CC BY
44
СУДОВА МЕДИЦИНА
© Плетенецька А. О.
УДК 340. 6: 614. 23/. 25: 616-082
Плетенецька А. О.
СУДОВО-МЕДИЧНА ОЦ1НКА НАДАННЯ МЕДИЧНО'Г ДОПОМОГИ ПОМЕРЛИМ ДОДОБОВО У ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ТРИВАЛОСТ1 Л1КУВАННЯ ТА ЗНАХОДЖЕННЯ ПАЦ1СНТ1В У СТАЦ1ОНАР1
Нацюнальна медична академт шслядипломноТ осв1ти ¡меш П. Л. Шупика
(м. Кив)
Дана робота виконана у вщповщност з плано-вою тематикою основного плану науково-дослщ-но! роботи кафедри судово! медицини Нацюналь-но! медично! академп пюлядипломно! освгги ¡м. П. Л. Шупика «Судово-медична оцЫка вогнепаль-них ушкоджень тiла i одягу», № держ. реестраци 0106V009578.
Вступ. Oстаннiм часом в експертнiй практик стали частiше зустрiчатися випадки неналежного надання медично! допомоги. Таю випадки зараз стають предметом особливо! уваги фахiвцiв з судово! медицини i потребують подальшого дослг дження. У той же час експерти зазнають певних труднощiв при виконанн подiбних експертиз через вiдсутнiсть критерпв оцiнки дефектiв надання медично! допомоги [5]. Оцшюючи дефекти лкування (дiагностики), в першу чергу необхщно встановити правильнiсть або неправильнiсть надання допомоги. При цьому керуватися необхщно насамперед положеннями нормативно-правових ак^в, а також суто медичними документами, прийнятим в прак-тиц роботи лiкарiв (стандартами надання медично! допомоги) [4]. Пщ час проведення подiбних експертиз слщ детально вивчати медичну документа-цiю, щоб по™ мати можливiсть !! аналiзувати [3]. Щоб зрозумiти найпоширенiшi помилки у наданн медично! допомоги слiд проаналiзувати клiнiчнi випадки, встановити особливостi, закономiрностi та виявити основнi причини дефек^в надання медично! допомоги, при цьому також слщ враховува-ти можливост спiвпадiння чи розходження кл^ч-них дiагнозiв з патоморфологiчними [2]. Осктьки такий показник, як додобова летальнють, вщобра-жае якiсть надання медично! допомоги на догосш-тальному та ранньому госттальному етапах, слщ вивчити його бтьш детально [1,6,7]. Дана публг кацiя присвячена вивченню дефек^в надання медично! допомоги померлим додобово у залежност вщ тривалостi лiкування та знаходження пащен^в у стацiонарi.
Мета дослiдження - вивчення дефекпв надання медично! допомоги у багатопрофтьнм лкары м. Ки!в померлим додобово у залежност вщ тривалос-Ti л1кування та знаходження пац1ент1в у стацюнарг
Об'ект i методи дослiдження. Проведено ре-троспективний аналiз 51 випадку додобово! леталь-ностi у Ки!вськiй мюьюй клiнiчнiй лiкарнi № 5 за 2009 р. У доогмджены було проаналiзовано iсторi! хвороб померлих, що знаходилися в архiвi КМКЛ № 5 та супровщы талони бригад ЕШМД, що знаходилися в iсторiях хвороб). Отриманi данi пщлягали статис-тичнiй обробцi за допомогою програм STATISTICA 5,0 та Excel XP. Критичне значення рiвня значимостi приймалося р<0,05.
Результати дослiджень та Yx обговорення. Летальнi випадки аналiзували за вком, статтю, три-валiстю знаходження та л^вання пацieнта у стацю-нарi, госпiталiзацiя за направленням амбулаторно-полiклiнiчних закладiв (далi - полынки) за мiсцем проживання чи за направленням медичних пра^в-никiв само! ж ЕШМД, кварталом року (в якому тра-пився летальний наслщок), наявнютю чи вiдсутнiстю розходження дiагнозу медичних працiвникiв ШМД та патоморфолопчним дiагнозом, вiддiлення стацю-нару, до якого було госпiталiзовано пацieнта. Також оцЫювали догоспiтальний етап (ДГЕ) за такими на-прямками: чи був виконаний внутршньовенний доступ, чи здмснювалась фармакотерапiя, оксигено-терапiя та електрокардiографiя (ЕКГ) працiвниками ШМД.
