CC BY
8
РЕГЮНАЛЬНА ЕКОНОМ1КА УДК 338.24:330.3:550.8 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).50-57
1ван Петрович Булеев
д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0002-7912-3649
e-mail: Buleev.I.P@nas.gov.ua
Buleev.ivan@gmail.com,
1нститут економти npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кшв,
Дмитро Володимирович Зюзь
д-р фыософи (PhD) у ¿aay3i пyблiчне управлтня та адмшстрування ORCID 0000-0002-5825-6696
e-mail: 31036@ukr.net,
Державна служба геологи та надр Украти, м. Кшв
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНИХ ПЩПРИеМСТВ ГЕОЛОГОРОЗВЩУВАЛЬНО! ГАЛУЗ1
Постановка проблеми. Постулатом е те, що дер-жави, яю мають значш природш ресурси (корисш ко-палини) мають потенщал до стрiмкого розвитку. Хоча свгговий досвiд у ретроспективi демонструе приклади, коли кра!ни маючи вщносно бiднi запаси корисних копалин (наприклад, Японiя) демонструють прогреси-вний розвиток, а кра!ни з вiдносно багатими природ-ними ресурсами (так званий парадокс достатку) висту-пають сировинним придатком розвинених держав.
Укра!на, маючи в кшщ ХХ столiття у сво!х надрах близько 5 вщсотюв мiнерапьно-сировинного потенщ-алу свiту та реалiзовуючи його в основному шляхом виробництва високотехнолопчно! продукцп, з кожним роком змщуеться в бiк сировинно! економiки. На це е рiзнi причини, що виходить за межi цього дослiд-ження.
Натомiсть, враховуючи, що переважна бiльшiсть розвiданих запасiв корисних копалин е результатом пращ державних геолопчних пщприемств ще радянсь-ких часiв та в умовах всезростаючо! потреби людства в корисних копалинах (товарах !хньо! переробки), ви-черпноси (або досить довгого перiоду вщновлення) слiд акцентувати увагу на необхщноси проведення но-вих пошуково-розвiдувальних робгт та переоцiнки на-явних перспективних об'ектiв.
У свiтлi вищезазначеного актуалiзуеться проблематика функцiонування державних пщприемств геологорозвщувально! галузi у контекста !х здатностi до виконання вщповщно! роботи.
Аналiз останн1х дослщжень та публжацш. До-слiджень з питань дiяльностi та розвитку державних пщприемств геологорозвщувально! галузi (далi — ДП) не так багато. Частково вони розкриваються в роботах М. бвдощука, М. Малово!, В. Кривошеева, В. Макогона, 6. 1ваново!, Н. Люто!, Г. Лютого, Д. Золотарьо-во! та iнших. Таким чином, проблематика дiяльностi та розвитку ДП е маловивченою та потребуе додатко-вого дослiдження.
Метою статп е аналiз сучасного стану та визна-чення перспектив розвитку державних тдприемств геологорозвщувально! галузь
Виклад основного матерiалу. Кабiнет Мiнiстрiв Укра!ни (далi — КМУ) постановою вщ 03.03.2021 р. № 179 затвердив Нацюнальну економiчну стратегiю на перюд до 2030 року (далi — Стратепя), в яюй мю-титься досить Грунтовний аналiз видобувно! промис-ловостi, зокрема, зазначаеться, що балансовi запаси всiх горючих корисних копалин зменшилися порiв-няно з 2013 р., що свщчить про недостатнш рiвень по-шуково-розвiдувальних робiт та !х низьк темпи приросту, що е особливо критичним для вуглеводшв. Ба-лансовi запаси рудних корисних копалин та !х розро-бка з 2013 по 2018 р. зросли лише для руд кольорових металiв (у 1,6 раза), для руд чорних та шших металiв запаси зменшилися (на 10 вщсотюв та 4 вщсотки вщповщно), що також свщчить про вщсутшсть достат-нього обсягу розвщувальних робгт [1].
При цьому Д. Золотарьова зазначае, що почина-ючи з 1994 р. прирют розвщаних запасiв бiльшостi стратегiчних видiв корисних копалин не компенсуе !х видобуток. Подальше зволжання iз вжиттям дiевих за-ходiв зумовить нестачу деяких видiв власно! мшераль-но! сировини, зниження рiвня захисту нацiональних штереав. Крiм традицiйного iмпорту нафти, газу, деяких кольорових i рiдкiсних металiв, коксiвного ву-гшля, магнезиту, плавикового та польового шпату Ук-ра!на вже сьогоднi ввозить арку, яку до 1992 р. екс-портувала щороку [2, с. 86].
Н. Люта та Г. Лютий також наголошують на знач-ний стутнь вiдпрацьованостi бiльшостi родовищ i вiдсутнiсть вiдновлення мiнерально-сировинно! бази (МСБ) через хрошчне недофiнансування геологороз-вiдувальних робiт. Зазначають, що найбшьш швести-цiйно привабливi об'екти, розвщаш за радянських ча-сiв. Вщповщно швестори й донинi розвiдувальнi роботи проводять здебшьшого на флангах вщомих родо-вищ [3, с. 4-6].
У свою чергу В. Кривошеев, В. Макогон та 6. 1ванова взагалi зазначають, що за останнi два деся-тилiття колись потужний i високоефективний пошу-ковий геологорозвiдувальний комплекс Укра!ни разом з галузевою наукою майже зруйновано [4, с. 31].
Аналiзуючи видатки державного бюджету Украши з 2003 по 2021 р. на розвиток МСБ (табл. 1, рис. 1) слщ зазначити, що тк фiнансування (для об'ектив-ностi аналзу видатки розраховат в доларовому е^ва-лентг) припадае на 2007 р. — 123 млн дол. США. Шсля свггово! фшансово-економiчно1 кризи 2008-2009 рр. прослiдковуеться поступове скорочення фшансу-вання. Так, у 2009 р. порiвняно з 2007 р. вщбуваеться падiння видатк1в на 30 вщсотюв, яке з року в рж
Складено авторами на основ1 джерел [6; 7].
