CC BY
22
УДК 630*1 М.1. Пилитв - Державна лкова тспекщя у Львiвськiй oÔMacmî
СУЧАСНИЙ САН1ТАРНИЙ СТАН СМЕРЕКОВИХ Л1С1В КАРПАТСЬКОГО РЕГ1ОНУ ЛЬВIВСЬКОÏ ОБЛАСТ1
За матерiалами натурних обстежень проаналiзовано санiтарний стан смереко-вих лiсiв. Однieю з основних причин захворювання та погiршення санiтарного стану смерекових насаджень е опеньок осiннiй та коренева губка. Виявлено причини попр-шення санiтарного стану смерекових лiсiв.
Ключов1 слова: смерековi насадження, саштарний стан, типи пошкоджень.
M.I. Pylypiv - State forest inspection in Lviv region Current sanitary situation of fir-tree plantings on Carpathian part of Lviv region
In this work by the materials of field investigations sanitary conditions of fir-tree planting is analyzed. One of the basic reasons of illness and worsening of sanitary conditions of fir-tree planting is Fomes annosus and Armillaria mellea. Reasons of worsening of sanitary conditions of fir-tree planting are established.
Keywords: fir-tree planting, sanitary conditions, types of damages.
Важливою проблемою для лшвниюв Льв1вщини на даний час е вси-хання смерекових насаджень Карпат. Карпати - ушкальний природний комплекс, значну частину якого займають Бескиди, як зазнали значних антропо-генних змш.
Одним з головних критерпв ощнки д1яльност1 лшвниюв е саштарний стан люових насаджень. Особливо гостро постало це питання перед люовим господарством Льв1вщини в останне десятир1ччя, яке характеризуеться знач-ним розповсюдженням кореневих гнилей та стовбурних шюдниюв, порушен-ням пдролопчного режиму люових насаджень. Внаслщок, спостер^аеться дестабшзащя люових екосистем, а в ряд1 випадюв i загибель люу [6].
Р1зка трансформацiя карпатських лiсових упдь розпочалось 150-200 р. тому. Тодi у Карпатах переважали змiшанi люи з участю ялицi, смереки, бука, дуба. Внаслщок iнтенсивноï експлуатацп лiсових ресурсiв площа букових лiсiв, корiнних у гiрськiй частинi Львiвщини, зменшились у 3,5 раза, а смерекових зросла у 6 разiв [1, 3, 4, 7, 8].
Значноï шкоди лiсам завдало перетворення лiсових площ на орш зем-лi, що привело до рiзкого скорочення площi лiсiв, збщнення ïx породного складу. Значноï шкоди завдано люам надмiрними вирубками у повоенний пе-рiод, коли вирубувались лiси в найбiльш доступних мюцях, без врахування того, що в прських районах в умовах переЫчного рельефу, при рiзкому пере-падi атмосферного тиску, зростае дiя небезпечних вг^в, а наявнiсть значно1' кшькосл опадiв i вологих вГтрГв посилюе небезпеку вiтровалiв[2-4, 7].
Нерозумне втручання людини у складне життя люу призвело до зни-щення декшькох десяткiв мшьйошв кубометрiв щнного люу вiтровалами у 1957, 1964, 1969, 1970, 1982, 1989, 1992 роюв. За шслявоент роки, у зв'язку з розвитком лiсокультурноï справи, площа лшв збiльшилась на 25 % в основному, за рахунок посадки швидкорослоï смереки, нестшко1" до вiтровалiв та буреломiв [2, 4-6].
Тому в останш роки почастшали буреломи, посилились ерозiйнi про-цеси, швази шюдниюв i вщбулось розповсюдження хвороб, особливо у сме-
рекових монокультурах. Тшьки буреломами 1989-92 рр пошкоджено близько 1 млн., кубометрiв щнного карпатського лiсу. В останне десятирiччя прийшла нова бiда - почалося масове всихання смерекових лiсiв [2, 6].
