CC BY
12
A MODERN VIEW ON THE MORPHOLOGY OF A SMALL INTESTIN WITH DIFFERENT PATHOLOGICAL STATES AND THE CHOICE OF OPTIMUM SUTURAL MATERIAL AT OPERATIONAL INTERVENTIONS ON IT
Bilash S. M., Pronina E. N., Sidorenko M. I.
Abstract. This paper presents preliminary studies of high-quality surgical suture materials, changes in the tissues of the small intestine using various surgical sutures.
To date, the actual problem of modern morphology remains insufficiently studied the effect of modern suture materials that are resorptive and not resorptive, under the influence of "aggressive" factors of the internal environment of the gastrointestinal tract. A large number of studies devoted to various types of suture material, its features, advantages and disadvantages have been carried out. Therefore, in our opinion, it is expedient to further morphological study of reparative processes after surgery on the digestive tract when it is sutured with various materials with different course of the wound process.
The relevance of this issue is disclosed in a detailed analysis of the data of many experiments to determine the tissue reaction during implantation of various types of suture material on the digestive tract, which monitored the dynamics of morphological changes in early postoperative scarring. Particular attention is paid to the complications of the early postoperative period, which are directly related to the features of the used suture material.
Currently, synthetic absorbable polyfilaments and materials have the most widespread use in surgical practice. Typical representatives of such threads are: Polysorb, Vikril, Dekson, PHA (Resorba). The group of synthetic polyfilament yarns has many advantages when imposing intestinal anastomoses.
Our analysis of literary data showed that today the issue of choosing quality suture material for suturing the small intestine remains topical. This question is not sufficiently substantiated and needs further research. Vicryl, Desmosin, and PDS 2 are the threads of our experimental study, so further study of their effectiveness is a priority of our research work.
Attention is focused on the further study of new suture materials with biologically active substances. Due to the lack of sufficiently substantiated facts and the presence of the problem of selection of suture material during operations on the small intestine, this study is relevant.
Key words: surgical suture material, small intestine, morphology.
Рецензент - проф. Костенко В. О.
Стаття надшшла 19.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-24-28 УДК 615:616-035.7:34 Дев'ятк'ш О. 6.
СУДОВО-МЕДИЧНА ОЦ1НКА ФАРМАКОТЕРАПП ПРИ ЕКСПЕРТИЗ1 «Л1КАРСЬКИХ СПРАВ» УкраТнська медична стоматолопчна академт (м. Полтава)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконана в межах науковот теми: «Фармаколопчне дослщження бюлопчно ак-тивних речовин та лтарських засобiв для корекци по-рушень гомеостазу рiзноT етюлогп». № 0117и004681.
Вступ. 1снують сфери людськот дiяльностi, де по-милки неприпустим^ зокрема лтарська практика. Лтарська помилка може стати фатальною для патента. Зокрема, на початку 90-х ромв у США лтарсьш помилки призводили в 13,6 % випадмв до смерт1 пащенлв, а 2,6 % випадшв - до тх швалщизацп [1]. Статистика свщчить, що на початку нашого столбя лшарсьш помилки у Великобританп були на третьо-му мкщ серед причин смерти а в США - на п'ятому [2]. Офщшнот статистики з цього питання в Укратш немае, але припускають, що кожного року в Укратш смерть 40-45 тисяч людей спричиняеться дефектами надання медичнот допомоги [3].
Лтар, який вчинив помилку, пщдаеться не тшьки негативнш морально-етичнш оцшщ з боку оточую-чих, а й несе цившьну, юридичну, а школи i крими нальну вщповщальшсть [4,5].
Проблема лтарських помилок ниш е «популяр-ним» предметом дослщжень як лiкарiв, так i юриспв [6,7]. З переходом до ринку платних медичних послуг заклади охорони здоров'я вже не можуть просто ви-правдовувати невдачi лiкарiв. Дослщники вважають,
що постшне збшьшення в нашш краТ'ж числа скарг i претензш пащенлв зумовлене як впровадженням ринкових вщносин у медициш, так i зростанням правовой грамотности населення [8].