В результат дослiджень були отриманi наступи данi.
Порiвняння груп померлих додобово за часом поступлення до лкарнг Пащенти поступали до ста-цюнару в наступнi промiжки часу доби: I - 6 год. 00 хв. - 9 год. 59 хв. (4 (7,84 %) хворих); II - 10 год. 00 хв. - 13 год. 59 хв. (14 (27,45 %) па^ен^в); III - 14 год. 00 хв. - 17 год. 59 хв. (9 (17,65 %) хворих); IV - 18 год. 00 хв. - 21 год. 59 хв. (7 (13,72 %) па^ен^в); V - 22 год.
Рис. 1. Розподш померлих додобово на догосшталь-ному та ранньому госштальному етапах у залежност вщ тривалост лшування та знаходження пац1ент1в у стацюнар1, %. Тривал1сть л1кування пац1ент1в у ста-цюнар1 до 3-х год., вщ 3 до 6 год., вщ 6 до 12 год. та 12-24 год.
00 хв. - 1 год. 59 хв. (9 (17,65 %) хворих); VI - 2 год. 00 хв. - 5 год. 59 хв. (8 (15,69 %) пац!ент!в).
Наступним кроком було пор!вняння надан-ня медичноТ допомоги патентам у залежност! в!д тривалост! л!кування (знаходження) пац!ен-т!в у стац!онар! (рис. 1).
У груп! пац!ент!в, померлих до 3 год. серед-н!й в1к становив 65,7±2,5 р. Середн!й в1к хворих, померлих у пром!жок часу 3-6 год. - 73,9±2,3 р. У грут пац!ент!в померлих у пром!жок часу в!д 6 до 12 год. середн!й в1к становив 71,9±2,4 р. Середн!й в1к хворих, померлих у пром!жок часу 12-24 год. - 60,5±4,7 р. В!дм!нн!сть при цьому статистично достов!рна (р±0,05).
Летальн! насл!дки у ос!б ж!ночоТ стат! до 3 год. спостер!гали в 60,0±12,6 % (9) випадках, а в пер!од часу 3-6 год. констатовано 14,3±13,2 % (1) випадках. В!дм!нн!сть мала достов!рний характер (рП0,05). Летальн! насл!дки у ос!б чоло-в1чоТ стат! констатовано до 3 год. у 40,0±12,6 % (6) спостереженнях та у 85,7±13,2 % (6) випадках в пер!од часу 3-6 год. (рП0,05). Летальн! насл!дки у ос!б ж!ночоТ стат! у пром!жку часу в!д 6 до 12 год. спостер!гали в 62,5±12,1 % (10) випадках, а в пер!од часу 12-24 год. констатовано у 46,2±13,8 % (6) випадках. В!дм!нн!сть мала недостов!рний характер (рП0,05). Летальн! насл!дки у ос!б чолов!чоТ стат! констатовано у пром!жок часу в!д 6 до 12 год. у 37,5±12,1 % (6) спостереженнях та у 53,8±13,8 % (7) випадках в пер!од часу 12-24 год. В!дм!нн!сть при цьому також мала недостов!рний характер (р>0,05).
Захворюваннями, що зумовлювали безпо-середню причину смерт! в кожному конкретному випадку були хвороби системи кровооб!гу: 80,0±10,3 % (12) хворих з тривал!стю л!кування до 3 год. та 85,7±13,2 % (6) пац!ент!в з трива-л!стю л!кування 3-6 год. В!дм!нн!сть при цьому була незначною (р±0,05). Серед захворювань,
що зумовлювали безпосередню причину смер-т! були хвороби системи кровооб!гу: у 81,3±9,8 % (13) хворих з тривал!стю л!кування 6-12 год. та 46,2±13,8 % (6) пац!ент!в з тривал!стю л!кування 12-24 год. В!дм!нн!сть при цьому була статистично достов!рною (рП0,05).