Складено авторами на основ1 джерел [6; 7].
Ураховуючи вищевикладене, необхiдно зазначити, що мшерально-сировинний потенцiал Укра!ни не використовуеться повною мiрою та певним чином уповшьнюе економiчний розвиток держави. У такий спосiб, юнуе потреба в удосконаленнi iснуючих тдхо-дiв державно! полiтики до розвитку МСБ (розробка комплексу заходiв по вщновленню широкомасштаб-них геологорозвiдувальних робгт).
Частково так! заходи (завдання) мютяться у Стратеги (Напрям 12. Видобувна промисловють), зокрема, за стратепчною цшлю 1 передбачено:
— покращення пошуково-розвiдувальних робiт (завершення регiонального геолопчного вивчення те-риторiй, картування територш масштабу 1:200000 за рахунок держави; забезпечення захищеного i постш-ного державного фшансування геологорозвiдувальних робiт);
— збшьшення державно! пiдтримки георозвiдки на перюд 2021-2030 рок1в [1].
Розумдачи, що стратегiя це не концепщя чи про-грама, все ж таки вона наповнена досить декларатив-
тшьки наростало. З 2015 по 2021 р. фшансування на розвиток МСБ коливаеться в межах 4,7-3,7 млн дол. США (100 млн грн). У 2021 р. порiвняно з 2007 р. видатки становлять тшьки 3 вщсотки! Що стосуеться перспектив, то в проеки Закону про Державний бюджет Укра!ни на 2022 рж на розвиток МСБ передбачено 100 млн грн, вщповщно фшансування продов-жуеться за залишковим принципом.
1
ними орiентирами та нереалютичними цшьовими ш-дикаторами (наприклад, залучення 2 млрд дол. США внутршшх i зовнiшнiх iнвестицiй у розвщку та осво-ення родовищ щороку [1]). Також не зовсiм зрозумшо, хто буде реалiзовувати поставленi завдання та хто спроможний на так! масштабы роботи (особливо завершення репонального геолопчного вивчення територш та картування територш масштабу 1:200000).
Як справедливо зауважуеться у Нащональнш асо-щащ! добувно! промисловостi Укра!ни — плани дуже амбiтнi, проте чи здатш ми !х впровадити у життя [5]. Адже якщо спиратися на державнi пiдприемства гео-логорозвiдувально! галузi, то на сьогодш вони перебу-вають у досить скрутному становищь Больше того, з кожним роком вiдбуваеться звуження !хньо! дiяльно-стi.
Так, якщо у 2011 р. до сфери управлшня Державно! служби геолог!! та надр Укра!ни (центральний орган виконавчо! влади, який реалiзуе державну поль тику у сферi геологiчного вивчення та ращонального використання надр [8]) вщповщно до розпорядження
Таблиця
Видатки державного бюджету Укра'ши на розвиток мшерально-сировинно? бази_
Роки 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017 2019 2021 2022 (план)
Видатки, млн грн 250 372 616 668 500 198 100 100 100 100 100
Видатки. млн дол. США 47 71 123 86 63 25 4,7 3,8 4 3,7 -
—О— млн грн —О—млн дол. США
Рис. 1. Динамка видат^в державного бюджету Украши на розвиток мтерально-сировинног бази
КМУ вщ 31.08.2011 р. № 810-р [9] передано 12 тд-приемств (табл. 2), то вже в 2021 р. !х залишаеться тальки 7, а точнiше 6, адже Казенне пiдприемство «Пiвденний еколого-геолопчний центр» знаходиться на територн АР Крим. При цьому деяю пщприемства мають заборгованiсть Гз заробiтно! плати, а також
значний податковий борг. Проблемою е й те, що роками не призначаються керГвники пщприемств, а !х роботу здшснюють виконукч обов'язки, така ситуащя (у ретроспектив!) стосуеться Г Державно! служби геологи та надр Укра!ни.
Перелiк цiлiсних майнових компле^в державних пщприемств, що належать до сфери управлшня
Таблиця 2
Код згщно з 6ДРПОУ Станом на 2011 р. Станом на 2021 р.
25119860 Державне регюнальне геолопчне пщприемство "Донецькгеолопя" Не перебувае у процей припинення
01432150 Казенне пщприемство "Пшденукргеологш" Реорган1зоване шляхом перетворення у державне комерцшне пщпри-емство (на пщстам розпорядження КМУ в1д 26.08.2020 р. № 1052-р). Податковий борг на 01.09.2021 р. — 33, 7 млн грн. Заборговатсть Гз заробггао! плати на 24.06.2021 р. — 12,1 млн грн
25398506 Швшчне державне регюнальне геолопчне пщприемство "Швтчгеологш" Реоргатзоване шляхом видшення частини майна з утворенням на його баз1 державного пщприемства "Укра!нська геолог1чна компа^я" (на пщстам розпорядження КМУ вщ 12.10.2011 р. № 1100-р), код 6ДРПОУ 38078094 — не перебувае у процей припинення
01432761 Державне геофгзичне пщприемство "УкргеофГзика" Не перебувае у процей припинення
01432859 Державне науково-виробниче пщ-приемство "Державний шформацш-ний геолог1чний фонд Украши" Не перебувае у процей припинення
14308279 Казенне пщприемство "Кровгеоло-пя" Не перебувае у процей припинення Податковий борг на 01.09.2021 р. — 12, 2 млн грн
01432032 Украшський державний геологорозвщувальний шститут Передане до сфери управлшня Фонду державного майна (на пщстав1 розпорядження КМУ вщ 12.08.2020 № 1010-р)
25361584 Схщне державне регюнальне геолопчне пщприемство Передане до сфери управлшня Фонду державного майна (на пщстав1 розпорядження КМУ вщ 12.08.2020 № 1010-р)
01432144 Причорноморське державне регюнальне геолопчне пщприемство Передане до сфери управлшня Фонду державного майна (на пщстав1 розпорядження КМУ вщ 12.08.2020 р. № 1010-р)
34112754 Державне пщприемство "Бурштин Укра!ни" Передане до сфери управлшня Фонду державного майна (на пщстав1 розпорядження КМУ вщ 12.08.2020 р. № 1010-р)
23450378 Казенне пщприемство "Швденний еколого-геолопчний центр" Знаходиться в АР Крим (м. Сшферополь), що унеможливлюе здшс-нення заход1в з управлшня суб'ектом господарювання
16394030 Державне геолопчне пщприемство "Державна комгая з експертизи геолопчних проекпв та кошторийв "Геолекспертиза" Д1яльшсть припинена
* Не враховано приватне акцюнерне товариство «Нацюнальна акцюнерна компаня «Надра Укра!ни». Складено авторами на основ! джерел [9-13].
