CC BY
21
УДК 394.9(379.85:338.48)(477)
СУТН1СТЬ ГОСТИННОСТ1 ЯК ЕКОНОМ1ЧНО1 КАТЕГОРП
А.1. Марпенко, д.е.н., с.н.с.
1нститут проблем ринку та економ1ко-еколог1чних дослгджень НАН Украти, Одеса, Украша
О.В. Дишкантюк, к.т.н., доцент Одеська нацгональна академ1я харчових технологш, Одеса, Украша
Всучасних умовах зростання виробництва рiзноманiтних товарiв та послуг, як1 задовольняють дедалi бiльшi потреби суспiльства, тшьки споживання без особливих вражень стае нещкавим людинi, вона потребуе комфортного, яшсного забезпечення життедiяльностi. Зараз виникае потреба у гостинносп, яка стае основним напрямом задоволення соцiально-економiчних потреб людини не тiльки у процеа споживання певних товарiв та наданш послуг, але й привiтностi, доброзичливосп, що мають супроводжувати всi сфери життя. Треба зауважити, що сама по собi гостиннiсть у, так званому, «чистому виглад» зустрiчаеться рщко i залежить вiд морально-етичних норм людини, яка повинна виховуватися певним чином, одержати освиу та мати певний рiвень культури. Гостиншсть повинна мати матерiально-технiчну, фiнансову та оргашзацшну базу, що забезпечить Н ефективне функцiонування. Тому настав час дослiджувати И з позицiй науково! категори та систематизацп процесiв гостинносп як суспiльного явища. Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй
В науковш та популярнiй лiтературi часто зуст^чаеться поняття «гостиншсть», «iндустрiя гостинностi», яке дослщжуеться науковцями з рiзних позицш - як соцiальне, культурне та мора-льно-етичне явище та з точки зору виробничо! дiяльностi [1-7]. При цьому, необхiдно зазначити, що, як науковi категори, процеси гостинносп, функцiонування iндустрil гостинностi та и секторiв недостатньо дослiдженi. Незважаючи на дослiдження багатьох вчених щодо гостинносп та пов'язаних з нею категорш, треба зауважити що вона не дослщжена системно з наукових позицш, вщсутне визначення сутносп послуг та продукту гостинносп, не розроблено критерпв вщнесення гостинностi до iндустрil та ш.
Метою статтi е обгрунтування сутностi та визначення гостинностi як науково1 категори. Для досягнення мети в статп поставлено та виршено так1 завдання:
— дослiдити iснуючi трактування понять «гостиншсть», «iндустрiя гостинносп»;
Март1енко А.1., Дишкантюк О.В. Суттсть гостинностi як економiчноl категори.
В статт дослщжено гостиншсть з позицш сусшльного явища, що набувае прюритетного значення у розвитку людини та в одержанш нею вражень вщ процеав споживання товар1в i послуг. Визначено та систематизовано процеси гостинносп як науково! економiчноl категори, одержали подальший розвиток такi поняття як гостиншсть, сфера гостинносп, матерiальнi та нематерiальнi послуги гостинносп, продукт гостинносп, iндустрiя гостинносп. Гостиннiсть пропонуеться розглядати як систему економiчних, соцiально-економiчних та економжо-екологiчних вiдносин, що складаються у суспiльствi з приводу виробництва продукту гостинносп, його розподшу, обмiну та споживання.
Ключовi слова: гостиншсть, iндустрiя гостинносп, сектори гостинносп, послуги та продукти гостинносп, матерiальнi та нематерiальнi послуги гостинносп, споживачi послуг гостинносп
Мартиенко А.И., Дышкантюк О.В. Сущность госте-
приимства как экономической категории.
В статье исследовано гостеприимство с позиций общественного явления, приобретает приоритетное значение в развитии человека и в получении им впечатлений от процессов потребления товаров и услуг. Определены и систематизированы процессы гостеприимства как научной экономической категории, получили дальнейшее развитие такие понятия как гостеприимство, сфера гостеприимства, материальные и нематериальные услуги гостеприимства, продукт гостеприимства, индустрия гостеприимства. Гостеприимство предлагается рассматривать как систему экономических, социально-экономических и экономико-экологических отношений, складывающихся в обществе по поводу производства продукта гостеприимства, его распределения, обмена и потребления.
Ключевые слова: гостеприимство, индустрия гостеприимства, сектора гостеприимства, услуги и продукты гостеприимства, материальные и нематериальные услуги гостеприимства, потребители услуг гостеприимства
Martienko A.I, Dyshkantiuk O. V. The essence of hospitality as economic category.
In the article studied hospitality from the position of public phenomenon that becomes new priority direction of human development and experiences that people has during the process of consumption goods and services. Defined and systematized hospitality processes as scientific categories and further elaborated such concepts as hospitality, hospitality sphere, tangible and intangible hospitality services, hospitality product and hospitality industry. The hospitality offered considered as system of economic, socio-economic and economic-environmental relations developing in society about the manufacturing of hospitality product, its distribution, exchange and consumption.
