CC BY
22
© Нефьодова О. О., Кривошей В. В. УДК: 611.12-034:591.33-092.9 Нефьодова О. О., Кривошей В. В.
СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ВПЛИВ СПОЛУК ВАЖКИХ МЕТАЛ1В
НА ТРАВНУ СИСТЕМУ
Державний заклад «Дтпропетровська медична академiя МОЗ Укра'Гни»
(м. Днтропетровськ)
Дослiдження виконано у рамках науково-дослщ-но! роботи кафедри анатомiI людини Державного закладу «Днiпропетровська медична академiя МОЗ Укра!ни» «Розвиток та морфо-функцюнальний стан органiв та тканин експериментальних тварин i людини в норм^ в онтогенезi, пiд впливом зовышых фак-торiв», номер державно! реестраци 0111и009598.
Погiршення здоров'я популяци людей в останне десятирiччя значною мiрою обумовлене високими темпами антропогенно! трансформаци бiосфери та зниженням адаптацмних можливостей оргаыз-му. Дiяльнiсть людини призвела до перерозподту мiкроелементiв, пщвищення забрудненостi зовнш-нього середовища токсичними речовинами [4,7,10]. За останн ктька десяткiв рокiв постiйне забруднен-ня сполуками важких металiв у фунт^ атмосферному повiтрi та водi може мати незворотнi наслiдки для людства. Накопичення в бiологiчних системах та живих оргаызмах цих елемен^в iстотно модиф^ куе плин нормальних фiзiологiчних процесiв й може призводити до суттевих патолопчних змiн [19,25]. При цьому вченими та практичними лкарями най-частiше аналiзуються лише кгмычы аспекти дано! проблеми, тодi як екологiчна та морфологiчна скла-довi залишаються недостатньо вивченими.
Свинець, як представник важких металiв та про-мисловий забруднювач навколишнього середовища i класичний токсикант, продовжуе залишатися в центрi уваги не ттьки екологiв, токсикологiв i пп-енiстiв, але також патологiв i клiнiцистiв, що пред-ставляють рiзнi галузi теоретично! та практично! медицини. За порiвняно короткий iсторичний перюд вмiст свинцю та iнших важких металiв в навколиш-ньому середовищi збiльшився в десятки i нав^ь сотнi разiв, а поширення сполук свинцю придбало глобальний характер. Сполуки свинцю серед пред-ставниюв численного класу важких металiв вважа-ються одними з найбтьш токсичних [26,29,32]. У су-часних умовах промисловi пiдприемства е одним з провщних джерел антропогенного забруднення навколишнього середовища свинцем, а щорiчнi тех-ногенн викиди металу в навколишне середовище, в середньому, складають 400000 т на рк [2,8,9,20]. В окремих iндустрiально розвинених регiонах у навколишне середовище щорiчно з промисловими викидами надходить вiд 0,6 до 1,4 тис. тон свинцю, зi с^чними водами - близько 0,05 тис. тон, вщ автотранспорту - близько 4 тис. тон [20]. Встановле-
но, що в безпосереднм близькост вiд пщприемств чорно! i кольорово! металургi!, теплоенергетики, нафтохiмi!, утворюються великi геохiмiчнi провшцм з пiдвищеним вмiстом цього металу в об'ектах до-вкiлля [20,24,27].
Середнм вмiст свинцю в органiзмi доросло! людини в нормi становить близько 130 мг, з них близько 110 мг мютиться в скелетк За даними А. I. Войнар, за-гальне надходження свинцю в органiзм людини становить у середньому 0,4 мг/добу. Вщомо, що велика частина металу, вщ 44 до 100%, надходить в оргаызм через шлунково-кишковий тракт разом з продуктами харчування. Близько 0,01-0,024 мг/добу надходить в оргаызм з питною водою [2]. Але юнують рiзнi шляхи потрапляння сполук свинцю до оргаызму, за даними дослщжень Л. Р НоздрюхЫо!, в оргаызм людини з !жею надходить 0,22 мг з водою 0,1 мг i пилом 0,08 мг свинцю [21]. Курц здатн додатково спожи-вати по 1 мкг свинцю на 1 викурену сигарету, в результат чого концентрацiя цього металу в кровi у них трохи вище, нiж у людей, якi не палять [21].
