CC BY
107
УДК 394.9(379.85:338.48)(477)
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ШДУСТРП ГОСТИННОСТ1
О.В. Дишкантюк, к.т.н., доц.
Одеська нацгональна академ1я харчових технологш, Одеса, Украша
Дишкантюк О.В. Теоретичш основи фунщюнування тдустрп гостинностi.
Проведено аналiз наукових дослщжень сутност шдустри гостинносп, розглянуто роль капiталу ще1 сфери в суспiльному вiдтвореннi та його мюце в нацiональнiй економщ через систему нацiональних рахункiв, визначено суб'екпв шдустри гостинностi, запропоновано класифжащю органiзацiйно-економiчних вiдносин, що виникають на рiзних рiвнях управлiння та запропоновано класифжащю послуг шдустри гостинностi за напрямом ix надання; визначено специфжу взаeмозв'язкiв розвитку шдустри гостинностi iз iншими секторами нащонально! економiки та впливу природного, юторичного, фiнансового, кадрового, шфраструктурного потенцiалу регiону на цей сектор.
Ключовi слова: iндустрiя гостинносп, класифiкацiя послуг, капiтал шдустри гостинносп, споживачi продукци, кiнцевi та промiжнi послуги, iнфраструктура регiону
Дышкантюк О.В. Теоретические основы функционирования индустрии гостеприимства.
Проведен анализ научных исследований сущности индустрии гостеприимства, рассмотрена роль капитала этой сферы в общественном воспроизводстве и его место в национальной экономике через систему национальных счетов, определены субъекты индустрии гостеприимства, предложена классификация организационно-экономических отношений, возникающих на различных уровнях управления и предложена классификация услуг индустрии гостеприимства по направлению их предоставления; определена специфика взаимосвязей развития индустрии гостеприимства с другими секторами национальной экономики и влияния природного, исторического, финансового, кадрового, инфраструктурного потенциала региона в этот сектор.
Ключевые слова: индустрия гостеприимства, классификация услуг, капитал индустрии гостеприимства, потребители продукции, конечные и промежуточные услуги, инфраструктура региона
Dyshkantiuk O. V. Theoretical basis of hospitality industry functioning.
The analysis of the research nature of the hospitality industry, examined the role of capital in this field of social reproduction and its place in the national economy through the system of national accounts designated by the hospitality industry, classification of organizational and economic relations that arise at different levels of management and classification hospitality services in the field of provision; specific features of the hospitality industry linkages with other sectors of the national economy and the impact of the natural, historical, financial, personnel, infrastructure potential of the region in this sector.
Keywords: hospitality industry, classification of services, capital of hospitality industry, consumers, end and intermediate services, infrastructure of the region
Cферi гостинносп в сучаснш ринковш економщ выведена важлива роль. Гостиншсть вже набула характерних рис iндустрil i представляе собою багатопла-нову та багатофункцюнальну сферу сустльного виробництва. Постшне тдвищення долi iндустрil гостинносп характеризуе все бшьший вплив нематерiальноl сфери на матерiальне виробництво та на економжу держави в цшому. Iндустрiя гостинносп направлена на задоволення сошальних потреб споживачiв i повинна розвиватися на основi державного управлшня економiчно вiдособленими суб'ектами ще1 сфери нацюнальнох економiки.
Аналiз останнiх дослiджень та публiкацiй
В лiтературi дiяльнiсть пов'язана з гостиннiстю розглядаеться з позици того, що в умовах розвитку глобалiзацiйних процесiв та значного перемщення людей вона перетворюеться на новий вид шдустри. До iндустрil гостинносп залучаються фахiвцi та професюнали з рiзних сфер сустльного виробництва, передуам це: туристична, готельно-ресторанна, розважальна, виставкова, проведения конференцш, фестивалiв, олiмпiад тощо, яш задовольняють споживчий попит та бажання гостей у якiснiй системi послуг. Дослщження щодо комплексного функцiонування iндустрil гостинностi як системи направлено1 на створення комфортних умов вiдвiдування нових мюць у справi чи для вщпочинку, або з метою л^вання, знаходження нових вражень фактично мало вивчено.