Причинами лтарських помилок можуть бути рiзнi фактори: нестача знань у тш чи шшш галуз^ недоско-налiсть дiагностичного обладнання, халатне ставлен-ня до своеТ роботи. Лшарсьш помилки подшяються на злочини з необережност i в результатi добросо-вкноТ помилки. Вони тягнуть за собою кримшальну вщповщальшсть, яка настае пiсля результат судово-медичноТ експертизи.
Добросовiсна помилка в медициш мае пщ собою наявшсть певноТ квалiфiкацiТ лiкаря: нав^ь профеа-онал своеТ справи може сплутати симптоми хворо-би, що призводить до летального результату. Зло-чином вважаеться дiя лтаря, який в силу обставин, що склалися, не передбачив наслщшв своТх дш або бездiяльностi, виявив легковажнiсть чи недбал^ь [9]. Видiляють професiйнi медичш злочини; службо-вi медичнi злочини, посадовi злочини у сферi медич-ноТ дiяльностi немедичного характеру; iншi злочини у сферi медичноТ дiяльностi немедичного характеру. Професiйнi медичнi злочини нерозривно пов'язаш з «лтарськими справами», як залишаються одними з найскладшших комiсiйних судово-медичних експер-тиз.
Мета представлено! роботи - проаналiзувати су-часнi пiдходи до проведення ко1^сшних судово-ме-дичних експертиз «лтарських справ» ^ зокрема, до оцшки правильностi фармакотерапи.
Основний змкт. За даними науковоТ лп"ератури, «лшарсьм справи» виникають тод^ коли пащенти, Тх родичi чи iншi зацтавлеш особи iнiцiюють розслщу-вання дш медикiв зi звинуваченням у несприятливих наслщках лiкування або смертi хворого [10].
За даними вп"чизняних дослщнимв, найчастiше такi експертизи в Одеському репош виконують щодо дiяльностi хiрурriв, терапевлв, aкушерiв-пнеколопв, педiaтрiв, стоматолопв, кардюлопв, рiдше - щодо офтальмолопв, травматолопв, пластичних хiрургiв, онколопв, судинних хiрурriв, оториноларингологiв. У лiкaрiв-терaпевтiв, хiрурпв, а також педiатрiв i кардюлопв найчастiше трапляються дiaгностичш, лтуваль-но-тактичш помилки, тобто пов'язанi зi встановлен-ням невiрного дiагнозу, що призвело до невiрного вибору препарату для лтування та, як наслiдок, до смерт [3]. Водночас на Заходi УкраТни в Закарпат-ському репош бiльшiсть «лiкарських справ» стосува-лася акушерсько-гшеколопчних та анестезiологiчних спецiальностей, а причиною Тх було недотримання стандарлв надання медичноТ допомоги [11].
«Лшарсьм справи» можуть бути у виглядi перевiр-ки скарги або кримшальноТ справи. Проводять пере-вiрку скарги органи дiзнання Мiнiстерства внутрiшнiх справ, помiчник прокурора або прокурор, полм слд чий, iнколи - суддя. З огляду на медичну специфту призначають декiлька судово-медичних експертиз. Зпдно з iснуючим законодавством УкраТни спочатку призначають первинну експертизу для встановлення розладу здоров'я, настання стшкоТ втрати працездат-ност або причини смерт [12,13]. Далi призначають додаткову експертизу, яка повинна з'ясувати мож-лив^ь довiльного настання шкiдливих наслiдкiв для здоров'я постраждалого, наприклад через осо-бливостi органiзму, латентнi захворювання, зб^ несприятливих природних факторiв. Якщо доведено, що завдана здоров'ю шкода могла бути спровокова-на лтарем, призначаеться комiсiйна експертиза для виявлення помилок у дiях (або бездiяльностi) лiкаря та встановлення причинного зв'язку мiж цими дiями та негативними наслщками. Головою комiсiТ i допо-вiдачем у справi е судово-медичний експерт. ^м нього до складу комiсiТ входять один або дектька лiкарiв-експертiв вiдповiдного профiлю [14]. Зпдно з правилами проведення комiсiйних судово-медич-них експертиз у бюро судово-медичноТ експертизи зазначена вище експертиза може бути проведена лише тод^ коли особою, що ТТ призначила, надан1 усi необхiднi матерiали, а в протокольно частин1 детально наводяться даш усiх наявних медичних до-куменлв. З ^орп хвороби виписують даш про стан хворого на момент госпп^заци, ус обстеження, дiaгнози, лтування, реанiмацiйнi заходи, результати пaтологоaнaтомiчного розтину в рaзi смертi пaцiентa.