Рядом експериментальних робгг сучасних укра!н-ських вчених, таких як I. М. Трахтенберг, В.А. Скаль-ний, К. М. Амосова та Д. Д. Зербшо показано, що свинець мае високий тротзм до ендотелт судин, викликаючи в ньому структуры змши, якi зумовлен його прямим впливом безпосередньо на внутрш-ньоклiтиннi ультраструктури. Цi змши призводять до порушень транспортно!, метаболiчно!, синтетично!, адгезивно! функцiй клiтин i сприяють розвитку су-динно! патологи, яка супроводжуеться порушення-ми гемореологп i мiкроциркуляцi!, що не може не впливати на функцюнальний стан травно! системи [4,6,28].
Клiнiчна картина гострого та хроычного отру-ення сполуками свинцю - сатурызму залежить вщ дози та способу введення в оргаызм. У вiдповiдь на отруення спостер^аються синдроми, серед яких провщне мiсце займають змiни органiв шлунково-кишкового тракту: розлади шлунково-кишкового тракту виражаються порушенням шлунково! секре-цп, у зв'язку з чим може спостер^атися як пщвище-на, так i знижена секретоутворююча функцiя шлунка. Часто вщзначаються явища дискiнезi! тонкого i тов-стого кишечника, що супроводжуються розладами всмоктувально! i моторно-евакуаторно! функцi!. За рахунок iнгiбуючо! дм свинцю на кишковi фермен-ти порушуються процеси пристшкового травлення.
Доведено, що при свинцевм iнтоксикацiI в патоло-гiчний процес часто втягуеться печiнка, за рахунок ензiмопатичноI дiI сполук свинцю нерщко розвива-еться токсичний гепатит, що призводить до вира-жено! функцiональноI недостатностi органа [17,18]. У бтьшост випадкiв патолопя шлунково-кишкового тракту у осiб, що контактують зi свинцем, проявля-еться у виглядi хронiчного гастриту, дуодеыту i ею-нiту, диспепсiI i хронiчного гепатиту. При цьому за-кономiрно простежуеться зв'язок частоти виявляти патологи вщ вiку робiтникiв, !х виробничого стажу, вмiсту свинцю в об'ектах довкiлля та бiосубстратах [14,35].
Важливою проблемою сучасно! морфологiчноI науки е з'ясування ремоделювання внутрiшнiх орга-нiв i систем при впливi на органiзм шкiдливих чин-ниюв як екзогенного, так i ендогенного походжен-ня, незважаючи на значну ктьюсть наукових робiт, присвячених вивченню особливостей тонко/ кишки, залишаеться не вивченим питання впливу важких металiв на структуру та функ^ю II окремих вщщтв залежно вiд вку органiзму [12,13,22]. Окрiм того, прюритетними напрямками сучасних морфолопч-них i токсикологiчних дослiджень е вiковий аспект проблеми, кожному перюду життя властивi певнi особливостi дИ, розподiлу та рiвня накопичення х^ мiчних речовин, до яких вщносять i важк метали. У процесi старiння оргаызму змiнюеться резис-тентнiсть, чутливiсть, адапта^я органiзму до дИ ек-зогенних полютан^в, що пов'язано з проникнютю бiологiчних мембран, рiзними потребами в хiмiчних сполуках, рiвнем використання енерги та Ытенсив-нiстю перебiгу обмiнних процесiв, що може мати важливе значення в порушеннi функцiонального стану систем оргаызму в fенезi патоморфолопч-них змiн, зокрема, в органах шлунково-кишково-го тракту при дм на органiзм рiзних екстремальних факторiв. Сучасними експериментальними досл^ дженнями укра!нських вчених виявлена структурна перебудова гемомiкроциркуляторного русла яка ви-никала у зв'язку з тим, що судини першими реагува-ли на патогенний вплив важкого металу (кадмм хлориду). Звуження артерюл свiдчило про попршення доступу до тканин i кJliтин артерiальноI кровi, збага-чено! киснем, поживними та бiологiчно активними речовинами й, як наслiдок, про ютоты змiни пере-бiгу обмшних процесiв [11,23].
У кишково-шлунковий тракт свинець потрапляе з питною водою та продуктами харчування. Значн ктькост iнгалiрованних частинок свинцю можуть затримуватися слизом у верхых дихальних шляхах i просуватися миготливим епiтелiем бронхiв в носоглотку, де вщбуваеться !х заковтування, що, обумов-люе ентеральний шлях надходження цього металу в оргаызм [33,34,36].
