CC BY
111
®
ребенка
На допомогу пед1атру / To Help the Pediatrician
I» vJ
i
УДК 616.008.7-0.893-053.2:616.98:578 МАРУШКО Ю.В., МОСКОВЕНКО ОЛ
Нацюнальний медичний унверситет¡мен/ О.О. Богомольца, м. Ки!в
СУХИЙ КАШЕЛЬ У Л!ТЕЙ: ПРИЧИНИ, ОСОБЛИВОСТ ПЕРЕБ^У PECniPATOPHHX ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ЛкУВАННЯ
Резюме. Сухий кашель е одним 1з перших симпmомiв багатьохзахворювань оргатв дихання у дтей. Деяк захворювання шших оргатв та систем теж можуть супроводжуватись сухим кашлем. У будь-якому випадку вибiр вiдхаркувальних чи протикашльових засобiв залежить вгд встановленого дiагнозу та осо-бливостей кашлю при цьому захворюванш. Лжарсьш препарати на рослиннш основi е ефективними та безпечними при лкуванш кашлю.
Ключовi слова: сухий кашель, дти, рослинт препарати.
Захворювання оргашв дихання у дггей залиша-ються одшею з основних проблем сучасно! педiатрfi. Вони посщають перше мюце у струи^ дитячо! патологи в Укра!ш 1х частота становить 62—68 % вщ за-гально! захворюваностi, до 818,5 на 1000 дггей рiзного вiку [3, 5, 14].
Одним iз найпоширенiших клiнiчних проявiв захворювань оргашв дихання в дггей е кашель [1, 3, 9, 12, 15]. Згщно з даними лггератури, майже у 55—65 % дггей, якi захворши на гос^ респiраторнi захворювання, при зверненш по медичну допомогу першим клтчним симптомом був кашель [3, 6, 9, 19]. Тому зрозумший пщвищений iнтерес лiкарiв до визна-чення причин, механiзму виникнення, локалiзацГi, характеру кашлю в дггей — це сприяе встановленню правильного дiагнозу i проведенню вщповщного лi-кування.
У бшьшосп випадкiв гострi респiраторнi захворювання розпочинаються саме з сухого кашлю. Вш може зберiгатися протягом усього часу, що хворiе дитина, як, наприклад, при гострому фарингiтi, чи трансформуватися у вологий кашель, як при гостро-му бронхт. Особливостi цих хвороб вимагають при-значення рiзного лжування. Те ж саме стосуеться i лiкiв, що призначенi для боротьби з кашлем, навиъ якщо ми стикаемося iз сухим кашлем. Сухий кашель може потребувати призначення як протикашльових засобiв, так i вщхаркувальних препаратiв, виходячи iз дiагнозу.
Госщ запалення дихальних шляхiв частiше зу-стрiчаються в дггей раннього вжу i досить часто мають найтяжчий перебж Це пов'язано з вжовими особли-востями iмунного захисту та анатомо^зюлопчними
особливостями дихально! системи у дггей ще! вжово! групи. Так, у них слизова оболонка пухка, добре вас-куляризуеться, що призводить до швидкого набряку i в поеднанш 3i звуженими носовими ходами значно утруднюе дихання. Це призводить до того, що в дь тей раннього вжу навiть ришт може спричинити за-дишку та кашель. Ппертрофована л1мфощна тканина задньо! стiнки глотки на rai частих захворювань е постiйним джерелом густого слизу, який стiкае в рефлексогенн зони глотки та трахе!, що е причиною появи сухого кашлю в дитини. Бронхи у дггей також мають сво! особливость Вони бшьш коротю та вузью [16]. Хоча слизова оболонка бронх1в мае добре крово-постачання, навиъ при значному набряку вона може бути сухою. Це обумовлено тим, що у трахеобронхь альному секрета при запаленш збшьшуеться юльюсть фукомуцишв, а юльюсть сiаломуцинiв зменшуеться. Все це призводить до тдвищення в'язкосп слизу, його застою та розвитку бактерiй. У цих умовах ми-готливий епiтелiй не в змоз1 забезпечити повнощн-ний транспорт слизу i працюе з перенавантаженням. Це призводить до виснаження миготливого апарату, дистрофп та атрофи епiтелiю слизово! оболонки дихальних шлях1в [11, 20]. Якщо перистальтичш рухи дрГ6них бронх1в та миготливого епiтелiю великих бронх1в та трахе! не забезпечують необхщний дренаж,
Адреса для листування з авторами: Марушко Ю.В.
E-mail: Pr-Marushko@yandex.ru
© Марушко Ю.В., Московенко О.Д., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
розвиваеться кашель, ф1зюлопчна роль якого полягае в очищены дихальних шлях1в вiд ycix екзогенних та ендогенних факгорiв, що мають бути видаленi з брон-
XiB.
