CC BY
57
®
ребенка
На допомогу пед1атру / То Не1р Иле РеС1а1т1с1ап
к и!
И
УДК 616.008.7-0.893-053.2:616.98:578 МАРУШКО Ю.В., МОСКОВЕНКО О.Л.
Нацюнальний медичний унверситет¡мен/ О.О. Богомольца, м. Ки!в
СУХИЙ КАШЕЛЬ У Л!ТЕЙ: ПРИЧИНИ, ОСОБЛИВОСТ ПЕРЕБ^У РЕСП|РАТОРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ЛкУВАННЯ
Резюме. Сухий кашель е одним 1з перших симпmомiв багатьохзахворювань оргатв дихання у дтей. Деяк захворювання шших оргатв та систем теж можуть супроводжуватись сухим кашлем. У будь-якому випадку вибiр вiдхаркувальних чи протикашльових засобiв залежить вгд встановленого дiагнозу та осо-бливостей кашлю при цьому захворюванш. Лжарсьш препарати на рослиннш основi е ефективними та безпечними при лкуванш кашлю.
Ключовi слова: сухий кашель, дти, рослинт препарати.
Захворювання оргашв дихання у дггей залиша-ються одшею з основних проблем сучасно! педiатрfi. Вони посщають перше мюце у струи^ дитячо! патологи в Укра'М. 1х частота становить 62—68 % вщ за-гально! захворюваностi, до 818,5 на 1000 дггей рiзного вiку [3, 5, 14].
Одним iз найпоширенiших клiнiчних проявiв захворювань оргашв дихання в дггей е кашель [1, 3, 9, 12, 15]. Згщно з даними лггератури, майже у 55—65 % дггей, якi захворши на гос^ респiраторнi захворювання, при зверненш по медичну допомогу першим клтчним симптомом був кашель [3, 6, 9, 19]. Тому зрозумший пщвищений iнтерес лiкарiв до визна-чення причин, механiзму виникнення, локалiзацГi, характеру кашлю в дггей — це сприяе встановленню правильного дiагнозу i проведенню вщповщного лi-кування.
У бшьшосп випадкiв гострi респiраторнi захворювання розпочинаються саме з сухого кашлю. Вш може зберiгатися протягом усього часу, що хворiе дитина, як, наприклад, при гострому фарингiтi, чи трансформуватися у вологий кашель, як при гостро-му бронхт. Особливостi цих хвороб вимагають при-значення рiзного лжування. Те ж саме стосуеться i лiкiв, що призначенi для боротьби з кашлем, навиъ якщо ми стикаемося iз сухим кашлем. Сухий кашель може потребувати призначення як протикашльових засобiв, так i вщхаркувальних препаратiв, виходячи iз дiагнозу.
Госщ запалення дихальних шляхiв частiше зу-стрiчаються в дггей раннього вжу i досить часто мають найтяжчий перебж Це пов'язано з вжовими особли-востями iмунного захисту та анатомо^зюлопчними
особливостями дихально! системи у дггей ще! вжово! групи. Так, у них слизова оболонка пухка, добре вас-куляризуеться, що призводить до швидкого набряку i в поеднанш зi звуженими носовими ходами значно утруднюе дихання. Це призводить до того, що в дь тей раннього вжу навiть ринiт може спричинити за-дишку та кашель. Ппертрофована лiмфощна тканина задньо! стiнки глотки на тлi частих захворювань е постiйним джерелом густого слизу, який стiкае в рефлексогенш зони глотки та трахе!, що е причиною появи сухого кашлю в дитини. Бронхи у дггей також мають сво! особливостi. Вони бшьш короткi та вузькi [16]. Хоча слизова оболонка бронх1в мае добре крово-постачання, навiть при значному набряку вона може бути сухою. Це обумовлено тим, що у трахеобронхь альному секретi при запаленш збшьшуеться кiлькiсть фукомуцинiв, а юльюсть сiаломуцинiв зменшуеться. Все це призводить до тдвищення в'язкостi слизу, його застою та розвитку бактерш. У цих умовах ми-готливий ештелш не в змозi забезпечити повноцш-ний транспорт слизу i працюе з перенавантаженням. Це призводить до виснаження миготливого апарату, дистрофп та атрофи епiтелiю слизово! оболонки дихальних шлях1в [11, 20]. Якщо перистальтичш рухи дрiбних бронхiв та миготливого епггелго великих
Адреса для листування з авторами: Марушко Ю.В.
Е-шаП: [email protected]
© Марушко Ю.В., Московенко О.Д., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
6poHxiB та трахе! не забезпечують необхщний дренаж, розвиваеться кашель, ф1з1олог1чна роль якого полягае в очищенн1 дихальних шлях1в вщ ycix екзогенних та ен-догенних факгор1в, що мають бути видалеш з бронxiв.