Вiдомо, що свинець в шлунково-кишковому тракт всмоктуеться переважно шляхом пасивно! i полег-шено! дифузiI. У тонюй кишцi всмоктування металу вiдбуваеться за участю кальцмзв'язуючого бiлка [20]. У менших кiлькостях, нiж у тонкому кишечнику, метал всмоктуеться в товстм кишщ, переважно, за участю механiзмiв пасивно! дифузiI. Дослiджено,
що на процес всмоктування металу та його сполук впливають стан голоду i ситостг Використовую-чи ряд функцюнальних методiв, було показано, що пюля Iжi в тонкому кишечнику всмоктуеться 3% вве-деного в шлунок металу, а при введены його натще-серце - 60%. У голодних щурiв в кишечнику всмоктуеться в 2 рази бтьше свинцю, ыж у нагодованих [17,18]. Всмоктування свинцю рiзними ватами кишечника було продемонстровано в експеримен-тах на щурах з використанням моделi вивернутих м^ шечкiв в^^зюв кишки. Було виявлено, що найбтыш кiлькостi металу (702,58 ± 40,16 нмоль/г сиро! маси) всмоктувалися в порожнм кишцi, менше (646,74 ± 28,22 нмоль/г сиро! маси) - у дванадцятипалй Найнижчi показники всмоктування свинцю (520,83 ± 21,25 нмоль/г сиро! маси) були виявлен в клубо-вiй кишцi. На всмоктування металу впливали попе-реднi навантаження тварин мiкроелементами зал^ за i цинку, якi помiтно знижували його зв'язування уЫма вiдцiлами кишечника. Ймовiрно, що цi мiкро-елементи завдяки фiзико-хiмiчними властивостями здатнi конкурувати за активы центри зв'язування i перенесення субстра^в в СО. Було встановле-но, що в порiвняннi з iзольованим надходженням в шлунок щурiв дослiджуваних мiкроелементiв бiльш ефективно попереджало всмоктування свинцю в кишечнику сптьне !х надходження в оргаызм [15,16].
Одну з основних ролей в свинцевому отруенн кишки вщграе структурно-функцiональний район, який включае в себе епiтелiальне вистилання, ба-зальн мембрани, кровоноснi i лiмфатичнi каптяри, iнтерстицiальнi простори, а також клггини Ытерсти-цiю i паренхiми. Вщомо, що ця структурно-функцю-нальна одиниця слизово! оболонки кишки виконуе важливу функцiю пiдтримання трофiчного оптимуму для життедiяльностi клiтин паренхiми, !х антигенно! сталостi, захисту вiд можливих пошкоджень продуктами власного метаболiзму i рiзними факторами, якi надходять як iз зовнiшнього середовища, так i циркулюючих в кровi [1,5]. Метаболiзм свинцю в кишковому еттелюцит^ як i багатьох iнших мета-лiв, вивчений недостатньо. Кров, яка мютить метал i вiдтiкае вщ тонко! кишки, надходить в ворону вену i далi в печшку. У цьому органi свинець потрапляе в гепатоцити, де переважно накопичуеться в ядер-нм, мiкросомальнiй i мiтохондрально-лiзосомальнiй фракцiях. Про те, що свинець мае високу тропнiсть до мггохондрм свiдчать данi про його виявленн в цих субклiтинних структурах у виглядi комплексiв з фосфатами i кальцiем [3].
Про мщнють фiксацiI свинцю в рiзних внутрш ньоклiтинних компартментах свiдчить ряд експери-ментальних даних, якi демонструють можливють ви-далення з ядерно! фракцп клiтин за 1 годину до 80% металу, що мютиться в нй З мiтохондрiй за цей час видаляеться до 20% свинцю. При наявност пере-конливих вщомостей про переважне накопичення свинцю в кттинних ядрах, публiкацiI останнiх роюв все ж вiдносять свинець до металiв з переважно поза ядерною локалiзацiею (мiтохондрiI, лiзосоми, комплекс Гольдж^ [6].