У 20,0±10,3 % (3) пац!ент!в з тривал!стю л!куван-ня до 3 год. та 14,3±13,2 % (1) хворих з тривал!стю л!кування 3-6 год. констатовано !нш! захворюван-ня, що призводили до летальних насл!дк!в. Р!зниця мала недостов!рний характер (рП0,05). У 18,8±9,8 % (3) пац!ент!в з тривал!стю л!кування 6-12 год. та 53,8±13,8 % (7) хворих з тривал!стю л!кування 12-24 год констатовано !нш! захворювання, що призводили до летальних насл!дк!в. Р!зниця мала недостов!р-ний характер (рП0,05).
Розходження д!агнозу медичних прац!вник!в ЕШМД та патоморфолог!чного д!агнозу констатовано по 1 випадку пац!ент!в при тривалост! л!кування
Рис. 2. Питома вага розходження д1агнозу медичних пра-ц1вник1в ЕШМД та патоморфолог1чного дтгнозу на догосп1-тальному та ранньому госп1тальному етапах у залежност! вщ тривалост! л1кування та знаходження пац1ент1в у стац1онар1.
до 3 год. та 3-6 год, що становило в!дпов!дно: 6,7±6,4 % та 14,3±13,2 % (р>0,05). Розходження д!агнозу, встановлено-го прац!вниками ЕШМД та патоморфолог!чним д!агнозом мало м!сце у 18,8±9,8 % (3) спостережень при тривалост! л!кування 6-12 год. та 46,2±13,8 % (6) випадк!в при тривалост! л!кування 12-24 год. В!дм!нн!сть при цьому мала до-стов!рний характер (р<0,05).
Сп!впадання д!агнозу при тривалост! л!кування до 3 год встановлено у 93,3±6,4 % (14) спостережень та 85,7±13,2 % (6) випадк!в при тривалост! л!кування 3-6 год. В!дм!нн!сть при цьому була також незначною (рП0,05). Сп!впадання д!агнозу при тривалост! л!кування 6-12 год. встановлено у 81,3+13,2 % (13) спостережень та 53,8+13,8 % (7) випадк!в при тривалост! л!кування 12-24 год. (р<0,05) (рис. 2).
ЕКГ-досл!дження на ДГЕ не було виконано з метою уточ-нення д!агнозу 60,0±12,6 % (9) пац!ентам, що померли до 3 год. та 85,7±13,2 % (6) хворим, в яких летальн! випадки тра-пилися у пер!од 3-6 год з моменту госп!тал!зац!Т (рП0,05). ЕКГ-досл!дження на ДГЕ не було виконано 68,8±11,6 % (6) пац!ентам, що померли у пром!жок часу 6-12 год. та
92,3±7,4 % (12) хворим, в яких летальн! випадки тра-пилися у пер!од 12-24 год. з моменту госп!тал!зац!1. В!дм!нн!сть м!ж показниками групи померлих про-м!жок часу 6-12 год. та значениями групи померлих 12-24 год. мала недостов!рний характер (рП0,05).
Зд!йсиеиия ЕКГ прац!вниками ЕШМД в!дм!чено у 40,0+12,6 % (6) спостереженнях з летальними на-сл!дками до 3 год. в!д госп!тал!зац!1 та 14,3+13,2 % (1) з летальними випадками у пром!жок часу 3-6 год. (рП0,05). Зд!йснення ЕКГ прац!вниками ЕШМД в!д-м!чено у 31,3+11,6 % (5) спостереженнях з летальними насл!дками у пром!жок часу 6-12 год. з мит! госп!тал!зац!1 та у 7,7+7,4 % (1) спостереженнях з летальними випадками у пром!жок часу 12-24 год. В!дм!нн!сть при цьому мала недостов!рний характер (рП0,05). При цьому недостатня к!льк!сть виконаних ЕКГ викликала труднощ! в д!агностуванн! на ДГЕ.