Комiсiйнi експертизи у вiдношеннi медичних пра-цiвникiв у бiльшостi випaдкiв проводяться в межах кримшальних впроваджень, порушених за фактом смертi пaцiентa або настання швалщносп, причому приблизно в чверт таких справ виявляють прямий, а ще в однiй чверт опосередкований причинний зв'язок мiж дiями лiкaря та негативними нaслiдкaми
для патента [8]. Основними проблемами в цш сфер1 вважають вiдсутнiсть спшьного правничого та судо-во-медичного пщходу до створення доказовоТ бази, вщсутшсть правил, якi б чiтко визначали единий пщхщ та порядок дш судово-медичного експерта в справах, що стосуються професшних порушень медичних пращвнишв; вiдсутнiсть у предстaвникiв слщ-чо-судових оргaнiв точних уявлень про специфту злочинiв у медичнiй сфер^ що утруднюе визначення та доведення вини конкретного медичного пращв-ника; вщсутшсть единих судово-медичних критерив оцшки надання медичноТ допомоги [4].
Надана медична допомога, i фармакотератя у тому числ^ aнaлiзуеться на вщповщшсть кнуючим стандартам лiкувaння, оскiльки в системi охорони здоров'я УкраТни розробляються i впроваджуються критери, стандарти та еталони структури процесу й результату медичноТ допомоги [15]. Серед них е ре-комендацшш стандарти (методичш рекомендаций iнформaцiйнi листи) i нормативш документи суворо-го виконання (закони, накази). До таких докуменлв обов'язкового виконання належать затверджеш наказами Мастерства охорони здоров'я (МОЗ) УкраТни клЫчш протоколи надання медичноТ допомоги [16]. Вщповщшсть лiкувaння затвердженим стандартам оцшюеться експертами при розглядi «лiкaрських справ» як основний критерш прaвомiрностi дiй лта-ря. Стандарти надання медичноТ допомоги слугують головними критерiями надання медичноТ допомоги i дозволяють робити науково обг"рунтоваш висновки при проведеннi комiсiйних експертиз за «лтарськи-ми справами» [8]. Ефектившсть такого пiдходу пщ-тверджуеться дослщом краТн зi страховою медициною, де оцшка вiдповiдностi проведеного лтування протоколу виконуеться нaвiть не лтарями, а юристами. Однак специфк медицини полягае в тому, що кожен кл^чний випадок ушкальний, i жоден стандарт у цш сферi не може гарантовано рекомендува-ти лiкaрю, як усшшно дiяти в тiй чи шшш ситуаци. На основi кл^чноТ симптоматики лтар ухвалюе само-стiйне ршення, спираючись на своТ знання й досвщ, коли особливостi оргaнiзму та патолопчного процесу змушують вiдiйти вщ протоколу. Прaвомiрнiсть таких вiдхилень, зокрема при фармакотерапи, мае оцшю-ватись з урахуванням особливих умов та обставин, коли точне слщування протоколу збтьшуе ризики для пaцiентa, наприклад стандарт не враховуе певш обставини або е застаршим [17]. У даному випадку комiсiя повинна керуватись принципом доцтьносп призначень, а до ТТ складу залучають лiкaрiв шших спецiaльностей, фaрмaкологiв, фaрмaцевтiв [9]. Однак, так спецiaлiсти не е експертами в повному розумшш цього слова, осктьки не мають вщповщ-ноТ спецiaльностi i не зaнесенi до единого реестру судових експерлв УкраТни. Ц лiкaрi не можуть ста-вити пiдпис у якостi експерлв, а також мати права I обов'язки експерта, ям зaзнaченi у вщповщних стат-тях юридичних докуменлв [18].