Кашель — це рефлекторна захисна реакцiя орга-нiзмy, направлена на виведення з дихальних шляхiв стороннк речовин або патологiчно змiненого тра-хеобронхiального секрету. Механiзм розвитку кашлю пов'язаний iз подразненням чутливих зак1нчень n. vagus, розмiщених в органах дихання. 1х подраз-нення призводить до передачi нервових !мпульс!в у кашльовий центр довгастого мозку. У резyльтатi збудження кашльового центру формуеться реакция у вигляд1 глибокого вдиху, а пот1м синхронне скоро-чення м'яз1в гортанi, 6ронх1в, грудно! кл1тки та д1а-фрагми при закритш голосов1й щ1лин1, з подальшим ii вiдкриггям та коротким, форсованим штовхопод1б-ним видихом. При цьому велике значения мае вплив мехатчних i х1м1чних подразник1в як на !ритативш (швидк1) рецептори, так i на С-рецептори медiаторiв запалення (простагландини, брадик1н1н, субстанц1я Р та шш1) [3, 12, 13]. Найб1льш чутливими в дитини е так1 кашльов1 рефлекторн1 зони: а) д1лянка задньо! ст1нки гортан1 м1ж в1льними краями справжнк го-лосових зв'язок; б) нижня поверхня зв'язок до р1вня крикощного хряща; в) б1фуркац1йна зона [2, 6, 9]. Ф1-зикальний ефект кашльового поштовху досить зна-чний. Пов1тря п1д час кашлю викидаеться з легень п1д тиском, що дор1внюе 140 мм рт.ст. [3].
Сл1д пам'ятати, що кашель е ф1зюлопчним рефлексом i може спостер1гатися у здорових датей. Спе-щальними дослщженнями було доведено, що здоров1 дгга мають у середньому 10 коротких кашльових по-штовх1в протягом доби, переважно вдень. Кашель може з'являтися п1д час годування, коли через анато-м1чт особливосп !жа потрапляе до дихальних шлях1в та провокуе кашльовий рефлекс. Також дгга часто кашляють п1д час плачу. Кашель у грудних дггей може бути викликаний значним видшенням слини п1д час прор1зування зуб1в.
Будь-який кашель у дитини викликае занепоко-ення батьк1в, оскшьки може бути сигналом серйоз-ного захворювання. Детальне вивчення характеру кашлю (частота, штенсивнють, тембр, перюдичшсть, продуктившсть, характер мокротиння, час появи та тривалють) поряд 1з даними анамнезу, адекватною ощнкою результат1в клтчного обстеження дозволяе установити правильний д1агноз i призначити адекват-ну тератю.
При вологому кашл1 саме мокротиння е тим фактором, що подразнюе кашльов1 рецептори та викликае кашель. При сухому кашл1 таким подразнюючим фактором виступае сам процес запалення слизово! оболонки, повиря та його вмют, що безперервно по-дразнюе запалену слизову оболонку. Сухий кашель е б1льш частим явищем, ан1ж вологий кашель, юнуе велика к1льк1сть захворювань, що починаються з сухого кашлю або супроводжуються цим симптомом. Сл1д в1дзначити, що не лише захворювання оргашв дихання можуть стати причиною сухого кашлю, його
спричинюють захворювання або вади розвитку iнших систем оргашзму.
Кашель при гострому бронхiтi мае одну важли-ву особливiсть: у першi днi захворювання кашель е сухим (мокротиння досить густе на початку захворювання, i хворий не може вщкашляти його). По-чинаючи з третьо! доби захворювання хворий уже вГдкашлюе мокротиння, тобто сухий кашель переходить у вологий. Така трансформац1я сухого кашлю типова саме для гострого бронхту (адже бронхiальнi залози виробляють секрет, що е одним iз головних компонентiв мокротиння). У дiтей непродуктивний характер кашлю в першi дш захворювання на гострий бронх1т обумовлений пГдвищеною в'язкiстю брон-хiального секрету, порушенням «ковзання» слизу по бронх1альному дереву (пГдвищена адгез1я бронхГаль-ного секрету), недостатньою активнютю миготливо-го ештелго бронх1в i неспроможнiстю скоротливого апарату бронхюл. Суттеву роль вщдграе недостатнiсть синтезу сурфактанту, особливо в недоношених i датей перших мгсяцш життя. Усi цi фактори обумовлюють наявнють сухого кашлю в першi днi захворювання на гострий бронхи, але такий сухий кашель мае перейти у вологий на 3-4-й день захворювання. Вологий кашель може непоко!ти хворих досить тривалий час (до 10—14 днiв). Таким чином, при гострому бронхт (або пневмонГ!) слГд очiкувати та сприяти трансформаци сухого кашлю у вологий за рахунок призначення вГд-харкувальних засобiв.