Окремо слщ наголосити, що д1яльшсть Державного комерцшного пщприемства «Швденукргеолопя» практично зупинена, а Державне геофГзичне пщпри-емство «УкргеофГзика» працюе неповний робочий тиждень (лише три дш).
Укра!нський державний геологорозвщувальний шститут (дал! — УкрДГР1), Причорноморське державне регюнальне геолопчне пщприемство, Схщне державне регюнальне геолопчне пщприемство, Державне пщприемство «Бурштин Укра!ни» вщповщно до розпорядження КМУ вщ 12.08.2020 р. № 1010-р [13] передай (зГ значною податковою, кредиторською за-борговашстю, боргами по заробггаш плата) зГ сфери управлшня Державно! служби геологи та надр Укра!ни (дал! — Держгеонадра) до сфери управлшня Фонду державного майна Укра!ни (дал! — ФДМУ). Вщпо-вщно стае очевидним (враховуючи умови, яю склалися в геологорозвщувальнш галузГ), що пщприемства передай не для !х реструктуризацн та розвитку.
При цьому справедливо зауважити, що з метою збереження ресурйв для реалГзацн державно! политики
у сфер! геолопчного вивчення та рацюнального вико-ристання надр, Держгеонадра провели своечасну роботу щодо частковоИ оптимГзацн державно! власноста та людських ресурйв (наукового потенщалу) шляхом переведення пращвниюв, а також передач! об'екпв нерухомого майна та шшого окремого шдивщуально визначеного майна з балансу зазначених пщприемств на баланс державних пщприемств, що продовжують перебувати у сфер! управлшня Держгеонадр.
Водночас слщ зазначити, що ршенням Ради на-цюнально! безпеки Г оборони вщ 16.07.2021 р., введе-ним в дж> Указом Президента Укра!ни вщ 23.07.2021 р. №306/2021 [14], КМУ доручено вжити заходГв щодо включення деяких державних пщприемств, зокрема, УкрДГР1 до перелГку об'екпв права державно! влас-носта, що не пщлягають приватизацн. У свил1 вище-зазначеного не зовйм стае зрозумглою лопка прий-няття управлшських ршень, а також подальша дГяль-шсть УкрДГР1. Тобто чи повернуть пщприемство до сфери управлшня галузевого органу (Держгеонадра), чи все ж таки воно залишиться у пщпорядкувант цент-
рального органу виконавчо'1 влади 3i спецiальним статусом, який у першу чергу реалiзуe державну политику у сферi приватизацп (ФДМУ).
Таким чином, струкгурно-галузеву полiтику i державну полггику в целому можна охарактеризувати як несистемну, нелопчну та позбавлену стратепчного планування. Причин щодо недосконалоси тако'1 полг-тики можна назвати багато, з найголовшших слщ ви-дшити полггачш кризи, швидку змгну кергвникгв державного апарату, некомпетентшсть тощо.
Про незадовшьний стан ДП йдеться i в Загально-державнш програмГ розвитку мшерально-сировинно'1 бази Украши на перюд до 2030 року (далГ — Про-грама). Зокрема, наголошено, що значна частина тд-приемств геолопчно'1 галузГ мае суттеве зношення i морально застарше техтчне оснащения, помина частка якого придбана ще за часГв СРСР, що суттево гальмуе розвиток МСБ в цшому. Проте, у ПрограмГ передба-чено i фшансування на техшчне переоснащення га-лузГ, наприклад, у 2016-2030 рр. в обсязГ до 10 вщсотюв витрат на геолого-розвщувальш роботи (далi — ГРР) [15], але зважаючи на обсяги видатюв у 2016-2021 рр. (див. табл. 1) стае очевидним, що до оновлення мате-рiальноï бази ще далеко.
Рахункова палата Украши у звт про результата аудиту ефективноси використання коштав державного бюджету, спрямованих на розвиток мшеральносиро-винно'1 бази (2019 р.) також наголошуе на вищезазна-ченiй проблемi. Так, на перюд 2011-2018 рр. Програ-мою був запланований обсяг видатюв державного бюджету загалом 10 452,8 млн грн, а фактичш витрати становили тшьки 1 785,4 млн грн. При цьому на техшчне переоснащення пщприемств геолопчно'1 галузi в 2011-2018 рр. кошти планувалися та фактично видшя-лися лише в 2012 р. в обсязГ 0,9 млн грн (0,1 вщсотка планових обсяпв Програми). Вщповщно невидшення належних коштав державного бюджету на виконання завдань та заходiв Програми спричинило недовико-нання запланованих регiональних геолопчних до-слiджень i, в результата, — недоотримання запланованих прироста запасiв i ресурсiв корисних копалин [16, с. 24-25].