Keywords: hospitality, hospitality industry, hospitality sector, hospitality services and products, tangible and intangible hospitality services, consumers of hospitality services
— визначити сутшсть гостинносп та складових цього поняття як наукових економiчних категорiй;
— обгрунтувати гостиннiсть як сукупнiсть матерiальних, трудових, фiнансових ресурсiв необхiдних для розвитку економiки вражень.
Виклад основного матерiалу дослiдження
В суспiльствi у зв'язку з розвитком сфери пос-луг, готельно-ресторанного, розважального бiз-несу часто зуст^чаеться вираз гостиннiсть, сфера гостинносп, iндустрiя гостинностi. В сучаснш науковiй лiтературi не iснуe единого тдходу до трактування цих понять як економiчних категорiй, сфера гостинносп зведена до надання послуг для обслуговування туристiв. Гостиннiсть тлума-читься як хлiбосольство, привiтнiсть, зустрiч гостей та ознайомлення 1х з мюцевими традицiями. Сфера гостинностi пов'язуеться зi сферою
обслуговування, сервiсною сферою, що надають послуги у туризма Розглянемо ретроспективу формування генезису гостинносп та розвитку Н трактування з розвитком суспiльного виробництва та суспшьних вiдношень. В таблицi 1 приведено авторське дослщження рiзноманiтних пiдходiв до визначення гостинностi на протязi розвитку суспшьного виробництва.
Аналiзуючи вище приведет поняття можна зробити висновок, що гостиншсть - це складна категорiя, яка потребуе подальшого уточнення та конкретизации Вченi, дослiджуючи цю категорш, розподiляли И на двi складовi - гостиннiсть та iндустрiя гостинносп. Гостиншсть в основному розглядалась з позицш культурних, морально-етичних норм та ш норми накладалися на види шдприемницько! дiяльностi, що призвело до ви-никнення такого поняття як iндустрiя гостинностi.
Таблиця 1. Визначення понять «гостиншсгь» та «1ндустр1я гостинносп» в сучаснш лiтературi та
авторський аналiз i тлумачення
Визначення поняття Авторський аналiз визначення
Позитивнi сторони у визначенш Недолжи у визначенш
1 2 3
Уебстер Н.: Гостиншсть - обслуговування, що спираеться на принципи гостинносп, яга характеризуются щедрютю та доброзичливютю по вщношенню до гостей. 1ндустр1я гостинност - це сфера пщприемництва, що складаеться з таких вид1в обслуговування, яга Грунтуються на принципах гостинност i характеризуються щедрютю та доброзичливютю у ставленш до гостей [1]. Надано визначення сутносп поняття гостинностi як виду обслуговування, видшено основнi 11 принципи. Розмежуються поняття гостиншсть та iндустрiя гостинностi. Iндустрiя гостинностi розглядаеться як сфера пiдприемництва. Гостиншсть не розглядаеться як наукова категор1я. Акцент зроблено на етичнш, моральнш сторош. Не визначено суб'екпв гостинносп. 1ндустр1я гостинност не дослщжена з позицш економ1чних вщношень м1ж суб'ектами надання та одержання послуг.
Браймер Р.: Гостиншсть - це секрет будь-якого турботливого обслуговування. Турбота, що проявляеться по вщношенню до гостя, зд1бшсть вщчувати потреби кл1ента -невловим^ але таю очевидш риси у поведшщ службовця. Гостиншсть - це привпшсть в прийманш та пригощанш постояльщв (гостей), безвщплатний прийом i пригощання мандр1вник1в. Iндустрiя гостинностi представляеться збiрним поняттям для багаточисельних i рiзноманiт-них форм пiдприемництва, яга спещал1зу-ються на ринку послуг, що пов'язаш з прийомом та обслуговуванням гостей [2]. Гостиннiсть розглядаеться з позицш доброзичливосп робiтника, службовця, який надае послуги клiенту. Фактично це вщношення службовця до сво!х обов'язкiв, його професiйний рiвень. Iндустрiею гостинностi виступають розрiзненi пiдприемцi, що надають рiзноманiтнi послуги. До суб'ек™, що одержують послуги, вiдносяться не як до ^енпв, а як до гостей. Вщсутне комплексне поняття шдустри гостинносп, що охоплюе р1зномаштш напрями взаемопов'язано! д1яльносп. Пщприемщ розглядаються розр1знено, поза лопстичних зв'язюв, яга надають позитивного враження вщ вше! гостинносп та синергетичного ефекту по и р1зномаштним напрямам та складовим, що формують це поняття.
Уокер Дж. Р.: Гостиншсть - ушверсальна традищя повсякденно побутово! культури, до яко! входить обов 'язок привпносп i турботи про гостя, це мюце, в якому мандрiвники можуть отримати притулок i !жу [3]. Гостиннiсть - одне з фундаментальних понять людсько! цившзаци - вже давно перетворилось в шдустрто, в якiй зайнят не один мiльйон професiоналiв. Iндустрiя гостинностi об'еднуе туризм, готельний i ресторанний бiзнес, громадське харчування, вщпочинок i розваги, органiзацiю конференцiй i нарад [4]. Термiном «iндустрiя», який мае первюне значення промисловостi, визначае велига сукупностi спорiднених пiдприемств (видiв дiяльностi). Гостиннiсть розглядаеться з позицш шдустри, в яку входять рiзнi сектори громадського обслуговування та !х дiяльнiсть об'еднуеться в границях гостинносп. Не визначено суб'екпв надання та отримання послуг гостинносп. Вщсутш дослщження логютичних зв 'язюв сектор1в гостинносп та 1х синергетичш ефекти. 1ндустр1я гостинност розглядаеться звужено, тшьки для турист1в та об'еднуе готельний 1 ресторанний б1знес.