Коли йдеться про науково обфунтовану оцiнку прaвильностi фармакотерапи, ця суперечшсть може бути подолана за рахунок створення новоТ експерт-ноТ спецiaльностi «судово-медичний фармаколог», як це мае мкце в iнших краТнах [19]. Тaкi експерти застосовують своТ знання з фармакологи до цивть-но-правових питань, що стосуються правильност
фармакотерапи [20,21], контролю обку наркотич-них речовин тощо [22,23]. Судова фармаколопя зо-середжена на знанш ди та взаемоди рiзних хiмiчних сполук та лiкарських засобiв у живому органiзмi та тх застосуваннi до правових питань [24]. Вона не тшь-ки вщповщае на питання про асоцiацiю хiмiчних речовин з поведiнкою особи, хворобою, травмою або смертю, але й штерпретуе вплив лiкiв та тривалост тх ди з метою полегшення медико-правового процесу, аналiзуе несприятливi реакци на лiки, передозуван-ня лшв, взаемодiю лiкiв та ушкодження, спричинен1 впливом лiкiв, iндукцiю раку хiмiчними речовинами [22,25]. Судовий фармаколог може оцшити та про-аналiзувати зразки кровi людини для визначення високих та граничних доз, ознак токсичносл, вщсут-ностi терапевтичного ефекту або пщозрюваного ви-падку поганот переносимостi лiкiв [26]. Фармаколог також може уважно стежити за вузьким терапевтич-ним дiапазоном рiзних препаралв, таких як дигок-син, лтй або теофiлiн [27].
Зазвичай проблеми з використанням лiкарських засобiв у кл^чнш практицi - це несприятливi реакцГт на лiки, взаемоди лiкiв, систематичнi медичн1 помилки при використанш, непередбаченi недоли ки ефективност або проблеми з якiстю препаралв [28]. Питання помилок при фармакотерапи в Укратш залишаеться не тшьки мало вивченим, але i таким, що тяжко пщдаеться аналiзу. До лтарських помилок при призначеннi лтарських засобiв вiдносять дублю-вання призначень лтарями декiлькох спещальнос-тей без урахування можливих взаемодiй лiкарських речовин, втово'т фармакокiнетики та фармакоди-намти призначених лiкiв, необфунтоване призна-чення таких препаралв як антибiотики, серцевi гли козиди, антикоагулянти та дiуретики, нехтування побiчними ефектами фармакотерапи, неприйняття до уваги можливих небажаних взаемодш лiкiв та тж неповне порозумшня лiкаря та пацiента у виглядi не-достатнього роз'яснення та переконання пащенлв у необхiдностi, тривалостi терапи та ризиках и побiч-них ефемчв, а також дотримання лтарем алгоритмiв лiкування без урахування особливостей органiзму та особистостей пацiентiв [29,30,31].
ВГдомо, що несприятливими ефектами л^в за-ймаеться фармакологiчний нагляд [28,32]. BiH допо-магае полiпшити безпеку пащенлв шляхом виявлен-ня, попередження, управлшня та порад, якi можуть зменшити шкоду та збiльшити користь фармакотерапи. Biн може бути використаний у судово-медичних справах рГзними способами, наприклад, коли йдеть-ся про ушкодження або смерть у виглядГ несприятли-вих реакцiй на лти, викликаних пiдробками, забруд-ненням, фальсифтащею або Гншими неякiсними лiкарськими засобами [33].
СлГд також вщм^ити, що далеко не всГ «лтарсьш справи» закiнчуються на користь позивача. I хоча 6ГльшГсть праць, присвячених «лтарським справам», розглядають проблему з точки зору захисту прав хворого, влм закордонн автори наголошують, що лiкар мае право на захист. Лiкар або лiкарня мають право на послуги адвоката, щоб представляти Тх у цьому питаны. Важливою ланкою захисту буде належним чином оформлена ГсторГя хвороби, клЫчт матерГа-ли, афiдевiти всГх причетних лтарГв, результати лабо-раторних дослщжень тощо. Особлива увага повинна придтятися наведенню експертних доказiв квали фтованого та незалежного медичного працiвника, заяви експерта, гарному захисту шд час слухання справи у судГ [34,35].