Ситуацiю частково може виправити (у разi виконання) вже згадане ршення Ради нацюнально'1 без-пеки i оборони вщ 16.07.2021 р. у частит доручення КМУ щодо внесення змш до Бюджетного кодексу Украши стосовно зарахування до спецiального фонду державного бюджету зГ спрямуванням на проведення геологорозвщувальних пошукових i пошуково-оцшю-вальних робГт, передбачених вщповщними держав-ними програмами, надходжень вщ:
— рентно'1 плати за користування надрами для ви-добування корисних копалин загальнодержавного зна-чення у розмГрГ 0,5 вщсотка;
— рентно'1 плати за користування надрами для ви-добування нафти, природного газу та газового конденсату у розмГрГ 1 вщсотка;
— збору за видачу спещальних дозволГв на користування надрами без проведення аукцюшв у роз-мГрГ 25 вщсотюв;
— продажу спещальних дозволГв на користування надрами на аукцюнах у розмГрГ 25 вщсотюв;
— плати за надання в користування геолопчно'1 iнформацiï, що е державною власшстю, у розмГрГ 25 вщсотюв [14].
Також у захист державно'1 политики лопчно опо-нувати, що Украша мае ринкову економiку, а бшь-шють ДП е комерцiйними. Вщповщно вони мають са-мостшно заробляти кошти на свш розвиток. З цим частково можна погодитись, якщо не брати до уваги стратепчшсть галузi для економiки Украши та безпеку держави в цшому.
Водночас, якщо враховувати оподаткування та дивiдендну политику, то комерцшна основа ДП шве-люеться. Адже на сьогодш пiдприeмства платять до державного бюджету податок на прибуток у розмГрГ 18 вщсотюв та 80 вщсотюв вщрахувань вщ чистого доходу (з 01.01.2019 по 01.01.2020 р. — 90 вщсотюв [0]), останне не дозволяе вчасно оновлювати основш за-соби виробництва, а також не сприяе пщприемниць-юй Гтщативь
Також варто зазначити, що ДП переобтяжеш майном (нерухомим та рухомим), яке роками не вико-ристовуеться у виробництвь М. бвдощук ще у свш час наголошував, що занадто висока частка персоналу займаеться пщтриманням непродуктивних лаборато-рш, транспортних засобiв, бурового обладнання та бу-дiвель порГвняно зГ ствробггаиками, що працюють Гз сучасними шформацшними технолопями, геошфор-мацшними системами тощо [18, с. 5]. Частково таке майно йде на малу приватизащю, оренду, частково пе-редаеться до сфери управлшня шших оргашв, уповно-важених управляти державним майном.
За таких умов важливо провести оптимГзащю ос-новних засобГв. Але вихщною точкою мае бути не су-часний стан, коли все майно по суп е надлишковим, адже ДП практично роками незавантажеш роботою, а гтотетичний стан пщприемств, коли вони мають дер-жавне замовлення (фшанси), ресурси (у т.ч. людсью), мобшьшсть (обумовлену забезпечешстю сучасною техшкою та технолопями). ОптимГзащя у таюй площиш дозволить реально визначити майно, яке по-трГбне для здшснення виробничо'1 дГяльноси та майно, яке е надлишковим.
Критика щодо вищезазначеного приймаеться, адже виходячи Гз сучасних пщходГв, що застосовуються до управлшня ДП, галузями та економшою в целому, то надаш пропозицп виглядають абсурдними. Водно-час, якщо виходити з позицп змшано'1 економГки, все-державного планування, випереджаючого державного швестування тощо [19;22], зазначеш пропозицп наби-рають свою актуальшсть.
Продовжуючи аналГз сучасного стану ДП слщ на-голосити на проблем! кадрового забезпечення (табл. 3, рис. 2), адже на сьогодш значна частина фахГвщв гео-лопчно1 галузГ — це люди передпенсшного та пенсш-ного вГку.
Стратепею (Напрям 12. Видобувна промисло-вють), зокрема, за стратепчною цшлю 2 передбачеш заходи щодо збшьшення пщготовки фахГвщв з геологи у закладах фахово'1 передвищо'1, вищо'1 освгга, включа-ючи державне (регГональне) замовлення. При цьому слщ зауважити, що проблему потрГбно ставити не в площиш збГльшення пГдготовки фахГвцГв, а в площиш 1х залучення до роботи в геолопчнш галузГ.
Щодо останнього, то Держгеонадра проводить цшеспрямовану роботу Гз закладами вищо'1 освгга Ук-ра'1ни для залучення молодих фах1вщв, а також для на-лагодження спГвпрацГ та встановлення мщних зв'язк1в мГж закладами пГдготовки кадрГв i виробництвом [20]. Але насправдГ такий пГдхГд буде малоефективним,
Таблиця 3
Вжова структура пращвниюв геолопчно! галузi
_(станом на кшець 2021 р.)___
До 25 рокш (кшьшстъ в одиницях) 25-35 роюв (кшьшсть в одиницях) 35-55 роюв (кшьшсть в одиницях) 55-60 роюв (кшьшсть в одиницях) Понад 60 рокш (кшьшсть в одиницях)
Прац1вники геолопчно! га-луз!: фажвщ* (геологи, г1дро-геологи, геох1м1ки, технологи, шженери тощо) 24 63 240 70 173
* У тому числГ фахГвщ, що займають керГвн посади.
Складено авторами на основ! звиноси ДП (ДНВП «Державний шформацшний геолопчний фонд Укра!ни», ДП «Укра!нська геолопчна компангя», ДГП «УкргеофГзика», КП «Юровгеологш»).