Ваген Л.: Iндустрiя гостинностi - це сектор шдустри туризму, що вiдповiдае за розмщення туристiв, а також галуз^ дiяльнiсть яких спрямована на продаж алкогольних напо!в, надання житла, 1ж i розважальних заходiв [5]. З одного боку, поняття щдустрш гостинностi розширюеться: вона розглядаеться як галуз^ що забезпечують громадське харчу-вання, надання житла та забезпе-чення розважальних заходiв. З шшого боку, визначення шдустри гостинносп звужене та представлено як сектор шдустри туризму, який в свою чергу вщповщальний за розмщення туриспв.
Продовження таблиц 1
1 2 3
Скобкш С. С.: 1ндустр1я гостинносп виступае як самостшна, складна i вщносно вщособлена сощально-еконо]шчна система, яка залучае значш матер1альш, ф1нансов1 та трудов1 ресурси [6]. 1ндустр1я гостинност розглядаеться з наукових позицш як самостшна сощально-економ1чна система, яка повинна мати вщповщш фактори виробництва. Не визначено особливостей шдустри гостинносп як складно! соцiально-економiчно! системи. В основному розглядаеться тшьки готельно-ресторанний бiзнес, який потребуе значних ресуршв.
Руденко В.П. 1ндустр1я гостинносп - це особлива самостшна галузь економжи, що складаеться з групи галузей i тдприемств, функци яких полягають у задоволенш р1зноман1тного попиту на р1зш види вщпочинку i розваг. 1ндустр1я гостинност складаеться з готел1в та оргашзацш, яга випускають товари i надають послуги, що тюно пов'язаш з готельним б1знесом: екскурсшш бюро; транспортш шдприемства; шдприемства з виробництва сувен1р1в; навчальш заклади готельно-господарського профшю; шформацшш та рекламш служби; науково-дослщш та проектш оргашзаци готельно-господарського профшю; готелц шдприемства харчування, зокрема ресторанного господарства; шдприемства з виробництва готельно-господарських товар1в (яга необхщш туристу) тощо. 1ндустр1я гостинност також надае послуги, яга мають попит у турис^в. Туроператори з1 всього р1зномашття формують пакет готельних продукпв, який волод1е цшшшими споживчими властивостями, шж кожний з готельних продукпв, взятий окремо [7]. Комплексний шдхщ до шдустри гостинносп як особливо!' самостшно! галуз1 економжи, що складаеться з групи галузей i тдприемств, функци яких полягають у задоволенш р1зномаштного попиту на р1зш види вщпочинку i розваг. 1ндустр1я гостинносп дослщжуеться не тшьки з позицш надання послуг готелями, але й до не! залучаються ще шдприемства, що виробляють товари та надають послуги, яга тюно пов 'язаш з готельним б1знесом. До шдустри гостинносп вже залучаються навчальш заклади готельно-господарського профшю та шдприемства з виробництва готельно-господарських товар1в (яга необхщш туристу). Iндустрiя гостинностi розглядаеться тшьки з позицш туризму, готелiв, екскурсш, пiдготовки кадрiв та розваг для туристично! сфери. Дослiджуеться оргашзащя послуг готелiв та надання послуг у розвагах. Комплексний пщхщ до не! включае вс галузi та шдприемства, що вщносяться тiльки до сфери туризму. Виробництво товарiв розглядаеться з позицш попиту з боку турис™ та можуть бути використаш . тiльки для !х обслуговування. Тшьки туристи сприймаються як госп.
Джерело: Складено авторами за матерiалами [1-7]
Авторами пропонуеться визначати гостиншсть як сукупшсть наданих послуг у сферi життедiяльностi суспiльства в цшому та конкретно! особи з метою задоволення И рiзноманiтних потреб та одержання позитивних вражень вiд !х задоволення та шдвищення якостi життя.
Гостиннiсть - це яшсть спiлкування та вра-ження, як1 одержують люди вiд спшкування мiж собою з рiзноманiтних приводiв: робота, вщпочи-нок, дозвiлля, виршення житлово-комунальних питань, про1зд в транспорт тощо. Це безпосеред-нiй контакт людей в рiзних сферах життя мiж собою, отже гостиннiсть повинна проявлятися в усiх сферах життедiяльностi суспiльства.