Внутр!шньовенний доступ на етап! ЕШМД з метою введення медикамент та зд!йснення !нфу-з!йно! терап!! на ДГЕ був виконаний 66,7+12,2 % (10) патентам, що померли до 3 год. та 42,9+18,7 % (3) хворим, в яких летальн! випадки трапилися у пер!од 3-6 год. в!д госп!тал!зац!1 (рП0,05). Внутр!шньовен-ний доступ на етап! ЕШМД на ДГЕ був виконаний 75,0+10,8 % (12) патентам, що померли у пром!ж-ок часу 6-12 год. та 53,8+13,8 % (7) хворим, в яких летальн! випадки трапилися у пер!од 12-24 год. в!д госп!тал!зац!1 (рП0,05).
В!дсутн!сть внутр!шньовенного доступу для введення л!карських препарат!в констатовано у 33,3+12,2 % (5) пац!ент!в, що померли до 3 год. та 57,1 + 18,7 % (4) хворих, в яких летальн! випадки трапилися у пер!од 3-6 год в!д госп!тал!зац!1 (рП0,05). В!дсутн!сть виутр!шиьовеииого доступу для введення л!карських препарат!в констатовано у 25,0+10,8 % (4) пац!ент!в, що померли у пром!жок часу 6-12 год. та 46,2+13,8 % (6) хворих, в яких летальн! випадки трапилися у пер!од 12-24 год. в!д госп!тал!зац!! (рП0,05).
Зд!йснення фармакотерап!! на ДГЕ у пац!ент!в при летальних випадках до 3 год. констатовано у 86,7+8,8 % (13) спостереженнях та 71,4+17,1 % (5) випадках в яких летальн! насл!дки мали м!сце у пе-р!од 3-6 год. в!д госп!тал!зац!! (р>0,05). Зд!йснення фармакотерап!! на ДГЕ у пац!ент!в, що згодом померли у пром!жок часу 6-12 год. констатовано у 81,3+9,8 % (13) спостереженнях та 61,5+13,5 % (8) випадках в яких летальн! наслщки мали м!сце у пер!-од 12-24 год. в!д госп!тал!зац!1 (р>0,05).
В!дсутн!сть введення медикамент!в прац!вника-ми ЕШМД заф!ксована у 13,3+8,8 % (2) пац!ент!в, що померли до 3 год. та у 28,6+17,1 % (2) хворих, в яких летальн! випадки трапилися у пер!од 3-6 год. в!д госп!тал!зац!! (рП0,05). В!дсутн!сть введення медикамент!в прац!вниками ЕШМД заф!ксована у 18,8+9,8 % (2) пац!ент!в, що померли у пром!ж-ок часу 6-12 год. та у 38,5+13,5 % (5) хворих, в яких летальн! випадки трапилися у пер!од 12-24 год. в!д госп!тал!зац!! (рП0,05).
Киснева терап!я на ДГЕ зд!йснювалась у 13,3+8,8 % (2) хворих з тривал!стю л!кування до 3 год. та 14,3+13,2 % (1) пац!ент!в з тривал!стю л!ку-вання 3-6 год. В!дм!нн!сть при цьому була незна-чною (рП0,05). Киснева терап!я на ДГЕ зд!йснюва-лась у 31,3+11,6 % (5) хворих з тривал!стю л!кування у пром!жок часу 6-12 год. та 61,5+13,5 % (8) пац!ен-т!в з тривал!стю л!кування 12-24 год. В!дм!нн!сть м!ж показниками групи померлих у пром!жок часу 6-12 год. та значеннями групи померлих 12-24 год. мала недостов!рний характер (рП0,05).
В!дсутн!сть киснево! терап!! на ДГЕ констатовано у 86,7+8,8 % (13) хворих, в яких летальн! випадки трапилися у пер!од до 3 год. в!д госп!тал!зац!1 та у 85,7+13,2 % (6) хворих, в яких летальн! випадки ви-никли у пер!од 3-6 год. в!д госп!тал!зац!1. В!дм!нн!сть при цьому мала недостов!рний характер (рП0,05). В!дсутн!сть киснево! терап!! на ДГЕ констатовано у 68,8+11,6 % (11) хворих, в яких летальн! випадки трапилися у пер!од у пром!жок часу 6-12 год. в!д гос-п!тал!зац!! та у 38,5+13,5 % (5) хворих, в яких летальн! випадки виникли у пер!од 12-24 год. в!д госп!тал!за-ц!!. В!дм!нн!сть при цьому мала також недостов!рний характер (рП0,05).