Кашель — це рефлекторна захисна реакц1я орга-шзму, направлена на виведення з дихальних шлях1в стороннк речовин або патолопчно зм1неного тра-хеобронх1ального секрету. Мехашзм розвитку кашлю пов'язаний 1з подразненням чутливих закiнчень n. vagus, розмщених в органах дихання. 1х подраз-нення призводить до передач! нервових 1мпульс1в у кашльовий центр довгастого мозку. У результат1 збудження кашльового центру формуеться реакц1я у виглящ глибокого вдиху, а пот1м синхронне скоро-чення м'яз1в горташ, бронxiв, грудно! кл1тки та д1а-фрагми при закрит1й голосов1й шдлит, з подальшим ii вщкриттям та коротким, форсованим штовхоподаб-ним видихом. При цьому велике значення мае вплив механ1чних i xiмiчниx подразниюв як на 1ритативн1 (швидкi) рецептори, так i на С-рецептори медiаторiв запалення (простагландини, брадикiнiн, субстанц1я Р та шш) [3, 12, 13]. Найбшьш чутливими в дитини е таю кашльовi рефлекторнi зони: а) дшянка задньо! стiнки гортанi м1ж вшьними краями справжнк го-лосових зв'язок; б) нижня поверхня зв'язок до рiвня крикощного хряща; в) бiфуркацiйна зона [2, 6, 9]. Фь зикальний ефект кашльового поштовху досить зна-чний. Повiтря пщ час кашлю викидаеться з легень пщ тиском, що дорiвнюе 140 мм рт.ст. [3].
Слщ пам'ятати, що кашель е фiзiологiчним рефлексом i може спостерiгатися у здорових дггей. Спе-цiальними дослщженнями було доведено, що здоровi дiти мають у середньому 10 коротких кашльових по-штовх1в протягом доби, переважно вдень. Кашель може з'являтися пщ час годування, коли через анато-мiчнi особливостi !жа потрапляе до дихальних шляxiв та провокуе кашльовий рефлекс. Також дгга часто кашляють пщ час плачу. Кашель у грудних дiтей може бути викликаний значним видшенням слини пщ час прорiзування зубiв.
Будь-який кашель у дитини викликае занепоко-ення батьюв, оскшьки може бути сигналом серйоз-ного захворювання. Детальне вивчення характеру кашлю (частота, штенсивнють, тембр, перюдичшсть, продуктивнiсть, характер мокротиння, час появи та тривалють) поряд iз даними анамнезу, адекватною ощнкою результатiв клтчного обстеження дозволяе установити правильний дiагноз i призначити адекват-ну тератю.
При вологому кашлi саме мокротиння е тим фактором, що подразнюе кашльовi рецептори та викликае кашель. При сухому кашлi таким подразнюючим фактором виступае сам процес запалення слизово! оболонки, повиря та його вмiст, що безперервно по-дразнюе запалену слизову оболонку. Сухий кашель е бшьш частим явищем, ан1ж вологий кашель, iснуе велика юльюсть захворювань, що починаються з сухого кашлю або супроводжуються цим симптомом. Слщ вщзначити, що не лише захворювання оргашв дихання можуть стати причиною сухого кашлю, його
спричинюють захворювання або вади розвитку iнших систем оргашзму.
Кашель при гострому бронхт мае одну важли-ву особливють: у першi днi захворювання кашель е сухим (мокротиння досить густе на початку захворювання, i хворий не може вщкашляти його). По-чинаючи з третьо! доби захворювання хворий уже вщкашлюе мокротиння, тобто сухий кашель переходить у вологий. Така трансформац1я сухого кашлю типова саме для гострого бронхту (адже бронхiальнi залози виробляють секрет, що е одним iз головних компонентiв мокротиння). У дггей непродуктивний характер кашлю в першi днi захворювання на гострий бронхт обумовлений пщвищеною в'язкiстю брон-хiального секрету, порушенням «ковзання» слизу по бронх1альному дереву (п!двищена адгез1я бронхiаль-ного секрету), недостатньою активнiстю миготливо-го епiтелiю бронх1в i неспроможнютю скоротливого апарату бронх1ол. Суттеву роль вщграе недостатнiсть синтезу сурфактанту, особливо в недоношених i ддтей перших мюящв життя. Усi цi фактори обумовлюють наявнiсть сухого кашлю в першi днi захворювання на гострий бронхгг, але такий сухий кашель мае перейти у вологий на 3-4-й день захворювання. Вологий кашель може непокогги хворих досить тривалий час (до 10—14 дшв). Таким чином, при гострому бронхт (або пневмони) сл!д очiкувати та сприяти трансформацГ! сухого кашлю у вологий за рахунок призначення вщ-харкувальних засобiв.
