшними праг-неннями, цшеспрямованютю на пiдвищення про-
фесшних компетентностей, набуття навик1в педа-гопчно! майстерностi та !х зростання через дiяль-шсну сферу.
Вчитель-словесник - це особлива профе^, адже вiн е духовно багатою людиною, бо наповнюе cвiй внyтрiшнiй свгг iдеями прекрасного. Неда-ремно висош вимоги до естетично! культури вчи-теля-словесника ставили педагоги-класики. Про зв'язок естетично! культури вчителя з розумовим, моральним, фiзичним, трудовим вихованням говорив А. Макаренко. Духовш якосп, здатнicть сприй-няття cвiтy розумом i серцем, естетична оцiнка пе-дагогiчниx явищ i процеciв, внутршня i зовнiшня краса педагога знаходяться в центрi вчення В. Су-хомлинського. С. Шацький вважав, що естетична культура мае охоплювати весь навчально-виховний процес, усю педагогiчнy дiяльнicть вчителя.
Педагог - досконала особиспсть широкого культурного дiапазону, здатна розкрити для учшв cycпiльнy цiннicть навчально! диcциплiни, !! прихо-вану сутшсть через власне естетичне «Я», ствер-джуе в сво!й монографй' сучасний дослщник А. Федь [10], i використовуе термiн «естетичний педагог». Украшський педагог Я. Мамонтов першим звернувся до розгляду питання складових естетично! культури оcобиcтоcтi вчителя-словес-ника, до яких ввдносив «естетичне сприйняття», яке полягае в естетичнш оцiнцi особистютю власного духовного cвiтy, навколишньо! дшсносп, «естетичне ставлення» до творiв мистецтва. У поняття структури естетично! культури вш включав «естетичне споглядання» та «мистецьку творчють» осо-биcтоcтi. Головною метою виховання вчений уважав долучення до 1стини, Добра i Краси через по-чуття, чуттеву сферу, розвиток естетичного свгговвдчуття [9, с. 190].
Характеризуючи когнтивний компонент естетично! культури учителя-словесника, акцентуемо увагу на його професшних якостях. Зокрема, вiн повинен знати свш предмет досконало й викладати його з любов'ю; володiти yciма засобами рщно! мови, навчати учшв ввдчувати красу слова худож-нього твору i цим самим формувати !х фiлологiчнi здiбноcтi. Пiд час сприйняття лiтератyрного твору учнями вчитель мае стимулювати ввдчуття краси, позитивних емоцiй, радоcтi спшкування з високим мистецтвом. Власним прикладом заохочувати yчнiв до духовного збагачення, cамооcвiти, самови-ховання, до творчого переосмислення побаченого, почутого, плекати прагнення поcтiйно покра-щувати й збагачувати словник свое! мови, боротися проти ненормативносп, проявiв нелiтератyрно! мови. Така робота особливо важлива в умовах су-часно! цифрово! реальноcтi, оск1льки учш пере-важно черпають iнформацiю iз cоцiальниx мереж, яка формуе в !х cвiдомоcтi картину cвiтy, тобто ви-никае нова молод1жна естетика, яка конкуруе з тим, що доносить на уроках вчитель-словесник. Тому зростае мiciя вчителя мови та лггератури як вихова-теля естетичного смаку, естетичних почyттiв, есте-тичних здiбноcтей шляхом аналiзy та штерпретаци xyдожнix текcтiв, здатнicтю викладати лггературу
як мистецтво слова, умшням спiвпереживати, роз-мiрковувати, аналтгачно мислити та узагаль-нювати.
Складовими педагог1чно'1 майстерностг вчителя украшсько!' мови i лiтератури е:
- високий рiвень естетично! культури;
- професшно-педагопчна компетентнiсть як iнтегрований показник професшно-д1яльшсно!' сфери;
- наявнiсть грунтовних систематичних пред-метних знань, орiентацiя на м1ждисциплшарний синтез та iнтеграцiю, розгляд синергетичних систем як взаемопосилюючого впливу кшькох дотич-них до лггературознавства рiзних галузей знання;
- професшно-педагопчш цiннiснi орiентацii;
- застосування iнновацiйних технологiй в нав-чальному процесi;
- артистизм та творча свобода як здатшсть пе-ревплюватися в новi образи «щиро жити iдеями, яш несеш учням» [2, с. 219].