У гепатоцитах свинець частково метаболiзуеться пiд дiею внутрiшньоклiтинних фермен^в i утворюе
комплексы сполуки з жовчними кислотами, як зi струмом жовчi видiляються в просвiт тонкого кишечнику. С. й. К!а8вепе1а! було показано, що внутрш-ньовенне введення свинцю в оргаызм призводить до 40-100-кратного пщвищення його концентрацп в жовч^ в порiвняннi з плазмою кровi [36]. Це дало можливють припустити, що свинець у комплекс з жовчними кислотами набувае властивостей для активного його всмоктування в кишечнику. З кишечнику, зазвичай, частина металу виводиться з фека-лiями, а частина всмоктуеться знову, забезпечуючи тим самим процес ентерогепатично! рециркуляцi!.
Частина металу при проходженн через кишковi епiтелiоцити потрапляе в лiзосоми кттин, де зна-ходяться металозв'язуючi проте!ни типу металлот^ оне!нiв [30]. Разом з вщторгненими з поверхнi ворсин еттелюцитами комплекси металу потрапляють в просвгг кишечнику, де певна його частина всмок-туеться. Частина свинцю, що не всмокталася в кишечнику виводиться з оргаызму з фекалiями. Таким чином, вiдмерлi кишковi епiтелiоцити з верхiвок ворсин здатнi здiйснювати мехаызм елiмiнацi! над-
лишку свинцю з оргаызму. 1снуе припущення, що в процесах елiмiнацi,¡ металу велику роль вщграють келихоподiбнi клiтини i кгмтини Панета [18]. OcTaHHi в cboïx секреторних гранулах мiстять великi юлькост есенцiального цинку, природного антагонiста свинцю, дефщит якого часто виявляеться в органiзмi при сатурнiзмi [29].
Як видно з огляду даних свггово! науково'| меди-ко-бiологiчноï лтератури, питання потрапляння сполук важких металiв до органiзму, ïх вплив на травну систему, елiмiнацiя та пошук можливих антагонiстiв дiï е актуальною задачею сучасних морфолопчних та медичних дослщжень.
Висновок. Таким чином дослщження впливу важких металiв на стан шлунково-кишкового тракту е актуальною проблемою для морфолопчних до-слщниюв, екологiв та лiкарiв-токсикологiв.
Перспективним напрямком подальших досл^ джень е вивчення впливу свинцю на структурно-функцюнальний стан системи травлення та вивчення впливу ацетату свинцю на розвиток травно'| системи в ембрiогенезi дослщних тварин.
Л1тература
1. Бгатова Н. П. Структурная организация микрорайона слизистой оболочки ворсин тонкой кишки в условиях длительного
энтерального применения сорбентов / Н. П. Бгатова // Морфология. - 2000. -№ 6. -С. 69-72.
2. Войнар А. И. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека / А. И. Войнар. - М.: Высшая школа,
1960. - 544 с.
3. Всасывание и секреция в тонкой кишке: субмикроскопические аспекты / И. А. Морозов, Ю. А. Лысиков, Б. В. Питран [и др.]. -
М.: Медицина, 1988. - 224 с.
4. Зербино Д. Д. Свинец - этиологический фактор поражения сосудов: основные доказательства / Д. Д. Зербино, Т. И. Соло-
менчук, Ю. А. Поспишиль // Мистецтво л1кування - 2009. - № 8 (64). - С. 12-14.
5. Дегтярева Т. Д. Оценка эффективности средств биологической профилактики свинцовой интоксикации (эксперименталь-
ное исследование) / Т. Д. Дегтярева, Б. А. Кацнельсон, Л. И. Привалова // Мед. труда -2000. -№ 3. -С. 40-43.
6. Иммунофармакология микроэлементов / Кудрин А. В., Скальный А. В., Жаворонков А. А. [и др.]. - М.: Из-во КМК, 2000. -
537 с.
7. Карнаух М. Г. Стан та проблеми розвитку промислово! медицини в УкраУш / М. Г. Карнаух // Охорона прац1 - 2000. - № 9 -
С. 37-39.
8. Кацнельсон Б. А. Принципы биологической профилактики профессиональной и экологически обусловленной патологии от
воздействия неорганических веществ / Б. А. Кацнельсон, Т. Д. Дегтярева, Л. И. Привалова. - Екатеринбург, Б-и, 1999. -106 с.
9. Клиника, диагностика, лечение, вопросы экспертизы трудоспособности и профилактики свинцовых интоксикаций: Метод.