На перший погляд здаеться, що гостиннiсть це тiльки привишсть, доброзичливiсть, тобто катего-рiя, яка базуеться на морально-етичних нормах та культурних традищях народу. З позицш економь чно! категорп вона не розглядаеться тому, що складаеться враження - в межах гостинностi шчого не виробляеться. Для того щоб гостиншсть була реалiзована на практищ недостатньо тiльки доброго вiдношення до людей. Необхщно забез-печення гостинносп ресурсами, як1 допоможуть пiдвищити яшсть та позитивш враження вiд одержання И послуг. Тому ми важаемо за необхщне доповнити тлумачення поняття гостиннiсть не тiльки як привишсть, доброзичливiсть, а ще й як дiяльнiсть, що забезпечена необхщними матер1а-льними, фiнансовими, трудовими, шформацшно-
комунiкацiйними, природними ресурсами та шдприемницькими здiбностями тих, хто органiзуе та здшснюе послуги гостинностi. Гостиннiсть, як досить широке поняття, потребуе доповнення ще й як так1 сектори економiки, дiяльнiсть яких направлена на одержання послуг гостинносп р1зно-манiтними суб'ектами економiки. Гостиннiсть -це система економiчних, соцiально-економiчних та економжо-еколопчних вiдносин, що складаються у суспшьсга з приводу виробництва продукту гостинносп, його розпод1лу, обмiну та споживання.
Сфера гостинносп представляе сукупнiсть галузей нацюнально! економiки (секторiв економiки) матерiального та нематерiального виробництва та задiяних в них суб'ектiв, вид дiяльностi яких направлено на забезпечення засобами виробництва послуг та продукту гостинносп, надання безпосередньо цих послуг i продукту гостинностi з метою задоволення потреб суспшьства у одержаннi позитивних вражень споживачами. Сфера гостинностi безпосередньо пов'язана з вщновленням трудових ресурав, пiдвищенням якостi життя суспiльства в цшому та кожно1 людини, сприяе розвитку продуктивних сил регiонiв та держави.
Вiдновлення трудових ресурсiв - це створення комфортних умов для проживання, харчування, розваг, освiти для населення. Люди, яких гостинно приймають в усiх закладах, органiзацiях, м1сцях
вщпочинку розташованих на данiй територп, оде-ржують задоволення, вiдповiдний психологiчний настрш та можуть краще вiдпочити та працювати.
Позитивнi враження в результат придбання послуг та продукту гостинносп пiдвищують на-стрiй, створюють певний культурний та морально-етичний ктмат в суспiльствi, який сприяе якосп життя. Треба вiдмiтити, що позитивш враження можна одержати не тшьки вiд само! послуги гостинносп, яка надаеться робiтником з вщривом вiд 11 матерiального забезпечення (доброзичливють, уважнiсть до суб'екта надання), але й ця послуга повинна мати (якщо потрiбно) матерiальне забезпечення у виглядi спецiального устаткування, матерiалiв, за допомогою яких вона здшснюеться. Все це сприяе пiдвищенню якосп життя населення за рахунок надання послуг гостинносп iз залученням високорозвинено! матерiальноl бази.
Сфера гостинностi зараз розвиваеться дуже швидкими темпами. Створюються новi робочi мiста пов'язанi з обслуговуванням населення. Навiть в мютах, регiонах, в яких ранiше не юну-вало крупних промислових тдприемств, створюються об'екти з надання послуг гостинносп, зокрема туристичних послуг. Це сприяе розвитку продуктивних сил та бшьш рiвномiрному !х розмщенню по територп держави.
Враховуючи вищевикладене, вважаемо що сфера гостинносп - це сукупшсть ресурсiв (мате-рiальних, фiнансових, трудових, iнформацiйних та комушкацшних), соцiальних факторiв (морально-етичних, духовних, культурних) та традицiй, при-родно-ресурсного забезпечення, клiматичних умов та еколопчного стану, трудових ресурсiв, просто-рового розмiщення продуктивних сил та управлш-ських ресурсiв задiяних у виробнищга та наданнi послуг гостинносп та у виробнищга ресурсiв, що забезпечують надання цих послуг. Сфера гостин-носп - зведена узагальнююча категорiя, що вклю-чае виробництво рiзних видiв послуг, що задово-льняють економiчнi, соцiальнi, моральнi та куль-турнi потреби особи та при одержат яких людина ввдчувае доброзичливють, надiйнiсть, комфорт-нiсть, бажання повернутися ще раз або пере!хати на постшне мiсце проживання. Сферу гостинносп можна видшити як логiстичний комплекс секторiв гостинностi за видами дiяльностi, пiдприемств та органiзацiй рiзноманiтних форм власносп та фiзи-чних оаб.
Пiд сферою гостинностi треба розумпи рiзно-манiтнi сектори економiки, що виробляють проду-кцiю, яка носить матерiальну та нематерiальну, речову та не речову форму. Таке визначення пов'язане з тим, що надання не речово! форми потребуе використання матерiальних, фшансових та трудових факторiв виробництва. Праця робп-ник1в сфери гостинностi спрямована на виробництво особливо! споживчо! вартостi - вражень вiд одержання послуг гостинностi. Ефект гостинностi залежить вiд умов виробництва 11 послуг та ввд умов 1х споживання.