Об'еднуючими факторами формування естетично! культури i професiоналiзму учителя украшсько!' мови i лiтератури, як уважае В. Сидоренко, е:
- акмелшгвютична майстернiть як досягнення акме-вершин у мовно-мовленневому розвитку, удосконалення мовно-мовленнево! компетентностi, емоцшно!' культури вчителя-словесника, високий рiвень культури мислення (лiнгводидактичне мис-лення), лшгвютична свiдомiсть;
- художньо-педагогiчна творчiсть - сформо-ванi креативнi здiбностi i якостi, творча активнiсть, що сприяють виробленню оригiнальноi системи пе-дагопчних дiй, способiв i результатiв продуктивно-перетворювально! дiяльностi, особливiй естетичнiй передачi учням мовно-мовленневих i лiтературних знань, творче педагопчне мислення [7, с. 95].
Володшчи складовими педагогiчноi майстер-ностi, учитель зможе донести до учшв вимоги Дер-жавних програм для загальноосвiтнiх навчальних закладiв з укра!нсько! та зарубiжно!' лiтератури, в основу яких покладеш Державнi стандарта базово! i повно! загально! середньо! освiти, та забезпечити так! функци предметiв: пiзнавально-цiннiсну, есте-тичну, розвивальну, соцiально-адаптацiйну, ви-ховну. Аадже вш, ввдповщно до рекомендацiй £в-ропейсько! Ради, мае бути готовим формувати у школяр!в так! ключов! компетентности
- спшкування державною мовою;
- вивчення шоземних мов;
- математичну компетентшсть (умшня ро-звивати абстрактне мислення, встановлювати при-чинно-наслщков! зв'язки (текст, графш, таблиця, схема, презентащя тощо);
- компетентносп в природничих науках ! технолопях, готовшсть до опанування новишми технолопями, розумшня технолопчних змш, критична оцшка результапв людсько! д1яльносп в природному середовищ! та його захист;
- шформацшно-цифрову компетентшсть (вмгга самому ! навчати учшв д!яти за алгоритмом, використовувати штернет-ресурси для отримання нових знань, мати критичне ставлення до медшно!' шформаци);
- умшня вчитися;
- шщштивтсть i пiдприемливiсть (умiння презентувати власш 1де1, реал1зувати себе);
- сощальш та громадянськ1 компетентностi, як1 формуються на основi суспiльно-полiтичного контексту лггературних творiв та усвiдомления себе громадянином Укра1ни, який розумiе i утвер-джуе демократичнi цiнностi;
- обiзнанiсть i самовираження у сферi куль-тури (сприймання творiв лiтератури в контекст культурно1 доби, демонстращя взаемоди л1тера-тури з iншими видами мистецтв);
- еколопчна грамотнiсть i здорове життя;
- набуття знань про цiлiсну картину свiту та мюце людини в нiй;
- опанування позитивним нацiональним до-сввдом [5, 6].
Для формування окреслених програмовими вимогами компетенцiй учнiв педагог мае володгга такими професiйними якостями як естетична свгдомгсть та естетична д1яльн1сть, мати есте-тичт креативнI властивостг.
Естетична свгдомгсть пов'язана з емоцшно-образним осягненням дшсносп, вона визначае споаб чуттевого шзнання свiту, реалiзацiю вироб-лених критерпв художиiх суджень, завдяки яким учитель визначае естетичну цiннiсть явищ життя, творiв мистецтва й доносить !х до школярiв. «Естетична свщомють ввдображае специфiчний духовно-цiннiсний змют культури суспiльства й переорiен-товуе його на iндивiдуальну систему цшностей» [4, с. 41]. Провiдними компонентами естетично1 свщо-мостi Ю. Борев, М. Каган, Б. Лихачов називають естетичш потреби, естетичнi почуття, естетичш смаки, естетичнi оцiнки, естетичнi щеали, есте-тичнi погляди, породженi чуттево-емоцшним станом особистостi, естетичну установку та естетичш переживання як особливий стан людини, що гли-боко розумiе ютинну красу художиiх творiв. Вони грунтуються на сформоваиiй здатностi виокремлю-вати в явищах мистецтва тi властивосп, як1 «збуджують естетичнi почуття» [3, с. 18], тобто, на естетичних здiбностях. Естетичнi потреби виника-ють унаслщок удосконалення естетичного сприй-няття, почуття, смаку, тобто елементiв естетично1 свiдомостi. Саме естетичнi потреби спрямовують особистють педагога на вчинки й ди, пов'язаиi з по-шуками способiв реалiзацil отриманих естетичних, знань умшь i навик1в у професшнш дiяльностi. В естетичних потребах поеднуються як естетичнi знання, так i способи самореалiзацil в суспiльному та навчальному середовищi.