Висновки. Отже, лтарська помилка або злочинн1 дГт медичних професiоналiв розглядаються в судовГй медицинi шляхом проведення комГсшних експертиз - так званих «лтарських справ». Проведення таких експертиз вимагае високоТ професшноТ майстер-носл, потребуе ретельного вивчення медичноТ документации порГвняння проведених дГагностично-ли кувальних заходiв з вщомими стандартами надання медичноТ допомоги. Враховуючи досвщ зарубiжних краТн, для правильной оцшки фармакотерапи слщ ду-мати про доцтьшсть створення i внесення в реестр експерлв такоТ категорГт, як судов! фармакологи та спещалкти з судового фармнагляду.
Перспективи подальших дослiджень. АналГз можливостей фармакологiчного нагляду у профи лактицi лГкарських помилок i професшних злочишв у медичнш сфер! становитиме напрямок наших подальших дослщжень.
Л^ература
1. Timofeev IV, Leontev OV. Meditsinskaya oshibka. Mediko-organizatsionnyie i pravovyie aspektyi. SPb; 2002. 308 s. [in Russian].
2. Pletenetska AO, Mishalov VD, Markov YuI. Suchasnyi stan pytannia pro sudovo-medychnbi aspekty pomylok, shcho vynykaiut pry nadanni medychnoi dopomohy. Intehratyvna antropolohiia. 2014;1(23):63-8. [in Ukrainian].
3. Kryvda HF, Plevinskis PV, Kryvda RH, Sliusarenko OO, Umanskyi DO. Analiz rozpovsiudzhenosti defektiv nadannia medychnoi dopomohy za rezultatamy provedenykh sudovo-medychnykh komisiinykh ekspertyz v Odeskomu rehioni protiahom 2011-2015 rr. Dosiahnennia biolohii ta medytsyny. 2016;27(1):45-8. [in Ukrainian].
4. Stebliuk VV. Pravovi ta moralno-etychni aspekty kryminalnykh pravoporushen u sferi profesiinoi diialnosti medychnykh pratsivnykiv. Sudovo-medychna ekspertyza. 2013;2:45-9. [in Ukrainian].
5. Ivshin IV. Sudebno-meditsinskie aspektyi professionalnyih prestupleniy meditsinskih rabotnikov protiv zhizni i zdorovya [dissertatsiya]. Moskva: 2006. 259 s. [in Russian].
6. Gubaydullin MI. Otsenka defektov okazaniya meditsinskoy pomoschi na gospitalnom etape postradavshim v dorozhno-transportnyih proisshestviyah. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza. 2012;44(4):30-2. [in Russian].
7. Kovalev AV, Kadochnikov DS, Martemyanova AA. Kvalifikatsiya neokazaniya pomoschi bolnomu v sudebno-meditsinskoy praktike. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza. 2015;58(1):4-8. [in Russian].
8. Shandyha-Hlushko OI, Kozytska NV, Kniazheva OM. Analiz komisiinykh sudovo-medychnykh ekspertyz, provedenykh u spravakh shchodo prytiahnennia do vidpovidalnosti medychnykh pratsivnykiv. Sudovo-medychna ekspertyza. 2015;2:95-101. [in Ukrainian].
9. Pletenetska AO. Sudovo-medychni ta pravovi aspekty pytan, poviazanykh z profesiinoiu diialnistiu medychnykh pratsivnykiv. Problemy klinichnoi pediatrii. 2016;31-32(1-2):126-31. [in Ukrainian].
10. Olkhovskyi VO, Khyzhniak VV. Aktualizatsiia pomylok u klinichnii medytsyni. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia. 2010;9(2):118-20. [in Ukrainian].
11. Pletenetska AO, Bodnar SS, Berch AS, Ivasenko OM, Kutsyk YeM. Rezultaty analizu komisiinykh sudovo-medychnykh ekspertyz Zakarpatskoho oblasnoho biuro SME za faktom nenalezhnoho vykonannia profesiinykh oboviazkiv medychnymy pratsivnykamy. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2014;4(4):388-91. [in Ukrainian].
12. Kivalov SV, Mishchenko SM, Zakharchenko VIu, vidp. red. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy: naukovo-praktychnyi komentar. X.: Odissei; 2013. 1104 s. [in Ukrainian].
13. Tsyvilnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy. 2018. 238 s. [in Ukrainian].
14. Instruktsiia pro provedennia sudovo-medychnoi ekspertyzi, zatverdzhena nakazom MOZ Ukrainy «Pro rozvytok ta udoskonalennia sudovo-medychnoi sluzhby Ukrainy» vid 17.01.1995, № 6 [Internet]. MOZ Ukrainy. K.; 1995. Dostupno: http:/ zakon.rada.gov.ua. Nazva z ekranu. [in Ukrainian].
15. «Haluzeva prohrama standartyzatsii medychnoi dopomohy na period do 2020 roku», zatverdzhena Nakazom MOZ Ukrainy vid 16.09.2011 № 597 «Pro zatverdzhennia Haluzevoi prohramy standartyzatsii medychnoi dopomohy na period do 2020 roku» [Internet]. Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy. K.; 2011. Dostupno: http:// http://www.moz.gov.ua/ua. Nazva z ekranu. [in Ukrainian].
16. Stepanenko AV, Morozov AM, Chumak VT, ukladachi. Unifikovana metodyka z rozrobky klinichnykh nastanov, medychnykh standartiv, unifikovanykh klinichnykh protokoliv medychnoi dopomohy, lokalnykh protokoliv medychnoi dopomohy (klinichnykh marshrutiv patsiientiv) na zasadakh dokazovoi medytsyny (chastyna persha) [Internet]. K.: MOZ Ukrainy, DP «Derzhavnyi farmakolohichnyi tsentr MOZ Ukrainy», 2008. Dostupno: http // www.moz.gov.ua./ua. Nazva z ekranu. [in Ukrainian].
17. Kovalevskiy SM. Nekotoryie diskussionnyie pravovyie problemyi otvetstvennosti za meditsinskiy vred i ego vozmeschenie. Sotsialnoe i pensionnoe pravo. 2014;1:18-28. [in Russian].
18. Zakon Ukrainy «Pro sudovu ekspertyzu» [Internet]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR) K., 2004;28:232. Dostupno: http://zakon.rada. gov.ua. Nazva z ekranu. [in Ukrainian].
19. Malve HO. Forensic pharmacology: An important and evolving subspecialty needs recognition in India. J Pharm Bioallied Sci. 2016 Apr-Jun;8(2):92-7.
20. Anderson PD. The broad field of forensic pharmacy. J Pharm Pract. 2012;25:7-12.
21. Merigian K, Blaho K. The role of pharmacology and forensics in the death of an asthmatic. J Anal Toxicol. 1995;19:522-8.
22. Zedeck BE, Zedeck MS. Introduction: the role of the forensic pharmacologist. In: Kobilinsky L, editor. Inside Forensic Science: Forensic Pharmacology. 1st ed. New York: Infobase Publishing; 2007. p. 1-11.
23. Anderson PD. Forensic pharmacists engage in work relating to litigation, the regulatory process, or the criminal justice system. Introduction. J Pharm Pract. 2012;25:5-6.
24. Tietelbaum DT. Introduction to toxicology: environmental and occupational. In: Katzung BG, Masters SB, Trevor AJ, editors. Basic and Clinical Pharmacology. 12th ed. USA: McGraw Hill; 2012. p. 1001-13.
25. Medhi B, Singh PK, Bansal YS, Setia P. Forensic pharmacokinetics: a new dimension for drug related medico legal cases. J Forensic Res. 2011;2:128.
26. Patel G. Postmortem drug levels: Innocent bystander or guilty as charged. J Pharm Pract. 2012;25:37-40.
27. Schulz M, Schmoldt A. Therapeutic and toxic blood concentrations of more than 500 drugs. Pharmazie. 1997;52:895-911.
28. Edwards IR, Body D. Forensic pharmacovigilance. Int J Risk Saf Med. 2012;24:1-2.
29. Belova IM, Belova OL, Luchinina EV, Levanov AN, Teplova EN. Oshibki farmakoterapii s pozitsiy klinicheskoy farmakologii. Byulleten meditsin-skih Internet-konferentsiy. 2012;10:829-30. [in Russian].
30. Kuzmina AV, Asetskaya IL, Zyiryanov SK, Polivanov VA. Oshibki primeneniya lekarstvennyih preparatov: sovremennoe sostoyanie problemyi. Lechebnoe delo. 2015;3:17-27. [in Russian].