Рiзнi iноземнi фахiвцi по-рiзному трактують поняття <андуст^я гостинносп». Наприклад, в роботах Л. Вагена iндустрiя гостинностi розглядаеться як окремий сектор iндустрil туризму, що забезпечуе розмiщення туристiв, а також супутш галузi торгiвлi, громадського харчування, сфери розваг [1].
На думку Дж. Р. Уокера, iндустрiя гостинностi об'еднуе подороже (лiтаки, кру1зи, залiзниця, автобуси, автомобiлi, екотуризм), розмщення (готелi, мотелi, курорти), ресторанний бiзнес, вiдпочинок та розваги (атракцiони, ^и, азартнi iгри, парки, розваги), оргашзащя заходiв (конференци, зустрiчi, зiбрания, виставки) [2].
Згiдно з тлумачним словником Н. Вебстера iндустрiя гостинностi - це сфера тдприемництва, що складаеться з таких видiв обслуговування, яш спираються на принципи гостинностi, що
характеризуються щедрiстю i дружелюбнiстю по вiдношенню до гостей [3].
Вчеш, що проводять дослщження в iндустрil гостинностi в основному розглядають туризм або готелi з позицш 1х облаштування та тдвищення сервiсних послуг. Так, наприклад, Дайан А., Буке-рель Ф., Ланкар Р. тдкреслюють, що туристичний продукт одночасно являе собою сукупнiсть складних рiзнорiдних елементiв: природних ресурсiв, культурних, архiтектурних та iсторичних пам'яток, технолопчних можливостей, як1 можуть привабити туриста та побудити його здшснити подорож; обладнання, яке саме по собi не е чинником, що впливае на мотивацш подороже, але за його вщсутносп виникають численнi перешкоди для можливо! подороже (засоби розмщення туристiв, ресторани, кафе, необхiдне обладнання для вщпочинку та занять спортом); можливi пересування, як1 в певнш мiрi залежать вiд моди на рiзнi види транспорту, що використовуються туристами [4].
З погляду Р.А. Браймера, iндустрiя гостинностi е збiрним поняттям для рiзноманiтних i численних форм тдприемництва, як1 спецiалiзуються на ринку послуг, пов'язаному з прийомом i обслуго-вуванням гостей. Основш напрямки iндустрil гостинностi: громадське харчування, розмiщення, перевезення i вiдпочинок. Англшський вчений Мiдлтон В. вважае, що комплексний туристичний продукт представляе собою набiр, або пакет, ма-терiальних або нематерiальних компонентiв, склад яких визначаеться дiяльнiстю людей. У пакет туристичного продукту поряд з нематерiальними компонентами (послугами), вiн видiляе також матерiальнi компоненти (товари) [5].
Досить щкавою е думка Н.О. Сагалаково! про доцiльнiсть видiлення четвертого напряму у сприйняттi туристичного продукту як об'екту цшоутворення поряд з видшенням трьох основних напрямiв його сприйняття: як комплексу туристи-чних послуг, як об'екту продажу, як шструменту задоволення потреб туристiв. Туристичний продукт розглядаеться автором як бшьш широке поняття, нiж туристична послуга. Туристичний продукт - це набiр послуг i товарiв спецiального призначення, що виражають вiдносини мiж суб'ектами туристичного ринку, тобто мiж вироб-никами i споживачами туристичних послуг у про-цесi !х виробництва, просування та реалiзацil [6].
Бiльшiсть авторiв надають визначення сутностi iндустрil гостинностi з позицш особливостей послуг у туристичнш дiяльностi та структури туристичного продукту, але питання теоретичних засад функцюнування iндустрil гостинностi як специфiчноl невиробничо1 сфери суспiльного вiдтворення не розглядаються.