300
250
200
150
100
50
до 25 ро^в 26-35 рокiв 36-55 рокiв 56-60 роюв понад 60 рокiв
В Кшьшсть в одиницях □ Вщсоток
Рис. 2. Вжова структура пращвниюв геологiчноi галузi
Складено авторами на основ! звиносп ДП (ДНВП «Державний шформацшний геолопчний фонд Укра!ни», ДП «Укра!нська геолопчна компангя», ДГП «УкргеофГзика», КП «Кгровгеологгя»).
0
адже головною перепоною в залученш молод! залиша-еться з одного боку незадовгльний стан пщприемств, а з шшого — неконкурентний рГвень заробггао! плати.
Так, у Галузевш угод! на 2020-2022 роки мгж Держгеонадрами Г Всеукра!нською профспшкою пращвниюв геолог!!, геодез!! та картограф!! (дал! — Галу-зева угода) встановлено, що посадов! оклади керГвних пращвниюв та фахГвщв казенних, державних регю-нальних, державних геолопчних та геофГзичних щд-приемств, оргашзацш, науково-виробничих пщпри-емств Г науково-дослщних оргашзацш визначаються множенням законодавчо встановленого розмГру про-житкового мшмуму для працездатних оаб на коефь щенти кратносп тарифних ставок (окладГв). Останнш залежить в!д середньооблжово! чисельносп працю-ючих в екшвалекп повно! зайнятосп в середньому за рш. Якщо взяти за середню чисельшсть по ДП 101 — 500 оаб (що е найб!льш реалютичним показником), то коефщент становить в!д 2,81 до 7,17 [21].
Прожитковий мшмум для працездатних омб станом на 01.07.2021 р. — 2379 грн, тож посадовий оклад керГвних пращвниюв та фах1вщв ДП коливаеться в межах в!д 6684,99 грн до 17057,43 грн. При цьому на максимальний дохщ (з урахуванням наявносп досвщу роботи) можуть розраховувати лише головш Гнженери
та геологи. Водночас Галузевою угодою (за рГзних на те умов) передбачена й система доплат Г надбавок до мюячних посадових окладГв пращвниюв.
Таким чином, молодий фахГвець тсля вузу як правило отримуе оклад в розм1р1 в!д 6684,99 грн, а та-кож доплати Г надбавки, як! в кращому випадку дохо-дять до 100 вщсотюв в!д окладу. При цьому, якщо ви-рахувати податки (на доходи фГзичних омб — 18 вщсотюв та вшськовий зб!р — 1,5 вщсотка), то про кон-курентний рГвень оплати пращ говорити не доводиться.
Синтезуючи вищенаведене, слщ зазначити, що тенденщя йде до поступового звуження дшльносп ДП. Така политика е свщомою та скорше за все мотивова-ною так званою «б!льшою ефектившстю приватного сектору».
З останшм важко погодитись, адже ефектившсть того чи шшого пщприемства залежить не в!д сектору до якого воно вщноситься (державного або приватного), а вщ якост управлшня таким об'ектом [19, с. 69]. Б!льше того, ум!ле використання державного сектору та фшансових ресурмв держави може сприяти прискореному розвитку економГки в целому [19, с. 158174].
Водночас, як зазначаеться у Нацюнальнш асощ-ацп добувно'1 промисловоста Украши, занепад багатьох державних геолопчних пщприемств, комерщатзащя видобувно'1 галузГ та розвиток надрокористування сприяли виникненню приватного геолопчного сектору. З'явились новГ геолопчш компанп (Гнженерно-геолопчш, геолопчш та буровГ), яю взяли на себе функцп виконання розвщувальних робГт, але вже за замовленнями приватних прничих компанш [5].
З урахуванням тенденцш та сучасного стану ДП можна прогнозувати, що найближчим часом вщбу-деться замщення 1х дГяльноста приватними геолопч-ними компашями (можливо навиъ компашям з шо-земним катталом або взагалГ нерезидентами). З суто економ1чно1 (ринково'1, яка на сьогодш е домшуючою) точки зору питань не виникае, адже формуеться кон-курентне середовище, де одш компанп утворюються, шшГ припиняють або змшюють вид свое'1 дГяльноста тощо. А от з точки зору стратепчного розвитку геоло-пчно1 галузГ, вщ яко'1 напряму залежить як розвиток вГтчизняного господарства, так i безпека держави, пи-тання виникають. Адже за такого ходу обставин слщ враховувати:
— можливють припинення дГяльноста того чи ш-шого приватного пщприемства (групи пщприемств) з рГзних на те причин, наприклад, унаслщок економГч-но1 кризи або несприятливо'1 ринково'1 кон'юнктури тощо;
— додаткове навантаження на валютш резерви держави (як правило компанп з шоземним катта-лом/нерезиденти чистий дохщ виводять з краши);
— збереження державно'1 таемнищ (секретно'1 ш-формацп) пов'язано'1 з ГРР та ïï результатами тощо.
При цьому слщ зазначити, що одним Гз очГкува-них результата виконання Загальнодержавно'1 програми розвитку мшерально-сировинно'1 бази Украши на перюд до 2030 року е проведення силами спещаль зованих державних пщприемств рГзних видГв геологорозвщувальних робГт (у тому числГ розвщувальних та експлуатацГйних) у кра'1нах третього свГту [15]. Таким чином, спостерГгаеться невГдповГднГсть запланованим цГлям державно'1 политики та 1х виконанням — декла-руеться розвиток, а на практищ занепад. Проте, до за-вершення Програми ще е 9 роив...
