CC BY
121
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
фернiсть щодо кислотомобiльних меташв: сумарний бал становить 19,5 i шд-вищена (32) щодо лужномобшьних. Зниження буфeрностi пов'язано 3i змен-шенням частки впливу гумусу i фiзичноl глини.
Для бурозeмiв помiрно-холодного поясу (Р. 4-6) буфершсть для кисло-томобiльних елемеипв перебувае на рiвнi 23,8-26,5 од., причому максимальне значення - 26,5 од. властиве грунту, утвореному на елюви-делюви карпатсь-кого флiшу з переважанням аргштв i aлeвролiтiв. Збшьшення сумарного балу буфeрностi, як i для бурозему субaльпiйського поясу, утвореного на такш сaмiй пород^ вiдбувaеться за рахунок бiльшого вмюту фiзичноl глини.
Отже, для бурозeмiв aльпiйського, субaльпiйського i помiрно-холодно-го пояшв властивий головно сeрeднiй стушнь буфeрностi до мeтaлiв, активних у кислому середовишд (Zn, Cd, Pb, Cu, Co) i тдвищений - для меташв, мобшь-них у лужному сeрeдовишi (Mo, As). Для груипв, утворених на елюви-делюви карпатського флiшу з переважанням aргiлiтiв i aлeвролiтiв, буферна здaтнiсть щодо зв'язування важких мeтaлiв бiльшa, порiвняно з буроземами, утвореними на елюви-делюви карпатського флiшу з переважанням шсковиюв.
Лггература
1. Гамкало М.З. Кислотно-основна буфершсть грунпв Чорнопрського масиву Укра'н-ських Карпат : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук, 2002. - 19 с.
2. Дашиева М.Д. Фитотоксичность и уровень транслокации кадмия в кресс-салат, петрушку, овес, и нормирование его содержания в почвах Западного Забайкалья : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. биол. наук. - Улан-Удэ, 2008. - 21 с.
3. Ильин В.Б. Оценка буферности почв по отношению к тяжелым металлам // Агрохимия. - 1995. - № 10. - С. 109-113.
4. Козловський В.1. Важм метали в екосистемах висотного профшю Чорногори : дис. ... канд. бюл. наук, 2002. - 158 с.
5. Мирошниченко Н.Н. Показатели буферности и устойчивости в оценке барьерной функции почв / Н.Н. Мирошниченко, Я.В. Пащенко, А.И. Фатеев // Почвоведение. - 2003. -№ 7. - С. 808-817.
6. Ракочий Б.И. Микроэлементы в почвах Карпат : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. с.-х. наук. - Харьков, 1973. - 23 с.
7. Heinrichs H., Mayer R. The role of forest vegetation in the biogeochemical cycle of heavy metals // J. Environment Qual. - 1980. - Vol. 9. - N.1. - P. 11-118.
8. Kocowicz A. Zaleznosc pomiedzy odczynem I kwasowoscia gleb a zawartoscia I rozmieszczeniem wybranych metali ciezkich // Zeszyty problemowe postepow nauk rolniczych. -2002. z. 482. - Р. 281-286.
9. Melke J., Chodorowski J., Debicki R. The content of total and DTPA-TEA extracted forms of Zn, Cu, Mn, Pb, Co and Ni in Chornohora (Ukraine) mountain soils // Polish Journal of Soil Science. - 2005. - Vol. XXXVIIM. - P. 51-60.
УДК 630*182.59 Acnip. О.Б. Шимтв1 - НЛТУ Украши, м. ЛьвЬв
СУЧАСНИЙ САН1ТАРНИЙ СТАН ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ
ЗЕЛЕНО1 ЗОНИ ЛЬВОВА
Розглянуто сучасний стан рекреацшно-оздоровчих дубових насаджень, з'ясовано особливост 1'хнього всихання залежно вщ лшвничо-таксацшних показниюв. Встанов-лено, що дубовi деревостани за участю дуба звичайного е ослаблеш за саштарним станом i середньо пошкодженими за ступенем деградацп 1'хнього фотосинтетичного апа-рату. Висока стшкють дуба червоного до впливу чинниюв антропогенного характеру,
1 Наук. кер1вник: доц. В.Г. Мазепа, канд. с. - г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Науковий iticiiiik- НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.9
висока продуктившсть дае змогу використовувати його пщ час формування наса-джень, здатних належно виконувати рекреацiйно-оздоровчi та захисш функцп.