Метою cmammi е визначення мюця та ролi iндустрil гостинностi в сучасному суспшьному вiдтвореннi як нового сегменту невиробничо1 сфери, ll взаемозв'язок з матерiальною i нематерiальною сферами виробництва та вплив регюнально! шфраструктури на розвиток приватного тдприемництва те! сфери.
Для досягнення мети в статгi поставлено та виршено так1 завдання:
— визначити специфшу капiталу гостинностi як багатофункцюнально! сфери обслуговування;
— розглянути роль та мюце iидустрil гостинностi в нацюнальному господарствi та обгрунтувати И взаемозв'язок з шшими секторами економiки;
— надати класифiкацiю послуг iидустрil гостин-ностi за напрямом 1х здшснення
— дослiдити специфiчнi характеристики взаемо-зв'язку розвитку шдустрп гостинностi iз iншими секторами нацюнально! економiки та впливу природного, вторичного, фiнансового, кадрового, шфраструктурного потенцiалу регюну на цей сектор.
Виклад основного матерiалу дослвдження
Iндустрiя гостинностi здебiльшого е невироб-ничою сферою i мае специфiчнi особливостi управлiння в умовах державного регулювання ринкових вiдносин i наявносп рiзних форм влас-ностi на основi засоби надання послуг. Тому важ-ливим науковим завданням е визначення теоретико-методолопчних засад функтонування iндустрil гостинностi як специфiчноl сфери нематерiального виробництва для регулювання i планування И розвитку на рiвнi держави, репону, мiсцевого самоврядування та суб'екпв надання послуг в цiй сферг
Вiдповiдно до класифiкатора «Галузi народного господарства», що був затверджений у 1994 , до невиробничо! сфери належать: житлово-комунальне господарство, невиробничi види побутового обслуговування, охорона здоров'я, соцiальне забезпечення, культура, мистецтво, фiзична культура, наука та наукове обслуговування, освгга, управлiння, суспшьш об'еднання, фiнанси, кредит, страхування, пенсшне забезпечення. Як бачимо iз класи-фiкатора, у 1994 роцi не юнувало виокремлення iндустрil гостинностi як невиробничо! сфери економши [7].
В шших випадках при розглядi територiаль-ного розмiщення продуктивних сил видiляються промисловiсть, сiльське господарство, виробничу та сощальну iнфраструктуру. До виробничо! шфраструктури вщносять об'екти, що забезпечують функцюнування промислового та сiльськогосподарського виробництва, до яких належать будiвництво, транспорт, водо поста-чання, електропостачання тощо. До сощально! iнфраструктури належать об'екти та суб'екти господарювання, що спрямованi на задоволення суспшьних та iндивiдуальних потреб людей. Сюди вщносяться трудовi ресурси, населення, обслуговування людей. Виходячи з даного класифшацш-ного тдходу до сфер суспiльного виробництва, входять об'екти сфери гостинностi, як1 знахо-диться частково в рiзних виробничих та iнфраструктурних сферах ^шо^льно! економiки.
В теоретичному планi важливого значения в дослщженнях розвитку суспiльних виробничих
процеав набувае видшення наряду з промисло-вим, фiнансовим та торговим катталом капiталу сфери гостинностi. Капiтал 1ндустрп гостинностi концентруе попит на послуги, що виступають у формi товару та товари, яш необхiднi для надання самих послуг. Цей каттал мае можливють впли-вати на виробництво та шфраструктуру регiону, що забезпечуе сферу гостинносп у напрямку най-бшьшого пристосування виробництва та торгiвлi на забезпечення потреб 1ндустрп гостинностi. Вш змушуе виробник1в регiону випускати бшьш затребуванi товари та послуги, яш мають попит в сферi гостинносп. Населення також мае можли-вють залучатись до надання послуг в цш сферi, виробляти товари та надавати послуги, що забез-печують гостиннiсть в репот. Капiтал гостинно-стi впливае на попит i пропозицiю ще1 сфери та iнших секторiв економiки, що забезпечують И функцiонувания, пов'язуе попит i пропозицiю на послуги та товари гостинносп з вщдаленими ринками всередит держави та зi свiтовими ринками. Капiтал 1ндустрп гостинностi сприяе розвитку суспiльного розпод^ працi, спецiалiзацil виробництва та сфери обиу з метою задоволення потреб 1ндустрп гостинностi, пiдвищенню норми прибутку. Капiтал 1ндустрп гостинностi розширюе ринки виробництва та ринки надання послуг, в той же час його висока норма прибутку сприяе переливу капiталу зi сфери виробництва та торп-влi в сферу гостинносп. Самостшне функцюну-вання катталу шдустри гостинностi у виглядi основного та оборотного катталу, що використо-вуеться для надання послуг в сферi гостинностi, скорочуе час обиу промислового та торгового капiталу, забезпечуючи функцiонувания 1ндустрп гостинностi, сприяе росту змшного капiталу та зростанню р1чно1' маси додатково1 вартостi.