Найчастiша причина справжнього сухого кашлю у дiтей (що не трансформуеться у вологий) — це запалення слизово! оболонки глотки, горташ чи трахе!. Подразнення рецепторiв дихальних шляхТв при цих захворюваннях призводить до збудження кашльового центру та виникнення сухого кашлю. На цьому рГв-нГ дихальних шляхТв (глотка, гортань, трахея) брон-хiальний секрет не виробляеться, Г не слщ очжувати трансформацГ! сухого кашлю у вологий. При фарин-гт або ларингГтГ сухий кашель тривае до 5 днГв Г за позитивно! динамжи захворювання зникае разом з шшими симптомами захворювання. Для боротьби з сухим кашлем при фарингт чи ларингГтГ слщ засто-совувати протикашльовГ засоби.
1нодГ сухий кашель може набувати гавкаючого вщтшку. Особливо! уваги цей тип сухого кашлю за-слуговуе через те, що вш сигналГзуе про звуження просвГту гортанГ внаслГдок запалення та набряку пГдзв'язкового простору (псевдокруп). Цей стан ви-магае негайно! госпГталГзацГ! та надання медично! до-помоги Гз застосуванням глюкокортико!дГв [2, 3].
Сухий нападоподГбний кашель у дггей дошкГль-ного вГку часто з'являеться при подразненш слизово! оболонки задньо! стшки глотки, гортанГ та трахе! патолопчним секретом, що видгляеться запаленою слизовою оболонкою носа при гострому ринт або аденощною тканиною. Частота такого кашлю обу-мовлена великою кГлькГстю рецепторГв, що розташо-ванГ в цих зонах. Але та рГдина, яку дитина намагаеться вГдкашляти, е запальним ексудатом, що утворюеться на поверхш аденощно! тканини або на слизовГй обо-
лонцi носа, а не продуктом бронхГальних залоз. Тому призначати в таких випадках вщхаркувальш засоби, що стимулюють роботу бронх1альних залоз, не е до-цшьним. Слщ лiкувaти гострий ринiт або тонзилiт, зменшити продукцiю запального ексудату. Саме це е основою лжування кашлю.
Для синусипв або аденощипв хaрaктернi нiчнi напади сухого кашлю внаслщок потрапляння слизу в гортань i пщсихання слизово! оболонки при диханш ротом [5, 8]. Значною мiрою такий кашель у дитини пщ час сну провокуе сухе повiтря, особливо за наяв-ностi потужних рaдiaторiв у примщенш, де дитина спить. На вщмшу вщ кашлю при бронхiтi цей кашель не супроводжуеться хрипами в легенях, мае поверх-невий характер i зникае при лжуванш запального процесу в носоглотцi [10, 17].
Сухий кашель також може бути викликаний по-дразненням рецепторiв, сконцентрованих у дiлянцi зовнiшнього слухового проходу, слизовш оболон-цi придаткових пазух носа та глотки, а також реф-лексогенних зон, розмiщених на плеврГ, парГеталь-нiй очеревинi, дiaфрaгмi, перикaрдi. Лiкaр повинен пам'ятати, що кашель може виникати не ильки при захворюваннях дихальних шлях1в, а й при патолоп! серцево-судинно! системи, шлунково-кишкового тракту, центрально! нервово! системи. Слщ звернути увагу, що шчний кашель необхгдно диференцiювaти з кашлем при гастроезофагеальнш рефлюкснiй хворобi [2, 3, 6].
Нaпaдоподiбний сухий кашель у дгтей може бути проявом кашлюку. Напади такого кашлю характеризуются серiею сильних кашльових поштовхiв, що зaкiнчуються глибоким вдихом зi свистом (репризою). П!д час нападу обличчя дитини червоше або сише, з'являються сльози з очей, у кшщ нападу може бути блювота. Напади кашлю виникають частше вночГ, !х кiлькiсть може досягати 50 за добу [2, 3]. Для встановлення правильного дiaгнозу мають значення дaнi анамнезу — контакт iз хворим на кашлюк, вщсутшсть профшактичного щеплення проти ще! шфекцГ!. Труднощi в дiaгностицi кашлюку можуть виникнути у шильному вiцi, коли у вак-цинованих дiтей згасае протикашлюковий iмунiтет i бiльшiсть iз них стають сприйнятливими до шфекцГ!. Затяжний сухий кашель у пiдлiткiв iз кашлюком вiдрiзняеться вiдсутнiстю катаральних проявiв у легенях, як правило, перебГгае легше, нiж у грудних дь тей, i без реприз. Дiaгноз можна п!дтвердити визна-ченням у кровi антитоксичних aнтитiл, яю у дiтей, що зaхворiли, на вщмшу вщ провакцинованих дiтей визначаються у високих титрах [7]. Причиною сухого кашлю у хворих на кашлюк е запалення слизово! оболонки дихальних шляхiв, що викликае подраз-нення кашльового центру. Оскшьки кашлюк три-вае досить довго, поря1 стимулювання кашльового рефлексу знижуеться, i нaвiть незначне подразнен-ня дихальних шлях1в стимулюе напад кашлю. Саме особливосп кашльового рефлексу при кашлюку стають причиною довготривалого кашлю за вщсутносп iнших симптомiв захворювання.