Естетична потреба реал1зуеться в процесi естетично'1 дгяльностг як у власнш творчостi учи-телiв украшсько! мови i л1тератури, так i у творчо-стi !х виховаицiв. При цьому талановитий фахiвець переживае естетичне почуття насолоди i в процесi власно1 самореал1заци як творця, i ввд сшвпережи-вання успiху сво1х учнiв. Естетичний рiвень концевого продукту повнiстю залежатиме ввд загального рiвия естетично1 культури педагога - ноая розумо-во! та предметно-практично! до, що вплюе есте-тичнi ще!, норми, зразки.
Естетична культура майбутшх учитетв украшсько! мови i лiтератyри - штегративне по-няття. Вона включае в себе ттелектуальну сферу як складову професiоналiзмy, тобто володiння широким спектром знань у галyзi рТзних наук (суспшь-них, мовознавчих, педагопки, психологи, логiки, естетики, сучасних шформацшних технологiй тощо), постiйний саморозвиток i самоосвiтy, широкий культурний крyгозiр, вмiння вiдповiдати на виклики часу, дгяльтсну сферу - професшш знання, yмiння, навики, переконання, естетичну свдомють та естетичну дiяльнiсть, морально-етичну сферу, у якш дом^ють установки на есте-тичнi потреби, почуття, смаки, оцшки, iдеали, погляди, почуття насолоди вщ творiв лiтератyри та мистецтва, здатнiсть передавати !х пiд час навчаль-ного процесу вихованцям.
Праця вчителя мови i лiтератyри вимагае yнiверсальних здiбностей, yмiнь, знань i навичок, його зацiкавленiсть у майбутнш yспiшнiй !х ре-алiзацi! ввдбуваеться ще на студентськ1й лавi, цьому сприятиме дгяльнгсний nidxid до формування есте-тично! культури в процес навчання. У дослiдженнi пропонуемо методичш шляхи та прийоми формування творчого вчителя, який використовуе здо-буп знання в межах естетичного середовища ВНЗ у виглядi естетично! практики пiд керiвництвом викладачiв, керiвникiв гуртк1в, проблемних груп, творчих колективiв тощо. Поеднання навчального процесу й позааудиторно! дiяльностi створюе ту форму сшвпращ, спiвавторства викладачiв i сту-дентiв, що якнайкраще готуе майбутшх yчителiв укра1нсько1 мови i лттератури до професiйно! дТяль-ностi, робить !х iнiцiативними, креативними, само-стшними. З такими навиками студентам легко буде адаптуватися як фахiвцям у нове сощальне середо-вище i в колектив yчнiв, яких вони поведуть за собою.
Висновки i мромозицм. Отже, естетична культура майбутшх yчителiв украгнсько! мови i лгтера-тури включае як професшш якосп, що складаються iз широкого спектру фахових компетентностей, так i !х широке творче залучення у педагопчний про-цес, утвердження за допомогою засобiв мови та ху-дожньо! лiтератyри нацiональних i загальнолюдсь-ких цiнностей, yмiння орiентyватися в потощ ртзно-манiтноl шформацп, розвиток художньо-образного мислення, iнтелектyальних i творчих здiбностей, емоцiйно-дyховноl сфери, що е складовими загаль-но! культури особистостт
Список лiтератури
1. Гуковский Г.А. Изучение литературного произведения в школе: Методологические очерки о методике. - Тула: Автограф, 2000. - 224 с.
2. Куцевол О.М. Методична творчють учителя лттератури та його професшно-креативш яко-CTi // Особистюно-професшний розвиток майбут-нього вчителя: монографiя. - Вшниця: ТОВ «Ншан-ЛТЛ», 2014. - С. 197-223.
3. Лихачев Б.Т. Теория эстетического воспитания школьников: учеб. пособ. по спецкурсу для
студентов пединститутов. - Москва : Просвещение, 1985. - 176 с.
4. Пилипенко Н.В. Педагопчш умови форму-вання естетично! культури у майбутшх yчителiв по-чаткових клаав: дис. канд. пед. наук: 13.00.04. -Харшв, 2017. - 252 с.