Згiдно державного класифiкатора видiв економiчноl дiяльностi сфера послуг (сервiс) -
вiдрiзняеться вiд iнших сфер економiки. Сфера послуг - це сфера економiки, де виробляються блага, корисний ефект яких проявляеться у самому процеа 1х створення. В залежностi ввд того, в чому саме полягають послуги, структура сфери послуг найчастiше умовно представлена двома тдсекторами:
— виробництво матерiальних послуг (транспорт, торгiвля, житлово-побутове обслуговування та iнше);
— виробництво нематерiальних послуг (управ-лiння, дiяльнiсть арми та органiв безпеки, освiта, охорона здоров'я, наука, мистецтво, шоу-бiзнес, сощальне обслуговування, маркетинг, аудит, кредитування, страхування тощо). Виробництво матерiальних послуг невщривно
пов'язане з матерiальними об'ектами: транспорт змiнюе положення предметiв у простор^ торгiвля -1х приналежшсть будь-кому i т.д. На ввдшну вiд нього виробництво нематерiальних послуг (знань, безпеки, здоров'я, позитивних емоцш) набагато сильшше вiдiрвано вiд матерiальних об'ектiв. Тут об'ектом впливу стають не iншi речi, а безпосередньо людина [8].
Перелж матерiальних послуг може бути представлений наступними видами послуг:
— Матерiальнi послуги у виробництва послуги транспорту, комунальш послуги;
— Послуги поза виробництвом: готельнi послуги, матерiальнi послуги населенню (хiмчистка, пральнi, фотографil, ремонт та обслуговування автомобшв, ремонт годинник1в, одягу, взуття i т.д.);
— Послуги з виробництва та обпу: послуги з оргашзаци та налагодження управлшня виробництвом i його громадських зв'язшв, з обслуговування примiщень, надання реклами, рiзнi дослiдницькi допомiжнi лабораторil, агентства з прокату обладнання, проектно-конструкторсьш бюро, фотокопiювання i т.д. Перелж нематерiальних послуг може бути
представлений наступними видами послуг:
— Сощальш послуги: охорона здоров'я, освпа, наука.
— Особистi послуги: страховi послуги, юридичнi послуги, банк1вськ1 послуги, консалтинговi послуги.
Втiм, це протиставлення матерiального / нематерiального дуже вiдносна рiч: скаж1мо, в торгiвлi продавати можна нематерiальнi послуги (як це вщбуваеться, наприклад, при купiвлi квитка в шнотеатр), а охорона здоров'я неможлива без використання цiлком матерiальноl апаратури. Багато конкретних видiв сервiсу з'еднують вiдразу обидва пiдсектори: наприклад, туризм включае i транспортнi послуги, а навчання (екскурсiйне обслуговування). Тому, до цих тр серед спецiалiстiв немае едносп з приводу того, який же галузевий склад сфери послуг [9].
Також видiляють два типи послуг: надаш за допомогою обладнання та без використання устаткування.
Виходячи з вищевикладених положень вбачаемо, що послуги гостинносп це поняття, яке включае види д1яльност1, що забезпечують ком-фортне обслуговування людей, що перебувають (постшно або тимчасово) на данш територп. Послуги гостинносп, як 1 гостиншсть в цшому, це як1сть обслуговування та враження, що отримують суб'екти одержання послуг. Послуга гостинносп -це р1зновид д1яльносп, в процеа якого не створю-еться новий матерiально речовий продукт, але змiнюеться як1сть враження в1д одержання товару або за допомогою товару одержання враження в1д нематерiального блага, в1д задоволення певно! потреби не в матерiальнiй форм^ а у процеа ви-конання певно! д1яльносп на основ1 використання засобiв виробництва та доброзичливого вщно-шення суб'екта здiйснення д1яльносп. Продукти гостинносп - це комплекс послуг пов'язаних лопстичними ланцюгами, або розр1зшний !х набiр не пов'язаний лопчним продовженням одше! послуги з шшою, в1д одержання яких споживач отримуе певнi (позитивш або негативнi) враження.
1ндустр1я гостинносп - це сукупшсть пiдприемств та органiзацiй, зайнятих виробництвом товарiв (основних та оборотних фонд1в - споруд, обладнання, матерiалiв тощо) для секторiв гостинносп та сукупшсть секторiв та !х пiдприемств, яш безпосередньо надають послуги гостинносп. Це сукупшсть вах вид1в д1яль-носп, що створюють матерiальнi блага у вигляд1 продукпв, енергп, шдготовки трудових ресурав для забезпечення сфери гостинносп необхщними товарами та кадрами та безпосередне надання послуг гостинносп на основ1 використання цих товарiв. 1ндустр1я гостинносп дуже багатогранна та рiзноманiтна сфера д1яльност1, що динамiчно розвиваеться в чаа [11]. 1ндустр1ю гостинносп пропонуеться по секторам под1ляти на:
I. Матерiальний сектор:
— 6уд1вництво: житлово-комунальних будiвель та споруд, розважальних цен^в, засобiв розмiщення та харчування, культурних закладiв;
— пiдтримання та збереження 1сторично! та культурно! спадщини, природно-ландшафтних пам'яток тощо;
— виробництво та оснащення обладнанням пiдприемств секторiв гостинност1;
— виготовлення сировини та матерiалiв для надання послуг тдприемствами секторiв гостинност1;
— виготовлення товарiв, як1 використовуються в процеа здшснення послуг гостинност1.