Найчастiша причина справжнього сухого кашлю у дГтей (що не трансформуеться у вологий) — це за-палення слизово! оболонки глотки, горташ чи трахе!. Подразнення рецепторiв дихальних шляхгв при цих захворюваннях призводить до збудження кашльового центру та виникнення сухого кашлю. На цьому рГв-нГ дихальних шляхгв (глотка, гортань, трахея) брон-хiальний секрет не виробляеться, Г не слГд очГкувати трансформаци сухого кашлю у вологий. При фарин-гт або ларингГтГ сухий кашель тривае до 5 днГв Г за позитивно! динамжи захворювання зникае разом з шшими симптомами захворювання. Для боротьби з сухим кашлем при фарингт чи ларингГтГ слГд засто-совувати протикашльовГ засоби.
1нодГ сухий кашель може набувати гавкаючого вщтшку. Особливо! уваги цей тип сухого кашлю за-слуговуе через те, що вш сигналГзуе про звуження просвГту гортанГ внаслГдок запалення та набряку пГдзв'язкового простору (псевдокруп). Цей стан ви-магае негайно! гостталГзащ! та надання медично! до-помоги Гз застосуванням глюкокортикощв [2, 3].
Сухий нападоподГбний кашель у дГтей дошкГль-ного вГку часто з'являеться при подразненш слизово! оболонки задньо! стшки глотки, гортанГ та трахе! патолопчним секретом, що видГляеться запаленою слизовою оболонкою носа при гострому ринт або аденощною тканиною. Частота такого кашлю обу-мовлена великою юльюстю рецепторГв, що розташо-ванГ в цих зонах. Але та рГдина, яку дитина намагаеться вщкашляти, е запальним ексудатом, що утворюеться на поверхш аденощно! тканини або на слизовш обо-
лонцi носа, а не продуктом бронхГальних залоз. Тому призначати в таких випадках вщхаркувальш засоби, що стимулюють роботу бронх1альних залоз, не е до-цгльним. СлГд лiкувaти гострий ринiт або тонзилiт, зменшити продукцiю запального ексудату. Саме це е основою лжування кашлю.
Для синусипв або аденощипв хaрaктернi нiчнi напади сухого кашлю внаслщок потрапляння слизу в гортань i пщсихання слизово! оболонки при диханш ротом [5, 8]. Значною мiрою такий кашель у дитини пщ час сну провокуе сухе повiтря, особливо за наяв-ностi потужних рaдiaторiв у примщенш, де дитина спить. На вщмшу вщ кашлю при бронхiтi цей кашель не супроводжуеться хрипами в легенях, мае поверх-невий характер i зникае при лжуванш запального процесу в носоглотцi [10, 17].
Сухий кашель також може бути викликаний по-дразненням рецепторiв, сконцентрованих у дiлянцi зовнiшнього слухового проходу, слизовш оболон-цi придаткових пазух носа та глотки, а також реф-лексогенних зон, розмiщених на плевр!, парГеталь-нiй очеревинi, дiaфрaгмi, перикaрдi. Лiкaр повинен пам'ятати, що кашель може виникати не тгльки при захворюваннях дихальних шлях1в, а й при патолог!! серцево-судинно! системи, шлунково-кишкового тракту, центрально! нервово! системи. Слщ звернути увагу, що шчний кашель необхгдно диференцiювaти з кашлем при гастроезофагеальнш рефлюкснiй хворобi [2, 3, 6].
Нaпaдоподiбний сухий кашель у д!тей може бути проявом кашлюку. Напади такого кашлю характеризуются серiею сильних кашльових поштовхiв, що зaкiнчуються глибоким вдихом зi свистом (репризою). Пщ час нападу обличчя дитини червоше або сише, з'являються сльози з очей, у кшщ нападу може бути блювота. Напади кашлю виникають частше вночГ, !х кiлькiсть може досягати 50 за добу [2, 3]. Для встановлення правильного дiaгнозу мають значення дaнi анамнезу — контакт iз хворим на кашлюк, вщсутшсть профглактичного щеплення проти ще! шфекцп. Труднощi в дiaгностицi кашлюку можуть виникнути у шильному вiцi, коли у вак-цинованих дiтей згасае протикашлюковий iмунiтет i бiльшiсть iз них стають сприйнятливими до шфек-ц!!. Затяжний сухий кашель у пiдлiткiв iз кашлюком вiдрiзняеться вiдсутнiстю катаральних проявiв у легенях, як правило, перебиае легше, нiж у грудних дь тей, i без реприз. Дiaгноз можна пщтвердити визна-ченням у кровi антитоксичних aнтитiл, яю у дiтей, що зaхворiли, на вщмшу вщ провакцинованих дiтей визначаються у високих титрах [7]. Причиною сухого кашлю у хворих на кашлюк е запалення слизово! оболонки дихальних шляхiв, що викликае подраз-нення кашльового центру. Оскгльки кашлюк три-вае досить довго, пори стимулювання кашльового рефлексу знижуеться, i нaвiть незначне подразнен-ня дихальних шлях1в стимулюе напад кашлю. Саме особливосп кашльового рефлексу при кашлюку стають причиною довготривалого кашлю за вщсутносп iнших симптомiв захворювання.