Висновки i пропозицп. Проблеми виявлеш гад час аналГзу сучасного стану ДП та пропозицп щодо перспектив 1х розвитку можна звести до таких:
1. Значна частина ДП мае суттеве зношення i морально застарше техшчне оснащення спричинене кри-тичним недофшансуванням на таю цЫ. СпостерГга-еться корелящя м1ж фГнансуванням на розвиток МСБ та реальним станом ДП. Така ситуацГя потребуе при-ведення державних видатюв на розвиток МСБ у вщ-повщшсть до запланованих показниюв Програми, що в результата дозволить завантажити пщприемства ро-ботою та посприяе оновленню основних засобГв ви-робництва (бурового обладнання; геоф1зично'1 апара-тури; автотранспорту для польових робГт; геодезич-ного, лабораторного обладнання; техшчного та про-грамного забезпечення обробки ГнформацГ1; рекон-струкц11 виробничих примщень тощо).
2. Роками не призначаються керГвники пГдпри-емств (тх роботу здГйснюють виконуючГ обов'язки), що ускладнюе розвиток пГдприемств у стратепчному аспектГ. Галузь мае функцГонувати на основах профе-сГоналГзму та персонально! вщповщальноста.
3. Обсяги вщрахувань ДП частини чистого при-бутку до державного бюджету не дозволяють вчасно оновлювати основнГ засоби виробництва, а також не сприяють пщприемницьюй Гшщативь Таким чином, варто передбачити заходи зГ стимулювання розвитку ДП, наприклад, удосконалити нормативно-правовГ акти у контекста запровадження регресивно'1 дивГденд-но'1 полГтики, тобто чим бГльший чистий дохщ, тим меншГ вГдрахування до державного бюджету (за умови спрямування щонайменше 70 вщсотюв чистого при-бутку (доходу) вщ свое'1 дГяльностГ на виконання ш-вестицГйно'1 програми).
4. Переважна бшьшють фахГвцГв геологГчно'1 га-лузГ — це люди передпенсшного та пенсГйного вГку. ВГдповГдно така ситуащя породжуе ризики щодо здат-ностГ держави в найближчГй перспективГ розвивати власну МСБ. Таким чином, варто оновити полГтику залучення молодих фахГвцГв до роботи в ДП шляхом запровадження конкурентного рГвня заробГтно'1 плати та покращення умов пращ.
5. Структурно-галузева та державна полГгака в щ-лому е несистемною, нелопчною, позбавленою стра-тегГчного планування. Також спостерГгаеться невико-нання запланованих цГлей програмних документГв. Все це наштовхуе на потребу у вщновленш державного планування в рамках едино'1 та цшГсно'1 органГзац11 розвитку всГе'1 економГки (вседержавний план вГд ГРР, видобутку, переробки, виготовлення кГнцево'1 високо-технологГчно'1 продукц11 до постачання та спожи-вання). Такий план мае розроблятися на основГ принципу взаемопроникнення — знизу вверх та зверху вниз (а також з урахуванням наступних принцитв: ви-переджаюче зростання капГталовкладень; випереджа-юче вивчення та розвиток природних продуктивних сил; випереджаюче створення Гнфраструктури; впро-вадження передових технологГй та ново'1 технГки; по-стГйне зростання продуктивноста працГ та зниження витрат [22, с. 53-56]). Плануючим органом може ви-ступити МГнГстерство економГчного розвитку, яке на сьогодш мае всГ необхщш ресурси для реалГзац11 тако'1 дГяльностГ.
Напрями подальших дослГджень:
■ визначити доцшьшсть/недоцшьшсть корпора-тизац11 державних пГдприемств геологорозвщувально'1 галузГ та окреслити можливий ефект вГд таких дш;
■ визначити доцГльнГсть/недоцГльнГсть державно-приватного партнерства в геологорозвщувальнш галузГ та окреслити можливий ефект вГд тако'1 ствпращ;
■ удосконалити державну полГтику розвитку МСБ (розробка комплексу заходГв по вГдновленню широко-масштабних геологорозвщувальних робГт).
Список використаних джерел
1. Нацюнальна економГчна стратегГя на перюд до 2030 року. 2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/179-2021-%D0%BF#n25.
2. Золотарьова Д. М. ДеякГ правовГ проблеми розвитку мшерально-сировинно'1 бази Укра'1ни. Право та тноваци. 2017. №1. С. 85—90.
3. Люта Н. Г., Лютий Г. Г. Перспективи украш-сько'1 геологп — дерегулящя чи сталий розвиток? Mirn-ральт ресурси Украти. 2015. №2. С. 3—6.
4. Кривошеев В. Т., Макогон В. В., 1ванова 6. З. Основний резерв прискореного ефективного вщ-
криття родовищ нафти й газу в Укра!ш. Мтеральт ре-сурси Украти. 2019. №1. С. 31-37.
5. Малова М. Розвщка родовищ надр: хто в Укра-!ш займаеться геолорозвiдкою? Нацюнальна асощацш добувноИ промисловостг Украти. 2021. URL: http: //neiau.org/rozvidka-rodovyshh-nadr-hto-v-ukrayini-zajm ayetsya-geolorozvidkoyu/.
6. Офiцiйний сайт Верховно! Ради Укра!ни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/.
7. Офщшний курс гривнi щодо iноземних валют. Нацiональний банк Укра!ни. 2021. URL: https: //bank.gov.ua/ua/markets/exchangerate - chart?cn%5B%5 D=USD&startDate=20.10.2003&endDate=27.10.2021.
8. Про затвердження Положення про Державну службу геолог!! та надр Укра!ни: Постанова КМУ вщ 30.12.2015 р. № 1174. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1174-2015-%D0%BF#Text.
9. Про передачу цiлiсних майнових комплексiв державних пщприемств, установ та органiзацiй до сфери управлшня Державно! служби геолог!! та надр: Розпорядження КМУ вiд 31.08.2011 р. № 810-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/810-2011-%D1%80 #Text.