Поява сухого кашлю при фiзичному нaвaнтaженнi е ознакою гшерреактивносп бронх1в, спостерiгaеться у значно! частини хворих на бронхiaльну астму та да-тей iз вродженими вадами серця [3, 6]. Дiaгноз допо-магае встановити анамнез життя дитини, наявнють ознак основного захворювання.
С ще ряд дiaгнозiв, про якi не варто забувати, коли дитина або и батьки скаржаться на наявнють кашлю, що не супроводжуеться вщходженням мокротиння. Сторонш предмети, що потрапляють до дихальних шлях1в дитини, викликають напади кашлю з афошею та aсфiксiею, проходячи через гортань. Цей гострий стан, що загрожуе життю дитини, покращуеться, коли стороннш предмет проходить у бронхи. З одного боку, дихання полегшуеться, а з шшого — насл!дки нaявностi стороннього предмет в бронхах призводять до розвитку ускладнень (колапсу або емфiземи). Щ стани супроводжуються розвитком запалення, по-явою вологого кашлю, гнiйного мокротиння.
У маленьких дгтей тривалий сухий кашель може бути ознакою вад розвитку дихально! системи, на-приклад трахеобронхомаляцГ!, бронхолегеново! дис-плазГ!, вад розвитку стравоходу, муковюцидозу. Але на вщмшу вщ гострих захворювань для вад розвитку типовими е тривалий перебГг захворювання, довго-тривалий кашель, наявнють шших ознак вад розвитку (наприклад, для трахеобронхомаляцГ! характерш дисфaгiя, диспное, стридор).
Не слщ забувати i про туберкульоз, якщо у дитини е довготривалий кашель.
Психогенний надсадний сухий кашель може виникнути як реaкцiя на стресовi ситуацГ! в сГм'! та школГ, стаючи згодом звичним, Гз мехaнiзмом умов-ного рефлексу. У частини дгтей психогенний кашель супроводжуеться нервовими тиками. Особливостями психогенного кашлю е: регулярнють, висока частота (декГлька разГв за хвилину), металевий вщтшок, поява тГльки в денний час i вщсутнють пщ час сну. Характерно, що кашель посилюеться до та пщ час огля-ду лжарем, зникаючи тсля його закшчення (зняття стресу очжування). ПГдвищена тривожнють батьюв, концентрацгя !х уваги на ресшраторних симптомах можуть бути причиною закршлення кашльового рефлексу в дитини. У цьому випадку лжування проти-кашльовими засобами не дае полегшення, необхгдна консультацгя психоневролога [6].
Таким чином, сухий кашель може бути проявом багатьох захворювань оргашв дихання у дитини, а школи кашель обумовлений захворюваннями шших оргашв i систем оргашзму.
Проблема терапГ! кашлю особливо актуальна в педГатрГ!. Лжування кашлю повинно починатися з визначення його причини за даними анамнезу та об'ективного обстеження. Важливо визначати характер кашлю — сухий або вологий.
Значна кГлькють препаратГв призначена для терапГ! вологого кашлю. Основним принципом лжування вологого кашлю при пневмонГ!, бронхГтах е забез-печення рацюнального дренажу нижнГх дихальних шлях1в, тобто розрГдження мокротиння, зниження
його адгезивносп, посилення виведення мокротин-ня, посилення ефективност кашлю. Таким чином, ефективнiсть лжування волого кашлю при гострому бронхт та пневмони полягае в посиленш кашлю, що в кiнцевому пгдсумку призводить до покращення вгд-харкування.
Призначення при гострому бронхiтi або пневмони пгд час активного запалення протикашльових засобiв протипоказане через ризик розвитку ускладнень.
Принцип лiкування вологого (продуктивного) кашлю полягае в покращенш реолопчних властивос-тей мокротиння та посиленш його евакуаци з дихаль-них шляхiв. Ефективнiсть вщхаркувальних засобiв базуеться на розумшш механiзму !х до. За механiзмом дГ! вiдхаркувальнi засоби можна розподглити на три групи: муколiтики — вони сприяють розргдженню мокротиння; мукомоторики — сприяють евакуаци мокротиння з дихальних шлях1в; комбшоваш препарати, що е муколииками та мукомоториками. Ефек-тивнiсть вщхаркувальних засобiв посилюеться при активнiй оральнш регщратаци, використаннi дренажного масажу та дихально! гiмнастики [8, 12].