Одшею з основних причин масового всихання смерекових лiсiв е створення монокультур смереки на значних площах, як виявилися не стшки-ми для хвороб, недотримання лiсогосподарськими пiдприемствами вимог са-штарних правил та лiсiвничих вимог при веденш господарства у смерекових насадженнях, а також несприятливi клiматичнi умови.
Для визначення реального стану всихання смерекових насаджень в жовтш - грудш 2003 р Львiвською державною люовпорядною експедицiею мЛiспроектм разом iз спецiалiстами центру мЛьвiвлiсозахистм i люогоспо-дарськими пiдприемствами проведено дослiдження смерекових лiсiв карпатського регiону Львiвськоl областi.
За матерiалами облiку люового фонду (2002 р.) площа смерекових лiсiв Львiвського обласного управлiння люового господарства дорiвнюе 58,3 тис. га, що становить 13,5 % вщ вкрито! лiсовою рослиннiстю площi область
1з загально! площi смерекових насаджень 51 % (29,7 тис. га) зростають у букових, ялицевих, дубових типах лiсу (в букових типах люу зростае 7,4 тис. га смеречниюв, в ялицевих типах люу - 17,8 тис. га, дубових типах люу -2,2 тис. га, в шших типах люу - 2,4 тис.га). У регюш переважають смерековi на-садження 1а i вищих бонiтетiв за Орловим (56 %), I боштетом характеризуемся 35 % площ смерекових насаджень. Середш таксацiйнi показники смерекових насаджень за матерiалами базисного лiсовпорядкування (1990-91 рр.) таю:
• середнш в1к - 55рок1в
• середнш боттет - 1,6 а
• середня повнота - 0,7
• середнш запас на 1 га - 321 м3
• середнш запас 1га стиглих насаджень - 378 м3
Одшею з основних причин захворювання та попршення санггарного стану смерекових насаджень е опеньок осшнш та коренева губка. Ешфгготп цих хвороб набувають масового розвитку в чистих похщних смерекових насадженнях [8].
Шд дiею кореневих гнилей зростае кшькють вiтровальних дерев, що сприяе заселенню !х стовбурними шкiдниками - коро!дами та вусачами. При цьому опеньок осшнш та коренева губка слугують першопричиною ослаб-лення насаджень, а коро!ди прискорюють процес вщмирання дерев. Переваж-на бшьшють цих видiв селиться на ослаблених гнилями, але на зовнiшнiй вигляд ще живих деревах. Крона дерева може бути ще зеленою, а в нижнш частинi стовбура спостершаеться осипання кори.
Пiд час проведення саштарного обстеження смерекових насаджень встановлено, що бшьшють дiлянок смерекових насаджень вражеш опеньком осiннiм та кореневою губкою. Загальна площа насаджень, пошкоджених опеньком осiннiм та кореневою губкою, становить 19408 га., з них сильний стушнь пошкодження насаджень виявлено на плошд 7796 га., середнш на плошд 7491 га., слабкий на площд 4121 га. Розподш площ пошкоджених смерекових насаджень за вшом та ступенем пошкодження наведено в табл. 1.
444
Заповвдна справа в Галичиш, на Подьлл та Волинi
Наведеш данi свщчать, що найбiльше площ пошкоджено кореневими гниля-ми у вщ 60 i бiльше роюв (саме в цьому вiцi в насадженнях найбшьше заха-ращення, наявшсть вiтровальних i буреломних дерев, що спричиняеться ма-сового поширення хвороб).
При натурному обстеженш виявлено, що на площах, пошкоджених кореневими гнилями, захаращешсть становить 159,3 тис. м3, дерева V - VI категорп стану (свiжий i старий сухостш) - 979,3 тис. м3, дерева III - IV категорп стану (дерева, якi, вiдповiдно до "Саштарних правил у лiсах Украши", повиннi бути зрубанi) - 1963,9 тис. м3.