II. Нематерiальний сектор: послуги розмщенн; послуги харчування; послуги розваг; транспортш послуги; послуги рекреацп; послуги туризму та 1н.
Надана класифiкацiя дозволяе п1дходити до 1ндустрп гостинност1 комплексно, бачити явища, яш лежать не т1льки на поверхш, але й розум1ти гли6инн1 процеси, що гальмують або прискорюють розвиток ще! сфери сусп1льного виробництва. Гостиншсть не може, кр1м окремих випадшв, iснувати без матерiального, ресурсного
та фшансового забезпечення. Для надання яшсних послуг гостинност1 необхiдно використовувати весь потенщал 1ндустр1! гостинност1. До 1ндустрп гостинност1 сл1д в1дносити т1 шлу?! економiки та види д1яльност1, що забезпечують гостиншсть на р1вш кра!ни, областi, мiста та району.
1ндустр1я гостинност1 - це галузь, що охоплюе матерiальне та нематерiальне виробництво, надае матерiальнi та нематерiальнi послуги, створюе необхщш засоби виробництва та товари для !х надання з метою формування комфортних умов проживання на данш територп для вс1х суб'екпв, що одержують послуги гостинност1, тобто впроваджують економiку вражень. Це сукупшсть вах вид1в виробничо! та невиробничо! д1яльност1, що знаходяться в единому лопстичному ланцюгу для надання послуг гостинносп.
Враховуючи економiчну сутн1сть 1ндустрп гостинност1, надамо !! класифiкацiю за ознаками:
1. За призначенням продукцп, що випускаеться:
— для секторiв гостинносп;
— для шдприемств гостинност1;
— для матерiального забезпеченням послуг гостинносп (продукшя, товари, що мають матерiальну, речову форму);
— для безпосереднього надання послуг гостинносп (продукшя, товари, що не мають матерiально!, речово! форми).
2. За обсягами ресурав, що споживаються: природоемнi; трудом1стк1; енергомютш; матерiаломiсткi; затратнi (потребують великих швестицш в основн1 фонди); ресурсоемнi (надання послуги потребуе сировини, матерiалу); малозатратна
3. За ц1новим фактором: вщносно дорог1; в1дносно дешевi.
4. За фактором матерiальностi: матерiальнi послуги гостинносп; нематерiальнi послуги гостинност1.
Доречно визначити сектор 1ндустрп гостинност1 (iнфраструктурний) - як сукупшсть шдприемств, оргашзацш, що виробляють однор1дн1 товари для надання однорщних послуг гостинност1 або безпосередньо здшснюють однотипн1 послуги гостинност1 та використовують однотипш технiчнi засоби та технологи, сировину та матерiали та задовольняють однор1дн1 потреби споживачiв послуг гостинносп.
Структура секторiв гостинност1 визначена нами як сукупшсть секторiв, що забезпечують матерiальними засобами та наданням безпосередньо матерiальних та нематерiальних послуг гостинносп i характеризуються к1льк1сним сшввщношенням i певними взаемозв'язками.
Сектори гостинносп складаються з1 сфери матерiального та нематерiального надання послуг та матерiального виробництва товарiв, засобiв виробництва для надання послуг гостинносп.
Виробничу сферу, що забезпечуе гостинн1сть утворюють таю сектори, що:
— виробляють речовий продукт у форм1 засобiв виробництва для задоволення потреб 1ндустрп
EKOHOMIKA: peajiii nacy
№2(30), 2017
ECONOMICS: time realities
rocTHHHOcri (6ygiBHHnrB0: ®ura0B0-K0MyHa-nbHe; roTenbHe, pecTopaHHe, Mi^b xapnyBaHHa, p03Ba®anbHHx центрiв to^o; iH^paCTpyKTypHe 3a6e3neneHHa: eHepro-, BogonoaranaHHa; npoMH-CnoBiCTb: bhpo6hh^tbo xonogunbHHx KaMep, nnuT, Me6niB, ycraTKyBaHHH po3Ba®anbHHx цeнтpiв to^o gna 3a6e3neneHHa 3aCo6aMH внpо6ннцтвa 06'eKTiB, aKi HagaroTb noCnyru r0CTHHH0CTi);
— Bupo6naroTb npegMeTH Cno^HBaHHa, ^0 BHKopucTOByMTbca npu HagaHHi noCnyr rOCTHHHOCTi.