До мукомоториюв рефлекторно! дц рослинного походження зараховують препарати термопсису, солодки, первоцвиу. Цi препарати здшснюють помiрну подразливу даю на рецептори шлунка, що рефлекторно посилюе секрецiю залозистих клiтин слизово! обо-лонки бронх1в. Дiючою речовиною цих препарапв е алкалощи та сапонши, що сприяють регщратаци слизу та мокротиння за рахунок збгльшення транссудаци плазми, посиленню вгдхаркування за рахунок покращення бронхгально! прохщносп [1, 13, 17, 18]. До му-комоторикiв резорбтивно! дй зараховують натрго та калiю йодид, амонго хлорид, натрiю ггдрокарбонат, якi, всмоктуючись у шлунково-кишковому трактi, видгляються слизовою оболонкою бронх1в i, збгльшу-ючи бронх1альну секрецiю, розргджують мокротиння, чим i полегшують вгдхаркування. Препарати, що мю-тять йод, також стимулюють розщеплення бiлкiв мокротиння, але при цьому часто викликають алерпчш реакцГ! [3].
Муколiтичнi препарати в переважнш бгльшос-тi випадкiв е оптимальним рiшенням при лiкуваннi оргашв дихання у дггей. Серед цих препарапв видь ляють муколиики прямо! дц — препарати, що розри-вають дисульфщш зв'язки мгж глжопротешами слизу (ацетилцистеш, метилцистеш) [1, 10]. До муколииюв непрямо! дц зараховують препарати, що регулюють виробку секрету залозистими клГтинами слизово! оболонки дихальних шляхгв. Вони впливають на вну-трГшньоклГтиннГ ферменти, вгдновлюють фГзюлопч-не сшввщношення муцинГв Г нормалГзують бкшмГч-ний склад бронхоальвеолярного секрету [1, 10, 15]. Одним Гз препаратГв ще! групи е карбоцисте!н, який не тгльки проявляе муколГтичний ефект, але й вгд-новлюе нормальну активнГсть секреторних клГтин [1, 3]. У педГатричнш практицГ сьогоднГ для досягнення муколиичного ефекту також використовують похщш алкалощу вазицину (найчастГше його синтетичний аналог — бромгексин). Вазицин використовували
на Схода з давнк 4aciB як вщхаркувальний 3aci6. При прийомi всередину бромгексин перетворюеться в ак-тивний метаболи амброксол, що зменшуе в'язкють секрету бронхiальних залоз, вщновлюе мукоцилiар-ний клiренс, стимулюе синтез ендогенного сурфак-танту [1].
Таким чином, у лжуванш запальних захворювань оргашв дихання у датей та пщлиюв е великий арсенал вщхаркувальних засобiв, вибiр яких залежить вщ щ-лого ряду причин. Програма муколиично! та вщхар-кувально! терап!! будуеться iндивiдуально для кожного хворого з урахуванням клiнiчних особливостей перебиу захворювання, вiку дитини та фармаколопч-них властивостей препаратiв.
З урахуванням появи кашлю в дггей на раннк ста-д1ях гострих запальних захворювань оргашв дихання в!русно! етюлоги зрозумшо, що пошук препаратiв, яю б пом'якшували кашель, мали низький рiвень ризику виникнення побiчних дай, тривае постiйно. Це пояснюе особливий штерес у педiатрi! до вщхаркувальних препарапв рослинного походження. 1дея фiтотерапГ! широко пгдтримуеться Всесвiтньою ор-ганiзацiею охорони здоров'я: на думку !! експертiв, у лiкуваннi 75 % хворих на гострi ресшраторш захворювання доцшьно застосовувати препарати рослинного походження. З метою штеграци фиотерапи в систему охорони здоров'я друкуються спецiальнi монограф!!, що присвячеш лiкарським рослинам та мютять експериментальну та клiнiчну доказову базу щодо кожно! iз 235 рослин, що включен до цих моногра-фiй. Всесвiтня органiзацiя охорони здоров'я розро-била нормативнi документи з вимогами до практики культивування та збору лжарських рослин (Good Agricultural and Collection Practice — GACP) [21]. Тому лжарсью препарати на рослиннш основу що вщповь дають сучасним умовам виробництва, е ефективними та безпечними. Препарати для лжування кашлю, що мютять рослинш екстракти, за своею ефективнютю не поступаються синтетичними препаратам, у той же час маючи високий рiвень безпеки [12].