10. Перелж державних геологiчних тдприемств та оргашзацш, що належать до сфери управлшня Державно! служби геолог!! та надр Укра!ни. URL: https: //www.geo.gov.ua/geologichna-galuz/pidpryyemstva/.
11. Казенне пщприемство "Швденукргеолопя". URL: https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details /01432150/.
12. Казенне пщприемство "Кiровгеологiя". URL: https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/1430 8279/.
13. Про передачу об'екив державно! власносп до сфери управлiння Фонду державного майна: Розпорядження КМУ вщ 12.08.2020 р. № 1010-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1010-2020-%D1%80 #Text.
14. Про стимулювання пошуку, видобутку та зба-гачення корисних копалин, яю мають стратегiчне зна-чення для сталого розвитку економiки та оборонозда-тностi держави: Ршення Ради нащонально! безпеки i оборони Укра!ни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/n0046525-21#n2.
15. Про затвердження Загальнодержавно! програ-ми розвитку мшерально-сировинно! бази Укра!ни на перюд до 2030 року: Закон Укра!ни вiд 21.04.2011 р. № 3268-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 3268-17#Text.
16. Звгг про результати аудиту ефективносп вико-ристання коштiв державного бюджету, спрямованих на розвиток мшеральносировинно! бази. Рахункова палата Укра!ни. 2019. URL: https://rp.gov.ua/upload-files/Activity/Collegium/2019/8-3_2019/Zvit_8-3-2019. pdf.
17. Про затвердження Порядку вщрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними уштарними пiдприемствами та !х об'еднаннями: Постанова КМУ вщ 23.02.2011 р. № 138. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/138-2011-% D0%BF#Text.
18. бвдощук М. I. Деяю питання розвитку геоло-гiчно! галузi укра!ни в умовах евроштеграцп. Мтеральт ресурси Украти. 2015. №1. С. 3—6.
19. Зюзь Д. В. Публiчна полггака у сферi управлшня розвитком державних пiдприемств Укра!ни :
дис. д-ра ф!лос. (PhD) у галуз! публ!чне управлшня та адмшстрування. Харюв, 2020. 223 с.
20. Держгеонадра: hobî можливостi для молодих фaхiвцiв. 2021. URL: https://www.geo.gov.ua/derzh heonadra-novi-mozhlyvosti-dlia-molodykh-fakhivtsiv/.
21. Галузева угода на 2020 — 2022 роки м!ж Державною службою геолог!! та надр Украши i Всеукра-шською профсп!лкою пращвниюв геолог!!, геодез!! та картограф!! (з! змшами) // Держгеонадра. URL: https://www.geo.gov.ua/sectoral-agreements/.
22. Галушка А. С., Ниязметов А. К., Окулов М. О. Кристалл роста к русскому экономическому чуду. Москва, 2021. 360 с.
References
1. Natsionalna ekonomichna stratehiia na period do 2030 roku [National Economic Strategy until 2030]. (2021). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/179-2021-%D0%BF#n25 [in Ukrainian].
2. Zolotarova, D. M. (2017). Deiaki pravovi problemy rozvytku mineralno-syrovynnoi bazy Ukrainy [Some legal problems of development of mineral resource base of Ukraine]. Pravo ta innovatsii — Law and innovation, 1, рр. 85-90 [in Ukrainian].
3. Liuta, N. H., Liutyi, H. H. (2015). Perspektyvy ukrainskoi heolohii — derehuliatsiia chy stalyi rozvytok? [Prospects of Ukrainian geology - deregulation or sustainable development?]. Mineralni resursy Ukrainy — Mineral resources of Ukraine, 2, рр. 3-6 [in Ukrainian].
4. Kryvosheiev, V. T., Makohon, V. V., Ivanova, Ye. Z. (2019). Osnovnyi rezerv pryskorenoho efektyvnoho vidkryttia rodovyshch nafty y hazu v Ukraini [The main reserve of accelerated effective discovery of oil and gas fields in Ukraine]. Mineralni resursy Ukrainy — Mineral resources of Ukraine, 1, рр. 31—37. DOI: https://doi.org/10.31996/mru.2019.1.31-37 [in Ukrainian].
5. Malova, M. (2021). Rozvidka rodovyshch nadr: khto v Ukraini zaimaietsia heolorozvidkoiu? [Exploration of subsoil deposits: who in Ukraine is engaged in geological exploration?]. National Association of Extractive Industries of Ukraine. Retrieved from http: //neiau.org/rozvidka-rodovyshh-nadr-hto-v-ukrayini-zajmayetsya-geolorozvidk oyu/ [in Ukrainian].
6. Ofitsiinyi sait Verkhovnoi Rady Ukrainy [Official site of the Verkhovna Rada of Ukraine]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ [in Ukrainian].
7. Ofitsiinyi kurs hryvni shchodo inozemnykh valiut [Official exchange rate of hryvnia against foreign currencies]. (2021). National Bank of Ukraine. Retrieved from https: //bank.gov.ua/ua/markets/exchangerate-chart? cn%5B%5 D=USD&startDate=20.10.2003&endDate=27. 10.2021 [in Ukrainian].
8. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro Derzhavnu sluzhbu heolohii ta nadr Ukrainy: Postanova KMU vid 30.12.2015 r. № 1174 [On approval of the Regulation on the State Service of Geology and Subsoil of Ukraine: Resolution of the Cabinet of Ministers of 30.12.2015 № 1174]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1174-2015-%D0%BF#Text [in Ukrainian].
9. Pro peredachu tsilisnykh mainovykh kompleksiv derzhavnykh pidpryiemstv, ustanov ta orhanizatsii do sfery upravlinnia Derzhavnoi sluzhby heolohii ta nadr: Rozporiadzhennia KMU vid 31.08.2011 r. № 810-r [On the transfer of integral property complexes of state enterprises, institutions and organizations to the sphere of
management of the State Service of Geology and Subsoil: Order of the Cabinet of Ministers of 31.08.2011 № 810-r]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/810-2011-%D1%80 #Text [in Ukrainian].