Сл!д також зазначити, що приблизно 74,5 % (38) ус!х пац!ент!в з хворобами системи кровооб!гу п!зно звернулися за медичною допомогою.
Максимальна к!льк!сть померлих додобово серед тих пац!ент!в, що перебували у стац!она-р! до 3-х год. спостер!галася у III квартал! року -46,7+12,9 % (7), з 3-х до 6 год. - у IV квартал! року-57,1 + 18,7 % (4), з 6 до 12 год. - у II та IV кварталах року - по 31,3+11,6 %(по 5). В!дм!нн!сть при цьому мала недостов!рний характер (рП0,05). Максимальна к!льк!сть померлих додобово серед тих пац!ент!в, що перебували у стац!онар! в!д 12 до 24 год. - у I квартал! року 38,5+13,5 % (5). В!дм!нн!сть при цьому мала достов!рний характер (р<0,05).
Максимальна к!льк!сть померлих додобово серед тих пац!ент!в, що перебували у стац!онар! до 3-х год. спостер!галася у V часовому пром!жку !х по-ступлення до стац!онару (22 год. 00 хв. - 1 год. 59 хв.) - 33,3+12,2 % (5). В!дм!нн!сть при цьому мала недостов!рний характер (рП0,05). Максимальна к!льк!сть померлих додобово серед тих пац!ент!в, що перебували у стац!онар! в!д 12 до 24 год. - у II квартал часовому пром!жку !х поступлення до стац!-онару (10 год. 00 хв. - 13 год. 59 хв.) - 46,2+13,8 % (6). В!дм!нн!сть при цьому мала достов!рний характер (р<0,05). К!льк!сть померлих, серед тих пац!ен-т!в, що перебували у стац!онару з 3 до 6 год. та з 6 до 12 год. була приблизно однаковою у р!зн! пром!жки часу. В!дм!нн!сть при цьому мала недостов!рний характер (рП0,05).
В !нфарктному в!дд!ленн! л!кувалось б!льш!сть померлих пац!ент!в, що перебували у стац!онару в!д 6 до 12 год. - 75,0+10,8 % (12). В!дм!нн!сть при цьому мала недостов!рний характер (рП0,05).
Серед ус!х померлих б!льш!сть було госп!тал!-зовано ШМП, але максимальна к!льк!сть померлих
100
до 3-х год. вщЗ до б год. вщ б до 12 год. вщ 12 до 24 год.
вщсутжсть ЕКГ * вщсутжсть фармакотерапи
■— (йдсутжсть в/в доступу X вщсутжсть кисневоУтерапи
Рис. 3. Питома вага недолШв проведения л1куваль-но-д1агностичних заход1в хворим на догосштально-му та ранньому госштальному етапах у залежност вщ тривалост лшування та знаходження пац1ент1в у стацюнарк
була госпiтапiзована ШМП саме серед тих помер-лих, як знаходилися у стацiонарi вщ12 до 24 год. -92,3±7,4 % (12). Вщмшнють при цьому мала недо-стовiрний характер (рП0,05).
Слщ звернути увагу на те, що бiпьш пацieнти пра-цездатного вку (47-50 рокiв) з хворобами серцево-судинно! системи поступали до стацюнару у бiпьш тяжкому станi, шж тi, що були старше працездатного в^ (старше 60 рокiв).
Як видно ¡з рисунка 3, проведення л^вально-дiагностичних заходiв хворим на догосштальному та ранньому госпiтапьному етапах у залежност вiд тривапостi лкування та знаходження !х у стацiонарi мае вiдмiнностi. Так, максимальна вщсутнють ЕКГ та внутрiшньовенного доступу, здмснення фарма-котерапií та киснево! терапп припадае час пiкування та перебування хворих в стацiонарi вiд 3 до 6 год., а також вщ 12 до 24 год. (окрiм показника вщсут-ностi надання киснево! терапií). Це свiдчить про те, що максимальна ктькють недолив л^вально^а-гностичного характеру, у сво!й сукупностi, припадае саме на таю термши пiкування та перебування пащ-eнтiв у стацiонарi.