Поява сухого кашлю при фiзичному нaвaнтaженнi е ознакою гшерреактивносп бронх1в, спостерiгaеться у значно! частини хворих на бронхiaльну астму та да-тей iз вродженими вадами серця [3, 6]. Дiaгноз допо-магае встановити анамнез життя дитини, наявнють ознак основного захворювання.
G ще ряд дiaгнозiв, про якi не варто забувати, коли дитина або и батьки скаржаться на наявнють кашлю, що не супроводжуеться вщходженням мокротиння. Сторонш предмети, що потрапляють до дихальних шлях1в дитини, викликають напади кашлю з афошею та aсфiксiею, проходячи через гортань. Цей гострий стан, що загрожуе життю дитини, покращуеться, коли стороннш предмет проходить у бронхи. З одного боку, дихання полегшуеться, а з шшого — наслщки нaявностi стороннього предмет в бронхах призводять до розвитку ускладнень (колапсу або емфiземи). Щ стани супроводжуються розвитком запалення, по-явою вологого кашлю, гнiйного мокротиння.
У маленьких дгтей тривалий сухий кашель може бути ознакою вад розвитку дихально! системи, на-приклад трахеобронхомаляцГ!, бронхолегеново! дис-плазГ!, вад розвитку стравоходу, муковюцидозу. Але на вщмшу вщ гострих захворювань для вад розвитку типовими е тривалий переби захворювання, довго-тривалий кашель, наявнють шших ознак вад розвитку (наприклад, для трахеобронхомаляцГ! характерш дисфaгiя, диспное, стридор).
Не слщ забувати i про туберкульоз, якщо у дитини е довготривалий кашель.
Психогенний надсадний сухий кашель може виникнути як реaкцiя на стресовi ситуацГ! в с!м'! та школ!, стаючи згодом звичним, Гз мехaнiзмом умов-ного рефлексу. У частини дгтей психогенний кашель супроводжуеться нервовими тиками. Особливостями психогенного кашлю е: регулярнють, висока частота (декглька разГв за хвилину), металевий вщтшок, поява тгльки в денний час i вщсутнють пщ час сну. Характерно, що кашель посилюеться до та пщ час огля-ду лжарем, зникаючи тсля його закшчення (зняття стресу очжування). Пщвищена тривожиють батьюв, концентрацгя !х уваги на рестраторних симптомах можуть бути причиною закршлення кашльового рефлексу в дитини. У цьому випадку лжування проти-кашльовими засобами не дае полегшення, необхгдна консультацгя психоневролога [6].
Таким чином, сухий кашель може бути проявом багатьох захворювань оргашв дихання у дитини, а школи кашель обумовлений захворюваннями шших оргашв i систем оргашзму.
Проблема терапГ! кашлю особливо актуальна в педГатрГ!. Лжування кашлю повинно починатися з визначення його причини за даними анамнезу та об'ективного обстеження. Важливо визначати характер кашлю — сухий або вологий.
Значна кглькють препарапв призначена для терапГ! вологого кашлю. Основним принципом лжування вологого кашлю при пневмонГ!, бронхГтах е забез-печення рацюнального дренажу нижнГх дихальних шлях1в, тобто розрГдження мокротиння, зниження
його адгезивносп, посилення виведення мокротин-ня, посилення ефективност кашлю. Таким чином, ефективнiсть лжування волого кашлю при гострому бронхт та пневмони полягае в посиленш кашлю, що в кiнцевому пщсумку призводить до покращення вщ-харкування.
Призначення при гострому бронхiтi або пневмони пщ час активного запалення протикашльових засобiв протипоказане через ризик розвитку ускладнень.
Принцип лiкування вологого (продуктивного) кашлю полягае в покращенш реолопчних властивос-тей мокротиння та посиленш його евакуацГ! з дихаль-них шляхiв. Ефективнiсть вщхаркувальних засобiв базуеться на розумшш механiзму !х до. За механiзмом дГ! вiдхаркувальнi засоби можна розподалити на три групи: муколГтики — вони сприяють розрщженню мокротиння; мукомоторики — сприяють евакуаци мокротиння з дихальних шляхгв; комбшоваш препарати, що е муколииками та мукомоториками. Ефек-тивнГсть вщхаркувальних засобiв посилюеться при активнiй оральнш регiдратацГi, використаннi дренажного масажу та дихально! гiмнастики [8, 12].