Роль катталу 1ндустрп гостинностi, якщо не враховувати виробничi операцп (розфасовка товарiв при !х транспортуваннi та продажу, упаковка, приготування 1ж1, вакуумнi упаковки при збертант) зводиться до перетворення товарное' форми послуги в грошову. В данш формi капiтал 1ндустрп гостинносп не створюе ново1 вартостi, додатково1 вартостi та не переносить на послугу у виглядi товару свое1 власно1 вартостi. При цьому витрати капiталу в iндустрiю гостинностi мають бути повернет i мае бути одержаний прибуток. В умовах вшьно1 конкуренцп норма прибутку на каттал 1ндустрп гостинностi повинна бути такою, як 1 в шших сферах нацюнально1 економiки iнакше буде мати мюце перелив капiталу в шш1 сфери.
В капiталi 1ндустрп гостинносп можна вид1лити так три частини:
— каттал обороту, що авансуеться на покупку товар!в (основний та змшний каттал), необхщних для надання послуг в 1ндустрп гостинност1;
— каттал, що авансуеться на додатков! витрати надання послуг в 1ндустрп гостинносп;
— каттал, що авансуеться на чисп витрати надання послуг в 1ндустрп гостинносп.
Визначимо, яким чином вщшкодовуються ц1 частини катталу 1ндустрп гостинност1 i яким чином формуеться прибуток.
Додатковi витрати о61гу 1ндустрп гостинност1 по свош природ! не в1др1зняються в1д витрат виробництва. Це витрати на перевезення товарiв для надання послуг в сферi 1ндустрп, 1'х розфасовку, збертання, упаковку, приготування нових товарiв для надання послуг. Вони представляють собою продовження сфери виробництва в 1ндустрп гостинност1 для надання послуг. Для здшснення цих операцш авансуеться пост1йний та зм1нний каттал. Праця ро61тник1в, що зд1йснюють т операцИ, е продуктивним трудом, бо вш створюе нову вартiсть, в тому числ1 додаткову вартiсть, та переносить на готовий продукт варпсть спожитих засобiв виробництва, що забезпечують надання послуги. Варпсть товару, за допомогою якого надаеться послуга в 1ндустрп гостинносп, зростае. У вартосп послуги метиться вартiсть товару, за допомогою якого надаеться послуга в 1ндустрИ гостинносп. Додатковi витрати надання послуг в 1ндустрп гостинност1 iдентичнi витратам виробництва та включають витрати на забезпечення надання послуги з залученням основного та змшного катталу.
Витрати в 1ндустрп гостинносп пов'язат з сезонтстю, зберiганню надлишкових об'емiв товарiв для надання послуг, трудносп збиту послуг, тобто витрати, що не обумовлет необхщтстю забезпечувати безперервнiсть надання та споживання послу, необхiдно розглядати як чисп витрати надання послуг в 1ндустрп гостинносп.
Розглянемо сферу гостинносп та И мюце в нацюнальнш економщ через систему нацiональних рахуншв, в як1й первiсним сектором е сшьськогосподарське виробництво, рибальство, полювання, люництво, видобуток мiнеральних та 1нших природних ресур^в, де людина безпосередньо використовуе природт ресурси, що виступають частково шнцевими, а частково пром1жними продуктами та використовуються у виробницта товарiв 1нших галузей виробництва.