rany3eBy CTpyKTypy iHgyCTpii' rOCTHHHOCTi He06xigH0 p03rnagaTH 3 n03H^n MaTepianbHoro Ta HeMaTepianbHoro внpо6ннцтвa. ,3,0 bhpo6hhhoi iH^pacTpyKTypu iHgyCTpii' rOCTHHHOCTi He06xigH0 BigHecTH TaKi ceKTopu eKOHOMiKH 3a BugaMH gianbHOCTi, ^0:
— 6e3n0CepegHb0 CTBoproroTb MaTepianbHHH 6a3HC rOCTHHHOCTi, 3a gonoMororo aKoro (a6o 6e3 aKoro HeMO^nHBO HagaTH noCnyru) HagaroTbCa noCnyru rOCTHHHOCTi a6o Bupo6naeTbCa npogyKT tocthh-HOCTi. TaKHx BugiB gianbHOCTi BigHOCaTbCa:
— ^HTnoBe Ta r0TenbH0-peCT0paHHe 6ygiвннцтво, i'x iH^paCTpyKTypHe 3a6e3neneHHa C^eporo MaTepianbHoro внpо6ннцтвa;
- TpaHCnOpT Ta 3B'a30K (CTBOpeHHa TpaHCnopTHHx
3aCo6iB gna nepeBe3eHHa naCa^upiB);
— Bugu gianbHOCTi, ^0 n0B'a3aHi 3 npogoB^eHHaM npo^Cy внpо6ннцтвa y C$epi o6iry npogyKTy iHgyCTpii' rOCTHHHOCTi (TopriBna, rpoMagCbKe xapnyBaHHa, MaTepianbHO-TexrnnHe noaranaHHa - yCTaTKyBaHHa Ta o6nagHaHHa 3a gonoMororo aKoro Bupo6naeTbCa npogyKT rOCTHHHOCTi to^o). Bupo6Huna iH^paCipyKTypa iHgyCTpii' tocthh-
HOCTi CTBoproe 6a3HC (MaTepianbHHH, eKOHOMMHun), Ha aKOMy 6ygyeTbCa HeBupo6Huna iH$paCrpyKTypa iHgyCTpii' rOCTHHHOCTi i aKHH MO^Ha BigHeCTH go nepmoro nigpo3giny CyCninbHoro внpо6ннцтвa. y Hamift KpaiHi iCTopu^HO TaK CKnanoCa, ^0 6inbm
mBugKHMH TeMnaMH p03BHBan0Ca bhpo6hh^tbo 3aCo6iB внpо6ннцтвa gna nignpueMCTB rpynu A. nignpueMCTBa rpynu B, aKi Bupo6nanu TOBapu gna HaCeneHHa, po3BHBanuCa HH3bKHMH TeMnaMH, ^0 npu3Boguno go guCnponop^n b CyCninbHOMy BigT-BopeHHi. Tpe6a 3ayBa®HTH, ^0 nignpueMCTBa rpynu B 6e3n0CepegHb0 3agiaHi y Bupo6HHnrBi noCnyr i npogyKTiB roCTHHHoCTi, TaK aK 3agoBonbHaroTb noT-pe6u HaCeneHHa. B CynaCHHx yMOBax HeraTHBHHx guCnponop^n y CyCninbHOMy Bupo6HHnrBi Ta Hego-CTaTHOCTi CeKTopiB eKOHOMiKH, ^0 Bupo6naroTb 3aCo6u внpо6ннцтвa gna внpо6ннцтвa TOBapiB Ha-pogHoro Cno^HBaHHa Ta noCnyr rOCTHHHOCTi Ha3pina Heo6xigHiCTb gep^aBHoro CTHMynroBaHHa po3BHTKy MaTepianbHoro 3a6e3neneHHa iHgyCTpii' rOCTHHHOCTi.
HeBupo6HHHa iH^paCTpyKTypa iHgyCTpii tocthh-HOCTi BKnronae noCnyru ®ura0B0-K0MyHanbH0r0 roCnogapCTBa, TpaHCnopTy (b naCTHHi nepeBe3eHHa naCa^upiB, HaaBHOCTi 3anpaB0K, eBaKyaTopiB, MO^nHBOCTi B3aTH Ha npoKaT MamHHy, axTy to^o), peCT0paHH0-r0TenbHi, po3Ba®anbHi, OCBiTHi Ta iHmi noCnyrH. BlICIIOBK'll
roCTHHHiCTb, iHgyCTpia rOCTHHHOCTi, CeKTopu ro-CTHHHOCTi, noCnyru rOCTHHHOCTi - цe CKnagHi, 6ara-T0nnaH0Bi gHHaMinHi KaTeropil, CTpyKTypHHH nepe-niK aKHx MO^e 3MiHroBaTHCa b 3ane®H0Cri Big 3aBgaHb goCnig^eHHa rOCTHHHOCTi, aK HayKOBoro пpоцecy ni3HaHHa o6'eKTHBHoI peanbHOCTi Ta hoto npaKTHHHoI peani3a^i'. OgHi i Ti ® rany3i npoMHCno-BOCTi внpо6ннцтвa TOBapiB Ta noCnyr MO^yrb 6yTH BigHeCeHi go Cyry6o bhpo6hhhoi C$epu Ta C$epu rOCTHHHOCTi, go MaTepianbHHx Ta HeMaTepianbHHx noCnyr, ^0 HagaroTbCa b ^h rany3i CyCninbHoro BigTBopeHHa. ^ n0B'a3aH0 3 thm, ^0 roCTHHHiCTb, npuBiTHiCTb MaroTb CynpoBog^yBaTH nrogHHy b yCix C^epax ^urregianbHOCTi, HagaBaTH ih n03HTHBHi Bpa^eHHa, ^0 npu3B0guTb go nigBH^eHHa aKOCTi
®HTTa.