Табл. 1. Плош} пошкоджених смерекових насаджень за вжом та ступенем
пошкодження
Вк насаджень, рок1в Площа пошкодження насаджень, га
Вид хвороби всього в т.ч. за ступенями пошкодження насаджень
га % слабкий середнш сильний
до 10 - - - - -
11-20 - - - - -
21-30 - - - - -
31-40 148 4,6 - 50 98
Коренева 41-50 464 14,3 50 113 301
губка 51-60 124 3,8 - 23 101
61-70 394 12,1 1 16 377
71-80 483 14,9 6 81 396
81i вище 1631 50,3 11 779 841
Разом 3244 100,0 68 1062 2114
до 10 1 - 1 - -
11-20 60 0,4 42 17 1
21-30 206 1,3 127 28 51
31-40 813 5,0 379 300 134
Опеньок 41-50 3173 19,6 1225 1046 902
осшнш 51-60 1172 7,3 298 498 376
61-70 1833 11,3 467 644 722
71-80 1743 10,8 408 663 672
81i вище 7163 44,3 1106 3233 2824
Разом 16164 100,0 4053 6429 5682
Всього 19408 100,0 4121 7491 7796
Таким чином, обсяг пошкоджено! деревини становить 2943,2 тис. м3, i дорiвнюе 12,6 рiчних розрахункових люосж рубань головного користування по ялиновому господарствь
Для встановлення причин пошкодження смерекових насаджень проведено анашз розподшу пошкоджених лiсiв за повнотами та складом насаджень (табл. 2, 3). Пошкодження кореневими гнилями виявлено при вЫх повнотах насаджень, але у низькоповнотних та середньоповнотних насадженнях сту-тнь пошкодження насаджень значно бшьший, шж у високоповнотних насадженнях. Разом з тим, табл. 3 дае змогу зробити висновок, що змшаш насад-ження бшьш стiйкi до кореневих гнилей. Чим бшьша домiшка iнших порiд у складi смерекових насаджень, тим менша площа кореневих гнилей i менший ступiнь пошкодження.
Табл. 2. Розподт площ пошкоджених смерекових насаджень за повнотами
Види хвороб Повноти Площа пошкоджених насаджень, га
всього в т.ч. за ступенями пошкодження
га % слабкий середнш сильний
Коренева губка До 0,4 494 15,2 - - 494
0,5-0,6 1220 37,6 49 223 948
0,7-0,8 1485 45,8 19 814 652
0,9-1,0 45 1,4 - 25 20
Разом 3244 100,0 68 1062 2114
Опеньок осшнш до 0,4 1387 8,6 165 124 1098
0,5-0,6 6221 38,5 883 2322 3016
0,7-0,8 7784 48,2 2498 3732 1554
0,9-1,0 772 4,7 507 251 14
Разом 16164 100,0 4053 6429 5682
Всього 19408 100,0 4121 7491 7796
У середньому, щорiчно суцшьт саштарш рубання у смерекових на-садженнях проводяться на плошд 246 га з вибiркою 59,6 тис. м3, вибiрковi саштарш рубання проводяться на плошi 1185 га з вибiркою 24,9 тис. м3. Очи-щення лiсу вщ захарашеностi проводиться на плошi 615 га., з вибiркою 6,8 тис. м3. Обсяги робiт з очищення люу вiд захаращення явно недостатнш. Роботи проводяться, в основному, вздовж дор^. в факти погiршення стану насаджень в наслщок люогосподарсько! дiяльностi.