Ключовi слова: дубовi люостани, санiтарний стан, дефолiацiя.
Post-graduate O.B. Shymkiv-NUFWTof Ukraine, L'viv Condition of oak forests in Lviv green zone
Contemporary state of recreating sanitation oak stands is examined, forest drying peculiarities depending on forest assessment indicators are presented. It is set that oak wood states with participation of oak ordinary hyposthenic after the sanitary state and middling damaged after the degree of degradation of their photosynthetic vehicle. High firmness of oak red to influence of factors of anthropogenic character, a high yield enables to use him during forming of planting, capable properly to execute rekreation, health-improvement and protective functions.
Keywords: oak forests, real and potential productivity, types of stands, sanitary state, defoliation.
Оцшка стану люових насаджень у зв'язку i3 впливом р1зних антропо-генних чинниюв у конкретних люорослинних умовах потрiбна для прогнозу-вання процесу ослаблення насаджень, розроблення i вдосконалення люогос-подарських заходiв щодо тдвищення стшкосл та продуктивност лiсiв. Це питання особливо актуальне для лiсiв зелених зон навколо мют i промисло-вих цен^в, як становлять 22,3 % лiсiв держшсфонду Украши.
Основними функщями лiсiв зелених зон мют Украши е саштарно-ri-пешчний вплив на природне середовище, захист грунлв вщ ерозii, створення сприятливих умов для вщпочинку та оздоровлення мешканцiв. Однак щ лiси здатнi ефективно виконувати вказаш функцii лише за умови збереження стшкост до негативних чинниюв [1]. Значну частку лiсiв зеленоi зони м. Львова становлять дубовi лiсостани, якi зазнають впливу комплексу нес-приятливих чинникiв. Внаслiдок ix дii спостерiгаеться деградацiя дубових насаджень i послаблення ixнix середовищетвiрниx функцiй [2, 5].
Метою дослвджень було вивчення санiтарного стану дубових дере-востанiв, що ростуть у рiзниx типах лiсу в рекреацшно-оздоровчих лiсаx м. Львова та з'ясування особливостей 1'хнього всихання залежно вiд лшвни-чо-таксацiйниx показникiв.
Об'ектом доcлiджень були лiсостани за участю дуба звичайного, що ростуть на вiддалi 2-21 км вiд м. Львова (межi мiста) на територiяx Лапа1'всько-го, Липникiвського та Товшдвського лiсництв ДП мЛьвiвське лiсове господар-ство в умовах волого" грабово!" дiброви та волого!" грабово-сосново!" судiброви.
Оцiнку cанiтарного стану насаджень здшснювали шляхом ix детального обстеження на постшних i тимчасових пробних площах, закладених у дубняках рiзного вiку та повноти. Для порiвняльного аналiзу було закладено пробш площi (9-10) у насадженнях з переважанням дуба червоного. Пiд час обстеження деревосташв оцiнювали категорiю стану вшх дерев на пробних площах [3], втрати асимiляцiйного апарату [4], заселешсть дерев збудниками хвороб та ентомошюдниками [3]. Для оцiнки дефолiацii використано атлас втрат асимiляцiйного апарату люових дерев [6]. За дефолiацiею дерев визнача-ли середню величину ознаки для деревно1' породи та насадження, i вiдносили деревостан до одного з чотирьох ступешв ушкодження: без ушкоджень (0) -дефолiацiя < 10 %; слабо ушкоджет (1) - дефолiацiя 11-25 %; середньо ушко-дженi (2) - 26-60 %; дуже ушкоджет (3) - 61-99 %; сухостшт (4) - 100 %.
Табл. 1. Показники стану дубов их насаджень в зеленш зотм. Львова (2008 р.)