З метою полегшення вiдкашлювання часто використовують препарати, що мютять коршь первоцвиу, траву чебрецю, листя плюща. Лжувальний вщхаркувальний ефект екстракту первоцвиу обумовлений тим, що вш мютить полiсахариди, фенольнi глжо-зиди, тритерпеновi сапонiни, ефiрнi масла, мжро- i макроелементи та iншi бюлопчно активнi речовини. При вологому кашлi екстракт кореня первоцвiту не тгльки полегшуе вiдкашлювання, але й покращуе кро-вообiг у бронхах, посилюе секрещю слизу слизовою оболонкою нижшх i верхнгх дихальних шляхiв, при-скорюе евакуацiю секрету з дихальних шляхiв. Трава чебрецю дiе як вщхаркувальний зааб та як бронхо-спазмолiтик. Чебрець мае також протизапальну та антибактерiальну дiю. Така дая зумовлена вмiстом ефiрно! ол!!, основна частина яко! видшяеться леге-нями. Трава чебрецю сприяе секреци слизу, полегшуе вщхаркування i водночас проявляе спазмолиичну даю на гладкi м'язи дихальних шлях!в, завдяки чому усу-ваеться бронхоспазм. Екстракт листя плюща завдяки
активному компоненту — альфа-гедерину стимулюе розрТдження та вщхаркування мокротиння, а також викликае розслаблення м'язГв стГнки бронх1в та зш-мае бронхоспазм.
При сухому кашлГ, що супроводжуе гострГ захво-рювання органГв дихання (за винятком малопродуктивного кашлю на початку гострого бронхтту, коли треба призначати вТдхаркувальний засГб), показаш протикашльовГ лГкарськГ препарати. ПротикашльовГ засоби подгляються на препарати центрально! та периферично! дГ!. ПротикашльовГ препарати периферично! дГ! зменшують подразнення рецептор!в, що розташованГ в дихальних шляхах, це зменшуе потГк ГмпульсГв до кашльового центру та полегшуе сухий кашель. Подразнення слизово! оболонки дихальних шлях1в зменшуеться за рахунок утворення на и поверхш захисного шару. ПротикашльовГ лГкарськГ препарати периферично! дГ! мають переважно рослинне походження. Компоненти цих рослин здатш до утворення захисних шарГв на слизовГй оболонцГ дихальних шлях1в (подорожник, Гсландський мох, мальва). Бгльшють захворювань, що супроводжуються сухим кашлем (фарингГт, ларингГт, кашлюк, залишковГ яви-ща пГсля гострих захворювань дихальних шлях1в), по-требують застосування саме протикашльових засобГв периферично! дГ! [1, 10]. ПротикашльовГ засоби центрально! дГ! (бутамГрат, глауцин) показанГ при сухому кашлГ, що не пов'язаний Гз запаленням дихальних шлях1в (психогенний кашель, рефлекторний кашель при патологГ! серцево-судинно! системи, шлунково-кишкового тракту, центрально! нервово! системи, кашель при фГзичному навантаженш). БутамГрат Г глауцин пригнГчують активнють кашльового центру, але на вщмшу в!д коде!ну не впливають на дихальний центр, не викликають звикання. ПротикашльовГ засоби, що впливають на центральш механГзми регуляцГ! кашлю, використовують для запоб!гання формуван-ню стшкого кашльового рефлексу. Сл!д звернути ува-гу на сухий кашель при кашлюку, коли низький порГг стимулювання кашльового центру при подразненш слизово! оболонки дихальних шлях1в призводить до
Таблиця 1. Хвороби, що суп
збереження нападГв кашлю протягом досить тривало-го часу. У таких випадках обидвГ групи протикашльових засобГв (Г тГ, що захищають дихальнГ шляхи в!д подразнення, Г т!, що знижують збудження кашльового центру) можуть бути ефективними (табл. 1).
ОстаннГми роками для лжування сухого кашлю, що обумовлений запаленням та подразненням сли-зово! оболонки глотки, гортанГ та трахе!, в дГтей почали застосовувати препарати, що виготовленГ на основГ тако! рослинно! сировини, як Гсландський мох (цетрар!я Гсландська). 1сландський мох здавна вико-ристовувався в народнш медицинГ. Екстракт цетра-рГ! юландсько! складаеться на 70 % зГ слизоподГбних речовин, насамперед це полюахариди л!хенГн та Гзо-л!хенГн (лишайниковий крохмаль). ЦТ полГсахариди утворюють на поверхш слизових оболонок дихальних шлях1в шар, що захищае !х в!д впливу шкщливих факторГв Г рГзного роду подразникГв, що потрапляють до дихальних шлях1в п!д час захворювання. Захис-ний шар на поверхш запалених слизових оболонок дихальних шляхГв зменшуе !х подразнення Г, таким чином, заспокоюе сухий кашель. Екстракт юланд-ського моху не тгльки заспокоюе сухий кашель, але й одночасно сприяе одужанню завдяки протизапаль-шй та антибактерГальнш дГ! лишайникових кислот на поверхнГ слизових оболонок дихальних шлях1в. До складу екстракту Гсландського моху входять природнГ антибютики: уснинова, л!хестеринова, протолкесте-ринова, фумарпротоцентрарова та ГншГ лишайнико-вГ кислоти, що проявляють високу антибактерГальну активнють щодо стафглококГв, стрептококГв Г навиъ туберкульозно! палички. 1сландський мох також мю-тить бглковГ речовини, жири, вГск, камедь, ферменти, велику кшькють цинку, що обумовлюе його Гмуно-стимулюючГ властивостГ.