рекомендации - М., 1986. - 25 с.
10. Корбакова А. И. Свинец и его действие на организм (обзор литературы) / А. И. Корбакова, Н. С. Сорокина, Н. Н. Молодки-на // Мед. труда. -2001 - № 5 - С. 29-34.
11. Котляренко Л. Т. Структурно-функцюнальш зм1ни в порожшй кишц1 при отруенш кадм1ем / Л. Т. Котляренко, О. Ю. Ружиць-ка // Анатомо-х1рурпчн1 аспекти дитячо! гастроентерологп. Матер1али 3-го наукового симпоз1уму - Черн1вц1, 2012. - С. 121.
12. Котляренко Л. Т. Морфолопчш зм1ни клубово! кишки при ураженш кадмш хлоридом залежно вщ вку дослщних тварин / Л.Т. Котляренко, О. Ю. Ружицька // VII М1жнародна наукова конференцт, присвячена 180-р1ччю Кш'вського нацюнального ушверситету ¡меш Тараса Шевченка та 120-р1ччю вщ дня народження А. I. бмченка. ПсихофЫолопчш та вюцеральш функцп в норм1 I патологи. Тези доповщей, 7-9 жовтня 2014 року - Кшв, 2014. - С. 81.
13. Котляренко Л. Т. Ксенобютики в оточуючому середовищ1 та Тх вплив на оргашзм / Л. Т. Котляренко, О. Ю. Ружицька // Украша наукова: Матер1али восьмо! М1жнародно! науково-практично! ¡нтернет-конференцп, 21-23 грудня 2011 р. - 2011. -Ч. 6. - С. 24-26.
14. Лобанова Е. А. Заболевания гастродуоденальной зоны у работающих в контакте со свинцом / Е. А. Лобанова, Н. С. Сорокина, Л. С. Семенова // Мед. труда. -2001. - № 5. - С. 42-44.
15. Луговський С. П. Вплив м1кроелемент1в зал1за та цинку на всмоктування свинцю слизовою оболонкою р1зних в1ддт1в тонко! кишки щурш / С. П. Луговський // ФЫолопчний журнал. -2001. - Т. 47, № 2. -С. 41-45.
16. Луговський С. П. Рад1ац1йш фактори руднично! атмосфери шахт Кривбасу та !х вплив на вмют свинцю у кров1 прниюв з1 стажем / С. П. Луговський, О. М. Беднарк, Л. О. Кривоший // Медичш перспективи. -2001. -Т. VI, № 2. - С. 104-108.
17. Любченко П. Н. Интоксикационные заболевания органов пищеварения / П. Н. Любченко. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 1990. -С. 184.
18. Любченко П. Н. Функционально-морфологические особенности слизистой оболочки тонкой кишки у больных с хронической свинцовой интоксикацией / П. Н. Любченко // Сов. мед. -1982. -№ 1. - С. 24-28.
19. Макашев К. К. Обменные процессы при сатурнизме / К. К. Макашев. - Алма-Ата, «Казахстан», 1976. - 128 с.
20. Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология // Авцын А. П., Жаворонков А. А., Риш М. А. [и др.] - М.: Медицина, 1991. - 496 с.
21. Ноздрюхина Л. Р. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека / Л. Р. Ноздрюхина. - М.: «Наука», 1977. - 184 с.
22. Ружицька О. Ю. Вплив кадм^ на структуру тонкоУ кишки експериментальних тварин рiзних за вком / О. Ю. Ружиць-ка // Альянс наук: вчений - вченому. Матерiали VI Мiжнародноi науково-практичноУ конференцп, 25-26 лютого 2011 р. -Дшпропетровськ, 2011. - С. 31-32.
23. Ружицька О. Ю. Морфолопчш змши гемомiкроциркуляторного русла порожньоУ кишки експериментальних тварин при отруенш кадмм хлоридом / О. Ю. Ружицька, Л. Т. Котляренко // Збiрник матерiалiв Всеукра'Унсько'У науково-практичноУ конференцп «Морфолопчш аспекти анпологп», 24-25 жовтня 2013 р. - Тернопшь, 2013. - С. 143-144.
24. Руководство по гигиене труда. В 2-х томах. Т. II / Под ред. Н. Ф. Измерова. -М.: Медицина, 1987. - 368 с.