До мукомоториюв рефлекторно! дГ! рослинного походження зараховують препарати термопсису, солодки, первоцвиу. Щ препарати здшснюють помГрну подразливу даю на рецептори шлунка, що рефлектор-но посилюе секрецго залозистих клиин слизово! обо-лонки бронх1в. Дгочою речовиною цих препаратГв е алкалощи та сапонши, що сприяють регщратаци слизу та мокротиння за рахунок збгльшення транссудацГ! плазми, посиленню вщхаркування за рахунок покращення бронх1ально! прохщносп [1, 13, 17, 18]. До му-комоториюв резорбтивно! дГ! зараховують натрго та калш йодид, амонго хлорид, натрго гщрокарбонат, яю, всмоктуючись у шлунково-кишковому тракп, видгляються слизовою оболонкою бронх1в Г, збгльшу-ючи бронх1альну секрецго, розрГджують мокротиння, чим Г полегшують вщхаркування. Препарати, що мю-тять йод, також стимулюють розщеплення бшюв мокротиння, але при цьому часто викликають алерпчш реакцГ! [3].
Муколиичш препарати в переважнш бгльшос-т випадюв е оптимальним ршенням при лжуванш оргашв дихання у дггей. Серед цих препаратГв видь ляють муколГтики прямо! дГ! — препарати, що розри-вають дисульфщш зв'язки мгж глжопротешами слизу (ацетилцисте!н, метилцисте!н) [1, 10]. До муколииюв непрямо! дГ! зараховують препарати, що регулюють виробку секрету залозистими клиинами слизово! оболонки дихальних шлях1в. Вони впливають на вну-тршньоклиинш ферменти, вщновлюють фГзюлопч-не сшввщношення муцишв Г нормалГзують бкшмГч-ний склад бронхоальвеолярного секрету [1, 10, 15]. Одним Гз препаратГв ще! групи е карбоцисте!н, який не тгльки проявляе муколиичний ефект, але й вщ-новлюе нормальну активнють секреторних клиин [1, 3]. У педГатричнш практищ сьогодш для досягнення муколиичного ефекту також використовують похщш алкало!ду вазицину (найчаспше його синтетичний аналог — бромгексин). Вазицин використовували
на Схода з давн1х часiв як вщхаркувальний засiб. При прийомГ всередину бромгексин перетворюеться в ак-тивний метаболи амброксол, що зменшуе в'язкють секрету бронхГальних залоз, вщновлюе мукоцилГар-ний клГренс, стимулюе синтез ендогенного сурфак-танту [1].
Таким чином, у лжуванш запальних захворювань оргашв дихання у датей та пщлитав е великий арсенал вщхаркувальних засобГв, вибГр яких залежить вщ щ-лого ряду причин. Програма муколиично! та вщхар-кувально! терапГ! будуеться шдивщуально для кожного хворого з урахуванням клГнГчних особливостей перебиу захворювання, вГку дитини та фармаколопч-них властивостей препаратГв.
З урахуванням появи кашлю в дией на раннгх ста-д1ях гострих запальних захворювань оргашв дихання вГрусно! етюлоги зрозумгло, що пошук препаратГв, яю б пом'якшували кашель, мали низький рГвень ризику виникнення побГчних дай, тривае постГйно. Це пояснюе особливий штерес у педГатрГ! до вщхаркувальних препаратГв рослинного походження. 1дея фГтотерапГ! широко пГдтримуеться ВсесвГтньою ор-ганГзацГею охорони здоров'я: на думку u експертГв, у лГкуваннГ 75 % хворих на гострГ ресшраторш захворювання доцГльно застосовувати препарати рослинного походження. З метою штеграци фГтотерапГ! в систему охорони здоров'я друкуються спещальш моногра-фГ!, що присвячеш лГкарським рослинам та мютять експериментальну та клГнГчну доказову базу щодо кожно! Гз 235 рослин, що включен до цих моногра-фГй. ВсесвГтня оргашзац1я охорони здоров'я розро-била нормативнГ документи з вимогами до практики культивування та збору лжарських рослин (Good Agricultural and Collection Practice — GACP) [21]. Тому лжарсью препарати на рослиннш основГ, що вщповь дають сучасним умовам виробництва, е ефективними та безпечними. Препарати для лжування кашлю, що мютять рослинш екстракти, за своею ефективнютю не поступаються синтетичними препаратам, у той же час маючи високий рГвень безпеки [12].