Вторинний сектор включае в себе iндустрiальнi шлуз! так^ як обробна проми-словють, тяжка та легка промислов1сть, 6уд1вництво, постачання та транспортування електроенергИ, газу, нафти, води. В даному випадку робггники трансформують та пере-робляють одержану в1д первинних секторiв економiки природну сировину для задоволення потреб виробничих та невиробничих секторiв економiки та соцiальних потреб суспiльства.
Сфера послуг формуе третинний сектор, де робпники взаемодiють з людьми та виробничими колективами, орiентуючись на задоволення потреб, що не пов'язат напряму з виробництвом та направленi на задоволення нематерiальних i невиробничих потреб людини. Цей сектор включае житлово-комунальнi послуги, транспорт, зв'язок, торпвлю, туризм, державну адмiнiстра-
цш, освiту, охорону здоров'я, побутовi, iижене-рно-консультацiйнi, юридичт послуги [8]. На нашу думку, в цьому третинному секторi мають видiлятися послуги iидустрil гостинностi, як новий сегмент сфери послуг.
В iидустрil гостинностi можна видшити iнфраструктурне забезпечення функтонування те! галуз^ кадрове, природнi ресурси, просторове розмщення, шституцюнальне та iнструментальне И забезпечення. Головною характеристикою гостинносп е те, що дiяльнiсть працiвникiв те! сфери е рiзноспрямованою, але И об'еднуе те, що шнцевим результатом е обслуговування громадян.
На основi аналiзу юнуючих визначень iидустрil гостинностi автором надано власне тлумачення те! економiчноl категорп, яке на вiдмiиу ввд iнших визначаеться системою економiчних та органiзацiйно-економiчних вiдносин, що виникають мiж суб'ектами iидустрil гостинностi та лопстично пов'язаних з нею галузей суспшь-ного виробництва, що спецiалiзуються на надант промiжиих i к1нцевих послуг в цш сферi.
Автором визначено таш суб'екти iидустрil гостинностi:
— тдприемства, що надають промiжнi послуги;
— тдприемства, що надають кiнцевi послуги;
— державт органи управлшня;
— органи мiсцевого самоврядування;
— споживачi к1нцевих та промiжних послуг iндустрil гостинностi.
Згiдно визначених суб'екпв iидустрil гостинностi та комплексного системного тдходу до надання послуг в цш сфер^ автором пропонуеться така класифшатя оргатзацшно-економiчних вiдносин, що виникають на рiзних рiвнях управлшня:
— мiж суб'ектами гостинностi в процеа надання промiжних та шнцевих послуг;
— мiж суб'ектами гостинносп та державою (державне управлiння, законодавча та податкова база);
— мiж суб'ектами гостинносп та регюнальними органами управлшня;
— мiж суб'ектами гостинносп та мюцевими органами самоврядування.
Iидустрiя гостинностi як система економiчних вiдносин включае економiчнi вiдносини, що виникають в процеа: надання послуг, !х розподiлу по суб'ектам надання, розподiлу обмежених матерiальних, фiнансових та кадрових ресурсiв та економiчнi вiдносини у споживаннi послуг. Для ефективного функцюнування системи економiч-них вщносин в iидустрil гостинносп необхщно формування сукупностi норм, правил та шститупв, що визначають економiчнi та органiзацiйно-економiчнi вiдносини основних суб'екпв управлшня, надання та споживання послуг в цш сферi.
Вважаемо за необхщне визначати функцiю iидустрil гостинносп як напрям економiчних вiдносин та зааб гх активного розвитку. На вiдмiну вiд елементарних економiчних вщносин,
що мають одну функцiю i характеризуються як однофункцiональнi (туризм, освпа, охорона здоров'я, транспорт), iидустрiя гостинносп - це складна багатофункцюнальна система. Серед багатьох и функцiй одна стае головною, а iншi доповнюють И. В iидустрil гостинностi необхщно розрiзняти функцп загальносистемнi, що притаманш вае1 iидустрil гостинностi та шдсистемш, що належать до складових частин системи.