5. Програма з украшсько! лiтератyри для 1011 клаав загальноосвгтшх навчальних закладiв з укра!нською мовою навчання. Рiвень стандарту / Р.В. Мовчан та ш. URL http://svitliteraturu.com/board/programi/programa_z_ ukraj inskoj i_literaturi_dlj a_10_11 _kl_riven_standartu _2018/3-1-0-295 (15.06.2018).
6. Програма iз зарyбiжно! лiтератyри для 1011 клаciв загальнооcвiтнix навчальних заклащв з укра!нською мовою навчання. Рiвень стандарту / Л.П. Юлдашева та iн. URL: http://svitliteraturu.com/board/programi/programa_iz_ zarubizhnoj i_literaturi_dlj a_10_11_kl_riven_standart_ 2018/3-1-0-294 (15.06.2018).
7. Сидоренко В.В. Професшно значyщi скла-довi педагогiчно! майcтерноcтi вчителя укра!нсько! мови i лiтератyри як вщгук на цившзацшно-ютори-чнi та освиш iмперативи ХХ1 cтолiття // Наyковi записки Нацiонального ушверситету «Острозька ака-демiя». Серiя «Психолопя i педагогiка». Випуск 29, 2014.
8. Синиця 1.О. Педагогiчний такт i майстер-нicть учителя. - К.: Рад. шк., 1981. - 319 с.
9. Укра!нська педагогiка в перcоналiяx: у 2 кн. Кн.2. [навч. поciбн. / за ред. О.В. Сухомлинсь-ко!]. - К.: Либщь, 2005. - 552 с.
10. Федь А.М. Естетичний свгт педагога: Мо-нографiя. / А.М. Федь. -Слов'янськ: ПП «Канцлер», 2005. - 300 с.
11. Шалапнов Б.Б. Лгтература як оcвiтнiй предмет в умовах сучасного глобалiзованого i дестру-ктурованого cвiтy // Всесвггая лiтератyра в школах Укра!ни. - № 2, 2017.
МЕТОДОЛОПЧН1 П1ДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В Ф1ЗИЧНО1 КУЛЬТУРИ ДО ПРОФЕСШНО1 САМОРЕАЛ1ЗАЦП В ОЗДОРОВЧ1Й Д1ЯЛЬНОСТ1
Вяла О.М.
викладач кафедри ф1зичног реабттацИ] Нацюнальний педагогiчний унiверситет iMem М. П. Драгоманова,
Путров С.Ю. професор кафедри ф1зично'1 реабттацИ] доктор фшософських наук, доцент, Нацюнальний neдагогiчний унiвeрситeт iмeнi М. П. Драгоманова,
Слобожаншов П.А. викладач кафедри фьзичног культури та основ здоров'я, Чертвецький нацюнальний унiвeрситeт iмeнi Юрiя Федьковича
METHODOLOGICAL APPROACHES TO THE FORMATION OF READINESS FUTURE TEACHERS OF PHYSICAL CULTURE TO PROFESSIONAL SELF-REALIZATION IN HEALTH-IMPROVING
ACTIVITY
Vyala O.
Lecturer of the Department of Physical Rehabilitation National Pedagogical DragomanovUniversity
Putrov S.
Professor of the Department of Physical Rehabilitation, Doctor of Philosophy Science, Associate Professor National Pedagogical Dragomanov University,
Slobozhaninov P.
Lecturer of the Department of Physical Education and Health basics, Chernivtsi Yuriy Fedkovich National University
Анотащя
У статп вказано, що до методолопчних пiдxодiв до формування готовносп майбутшх yчителiв фiзич-но! культури до професшно! cамореалiзацii в оздоровчш дiяльноcтi вщнесено культуролопчний, систем-ний, оcобиcтicно-орiентований та акмеолопчний шдходи. Abstract
The article points out that the cultural, systemic, personality-oriented and acmeological approaches are related to the methodological approaches the formation of readiness future teachers of physical culture to professional self-realization in health-improving activity
Ключовi слова: методолопчш шдходи, формування готовносп, майбутш вчителi фiзичноi культури, професшна cамореалiзацiя, оздоровча дiяльнicть.
Keywords: methodological approaches, the formation of readiness, future teachers of physical culture, professional self-realization, health-improving activity.