З метою полегшення вщкашлювання часто використовують препарати, що мютять коршь первоцвиу, траву чебрецю, листя плюща. Лжувальний вщхаркувальний ефект екстракту первоцвиу обумовлений тим, що вш мютить полГсахариди, фенольнГ глжо-зиди, тритерпеновГ сапонГни, ефГрнГ масла, мжро- i макроелементи та ГншГ бюлопчно активнГ речовини. При вологому кашлГ екстракт кореня первоцвГту не тгльки полегшуе вщкашлювання, але й покращуе кро-вообГг у бронхах, посилюе секрецго слизу слизовою оболонкою нижнк i верхнк дихальних шлях1в, при-скорюе евакуацГю секрету з дихальних шлях1в. Трава чебрецю дГе як вщхаркувальний засГб та як бронхо-спазмолГтик. Чебрець мае також протизапальну та антибактерГальну дГю. Така дая зумовлена вмГстом ефГрно! олГ!, основна частина яко! видшяеться леге-нями. Трава чебрецю сприяе секрецГ! слизу, полегшуе вщхаркування i водночас проявляе спазмолиичну дГю на гладкГ м'язи дихальних шляхГв, завдяки чому усу-ваеться бронхоспазм. Екстракт листя плюща завдяки
активному компоненту — альфа-гедерину стимулюе розрщження та вщхаркування мокротиння, а також викликае розслаблення м'язГв стшки бронх1в та зш-мае бронхоспазм.
При сухому кашлГ, що супроводжуе гостр! захворювання оргашв дихання (за винятком малопродуктивного кашлю на початку гострого бронхГту, коли треба призначати вщхаркувальний засГб), показан! протикашльов! лжарсью препарати. ПротикашльовГ засоби подгляються на препарати центрально! та периферично'! дГ!. ПротикашльовГ препарати периферично'! дГ! зменшують подразнення рецепторгв, що розташоваш в дихальних шляхах, це зменшуе потж ¡мпульав до кашльового центру та полегшуе сухий кашель. Подразнення слизово! оболонки дихальних шлях1в зменшуеться за рахунок утворення на и поверхш захисного шару. ПротикашльовГ лжарсью препарати периферично'! дГ! мають переважно рослинне походження. Компоненти цих рослин здатш до утворення захисних шарГв на слизовш оболонщ дихальних шлях1в (подорожник, Гсландський мох, мальва). Бгльшють захворювань, що супроводжуються сухим кашлем (фаринпт, ларинпт, кашлюк, залишков! яви-ща шсля гострих захворювань дихальних шлях1в), по-требують застосування саме протикашльових засобГв периферично! дГ! [1, 10]. ПротикашльовГ засоби центрально! дГ! (бутамГрат, глауцин) показан! при сухому кашлГ, що не пов'язаний Гз запаленням дихальних шлях1в (психогенний кашель, рефлекторний кашель при патологГ! серцево-судинно! системи, шлунково-кишкового тракту, центрально! нервово! системи, кашель при фГзичному навантаженш). БутамГрат i глауцин пригшчують активнють кашльового центру, але на вщмшу вщ коде!ну не впливають на дихальний центр, не викликають звикання. ПротикашльовГ засоби, що впливають на центральш мехашзми регуляцГ! кашлю, використовують для запобггання формуван-ню стшкого кашльового рефлексу. Слщ звернути ува-гу на сухий кашель при кашлюку, коли низький порп стимулювання кашльового центру при подразненш слизово! оболонки дихальних шлях1в призводить до
Таблиця 1. Хвороби, що суп
збереження нападГв кашлю протягом досить тривало-го часу. У таких випадках обидвГ групи протикашльових засобГв (Г тГ, що захищають дихальнГ шляхи вщ подразнення, Г т1, що знижують збудження кашльового центру) можуть бути ефективними (табл. 1).
ОстаннГми роками для лжування сухого кашлю, що обумовлений запаленням та подразненням сли-зово! оболонки глотки, гортанГ та трахе!, в дГтей почали застосовувати препарати, що виготовленГ на основГ тако! рослинно! сировини, як юландський мох (цетрар1я Гсландська). 1сландський мох здавна вико-ристовувався в народнш медицинГ. Екстракт цетра-рГ! юландсько! складаеться на 70 % зГ слизоподГбних речовин, насамперед це полюахариди лкенш та Гзо-лкенш (лишайниковий крохмаль). ЦГ полГсахариди утворюють на поверхш слизових оболонок дихальних шлях1в шар, що захищае !х вщ впливу шкщливих факторГв Г рГзного роду подразникГв, що потрапляють до дихальних шлях1в пщ час захворювання. Захис-ний шар на поверхш запалених слизових оболонок дихальних шляхГв зменшуе !х подразнення Г, таким чином, заспокоюе сухий кашель. Екстракт юланд-ського моху не тгльки заспокоюе сухий кашель, але й одночасно сприяе одужанню завдяки протизапаль-шй та антибактерГальнш дГ! лишайникових кислот на поверхнГ слизових оболонок дихальних шлях1в. До складу екстракту Гсландського моху входять природнГ антибютики: уснинова, лкестеринова, протолкесте-ринова, фумарпротоцентрарова та ГншГ лишайнико-вГ кислоти, що проявляють високу антибактерГальну активнють щодо стафглококГв, стрептококГв Г навиъ туберкульозно! палички. 1сландський мох також мю-тить бглковГ речовини, жири, вГск, камедь, ферменти, велику кшькють цинку, що обумовлюе його Гмуно-стимулюючГ властивостГ.