25. Трахтенберг И. М. Книга о ядах и отравлениях. Очерки токсикологии / И. М. Трахтенберг. -Киев, «Наукова думка». -2000. -366 с.
26. Трахтенберг И. М. Приоритетные аспекты фундаментальных исследований в токсикологии / И. М. Трахтенберг // Тез. докл. I съезда Токсикологов Украины. -Киев, 2001. - С. 1-6.
27. Трахтенберг И. М. Тяжелые металлы во внешней среде (современные гигиенические и токсикологические аспекты) / И.М. Трахтенберг, В. С. Колесников, В. П. Луковенко. -Минск: «Наука и техника», 1994. - 285 с.
28. Трахтенберг И. М. К проблеме носительства тяжелых металлов / И. М. Трахтенберг, В. А. Тычинин, Ю. Н. Талакин // Журнал АМН УкраУни. - 1999. - Т. 5, № 1. - С. 87-95.
29. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на иммунный статус населения / Н. М. Паранько, Э. Н. Белицкая, Н. Г. Кар-наух [и др.] - Днепропетровск: Полиграфист, 2002. - 143 с.
30. Чекунова М. П. Роль лизосом в токсикологии металлов / М. П. Чекунова, А. Д. Фролова // Структура и функция лизосом: Всесоюзн. симпозиум. - М., 1986. - 288 с.
31. Andrzejewska A. Ultrastructural evaluation of the rat parotid gland after six-week-intoxication with lead acetate / A. Andrzejewska, B. Szynaka, W. Stokowska // Mater. Med. Pol. - 1994. -V. 26, № 2. -P. 65-68.
32. Babarykin D. A. The metabolism of heavy metals depends on the vitamin D status of the body / D. A. Babarykin, V. K. Bauman // Fiziol. Zn. Im. M. Sechenova. - 1994. -V. 80, № 7. - P. 88-98.
33. Dasani B. M. The gastrointestinal manifestation of gunshot-induced lead poisoning / B. M. Dasani, H. Kawanishi // J. Clin. Gastroenterol. -1994. -V. 19. № 4. - P. 296-299.
34. Kaji T. Inhibitory effect of lead on the proliferation of cultured vascular endothelial cells / T. Kaji,Y Fujiwara, M. Hoshino // Toxicology. -1995. -V. 95. -№ 1-3. - P. 87-92.
35. Keogh J. P. Citotoxity of heavy metals in the human small intestinal epithelial cell line I-407: the rote of glutathione / J. P. Keogh, B. Steffen, C. P. Siegers // - 1994. -V. 43, № 3 - P. 351-359.
36. Klaassen C. D. Biliari excretion of lead in rats, rabbits and dogs / C. D. Klaassen, D. W. Shoeman // Toxicil. appl. Pharm. - 1978. -V. 29, № 3. -P. 434-446.
37. Magos L. Lead poisoning from retained lead projectiles. A critical rewired of case reports / L. Magos // Hum. Exp. Toxical. - 1994. -V. 13, № 11. -P. 735-742.
38. Noshkin V. E. Koncentration of 210Pb and 210Po in the diet at the Marhall islands / V. E. Noshkin, W. L. Robison, K. M. Wong // Sci. Total. Environ. - 1994. -V. 155, № 1 -P. 87-104.
УДК: 611.12-034:591.33-092.9
СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ВПЛИВ СПОЛУК ВАЖКИХ МЕТАЛ1В НА ТРАВНУ СИСТЕМУ Нефьодова О. О., Кривошей В. В.
Резюме. У медичьлй практик все бтьшого значения набувае вивчення впливу важких метал1в довктля на переб1г i причину виникнення захворювань травноУ системи, в тому числ1 i впливу на ембрюн. Безпосе-редню участь у патофiзiологiчиих проявах, як мають мюце при впливi сполук важких металiв, приймае трав-на система, що поряд з дихальною системою е одним з основних шляхiв потрапляння сполук важких металiв до оргаызму. У статт наведено аналiз результа^в наукових дослщжень з визначення вмюту мiкроелементiв як в нормi так i при патолопях травноУ системи людей рiзного в^, в тому чиогм експериментальних тварин. Доведено, що дисбаланс мiкроелементiв пщ впливом пщвищеного вмюту в навколишньому середови!^ сполук свинцю та шших важких металiв не ттьки призводить до порушень роботи травноУ системи зртого оргаызму, але i вщображае Ытоксикацю плоду.