№ ПП Квартал/ вид!л Вщдаль до м. Львова Тип л ¡су Склад деревостану В1к, роюв Пов-нота Порода Розпод1л дерев за категор1ями стану, % 1ндекс стану Дефол1ащя, %
1 II III IV V VI
Лагшвсысе люництво
1 34/1 2,0 Оз-ГД 9Дз1Гз 82 0.8 Дз 14.9 34.3 29.9 6.0 13.4 1.5 2.69 49.1
Гз 0 45.0 55.0 0 0 0 2.55 38.0
3 33/4 2.0 Оз-ГД 7ДзЗГз 158 0,5 Дз 0 38.7 48.4 6.5 3.2 3.2 2.84 48.4
Гз 84.8 10.4 0.7 0 1.1 3.0 1.31 -
5 45/3 4.5 Сз-ГСД 9Дз1Гз+Кл 117 0.9 Дз 20.0 32.7 25.5 5.5 3.6 12.7 2.78 42.9
Гз 17.5 72.5 7.5 2.5 0 0 1.95 27.5
9 40/3 4.5 Оз-ГД 8Дч2Мд 54 1.0 Дчр 39.8 53.4 2.0 0 3.9 3.9 1.78 26.3
Мде 18.7 56.3 18.7 6.3 0 0 2.13 35.0
10 33/10 2.5 С3-ГСД 8Дч2Дз 55 0.9 Дз 14.3 71.4 0 0 0 14.3 2.43 38.6
Дчр 35.9 52.1 7.7 1.7 0 2.6 Г86 26.0
I ипниювське л[сництво
12 12/5 12.5 Оз-ГД 8Дз2Гз 82 0.7 Дз 0 62.9 11.3 0 4.8 21.0 3! 47.2
Гз 5.0 67.7 17.2 5.1 4.0 1.0 2.1 34.2
Товилвське л1сництво
16 16/3 19.0 Сз-ГД 7ДзЗКл+Гз 72 0,6 Дз 37.9 25.9 12.1 1.7 5.2 17.2 2.62 42.9
Гз 70.6 29.4 0 0 0 0 1.3 18.5
Кл 59.3 33.3 7.4 0 0 0 1.5 18.0
17 ! / 15 21.0 Оз-ГД 6Дз2Яс2Гз 176 0,6 Дз 12.8 43.6 30.8 7.7 0 5.1 2.54 43.9
Гз 41.9 50.5 4.8 0.9 0 1.9 1.72 25.9
Яс 14.3 66.7 9.5 0 4.8 4.8 2.5 38.1
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.9
Оцшка саштарного стану дубових насаджень, якi ростуть в зеленш зонi м. Львова, показала, що вони е ослаблi та дуже ослаблi (табл. 1). 1ндекс 1хнього санiтарного стану змшюеться в межах 1,78-3,10 од. Стушнь ослаб-лення та деградаци дубняюв змiнюеться залежно вiд вiдстанi до мюта, вiку, складу деревостану та його повноти.
Процеси всихання дубових деревосташв проявляються сильнiше у се-редньовiкових деревостанах порiвняно iз пристигаючими та стиглими. У дубняках цього класу вiку iндекс стану дуба звичайного становить 2,2-3,1 од. Кь льюсть здорових дерев дуба в них становить 0-15 %, а показник дефолiацil перебувае в межах 38-49 % Найпошкоджешшими е насадження Липниювсь-кого люництва (10-13 км вщ Львова), в яких кшьюсть здорових дерев не пе-ревищуе 7 %. Середньовiковi деревостани характеризуются найбiльшою ю-лькiстю старого сухостою (17-21 %) та найвищою дефолiацiею крон (4649 %). У мiру збiльшення вiдстанi вщ межi м. Львова (16-21 км) кшьюсть здорових дерев зростае i становить 12-38 %.