Сучасна медицина використовуе екстракт Гсландського моху з огляду на його протикашльову, Гмунос-тимулюючу, антибактерГальну та протизапальну дго.
ОстаннГм часом цей екстракт почав застосовува-тися в педГатрГ!. Гербюн сироп Гсландського моху (ви-робник Словен1я, КРКА, д.д., Ново место) мае зручну
уводжуються сухим кашлем
Дiагноз Гострий ришт, тонзил^, синусит Гострий фарингiт, ларинпт, ла-ринготрахегг Гострий стенозуючий ларинготрахегг (псевдокруп) Кашлюк Гострий брон-хiт, пневмошя Захворювання ССС, ЦНС, ШКТ
Причина кашлю Заттання ексу-дату в дихальнi шляхи Запалення слизовоï оболонки Звуження просвiту гор-танi, набряк пiдзв'язкового простору Запалення сли-зово'| оболонки, подразнен-ня кашльового центру Наявнiсть густого мокротин-ня в бронхах Рефлекторний кашель
Особливосп кашлю Нападоподiб-ний кашель, нiчний кашель Сухий кашель, бiль у горл^ охриплiсть Грубий, гавка-ючий кашель, стенозуюче дихання Напади кашлю з репризами Сухий кашель, що на 3-тю — 4-ту добу переходить у вологий Наявнiсть симп-томiв основного захворювання, тривалий кашель
Засоби для усу-нення кашлю Лтування основного за-хворювання Протикашльо-Bi засоби ПД Лтування псевдокрупу Протикашльовi засоби ПД i ЦД Вдааркувальш засоби Протикашльовi засоби ЦД
Примтка: ПД — протикашльов1 засоби периферичноï дП'; ЦД — протикашльов1 засоби центральноï дИ.
лжарську форму для використання в педiатрfi — сироп. Сироп юландського моху рекомендований за наявносп в дитини сухого подразливого кашлю. Гербюн сироп юландського моху також зменшуе не-приемш вщчуття при сухостi слизових оболонок, при значних навантаженнях на голосовi зв'язки.
Цей препарат використовують у дггей старше 1 року. Гербюн добре переноситься, його можна призначати одночасно з лжарськими препаратами шших груп. Призначаеться препарат Гербiон сироп юландського моху дням вiком вщ 1 року до 4 роюв по 2,5 мл 4 рази на добу (що вщповщае 15 мг густого екстракту юландського моху на прийом), дггам вжом вщ 4 до 10 рокiв — по 5 мл 4 рази на добу (що вщповщае 30 мг густого екстракту юландського моху на прийом), дням вжом вщ 10 до 16 роюв — по 10 мл 4 рази на добу (що вщповщае 60 мг густого екстракту юландського моху на прийом), дням вжом вщ 16 роюв i дорослим — по 15 мл 4 рази на добу (що вщповщае 90 мг густого екстракту юландського моху на прийом).
Сироп рекомендуеться запивати великою юль-кютю чаю або шшого теплого напою, але не рашше нiж через 20 хвилин тсля прийому препарату, оскшь-ки препарат швидко видаляеться через слизовi обо-лонки порожнини рота та дихальних шляхiв. Шсля зникнення клiнiчних симптомiв захворювання рекомендуеться приймати препарат ще декшька дшв. За вiдсутностi клiнiчного ефекту через 3—4 днi пiсля початку прийому препарату лжар мае оглянути хворого для уточнення причини захворювання.
Отже, проблема вибору лшв для боротьби з сухим кашлем залишаеться актуальною i сьогоднi. При ль куваннi насамперед слщ визначити захворювання, що супроводжуеться сухим кашлем, i для симптоматичного лiкування призначати протикашльовi засо-би (центрально! або периферично! д!) залежно вщ дiагнозу та причини кашлю. Одним з ефективних та безпечних протикашльових засобiв периферично! до, що сприяють полегшенню сухого кашлю, обумовле-ного запаленням та подразненням слизово! оболонки глотки, гортанi чи трахе!, е препарат Гербюн сироп ю-ландського моху.
Список л1тератури
1. Антипкш Ю.А., Марушко Ю.В., Крамарьов С.О. та iншi. Фармакотератя захворювань оргатв дихання у дтей. Навчаль-но-методичний поабник. — К., 2011. — 350 с.