Висновки.
1. Найбтьша кiпькiсть померлих (16) спосте-рiгапася серед пацieнтiв, що перебували у стацiонарi вiд 6 до 12 год.
2. Середшй вк хворих, у запежностi вiд тривалост перебування у стацiонарi, був старшим за працездатний. Бтьшють летальних випадюв серед чоповiкiв спостерiгалася у промiжок часу 3-6 год, а серед жшок - у промiжок часу до 3-х год.
3. М^мальний термiн знаходження у стацiонарi серед померлих додобово припадав на осшню та зимову пору року, максимальний - на весняну. Бтьшють померлих пщ час перебування у стацiонарi до 3-х год. вщзначалася саме серед пащетчв, що поступали до стацюнару у промiжок часу 22 год. 00 хв. - 1 год. 59 хв., а вщ 12-24 год. - серед пащетчв,
що поступали до стацюнару у промiжок часу 10 год.
00 хв. - 13 год. 59 хв. Все це може свщчити про недолки оргашзацмного характеру в лкувальних закладах у осшшй та зимовий перюд саме вночк
4. Максимальна кiлькiсть померлих вщ захво-рювань системи кровообiгу i найбiльша кiлькiсть померлих в ¡нфарктному вiддiленнi спостерiгалася серед пацieнтiв, як перебували у стацiонарi вiд 3 до 6 год. та вщ 6 до 12 год., вщповщно, що узгоджуеться ¡з загальними даними щодо високого рiвня смертност вiд захворювань органiв судинно! системи в популяцп.
5. Приблизно 74,5 % (38) ут пацieнтiв з хворобами системи кровооб^у шзно звернулися за медичною допомогою, що свщчить про низьку санiтарну культуру населення. Найбтьша ктькють померлих до 3-х год. спостер^алася серед хворих, як були направленi до стацюнару полянкою, а померлих вiд 12 до 24 год. - серед тих, хто був направлений ЕШМД, що може свщчити про дефек-ти надання медично! допомоги або несвоечасне дiагностування загрозливих сташв лiкарями амбулаторно-полiклiнiчних закладiв.
6. Найбтьша ктькють розходження дiагнозу, встановленого пращвниками ЕШМД та пато-морфологiчним дiагнозом мало мiсце серед померлих вщ 12 до 24 год., а найменша - серед померлих до 3-х год.
7. Максимальна ктькють нездмснених ЕКГ, вщсутност внутршньовенного доступу, здiйснення фармакотерапií та киснево! терапií припадае час лiкування та перебування хворих в стацiонарi вщ 3 до 6 год., а також вщ 12 до 24 год. (окрiм показника вщсутност надання киснево! терапií). При цьому, саме недостатня ктькють виконаних ЕКГ викликала труднощi в дiагностуваннi на ДГЕ. Це свщчить про те, що максимальна ктькють недолив дiагностики та л^вання, у сво!й сукупност^ припадае саме на такi термши лкування та перебування пащен^в у стацюнарк
8. Таким чином недолки оргашзацмного характеру спостерiгалися, як на догосттальному, так
1 на ранньому госштальному еташ, вночi, зокрема, в осшшй та зимовий перюд; помилки л^вально-дiагностичного характеру допускалися у бтьшост випадкiв лiкарями амбулаторно-пол^шчних за-кладiв.
Перспектива подальших дослщжень перед-бачае аналiз летальних випадкiв ¡з розходженням клiнiчного дiагнозу та даних судово-медично! екс-пертизи пащетчв, що поступали в багатопрофть-ний стацюнар у невiдкладних станах.
Результати проведеного дослiдження дозволя-ють об'ективно аналiзувати дефекти надання медично! допомоги на догоспiтальному та ранньому госштальному еташ та виявити основш причини цих дефект1в у випадках проведення судово-медичних експертиз з приводу лкарських помилок.