10. Perelik derzhavnykh heolohichnykh pidpryiemstv ta orhanizatsii, shcho nalezhat do sfery upravlinnia Derzhavnoi sluzhby heolohii ta nadr Ukrainy [List of state geological enterprises and organizations belonging to the sphere of management of the State Service of Geology and Subsoil of Ukraine]. Retrieved from https: //www.geo.gov. ua/ geologichna-galuz/pidpryyemstva/ [in Ukrainian].
11. Kazenne pidpryiemstvo "Pivdenukrheolohiia" [State Enterprise "Southern Geology"]. Retrieved from https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/0143 2150/ [in Ukrainian].
12. Kazenne pidpryiemstvo "Kirovheolohiia" [State Enterprise "Kirovgeology"]. Retrieved from https: //youcontrol.com.ua/catalog/company_details/14308279/ [in Ukrainian].
13. Pro peredachu obiektiv derzhavnoi vlasnosti do sfery upravlinnia Fondu derzhavnoho maina: Rozpo-riadzhennia KMU vid 12.08.2020 r. № 1010-r [On the transfer of state property to the sphere of management of the State Property Fund: Order of the Cabinet of Ministers of 12.08.2020 № 1010-r]. Retrieved from https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/1010-2020-%D1%80#Text [in Ukrainian].
14. Pro stymuliuvannia poshuku, vydobutku ta zbahachennia korysnykh kopalyn, yaki maiut stratehichne znachennia dlia staloho rozvytku ekonomiky ta oboronozdatnosti derzhavy: Rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy [On stimulating the search for, extraction and enrichment of minerals of strategic importance for the sustainable development of the economy and the state's defense capabilities: Decision of the National Security and Defense Council of Ukraine]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/ n0046525-21#n2 [in Ukrainian].
15. Pro zatverdzhennia Zahalnoderzhavnoi prohramy rozvytku mineralno-syrovynnoi bazy Ukrainy na period do 2030 roku: Zakon Ukrainy vid 21.04.2011 r. № 3268-VI [On approval of the National program for the development of the mineral resource base of Ukraine for the period up to 2030: Law of Ukraine of April 21, 2011 № 3268-VI]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 3268-17#Text [in Ukrainian].
16. Zvit pro rezultaty audytu efektyvnosti vykorystan-nia koshtiv derzhavnoho biudzhetu, spriamovanykh na rozvytok mineralnosyrovynnoi bazy [Report on the results of the audit of the effectiveness of the use of state budget funds aimed at the development of mineral resources]. (2019). Accounting Chamber of Ukraine. Retrieved from https://rp.gov.ua/upload-files/Activity/Collegium/2019/8-3_2019/Zvit_8-3-2019. pdf [in Ukrainian].
17. Pro zatverdzhennia Poriadku vidrakhuvannia do derzhavnoho biudzhetu chastyny chystoho prybutku (dokhodu) derzhavnymy unitarnymy pidpryiemstvamy ta yikh obiednanniamy: Postanova KMU vid 23.02.2011 r. № 138 [About the statement of the Order of deduction to the state budget of a part of net profit (income) by the state unitary enterprises and their associations: Resolution of KMU from 02/23/2011 № 138]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/138-2011-%D0%BF#Text [in Ukrainian].
18. Yevdoshchuk, M. I. (2015). Deiaki pytannia roz-vytku heolohichnoi haluzi ukrainy v umovakh yevro-intehratsii [Some issues of development of the geological industry of Ukraine in the context of European integration]. Mineralni resursy Ukrainy — Mineral resources of Ukraine, 1, pp. 3-6 [in Ukrainian].
19. Ziuz, D. V. (2020). Publichna polityka u sferi upravlinnia rozvytkom derzhavnykh pidpryiemstv Ukrainy [Public policy in the field of development management of state enterprises of Ukraine]. Doctor's in Public Administration thesis. Kharkiv. 223 p. [in Ukrainian].
20. Derzhheonadra: novi mozhlyvosti dlia molodykh fakhivtsiv [Gosgeonadra: new opportunities for young professionals]. (2021). Retrieved from https://www.geo. gov.ua/derzhheonadra-novi-mozhlyvosti-dlia-molodykh-fakhivtsiv/ [in Ukrainian].
21. Haluzeva uhoda na 2020 — 2022 roky mizh Derzhavnoiu sluzhboiu heolohii ta nadr Ukrainy i Vseukrainskoiu profspilkoiu pratsivnykiv heolohii, heodezii ta kartohrafii (zi zminamy) [Sectoral agreement for 2020 -2022 between the State Service of Geology and Subsoil of Ukraine and the All-Ukrainian Trade Union of Geology, Geodesy and Cartography (as amended)]. geo.gov.ua. Retrieved from https://www.geo.gov.ua/sectoral-agree ments/ [in Ukrainian].
22. Galushka, A. S., Niyazmetov, A. K., Okulov, M. O. (2021). Kristall rosta k russkomu ekonomicheskomu chudu [The crystal of growth to the Russian economic miracle]. Moscow. 360 p. [in Russian].
Crarra Hagiftmna go pegaK^i 29.10.2021
Формат цитування:
Булеев I. П., Зюзь Д. В. Сучасний стан та перспективи розвитку державних тдприемств геологорозв!ду-вально'1 галузь Вкник eKOHOMÎHHOï науки Украти. 2021. № 2 (41). С. 50-57. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).50-57
Buleev, I. P., Ziuz, D. V. (2021). The Current State and Prospects for the Development of State-Owned Enterprises in the Geological Exploration Industry. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), рр. 50-57. DOI: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2021.2(41).50-57