Abstract
This article explores a retrospective of the concept of "hospitality" and "hospitality industry". Proved that hospitality should be determined as a set of services provided in the area of society in general and the particular person to meet its various needs and obtain positive impressions of their satisfaction and quality of life. Proved that in hospitality one should understand the quality of experience that people get from communicating with each other on various occasions: work, rest, leisure, solution for utility, transport and so on. It was determined that the implementation in practice of hospitality is not enough good to people, you need to provide resources to help improve the quality and experience for receipt of services. The authors investigated the hospitality from the standpoint of social phenomena that takes priority in human development and the child's experience of the process of consumption goods and services. Defined and systematized processes hospitality as a scientific economic category, received the further development of concepts such as hospitality, hospitality, financial services and intangible hospitality product, hospitality industry. The hospitality offered viewed as a system of economic, socio-economic and economic-environmental relations developing in society about the manufacturing of hospitality product, its distribution, exchange and consumption.
JEL Classification: B41, L82, L83, L84.
Список л^ератури:
1. Webster N. American Dictionary of the English Language. NewYork Published by S. Converse, 1828.
2. Браймер Р.А. Основы управления в индустрии гостеприимства. М.: Аспект Пресс, 1995. 382 с.
3. Уокер Дж.Р. Введение в гостеприимство // Дж. Р. Уокер: пер. с англ. [В.Н. Егорова]. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2012. - 735 с.
4. Уокер Дж.Р. Введение в гостеприимство: учебник; пер. с англ. Н.Н. Михайлова. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 464 с.
5. Ваген Л. Гостиничный бизнес: учеб. пособие : пер. с англ. / Л. Ваген. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. - 416 с.
6. Скобкин С.С. Есть ли у нас индустрия гостеприимства? // Парад отелей. - 2000. - № 4. - С. 1-6.
7. Руденко В.П. Основи готельно! справи. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki.com/1584072023997/turizm/osnovi_gotelnoyi_spravi.
8. Основш види послуг, !х характеристика та класифжащя. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://toplutsk.com/articles-article_1604.html.
9. Класифжащя галузей промисловосп - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gospodarstva.com/ klasifikatsiya-galuzej-promislovosti/.
10. Похомчикова Е.О. Понятие и структура индустрии гостеприимства / Вестник Кемеровского государственного университета, 2014 № 4 (60) - Т.3. - С. 266-274.
11. Дишкантюк О.В. Формуванння шфраструктурного забезпечення сфери гостинносп / О.В. Дишкантюк // Економют. - 2016, - №7. - С. 25-28.
References:
1. Webster, N. (1828). American Dictionary of the English Language. NewYork Published by S. Converse [in English].
2. Braimer, R.A. (1995). Osnovy upravleniia v industrii gostepriimstva [Fundamentals of Management in the Hospitality Industry]. M.: Aspekt Press [in Russian].
3. Uoker, Dzh.R. (2012). Vvedenie v gostepriimstvo [Introduction to Hospitality] (4th edition). (V.N. Yegorova, Trans). Мoscow: Juniti-dana [in Russian].
4. Uoker, Dzh.R. (1999). Vvedenie v gostepriimstvo [Introduction to Hospitality]. Мoscow: Juniti-dana [in Russian].
5. Vagen, L. (2001). Gostinichnyi biznes [Hotel business]. Rostov-na-Donu: Feniks [in Russian].
6. Skobkin, S.S. (2000). Est li u nas industriia gostepriimstva? [Do we have a hospitality industry?]. Parad oteley - Hotel Parade, 4, 1-6 [in Russian].
7. Rudenko, V.P. Osnovi gotelnoyi spravi [Basis of the Hotel Business]. Retrieved from http://pidruchniki.com/1584072023997/turizm/osnovi_gotelnoyi_spravi [in Ukrainian].
8. Osnovni vydy posluh, yikh kharakterystyka ta klasyfikatsiya [Basic services, their description and classification]. Retrieved from http://toplutsk.com/articles-article_1604.html [in Ukrainian].
9. Klasyfikatsiya haluzey promyslovosti [The classification of industries]. Retrieved from http://gospodarstva.com/ klasifikatsiya-galuzej-promislovosti/ [in Ukrainian].
10. Pokhomchikova, Ye.O. (2014). Ponyatiye i struktura industrii gostepriimstva [The concept and structure of the hospitality industry]. Vestnik Kemerovskogo gosudarstvennogo universiteta - Bulletin of the Kemerovo State University, 4, Vol. 3, 266-274 [in Russian].
11. Dyshkantyuk, O.V. (2016). Formuvannnya infrastrukturnoho zabezpechennya sfery hostynnosti [Formuvannnya infrastructure capacity on the hospitality]. Ekonomist - Economist, 7, 25-28 [in Ukrainian].
Надано до редакцшно! колегп 12.04.2017
Марпенко Антонша 1вановна / Antonina I. Martienko
amartienko@ukr. net
Дишкантюк Оксана Володимирiвна / Oksana V. Dyshkantiuk
dyshkantyuk@ukr. net
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
Суттсть гостинностi як економiчно'í категорп [Електронний ресурс] /А. I. Мартieнко, О. В. Дишкантюк // Економта: реалп часу. Науковий журнал. - 2017. - № 2 (30). - С. 72-78. - Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2017/No2/72.pdf