Сучасна медицина використовуе екстракт Гсландського моху з огляду на його протикашльову, Гмунос-тимулюючу, антибактерГальну та протизапальну дго.
ОстаннГм часом цей екстракт почав застосовува-тися в педГатрГ!. Гербюн сироп Гсландського моху (ви-робник Словен!я, КРКА, д.д., Ново место) мае зручну
)воджуються сухим кашлем
Дiагноз Гострий ришт, тонзил^, синусит Гострий фаринпт, ларингiт, ла-ринготрахегг Гострий стенозуючий ларинготрахегг (псевдокруп) Кашлюк Гострий бронха, пневмонiя Захворюван-ня ССС, ЦНС, ШКТ
Причина кашлю Заттання ексу-дату в дихальнi шляхи Запалення слизово! оболонки Звуження просв^ гор-танi, набряк пщзв'язкового простору Запалення слизово! оболонки, подразнен-ня кашльового центру Наявнiсть густого мокротин-ня в бронхах Рефлекторний кашель
Особливост кашлю Нападоподiб-ний кашель, нiчний кашель Сухий кашель, бть у горл^ охриплiсть Грубий, гавка-ючий кашель, стенозуюче дихання Напади кашлю з репризами Сухий кашель, що на 3-тю — 4-ту добу переходить у вологий Наявнiсть симп-томiв основного захворювання, тривалий кашель
Засоби для усунення кашлю Лтування основного захворювання Протикашльо-вi засоби ПД Лтування псевдокрупу Протикашльовi засоби ПД i ЦД Вдааркувальш засоби Протикашльовi засоби ЦД
Примтка: ПД — протикашльов1 засоби периферичноI дП'; ЦД — протикашльов1 засоби центральноI дн.
лГкарську форму для використання в педГатрГ! — сироп. Сироп юландського моху рекомендований за наявносп в дитини сухого подразливого кашлю. Гербюн сироп юландського моху також зменшуе не-приемш вщчуття при сухостГ слизових оболонок, при значних навантаженнях на голосовГ зв'язки.
Цей препарат використовують у дГтей старше 1 року. Гербюн добре переноситься, його можна призначати одночасно з лжарськими препаратами шших груп. Призначаеться препарат ГербГон сироп юландського моху дГтям вГком вщ 1 року до 4 роюв по 2,5 мл 4 рази на добу (що вщповщае 15 мг густого екстракту юландського моху на прийом), дГтям вжом вщ 4 до 10 рокГв — по 5 мл 4 рази на добу (що вщповщае 30 мг густого екстракту юландського моху на прийом), дням вжом вщ 10 до 16 роюв — по 10 мл 4 рази на добу (що вщповщае 60 мг густого екстракту юландського моху на прийом), дням вжом вщ 16 роюв Г дорослим — по 15 мл 4 рази на добу (що вщповщае 90 мг густого екстракту юландського моху на прийом).
Сироп рекомендуеться запивати великою кгль-кютю чаю або шшого теплого напою, але не рашше нгж через 20 хвилин тсля прийому препарату, оскгль-ки препарат швидко видаляеться через слизовГ обо-лонки порожнини рота та дихальних шлях1в. Шсля зникнення клГнГчних симптомГв захворювання рекомендуеться приймати препарат ще декглька дшв. За вщсутносп клГнГчного ефекту через 3—4 днГ пГсля початку прийому препарату лжар мае оглянути хворого для уточнення причини захворювання.
Отже, проблема вибору лшв для боротьби з сухим кашлем залишаеться актуальною Г сьогодш. При ль куваннГ насамперед слщ визначити захворювання, що супроводжуеться сухим кашлем, Г для симптоматичного лжування призначати протикашльовГ засо-би (центрально! або периферично! дГ!) залежно вщ дГагнозу та причини кашлю. Одним з ефективних та безпечних протикашльових засобГв периферично'! дГ!, що сприяють полегшенню сухого кашлю, обумовле-ного запаленням та подразненням слизово! оболонки глотки, гортанГ чи трахе!, е препарат ГербГон сироп ю-ландського моху.