31. Kuzmina AV, Asetskaya IL, Polivanov VA, Zyiryanov SK. Meditsinskie oshibki pri primenenii lekarstvennyih preparatov v prakticheskom zdravoohranenii. Prakticheskaya pulmonologiya. 2016;3:76-83. [in Russian].
32. Body D, Edwards IR, Hartigan Go K, Healy D, Herxheimer A, Labadie J. Is there a need for forensic pharmacovigilance as a specialty? Int J Risk Saf Med. 2011;23:31-42.
33. Labadie J. Forensic pharmacovigilance and substandard or counterfeit drugs. Int J Risk Saf Med. 2012;24:37-9.
34. Pandit MS, Pandit S. Medical negligence: criminal prosecution of medical professionals, importance of medical evidence: some guidelines for medical practitioners. Indian J Urol. 2009 Jul-Sep;25(3):379-83.
35. Chernyak VV, Devyatkin OE, Mystafina GM, Nikiforov AG. Sluchayi samoubiystva s mnozhestvennyimi povrezhdeniyami ostrymi predmetami. Wiadomosci Lekarskie. 2017;1:152-5. [in Russian].
СУДОВО-МЕДИЧНА ОЦ1НКА ФАРМАКОТЕРАПИ ПРИ ЕКСПЕРТИЗ1 «Л1КАРСЬКИХ СПРАВ» Дев'яткш О. €.
Резюме. Огляд лп"ератури присвячений пробле!^ помилки i професшного злочину в медичнш сферi та комiсiйним судово-медичним експертизам у «лтарських справах». Показано, що надана медична допомога, i фармакотератя у тому числ^ аналiзуeться на вщповщшсть кнуючим стандартам лтування. Зазвичай про-блеми з використанням лтарських засобiв у клЫчнш практик - це несприятливi реакци на лти, взаемоди л^в, непередбачен недолги ефективност або проблеми з яшстю препаралв, тому експертна оцшка фармакотерапи може бути полтшена шляхом залучення спещал^в з судовоТ фармакологи та фармнагляду, як це вщбуваеться в шших краТнах.
^K>40Bi слова: «лтарська справа», лтарська помилка, професшний злочин у медицину фармакотератя.
СУДЕБНО-МЕДИЦИНСКАЯ ОЦЕНКА ФАРМАКОТЕРАПИИ ПРИ ЭКСПЕРТИЗЕ «ВРАЧЕБНЫХ ДЕЛ» Девяткин А. Е.
Резюме. Обзор литературы посвящен проблеме ошибки и профессионального преступления в медицинской сфере и комиссионным судебно-медицинским экспертизам по «врачебным делам». Показано, что оказанная медицинская помощь, и фармакотерапия в том числе, анализируется на соответствие существующим стандартам лечения. Обычно проблемы с использованием лекарственных средств в клинической практике - это неблагоприятные реакции на лекарства, взаимодействия лекарств, непредвиденные недостатки эффективности или проблемы с качеством препаратов, поэтому экспертная оценка фармакотерапии может быть улучшена путем привлечения специалистов по судебной фармакологии и фармнадзору, как это происходит в других странах.
Ключевые слова: «врачебное дело», врачебная ошибка, профессиональное преступление в медицине, фармакотерапия.
FORENSIC MEDICAL ASSESSMENT OF PHARMACOTHERAPY IN EXPERTISE OF «MEDICAL CASES»
Deviatkin O. E.
Abstract. The doctor who made a mistake, is exposed not only to the negative moral and ethical assessment from the surrounding, but also civil, legal, and sometimes criminal liability. An act of a physician is considered to be a criminal act, if he or she by virtue of the circumstances has not foreseen the consequences of his (her) actions, has shown frivolity or negligence. We allocate professional medical crimes; official medical crimes, official crimes in the field of non-medical activity; other crimes in the field of non-medical activity. Professional medical crimes are inextricably related to «medical cases», which remain one of the most difficult commission forensic medical expertises.
The purpose of the work is to analyze modern approaches to conducting commission forensic expertises of «medical cases» and, in particular, to assess the correctness of pharmacotherapy.