^¡TepaTypa
1. Ba.eeB 3. r. OueHKa rocnMTa.bHoro 3Tana oca3aHMH ccopoM MeAMUMHccoM noMo^w 6o.bHbiM npM aocytohhom .eTa.b-hoctm / 3. r. Ba.eeB, B. r. Be.HKoB, Ca.axoBa // Ka3aHccMM MeAMUMHciMM XYPHa.. - 2013. - T. 94, № 1. - C. 111-114.
2. BepTKMH A. /1. l"lo.nMMop6MAHocTb - npMHMHa AMarHocTMHecKMx owm6ok m pacxoxAeHMH cnMHMHeccoro m Mop<£o.orMHecKo-ro AiarHo3oB / A. BepTKMH, E. A. rieTpi/iK, O. IO. ApwcTapxoBa // BpaH cKop. noM. - 2012. - № 4. - C. 63-66.
3. CMiflHoB B. A. Bi/i3HaHeHHH HcocTi MeAMHHo'i AonoMorM Ta KoHuenui'i i'i" po3bmtky / B. A. CmIhhob // BicHMK couia.bHoi" ririeHM Ta opraHi3aui"i oxopoHM 3AopoB'a. - 2011. - № 1. - C. 86-95.
4. CTe6.nioK B. B. llpaBoBi Ta Mopa.bHo-eTMHHi acneiTM KpMMiHa.bHMx npaBonopYweHb y c<£epi npo<£eciMHoi" Aifl.bHocTi Me-Amhhmx npauiBHMKiB / B. B. CTe6.ioK // CYAoBo-MeAMHHa eccnepTM3a. - 2013. - № 2. - C. 45- 48.
5. CYAeSHo-MeAMUMHcKaa accnepTM3a [E.eccTpoHHMM pecYpc] - PexMM AocTYnY: http://www. melamed. com. ua/index. php?id=286 (2012). - Ha3Ba 3 ecpaHY.
6. OeAHMWi/iH H. 6. BapTicHa ouiHKa wbmako"'" MeAMHHo'i AonoMorM b TepHono.i / H. 6. OeAHMWMH // BicHMK couia.bHoi" ririeHM. - 2011. - № 4. - C. 106-108.
7. O'Brien E. C. Stroke mortality, clinical presentation and day of arrival: the Atherosclerosic Risk In Communities (ARIC study) / E. C. O'Brien, K. M Rose., E. Shakar, W. D. Rosamond // Stroke Res Treat. - 2011. - Vol. 2011. - P. 1-8.
УДК 340. 6: 614. 23/. 25: 616-082
СУДО ВО - М ЕДИ Ч Н А ОЦ1НКА НАДАННЯ МЕДИЧНОТ ДОПОМОГИ ПОМЕРЛИМ ДОДОБОВО У ЗА-ЛЕЖНОСТ1 В1Д ТРИВАЛОСТ1 Л1КУВАННЯ ТА ЗНАХОДЖЕННЯ ПАЦ16НТ1В У СТАЦ1ОНАР1
Плетенецька А. О.
Резюме. Проведено ретроспективний анал1з випадк1в додобово! летальност1 у багатопроф1льн1й л1карн1 м. Киева та вивчення дефект1в надання медично! допомоги померлим додобово у залежност1 в1д тривалос-т1 л1кування та знаходження пац1ент1в у стацюнарг Летальн! випадки анал1зували за р1зними показниками. Також враховували сп1в падшня чи розходження д1агнозу медичних прац1вниюв ШМД з патоморфолог1чним д1агнозом та дефекти надання медично! допомоги. Результати допоможуть анал1зувати дефекти надання медично! допомоги на догоспггальному та ранньому госпггальному етап1 та виявити основы причини цих дефект1в у випадках проведення судово-медичних експертиз з приводу лкарських помилок.
Ключов1 слова: судово-медична експертиза, додобова летальнють, часовий пром1жок, тривал1сть л1ку-вання, дефект надання медично! допомоги.
УДК 340. 6: 614. 23/. 25: 616-082
СУДЕБНО-МЕДИЦИНСКАЯ ОЦЕНКА ОКАЗАНИЯ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ УМЕРШИМ ДОСУ-ТОЧНО В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТИ ЛЕЧЕНИЯ И НАХОЖДЕНИЯ ПАЦИЕНТОВ В СТАЦИОНАРЕ
Плетенецкая А. А.