Табл. 2. Розподш дерев дуба звичайного за ступенем дефольаци
о ов " о ра •а о р « • ^ т й Розподш дерев за класами дефол1аци, % с § \0 о4 «я
№ ПП ьв 3 ^ щ Я •Л * 03 2 Склад деревостану н о н в о С 0 1 2 3 4 кц нол д ре ед С • ^ я а • ^ л О е Д
Лапа1вське лшництво
1 2,0 9Дз1Гз 82 0,8 4.5 20.9 44.8 16.4 13.4 2.1 49
2 7,5 8Дз2Гз 67 0,7 0 19.6 58.9 12.5 8.9 2.1 38
3 2,0 7Дз3Гз 158 0,5 0 16.1 71.0 9.7 3.2 2.0 48
4 7,0 8Дз2Гз 52 0,7 1.3 33.3 50.0 10.3 5.1 1.9 41
5 4,5 9Дз1Гз+Кл 117 0,9 5.5 34.5 40.0 7.3 12.7 1.9 43
6 7,0 6Дз2Гз2Лп 62 0,5 1.6 26.2 50.8 16.4 4.9 2.0 44
7 5,0 8Дз2Гз 106 0,8 0 52.4 45.2 0 2.4 1.5 33
8 3,0 8Дз2Гз 72 0,8 0 40.6 45.3 1.6 12.5 1.9 41
9* 4,5 8Дч2Мд+Кл 54 1,0 4.9 79.6 10.7 3.9 1.0 1.2 26
10* 2,5 8Дч2Дз+Сз 55 0,9 14.5 64.1 15.4 3.4 2.6 1.2 26
Л ипнишвське лшництво
11 12,0 7Дз1Гз1Бс1Кл 62 0,7 0 39.8 38.7 4.3 17.2 2.0 46
12 12,5 8Дз2Гз+Кл+Бкл 82 0,7 0 39.3 34.4 4.9 21.3 2.1 37
13 10,0 9Дз1Гз 125 0,7 0 37.5 54.2 4.2 4.2 1.8 37
14 13,0 8Дз2Гз+Кл 105 0,8 0 57.7 33.4 7.0 2.8 1.5 34
Товшдвське лшництво
15 16,0 9Дз1Гз+Кл 110 0,9 0 44.9 47.8 5.8 1.4 1.6 35
16 19,0 7Дз3Кл+Гз 72 0,6 3.4 48.3 22.4 8.6 17.2 1.9 43
17 21,0 6Дз2Яс2Гз+Кл 176 0.6 0 25.6 53.8 15.4 5.1 2.0 44
18 18,0 7Дз3Гз+Кл 78 0,7 2.2 39.3 37.1 15.7 5.6 1.8 42
Розподш дерев за класами дефолiацil (табл. 2) також показав, що найушкодженiшi насадження Липниювського люництва, де кiлькiсть дерев четвертого класу дефолiацil, тобто сухостiйних, становить понад 21 %. Своею чергою, дерева без ушкоджень (0 клас) взагалi вiдсутнi. Найбiльша кшь-
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
кiсть дерев 0 класу дефолiащ! спостережено у Лапа!вському лiсництвi, де цей показник сягае 5,5 %. Загалом, за ступенем деградацп фотосинтетичного апа-рату, дубовi насадження доцiльно вважати середньо пошкодженими (2 клас).
Таким чином можна зробити висновок, що дубовi деревостани з пере-важанням у складi дуба червоного е бшьш стiйкими до всихання порiвняно з насадженнями дуба звичайного. Кшьюсть здорових дерев дуба червоного в середньовжових насадженнях зелено! зони м. Львова найбшьша i становить 36-40 % (ПП 9-10), а щдекс стану 1,8-1,9 од.
Всихання дерев дуба звичайного у бшьшост випадюв мае груповий i меншою мiрою поодинокий характер. Процес всихання тривае декшька рокiв i перевищуе природнiй вщпад у 2-3 рази. Це призводить до формування знач-них запаЫв патологiчного вiдпаду.
Значно на стшюсть деревостанiв до всихання впливае склад насадження. Змшаш деревостани характеризуются значно кращим санiтарним станом порiвняно iз чистими. У таких деревних порщ, як граб звичайний, клен-явiр, липа дрiбнолиста, що ростуть разом iз дубом, кшьюсть здорових дерев досягае 85 %. Щ породи характеризуются також i нижчим ступенем дефоль аци (18-38 %) порiвняно з дубом.
Анашз даних, отриманих стосовно насаджень дуба червоного, показав, що кшьюсть дерев без ознак ушкодження становить майже 15 %, а сильно ушкоджених i сухостшних вщповщно 4 i 3 % (рис.).
ш
ф
а. ф СЕ л
I-
о '¡с л Б
Рис. Розподт дерев дуба у середньовЫових насадженнях за класами дефолiацГl
Супутш деревнi породи, яю виявились бiльш стiйкими до всихання, практично не пошкоджуються хворобами та шюдниками. Всихаючi ж дерева дуба звичайного заселяють опеньок осшнш та стовбуровi шкiдники. 1х ушко-дженiсть опеньком осiннiм, несправжнiм трутовиком та шшими збудниками гнилей становить 2-26 %, а заселешсть стовбуровими шюдниками також змь нюеться в межах 2-26 % (табл. 3). Вщтак, пошкодження дуба червоного збудниками хвороб та шюдниками становить лише 3-8 %.