Список л1тератури
1. Антипкш Ю.А., Марушко Ю.В., Крамарьов С.О. та iншi. Фармакотератя захворювань оргатв дихання у дтей. Навчаль-но-методичний поабник. — К., 2011. — 350 с.
2. Василевский И.В. Алгоритм диагностики кашля у детей // Медицинские знания. — 2003. — № 5. — С. 4-7.
3. Василевский И.В. Дифференциальная диагностика и терапия кашля у детей и подростков (учебно-методическое пособие). — Минск, 2006. — 43 с.
4. Даниляк И.Г. Кашель: этиология, патофизиология, диагностика, лечение//Пульмонология. — 2001. — № 3. — С. 33-37.
5. Зайцева О.В. Муколитическая терапия в комплексном лечении болезней органов дыхания у детей // Consilium Medicum. — 2002. — № 10.
6. Зайцева О.В. Кашель у детей: дифференциальный диагноз, рациональный выбор терапии// Consilium Medicum. — 2002. — № 10.
7. Захарова И.Н., Коровина Н.А., Заплатников А.Л. Тактика выбора и особенности применения противокашлевых, отхаркивающих и муколитических лекарственных средств в педиатрической практике // Российский мед. журнал. — 2004. — № 1. — С. 3-16.
8. Захарова И.Н., Коровина Н.А., Овсянникова Е.М. Роль отхаркивающих препаратов в терапии кашля // РМЖ. — 2011. — Т. 19. — С. 113-115.
9. Камкин А.Г., Каменский А.А. (Фундаментальная и клиническая физиология. — М.: Академия, 2004. — 1072 с.
10. Котлуков В.К, Казюкова Т.В., Антипова Н.В., Дуди-на Т.А. Дифференциальный подход к терапии кашля у детей // Педиатрия. — 2011. — Т. 90, № 2. — С. 99-107.
11. Кузьменко Л.Г. Сухой непродуктивный кашель у детей// Лечащий врач. — 2005. — № 8. — С. 15-18.
12. Марушко Ю.В., Московенко О.Д., Брюзгта Т.С. Ефек-тивтсть сиропу первоцвту в л^вант гострих бронхов у дi-тей// Современная педиатрия. — 2013. — № 5(53). — С. 15-19.
13. Самсыгина Г.А. Лечение кашля у детей // Педиатрия. — 2004. — № 3. — С. 84-92.
14. Таточенко В.К. с соавт. Практическая пульмонология детского возраста: Справочник. — М.: Медицина, 2001. — 400с.
15. Таточенко В.К. Дифференциальная диагностика кашля у детей. — М.: Династия, 2006. — 126 с.
16. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтика педатри: Шдручник. — К., 1999. — 537с.
17. Шмелев Е.И. Кашель при воспалительных заболеваниях легких: диагностика и лечение. — М.: ЦНИИТ, 2009.
18. Chang A.B. Pediatric cough: children are not miniature adults// Lung. — 2010. — 188 (Suppl. 1). — Р. S33-S40.
19. De Jongste J.C., Shields M.D. Cough 2: Chronic cough in children // Thorax. — 2003. — № 58 (11). — Р. 998-1003.
20. Sucharew H., Ryan P.H., Bernstein D. Exposure to night cough during early childhood: the CCAAPS birth cohort // Pediatr. Allergy Immunol. — 2010. — 21 (2 Pt 1). — Р. 253-259.
21. ESCOP Monographs. The Scientific Foundation for Herbal Medicinal Products. — 2nd ed. — 2003.
Отримано 09.05.16 ■
Марушко Ю.В., Московенко Е.Д.
Национальный медицинский университет им. A.A. Богомольца, г. Киев
СУХОЙ КАШЕЛЬ У ДЕТЕЙ: ПРИЧИНЫ, ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ РЕСПИРАТОРНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ И ЛЕЧЕНИЯ
Резюме. Сухой кашель является одним из первых симптомов многих заболеваний органов дыхания у детей. Некоторые заболевания других органов и систем также могут сопровождаться сухим кашлем. В любом случае выбор отхаркивающих или противокашлевых препаратов зависит от установ-
ленного диагноза и особенностей кашля при этом заболевании. Лекарственные препараты на растительной основе являются эффективными и безопасными при лечении кашля.
Ключевые слова: сухой кашель, дети, растительные препараты.
Marushko Yu.V., Moscovenko O.D.
National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv, Ukraine
DRY COUGH IN CHILDREN: CAUSES, PECULIARITIES OF RESPIRATORY DISEASES AND TREATMENT
Summary. Dry cough is one of the first symptoms of many respiratory diseases in children. Some diseases of other organs and systems also can be associated with dry cough. In any case the choice of expectorants or antitussive drugs
depends on the diagnosis and peculiarities of cough at this disease. Herbal medical products are effective and safe for cough treatment.
Key worlds: dry cough, children, herbal preparations.