Нами визначено головну загальносистемну функцш iидустрil гостинностi, яка полягае в створенш та удосконаленнi економiчних умов для забезпечення соцiальних потреб суспшьства та суб'ектiв надання послуг в сферi гостинностi.
Загальносистемна функщя доповнюеться рядом iнших функцiй iндустрil гостинностi:
— створення та розвиток сфери надання послуг в iидустрil гостинностi, що забезпечують соцiальнi потреби в гостинностi;
— узгодження iнтересiв суб'ектiв управлiння, надання та споживання послуг iндустрil гостинносп;
— тдвищення рiвня надання послуг та задоволення потреб споживачiв в iндустрil гостинностi;
— забезпечення зростання економiчноl ефективностi суб'ектiв iидустрil гостинносп;
— забезпечення прогресу iидустрil гостинносп;
— забезпечення безмежних потреб в послугах iндустрil гостинностi та обмежених ресурав цiеl сфери.
Розглянемо бiльш докладно продуктивнi сили що забезпечують розвиток iндустрil гостинностi, до яких, на нашу думку, мають бути вщнесет таш:
— державт службовцi, що здшснюють управлiння iидустрiею гостинностi та надають державт послуги в сферi iндустрil гостинностi (лiцензil, дозволи на використання природних ресурсiв, тощо);
— робпники сфери iидустрil гостинностi;
— засоби надання послуг в iндустрil гостинносп, що включають основнi та оборотт фонди цiеl сфери сустльного виробництва;
— наука та знання, що матерiалiзуються в iнновацiйних системах управлшня та оргатзаци роботи суб'екпв iндустрil гостинностi, в iнновацiйних технолопчних та техтчних засобах надання послуг;
— освпа та тдготовка ка^в для роботи в iидустрil гостинносп та управлшня шею сферою на рiвнi держави, регютв, мiсцевого самоврядування.
Рiвень розвитку продуктивних сил в iндустрil гостинностi залежить вiд квалiфiкацil та культурного рiвня кадрового составу, що здшснюе управлiння iидустрiею гостинностi на рiвнi держави, регiонiв та мюцевого самоврядування. Також рiвень розвитку продуктивних сил в цш сферi залежить вщ квалiфiкацil та технiчного рiвня пiдготовки працiвникiв сфери надання
послуг в 1ндустрп гостинносп, технiки та технологи надання послуг, в1д досягнень науки в цш сферi та масштабiв практичного використання досягнень науковцiв.
Характер виробничих сил в 1ндустрп гостинносп визначаеться розподшом працi м1ж суб'ектами 1ндустрп гостинност1 та кооперацп в наданш послуг, побудови лог1стичних зв'язшв м1ж шнцевими та пром1жними послугами i суб'ектами 1'х надання, створення багатофункцiональних тд-приемств 1ндустрИ гостинносп, досягнення висо-кого р1вня усуспшьнення засобiв виробництва.
Автором пропонуеться така класифжащя послуг 1ндустрИ гостинност1 по за напрямом 1'х надання:
I. Послуги, що надаються сферою гостинносп суб'ектам 1'х споживання.
— виро6нич1 послуги (послуги по ремонту основних фонд1в гостинець, ресторанiв, об'ектiв туризму), що надаються гостю (суб'екту споживання);
— невиробничi послуги сфери гостинносп;
— фонтов! послуги сфери гостинносп;
— послуги, що сприяють враженням.
II. Послуги, що отримуе сфера гостинносп для оргашзаци власно! д1яльносп та обслуговування гостей.
— прям1 послуги: виро6нич1 послуги (послуги по ремонту основних фонд1в готелiв, ресторанiв, об'екпв туризму), що надаються суб'екту виробництва послуг;
— шпрям1 послуги: охорона сусп1льного порядку, стан музе!в та архiтектури, юторичних пам'ятнишв, природного середовища, парков, скверiв, розважально! та науково! iнфраструктури, навколишнього середовища.