Main content. According to scientific literature, «medical cases» arise when patients, their family members or other interested persons initiate an investigation into the actions of physicians accused of adverse consequences of treatment or death of the patient. According to the current legislation of Ukraine, initially appoint an initial expertise to establish a health disorder or fact of a death, then appoint an additional expertise, which should determine the possibility of any spontaneous harm to the health of the victim. If it is proved that the damage to health could have been provoked by a physician, a commission assessment is made to detect errors in the actions of the physician and establish a causal relationship between these actions and the negative consequences. The provided medical treatment, including pharmacotherapy, is being analyzed in accordance with existing standards of treatment, as the criteria, standards and standards of the structure of the process and the result of medical care are developed and implemented in the health care system of Ukraine. However, the specificity of medicine lies in the fact that on the basis of clinical symptoms, the doctor makes an independent decision, based on his knowledge and experience, when the features of the organism and the pathological process are forced to depart from the protocol. The lawfulness of such deviations, in particular, in pharmacotherapy, should be assessed in the light of the special circumstances and circumstances where accurate protocol follow-up increases the risks to the patient (the principle of the appropriateness of indication). At the same time, the expert specialty «forensic medicine pharmacologist» is especially useful, as it is in other countries. Forensic pharmacology focuses on knowledge of the action and interaction of chemical compounds and drugs in a living organism and their application to legal issues. Usually, problems with the use of drugs in clinical practice are adverse reactions to drugs, drug interactions, systematic medical mistakes, unforeseen deficiencies or problems with drug quality. We know that Pharmacovigilance deals with the adverse effects of drugs. It can be used in forensic medical cases related to injury or death in the form of adverse reactions to drugs caused by counterfeiting, contamination, or falsification of medicinal products.
Conclusion. Consequently, the medical error or the criminal actions of medical professionals are considered in forensic medicine by conducting commission expertise, the so-called «medical cases». Such examinations require high professional competence, needs careful study of medical records, and comparisons of performed diagnostic and treatment measures with well-known standards for the provision of medical care. Taking into account the experience of foreign countries, for the proper assessment of pharmacotherapy, one should consider the expediency of creating and listing in the register of experts such as forensic pharmacologists and specialists in forensic pharma-covigilance.
Key words: «medical case», medical mistake, professional crime in medicine, pharmacotherapy.
Рецензент - проф. Старченко 1.1.
Стаття надшшла 24.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-28-32 УДК 616.314-007:617 Дмитренко М. I.
Х1РУРГ1ЧНИЙ МЕТОД: ЗАПОРУКА УСП1ШНОГО Л1КУВАННЯ ПАЦ16НТ1В 13 ЗУБОЩЕЛЕПНИМИ АНОМАЛ1ЯМИ УкраТнська медична стоматолопчна академ1я (м. Полтава)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконана в рамках НДР ка-федри ортодонтп УМСА <^ждисциплшарний пщхщ до дiагностики, профтактики та лтування пащетчв iз зубощелепними аномалiями та деформащями», державний номер реестрацп 0118U004343.
Вступ. Ефектившсть ортодонтичного лтування необхщна для досягнення оптимальних результат лтування з меншою затратою ключного часу i бтьш коротким термшом, для отримання стабшьноТ та збалансованоТ оклюзп [1]. Вщомо, що покращення зубноТ естетики е основним мотивуючим фактором у 48%-55% ортодонтичних пащенлв [2].
ТривалГсть ортодонтичного лтування - основна складшсть, яку патентам важко здолати у будь-якому вщк Процес дезадаптацп пащенлв до ортодон-тичноТ техшки i вщсутшсть мотиваци до продовжен-ня лтування нерГдко стають основними причинами несприятливого його результату [3].
Планування комплексно! ортодонтичноТ допомо-ги е складним i вщповщальним етапом i залежить, передовом, вГд компетентности лтаря, його здатнос-т прогнозувати результати лтування та застосовува-ти мультидисциплшарний пщхщ [4]. Лтування зубо-щелепних аномалш (ЗЩА) ¡ндивщуальне i залежить вщ вшу патента, етюлогп i клЫчноТ форми аномалп (зубоальвеолярна, суглобова, гнатична, поеднана) та