Табл. 3. Розподт площ пошкоджених смерекових насаджень за складом
Види хвороб Склад насаджень Всього У т.ч. по ступенях пошкодження насаджень
площа, га % слабкий середнш сильний
Коренева губка Чист! ялинов1 насадження 1444 44,5 48 380 1016
У склад1 домшка шших порщ до 3-х одиниць 1138 35,1 12 430 696
У склад1 домшка шших порщ вщ 4-х одиниць 1 б1льше 662 20,4 8 252 402
Разом 3244 100,0 68 1062 2114
Опеньок осшнш Чист! ялинов1 насадження 7695 47,6 1955 2829 2911
У склад1 домшка шших порщ до 3-х одиниць 5455 33,7 1512 2030 1913
У склад1 домшка шших порщ вщ 4-х одиниць 1 бшьше 3014 18,7 586 1570 858
Разом 16164 100,0 4053 6429 5682
Всього 19408 100,0 4121 7491 7796
Вибiрковi саштарш рубання у смерекових насадженнях дають тимчасо-вий ефект. У процес рубань вщбуваеться зрiдження намету, що збшьшуе кшь-кiсть свггла та змушуе дерева смереки бшьш iнтенсивно використовувати во-логу. Водночас кореш, у яких починаеться розвиток мщелда збудникiв коре-невих гнилей, не можуть компенсувати дефщит вологи, це прискорюе вщми-рання дерев шсля вибiркових санiтарних рубань. У таких насадженнях вини-кае потреба проведення вибiркових рубань i надаш, що призводить до змен-шення повноти до критично! i призначення суцiльного санiтарного рубання.
446
Заповвдна справа в Галичинi, на Подь^ та Волинi
Шсля проведення суцiльних рубань на бшьшост площ створюються монокультури ялини або йде ïï природне поновлення. Недостатнш обсяг дог-лядiв у не зiмкнутих культурах призводить до вщпаду ялицi та iнших супут-шх порiд.
Пiсля рубань догляду у смерекових молодняках, де юнуе потенцшна можливiсть розвитку кореневих гнилей, не завжди забезпечуеться формуван-ня змшаних насаджень з участю листяних насаджень. Доглядовi та санiтарнi рубання необхщно проводити в осiнньо-зимовий перiод з подальшим обкору-ванням пнiв та кореневих лап.
Для виршення проблеми всихання смерекових насаджень карпатсько-го регюну необхiдно:
• розробити державну програму реконструкцiï' похвдних смеречнишв та забез-печити фiнансування цих робщ
• переглянути вiк рубань головного користування по всiх ялинових госпсекщях;
• розробити i затвердити рекомендацп щодо господарювання у смерекових на-садженнях, що спрямованi на формування високопродуктивних i бiологiчно стшких деревостатв на лiсотипологiчнiй основi, внести ввдповвдт змiни до мСанiтарних правил у лшах Украши" та "Правил рубок, пов'язаних з веден-ням лшового господарства".
Л1тература
1. Бигун Н.Ю. Ельники буковой зоны Карпат. - Ужгород: Карпаты, 1990. - 127 с.
2. Гаврусевич А.Н. Повышение биологической устойчивости чистых еловых и буко-во-пихтово-еловых лесов Карпат и предупреждение ветровалов// Основные проблемы изучения и использования производительных сил Украинских Карпат. - Львов, 1967. - С. 151-153.
3. Генсирук С.А. Ельники Восточных Карпат. - Львов: ЛЛТ1, 1957. - 128 с.
4. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат. - К.: Наук. думка, 1978. - 264 с.
5. Горшенин Н.М., Шевченко С.В. О причинах гибели культур ели в Прикарпатье// Научные записки Львовского сельскохозяйственного института. - 1954, т. IV. - С. 174-176.
6. Крамарец В.О., Кулыкив О.А., Приндак В.П. Усыхание еловых насаждений в НПП "Сколевские Бескиды", причины и пути улучшения состояния// Леса Беларуси и их рациональное использование: Матер. междунар. науч.-техн. конф. - Минск, 2000. - С. 263-265.
7. Тышкевич Г. Л. Еловые леса Советских Карпат. - М. : Изд-во АН СССР, 1962. - 175 с.
8. Шевченко С.В. Грибш етфгготл в люах Карпат// Пщвищення продуктивност ль с1в та ефективност ïx використання. - Льв1в: Каменяр, 1973. - С. 128-133.