Ключовi слова: ацетат свинцю, важк метали, гепатоцити, мiкроелементи.
УДК: 611.12-034:591.33-092.9
СОВРЕМЕННЫЙ ВЗГЛЯД НА ВЛИЯНИЕ СОЕДИНЕНИЙ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ НА ПИЩЕВАРИТЕЛЬНУЮ СИСТЕМУ
Нефедова Е. А., Кривошей В. В.
Резюме. В медицинской практике все большее значение приобретает изучение влияния тяжелых металлов окружающей среды на течение и причину возникновения заболеваний пищеварительной системы, в том числе и влияния на эмбрион. Непосредственное участие в патофизиологических проявлениях, которые имеют место при воздействии соединений тяжелых металлов, принимает пищеварительная система, которая наряду с дыхательной системой является одним из основных путей попадання тяжелых металлов в организм. В статье приведен анализ результатов научных исследований по определению содержания микроэлементов как в норме так и при патологиях пищеварительной системы людей разного возраста, в том числе экспериментальных животных. Доказано, что дисбаланс микроэлементов под влиянием повышенного содержания в окружающей среде соединений свинца и других тяжелых металлов не только приводит к нарушениям работы пищеварительной системы зрелого организма, но и отражает интоксикацию плода. Ключевые слова: ацетат свинца, тяжелые металлы, гепатоциты, микроэлементы.
UDC: 611.12-034:591.33-092.9
MODERN VIEWPOINT TO INFLUENCE OF HEAVY METALS TO THE DIGESTIVE SYSTEM
Nefodova O. O., Krivoshey V. V.
Absract. Leadas a representative of heavy metals and industrial pollutants and classic toxins continues to be the focus, not only ecologists, toxicologists and hygienists, but also pathologists and clinicians representing various branches of theoretical and practical medicine. In a relatively short historical period levels of lead and other heavy metals in the environment has increased in tens and even hundreds of times, and the spread of lead compounds has become global.
The average content of lead in the adult body normally is about 130 mg, of which about 110 mg is contained in the skeleton. According to A. I. Voynar, the total of lead in the human body is an average of 0.4 mg/day. It is known that most of the metal, from 44 to 100%, enters the body through the gastrointestinal tract with food.
The clinical picture of acute and chronic poisoning of lead - saturnism depends on the dose and route of administration into the body. In response to observed symptoms of poisoning, including the leaders change of the gastrointestinal tract, disorders of the gastrointestinal tract expressed violation of gastric secretion, and therefore can be observed as increased and reduced function of the stomach. Frequently observed phenomenon of dyskinesia of small and large intestines, accompanied by frustration and suction of motor-evacuation function. It is known that lead in the gastrointestinal tract is absorbed mainly by passive and facilitated diffusion. In the small intestine metal absorption occurs involving calcium binding protein. In smaller amounts than in the small intestine, the metal is absorbed in the colon, mainly involving passive diffusion mechanism.
The process of absorption of the metal and its compounds affect the state of hunger and satiety. Using a number of functional methods, it was shown that after food is absorbed in the small intestine 3% of the metal in the stomach, and when you enter it on an empty stomach - 60%. In a hungry rat intestine absorbed 2 times more lead than fed. Absorption of lead in different parts of the intestine was demonstrated in experiments on rats using the models twisted gut sacs segments.
One of the major roles in lead poisoning intestine plays a structural and functional area that includes epithelial lining, basal membranes, blood and lymphatic capillaries, interstitial spaces and interstitial cells and parenchyma. We know that the structural and functional unit of mucosa performs an important function maintaining trophic optimum for cellular activity of parenchyma, their antigenic sustainability, protection from possible damage products of their own metabolism and various factors which act as the external environment and circulating in the blood.
The article provides an analysis of the results of scientific studies to determine the content of trace elements as in a norm and in pathologies of the digestive system of people of all ages, in experimental animals. It is proved that an imbalance of minerals under the influence of higher concentrations of compounds in the environment of lead and other heavy metals not only leads to disorders of the digestive system of a mature organism, but also reflect intoxication of fetus.
Keywords: acetate of lead, heavy metals, hepatocytes, microelements.
Рецензент - проф. Дуб'нн С. I.
Стаття надшшла 02.11.2015 року