2. Василевский И.В. Алгоритм диагностики кашля у детей // Медицинские знания. — 2003. — № 5. — С. 4-7.
3. Василевский И.В. Дифференциальная диагностика и терапия кашля у детей и подростков (учебно-методическое пособие). — Минск, 2006. — 43 с.
4. Даниляк И.Г. Кашель: этиология, патофизиология, диагностика, лечение//Пульмонология. — 2001. — № 3. — С. 33-37.
5. Зайцева О.В. Муколитическая терапия в комплексном лечении болезней органов дыхания у детей // Consilium Medicum. — 2002. — № 10.
6. Зайцева О.В. Кашель у детей: дифференциальный диагноз, рациональный выбор терапии// Consilium Medicum. — 2002. — № 10.
7. Захарова И.Н., Коровина Н.А., Заплатников А.Л. Тактика выбора и особенности применения противокашлевых, отхаркивающих и муколитических лекарственных средств в педиатрической практике // Российский мед. журнал. — 2004. — № 1. — С. 3-16.
8. Захарова И.Н., Коровина Н.А., Овсянникова Е.М. Роль отхаркивающих препаратов в терапии кашля // РМЖ. — 2011. — Т. 19. — С. 113-115.
9. Камкин А.Г., Каменский А.А. (Фундаментальная и клиническая физиология. — М.: Академия, 2004. — 1072 с.
10. Котлуков В.К, Казюкова Т.В., Антипова Н.В., Дуди-на Т.А. Дифференциальный подход к терапии кашля у детей // Педиатрия. — 2011. — Т. 90, № 2. — С. 99-107.
11. Кузьменко Л.Г. Сухой непродуктивный кашель у детей// Лечащий врач. — 2005. — № 8. — С. 15-18.
12. Марушко Ю.В., Московенко О.Д., Брюзгта Т.С. Ефек-тивтсть сиропу первоцвту в л^вант гострих бронхов у дi-тей// Современная педиатрия. — 2013. — № 5(53). — С. 15-19.
13. Самсыгина Г.А. Лечение кашля у детей // Педиатрия. — 2004. — № 3. — С. 84-92.
14. Таточенко В.К. с соавт. Практическая пульмонология детского возраста: Справочник. — М.: Медицина, 2001. — 400с.
15. Таточенко В.К. Дифференциальная диагностика кашля у детей. — М.: Династия, 2006. — 126 с.
16. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтика педiатрu: Шдручник. — К., 1999. — 537с.
17. Шмелев Е.И. Кашель при воспалительных заболеваниях легких: диагностика и лечение. — М.: ЦНИИТ, 2009.
18. Chang A.B. Pediatric cough: children are not miniature adults// Lung. — 2010. — 188 (Suppl. 1). — Р. S33-S40.
19. De Jongste J.C., Shields M.D. Cough 2: Chronic cough in children // Thorax. — 2003. — № 58 (11). — Р. 998-1003.
20. Sucharew H, Ryan P.H., Bernstein D. Exposure to night cough during early childhood: the CCAAPS birth cohort // Pediatr. Allergy Immunol. — 2010. — 21 (2 Pt 1). — Р. 253-259.
21. ESCOP Monographs. The Scientific Foundation for Herbal Medicinal Products. — 2nd ed. — 2003.
Отримано 09.01.15 ■
Марушко Ю.В., Московенко Е.Д. Национальный медицинский университет им. A.A. Богомольца, г. Киев
СУХОЙ КАШЕЛЬ У ДЕТЕЙ: ПРИЧИНЫ, ОСОБЕННОСТИ
ТЕЧЕНИЯ РЕСПИРАТОРНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ И ЛЕЧЕНИЯ
Резюме. Сухой кашель является одним из первых симптомов многих заболеваний органов дыхания у детей. Некоторые заболевания других органов и систем также могут сопровождаться сухим кашлем. В любом случае выбор отхаркивающих или противокашлевых препаратов зависит от установленного диагноза и особенностей кашля при этом заболевании. Лекарственные препараты на растительной основе являются эффективными и безопасными при лечении кашля.
Ключевые слова: сухой кашель, дети, растительные препараты.
Marushko Yu.V., Moscovenko O.D.
National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv, Ukraine
DRY COUGH IN CHILDREN: CAUSES, PECULIARITIES OF RESPIRATORY DISEASES AND TREATMENT
Summary. Dry cough is one of the first symptoms of many respiratory diseases in children. Some diseases of other organs and systems also can be associated with dry cough. In any case the choice of expectorants or antitussive drugs depends on the diagnosis and peculiarities of cough at this disease. Herbal medical products are effective and safe for cough treatment. Key worlds: dry cough, children, herbal preparations.