Резюме. Проведен ретроспективный анализ случаев досуточной летальности в многопрофильной больницы г. Киева и изучение дефектов оказания медицинской помощи умершим досуточно в зависимости от продолжительности лечения и нахождения пациентов в стационаре. Летальные случаи анализировали по различным показателям. Также учитывали совпадения или различия диагноза медицинских работников СМП с патоморфологическим диагнозом и дефекты оказания медицинской помощи. Результаты помогут анализировать дефекты оказания медицинской помощи на догоспитальном и раннем госпитальном этапе и выявить основные причины этих дефектов в случаях проведения судебно-медицинских экспертиз по поводу врачебных ошибок.
Ключевые слова: судебно - медицинская экспертиза, досуточная летальность, временной промежуток, продолжительность лечения, дефект оказания медицинской помощи.
UDC 340. 6: 614. 23/. 25: 616-082
Forensic Medical Estimation of Provide Medical Care Persons, who Died up to 24 Hours, Depending on the Duration of Treatment and Presence in Hospital
Pletenetskaya A. А.
Abstract. The retrospective analysis of cases of the lethality up to 24 hours in General Hospital of Kiev was made. Defect of provide medical care persons, who died up to 24 hours, depending on the duration of treatment and presence in hospital were studied. Fatal cases were analyzed according to various indicators. Stories of diseases of the dead persons, which were in archive of versatile hospital and accompanying coupons of crews of the emergency medical service from stories of diseases, were analysed in this research. The features of medical care in a health facility in the prehospital and early hospital stages in different time periods of the day were studied. These cases were distributed on age, sex, duration of finding of the patient (treatment) in a hospital, hospitalization in the different directions and other signs. Also coincidence or differences of diagnosis medical workers ambulance with pathologic diagnosis and defects of medical care were accounted. Such results were obtained:
The largest number of deaths (16) was observed among patients who were in hospital from 6 to 12 hours.
The average age of patients, depending on duration of treatment, was older than functional. Most deaths among men was observed in the time interval 3-6 h, and women - in the period of time up to 3 hours.
The minimum term of the hospital deaths up to 24 hours accounted for autumn and winter, the maximum -to spring. Most deaths during of presence in hospital up to 3 hours was observed among patients, who acted to hospital in time interval 22 h. 00 min. - 1 h. 59 min., and from 12-24 h. - among patients, who acted to hospital in time interval 10 h. 00 min. - 13 h. 59 min. This may indicate deficiencies in organizational hospitals in autumn and winter at night.
Maximum number of deaths from diseases of the circulatory system and the largest number of deaths in the infarct department was observed among patients, who were in hospital from 3 to 6 hours and from 6 to 12 hours, respectively, which is consistent with the general data on the high mortality rates from diseases of the circulatory system in the population.
Approximately 74. 5 % (38) of all patients with cardiovascular diseases later sought medical attention, indicating a poor sanitation habits of the population. The largest number of deaths up to 3 hours observed among patients, who were referred to the hospital from outpatient clinic, and deaths from 12 to 24 hours - among those, who had been sent by ambulance, that may indicate a defects medical assistance or delay in diagnosis of threatening conditions by doctors of outpatient clinics.
The greatest number of distinctions diagnosis between ambulance and pathomorphological diagnosis occurred among deaths from 12 to 24 h., and the lowest - among the dead to 3 hours.
The maximum number of unfulfilled ECG, absence intravenous access, drug therapy, inhalation oxygen, occurred among of patients who stay in the hospital from 3 to 6 hours and 12 to 24 hours (except indicator providing oxygen therapy). Thus, it is an insufficient number of executed ECG caused difficulties in diagnosis in prehospital period. This indicates that the maximum number of shortcomings of diagnosis and treatment, taken together, falls on such duration of treatment patients in the hospital.
The results will help to analyze the defects of medical care in the prehospital and early hospital phase and to identify the main causes of these defects in cases of forensic reports about medical errors.
Key words: forensics, lethality up to 24 hours, time period, duration of treatment, defect of provide medical care.
Рецензент - проф. М/шалов В. Д.
Стаття надшшла 11. 03. 2014 р.