— супутш послуги обслуговування сфери гостинносп - освпш, юридичн1, страхов^ фiнансовi, iнформацiйнi.
— послуги в сфер1 обороту товар1в - торпвля, громадське харчування, комушкацшш та транспортш послуги;
— послуги охорони здоров'я, л1кування, аптек. Висновки
Шдсумовуючи вищезазначене необхщне вщмггити таке. Частина нацюнального доходу, що направляеться державою на розвиток невиробни-чо! сфери, стае все меншою рш ввд року. Шдприемства 1ндустрИ гостинносп в основному знаходяться в приватнш власносп i юнують за рахунок коштiв власнишв, а тi що знаходяться в державнш власностi фiнансуються по залишко-вому принципу (музе!, парки, тощо). Слiд зазна-чити, що iндустрiя гостинностi не може не бути пов'язаною тшьки з приватним катталом. 1снують фактори зовнiшнього середовища гостинносп, яш впливають на розвиток тдприемств те! сфери. Заходи щодо розвитку зовнiшнього сота-льного, еколопчного середовища та шфраструк-турного забезпечення iндустрi! гостинностi фiнансуються за рахунок державного бюджету та кошпв мюцевих бюджетiв. В данiй ситуацп маються на увазi так1 зовнiшнi фактори, що впливають на попит послуг iндустрi! гостинносп, як чистота вулиць, мют, еколопя навколишнього середовища, стан музе!в, iсторичних пам'яток архiтектури, що утримуються за рахунок бюджетiв мюта. Отже, зворотнiй взаемозв'язок що виражаеться у тому, що вiд ефективного використання мiсцевих бюджетних коштiв, !х цiльового освоення залежить розвиток iндустрi! гостинностi, яка в свою чергу мае вносити певний додатковий внесок (^м визначених податшв) у фiнансовi та матерiальнi ресурси для розвитку зовшшнього середовища, що пiдвищуе !! ефективнiсть.
Список лiтератури:
1. Ваген Л. Гостиничный бизнес: учеб. пособие: пер. с англ. / Л. Ваген. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. - 416 с.
2. Уокер Дж. Р. Введение в гостеприимство // Дж. Р. Уокер: пер.с англ.[В.Н. Егорова]. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2012. - 735 с.
3. Вебстер Н. Толковый словарь [Електронний ресурс] / Словари онлайн. - Режим доступу http://slovar-vocab.com/english/merriam-webster-dictionary.html.
4. Дайан А., Букерель Ф., Ланкар Р., Оллье Р. Академия рынка: маркетинг. - М.: Экономика, 1993. - 572 с.
5. Мщдлтон В. Менеджмент туризма / В. Мддлтон. - М.:Юнити, 2009. - 536 с.
6. Сагалакова Н.О. Характеристика туристичного продукту як специфiчного об'екту цшоутворення / Н.О. Сагалакова // 1нвестицп: практика та досвщ Економiчна наука, №17, вересень, 2015. -С. 27-33.
7. Загальний класифжатор галузей народного господарства: Наказ Мшстерства статистики Украши вщ 24.01.94 р. № 21 [Електронний ресурс] // 1нформацшно-правовий портал Закони Украши. - Режим доступу: http://uazakon.com/big/text771/pg1.htm.
8. Коноплева Н.А. К вопросу о содержании и интерпретации понятий «сервис» и «сервисная деятельность / Н.А. Коноплева // Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса, № 3 (21), 2013. - 183-195 с.
Надано до редакцп 04.11.2015
Дишкантюк Оксана Володимирiвна / Oksana V. Dyshkantiuk
dyshkantyuk@ukr. net
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
Теоретичт основы функцiонування тдустрп гостинностi [Електронний ресурс] / О. В. Дишкантюк // Економта: реалп часу. Науковий журнал. - 2015. - № 6 (22). - С. 96-101. - Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua /files/archive/2015/n6.html