Висновки У дубових насадженнях зелено! зони м. Львова в останш десятилтя спостер^аеться тенденщя до зменшення !хшх площ, продуктив-ностi та погiршення саштарного стану. Продуктивнiсть та стан дубових насаджень змшюються залежно вщ вiдстанi до межi мiста, вшу, складу та повно-ти деревостану.
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.9
Табл. 3. Пошкодження дерев дуба хворобами та штдниками
№ Ввддаль до межi м. Львова Склад Вiк, Розпов-сюдження хвороб, % Заселения дерев шк1д-никами, % Мехатчт пошко-дження, %
ПП деревостану рок1в
Лапаïвське лiсництво
1 2,0 9Дз1Гз 82 21 18 5
2 7,5 8Дз2Гз 67 19 13 6
3 2,0 7Дз3Гз 158 13 10 3
4 7,0 8Дз2Гз 52 17 12 5
5 4,5 9Дз1Гз+Кл 117 22 19 3
6 7,0 6Дз2Гз2Лп 62 15 11 6
7 5,0 8Дз2Гз 106 2 2 2
8 3,0 8Дз2Гз 72 16 14 5
9* 4,5 8Дч2Мд+Кл 54 8 8 4
10* 2,5 8Дч2Дз+Сз 55 4 3 3
Липнишвське лшництво
11 12,0 7Дз1Гз1Бс1Кл 62 23 21 6
12 12,5 8Дз2Гз+Кл+Бкл 82 26 26 6
13 10,0 9Дз1Гз 125 11 10 4
14 13,0 8Дз2Гз+Кл 105 11 9 4
Товщдвське лiсництво
15 16,0 9Дз1Гз+Кл 110 3 2 3
16 19,0 7Дз3Кл+Гз 72 24 23 6
17 21,0 6Дз2Яс2Гз+Кл 176 13 9 3
18 18,0 7Дз3Гз+Кл 78 20 15 5
ПримШка: ПП* 9-10 - насадження з переважанням дуба червоного
Дубовi деревостани за участю дуба звичайного ослаблеш та дуже ос-лабленими за саштарним станом i середньо пошкодженими за ступенем дег-радаци 1хнього фотосинтетичного апарату. Висока стшюсть дуба червоного до впливу чинниюв антропогенного характеру, висока продуктившсть дае змогу використовувати його шд час формування насаджень, здатних надежно виконувати рекреацiйно-оздоровчi та захиснi функцп.
Л1тература
1. Ворон В.П. Л1си зелено'1 зони м. Рiвне та ïx еколого-захиснi функцп / В.П. Ворон, С.В. 1вашинюта, 1.М. Коваль, М.А. Бондарук. - Харюв : Вид-во "Нове слово", 2008. - 224 с.
2. Третяк П.Р. Стан л1с1в та еколопчш проблеми люового господарства Львiвщини // Пращ Наукового товариства iм. Шевченка / П.Р. Третяк, Г.Т. Криницький, А.М. Дейнека. -Львiв : Вид-во "НТШ". - 2001. - Т. VIII. - С. 43-51.
3. Мозолевская Е.Г. Методы лесопатологического обследования очагов стволовых вредителей и болезней леса / Е.Г. Мозолевская, О.А. Катаев, Э.С. Соколова. - М. : Лесн. пром-сть, 1984. - 152 с.
4. Букша 1.Ф. Методичш рекомендацп з мошторингу лiсiв Украши I рiвня / 1.Ф. Букша, М.В. Банк. - Харюв : УкрНДШГА, 2001. - 33 с.
5. Новак А.А. Стан, продуктившсть та вщновлення дубових деревосташв в умовах ае-ротехногенного забруднення довкiлля : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: 06.03.03 / НЛТУ Украши. - Львiв, 2007. - 20 с.
6. Borecki T., Keczynski A. Atlas ubytku aparatu asymilacyjnego drzew lesnych. -Warszawa, 1992, Wyd.: Agencia Reklamowa "ATUT". - 49 s.
